Ця стаття про сучасну слов янську мову Про мову античної Македонії див Давньомакедонська мова Македо нська мо ва мак мак

Ця стаття про сучасну слов'янську мову. Про мову античної Македонії див. Давньомакедонська мова.

Македо́нська мо́ва (мак. македонски јазик, makedonski jazik, [maˈkɛdɔnski ˈjazik]) — мова македонського народу, одна зі слов'янських мов, офіційна мова Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими говорами, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

Македонська мова
Македонски јазик Makedonski jazik
Македонська мова, де вона є більшістю Македонська мова, де вона є меншістю
Поширена в	Північна Македонія, Албанія, Болгарія, Греція, Сербія
Регіон	Балканський півострів
Носії	2 — 2.5 млн.
Писемність	македонська абетка і кирилиця
Класифікація	Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська Східно-південнослов'янська
Офіційний статус
Офіційна	Північна Македонія
Регулює	Інститут македонської мови імені Крсте Місіркова
Коди мови
ISO 639-1	mk
ISO 639-2	mac (B) mkd (T)
ISO 639-3	mkd
SIL	mkd

До кодифікації, македонську зараховували як до говорів сербської, так і болгарської мов. Деякі мовознавці й у наш час класифікують македонську за підпорядковану болгарській, однак нині така позиція є радше політичною й опозиційною.

Тиск з боку сербсько-хорватської мови досяг свого розпалу за югославської доби, коли розмовна говірка Скоп'є була радше креолізованою формою сербської.

Особливості

Використовує абетку на основі кирилиці із рядом особливостей (відсутні літери: є ґ, і, ї, й, щ, ь, ю, я; додані ѓ, ѕ, ј, љ, њ, ќ, џ). Існує у трьох діалектних групах: західній, східній і північній (деякі дослідники виділяють лише західну і східну групи). Число носіїв становить близько 1,5 млн людей.

На відміну від інших слов'янських мов, македонська разом з болгарською і торлацькою втратили відмінки, як-от на книгата; за книгата; во книгата; под книгата; со книгата. Від явища залишився тільки кличний відмінок, як-от Македонијо; мајко; професоре, і відмінювання займенників, як-от него; нему),
Єдина писемна мова з трьома типами постпозитивного визначеного артикля залежно від близькості іменника: близький, далекий, невизначений.
Майбутній час створюється додаванням до дієслова частки «ќе».
Існує чотири форми минулого часу (в тому числі минулий час: «имам видено» — «я бачив» і давноминулий час).
Наголос на третьому складі з кінця, як-от пла́нина; плани́ната; планина́рите (мак. планина = укр. гора, порівняйте полонина). У словах з одного чи двох складів — завжди на перший склад. Для порівняння, в болгарській мові наголос може падати на будь-який склад.
На місці ѣ доволі послідовно вживається е. Порівняйте укр. дідо = мак. дедо = болг. дядо, укр. хліб = мак. леб = болг. хляб.

Історія

Слогница Речовска — одна з перших граматик македонської мови

Докладніше: Політичні погляди на македонську мову

Слов'янські говірки, що були поширені в околицях Солуну (нині на території Греції), взято за основу староцерковнослов'янської писемності. Нині ці землі належать до македонського мовного ареалу, та починаючи з 10 століття македонські говірки і старослов'янська мова мають принципові граматичні відмінності, що проявились також в болгарських і говірках.

Македонці довгий час не могли отримати визнання як самостійний народ із власною македонською мовою: ще на початку XX сторіччя в Болгарії їх вважали болгарами (а мову — діалектом болгарської), в Югославії — частиною сербського народу, а в Греції — греками-«слов'янофонами». Першу друковану книгу македонською мовою видали в Софії тільки 1903 року. Відсутність власної державності й малочисельність порівняно із впливовішими сусідніми народами спричинило те, що до створення Соціалістичної Македонії (в складі ФНРЮ 1945 року) не було єдиної внормованої македонської мови — македонці спілкувалися місцевими діалектами, а з представниками сусідніх народів — їхніми мовами. Тільки за соціалізму в Македонії введено македонську як мову освіти, державних установ і ЗМІ. 1949 року в Скоп'є відкрито університет, також македонську використовує в богослужіннях створена 1958 року Македонська православна церква.

Наразі македонська літературна мова є офіційною мовою Македонії, хоча деякі лінгвісти, а також більшість болгар не визнають існування окремої македонської мови, що відрізняється від болгарської, і вважають її діалектом або літературним варіантом болгарської мови. Оскільки об'єктивних критеріїв для відрізнення літературної мови від кодифікованого діалекту нема, це питання залишається перш за все політичним.

Сучасна македонська літературна мова створювалась на основі діалектів, поширених на території Північної Македонії. Її було кодифіковано у 1945 — за основу літературної мови було взято центральні говори західного діалекту.

Лінгвістична характеристика

Фонетика і фонологія

Голосні

Система вокалізму македонської літературної мови складається з 5 голосних фонем (самогласки). Голосні розрізняються за ступенем підняття язика, за рядом і за наявністю або відсутністю огублення:

Підняття	Ряд
	Передній	Середній	Задній
	неогублені		огублені
Високе	i		u
Середнє	ɛ	(ə)	ɔ
Низьке		a

У мовленні носіїв македонської мови на місці голосних середнього підняття /е/ і /о/ можуть вимовлятися різні звуки в діапазоні від [ɛ] до [ẹ] і від [o] до [ọ]. Ненаголошені голосні не редукуються, проте вимовляються дещо слабше і коротше ударних, особливо в позиції заударного складу.

Фонема /ə/ не входить в систему вокалізму літературної мови, але зустрічається у багатьох македонських говірках. Вона виступає як рефлекс праслов'янського носового голосного заднього ряду *ǫ ([пəт] літер. пат «путь», [рə́ка] літер. рака «рука») і як частина двофонемного сполучення /əр/ на місці слогового /р˳/: [сə́рце] літер. срце «серце», [кəрф] літер. крв «кров». У недіалектних формах мови (в розмовній мові і просторіччі) голосний середнього ряду [ə] зустрічається як нелітературний варіант фонеми /a/ в турцизмах, діалектних топонімах, звуконаслідувальних словах і власних назвах, виконуючи при цьому лише стилістичну і експресивну функцію: к'смет [кəсмет] літер. касмет «удача, щастя», с'клет [сəклет] літер. саклет «душевний неспокій». У літературній мові голосний [ə] виступає факультативно тільки як призвук складового сонорного приголосного /р˳/, він зустрічається в позиції перед приголосним /р/ на початку кореня і в середині кореня між приголосними. У македонській мові приголосний /р˳/ (з призвуком [ə]) функціоную для розрізнення смислу: врба [в^əр˳́ба / вр˳́ба] «верба» — верба «віра», крка [к^əр˳́ка / кр˳́ка] «клекоче» — корка «корка». Найчастіше /^əр˳/ знаходиться під наголосом, рідше зустрічається в ненаголошеному положенні: 'ржи [^əр˳́жи] «ричить» — за'ржи [зá^əр˳́жи] «заричить». У кінці слова /р˳/ представлено в нечисленних словах, в основному в іноземних запозиченнях: жанр [жанр˳] «жанр».

Голосні, а також сонорна приголосна р (/^əр˳/), є носіями складу.

У потоці мовлення дві однакові голосні можуть вимовлятися як два окремих звуки (пооди [пооди] «походити» — на стику приставки і кореня) або як один довгий звук (змии [зми̅] «змії», викаат [вика̅т] «кличуть»).

Приголосні

Система консонантизма македонської літературної мови включає дві групи приголосних (согласки) — сонорні і шумні. Приголосні обох груп розрізняються за місцем і способом творення (в парах приголосних ліворуч наведені глухі приголосні, праворуч — дзвінкі):

за способом творення		за місцем творення
		губні		передньоязикові		середньопіднебінні	задньоязикові
		губно- губні	губно- зубні	зубні	ясенні	середньопіднебінні	задньоязикові
шумні	проривні	p b		t d			k g
	африкати			t͡s d͡z	t͡ʃ d͡ʒ	c͡ç ɟ͡ʝ
	фрикативні		f v	s z	ʃ ʒ		x
сонанти	носові	m		n		ɲ
	бокові				l	ʎ
	дрижачі				r
	апроксиманти					j

Так зване протиставлення за твердістю / м'якістю в сучасній македонській мові характерно тільки для двох пар фонем — /н/ : /н’/ и /л/ : /л’/. Реалізація палатальних приголосних при цьому позиційно зумовлена — вони зустрічаються на стику морфем і дуже рідко в кінці слова: крило «крило» — крилjа [крил'а] «крила», коњ «кінь». Найчастіше на місці етимологічно м'яких приголосних представлені їх затверділі континуанти: клуч «ключ», ден «день», молба «прохання», вишна «вишня».


Область поширення континуантів tj, dj, включаючи середньопіднебінні приголосні ќ, ѓ

Середньопіднебінні твердопіднебінні африкати /к͡’j/ і /г͡’j/ (на письмі — ќ, ѓ), а також апроксимант /j/ не мають пари. На відміну від /н’/ и /л’/ ці приголосні більш частотні і позиційно не обмежені: меѓа «межа», моќен «могутній», ливаѓе / ливадjе «луки», куќа «дім», туѓ «чужий», ѓум «глечик», ќерка «донька». Континуанти інших м'яких приголосних у сучасній македонській мові представлені у всіх позиціях отверділим приголосними: димат «димлять», борба «боротьба». При втраті м'якості на місці випавших губних на стику морфем з'являється /j/: земjа «земля», чапjа «чапля».

Абетка

Докладніше: Македонська абетка

Сучасна македонська абетка (мак. Македонска азбука), як єдина абетка для запису македонської мови була прийнята в 1945 році, коли була кодифікована сама мова. Як і кожна кирилична абетка вона заснована на абетці Кирила і Мефодія та є варіацією сербської фонетичної абетки Вука Караджича и .

Кирилиця
IPA

А а
/a/

Б б
/b/

В в
/v/

Г г
/ɡ/

Д д
/d/

Ѓ ѓ
/ɟ/

Е е
/ɛ/

Ж ж
/ʒ/

З з
/z/

Ѕ ѕ
/ʣ/

И и
/i/

Ј ј
/j/

Кирилиця
IPA

К к
/k/

Л л
/l/

Љ љ
/ʎ/

М м
/m/

Н н
/n/

Њ њ
/ɲ/

О о
/ɔ/

П п
/p/

Р р
/r/

С с
/s/

Т т
/t/

Ќ ќ
/c/

Кирилиця
IPA

У у
/u/

Ф ф
/f/

Х х
/h/

Ц ц
/ʦ/

Ч ч
/ʧ/

Џ џ
/ʤ/

Ш ш
/ʃ/

Приклад

«Заповіт» Тараса Шевченка македонською мовою (переклав Блаже Конеський):

ЗАВЕТ Штом ќе умрам, гроб копајте: Горе на могила, Среде степа ширум ширна, В Украина мила, Да се гледа рамнината: И Днепар и гори, Да се слуша како шуми: Бранот, како збори. Ќе ја плисне од Украина: Во синото море: Крвта врашка тој еднашка, А јас тогаш горе Ќе се кренам, јас устремен, До самоти бога: Да се молам… а дотогаш: Не признавам бога. По закопот раскинете: Окови со ѕвекот: И со лоши врашки крвје: Облејте го векот. И во дружно братство мене, Слободно и ново, Спомнете ме со убаво: И со тивко слово.

Див. також

Примітки

. Britannica.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2015.
. Ethnologue.com. 19 лютого 1999. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2015.
. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 14 лютого 2013.
. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2013.
Усикова, с. 102
Усикова, с. 107
Усикова, с. 103
УСТАВ НА МАКЕДОНСКАТА ПРАВОСЛАВНА ЦРКВА: Архівстаном на 20.11.2018, оригінал
Усикова, 2005, с. 108.
Friedman, 1993, с. 252.
Friedman, 2001, с. 437.
Friedman V. A. (2001). Macedonian. Phonology. Phonemic Inventory and Phonotactics. Vowels (англ.). Duke University. Slavic and Eurasian Language Resource Center. с. P. 10. Архів оригіналу за 22 січня 2017. {{}}: |pages= має зайвий текст (); Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
Усикова, 2005, с. 111.
Friedman, 2001, с. 436.
Усикова, 2005, с. 109.
Friedman, 1993, с. 255.
Friedman V. A. (2001). Macedonian. Phonology. Phonemic Inventory and Phonotactics. Consonants (англ.). Duke University. Slavic and Eurasian Language Resource Center. с. P. 11. Архів оригіналу за 22 січня 2017. {{}}: |pages= має зайвий текст ()

Коментарі

У статті «Македонский язык» (2005) основні алофони на місці ќ, ѓ вважаються середньопіднебінними приголосними африкатами к͡’j (c͡ç), г͡’j (ɟ͡ʝ). У працях на місці ќ, ѓ представлені палатальні зімкнені приголосні c, ɟ (в первісній версії МФА символами c і ɟ позначалися також палатальні африкати). Відмінності в реалізації фонем /ќ/, /ѓ/ у мові носіїв македонської мови, за В. Фрідманом, но В. А. Фридману, помічаються в діапазоні від палаталізованих приголосних tʲ, dʲ до фрикативних ɕ, і африкатів t͡s, d͡z.

Джерела

Усикова Р. П. Южнославянские языки. Македонский язык // Языки мира. Славянские языки. — Москва: Academia, 2005. — С. 102—139. — .
Македонские говоры [ 5 квітня 2008 у Wayback Machine.], А. М. Селищев (рос.)
Macedonian Grammar [ 24 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Nature of Standard Macedonian language by Mladen Srbinovski [ 1 травня 2015 у Wayback Machine.]
1920 US Census, Instructions to Enumerators, where Macedonian is listed as a principal foreign language [ 31 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Digital Dictionary of the Macedonian Language [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.]
Macedonian — English, Greek, Albanian, German, French, Italian translator [ 20 січня 2007 у Wayback Machine.]
A grammar of Macedonian by Victor Friedman [Архівовано 22 січня 2017 у Archive.is]
BBC Education — Languages: Macedonian, Makedonski [ 16 лютого 2006 у Wayback Machine.]
The Macedonian Language [ 30 січня 2006 у Wayback Machine.]
Reading and Pronouncing Macedonian: An Interactive Tutorial [ 12 січня 2006 у Wayback Machine.]
Funky Macedonian — Get the gists of macedonian [ 16 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Македонська мова на сайті Ethnologue: Macedonian. A language of Macedonia (англ.)
Македонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Macedonian [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Македонська мова на сайті WALS Online: Language Macedonian [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія має розділ
македонською мовою
Главна страница

[eb-1] . Britannica.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2015.

[ethnologue-2] . Ethnologue.com. 19 лютого 1999. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2015.

[3] . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.

[4] . Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.

[5] . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 14 лютого 2013.

[6] Macedonian by [[Victor Friedman]] © SEELRC 2001. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 21 січня 2007.

[7] . Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2013.

[8] Усикова, с. 102

[9] Усикова, с. 107

[10] Усикова, с. 103

[11] УСТАВ НА МАКЕДОНСКАТА ПРАВОСЛАВНА ЦРКВА: Архівстаном на 20.11.2018, оригінал

[FOOTNOTEУсикова2005108-12] Усикова, 2005, с. 108.

[FOOTNOTEFriedman1993252-13] Friedman, 1993, с. 252.

[FOOTNOTEFriedman2001437-14] Friedman, 2001, с. 437.

[15] Friedman V. A. (2001). Macedonian. Phonology. Phonemic Inventory and Phonotactics. Vowels (англ.). Duke University. Slavic and Eurasian Language Resource Center. с. P. 10. Архів оригіналу за 22 січня 2017. {{}}: |pages= має зайвий текст (); Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

[FOOTNOTEУсикова2005111-16] Усикова, 2005, с. 111.

[FOOTNOTEFriedman2001436-17] Friedman, 2001, с. 436.

[FOOTNOTEУсикова2005109-18] Усикова, 2005, с. 109.

[FOOTNOTEFriedman1993255-19] Friedman, 1993, с. 255.

[21] Friedman V. A. (2001). Macedonian. Phonology. Phonemic Inventory and Phonotactics. Consonants (англ.). Duke University. Slavic and Eurasian Language Resource Center. с. P. 11. Архів оригіналу за 22 січня 2017. {{}}: |pages= має зайвий текст ()

[Звуки_ќ,_ѓ-20] У статті «Македонский язык» (2005) основні алофони на місці ќ, ѓ вважаються середньопіднебінними приголосними африкатами к͡’j (c͡ç), г͡’j (ɟ͡ʝ). У працях на місці ќ, ѓ представлені палатальні зімкнені приголосні c, ɟ (в первісній версії МФА символами c і ɟ позначалися також палатальні африкати). Відмінності в реалізації фонем /ќ/, /ѓ/ у мові носіїв македонської мови, за В. Фрідманом, но В. А. Фридману, помічаються в діапазоні від палаталізованих приголосних tʲ, dʲ до фрикативних ɕ, і африкатів t͡s, d͡z.