Літера Ѓ Кирилиця А Б В Г Ґ Д Ѓ Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З З Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј К Л Љ М Н Њ О П Р С С Т Ћ Ќ У Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я

Літера Ѓ

Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
А̄			Ӑ			Ӓ
			Ә			Ӛ
Ӕ	Ғ					Ӷ
	Ԃ	Ꚃ			Ԫ
Ӗ	Е̄				Ӂ	Җ
Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ
Ӡ	Ԇ	Ӣ		Ҋ	Ӥ	Қ
Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ		Ԛ	Ӆ
Ԯ					Ӎ	Ӊ
Ң		Ӈ	Ҥ			О̆
	О̄	Ӧ	Ө		Ӫ	Ҩ
Ԥ	Ҧ		Ҏ	Ԗ	Ҫ	Ԍ
	Ҭ					Ӯ
Ӱ		Ӳ	Ү		Ұ
Ҳ			Һ			Ꚕ
Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ	Ӌ	Ҹ
Ꚗ		Ҽ	Ҿ			Ӹ
Ҍ				Ӭ
					Я̄
Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ꙇ	Ҁ	Ѻ	Ѹ	Ѡ
Ѿ	Ѣ		ІЯ	Ѥ	Юси	Ѧ
Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ	Ѳ	Ѵ
Ѷ	Ꙟ	Ꙡ		Ꙥ		Ꙩ
	Ꙭ	ꙮ		Ꚛ
Літери кирилиці

Ѓ, ѓ («ѓе», «ґє») — кирилична літера, шоста літера македонської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука (/ɟ/) або дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/). Слова з цим звуком часто зіставні із сербськими словами, де вжито ђ. Наприклад, македонське слово «народження» має такий вигляд як раѓање, а в сербській мові воно має вигляд рађање/rađanje.

Звуки /ɟ/ і /dʑ/, передавані цією літерою, сходять до праслов'янського сполучення *dj, що спочатку в рамках слов'янської йотації перейшло в пом'якшений *d', потім у дзвінкий твердопіднебінний проривний або дзвінкий ясенно-піднебінний африкат. В українській їм відповідає звук [ʒ] (літера ж), або дзвінкий африкат [d͡ʒ] (сполучення дж): мак. меѓа — укр. межа (діал. меджа), мак. саѓи — укр. сажа (діал. саджа), мак. раѓање — укр. народження; або звук [d] (літера д): мак. луѓе — укр. люди (арх. люде), мак. ѓакон (від грец. διάκονος) — укр. диякон, дяк, мак. спаѓање — укр. спад, падіння.

Цю літеру (як і деякі інші) було введено в македонську абетку 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»); альтернативою було використання сербської літери ђ, втім його було відхилено почасти з політичних міркувань, почасти через апелювання до принципової різниці між македонською та сербською вимовою.

Знак ѓ є видозміненою кириличною буквою г, яка походить від грецької гамми. В абетці ѓ займає місце не поряд із г, а після д, тобто там, де стоїть ђ у сербській абетці.

У глаголиці існувала літера Ⰼ («гъерв»), чиє фонетичне значення могло бути близьким до македонської ѓ.

«Глухим відповідником» ѓ у македонській абетці є літера ќ.

Кодування

Кодування	Реєстр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод (монолітний)	Велика	1027	0403	002003	00000100 00000011
Юнікод (монолітний)	Мала	1107	0453	002123	00000100 01010011
Юнікод	Велика	68354817	0413 0301	00404601401	00000100 00010011 00000011 00000001
Юнікод	Мала	70451969	0433 0301	00414601401	00000100 00110011 00000011 00000001
ISO 8859-5	Велика	163	A3	243	10100011
ISO 8859-5	Мала	243	F3	363	11110011
KOI-8	Велика	178	B2	262	10110010
KOI-8	Мала	162	A2	242	10100010
Windows-1251	Велика	129	81	201	10000001
Windows-1251	Мала	131	83	203	10000011

У HTML велику літеру Ѓ можна записати як Ѓ або Ѓ, а малу ѓ — як ѓ або ѓ.

Література

Иван Кочев, Иван Александров. Документи за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (София, 1991). Стр. 17. ISSN 0861-2277.