Артикуля́ція (лат. articulatio, від articulo — «розчленовую») — робота органів мовлення, спрямована на продукування звуків.
Уся сукупність навичок артикуляції, засвоєних людиною з дитинства разом із опануванням мови, створює т. зв. артикуляційну базу, властиву кожному мовному колективу.
Артикуляцію контролюють мовні зони кори й підкіркових утворень головного мозку, отримуючи зворотній відгук через слух і кінестетику. Недорозвинення фонематичного слуху істотно ускладнює формування правильної артикуляції.
Етапи артикуляції
- приступ (екскурсія) — підготовка апарату мовлення до вимови звуку;
- витримка () — вимова звуку зі збереженням відповідного положення органів;
- відступ (рекурсія) — закінчення вимови звуку, при якому органи мовлення змінюють своє розташування для творення наступного звуку чи переходять у стан спокою.
У реальних умовах звичайно вимовляють не окремі звуки, а мовленнєвий ланцюжок, тоді приступ наступного звуку накладається на відступ, іноді й на витримку попереднього звуку.
Примітки
- Розенталь Д. Е. «Словник лінгвістичних термінів»
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.)
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Artikulyaciya Artikulya ciya lat articulatio vid articulo rozchlenovuyu robota organiv movlennya spryamovana na produkuvannya zvukiv Usya sukupnist navichok artikulyaciyi zasvoyenih lyudinoyu z ditinstva razom iz opanuvannyam movi stvoryuye t zv artikulyacijnu bazu vlastivu kozhnomu movnomu kolektivu Artikulyaciyu kontrolyuyut movni zoni kori j pidkirkovih utvoren golovnogo mozku otrimuyuchi zvorotnij vidguk cherez sluh i kinestetiku Nedorozvinennya fonematichnogo sluhu istotno uskladnyuye formuvannya pravilnoyi artikulyaciyi Etapi artikulyaciyipristup ekskursiya pidgotovka aparatu movlennya do vimovi zvuku vitrimka vimova zvuku zi zberezhennyam vidpovidnogo polozhennya organiv vidstup rekursiya zakinchennya vimovi zvuku pri yakomu organi movlennya zminyuyut svoye roztashuvannya dlya tvorennya nastupnogo zvuku chi perehodyat u stan spokoyu U realnih umovah zvichajno vimovlyayut ne okremi zvuki a movlennyevij lancyuzhok todi pristup nastupnogo zvuku nakladayetsya na vidstup inodi j na vitrimku poperednogo zvuku PrimitkiRozental D E Slovnik lingvistichnih terminiv Div takozhTehnika movlennya Artikulyaciya akustika DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi