Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Передньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, при вимові якого передня спинка разом з кінчиком язика впирається в передні зуби та початок альвеол, а нижня частина язика притискується до нижніх зубів.
Передньоязикові зімкнені приголосні
Зімкнення, що утворюється між передньою частиною язика і верхніми зубами (з нижнім краєм альвеол), раптово розривається сильним повітряним струменем, завдяки чому виникає характерний шум. Цей шум зовсім не супроводжується голосом і утворює глухий [т]. Той самий шум, тільки дещо послаблений внаслідок меншої напруженості мовних органів, утворює дзвінкий приголосний [д].
Палаталізовані передньоязикові зімкнені приголосні
Палаталізовані (пом'якшені) зімкнені глухий [т ́] і дзвінкий [д ́] — основні алофони відповідних фонем. На відміну від твердих [т], [д], артикуляція палаталізованих [т ́], [д ́] ускладнюється додатковою і-подібною артикуляцією.
В українській мові досить поширені палаталізовані приголосні [т́ :], [д́ :], що є реалізацією двох звичайних палаталізованих фонем /т ́/ і /д ́/ в таких словах наприклад, як життя, майбуття, знаряддя міддю, сіттю. Порівняно з нормальними короткими [т ́] і [д ́] вони відзначаються більшою тривалістю.
Передньоязикові щілинні приголосні
До них належать такі звуки [с], [з], [с ́], [з ́], [с ́:], [з ́:]. Передньоязикові щілинні приголосні [с], [з] — основні алофони відповідних фонем. При їх вимові передня частина спинки язика зближується з передніми зубами та альвеолами, при цьому по середині яззика утворюється вузька щілина схожа на жолобок. Краї язика притискуються до бокових зубів і до частини твердого піднебіння. А широкий кінчик язика впирається в основу нижніх зубів. Повітряний струмінь протискується крізь щілину, вдаряється об верхні різці, і внаслідок цього виходить різкий шум, що нагадує свист, тому ці приголосні звуться . Без участі голосу твориться глухий [с], а з участю голосу — дзвінкий [з].
Палаталізовані передньоязикові щілинні звуки
Палаталізовані щілинні [с], [з] — основні алофони відповідних фонем. При їх вимові артикуляція ускладнюється додатковим підняттям передньої частини язика до твердого піднебіння, таким чино набуваючи і-подібного відтінку.
Існують також подовжені палаталізовані щілинні [с́:] і [з́:], що є реалізацією двох звичайних відповідних фонем, в таких словах, як волосся, колосся, галуззя.
Шумні передньоязикові щілинні
Це такі звуки, як [ш], [ж], [ш ́], [ж ́], [ш́:], [ж́:]. [Ш] і [ж] — основні алофони відповідних фонем. При їх вимові утворюються посередині язика одночасно дві щілини: перша — між широким кінчиком язика й переднім краєм твердого піднебіння навпроти альвеол, друга між задньою частиною спинки й переднім краєм м'якого піднебіння. Проходячи крізь дві щілини, струмінь повітря утворює характерний шум, що нагадує шипіння. За цією акустичною ознакою ці приголосні називаються шиплячими. Глухий [ш] утворюється без допомоги голосу, а дзвінкий [ж] з допомогою голосу. Напівпом'якшені алофони [ш ́] і [ж ́] в питомо українських словах з'являються перед [і], наприклад: [наш ́ і] наші, [вуж ́ і] вужі, [ш ́ ість] шість, [ж ́ інка] жінка.
Як напівпалаталізовані в українській мові виступають також подовжені приголосні [ш́ :] і [ж́ :], в яких реалізуються дві відповідні фонеми: [затиш ́ :а] затишшя, [пі ́ дл: аш ́ :а] Підляшшя, [запор ́ іж ́ :а] Запоріжжя, [зб ́ іж: а] збіжжя тощо.
Африкати
До свистячих африкатів належать [ц], [дз], [ц ́], [дз ́]. Передньоязикові африкати [ц] і [дз] — основні алофони відповідних фонем. При їх вимові кінчик язика спочатку утворює зімкнення з ділянкою біля різців і альвеол, а потім це зімкнення поступово переходить у коротку щілину. Артикуляція [ц] і [дз] відбувається на місці утворення [с]. При цьому, як і при [с] та [з], з'являється характений свист, за яким ці приголосні мають назву свистячі. [Ц] — глухий, [дз] — дзвінкий.
Палаталізовані африкати [ц ́], [дз ́] відрізняються підняттям середньої спинки язика до твердого піднебіння. Зустрічаються в словах: хлопець, ґедзь. Довгі пом'якшені приголосні [ц́ :], [дз́ :] зустрічаються в таких словах як, наприклад: міццю, під дзьобом.
Шиплячі африкати — [ч], [дж], [ч ́], [дж ́], [ч́ :]. Африкати [ч] і [дж] — основні алофони відповідних фонем. При їх вимові широкий кінчик язика спочатку змикається з переднім краєм твердого піднебіння, а потім це зімкнення поступово перехочасно до переднього краю м'якого піднебіння наближається задня частина спинки язика.
Повітряний струмінь, що проходить через щілини створює характерний шум, подібний до шипіння через, що ці приголосні і мають назву шиплячі. [Ч] і [дж] належать до твердих приголосних, [ч] — глухий, [дж] — дзвінкий.
У позиції перед [і] ці фонеми виступають у своїх пом'якшених алофонах [ч ́], [дж ́], наприклад в слові копачі, ключі, орачі, плечі, бджілка, дріжджі.
Українській мові властивий також подовжений напівпом'якшений приголосний [ч́ :], наприклад: обличчя, ніччю, піччю, річчю.
Передньоязикові сонорні приголосні
Зімкнені носові [н], [н ́], [н́ :]
Твердий зімкнений носовий [н] — основний алофон фонеми /н/. Він артиклулюється тим самим мовним органом, що і дзвінкий приголосний [д]. Відмінним є те, що при вимові [н] м'яке піднебіння опускається й відкриває прохід у носову попрожнину, завдяки чому повітряний струмінь частково виходить крізь носову порожнину.
Палаталізований [н ́] — основний алофон відповідної фонеми. Від твердого алофону відрізняється за акустичним враженням, так і за додтковою і-подібною артикуляцією, що утворюється внаслідок наближення середньої частини язика до твердого піднебіння. Виступає в словах пень, день.
Подовжений пом'якшений [н́ :] є реалізацією двох пом'якшених фонем [н ́]. Характеризується більшою тирвалістю. Зустрічається в словах: насіння, завдання, кохання.
Щілинні бокові [л], [л ́], [л́ :]
Щілинні передньоязикові сонорні [л], [л ́], як основні алофони відповідних фонем, належать до групи так званих бокових, тому, що при їх вимові повітряний струмінь, який створює дуже незначне тертя, проходить по боках язика. При вимові кінчик язика впирається в передні зуби й ділянку піднебіння над ними.
Боковий пом'якшений [л ́], ускладнюється додатковою і-подібною артикуляцією. Зімкнення із зубів переміщується на альвеоли. Зустрічається в словах: біль, міль, кільце.
Існує в українській мові також подовжений пом'якшений [л́ :]: весілля, новосілля, безділля, гілля.
Дрижачі [р], [р ́]
Дрижачий передньоязиковий [р] — основний алофон відповідної фонеми. При його вимові кінчик язика, напружний і загнутий до альвеол, під тиском повітряного струменя вібрує до альвеол, при цьому з'являється характерний шум.
Пом'якшений [р ́] — основний алофон фонеми /р/. При його вимові змикається з ділянкою твердого піднебіння не тільки верхня поверхня кінчика язика, а й передня ділянка спинки, що й надає йому м'якості. Артикуляційний фокус пом'якшеного [р ́] порівняно з непом'якшеним просунений уперед.
Примітки
- За радянським правописом, такі звуки з'являлися у словах іншомовного походження перед голосними заднього ряду: Жюль, шюте. Тепер у цих випадках замість ю пишуть у, що змінює звучання шиплячих на твердіше.
Джерела
- Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа., 1997. — 493 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perednoyaziko vij pri golosnij prigolosnij zvuk pri vimovi yakogo perednya spinka razom z kinchikom yazika vpirayetsya v peredni zubi ta pochatok alveol a nizhnya chastina yazika pritiskuyetsya do nizhnih zubiv Perednoyazikovi zimkneni prigolosniZimknennya sho utvoryuyetsya mizh perednoyu chastinoyu yazika i verhnimi zubami z nizhnim krayem alveol raptovo rozrivayetsya silnim povitryanim strumenem zavdyaki chomu vinikaye harakternij shum Cej shum zovsim ne suprovodzhuyetsya golosom i utvoryuye gluhij t Toj samij shum tilki desho poslablenij vnaslidok menshoyi napruzhenosti movnih organiv utvoryuye dzvinkij prigolosnij d Palatalizovani perednoyazikovi zimkneni prigolosni Palatalizovani pom yaksheni zimkneni gluhij t i dzvinkij d osnovni alofoni vidpovidnih fonem Na vidminu vid tverdih t d artikulyaciya palatalizovanih t d uskladnyuyetsya dodatkovoyu i podibnoyu artikulyaciyeyu V ukrayinskij movi dosit poshireni palatalizovani prigolosni t d sho ye realizaciyeyu dvoh zvichajnih palatalizovanih fonem t i d v takih slovah napriklad yak zhittya majbuttya znaryaddya middyu sittyu Porivnyano z normalnimi korotkimi t i d voni vidznachayutsya bilshoyu trivalistyu Perednoyazikovi shilinni prigolosniDo nih nalezhat taki zvuki s z s z s z Perednoyazikovi shilinni prigolosni s z osnovni alofoni vidpovidnih fonem Pri yih vimovi perednya chastina spinki yazika zblizhuyetsya z perednimi zubami ta alveolami pri comu po seredini yazzika utvoryuyetsya vuzka shilina shozha na zholobok Krayi yazika pritiskuyutsya do bokovih zubiv i do chastini tverdogo pidnebinnya A shirokij kinchik yazika vpirayetsya v osnovu nizhnih zubiv Povitryanij strumin protiskuyetsya kriz shilinu vdaryayetsya ob verhni rizci i vnaslidok cogo vihodit rizkij shum sho nagaduye svist tomu ci prigolosni zvutsya Bez uchasti golosu tvoritsya gluhij s a z uchastyu golosu dzvinkij z Palatalizovani perednoyazikovi shilinni zvuki Palatalizovani shilinni s z osnovni alofoni vidpovidnih fonem Pri yih vimovi artikulyaciya uskladnyuyetsya dodatkovim pidnyattyam perednoyi chastini yazika do tverdogo pidnebinnya takim chino nabuvayuchi i podibnogo vidtinku Isnuyut takozh podovzheni palatalizovani shilinni s i z sho ye realizaciyeyu dvoh zvichajnih vidpovidnih fonem v takih slovah yak volossya kolossya galuzzya Shumni perednoyazikovi shilinniCe taki zvuki yak sh zh sh zh sh zh Sh i zh osnovni alofoni vidpovidnih fonem Pri yih vimovi utvoryuyutsya poseredini yazika odnochasno dvi shilini persha mizh shirokim kinchikom yazika j perednim krayem tverdogo pidnebinnya navproti alveol druga mizh zadnoyu chastinoyu spinki j perednim krayem m yakogo pidnebinnya Prohodyachi kriz dvi shilini strumin povitrya utvoryuye harakternij shum sho nagaduye shipinnya Za ciyeyu akustichnoyu oznakoyu ci prigolosni nazivayutsya shiplyachimi Gluhij sh utvoryuyetsya bez dopomogi golosu a dzvinkij zh z dopomogoyu golosu Napivpom yaksheni alofoni sh i zh v pitomo ukrayinskih slovah z yavlyayutsya pered i napriklad nash i nashi vuzh i vuzhi sh ist shist zh inka zhinka Yak napivpalatalizovani v ukrayinskij movi vistupayut takozh podovzheni prigolosni sh i zh v yakih realizuyutsya dvi vidpovidni fonemi zatish a zatishshya pi dl ash a Pidlyashshya zapor izh a Zaporizhzhya zb izh a zbizhzhya tosho AfrikatiDo svistyachih afrikativ nalezhat c dz c dz Perednoyazikovi afrikati c i dz osnovni alofoni vidpovidnih fonem Pri yih vimovi kinchik yazika spochatku utvoryuye zimknennya z dilyankoyu bilya rizciv i alveol a potim ce zimknennya postupovo perehodit u korotku shilinu Artikulyaciya c i dz vidbuvayetsya na misci utvorennya s Pri comu yak i pri s ta z z yavlyayetsya haraktenij svist za yakim ci prigolosni mayut nazvu svistyachi C gluhij dz dzvinkij Palatalizovani afrikati c dz vidriznyayutsya pidnyattyam serednoyi spinki yazika do tverdogo pidnebinnya Zustrichayutsya v slovah hlopec gedz Dovgi pom yaksheni prigolosni c dz zustrichayutsya v takih slovah yak napriklad miccyu pid dzobom Shiplyachi afrikati ch dzh ch dzh ch Afrikati ch i dzh osnovni alofoni vidpovidnih fonem Pri yih vimovi shirokij kinchik yazika spochatku zmikayetsya z perednim krayem tverdogo pidnebinnya a potim ce zimknennya postupovo perehochasno do perednogo krayu m yakogo pidnebinnya nablizhayetsya zadnya chastina spinki yazika Povitryanij strumin sho prohodit cherez shilini stvoryuye harakternij shum podibnij do shipinnya cherez sho ci prigolosni i mayut nazvu shiplyachi Ch i dzh nalezhat do tverdih prigolosnih ch gluhij dzh dzvinkij U poziciyi pered i ci fonemi vistupayut u svoyih pom yakshenih alofonah ch dzh napriklad v slovi kopachi klyuchi orachi plechi bdzhilka drizhdzhi Ukrayinskij movi vlastivij takozh podovzhenij napivpom yakshenij prigolosnij ch napriklad oblichchya nichchyu pichchyu richchyu Perednoyazikovi sonorni prigolosniZimkneni nosovi n n n Tverdij zimknenij nosovij n osnovnij alofon fonemi n Vin artiklulyuyetsya tim samim movnim organom sho i dzvinkij prigolosnij d Vidminnim ye te sho pri vimovi n m yake pidnebinnya opuskayetsya j vidkrivaye prohid u nosovu poprozhninu zavdyaki chomu povitryanij strumin chastkovo vihodit kriz nosovu porozhninu Palatalizovanij n osnovnij alofon vidpovidnoyi fonemi Vid tverdogo alofonu vidriznyayetsya za akustichnim vrazhennyam tak i za dodtkovoyu i podibnoyu artikulyaciyeyu sho utvoryuyetsya vnaslidok nablizhennya serednoyi chastini yazika do tverdogo pidnebinnya Vistupaye v slovah pen den Podovzhenij pom yakshenij n ye realizaciyeyu dvoh pom yakshenih fonem n Harakterizuyetsya bilshoyu tirvalistyu Zustrichayetsya v slovah nasinnya zavdannya kohannya Shilinni bokovi l l l Shilinni perednoyazikovi sonorni l l yak osnovni alofoni vidpovidnih fonem nalezhat do grupi tak zvanih bokovih tomu sho pri yih vimovi povitryanij strumin yakij stvoryuye duzhe neznachne tertya prohodit po bokah yazika Pri vimovi kinchik yazika vpirayetsya v peredni zubi j dilyanku pidnebinnya nad nimi Bokovij pom yakshenij l uskladnyuyetsya dodatkovoyu i podibnoyu artikulyaciyeyu Zimknennya iz zubiv peremishuyetsya na alveoli Zustrichayetsya v slovah bil mil kilce Isnuye v ukrayinskij movi takozh podovzhenij pom yakshenij l vesillya novosillya bezdillya gillya Drizhachi r r Drizhachij perednoyazikovij r osnovnij alofon vidpovidnoyi fonemi Pri jogo vimovi kinchik yazika napruzhnij i zagnutij do alveol pid tiskom povitryanogo strumenya vibruye do alveol pri comu z yavlyayetsya harakternij shum Pom yakshenij r osnovnij alofon fonemi r Pri jogo vimovi zmikayetsya z dilyankoyu tverdogo pidnebinnya ne tilki verhnya poverhnya kinchika yazika a j perednya dilyanka spinki sho j nadaye jomu m yakosti Artikulyacijnij fokus pom yakshenogo r porivnyano z nepom yakshenim prosunenij upered PrimitkiZa radyanskim pravopisom taki zvuki z yavlyalisya u slovah inshomovnogo pohodzhennya pered golosnimi zadnogo ryadu Zhyul shyute Teper u cih vipadkah zamist yu pishut u sho zminyuye zvuchannya shiplyachih na tverdishe DzherelaSuchasna ukrayinska literaturna mova Pidruchnik A P Grishenko L I Macko M Ya Plyush ta in Za red A P Grishenka 2 ge vid pererob i dopovn K Visha shkola 1997 493 s