Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзвінкий ясенний африкат приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як d z

Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.

Дзвінкий ясенний африкат
d͡z
d͜z
Номер МФА 104 133
Кодування
HTML (десяткове) ʣ
Юнікод (hex) U+02A3
X-SAMPA dz
dz
Звучання
noicon
джерело ·

Назва

  • Дзвінка альвеолярна африката
  • Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
  • Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
  • Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка ясенна африката
  • Дзвінкий ясенний африкат
  • Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
  • Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт

Властивості

Властивості дзвінкого ясенного африката:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
італійська zero [ˈd͡zɛːɾo] нуль Див.

Зубний ламінальний ясенний

  • Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]
Мова Слово МФА Значення Примітки
білоруська дзеканне [ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe] дзекання Див. білоруська фонетика
вірменська (східна) ձուկ [d̻͡z̪uk] риба
латвійська drudzis [ˈd̪rud̻͡z̪is̪] гарячка Див.
македонська ѕвезда [ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä] зірка Див.
польська dzwon [d̻͡z̪vɔn̪] дзвінок Див. польська фонетика
російська плацдарм [pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m] 'bridge-head' Алофон /t͡s/. Див.
сербська отац би [ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi] батько б Алофон /t͡s/. Див.
словацька sadzba [ˈsäd̻͡z̪bä] тариф
угорська bodza [ˈbod̻͡z̪ːɒ] бузина Див.
українська дзвін [d̻͡z̪ʋin̪] — Див. українська фонетика
чеська Afgánec [ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪] афганець Алофон /t͡s/. Див.

Ясенний невеляризований

  • Non-retracted alveolar [d͡z]
Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька аӡы [ɑˈd͡zɨ] вода Див.
адигейська дзэлӀы [d͡zaɬʼə] солдат
азербайджанська (діал.) Cəbrayıl [d͡zæbɾɑˈjɯɫ] Гавриїл
албанська xehe [d͡zɛhɛ] мінерал
англійська (кокні) day [ˈd͡zæˑɪ̯] день Алофон /d/. Див.
берберська (кабил.) Lz̗ayer [ld͡zajər] Алжир
вірменська (зах.) ծակ [d͡zɑɡ] дірка
гебрейська תזונה] [d͡zuna] харчування Див.
грецька τζάμι [ˈd͡zami] вітраж
грузинська ძვალი [d͡zvɑli] кістка
кабардинська дзын [d͡zən] кидати
каталанська dotze [ˈd̪odd̻͡z̺ə] дванадцять Див.
люксембурзька spadséieren [ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n] гуляти Див.
португальська desafio [d͡zəˈfi.u] виклик Див. португальська фонетика
румунська (Молдавія) zic [d͡zɨk] говорити Див.
французька (Квебек) samedi [samd͡zi] субота Алофон /d/ перед /i, y/. Див.
японська 続く / tsuzuku [t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ] продовжувати Див. японська фонетика

Дзвінкий ясенний африкат-несибілянт

Voiced alveolar non-sibilant affricate
d͡ð̠
d͡ð̳
d͡ɹ̝

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська (амер.) dream [d͡ɹ̝ʷiːm] мрія Див.
італійська (Сицилія) Adriatico [äd͡ð̠iˈäːt̪iko] Адріатика Див.

Примітки

  1. Canepari, (1992), с. 75—76.
  2. Padluzhny (1989:48-49)
  3. Kozintseva (1995:6)
  4. Nau (1998:6)
  5. Lunt (1952:1)
  6. Rocławski (1976:162)
  7. Chew (2003:67 and 103)
  8. Landau et al. (1999:67)
  9. Szende (1999:104)
  10. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.
  11. Palková (1994:234-235)
  12. Wells, (1982a), с. 322—323.
  13. Wells, (1982a), с. 323.
  14. Gimson, (2014), с. 172.
  15. Shosted & Chikovani (2006:255)
  16. Hualde (1992:370)
  17. Gilles та Trouvain, (2013), с. 72.
  18. (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS — Alice Telles de Paula [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] Page 14
  19. Pop, (1938), с. 29.
  20. Gimson, (2014), с. 177, 186–188 and 192.
  21. Canepari, (1992), с. 64.

Джерела

  • (англ.) . Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 
  • Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 16 березня 2016
  • Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 
  • Hualde, José (1992), Catalan, Routledge, ISBN 
  • Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, с. 52, ISBN 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013), (PDF), архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021, процитовано 16 березня 2016
  • Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
  • Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 
  • Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 
  • Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 
  • Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
  • Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), , Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 16 березня 2016
  • Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
  • Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 
  • Wells, John C. (1982a). . Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 16 березня 2016.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzvinkij yasennij afrikat prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti zapisuyetsya yak d z abo d z ranishe ʣ Tverdij shiplyachij prigolosnij afrikat V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi digrafom dz Dzvinkij yasennij afrikatd zd zNomer MFA 104 133KoduvannyaHTML desyatkove amp 675 Yunikod hex U 02A3X SAMPA dzdzZvuchannya source source noicon dzherelo dopomogaNazvaDzvinka alveolyarna afrikata Dzvinkij alveolyarnij afrikat angl Voiced alveolar affricate Dzvinkij alveolyarnij afrikat sibilyant angl Voiced alveolar sibilant affricate Dzvinkij alveolyarnij zimkneno shilinnij prigolosnij Dzvinka yasenna afrikata Dzvinkij yasennij afrikat Dzvinkij yasennij afrikat sibilyant Dzvinkij yasennij zimkneno shilinnij prigolosnijDzvinkij yasennij afrikat sibilyantVlastivosti Vlastivosti dzvinkogo yasennogo afrikata Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya sibilyantnij afrikat tobto spochatku povitryanij potik povnistyu perekrivayetsya a potim skerovuyetsya po zholobku na spinci yazika za miscem tvorennya na gostrij kinec zubiv sho sprichinyaye visokochastotnu turbulentnist Misce tvorennya yasenne tobto zvuk artikulyuyetsya kinchikom abo perednoyu spinkoyu yazika proti yasennogo bugorka Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi Mova Slovo MFA Znachennya Primitki italijska zero ˈd zɛːɾo nul Div Zubnij laminalnij yasennij Dentalized laminal alveolar d z Mova Slovo MFA Znachennya Primitki biloruska dzekanne ˈd z ekan ʲe dzekannya Div biloruska fonetika virmenska shidna ձուկ d z uk riba latvijska drudzis ˈd rud z is garyachka Div makedonska ѕvezda ˈd z ve z d a zirka Div polska dzwon d z vɔn dzvinok Div polska fonetika rosijska placdarm pɫ ɐd z ˈd ar m bridge head Alofon t s Div serbska otac bi ǒ t ad z bi batko b Alofon t s Div slovacka sadzba ˈsad z ba tarif ugorska bodza ˈbod z ːɒ buzina Div ukrayinska dzvin d z ʋin Div ukrayinska fonetika cheska Afganec ˈavɡaːnɛd z bɪɫ afganec Alofon t s Div Yasennij nevelyarizovanij Non retracted alveolar d z Mova Slovo MFA Znachennya Primitki abhazka aӡy ɑˈd zɨ voda Div adigejska dzelӀy d zaɬʼe soldat azerbajdzhanska dial Cebrayil d zaebɾɑˈjɯɫ Gavriyil albanska xehe d zɛhɛ mineral anglijska kokni day ˈd zaeˑɪ den Alofon d Div berberska kabil Lz ayer ld zajer Alzhir virmenska zah ծակ d zɑɡ dirka gebrejska תזונה d zuna harchuvannya Div grecka tzami ˈd zami vitrazh gruzinska ძვალი d zvɑli kistka kabardinska dzyn d zen kidati katalanska dotze ˈd odd z e dvanadcyat Div lyuksemburzka spadseieren ʃpɑˈd zei ɵ ʀɵ n gulyati Div portugalska desafio d zeˈfi u viklik Div portugalska fonetika rumunska Moldaviya zic d zɨk govoriti Div francuzka Kvebek samedi samd zi subota Alofon d pered i y Div yaponska 続く tsuzuku t sɯᵝd zɯᵝkɯᵝ prodovzhuvati Div yaponska fonetikaDzvinkij yasennij afrikat nesibilyantVoiced alveolar non sibilant affricated d d d d ɹ Prikladi Mova Slovo MFA Znachennya Primitki anglijska amer dream d ɹ ʷiːm mriya Div italijska Siciliya Adriatico ad d iˈaːt iko Adriatika Div PrimitkiCanepari 1992 s 75 76 Padluzhny 1989 48 49 Kozintseva 1995 6 Nau 1998 6 Lunt 1952 1 Roclawski 1976 162 Chew 2003 67 and 103 Landau et al 1999 67 Szende 1999 104 S Buk J Macutek A Rovenchak 2008 Some properties of the ukrayinska writing system PDF Procitovano 19 kvitnya 2013 Palkova 1994 234 235 Wells 1982a s 322 323 Wells 1982a s 323 Gimson 2014 s 172 Shosted amp Chikovani 2006 255 Hualde 1992 370 Gilles ta Trouvain 2013 s 72 port Palatalization of dental occlusives t and d in the bilingual communities of Taquara and Panambi RS Alice Telles de Paula 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Page 14 Pop 1938 s 29 Gimson 2014 s 177 186 188 and 192 Canepari 1992 s 64 Dzherela angl Cambridge Cambridge University Press 1999 Arhiv originalu za 6 listopada 2011 Procitovano 24 listopada 2020 Canepari Luciano 1992 Il MªPi Manuale di pronuncia italiana Handbook of Italian Pronunciation Italian Bologna Zanichelli ISBN 88 08 24624 8 Chew Peter A 2003 A computational phonology of Russian Universal Publishers Gilles Peter Trouvain Jurgen 2013 PDF Journal of the International Phonetic Association 43 1 67 74 doi 10 1017 S0025100312000278 arhiv originalu PDF za 16 grudnya 2019 procitovano 16 bereznya 2016 Gimson Alfred Charles 2014 Cruttenden Alan red Gimson s Pronunciation of English vid 8th Routledge ISBN 9781444183092 Hualde Jose 1992 Catalan Routledge ISBN 0 415 05498 2 Kozintseva Natalia 1995 Modern Eastern Armenian Lincom Europa s 52 ISBN 3895860352 Landau Ernestina Loncaric Mijo Horga Damir Skaric Ivo 1999 Croatian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 66 69 ISBN 0 521 65236 7 Lewis jr Robert Eugene 2013 PDF arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2021 procitovano 16 bereznya 2016 Lunt Horace G 1952 Grammar of the Macedonian Literary Language Skopje Nau Nicole 1998 Latvian Lincom Europa ISBN 3 89586 228 2 Padluzhny Ped 1989 Fanetyka belaruskai litaraturnai movy ISBN 5 343 00292 7 Palkova Zdena 1994 Fonetika a fonologie cestiny ISBN 978 8070668436 Peters Jorg 2010 The Flemish Brabant dialect of Orsmaal Gussenhoven Journal of the International Phonetic Association 40 2 239 246 doi 10 1017 S0025100310000083 Pop Sever 1938 Micul Atlas Linguistic Roman Muzeul Limbii Romane Cluj Pretnar Tone Tokarz Emil 1980 Slovenscina za Poljake Kurs podstawowy jezyka slowenskiego Katowice Uniwersytet Slaski Puppel Stanislaw Nawrocka Fisiak Jadwiga Krassowska Halina 1977 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe arhiv originalu za 29 veresnya 2014 procitovano 16 bereznya 2016 Roclawski Bronislaw 1976 Zarys fonologii fonetyki fonotaktyki i fonostatystyki wspolczesnego jezyka polskiego Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdanskiego Shosted Ryan K Chikovani Vakhtang 2006 Standard Georgian Journal of the International Phonetic Association 36 2 255 264 doi 10 1017 S0025100306002659 Sewc Schuster Hinc 1984 Gramatika hornjo serbskeje rece Budysin Ludowe nakladnistwo Domowina Szende Tamas 1999 Hungarian Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 104 107 ISBN 0 521 65236 7 Wells John C 1982a Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 24224 X Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 16 bereznya 2016 Wells John C 1982b Accents of English 3 Beyond the British Isles Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 24225 8

Дата публікації:
Топ