Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних дрижачих — r, а відповідний символ X-SAMPA — r.
Номер МФА | 122 | ||
---|---|---|---|
Кодування | |||
X-SAMPA | r | ||
r<trl> | |||
| |||
Звучання | |||
джерело · |
У більшості індоєвропейських мов цей звук принаймні інколи алофонічний із ясенним одноударним [ɾ], хоча в деяких, наприклад у каталонській, іспанській і албанській вони є окремими фонемами.
Властивості
Властивості ясенного дрижачого:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Вищий ясенний не сонорний дрижачий
У чеській мові існує звук, відмінний від [r] (у таких словах як rybáři [ˈrɪbaːr̝ɪ] «рибалки», і прізвищі Dvořák). Його спосіб творення подібний, але язик знаходиться вище, він частково фрикативний. Орфографічно позначається літерою ř, а в МФА як [r̝]. Основна реалізація дзвінка, але є глухий алофон. (Прослухати: Antonín Dvořák [ˈantoɲiːn ˈdvor̝aːk] ).
Приклади
Альвеолярний
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Абхазька | [aʃʷara] | 'міра' | |||
Адигейська | речӀы | [retʃʼə] | 'руйнівний' | ||
Африкаанс | rooi | [rɔɪ] | 'червоний' | ||
Албанська | rrush | [ruʃ] | 'гроно' | Противопоставляется /ɾ/. | |
Арабська | رأس | [rɑʔs] | 'голова' | ||
Вірменська | Східна вірменська | ռումբ | [rumb] | 'гарматне ядро' | |
Астурійська | [ˈʃẽ̞nru] | 'зять' | |||
Баскська | errota | [erot̪a] | 'млин' | ||
Болгарська | награда | [nɐɡrada] | 'нагорода' | ||
Валійська | Rhagfyr | [ˈr̥aɡvɨr] | 'грудень' | Протиставляється /r̥/. | |
Західнофризька | rûp | [rup] | 'гусениця' | ||
Данська | Деякі носії ютландського діалекту | ? | Літературна вимова — [ʁ ~ ʕ]. | ||
Нідерландська | Більшість діалектів | rood | [roːt] | 'червоний' | Може також вимовлятися як [ɾ]. Вимова /r/ різниться залежно від регіону. |
Англійська | Шотландський діалект | curd | [kʌrd] | 'свіжий сир' | Тільки у деяких говірках. В інших вимовляється як [ɾ ~ ɹ]. |
Есперанто | tri | [tri] | 'три' | ||
Естонська | narr | [nɑrː] | 'повний' | ||
Галісійська | ría | [ˈri.a] | 'лиман' | Протиставляється /ɾ/. Не трапляється наприкінці складу. | |
Німецька | Північні діалекти | Schmarrn | [ʃmɑrn] | 'дурниця' | Дрижачий звук вимовляють лише деякі носії діалекту, інші вимовляють однонаголошений. |
Літературна | Може вимовлятися як зубний дрижачий або альвеолярний однонаголошений. | ||||
Південний діалект | Може бути однонаголошеним. | ||||
Грецька | Літературна | άρτος | [ˈartos] | 'хліб' (заст.), 'артос' | Алофон звука /r/. Зазвичай у групах приголосних, в інших випадках стає апроксимантом або однонаголошеним. |
Кіпрський діалект | βορράς | [voˈrːas] | 'північ' | Протиставляється звуку /ɾ/. | |
Іврит | діалект Мізрахи | ראשׁ | [roʃ] | 'голова' | |
Гінді | घर | [ɡʱər] | 'дім' | ||
Ісландська | [ˈroːus] | 'троянда' | Протиставляється звуку /r̥/. | ||
Ілоканська | gurruod | [ɡʊˈruʔod] | 'грім' | Протиставляється звуку /ɾ/. | |
Італійська | [ˈtɛrra] | 'Земля' | |||
[ⁿrikei] | 'нога' | ||||
Киргизька | ыр | [ɯr] | 'пісня' | ||
Латиська | rags | [räks̪] | 'ріг' | ||
Македонська | игра | [iɡra] | 'гра' | ||
Малайська | Літературна | arah | [arah] | 'напрямок' | |
Маратхі | Літературна | रबर | [rəbər] | 'гума' | |
Діалект нджоані | [lɛ̀rɛ́] | 'око' | |||
Перська | رستم | [ˈrostʌm] | 'Рустам' | Алофон [ɾ] на початку слова. | |
Польська | krok | [krɔk] | 'крок' | У деяких носіїв протиставляється /r̝/. | |
Португальська | Деякі діалекти | honrar | [õˈraɾ] | 'шанувати' | Давніший ротичний відповідає гуторальному R більшості діалектів; протиставляється /ɾ/. Див. Португальська фонетика |
Російська | рог | [rok] | 'ріг' | Може також вимовлятися як /ɾ/ | |
Шотландська | wir | [wir] | 'наш(е)' | ||
Сербохорватська | / | [r̩t] | 'мис' | Може бути складовим. | |
Словацька | krk | [kr̩k] | 'шия' | Може бути однонаголошеним, зокрема, коли не є складовим. | |
Словенська | riž | [ríːʃ] | 'рис' | Також транскрибується як ɾ, і може варіювати між [r] та ɾ. | |
Іспанська | perro | [ˈpe̞ro̞] | 'собака' | Протиставляється звуку /ɾ/. | |
Шведська | Більшість діалектів | rov | [ruːv] | 'здобич' | |
Таджицька | арра | [ʌrrʌ] | 'бачив (-ла)' | ||
Тайська | Літературна | [pʰrûŋ.níː] | 'завтра' | ||
[ⁿrakeiʔin] | 'дівчата' | ||||
Убихська | [bəqˤʼərda] | 'обертатися' | |||
Українська | рух | [rux] | 'рух' | ||
r-ree | [rəˀə] | 'виходити, гуляти' | Як правило, дві серії звуків /ɾ/. | ||
Фінська | purra | [purːɑ] | 'кусати' | ||
Французька | Африканський варіант | rouge | [ruʒ] | 'червоний' | |
Корсиканський діалект | |||||
Сільський квебекський діалект | |||||
Південний діалект | |||||
Чеська | chlor | [xlɔ̝ːr] | 'хлор' | Протиставляється звуку /r̝/; може бути складовим (плавним) | |
Японська | Деякі діалекти | 羅針 rashin | [raɕĩɴ] | 'компас' | Звичайніше [ɾ]. Вживання [r] у японському мовленні прийнято звати макідзіта (巻き舌). |
Примітки
- Dum-Tragut (2009:19)
- Torp (2001:78)
- Arvaniti (2007:14–18)
- Arvaniti (2010:3–4)
- , Cypriot Greek Lexicographic Database, Ερευνητικό Πρόγραμμα Συντυσές, 2011, архів оригіналу за 13 квітня 2021, процитовано 5 березня 2014
- Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- Ladefoged (2005:165)
- Kara (2003:11)
- Nau (1998:6)
- Jassem (2003:103)
- , здебільшого у колишніх португальських колоніях в Африці, а також у Бразилії (в Африці може бути слабодрижачим), у внутрішній північній Португалії, на узграниччі з Іспанією й іспаномовними країнами
- Kordić (2006:5), Landau et al. (1999:66)
- Hanulíková & Hamann (2010:374)
- Pretnar & Tokarz (1980:21)
- Šuštaršič, Komar & Petek (1999:135)
- Greenberg (2006:17 and 20)
- Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- Merrill (2008:109)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yasennij alveolyarnij drizhachij tip prigolosnogo zvuka sho isnuye v deyakih lyudskih movah Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya zubnih yasennih i zayasennih drizhachih r a vidpovidnij simvol X SAMPA r Nomer MFA 122KoduvannyaX SAMPA rr lt trl gt ZobrazhennyaZvuchannya source source noicon dzherelo dopomoga U bilshosti indoyevropejskih mov cej zvuk prinajmni inkoli alofonichnij iz yasennim odnoudarnim ɾ hocha v deyakih napriklad u katalonskij ispanskij i albanskij voni ye okremimi fonemami VlastivostiVlastivosti yasennogo drizhachogo Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya drizhachij tobto vin artikulyuyetsya drizhannyam yazika v misci tvorennya Misce tvorennya yasenne tobto zvuk artikulyuyetsya kinchikom abo perednoyu spinkoyu yazika proti yasennogo bugorka Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Vishij yasennij ne sonornij drizhachijU cheskij movi isnuye zvuk vidminnij vid r u takih slovah yak rybari ˈrɪbaːr ɪ ribalki i prizvishi Dvorak Jogo sposib tvorennya podibnij ale yazik znahoditsya vishe vin chastkovo frikativnij Orfografichno poznachayetsya literoyu r a v MFA yak r Osnovna realizaciya dzvinka ale ye gluhij alofon Prosluhati Antonin Dvorak ˈantoɲiːn ˈdvor aːk d i PrikladiAlveolyarnij Mova Slovo MFA Znachennya Primitki Abhazka aʃʷara mira Adigejska rechӀy retʃʼe rujnivnij Afrikaans rooi rɔɪ chervonij Albanska rrush ruʃ grono Protivopostavlyaetsya ɾ Arabska رأس rɑʔs golova Virmenska Shidna virmenska ռումբ rumb d i garmatne yadro Asturijska ˈʃẽ nru zyat Baskska errota erot a mlin Bolgarska nagrada nɐɡrada nagoroda Valijska Rhagfyr ˈr aɡvɨr gruden Protistavlyayetsya r Zahidnofrizka rup rup gusenicya Danska Deyaki nosiyi yutlandskogo dialektu Literaturna vimova ʁ ʕ Niderlandska Bilshist dialektiv rood roːt d i chervonij Mozhe takozh vimovlyatisya yak ɾ Vimova r riznitsya zalezhno vid regionu Anglijska Shotlandskij dialekt curd kʌrd svizhij sir Tilki u deyakih govirkah V inshih vimovlyayetsya yak ɾ ɹ Esperanto tri tri d i tri Estonska narr nɑrː povnij Galisijska ria ˈri a liman Protistavlyayetsya ɾ Ne traplyayetsya naprikinci skladu Nimecka Pivnichni dialekti Schmarrn ʃmɑrn d i durnicya Drizhachij zvuk vimovlyayut lishe deyaki nosiyi dialektu inshi vimovlyayut odnonagoloshenij Literaturna Mozhe vimovlyatisya yak zubnij drizhachij abo alveolyarnij odnonagoloshenij Pivdennij dialekt Mozhe buti odnonagoloshenim Grecka Literaturna artos ˈartos hlib zast artos Alofon zvuka r Zazvichaj u grupah prigolosnih v inshih vipadkah staye aproksimantom abo odnonagoloshenim Kiprskij dialekt borras voˈrːas pivnich Protistavlyayetsya zvuku ɾ Ivrit dialekt Mizrahi ראש roʃ golova Gindi घर ɡʱer dim Islandska ˈroːus troyanda Protistavlyayetsya zvuku r Ilokanska gurruod ɡʊˈruʔod grim Protistavlyayetsya zvuku ɾ Italijska ˈtɛrra d i Zemlya ⁿrikei noga Kirgizka yr ɯr pisnya Latiska rags raks rig Makedonska igra iɡra gra Malajska Literaturna arah arah napryamok Marathi Literaturna रबर reber guma Dialekt ndzhoani lɛ rɛ oko Perska رستم ˈrostʌm Rustam Alofon ɾ na pochatku slova Polska krok krɔk d i krok U deyakih nosiyiv protistavlyayetsya r Portugalska Deyaki dialekti honrar oˈraɾ shanuvati Davnishij rotichnij vidpovidaye gutoralnomu R bilshosti dialektiv protistavlyayetsya ɾ Div Portugalska fonetika Rosijska rog rok rig Mozhe takozh vimovlyatisya yak ɾ Shotlandska wir wir nash e Serbohorvatska r t mis Mozhe buti skladovim Slovacka krk kr k shiya Mozhe buti odnonagoloshenim zokrema koli ne ye skladovim Slovenska riz riːʃ ris Takozh transkribuyetsya yak ɾ i mozhe variyuvati mizh r ta ɾ Ispanska perro ˈpe ro sobaka Protistavlyayetsya zvuku ɾ Shvedska Bilshist dialektiv rov ruːv d i zdobich Tadzhicka arra ʌrrʌ bachiv la Tajska Literaturna pʰruŋ niː zavtra ⁿrakeiʔin divchata Ubihska beqˤʼerda obertatisya Ukrayinska ruh rux ruh r ree reˀe vihoditi gulyati Yak pravilo dvi seriyi zvukiv ɾ Finska purra purːɑ kusati Francuzka Afrikanskij variant rouge ruʒ chervonij Korsikanskij dialekt Silskij kvebekskij dialekt Pivdennij dialekt Cheska chlor xlɔ ːr hlor Protistavlyayetsya zvuku r mozhe buti skladovim plavnim Yaponska Deyaki dialekti 羅針 rashin raɕĩɴ kompas Zvichajnishe ɾ Vzhivannya r u yaponskomu movlenni prijnyato zvati makidzita 巻き舌 PrimitkiDum Tragut 2009 19 Torp 2001 78 Arvaniti 2007 14 18 Arvaniti 2010 3 4 Cypriot Greek Lexicographic Database Ereynhtiko Programma Syntyses 2011 arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 procitovano 5 bereznya 2014 Rogers amp d Arcangeli 2004 117 Ladefoged 2005 165 Kara 2003 11 Nau 1998 6 Jassem 2003 103 zdebilshogo u kolishnih portugalskih koloniyah v Africi a takozh u Braziliyi v Africi mozhe buti slabodrizhachim u vnutrishnij pivnichnij Portugaliyi na uzgranichchi z Ispaniyeyu j ispanomovnimi krayinami Kordic 2006 5 Landau et al 1999 66 Hanulikova amp Hamann 2010 374 Pretnar amp Tokarz 1980 21 Sustarsic Komar amp Petek 1999 135 Greenberg 2006 17 and 20 Martinez Celdran Fernandez Planas amp Carrera Sabate 2003 255 Merrill 2008 109