Кириличні абетки |
---|
Слов'янські: |
Білоруська |
Болгарська |
Сербська |
Македонська |
Російська |
Українська |
Чорногорська |
Неслов'янські: |
Казахська |
Киргизька |
Монгольська |
Таджицька |
Історичні: |
Старослов'янська абетка |
Румунська кирилиця |
Молдовська абетка |
* Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Сучасна македонська абетка (мак. Македонска азбука), як єдина абетка для запису македонської мови була прийнята в 1945 році, коли була кодифікована сама мова. Як і кожна кирилична абетка вона заснована на абетці Кирила і Мефодія та є варіацією сербської фонетичної абетки Вука Караджича й .
Абетка
Буква | Вимова | Відповідник в українській мові | Буква | Вимова | Відповідник в українській мові |
---|---|---|---|---|---|
А а | /a/ | а | Н н | /n/ | н |
Б б | /b/ | б | Њ њ | /ɲ/ | нь |
В в | /v/ | в | О о | /ɔ/ | о |
Г г | /g/ | ґ (г) | П п | /p/ | п |
Д д | /d/ | д | Р р | /r/ | р |
Е е | /ɛ/ | е | С с | /s/ | с |
Ѓ ѓ | /ɟ/, /dʑ/1 | жь, джь | Т т | /t/ | т |
Ж ж | /ʒ/ | ж | Ќ ќ | /c/, /ʨ/1 | ть, чь |
З з | /z/ | з | У у | /u/ | у |
Ѕ s | /dz/ | дз | Ф ф | /f/ | ф |
И и | /i/ | і | Х х | /h/ | х |
Ј ј | /j/ | й | Ц ц | /ʦ/ | ц |
К к | /k/ | к | Ч ч | /ʧ/ | ч |
Л л | /ɫ/, /l/2 | л | Џ џ | /ʤ/ | дж |
Љ љ | /l/ | ль | Ш ш | /ʃ/ | ш |
М м | /m/ | м |
1 Примітка: /ɟ/ та /c/ вживаються у більшості існуючих говорів та літературній мові, тоді як /dʑ/ і /ʨ/ зустрічаються лише в окремих говірках і відповідають сербським буквам ђ та ћ.
2 Примітка: ця буква вимовляється як /l/ перед /i/, /e/ і /j/ але, як /ɫ/ в іншому місці.
Буква | Значення | Приклад |
---|---|---|
ѐ | Акцентована буква, використовується для позначення омонімічних слів |
|
ѝ | Акцентована буква, використовується для позначення омонімічних слів |
|
Приміром, сè мие українською мовою перекладається як все миє, тоді як се мие — як ся миє або миється .
Письмо
Зверніть увагу, що деякі македонські букви (як і сербські літери) відрізняються в написанні від тих, якими користуються українська та білоруська абетки. Ці відмінності виявляються, переважно, на письмі.
Розвиток македонського алфавіту
До сучасної епохи македонська мова була переважно розмовною, без стандартизованої письмової форми народних діалектів. Офіційне письмове спілкування зазвичай велося церковнослов'янською або грецькою мовами, які були мовами літургії, а тому вважалися "офіційними мовами".
Занепад Османської імперії з середини 19 століття збігся зі слов'янським опором проти використання грецької мови в православних церквах і школах, і опором серед македонських слов'ян проти запровадження стандартної болгарської мови у Вардарській Македонії. У період болгарського національного відродження багато християн з Македонії підтримали боротьбу за створення болгарських культурних, освітніх і релігійних установ, в тому числі болгарських шкіл, які використовували версію кирилиці, прийняту іншими болгарами. Більшість інтелектуальних і політичних лідерів македонських болгар використовували цю версію кирилиці, яка також була змінена в 19-му і на початку 20-го століття. Наприкінці 1879 року [en] опублікував "Буквар для сербо-македонських початкових шкіл" (серб. Буквар за србо-македонске основне школо), написаний на "сербо-македонському діалекті".
У другій половині 19 століття серед носіїв македонських діалектів зростала грамотність і політична активність, а також збільшувалася кількість документів, написаних цими діалектами. У той час для транскрипції македонської мови використовували кирилицю з адаптаціями зі старослов'янської, сербської та болгарської мов, залежно від уподобань письменника.
До ранніх спроб формалізації писемної македонської мови належить книга Крсте Місіркова "Про македонські справи" (1903). Місірков використовував кирилицю з кількома адаптаціями для македонської мови:
- i (де зараз використовується Ј);
- л' (де зараз використовується Љ);
- н' (де зараз використовується Њ);
- г' (де зараз використовується Ѓ;
- к' (де зараз використовується Ќ) та
- ѕ (яка зараз в використанні).
Інший приклад - болгарський фольклорист з Македонії Марко Цепенков, який опублікував у двох випусках "Збірника фольклору, науки та літератури" (1892, 1897) фольклорні матеріали з Македонії. Цепенков використовував версію болгарської кирилиці з власними адаптаціями для деяких місцевих македонських діалектів. Він не використовував ѣ, використовуючи замість нього е, і не використовував ъ в кінцевій позиції іменників чоловічого роду. Включно з іншими адаптаціями:
- і (де зараз використовується Ј);
- щ (де зараз використовується Шт);
- ль (де зараз використовується Љ);
- нь (де зараз використовується Њ);
- гь (де зараз використовується Ѓ);
- кь (де зараз використовується Ќ);
- дж (де зараз використовується Џ);
- ѫ (іноді як А)
Починаючи з Балканських війн 1912/13 років і до кінця Другої світової війни, сьогоднішня Північна Македонія була частиною Сербії (пізніше Королівство Югославія) і час від часу Болгарії, а офіційними мовами були стандартні сербська та болгарська. Сербська та болгарська влада вважала македонську мову діалектом сербської або болгарської відповідно, і, за словами деяких авторів, забороняла її використання (див. також ). Однак деякі книги македонськими діалектами були опубліковані в Болгарії, деякі тексти македонським діалектом були опубліковані в Югославії в 1920-х і 1930-х роках.
Див. також
Посилання
- Omniglot — Македонська абетка [ 20 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Sv. Kiril i Medodij — Origin and Ethnicity of SS. Cyril and Methodius [ 14 березня 2008 у Wayback Machine.]
- . Wayback Machine (англ.). 15 січня 2008. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 10 серпня 2023.
- До автокефалії Болгарської Православної Церкви в 1872 році старослов'янська і грецька мови були богослужбовими мовами православних християн у Македонії, а тому мали вищий статус, ніж місцеві діалекти (див. диглосія).
- "Перша філологічна конференція македонського алфавіту та македонської літературної мови: Її прецеденти та наслідки", Віктор А. Фрідман (1993), стор. 162
- "Перша філологічна конференція македонського алфавіту та македонської літературної мови: Її прецеденти та наслідки", Віктор А. Фрідман (1993), стор. 162-3
- Зборник Матице српске за историју (серб.). Матица. 1992.
- "Збірник фольклору, науки та літератури", книга VIII (1892), книга XIV (1897), видання Міністерства народної освіти, Софія, у вигляді тексту та фотокопій у форматі .jpg (болгарською мовою)
- "Мовна політика та мовна поведінка в Македонії: Передумови та поточні події", Віктор А. Фрідман, у "Мовний контакт - мовний конфлікт", за редакцією Ерана Фраенкеля та Крістіни Крамер, Балканські дослідження, том 1, с. 76.
- "Соціолінгвістика літературної македонської мови", Віктор А. Фрідман, у Міжнародному журналі соціології мови, 1985, т. 52, с. 49.
- "Перша філологічна конференція зі створення македонського алфавіту та македонської літературної мови: Її прецеденти та наслідки", Віктор А. Фрідман, у "Ранні етапи планування мови", за редакцією Джошуа А. Фішмана, 1993, с. 163.
- "Мовне планування в Македонії та Косово", Віктор А. Фрідман, у "Мова на колишніх югославських землях", за редакцією Ранко Бугарського та Селії Хоксворт (2004), с. 201.
- Марковски, Венко. Огинот, Стихотворения, София 1938, 39 с. [1], Марковски, Венко, Луня. Македонска лирика, София 1940, 160 с. [2], Марковски, В., Илинден, София 1940, 16 с., Марковски, В., Лулкина песна, София 1939, 40 с.
- Друговац, Миодраг. Историја на македонската книжевност, Скопје 1990, с. 92.
- Иванов, Костадин. Ролята на списание "Луч" в национално-освободителната борба на българите във Вардарска Македония, Македонски преглед, бр.2, 2008, с. 25-51.
- Рацин, Кочо, Бели мугри, Загреб, 1939
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilichni abetki Slov yanski Biloruska Bolgarska Serbska Makedonska Rosijska Ukrayinska Chornogorska Neslov yanski Kazahska Kirgizka Mongolska Tadzhicka Istorichni Staroslov yanska abetka Rumunska kirilicya Moldovska abetka Zaznacheni tilki oficijni alfaviti derzhav chleniv OON Detalnishe tut Suchasna makedonska abetka mak Makedonska azbuka yak yedina abetka dlya zapisu makedonskoyi movi bula prijnyata v 1945 roci koli bula kodifikovana sama mova Yak i kozhna kirilichna abetka vona zasnovana na abetci Kirila i Mefodiya ta ye variaciyeyu serbskoyi fonetichnoyi abetki Vuka Karadzhicha j AbetkaVimova ta vidpovidni bukvi Bukva Vimova Vidpovidnik v ukrayinskij movi Bukva Vimova Vidpovidnik v ukrayinskij movi A a a a N n n n B b b b Њ њ ɲ n V v v v O o ɔ o G g g g g P p p p D d d d R r r r E e ɛ e S s s s Ѓ ѓ ɟ dʑ 1 zh dzh T t t t Zh zh ʒ zh Ќ ќ c ʨ 1 t ch Z z z z U u u u Ѕ s dz dz F f f f I i i i H h h h Ј ј j j C c ʦ c K k k k Ch ch ʧ ch L l ɫ l 2 l Џ џ ʤ dzh Љ љ l l Sh sh ʃ sh M m m m 1 Primitka ɟ ta c vzhivayutsya u bilshosti isnuyuchih govoriv ta literaturnij movi todi yak dʑ i ʨ zustrichayutsya lishe v okremih govirkah i vidpovidayut serbskim bukvam ђ ta ћ 2 Primitka cya bukva vimovlyayetsya yak l pered i e i j ale yak ɫ v inshomu misci Dodatkovi bukvi Bukva Znachennya Priklad ѐ Akcentovana bukva vikoristovuyetsya dlya poznachennya omonimichnih sliv se vse se voni ye sya ѝ Akcentovana bukva vikoristovuyetsya dlya poznachennya omonimichnih sliv ѝ yij i i Primirom se mie ukrayinskoyu movoyu perekladayetsya yak vse miye todi yak se mie yak sya miye abo miyetsya PismoZvernit uvagu sho deyaki makedonski bukvi yak i serbski literi vidriznyayutsya v napisanni vid tih yakimi koristuyutsya ukrayinska ta biloruska abetki Ci vidminnosti viyavlyayutsya perevazhno na pismi Bukvi makedonskoyi movi na pismi Vidminnosti mizh drukovanimi ta pismovimi bukvami abetok riznih mov b d g i p t sh Dlya zapisu makedonskoyi movi vikoristovuyutsya bukvi serbskogo zrazka Ukrayinski bukvi Bolgarski bukvi Serbski bukviRozvitok makedonskogo alfavituDo suchasnoyi epohi makedonska mova bula perevazhno rozmovnoyu bez standartizovanoyi pismovoyi formi narodnih dialektiv Oficijne pismove spilkuvannya zazvichaj velosya cerkovnoslov yanskoyu abo greckoyu movami yaki buli movami liturgiyi a tomu vvazhalisya oficijnimi movami Zanepad Osmanskoyi imperiyi z seredini 19 stolittya zbigsya zi slov yanskim oporom proti vikoristannya greckoyi movi v pravoslavnih cerkvah i shkolah i oporom sered makedonskih slov yan proti zaprovadzhennya standartnoyi bolgarskoyi movi u Vardarskij Makedoniyi U period bolgarskogo nacionalnogo vidrodzhennya bagato hristiyan z Makedoniyi pidtrimali borotbu za stvorennya bolgarskih kulturnih osvitnih i religijnih ustanov v tomu chisli bolgarskih shkil yaki vikoristovuvali versiyu kirilici prijnyatu inshimi bolgarami Bilshist intelektualnih i politichnih lideriv makedonskih bolgar vikoristovuvali cyu versiyu kirilici yaka takozh bula zminena v 19 mu i na pochatku 20 go stolittya Naprikinci 1879 roku en opublikuvav Bukvar dlya serbo makedonskih pochatkovih shkil serb Bukvar za srbo makedonske osnovne shkolo napisanij na serbo makedonskomu dialekti U drugij polovini 19 stolittya sered nosiyiv makedonskih dialektiv zrostala gramotnist i politichna aktivnist a takozh zbilshuvalasya kilkist dokumentiv napisanih cimi dialektami U toj chas dlya transkripciyi makedonskoyi movi vikoristovuvali kirilicyu z adaptaciyami zi staroslov yanskoyi serbskoyi ta bolgarskoyi mov zalezhno vid upodoban pismennika Do rannih sprob formalizaciyi pisemnoyi makedonskoyi movi nalezhit kniga Krste Misirkova Pro makedonski spravi 1903 Misirkov vikoristovuvav kirilicyu z kilkoma adaptaciyami dlya makedonskoyi movi i de zaraz vikoristovuyetsya Ј l de zaraz vikoristovuyetsya Љ n de zaraz vikoristovuyetsya Њ g de zaraz vikoristovuyetsya Ѓ k de zaraz vikoristovuyetsya Ќ ta ѕ yaka zaraz v vikoristanni Inshij priklad bolgarskij folklorist z Makedoniyi Marko Cepenkov yakij opublikuvav u dvoh vipuskah Zbirnika folkloru nauki ta literaturi 1892 1897 folklorni materiali z Makedoniyi Cepenkov vikoristovuvav versiyu bolgarskoyi kirilici z vlasnimi adaptaciyami dlya deyakih miscevih makedonskih dialektiv Vin ne vikoristovuvav ѣ vikoristovuyuchi zamist nogo e i ne vikoristovuvav v kincevij poziciyi imennikiv cholovichogo rodu Vklyuchno z inshimi adaptaciyami i de zaraz vikoristovuyetsya Ј sh de zaraz vikoristovuyetsya Sht l de zaraz vikoristovuyetsya Љ n de zaraz vikoristovuyetsya Њ g de zaraz vikoristovuyetsya Ѓ k de zaraz vikoristovuyetsya Ќ dzh de zaraz vikoristovuyetsya Џ ѫ inodi yak A Pochinayuchi z Balkanskih vijn 1912 13 rokiv i do kincya Drugoyi svitovoyi vijni sogodnishnya Pivnichna Makedoniya bula chastinoyu Serbiyi piznishe Korolivstvo Yugoslaviya i chas vid chasu Bolgariyi a oficijnimi movami buli standartni serbska ta bolgarska Serbska ta bolgarska vlada vvazhala makedonsku movu dialektom serbskoyi abo bolgarskoyi vidpovidno i za slovami deyakih avtoriv zaboronyala yiyi vikoristannya div takozh Odnak deyaki knigi makedonskimi dialektami buli opublikovani v Bolgariyi deyaki teksti makedonskim dialektom buli opublikovani v Yugoslaviyi v 1920 h i 1930 h rokah Div takozhMakedonska mova Serbska abetkaPosilannyaOmniglot Makedonska abetka 20 lyutogo 2008 u Wayback Machine Sv Kiril i Medodij Origin and Ethnicity of SS Cyril and Methodius 14 bereznya 2008 u Wayback Machine Wayback Machine angl 15 sichnya 2008 Arhiv originalu za 15 sichnya 2008 Procitovano 10 serpnya 2023 Do avtokefaliyi Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v 1872 roci staroslov yanska i grecka movi buli bogosluzhbovimi movami pravoslavnih hristiyan u Makedoniyi a tomu mali vishij status nizh miscevi dialekti div diglosiya Persha filologichna konferenciya makedonskogo alfavitu ta makedonskoyi literaturnoyi movi Yiyi precedenti ta naslidki Viktor A Fridman 1993 stor 162 Persha filologichna konferenciya makedonskogo alfavitu ta makedonskoyi literaturnoyi movi Yiyi precedenti ta naslidki Viktor A Fridman 1993 stor 162 3 Zbornik Matice srpske za istoriјu serb Matica 1992 Zbirnik folkloru nauki ta literaturi kniga VIII 1892 kniga XIV 1897 vidannya Ministerstva narodnoyi osviti Sofiya u viglyadi tekstu ta fotokopij u formati jpg bolgarskoyu movoyu Movna politika ta movna povedinka v Makedoniyi Peredumovi ta potochni podiyi Viktor A Fridman u Movnij kontakt movnij konflikt za redakciyeyu Erana Fraenkelya ta Kristini Kramer Balkanski doslidzhennya tom 1 s 76 Sociolingvistika literaturnoyi makedonskoyi movi Viktor A Fridman u Mizhnarodnomu zhurnali sociologiyi movi 1985 t 52 s 49 Persha filologichna konferenciya zi stvorennya makedonskogo alfavitu ta makedonskoyi literaturnoyi movi Yiyi precedenti ta naslidki Viktor A Fridman u Ranni etapi planuvannya movi za redakciyeyu Dzhoshua A Fishmana 1993 s 163 Movne planuvannya v Makedoniyi ta Kosovo Viktor A Fridman u Mova na kolishnih yugoslavskih zemlyah za redakciyeyu Ranko Bugarskogo ta Seliyi Hoksvort 2004 s 201 Markovski Venko Oginot Stihotvoreniya Sofiya 1938 39 s 1 Markovski Venko Lunya Makedonska lirika Sofiya 1940 160 s 2 Markovski V Ilinden Sofiya 1940 16 s Markovski V Lulkina pesna Sofiya 1939 40 s Drugovac Miodrag Istoriјa na makedonskata knizhevnost Skopјe 1990 s 92 Ivanov Kostadin Rolyata na spisanie Luch v nacionalno osvoboditelnata borba na blgarite vv Vardarska Makedoniya Makedonski pregled br 2 2008 s 25 51 Racin Kocho Beli mugri Zagreb 1939