Кирилиця | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
А̄ | Ӑ | Ӓ | ||||
Ә | Ӛ | |||||
Ӕ | Ғ | Ӷ | ||||
Ԃ | Ꚃ | Ԫ | ||||
Ӗ | Е̄ | Ӂ | Җ | |||
Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | ||
Ӡ | Ԇ | Ӣ | Ҋ | Ӥ | Қ | |
Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԛ | Ӆ | |
Ԯ | Ӎ | Ӊ | ||||
Ң | Ӈ | Ҥ | О̆ | |||
О̄ | Ӧ | Ө | Ӫ | Ҩ | ||
Ԥ | Ҧ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ | |
Ҭ | Ӯ | |||||
Ӱ | Ӳ | Ү | Ұ | |||
Ҳ | Һ | Ꚕ | ||||
Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | |
Ꚗ | Ҽ | Ҿ | Ӹ | |||
Ҍ | Ӭ | |||||
Я̄ | ||||||
Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | |
Ѿ | Ѣ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ | |
Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙥ | Ꙩ | ||
Ꙭ | ꙮ | Ꚛ | ||||
Літери кирилиці |
Ѥ, ѥ (Е йотоване) — літера кириличних абеток деяких давніх слов'янських книжно-письмових мов (зокрема, старослов'янскої, і ізводів церковнослов'янської).
У (старослав'янській кирилиці) 35-та за ліком, має вигляд , бувши за походженням лігатурою літер І та Є. Числового значення у буквеній цифірі не має. У глаголиці відсутня, замість неї використовувалася («Е»).
Вимова
На початку слів і після голосних означає звукосполучення [je], а після приголосних — їхнє пом'якшення (тобто фонетично відповідає українському «є»).
У сучасній українській мові давньому ѥ відповідає «є», але в низці випадків — «ї», що розвилося з [je] через йотований «новий ять» (пор. Київ < Киѣвъ < дав.-рус. Кыѥвъ).
Використання
У східнослов'янських землях виходить з ужитку в XV ст., замінена буквою («е», «є»). У південних слов'ян зберігається аж до друкарської доби й існує протягом всієї історії сербського друкування (з кінця XV ст. до 1638 року, коли у Венеції була надрукована остання ). У середині XIX ст. цю літеру пробували відновити в болгарському правописі, але її вживання не узвичаїлося.
Таблиця кодів
Кодування | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Велика | 1124 | 0464 | 002164 | 00000100 01100100 |
Мала | 1125 | 0465 | 002165 | 00000100 01100101 |
У стандартних 8-бітових кодуваннях йотоване «є» не представлене. У HTML велику Ѥ можна записати як Ѥ або Ѥ, а маленьку ѥ — як ѥ чи ѥ.
Див. також
Примітки
- Први српски буквар инока Саве, Венеција 1597, приредио Михаило Блечић, Београд, 1991
- Петар Ђорђић, Историја српске ћирилице, Београд, 1971, p.193
- Excerpts from a Bulgarian book of 1865
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilicya A B V G G D Ѓ Ђ E Ѐ Ye Yo Zh Z Z Ѕ I Ѝ I Yi J Ј K L Љ M N Њ O P R S S T Ћ Ќ U Ў F H C Ch Џ Sh Sh Y E Yu Ya Neslov yanski literi A Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ Ԃ Ꚃ Ԫ Ӗ E Ӂ Җ Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ӡ Ԇ Ӣ Ҋ Ӥ Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԛ Ӆ Ԯ Ӎ Ӊ Ң Ӈ Ҥ O O Ӧ Ө Ӫ Ҩ Ԥ Ҧ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ Ҭ Ӯ Ӱ Ӳ Ү Ұ Ҳ Һ Ꚕ Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚗ Ҽ Ҿ Ӹ Ҍ Ӭ Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literi Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѿ Ѣ IYa Ѥ Yusi Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙥ Ꙩ Ꙭ ꙮ Ꚛ Literi kirilici Ѥ ѥ E jotovane litera kirilichnih abetok deyakih davnih slov yanskih knizhno pismovih mov zokrema staroslov yanskoyi i izvodiv cerkovnoslov yanskoyi U staroslav yanskij kirilici 35 ta za likom maye viglyad buvshi za pohodzhennyam ligaturoyu liter I ta Ye Chislovogo znachennya u bukvenij cifiri ne maye U glagolici vidsutnya zamist neyi vikoristovuvalasya E VimovaNa pochatku sliv i pislya golosnih oznachaye zvukospoluchennya je a pislya prigolosnih yihnye pom yakshennya tobto fonetichno vidpovidaye ukrayinskomu ye U suchasnij ukrayinskij movi davnomu ѥ vidpovidaye ye ale v nizci vipadkiv yi sho rozvilosya z je cherez jotovanij novij yat por Kiyiv lt Kiѣv lt dav rus Kyѥv VikoristannyaU shidnoslov yanskih zemlyah vihodit z uzhitku v XV st zaminena bukvoyu e ye U pivdennih slov yan zberigayetsya azh do drukarskoyi dobi j isnuye protyagom vsiyeyi istoriyi serbskogo drukuvannya z kincya XV st do 1638 roku koli u Veneciyi bula nadrukovana ostannya U seredini XIX st cyu literu probuvali vidnoviti v bolgarskomu pravopisi ale yiyi vzhivannya ne uzvichayilosya Tablicya kodivKoduvannya Registr Desyatkovij kod 16 kovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kod Yunikod Velika 1124 0464 002164 00000100 01100100 Mala 1125 0465 002165 00000100 01100101 U standartnih 8 bitovih koduvannyah jotovane ye ne predstavlene U HTML veliku Ѥ mozhna zapisati yak amp 1124 abo amp x464 a malenku ѥ yak amp 1125 chi amp x465 Div takozhYe Kirilichni literi v riznih abetkahPrimitkiPrvi srpski bukvar inoka Save Veneciјa 1597 priredio Mihailo Blechiћ Beograd 1991 Petar Ђorђiћ Istoriјa srpske ћirilice Beograd 1971 p 193 Excerpts from a Bulgarian book of 1865