Літера Џ | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
А̄ | Ӑ | Ӓ | ||||
Ә | Ӛ | |||||
Ӕ | Ғ | Ӷ | ||||
Ԃ | Ꚃ | Ԫ | ||||
Ӗ | Е̄ | Ӂ | Җ | |||
Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | ||
Ӡ | Ԇ | Ӣ | Ҋ | Ӥ | Қ | |
Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԛ | Ӆ | |
Ԯ | Ӎ | Ӊ | ||||
Ң | Ӈ | Ҥ | О̆ | |||
О̄ | Ӧ | Ө | Ӫ | Ҩ | ||
Ԥ | Ҧ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ | |
Ҭ | Ӯ | |||||
Ӱ | Ӳ | Ү | Ұ | |||
Ҳ | Һ | Ꚕ | ||||
Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | |
Ꚗ | Ҽ | Ҿ | Ӹ | |||
Ҍ | Ӭ | |||||
Я̄ | ||||||
Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | |
Ѿ | Ѣ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ | |
Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙥ | Ꙩ | ||
Ꙭ | ꙮ | Ꚛ | ||||
Літери кирилиці |
Ця стаття не містить . (серпень 2021) |
Џ, џ (дже) — літера кириличних абеток сербської, македонської й абхазької мов. В сербській абетці 29-а, в македонській — 30-а. У абхазькій абетці є 10-ою буквою, тоді як 11-ою є диграф џь. У слов'янських мовах позначає африкат /ʤ/, в абхазькій мові — /ɖʐ/ або /dʐ/. В інших кириличних писемностях їй відповідають диграфи дж та чж, а також літери Җ, Ӂ та Ҷ.
Походить з румунської кирилиці (назва румунською — gea), де використовувалася з XV століття; ймовірно, була отримана шляхом модифікації літери Ч або ґотської 𐍁.
У сербській кирилиці трапляється (переважно в запозиченнях з турецької) з тим же значенням з XVII століття, але нерегулярно: принаймні, Вук Стефанович (Караджич) до першого варіанта реформованої сербської абетки літеру Џ не включив, замість неї вживався диграф чж: Боїачжиа, Карапанчжић (але про існування такої літери він знав). У пізнішому варіанті його абетки літера Џ (велика) розміщувалась повністю в рядку, але такий графічний варіант не прижився.
Літеру Џ намагались ввести в українську абетку: вона вживалась у надрукованому в 1837 році альманасі «Русалка Днѣстровая», але відповідна орфографічна система (правопис Шашкевича) не прижилась; у пізніших варіантах українського правопису літера Џ не використовувалась. У сучасній українській мові їй відповідає диграф дж.
В македонську абетку літеру Џ було введено 4 грудня 1944 року за результатом голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки й македонської літературної мови» (10 голосів «за», 1 «проти»); альтернативною пропозицією було використання диграфа дж за болгарським зразком.
Примітки
- Пор.: Џ та 𐍁; Ꙟ та 𐍊.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litera Џ Kirilicya A B V G G D Ѓ Ђ E Ѐ Ye Yo Zh Z Z Ѕ I Ѝ I Yi J Ј K L Љ M N Њ O P R S S T Ћ Ќ U Ў F H C Ch Џ Sh Sh Y E Yu Ya Neslov yanski literi A Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ Ԃ Ꚃ Ԫ Ӗ E Ӂ Җ Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ӡ Ԇ Ӣ Ҋ Ӥ Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԛ Ӆ Ԯ Ӎ Ӊ Ң Ӈ Ҥ O O Ӧ Ө Ӫ Ҩ Ԥ Ҧ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ Ҭ Ӯ Ӱ Ӳ Ү Ұ Ҳ Һ Ꚕ Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚗ Ҽ Ҿ Ӹ Ҍ Ӭ Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literi Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѿ Ѣ IYa Ѥ Yusi Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙥ Ꙩ Ꙭ ꙮ Ꚛ Literi kirilici Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2021 Џ џ dzhe litera kirilichnih abetok serbskoyi makedonskoyi j abhazkoyi mov V serbskij abetci 29 a v makedonskij 30 a U abhazkij abetci ye 10 oyu bukvoyu todi yak 11 oyu ye digraf џ U slov yanskih movah poznachaye afrikat ʤ v abhazkij movi ɖʐ abo dʐ V inshih kirilichnih pisemnostyah yij vidpovidayut digrafi dzh ta chzh a takozh literi Җ Ӂ ta Ҷ Pohodit z rumunskoyi kirilici nazva rumunskoyu gea de vikoristovuvalasya z XV stolittya jmovirno bula otrimana shlyahom modifikaciyi literi Ch abo gotskoyi U serbskij kirilici traplyayetsya perevazhno v zapozichennyah z tureckoyi z tim zhe znachennyam z XVII stolittya ale neregulyarno prinajmni Vuk Stefanovich Karadzhich do pershogo varianta reformovanoyi serbskoyi abetki literu Џ ne vklyuchiv zamist neyi vzhivavsya digraf chzh Boyiachzhia Karapanchzhiћ ale pro isnuvannya takoyi literi vin znav U piznishomu varianti jogo abetki litera Џ velika rozmishuvalas povnistyu v ryadku ale takij grafichnij variant ne prizhivsya Џ u Rusalci Dnѣstrovij Literu Џ namagalis vvesti v ukrayinsku abetku vona vzhivalas u nadrukovanomu v 1837 roci almanasi Rusalka Dnѣstrovaya ale vidpovidna orfografichna sistema pravopis Shashkevicha ne prizhilas u piznishih variantah ukrayinskogo pravopisu litera Џ ne vikoristovuvalas U suchasnij ukrayinskij movi yij vidpovidaye digraf dzh V makedonsku abetku literu Џ bulo vvedeno 4 grudnya 1944 roku za rezultatom golosuvannya chleniv filologichnoyi komisiyi zi vstanovlennya makedonskoyi abetki j makedonskoyi literaturnoyi movi 10 golosiv za 1 proti alternativnoyu propoziciyeyu bulo vikoristannya digrafa dzh za bolgarskim zrazkom PrimitkiPor Џ ta Ꙟ ta