Літера Э Кирилиця А Б В Г Ґ Д Ѓ Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З З Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј К Л Љ М Н Њ О П Р С С Т Ћ Ќ У Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я

Літера Э

Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
А̄			Ӑ			Ӓ
			Ә			Ӛ
Ӕ	Ғ					Ӷ
	Ԃ	Ꚃ			Ԫ
Ӗ	Е̄				Ӂ	Җ
Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ
Ӡ	Ԇ	Ӣ		Ҋ	Ӥ	Қ
Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ		Ԛ	Ӆ
Ԯ					Ӎ	Ӊ
Ң		Ӈ	Ҥ			О̆
	О̄	Ӧ	Ө		Ӫ	Ҩ
Ԥ	Ҧ		Ҏ	Ԗ	Ҫ	Ԍ
	Ҭ					Ӯ
Ӱ		Ӳ	Ү		Ұ
Ҳ			Һ			Ꚕ
Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ	Ӌ	Ҹ
Ꚗ		Ҽ	Ҿ			Ӹ
Ҍ				Ӭ
					Я̄
Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ꙇ	Ҁ	Ѻ	Ѹ	Ѡ
Ѿ	Ѣ		ІЯ	Ѥ	Юси	Ѧ
Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ	Ѳ	Ѵ
Ѷ	Ꙟ	Ꙡ		Ꙥ		Ꙩ
	Ꙭ	ꙮ		Ꚛ
Літери кирилиці

Э, э (E) — кирилична літера, 30-та літера білоруської кириличної та 31-ша літера російської абетки; в інших сучасних слов'янських мовах не вживається. Її вважають запозиченою глаголичною формою «єсть» (Є), котра має вигляд і позначала нейотований звук.

Історія

В російській кирилиці знак Э вживають щонайменше з кінця XVI століття. Наприклад, вона багаторазово трапляється в рукописній Познанській збірці, списаній (за винятком пізніших останніх сторінок) в кінці XVI століття(в таких словах як «цэсар», «рыцэр» і т. д.). Трапляється вона також у московському 1648 року виданні граматики Смотрицького: этѷмоло́гїа . Офіційно в російську абетку Э було включено 1708 року при створенні гражданського шрифту.

В сербському варіанті гражданського алфавіту знаки Э та Є були альтернативами одне одному і позначали один звук — йотований [Е]. Спершу частіше вживали Э, згодом навпаки. Втім обидві літери було відкинуто реформою Вука Караджича.

Таблиця кодів

Кодування	Реєстр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1069	042D	002055	00000100 00101101
Юнікод	Мала	1101	044D	002115	00000100 01001101
ISO 8859-5	Велика	205	CD	315	11001101
ISO 8859-5	Мала	237	ED	355	11101101
KOI-8	Велика	252	FC	374	11111100
KOI-8	Мала	220	DC	334	11011100
Windows-1251	Велика	221	DD	335	11011101
Windows-1251	Мала	253	FD	375	11111101

В HTML велику літеру Э можна записати як Э або Э, а малу э — як э або э.

Примітки

Див. напр. включений в неї літопис Рачинського в: ПСРЛ, т. XXXV, М., "Наука", 1980; факсимиле листов еще одной части сборника, повести о Тристане, в: Białoruski Tristan. Kolegium Europy Wschodniej.
Соболевский А.И. - Славяно-Русская Палеография.
PDF-файл «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2010.

[1] Див. напр. включений в неї літопис Рачинського в: ПСРЛ, т. XXXV, М., "Наука", 1980; факсимиле листов еще одной части сборника, повести о Тристане, в: Białoruski Tristan. Kolegium Europy Wschodniej.

[2] Соболевский А.И. - Славяно-Русская Палеография.

[3] PDF-файл «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[4] Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2010.