Глухий ясенно твердопіднебінний фрикатив приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфавіті за

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

ɕ

Номер МФА 182

Кодування

HTML (десяткове) ɕ

Юнікод (hex) U+0255

X-SAMPA s\

S;

^[en]

Зображення

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//.

Назва

Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська	щы	[ɕə]	три
асамська	ব্ৰিটিছ	[bɹitiɕ]	британець
голландська (діал.)	sjabloon	[ɕäˈbloːn]	шаблон	Див.
гуарані (парагв.)	che	[ɕɛ]	я
данська	sjæl	[ɕeˀl]	душа	Див.
кабардинська	щэ	[ɕa]	сто
каталанська (сх.)	caixa	[ˈkaɕə]	коробка	Див.
китайська (мандарин)	西安/Xī'ān	[ɕí.án]	Сіань	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див.
корейська	시 / shi	[ɕi]	вірш	Див.
люксембурзька	liicht	[liːɕt]	світло	Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/. Див.
нижньолужицька	pśijaśel	[ˈpɕijäɕɛl]	приятель
норвезька	sjel	[ɕe: l]	душа	Див.
польська	śruba	[ˈɕrubä]	гвинт	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальська	mesclas	[ˈmɛɕklɐɕ]	мікстури
португальська (Бразилія)	mexendo	[me̞ˈɕẽ̞du]	'moving'	Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансільванія)	ce	[ɕɛ]	що	стандартно — /tʃ/ . Див.
російська	счастье	[ˈɕːæsʲtʲjə]	щастя	Див.
тибетська (Лхаса)	བཞི་	[ɕi˨˧]	чотири	Опозиція /ʂ/.
хорватська	'miš će	[mîɕ t͡ɕe̞]	'the mouse will'	Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.</ref> Див.
чувашська	çиçĕм	[ˈɕiɕ̬əm]	освітлення	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведська	kjol	[ɕuːl]	спідниця	Див.
японська	塩 / shio	[ɕi.o]	сіль	Див. японська фонетика

Примітки

Wells (2014:98-9)
Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
Gilles & Trouvain (2013:67–68)
Jassem (2003:103)
seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18
Pop (1938:29)
Landau et al. (1999:68)
Okada (1991:94)

Джерела

(англ.) . Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 363—379, doi:10.1017/S0025100313000157^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 12 березня 2016
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN
Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829, архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2020, процитовано 12 березня 2016
Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (03): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
Teo, Amos B. (2014), (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 12 березня 2016
Zygis, Marzena (2003), (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 12 березня 2016
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — .

[Wells-1] Wells (2014:98-9)

[2] Recasens & Espinosa (2007:145, 167)

[FOOTNOTEGillesTrouvain201367—68-3] Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

[4] Gilles & Trouvain (2013:67–68)

[5] Jassem (2003:103)

[daniela-6] seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18

[7] Pop (1938:29)

[Landau68-8] Landau et al. (1999:68)

[9] Okada (1991:94)