Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Африка́анс або бýрська мова — офіційна мова (разом з англійською) у Південно-Африканській Республіці і Намібії. В основному нею розмовляють африканери, нащадки голландських колоністів і колоністів інших національностей 17 століття.
| Африкаанс | |
|---|---|
| Afrikaans [afriˈkɑːns] | |
 Географія поширення африкаанс в ПАР | |
| Поширена в | ПАР, Намібія, південна Африка |
| Носії | 6 млн. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Державна | ПАР |
| Регулює | d |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | af |
| ISO 639-2 | afr |
| ISO 639-3 | afr |
| SIL | afr |
Назва
Спочатку називалася капсько-нідерландською мовою, або бурською мовою (нід. boer — «селянин»). Назва «африкаанс» з'явилася в 1875 році, коли в місті Парл у Капській провінції Південної Африки виникло «Товариство справжніх африканерів», яке ставило за мету боротьбу за становлення африкаанс як самобутньої літературної мови на противагу нідерландській і що обставало проти засилля англійської на тлі ростучої, починаючи з 1806 року, «англізації» країни.
Класифікація
Африкаанс належить до західної підгрупи германської групи індоєвропейських мов. Носії мови розуміють нідерландську мову, але носії нідерландської мають докласти певних зусиль, щоб розуміти африкаанс.
Історія
Африкаанс виникла у XVII столітті у процесі інтеграції та змішування різних нідерландських діалектів з англійською та німецькою мовами; африкаанс також зазнала значного впливу французької мови та мов корінного населення (племен готтентотів, бушменів, банту), а також креольської малайсько-португальської мови моряків, комерсантів та рабів. Специфічні риси африкаанс склалися у Капській провінції (сучасної ПАР) наприкінці XVII століття. Характерною рисою африкаанс є відсутність діалектів. У XVIII–XIX століттях мова функціонувала лише як усно-розмовна. Письмовою мовою африканерів була на той момент літературна нідерландська мова. У 1875 році товариство «Genootskap vir Regte Afrikaners» (Хенуетскап фер Рехте Африканерш, «Товариство справжніх африканерів») зробило першу спробу створення письмової норми для африкаанс. Перші твори на африкаанс почали з'являтися у 70-х роках XIX століття. Вивчення мови розпочалося у 1909 році у заснованій Південно-африканській академії наук та мистецтв. У 1925 році мова стала офіційною.
Поширення
Африкаанс поширена разом з англійською в Південно-Африканській Республіці. В ПАР африкаанс говорять та використовують її в літературі, науці та офіційній сфері приблизно 5,8 млн чол. (1996) нащадків колоністів (африканерів) та нащадків змішаних шлюбів переселенців з корінним населенням. У Намібії африкаанс говорять 146 тис. осіб із загальної кількості населення приблизно 2 млн осіб (1995). У Ботсвані мовою африкаанс користуються 20 тис. чол. (1995). Крім того, деяка кількість мовців є в Малаві, Замбії та Зімбабве. Загальне число носіїв африкаанс — приблизно 6,3 млн осіб.
Характерною рисою є повна відсутність в мові африканерів ознак територіальних діалектів, перенесених з метрополії. Це свідчить, що під час просування бурів на північ і заселення ними решти території (після колонізування Капської провінції) загальна норма африкаанс здебільшого склалася та закріпилася. Заразом на території ПАР склалися три варіанти африкаанс.
Соціолінгвістичні відомості
Разом з англійською є однією з державних мов ПАР та Намібії. Із заснуванням Південно-Африканського Союзу (1910) африкаанс ще не стає офіційною мовою держави. Лише в 1925 році вона закріплюється разом з англійською мовою як державна мова ПАС (з 1961 року — ПАР, Південно-Африканська Республіка). Після ліквідації політики апартеїду та демократизацією громадських відносин в ПАР, стає актуальним завоювання африкаанс «престижу» серед туземного населення, яке раніше надавало перевагу англійській.
Африкаанс є наймолодшою зі всіх західногерманських мов, оскільки вся історія її виникнення та розвитку вкладається в межі трьох останніх століть. Основою мови став південноголландський діалект нідерландської мови, його домінуюча роль в освіті зумовлена його панівним становищем у XVII ст. в самих Нідерландах. Африкаанс складена в основному на базі змішаних усно-розмовних форм мови, до яких і належить вищезгаданий діалект. З приводу питання про час утворення мови африкаанс серед дослідників нема єдиної думки. Письмові пам'ятники та художня література мовою африкаанс з'явились лише в другій половині XIX століття.
| Африкаанс | Нідерландська мова | Англійська мова | Українська мова |
|---|---|---|---|
| piesang | banaan | banana | банан |
| pynappel | ananas | pineapple | ананас |
| lemoen | sinaasappel | orange | апельсин |
| suurlemoen | citroen | lemon | лимон |
Мова використовується для навчання в початковій та середній школі. Викладання африкаанс в школах було введене лише з 1914 року. Пізніше нею почало вестись викладання також в університетах ряду міст ПАР.
Через відносну молодість африкаанс у його історії немає притаманної багатьом іншим германським мовам періодизації з виокремленням давнього, середнього і нового периодів. Утворена в середині XVII століття на базі нідерландських діалектів, тобто в новонідерландський період історії нідерландської мови, вона склалась як усно-розмовна мова вже на початку XVIII століття. Цей період є також періодом утворення літературної норми мови африкаанс. Як мова писемності мові африкаанс протистояла літературна нідерландська, що функціонувала в цей період не лише як мова літератури, але також як і мова культури, школи, церкви та адміністрації. Подібне співвідношення зберігалось і на подальшому етапі розвитку африкаанс. Протягом всього XVIII століття та першої половини XIX століття вона функціонувала лише у формі усно-розмовної, а як писемна мова бурів як і раніше використовувалася літературна нідерландська мова. У зв'язку з утворенням бурської нації і ростом національної самосвідомості в умовах боротьби проти засилля англійської мови, а також внаслідок поступового віддалення нідерландської мови Південної Африки від мови Нідерландів, нідерландська літературна мова все більше звужує сферу свого використання, а на базі усної форми африкаанс в XIX столітті виникає його письмовий різновид, з'являється художня література, що розвивалась переважно вже в ХХ столітті.
Внутрішньоструктурні зміни, характерні для африкаанс, безумовно, були частково обумовлені зовнішньомовними контактами. Разом з тим, формування африкаанс на вузькій територіальній базі, далеко від письмово-літературної традиції в умовах інтенсивної інтеграції нідерландських діалектів та їх взаємодії з іншими близькими мовами сприяло каталізації та інтенсифікації процесів і тенденцій розвитку його граматики, зумовлених внутрішніми факторами мовного розвитку.
Лінгвістична характеристика
Фонетична система африкаанс схожа на фонетичну систему нідерландської мови. Але характерною рисою африкаанс є назалізація голосних у певних позиціях та оглушення дзвінких приголосних на кінці слова.
Наголос в африкаанс вільний, за своїм характером в основному динамічний (експіраторний). Правила наголосу повністю збігаються із закономірностями, притаманними нідерландській мові.
Складоутворюючими фонемами в африкаанс є голосні. При цьому, як і в інших західногерманських мовах, ненапружені голосні виступають в закритих складах, тоді як напружені (включно з дифтонгами) зі структурою складу не корелюють. В силу інтенсивних процесів редукції кількість відкритих складів в африкаанс більша, ніж в нідерландській мові. В той же час структура закритих складів більш різноманітна, ніж структура відкритих.
Африкаанс — найаналітичніша мова з усіх індоєвропейських мов. Інтенсивний процес занепаду закінчень призвів до повного зникнення словозміни (іменної та дієвідміни). Для висловлення синтаксичних відносин застосовуються службові слова (прийменники та допоміжні дієслова, що виступають у застиглій формі), а також спосіб прилягання слів, за рахунок якого порядок слів у реченні набуває граматичного значення.
Писемність
Писемність на основі латинки з верхніми діакритиками. Алфавіт складається з 26 букв і в основному (за своїм складом та назвами букв) збігається з нідерландською. Характерною рисою африкаанс є застосування фонетичного принципу в орфографії. Це пов'язано зі специфічними конкретно-історичними умовами її формування як літературної мови у відриві від нідерландської літературної норми та за власної письмової традиції.
Приклади
Порівняння з іншими германськими мовами.
| Африкаанс | Нідерландська мова | Німецька мова | Англійська мова | Норвезька мова | Данська мова | Шведська мова | Ісландська мова | Українська мова |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ag(t) | acht | acht | eight | åtte | otte | åtta | átta | вісім |
| asseblief | alstublieft/alsjeblieft | bitte | please | vær så snill | behage | vänligen | vinsamlegast | будь ласка |
| bed | bed | Bett | bed | seng | seng | säng | rúm | ліжко |
| dankie | dank je/dank u | danke | thank you | takk | tak | tack | takk | дякую |
| eggenoot | echtgenoot | Ehegatte | bride | ektemake | bruden | brud | brúður | наречена |
| goeienaand | goedenavond goeienavond | guten Abend | good evening | god aften (god kveld) | god aften | god kväll | gott kvöld | добрий вечір |
| lughawe | luchthaven vliegveld | Flughafen | airport | lufthavn, flyplass | lufthavn | flygplats | flugvöllur | аеропорт |
| my | mijn | mein | my | min | min | min | minn | мій |
| maak | maken | machen | make | gjøre | gøre | göra | gera | робити |
| nege | negen | neun | nine | ni | ni | nio | níu | дев'ять |
| oes | oogst | Ernte | harvest | høst | høst | skörd | uppskeru | врожай |
| oop | open | offen | open | åpen | åben | öppet | opna | відкритий |
| oormôre | overmorgen | übermorgen | the day after tomorrow | iovermorgen | i-overmorgen | i-övermorgon | daginn eftir á morgun | післязавтра |
| reën | regen | Regen | rain | regn | regn | regn | rigning | дощ |
| saam | samen | zusammen | together | sammen | sammen | tillsammans | saman | разом |
| ses | zes | sechs | six | seks | seks | sex | sex | шість |
| sewe | zeven | sieben | seven | syv, sju | syv | sju | sjö | сім |
| sleg | slecht | schlecht | bad | dårlig, slett | dårlig | dålig | slæmt | поганий |
| vir | voor | für | for | for, før | for | för | fyrir | для |
| voël | vogel | Vogel | bird, fowl | fugl | fugl | fågel | fugl | пташка |
| vry | vrij | frei | free | fri | fri | fri | frjáls | вільний |
| vyf | vijf | fünf | five | fem | fem | fem | fimm | п'ять |
| welkom | welkom | willkommen | welcome | velkommen | vilkommen | välkommen | velkomnir | ласкаво просимо |
| winter | winter | Winter | winter | vinter | vinter | vinter | vetur | зима |
| ys | ijs | Eis | ice | is | is | is | ís | лід |
Джерела
- Мови світу. Германські та кельтські мови [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Посилання
- (англ.)
- Мова африкаанс на сайті Ethnologue: Afrikaans. A language of South Africa [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова африкаанс на сайті Glottolog 3.0: Language: Afrikaans [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова африкаанс на сайті WALS Online: Language Afrikaans [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Африкаанс. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afrika ans abo byrska mova oficijna mova razom z anglijskoyu u Pivdenno Afrikanskij Respublici i Namibiyi V osnovnomu neyu rozmovlyayut afrikaneri nashadki gollandskih kolonistiv i kolonistiv inshih nacionalnostej 17 stolittya AfrikaansAfrikaans afriˈkɑːns Geografiya poshirennya afrikaans v PARPoshirena v PAR Namibiya pivdenna AfrikaNosiyi 6 mln Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Germanska grupaZahidnogermanska pidgrupaAfrikaans dd dd Oficijnij statusDerzhavna PARRegulyuye dKodi moviISO 639 1 afISO 639 2 afrISO 639 3 afrSIL afrNazvaSpochatku nazivalasya kapsko niderlandskoyu movoyu abo burskoyu movoyu nid boer selyanin Nazva afrikaans z yavilasya v 1875 roci koli v misti Parl u Kapskij provinciyi Pivdennoyi Afriki viniklo Tovaristvo spravzhnih afrikaneriv yake stavilo za metu borotbu za stanovlennya afrikaans yak samobutnoyi literaturnoyi movi na protivagu niderlandskij i sho obstavalo proti zasillya anglijskoyi na tli rostuchoyi pochinayuchi z 1806 roku anglizaciyi krayini KlasifikaciyaAfrikaans nalezhit do zahidnoyi pidgrupi germanskoyi grupi indoyevropejskih mov Nosiyi movi rozumiyut niderlandsku movu ale nosiyi niderlandskoyi mayut doklasti pevnih zusil shob rozumiti afrikaans IstoriyaAfrikaans vinikla u XVII stolitti u procesi integraciyi ta zmishuvannya riznih niderlandskih dialektiv z anglijskoyu ta nimeckoyu movami afrikaans takozh zaznala znachnogo vplivu francuzkoyi movi ta mov korinnogo naselennya plemen gottentotiv bushmeniv bantu a takozh kreolskoyi malajsko portugalskoyi movi moryakiv komersantiv ta rabiv Specifichni risi afrikaans sklalisya u Kapskij provinciyi suchasnoyi PAR naprikinci XVII stolittya Harakternoyu risoyu afrikaans ye vidsutnist dialektiv U XVIII XIX stolittyah mova funkcionuvala lishe yak usno rozmovna Pismovoyu movoyu afrikaneriv bula na toj moment literaturna niderlandska mova U 1875 roci tovaristvo Genootskap vir Regte Afrikaners Henuetskap fer Rehte Afrikanersh Tovaristvo spravzhnih afrikaneriv zrobilo pershu sprobu stvorennya pismovoyi normi dlya afrikaans Pershi tvori na afrikaans pochali z yavlyatisya u 70 h rokah XIX stolittya Vivchennya movi rozpochalosya u 1909 roci u zasnovanij Pivdenno afrikanskij akademiyi nauk ta mistectv U 1925 roci mova stala oficijnoyu PoshirennyaAfrikaans v Namibiyi Afrikaans poshirena razom z anglijskoyu v Pivdenno Afrikanskij Respublici V PAR afrikaans govoryat ta vikoristovuyut yiyi v literaturi nauci ta oficijnij sferi priblizno 5 8 mln chol 1996 nashadkiv kolonistiv afrikaneriv ta nashadkiv zmishanih shlyubiv pereselenciv z korinnim naselennyam U Namibiyi afrikaans govoryat 146 tis osib iz zagalnoyi kilkosti naselennya priblizno 2 mln osib 1995 U Botsvani movoyu afrikaans koristuyutsya 20 tis chol 1995 Krim togo deyaka kilkist movciv ye v Malavi Zambiyi ta Zimbabve Zagalne chislo nosiyiv afrikaans priblizno 6 3 mln osib Harakternoyu risoyu ye povna vidsutnist v movi afrikaneriv oznak teritorialnih dialektiv perenesenih z metropoliyi Ce svidchit sho pid chas prosuvannya buriv na pivnich i zaselennya nimi reshti teritoriyi pislya kolonizuvannya Kapskoyi provinciyi zagalna norma afrikaans zdebilshogo sklalasya ta zakripilasya Zarazom na teritoriyi PAR sklalisya tri varianti afrikaans Sociolingvistichni vidomostiDvomovnij znak v Blajd River Razom z anglijskoyu ye odniyeyu z derzhavnih mov PAR ta Namibiyi Iz zasnuvannyam Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu 1910 afrikaans she ne staye oficijnoyu movoyu derzhavi Lishe v 1925 roci vona zakriplyuyetsya razom z anglijskoyu movoyu yak derzhavna mova PAS z 1961 roku PAR Pivdenno Afrikanska Respublika Pislya likvidaciyi politiki aparteyidu ta demokratizaciyeyu gromadskih vidnosin v PAR staye aktualnim zavoyuvannya afrikaans prestizhu sered tuzemnogo naselennya yake ranishe nadavalo perevagu anglijskij Afrikaans ye najmolodshoyu zi vsih zahidnogermanskih mov oskilki vsya istoriya yiyi viniknennya ta rozvitku vkladayetsya v mezhi troh ostannih stolit Osnovoyu movi stav pivdennogollandskij dialekt niderlandskoyi movi jogo dominuyucha rol v osviti zumovlena jogo panivnim stanovishem u XVII st v samih Niderlandah Afrikaans skladena v osnovnomu na bazi zmishanih usno rozmovnih form movi do yakih i nalezhit vishezgadanij dialekt Z privodu pitannya pro chas utvorennya movi afrikaans sered doslidnikiv nema yedinoyi dumki Pismovi pam yatniki ta hudozhnya literatura movoyu afrikaans z yavilis lishe v drugij polovini XIX stolittya Afrikaans Niderlandska mova Anglijska mova Ukrayinska movapiesang banaan banana bananpynappel ananas pineapple ananaslemoen sinaasappel orange apelsinsuurlemoen citroen lemon limonPam yatnik movi afrikaans Mova vikoristovuyetsya dlya navchannya v pochatkovij ta serednij shkoli Vikladannya afrikaans v shkolah bulo vvedene lishe z 1914 roku Piznishe neyu pochalo vestis vikladannya takozh v universitetah ryadu mist PAR Cherez vidnosnu molodist afrikaans u jogo istoriyi nemaye pritamannoyi bagatom inshim germanskim movam periodizaciyi z viokremlennyam davnogo serednogo i novogo periodiv Utvorena v seredini XVII stolittya na bazi niderlandskih dialektiv tobto v novoniderlandskij period istoriyi niderlandskoyi movi vona sklalas yak usno rozmovna mova vzhe na pochatku XVIII stolittya Cej period ye takozh periodom utvorennya literaturnoyi normi movi afrikaans Yak mova pisemnosti movi afrikaans protistoyala literaturna niderlandska sho funkcionuvala v cej period ne lishe yak mova literaturi ale takozh yak i mova kulturi shkoli cerkvi ta administraciyi Podibne spivvidnoshennya zberigalos i na podalshomu etapi rozvitku afrikaans Protyagom vsogo XVIII stolittya ta pershoyi polovini XIX stolittya vona funkcionuvala lishe u formi usno rozmovnoyi a yak pisemna mova buriv yak i ranishe vikoristovuvalasya literaturna niderlandska mova U zv yazku z utvorennyam burskoyi naciyi i rostom nacionalnoyi samosvidomosti v umovah borotbi proti zasillya anglijskoyi movi a takozh vnaslidok postupovogo viddalennya niderlandskoyi movi Pivdennoyi Afriki vid movi Niderlandiv niderlandska literaturna mova vse bilshe zvuzhuye sferu svogo vikoristannya a na bazi usnoyi formi afrikaans v XIX stolitti vinikaye jogo pismovij riznovid z yavlyayetsya hudozhnya literatura sho rozvivalas perevazhno vzhe v HH stolitti Vnutrishnostrukturni zmini harakterni dlya afrikaans bezumovno buli chastkovo obumovleni zovnishnomovnimi kontaktami Razom z tim formuvannya afrikaans na vuzkij teritorialnij bazi daleko vid pismovo literaturnoyi tradiciyi v umovah intensivnoyi integraciyi niderlandskih dialektiv ta yih vzayemodiyi z inshimi blizkimi movami spriyalo katalizaciyi ta intensifikaciyi procesiv i tendencij rozvitku jogo gramatiki zumovlenih vnutrishnimi faktorami movnogo rozvitku Lingvistichna harakteristikaFonetichna sistema afrikaans shozha na fonetichnu sistemu niderlandskoyi movi Ale harakternoyu risoyu afrikaans ye nazalizaciya golosnih u pevnih poziciyah ta oglushennya dzvinkih prigolosnih na kinci slova Nagolos v afrikaans vilnij za svoyim harakterom v osnovnomu dinamichnij ekspiratornij Pravila nagolosu povnistyu zbigayutsya iz zakonomirnostyami pritamannimi niderlandskij movi Skladoutvoryuyuchimi fonemami v afrikaans ye golosni Pri comu yak i v inshih zahidnogermanskih movah nenapruzheni golosni vistupayut v zakritih skladah todi yak napruzheni vklyuchno z diftongami zi strukturoyu skladu ne korelyuyut V silu intensivnih procesiv redukciyi kilkist vidkritih skladiv v afrikaans bilsha nizh v niderlandskij movi V toj zhe chas struktura zakritih skladiv bilsh riznomanitna nizh struktura vidkritih Afrikaans najanalitichnisha mova z usih indoyevropejskih mov Intensivnij proces zanepadu zakinchen prizviv do povnogo zniknennya slovozmini imennoyi ta diyevidmini Dlya vislovlennya sintaksichnih vidnosin zastosovuyutsya sluzhbovi slova prijmenniki ta dopomizhni diyeslova sho vistupayut u zastiglij formi a takozh sposib prilyagannya sliv za rahunok yakogo poryadok sliv u rechenni nabuvaye gramatichnogo znachennya PisemnistPisemnist na osnovi latinki z verhnimi diakritikami Alfavit skladayetsya z 26 bukv i v osnovnomu za svoyim skladom ta nazvami bukv zbigayetsya z niderlandskoyu Harakternoyu risoyu afrikaans ye zastosuvannya fonetichnogo principu v orfografiyi Ce pov yazano zi specifichnimi konkretno istorichnimi umovami yiyi formuvannya yak literaturnoyi movi u vidrivi vid niderlandskoyi literaturnoyi normi ta za vlasnoyi pismovoyi tradiciyi PrikladiPorivnyannya z inshimi germanskimi movami Afrikaans Niderlandska mova Nimecka mova Anglijska mova Norvezka mova Danska mova Shvedska mova Islandska mova Ukrayinska movaag t acht acht eight atte otte atta atta visimasseblief alstublieft alsjeblieft bitte please vaer sa snill behage vanligen vinsamlegast bud laskabed bed Bett bed seng seng sang rum lizhkodankie dank je dank u danke thank you takk tak tack takk dyakuyueggenoot echtgenoot Ehegatte bride ektemake bruden brud brudur narechenagoeienaand goedenavond goeienavond guten Abend good evening god aften god kveld god aften god kvall gott kvold dobrij vechirlughawe luchthaven vliegveld Flughafen airport lufthavn flyplass lufthavn flygplats flugvollur aeroportmy mijn mein my min min min minn mijmaak maken machen make gjore gore gora gera robitinege negen neun nine ni ni nio niu dev yatoes oogst Ernte harvest host host skord uppskeru vrozhajoop open offen open apen aben oppet opna vidkritijoormore overmorgen ubermorgen the day after tomorrow iovermorgen i overmorgen i overmorgon daginn eftir a morgun pislyazavtrareen regen Regen rain regn regn regn rigning doshsaam samen zusammen together sammen sammen tillsammans saman razomses zes sechs six seks seks sex sex shistsewe zeven sieben seven syv sju syv sju sjo simsleg slecht schlecht bad darlig slett darlig dalig slaemt poganijvir voor fur for for for for for fyrir dlyavoel vogel Vogel bird fowl fugl fugl fagel fugl ptashkavry vrij frei free fri fri fri frjals vilnijvyf vijf funf five fem fem fem fimm p yatwelkom welkom willkommen welcome velkommen vilkommen valkommen velkomnir laskavo prosimowinter winter Winter winter vinter vinter vinter vetur zimays ijs Eis ice is is is is lidDzherelaMovi svitu Germanski ta keltski movi 28 chervnya 2020 u Wayback Machine ros ros Posilannya angl Mova afrikaans na sajti Ethnologue Afrikaans A language of South Africa 30 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Mova afrikaans na sajti Glottolog 3 0 Language Afrikaans 2 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova afrikaans na sajti WALS Online Language Afrikaans 30 lipnya 2017 u Wayback Machine angl U Vikislovniku ye storinka Kategoriya Afrikaans Vikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu afrikaans Tuisblad