Респу́бліка Мала́ві (до 1964 Нья́саленд) — країна на південному сході Африки, яка межує на півночі та північному сході з Танзанією, на сході, півдні та заході з Мозамбіком, на заході із Замбією.
Республіка Малаві | |||||
| |||||
Девіз: Unity and Freedom | |||||
Гімн: [Mlungu dalitsani Malawi] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт ()(Ньянджа) «Oh God Bless Our Land of Malawi» | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Лілонґве country H G O | ||||
Офіційні мови | Англійська (офіційна) Ньянджа (національна) | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | |||||
- Президент | Лазарус Чаквера | ||||
Незалежність | від Великої Британії | ||||
- Оголошена незалежність | 6 липня 1964 | ||||
- Республіка | 6 липня 1966 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 118,484 км² (99) | ||||
- Внутр. води | 20,6 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2016 | 18 091 000 (64) | ||||
- перепис 2008 | 13 077 160 | ||||
- Густота | 109/км² (91) | ||||
ВВП (ПКС) | 2012 р., оцінка | ||||
- Повний | $14.265 млрд (143) | ||||
- На душу населення | $857 (181) | ||||
ІЛР (2008) | ▲ 0.493 (низька) (171) | ||||
Валюта | Малавійська квача (D) (MWK ) | ||||
Часовий пояс | Центральноафриканський час () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | MW / MWI / 454 | ||||
Домен | .mw | ||||
Телефонний код | +265 | ||||
|
Площа становить 118 тис. км²; столиця — місто Лілонгве, що також є найбільшим містом Малаві; 2-ге за величиною — Блантайр, 3-тє — Мзузу, а 4-те — стара столиця Зомба. Назва Малаві походить від Мараві, старої назви людей Нянжа, які населяють цей район. Країна також прозвана «Теплим серцем Африки».
Близько X століття територію Малаві заселили мігруючі народи банту. У 1891 році територію колонізували британці й створили протекторат Великої Британії Ньясаленд, який залишався під їхнім управлінням до 1964 року, коли була проголошено незалежність. Малаві входить до Британської співдружності.
Після отримання незалежності вона стала тоталітарною однопартійною державою під головуванням Гастінгса Банди, який залишався президентом до 1994 року, коли він програв вибори. Нинішня Малаві — демократична республіка з багатопартійним парламентом. Зовнішня політика Малави передбачає позитивні дипломатичні відносини з більшістю країн та участь у низці міжнародних організацій, включно з Організацією Об'єднаних Націй, Південноафриканське співтовариство розвитку (САДК) та Африканським Союзом (АС).
Малаві є однією з найменш розвинених країн світу. Економіка країни побудована на сільському господарстві, населення здебільшого складають селяни. Малавійський уряд багато в чому залежить від зовнішньої допомоги для розвитку освіти, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища та подолання проблем безробіття й перенаселення.
Історія
Давні часи
Нижня щелепа гомініна HCRP-U18-501 (=UR 501) з Ураха на півночі Малаві віком 2,3—2,5 млн р. до н. е. може бути тісно пов'язана з австралопітеками, ніж із Homo.
Фрагмент правого нижнього моляра HCRP-MR-1106 з дна озера Чівондо (Chiwondo) у Мвенірондо (Mwenirondo) на півночі Малаві датується віком 2,52—2,33 млн р. до н. е. (ширше датування — 2,7—1,8 млн р. до н. е.).
У Малаві виявлено останки гомінідів та кам'яні знаряддя віком від мільйона років.
Перші люди сучасного типу жили на околицях озера Малаві близько 50—60 тис. років тому.
У зразка I19529 з Хору 1 (близько 16 тис. р. до н. е.) визначили мітохондріальну гаплогрупу L5b, пов'язану зі Східною Африкою, і Y-хромосомну гаплогрупу B2b, зразка I19528 з Хору 1 (16 424-14 мітохондріальну гаплогрупу L0d3/L0d3b та Y-хромосомну гаплогрупу B2b1a2.
У зразка I2967 з Хору 1 (близько 8,2 тис. р. до н. е.) визначили мітохондріальну гаплогрупу L0a2/L0a2b, характерну для сучасних центральноафриканських фуражиров (як-от мбуті та ака).
Людські рештки, датовані близько 8000 років до н. е., за антропологічними характеристиками близькі сучасному населенню Африканського Рогу.
У зразка I11019 з Фінгіри (6179—2341 років до теперішнього часу) визначили мітохондріальну гаплогрупу L0d1 та Y-хромосомну гаплогрупу B2.
Останки з іншого місця, датовані близько 1500 до н. е., подібні до сучасних бушменів племен акафула або батва. Очевидно, носії саме цієї культури створили наскельні зображення на південь від Лілонгве у печерах Ченчерері та Мфунзі. Пізніше на територію Малаві мігрують скотарі-банту.
У зразка I4426 із Фінгіри (близько 2,3 тис. р. до н. е.) визначили мітохондріальну гаплогрупу L0f/L0f3, пов'язану зі Східною Африкою.
Також на території Малаві виявлено археологічні пам'ятки 250—1100 років. н. е., що класифікуються як культури Капені, Нкопе, Лонгве.
Імперія Малаві
Населення імперії Малаві вміло обробляти залізо. Назва Малаві означає «промені світла» і могло бути пов'язане з яскравим світлом від безлічі ковальських печей, що працювали вночі. Династію заснував народ Амараві наприкінці XV століття. Амараві, нині відомі як чева (слово, яке могло спочатку означати «чужинець»), мігрували в Малаві з території сучасної Республіки Конго, рятуючись від воєн та хвороб. Чева напали на народ акафула, який жив невеликими сімейними кланами і не мав спільної армії. Використовуючи організовану систему руйнувань, яка пізніше використовувалася у полюванні на хижих тваринах, чева знищили народ акафула.
Згодом охопивши більшу частину сучасної території Малаві, а також частини сучасних Мозамбіку та Замбії, імперія Малаві починалася з території на південно-західних берегах озера Малаві. Правителем імперії в період її експансії був Калонга (або Каронга), який правив зі своєї столиці в Манхамбі .
Контакт з португальцями
До торгівлі з європейцями економіка імперії Малаві, де правили народність чева, значною мірою залежала від землеробства, де переважало виробництво проса та сорго. На той час її територія досягала узбережжя сучасного Мозамбіку.
Португальці досягли цієї території через порт Тете XVI столітті і склали перші письмові звіти про Малаві. Саме вони привезли сюди з Південної Америки кукурудзу, яка невдовзі витіснила сорго у раціоні мешканців країни.
Через прибережні території народність чева отримувала від португальців та арабів слонову кістку та залізо в обмін на рабів, які вирушали на португальські плантації у Мозамбіку чи Бразилії. Торгівлі сприяв той чинник, що мова народності чева була поширена у всій імперії.
Занепад імперії Малаві
Імперія почала занепадати на початку XVIII століття, коли війни між дрібними воєначальниками і зростаюча работоргівля послабили центральну владу імперії.
Протекторат Великої Британії
Дослідник Девід Лівінгстон прибув до озера Малаві (Ньяса) в 1859 році і визнав землі на південь від озера як територію, придатну для європейського поселення. У результаті візиту Лівінгстона в 1860-х і 1870-х роках в районі було кілька англіканських та пресвітеріанських місій, а в 1878 році створено African Lakes Company Limited, що налагодила британську торгівлю в регіоні. Португальський уряд також був зацікавлений в цьому районі, тому, щоб запобігти португальській окупації, британський уряд послав Гаррі Джонстона як англійського консула у 1883 році з інструкціями щодо укладення договорів з місцевими правителями, перш ніж це зроблять португальці.
У 1889 році британський протекторат було проголошено над Ширським нагір'ям, який було розширено в 1891 році, включивши в себе усю сучасну Малаві як частину Британської Центральної Африки.
Незалежність
Незалежність Малаві було проголошено 6 липня 1964 року. Главою держави став Гастінгс Банда. Офіційно було проголошено курс неприєднання, але реально Банда став орієнтуватися на Велику Британію, Західну Німеччину, США. Малаві була єдиною країною на Африканському континенті, яка офіційно мала дипломатичні відносини з ПАР часів апартеїду. Політика Банди викликала невдоволення багатьох політиків Малаві, у тому числі його соратників. У відповідь Банда обрушив на них репресії. У жовтні 1964 року були прийняті поправки до конституції, які наділяли Банду надзвичайними повноваженнями в забезпеченні безпеки країни. У лютому 1965 року спалахнуло збройне повстання, а в жовтні 1967 року сталася спроба державного перевороту. У травні 1966 року парламент оголосив Банду довічним президентом. У наступні роки було створено систему судів, які могли виносити смертні вироки. Банда став диктатором. Опозиція жорстоко придушувалася, було встановлено культ особи Банди. На початку 1980-х років на світовому ринку впали ціни на чай і тютюн, що спровокувало економічну кризу в країні. Позиції режиму Банди були ослаблені. На початку 1990-х почалися кровопролитні зіткнення в Блантайрі і Лілонгве. Розпочалося формування опозиційних партій. 17 травня 1994 року були проведені багатопартійні вибори, на яких переміг Бакілі Мулузі, кандидат «Об'єднаного демократичного фронту». Гастінгс Банда помер 25 листопада 1997 року в Йоганнесбургу у віці 99 (за іншими даними — 92 або 101) років і був похований на батьківщині. 20 травня 2004 року президентом став Бінгу ва Мутаріка.
Географія
Основна стаття Географія Малаві
Розташування
Малаві знаходиться в південно-східній Африці, межує на півночі з Танзанією, на сході, півдні та заході з Мозамбіком, на заході із Замбією. Загальна площа країни 118 484 км² (площа суші — 94 080 км²) а загальна протяжність кордону — 2881 км. Північно-східний кордон країни утворює озеро Малаві (Ньяса). Крім Малаві, до озера мають вихід Мозамбік і Танзанія, але, якщо кордон між Малаві та Мозамбіком проходить по медианній лінії озера, як це заведено у світовій практиці, то межа між Малаві та Танзанії була встановлена за угодою між Британською та Німецькою імперіями в 1890 році. і проходить по березі Танзанії, позбавляючи її виходу до озера, що досі залишається предметом територіальних суперечок.
Рельєф
Найбільшим рельєфним утворенням Малаві є Велика Рифтова долина, що проходить через північну та центральну частини країни, межі якої формують гори, що займають значну частину території Малаві. Найвища точка країни — масив (3002 м).
Клімат
Клімат Малаві переважно тропічний. Сезон дощів триває з листопада по квітень, з травня по жовтень на більшій частині країни кількість опадів невелика. Найспекотніший період року: з вересня по квітень, при середньому денному максимумі — від 27 до 29 °C, в сезон дощів максимальна температура не перевищує 23 °C.
Водойми
Водойми становлять близько 20 % території Малаві. Північно-східну частину країни займає озеро Малаві (Ньяса), що є третім найбільшим озером Африки та має близько 587 кілометрів в довжину і шириною 84 кілометри. Поверхня озера Малаві розташована на висоті 457 метрів над рівнем моря, з максимальною глибиною 701 метр.
Флора та фауна
На флору та фауну сильно впливає географія регіону. Малаві — це країна, що не має виходу до моря, а через усю країну проходить Велика Рифтова долина, довжиною 860 км і шириною від 90 до 200 км. Західна частина країни лежить в екорегіоні Південного Міомбо, що характеризується високими деревами з нижнім рівнем кущів та трав. Рослинність більшості районів нижнього та середнього рівня Малаві є формою листяних лісів, відомих як замбезійські та мопанові. Більша частина лісів на півдні країни було знищено для збільшення кількості орних земель, однак, ліси досі займають більшу частину площі на середніх і великих висотах в центрі та на півночі Малаві.
У країні зареєстровано 187 видів ссавців, 648 видів птахів, а в озерах та річках знайдено близько 500 видів риб, більшість з яких є ендемічними. Більшу частину фауни складають антилопи (імпала, канна, чала, куду) та дрібні хижаки: шакали, африканські дикі коти, каракали та сервали. Слони, леви, африканські буйволи, бегемоти та носороги, присутні в країні, але їх кількість є низькою.
Економіка
Малаві є однією з найменш розвинених країн світу. Економіка базується на сільському господарстві, і воно становить близько третини ВВП та 90 % експортних доходів. Економіка країни тривалий час залежала від допомоги Міжнародного валютного фонду та Світового Банку. Але у грудні 2000 року МВФ припинив виплати допомоги через корупційні проблеми, і багато хто з інвесторів підтримав це, що призвело до скорочення бюджету майже на 80 %.
Управління та політика
Адміністративний поділ
Малаві поділена на 28 районів, що утворюють 3 адміністративні регіони: Північний, Центральний та Південний.
Центральний регіон
| Північний регіон
| Південний регіон
|
Зовнішня політика
Малаві проводить політику неприєднання. При режимі Хастингса Банди підтримувала зв'язки з ПАР, Ізраїлем. Попередній президент Хастингс Банда проводив прозахідну зовнішню політику до 2008 року і розвинув добрі відносини з багатьма державами Заходу. Залишається територіальна суперечка з Танзанією. У 1980-ті роки Малаві розміщувала на своїй території антиурядову мозамбіцьку організацію «Мозамбіцькій національний опір».
Дипломатичні відносини з Україною
Справами України в Малаві відає Українське посольство в Кенії.
Найбільші міста
Див. також
Джерела
- Shepperson, George (1970-01). Malawi: A Political and Economic History. By John G. Pike. London: Pall Mall Press, 1968. Pp. viii + 248, maps. 45s. The Journal of African History. Т. 11, № 01. с. 163. doi:10.1017/s0021853700009889. ISSN 0021-8537. Процитовано 30 вересня 2018.
- Cutter, Ephraim (1894). Pupil's Defective Hearing. PsycEXTRA Dataset. Процитовано 2 жовтня 2018.
- Desanker, Paul V.; Prentice, I.Colin (1994-11). MIOMBO — a vegetation dynamics model for the miombo woodlands on Zambezian Africa. Forest Ecology and Management. Т. 69, № 1-3. с. 87—95. doi:10.1016/0378-1127(94)90221-6. ISSN 0378-1127. Процитовано 3 жовтня 2018.
- Young, H. Glyn (2002-07). Important Bird Areas in Africa and Associated Islands: Priority Sites for Conservation edited by Lincoln D.C. Fishpool & Michael I. Evans (2001), xvi + 1,144 pp., Pisces Publications & BirdLife International, Newbury & Cambridge, UK. ISBN 1 874357 20 X (hbk), £55/$82.50. Oryx. Т. 36, № 03. doi:10.1017/s0030605302210546. ISSN 0030-6053. Процитовано 3 жовтня 2018.
- Dickovick, J. Tyler (20 жовтня 2014). Federalism in Africa: Origins, Operation and (In)Significance. Regional & Federal Studies. Т. 24, № 5. с. 553—570. doi:10.1080/13597566.2014.971770. ISSN 1359-7566. Процитовано 19 жовтня 2018.
- 7239, 1807-05-08, « A Member of Parliament, from Canterbury » †. Art Sales Catalogues Online. Процитовано 20 жовтня 2018.
Посилання
- Малаві [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Танзанія | озеро Малаві | |
Замбія | Мозамбік | |
Мозамбік | Мозамбік | Мозамбік |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Mala vi do 1964 Nya salend krayina na pivdennomu shodi Afriki yaka mezhuye na pivnochi ta pivnichnomu shodi z Tanzaniyeyu na shodi pivdni ta zahodi z Mozambikom na zahodi iz Zambiyeyu Respublika Malavi angl Republic of Malawi nyandzha Dziko la Malaŵi tumb Charu cha MalaŵiPrapor GerbDeviz Unity and FreedomGimn Mlungu dalitsani Malawi pomilka lang tekst vzhe maye kursivnij shrift dopomoga Nyandzha Oh God Bless Our Land of Malawi Roztashuvannya MalaviStolicya ta najbilshe misto Lilongve 13 57 pd sh 33 42 sh d country H G OOficijni movi Anglijska oficijna Nyandzha nacionalna Forma pravlinnya Prezident Lazarus ChakveraNezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi Ogoloshena nezalezhnist 6 lipnya 1964 Respublika 6 lipnya 1966 Plosha Zagalom 118 484 km 99 Vnutr vodi 20 6 Naselennya ocinka 2016 18 091 000 64 perepis 2008 13 077 160 Gustota 109 km 91 VVP PKS 2012 r ocinka Povnij 14 265 mlrd 143 Na dushu naselennya 857 181 ILR 2008 0 493 nizka 171 Valyuta Malavijska kvacha D a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 MWK a Chasovij poyas Centralnoafrikanskij chas UTC 2 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 2 Kodi ISO 3166 MW MWI 454Domen mwTelefonnij kod 265Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malavi Plosha stanovit 118 tis km stolicya misto Lilongve sho takozh ye najbilshim mistom Malavi 2 ge za velichinoyu Blantajr 3 tye Mzuzu a 4 te stara stolicya Zomba Nazva Malavi pohodit vid Maravi staroyi nazvi lyudej Nyanzha yaki naselyayut cej rajon Krayina takozh prozvana Teplim sercem Afriki Blizko X stolittya teritoriyu Malavi zaselili migruyuchi narodi bantu U 1891 roci teritoriyu kolonizuvali britanci j stvorili protektorat Velikoyi Britaniyi Nyasalend yakij zalishavsya pid yihnim upravlinnyam do 1964 roku koli bula progolosheno nezalezhnist Malavi vhodit do Britanskoyi spivdruzhnosti Pislya otrimannya nezalezhnosti vona stala totalitarnoyu odnopartijnoyu derzhavoyu pid golovuvannyam Gastingsa Bandi yakij zalishavsya prezidentom do 1994 roku koli vin prograv vibori Ninishnya Malavi demokratichna respublika z bagatopartijnim parlamentom Zovnishnya politika Malavi peredbachaye pozitivni diplomatichni vidnosini z bilshistyu krayin ta uchast u nizci mizhnarodnih organizacij vklyuchno z Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij Pivdennoafrikanske spivtovaristvo rozvitku SADK ta Afrikanskim Soyuzom AS Malavi ye odniyeyu z najmensh rozvinenih krayin svitu Ekonomika krayini pobudovana na silskomu gospodarstvi naselennya zdebilshogo skladayut selyani Malavijskij uryad bagato v chomu zalezhit vid zovnishnoyi dopomogi dlya rozvitku osviti ohoroni zdorov ya zahistu navkolishnogo seredovisha ta podolannya problem bezrobittya j perenaselennya IstoriyaDavni chasi Nizhnya shelepa gominina HCRP U18 501 UR 501 z Uraha na pivnochi Malavi vikom 2 3 2 5 mln r do n e mozhe buti tisno pov yazana z avstralopitekami nizh iz Homo Fragment pravogo nizhnogo molyara HCRP MR 1106 z dna ozera Chivondo Chiwondo u Mvenirondo Mwenirondo na pivnochi Malavi datuyetsya vikom 2 52 2 33 mln r do n e shirshe datuvannya 2 7 1 8 mln r do n e U Malavi viyavleno ostanki gominidiv ta kam yani znaryaddya vikom vid miljona rokiv Pershi lyudi suchasnogo tipu zhili na okolicyah ozera Malavi blizko 50 60 tis rokiv tomu U zrazka I19529 z Horu 1 blizko 16 tis r do n e viznachili mitohondrialnu gaplogrupu L5b pov yazanu zi Shidnoyu Afrikoyu i Y hromosomnu gaplogrupu B2b zrazka I19528 z Horu 1 16 424 14 mitohondrialnu gaplogrupu L0d3 L0d3b ta Y hromosomnu gaplogrupu B2b1a2 U zrazka I2967 z Horu 1 blizko 8 2 tis r do n e viznachili mitohondrialnu gaplogrupu L0a2 L0a2b harakternu dlya suchasnih centralnoafrikanskih furazhirov yak ot mbuti ta aka Lyudski reshtki datovani blizko 8000 rokiv do n e za antropologichnimi harakteristikami blizki suchasnomu naselennyu Afrikanskogo Rogu U zrazka I11019 z Fingiri 6179 2341 rokiv do teperishnogo chasu viznachili mitohondrialnu gaplogrupu L0d1 ta Y hromosomnu gaplogrupu B2 Ostanki z inshogo miscya datovani blizko 1500 do n e podibni do suchasnih bushmeniv plemen akafula abo batva Ochevidno nosiyi same ciyeyi kulturi stvorili naskelni zobrazhennya na pivden vid Lilongve u pecherah Chenchereri ta Mfunzi Piznishe na teritoriyu Malavi migruyut skotari bantu U zrazka I4426 iz Fingiri blizko 2 3 tis r do n e viznachili mitohondrialnu gaplogrupu L0f L0f3 pov yazanu zi Shidnoyu Afrikoyu Takozh na teritoriyi Malavi viyavleno arheologichni pam yatki 250 1100 rokiv n e sho klasifikuyutsya yak kulturi Kapeni Nkope Longve Imperiya Malavi Naselennya imperiyi Malavi vmilo obroblyati zalizo Nazva Malavi oznachaye promeni svitla i moglo buti pov yazane z yaskravim svitlom vid bezlichi kovalskih pechej sho pracyuvali vnochi Dinastiyu zasnuvav narod Amaravi naprikinci XV stolittya Amaravi nini vidomi yak cheva slovo yake moglo spochatku oznachati chuzhinec migruvali v Malavi z teritoriyi suchasnoyi Respubliki Kongo ryatuyuchis vid voyen ta hvorob Cheva napali na narod akafula yakij zhiv nevelikimi simejnimi klanami i ne mav spilnoyi armiyi Vikoristovuyuchi organizovanu sistemu rujnuvan yaka piznishe vikoristovuvalasya u polyuvanni na hizhih tvarinah cheva znishili narod akafula Zgodom ohopivshi bilshu chastinu suchasnoyi teritoriyi Malavi a takozh chastini suchasnih Mozambiku ta Zambiyi imperiya Malavi pochinalasya z teritoriyi na pivdenno zahidnih beregah ozera Malavi Pravitelem imperiyi v period yiyi ekspansiyi buv Kalonga abo Karonga yakij praviv zi svoyeyi stolici v Manhambi Kontakt z portugalcyami Do torgivli z yevropejcyami ekonomika imperiyi Malavi de pravili narodnist cheva znachnoyu miroyu zalezhala vid zemlerobstva de perevazhalo virobnictvo prosa ta sorgo Na toj chas yiyi teritoriya dosyagala uzberezhzhya suchasnogo Mozambiku Portugalci dosyagli ciyeyi teritoriyi cherez port Tete XVI stolitti i sklali pershi pismovi zviti pro Malavi Same voni privezli syudi z Pivdennoyi Ameriki kukurudzu yaka nevdovzi vitisnila sorgo u racioni meshkanciv krayini Cherez priberezhni teritoriyi narodnist cheva otrimuvala vid portugalciv ta arabiv slonovu kistku ta zalizo v obmin na rabiv yaki virushali na portugalski plantaciyi u Mozambiku chi Braziliyi Torgivli spriyav toj chinnik sho mova narodnosti cheva bula poshirena u vsij imperiyi Zanepad imperiyi Malavi Imperiya pochala zanepadati na pochatku XVIII stolittya koli vijni mizh dribnimi voyenachalnikami i zrostayucha rabotorgivlya poslabili centralnu vladu imperiyi Protektorat Velikoyi Britaniyi Doslidnik Devid Livingston pribuv do ozera Malavi Nyasa v 1859 roci i viznav zemli na pivden vid ozera yak teritoriyu pridatnu dlya yevropejskogo poselennya U rezultati vizitu Livingstona v 1860 h i 1870 h rokah v rajoni bulo kilka anglikanskih ta presviterianskih misij a v 1878 roci stvoreno African Lakes Company Limited sho nalagodila britansku torgivlyu v regioni Portugalskij uryad takozh buv zacikavlenij v comu rajoni tomu shob zapobigti portugalskij okupaciyi britanskij uryad poslav Garri Dzhonstona yak anglijskogo konsula u 1883 roci z instrukciyami shodo ukladennya dogovoriv z miscevimi pravitelyami persh nizh ce zroblyat portugalci U 1889 roci britanskij protektorat bulo progolosheno nad Shirskim nagir yam yakij bulo rozshireno v 1891 roci vklyuchivshi v sebe usyu suchasnu Malavi yak chastinu Britanskoyi Centralnoyi Afriki Nezalezhnist Nezalezhnist Malavi bulo progolosheno 6 lipnya 1964 roku Glavoyu derzhavi stav Gastings Banda Oficijno bulo progolosheno kurs nepriyednannya ale realno Banda stav oriyentuvatisya na Veliku Britaniyu Zahidnu Nimechchinu SShA Malavi bula yedinoyu krayinoyu na Afrikanskomu kontinenti yaka oficijno mala diplomatichni vidnosini z PAR chasiv aparteyidu Politika Bandi viklikala nevdovolennya bagatoh politikiv Malavi u tomu chisli jogo soratnikiv U vidpovid Banda obrushiv na nih represiyi U zhovtni 1964 roku buli prijnyati popravki do konstituciyi yaki nadilyali Bandu nadzvichajnimi povnovazhennyami v zabezpechenni bezpeki krayini U lyutomu 1965 roku spalahnulo zbrojne povstannya a v zhovtni 1967 roku stalasya sproba derzhavnogo perevorotu U travni 1966 roku parlament ogolosiv Bandu dovichnim prezidentom U nastupni roki bulo stvoreno sistemu sudiv yaki mogli vinositi smertni viroki Banda stav diktatorom Opoziciya zhorstoko pridushuvalasya bulo vstanovleno kult osobi Bandi Na pochatku 1980 h rokiv na svitovomu rinku vpali cini na chaj i tyutyun sho sprovokuvalo ekonomichnu krizu v krayini Poziciyi rezhimu Bandi buli oslableni Na pochatku 1990 h pochalisya krovoprolitni zitknennya v Blantajri i Lilongve Rozpochalosya formuvannya opozicijnih partij 17 travnya 1994 roku buli provedeni bagatopartijni vibori na yakih peremig Bakili Muluzi kandidat Ob yednanogo demokratichnogo frontu Gastings Banda pomer 25 listopada 1997 roku v Jogannesburgu u vici 99 za inshimi danimi 92 abo 101 rokiv i buv pohovanij na batkivshini 20 travnya 2004 roku prezidentom stav Bingu va Mutarika GeografiyaOsnovna stattya Geografiya Malavi Roztashuvannya Malavi znahoditsya v pivdenno shidnij Africi mezhuye na pivnochi z Tanzaniyeyu na shodi pivdni ta zahodi z Mozambikom na zahodi iz Zambiyeyu Zagalna plosha krayini 118 484 km plosha sushi 94 080 km a zagalna protyazhnist kordonu 2881 km Pivnichno shidnij kordon krayini utvoryuye ozero Malavi Nyasa Krim Malavi do ozera mayut vihid Mozambik i Tanzaniya ale yaksho kordon mizh Malavi ta Mozambikom prohodit po mediannij liniyi ozera yak ce zavedeno u svitovij praktici to mezha mizh Malavi ta Tanzaniyi bula vstanovlena za ugodoyu mizh Britanskoyu ta Nimeckoyu imperiyami v 1890 roci i prohodit po berezi Tanzaniyi pozbavlyayuchi yiyi vihodu do ozera sho dosi zalishayetsya predmetom teritorialnih superechok Relyef Najbilshim relyefnim utvorennyam Malavi ye Velika Riftova dolina sho prohodit cherez pivnichnu ta centralnu chastini krayini mezhi yakoyi formuyut gori sho zajmayut znachnu chastinu teritoriyi Malavi Najvisha tochka krayini masiv 3002 m Klimat Klimat Malavi perevazhno tropichnij Sezon doshiv trivaye z listopada po kviten z travnya po zhovten na bilshij chastini krayini kilkist opadiv nevelika Najspekotnishij period roku z veresnya po kviten pri serednomu dennomu maksimumi vid 27 do 29 C v sezon doshiv maksimalna temperatura ne perevishuye 23 C Vodojmi Vodojmi stanovlyat blizko 20 teritoriyi Malavi Pivnichno shidnu chastinu krayini zajmaye ozero Malavi Nyasa sho ye tretim najbilshim ozerom Afriki ta maye blizko 587 kilometriv v dovzhinu i shirinoyu 84 kilometri Poverhnya ozera Malavi roztashovana na visoti 457 metriv nad rivnem morya z maksimalnoyu glibinoyu 701 metr Flora ta fauna Sloni v Nacionalnomu parku Livonde Na floru ta faunu silno vplivaye geografiya regionu Malavi ce krayina sho ne maye vihodu do morya a cherez usyu krayinu prohodit Velika Riftova dolina dovzhinoyu 860 km i shirinoyu vid 90 do 200 km Zahidna chastina krayini lezhit v ekoregioni Pivdennogo Miombo sho harakterizuyetsya visokimi derevami z nizhnim rivnem kushiv ta trav Roslinnist bilshosti rajoniv nizhnogo ta serednogo rivnya Malavi ye formoyu listyanih lisiv vidomih yak zambezijski ta mopanovi Bilsha chastina lisiv na pivdni krayini bulo znisheno dlya zbilshennya kilkosti ornih zemel odnak lisi dosi zajmayut bilshu chastinu ploshi na serednih i velikih visotah v centri ta na pivnochi Malavi U krayini zareyestrovano 187 vidiv ssavciv 648 vidiv ptahiv a v ozerah ta richkah znajdeno blizko 500 vidiv rib bilshist z yakih ye endemichnimi Bilshu chastinu fauni skladayut antilopi impala kanna chala kudu ta dribni hizhaki shakali afrikanski diki koti karakali ta servali Sloni levi afrikanski bujvoli begemoti ta nosorogi prisutni v krayini ale yih kilkist ye nizkoyu EkonomikaSelyani prodayut arahis na miscevomu rinku Malavi 2010 rikDokladnishe Ekonomika Malavi Malavi ye odniyeyu z najmensh rozvinenih krayin svitu Ekonomika bazuyetsya na silskomu gospodarstvi i vono stanovit blizko tretini VVP ta 90 eksportnih dohodiv Ekonomika krayini trivalij chas zalezhala vid dopomogi Mizhnarodnogo valyutnogo fondu ta Svitovogo Banku Ale u grudni 2000 roku MVF pripiniv viplati dopomogi cherez korupcijni problemi i bagato hto z investoriv pidtrimav ce sho prizvelo do skorochennya byudzhetu majzhe na 80 Upravlinnya ta politikaAdministrativnij podil Golovna kategoriya Administrativnij podil Malavi Dokladnishe Administrativnij podil Malavi Malavi podilena na 28 rajoniv sho utvoryuyut 3 administrativni regioni Pivnichnij Centralnij ta Pivdennij Centralnij region 1 2 3 4 Lilongve 5 6 7 8 9 Salima Pivnichnij region 10 Chitipa 11 Karonga 12 Likoma 13 14 15 Pivdennij region 16 17 Blantajr 18 19 20 21 22 23 Mvanza 24 25 26 27 Zomba 28 Zovnishnya politika Malavi provodit politiku nepriyednannya Pri rezhimi Hastingsa Bandi pidtrimuvala zv yazki z PAR Izrayilem Poperednij prezident Hastings Banda provodiv prozahidnu zovnishnyu politiku do 2008 roku i rozvinuv dobri vidnosini z bagatma derzhavami Zahodu Zalishayetsya teritorialna superechka z Tanzaniyeyu U 1980 ti roki Malavi rozmishuvala na svoyij teritoriyi antiuryadovu mozambicku organizaciyu Mozambickij nacionalnij opir Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko malavijski vidnosini Spravami Ukrayini v Malavi vidaye Ukrayinske posolstvo v Keniyi Najbilshi mistaDiv takozhMista MalaviDzherelaShepperson George 1970 01 Malawi A Political and Economic History By John G Pike London Pall Mall Press 1968 Pp viii 248 maps 45s The Journal of African History T 11 01 s 163 doi 10 1017 s0021853700009889 ISSN 0021 8537 Procitovano 30 veresnya 2018 Cutter Ephraim 1894 Pupil s Defective Hearing PsycEXTRA Dataset Procitovano 2 zhovtnya 2018 Desanker Paul V Prentice I Colin 1994 11 MIOMBO a vegetation dynamics model for the miombo woodlands on Zambezian Africa Forest Ecology and Management T 69 1 3 s 87 95 doi 10 1016 0378 1127 94 90221 6 ISSN 0378 1127 Procitovano 3 zhovtnya 2018 Young H Glyn 2002 07 Important Bird Areas in Africa and Associated Islands Priority Sites for Conservation edited by Lincoln D C Fishpool amp Michael I Evans 2001 xvi 1 144 pp Pisces Publications amp BirdLife International Newbury amp Cambridge UK ISBN 1 874357 20 X hbk 55 82 50 Oryx T 36 03 doi 10 1017 s0030605302210546 ISSN 0030 6053 Procitovano 3 zhovtnya 2018 Dickovick J Tyler 20 zhovtnya 2014 Federalism in Africa Origins Operation and In Significance Regional amp Federal Studies T 24 5 s 553 570 doi 10 1080 13597566 2014 971770 ISSN 1359 7566 Procitovano 19 zhovtnya 2018 7239 1807 05 08 A Member of Parliament from Canterbury Art Sales Catalogues Online Procitovano 20 zhovtnya 2018 PosilannyaMalavi 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Tanzaniya ozero Malavi Zambiya Mozambik Mozambik Mozambik Mozambik