Респу́бліка За́мбія — країна та держава без виходу до моря, у Південній Африці, межує на півночі з Демократичною Республікою Конго і Танзанією, сході з Малаві і Мозамбіком, на півдні із Зімбабве, Ботсваною, Намібією, на заході з Анголою. Столиця — місто Лусака, розташоване в південно-центральній частині країни. Населення зосереджене переважно навколо Лусаки на півдні й Коппербелта на північному заході.
Республіка Замбія | |||||
| |||||
Девіз: англ. One Zambia, One Nation «Одна Замбія, одна нація» | |||||
Гімн: Stand and Sing of Zambia, Proud and Free | |||||
Столиця | Лусака country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||||
Офіційні мови | Англійська | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Хакаінде Хічілема | ||||
Незалежність | від Великої Британії | ||||
- Дата | 24 жовтня 1964 року | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 752 618 км² (38) | ||||
- Внутр. води | 1 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2016 | 16 591 390 (68) | ||||
- перепис 2010 | 13 092 666 | ||||
- Густота | 17,2/км² (191) | ||||
ВВП (ПКС) | 2017 р., оцінка | ||||
- Повний | 68,64 млрд $ (133) | ||||
- На душу населення | 3982 $ (168) | ||||
ІЛР (2017) | ▲ 0,588 (низька) (144) | ||||
Валюта | Замбійська квача (ZMW ) | ||||
Часовий пояс | CAT () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | ZM / ZMB / 894 | ||||
Домен | .zm | ||||
Телефонний код | +260 | ||||
1 Estimates for this country explicitly take into account the effects of excess mortality due to AIDS; this can result in lower life expectancy, higher infant mortality and death rates, lower population and growth rates, and changes in the distribution of population by age and sex than would otherwise be expected. | |||||
|
У давнину на території Замбії мешкали койсанські народи. Регіон колонізований під час експансії банту XIII століття. Після візитів європейських дослідників у XVIII столітті (Девід Лівінгстон та інші) Замбія потрапила в руки Британської Південно-Африканської компанії в кінці XIX століття, з 1924 року офіційно стала британським протекторатом Північна Родезія. Як і більшість країн колоніального періоду, Замбія управлялася адміністрацією, призначеною з Лондона за вказівкою Британської Південно-Африканської компанії.
24 жовтня 1964 р. країна стала незалежною від Великої Британії, а тодішній прем'єр-міністр Кеннет Каунда — її першим президентом. Соціалістична Партія національної незалежності Каунди володіла владою з 1964 по 1991 рік. З 1972 по 1991-й Замбія — держава з однопартійною системою. У ролі єдиної законної політичної партії під девізом «Одна Замбія, Одна нація» виступала Партія національної незалежності.
Каунду змінив Фредерик Чілуба, соціал-демократ Руху за багатопартійну демократію в 1991 р., розпочавши період соціально-економічного зростання та децентралізацію державного управління. Леві Мванаваса, наступник Чілуби, головував країною з січня 2002-го до своєї смерті в серпні 2008 р. Йому приписують кампанії щодо зниження рівня корупції та підвищення рівня життя. Після смерті Мванаваси Рупія Банда виконував обов'язки президента до обрання президентом в 2008 р., займав посаду три роки, Банда пішов у відставку після поразки на виборах 2011 року від лідера Патріотичного фронту Майкла Чілуфа Сати.
У 2010 році Світовий банк назвав Замбію однією з найбільш швидко економічно реформованих країн світу. Штаб-квартира Спільного ринку для Східної й Південної Африки знаходиться в Лусаці.
Географія
Див. Географія Замбії
Більшу частину території Замбії займає хвилясте плоскогір'я з висотами 1000—1350 м. На північному сході країни вздовж західного краю Центрально-Африканського ґрабена розташовані горстові гори Мучинга (максимальна висота 1893 м), на півночі — г. (2067 м). Найвища точка Замбії — гора Намітова (2164 м) — розташована на плато Ньїка, поблизу кордону з Малаві.
Клімат країни субекваторіальний із трьома сезонами: дощовим (листопад — квітень), сухим і прохолодним (травень — липень), сухим і спекотним (серпень — жовтень).
Більша частина території Замбії дренується р. Замбезі і її притоками Кафуе і Луангва, менша частина — р. Луапула. На півночі країни знаходяться великі озера тектонічного походження — Танганьїка, Мверу, Мверу-Вантіпа. На кордоні Північної провінції і провінції Луапула розташоване велике мілководне озеро Бангвеулу. На прикордонній річці Замбезі спільно з Зімбабве створено водосховище Кариба.
Для рельєфу Замбії характерні великі плоскі улоговини — дамбос, найбільші з яких тектонічного походження і належать до Східно-Африканської зони розломів (западини Бангвеулу, ґрабен Луагві та ін.).
Головні природні визначні пам'ятки країни — водоспад Вікторія висотою 107 м на р. Замбезі на кордоні із Зімбабве, водоспад Каламбо висотою бл. 245 м на кордоні з Танзанією, транскордонний заповідник Каванго-Замбезі, якій розташований у п'яти країнах: Анголі, Ботсвані, Замбії, Зімбабве і Намібії.
Див. також: Геологія Замбії, Гідрогеологія Замбії.
Економіка
Див. Економіка Замбії.
Замбія — аграрна країна з розвинутою гірничою промисловістю. Основа економіки — гірничодобувна промисловість та кольорова металургія. Основні галузі промисловості: гірнича (мідно- і кобальтодобувна) та переробна, текстильна, хімічна, конструкційних матеріалів, мінеральних добрив. Транспорт г.ч. автомобільний, частково — залізничний, повітряний, трубопровідний. Між Ндолою і портом Дар-ес-Салам в Танзанії функціонує нафтопровід. Міжнародні летовища є поблизу Лусаки і Ндоли.
У 1990-х роках в паливно-енергетичному балансі Замбії частка деревини становила 69 %, місцевого вугілля — 6 %, імпортної нафти — 11 %, ГЕС — 14 %. У 1990 було вироблено 7,8 млн кВт·год електроенергії, з них 19 % було експортовано в Зімбабве.
Внесок туризму до ВВП Замбії є значним. Зокрема, природні атракції, такі як Водоспад Вікторія, залучають значну кількість туристів, що приносить доходи від вхідних квитків, екскурсій та інших туристичних послуг. Туризм також підтримує інші сектори економіки через мультиплікативний ефект.
Туризм створює численні робочі місця в Замбії. Наприклад, національні парки та готелі наймають місцевих жителів на різні посади, включаючи гідів, водіїв, кухарів та працівників готелів. Суміжні галузі, такі як ремесла та сільське господарство, також виграють від туристичного попиту.
Туристи, відвідуючи Замбію, приносять з собою іноземну валюту. Це допомагає стабілізувати валютний ринок країни та забезпечує валютні резерви. Основні джерела валюти включають витрати на проживання, харчування, сувеніри та екскурсії.
Розвиток туризму в Замбії сприяє покращенню інфраструктури. Наприклад, для полегшення доступу до національних парків та інших туристичних об'єктів були покращені дороги та аеропорти. Готелі та ресторани, що обслуговують туристів, також зазнали оновлення та модернізації.
Туризм в Замбії сприяє соціально-економічному розвитку, особливо в сільських районах. Місцеві громади отримують доходи від продажу сувенірів та надання послуг, що сприяє зростанню їхнього добробуту. Туризм також стимулює збереження культурної спадщини та природних ресурсів, оскільки місцеві громади усвідомлюють їх цінність для туристів.
Замбія має потенціал для подальшого розвитку туризму. Зокрема, подальші інвестиції в інфраструктуру, покращення маркетингу та зміцнення регуляторного середовища можуть допомогти максимізувати економічний вплив туризму. Крім того, стале управління природними ресурсами та культурною спадщиною забезпечить довгостроковий успіх туристичного сектору.
Туризм у Замбії створює як прямий, так і непрямий економічний вплив. Прямий вплив включає доходи від готелів, ресторанів, транспорту та екскурсійних послуг. Непрямий вплив включає постачання товарів та послуг, необхідних для підтримки туристичного сектору, таких як продукти харчування, будівельні матеріали та інші товари.
Туризм є однією з основних експортних галузей Замбії, оскільки туристи купують послуги всередині країни, тим самим вносячи кошти в економіку. Ці кошти допомагають знизити дефіцит торгового балансу, сприяючи економічній стабільності.
Місцеві підприємці виграють від туризму, відкриваючи малі бізнеси, такі як сувенірні лавки, кафе, транспортні компанії та готелі. Це сприяє розвитку підприємництва та диверсифікації економіки.
Туризм стимулює інвестиції як з боку держави, так і приватного сектора. Уряд інвестує в інфраструктуру, таку як дороги, аеропорти та національні парки. Приватні інвестори вкладають кошти у будівництво готелів, ресторанів та інших туристичних об'єктів.
Зростання туристичного сектору стимулює збереження природних ресурсів та дикої природи, оскільки туристи приїжджають, щоб насолодитися природною красою Замбії. Це сприяє створенню та підтримці національних парків та заповідників, де місцеві громади працюють як захисники природи та туроператори.
Для подальшого успішного розвитку туризму в Замбії необхідні наступні кроки:
- Покращення інфраструктури: Важливо інвестувати в розвиток транспортних систем та комунікацій для полегшення доступу туристів до основних туристичних об'єктів.
- Розширення маркетингу: Проведення міжнародних кампаній для залучення більшої кількості туристів, зокрема з країн з високим рівнем доходу.
- Стійкий розвиток: Забезпечення збереження природних ресурсів через стале управління та екологічну освіту місцевого населення.
- Розвиток людських ресурсів: Підвищення кваліфікації працівників туристичного сектору через тренінги та освіту для надання якісних послуг.
- Інвестування в малі бізнеси: Підтримка малих підприємств через надання мікрокредитів та консультацій, щоб вони могли розвиватися та приносити користь місцевим громадам.
Див. також: Корисні копалини Замбії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Замбії, Гірнича промисловість Замбії.
Адміністративний поділ
Адміністративно територія Замбії ділиться на 10 провінцій:
У свою чергу вони поділяються на райони.
Найбільші міста
Історія
Історію існування людини на даній території можна умовно поділити на кілька етапів:
- Від виникнення людини до формування традиційного суспільства (1,2 млн років тому — ІІ тис. н. е.).
- Формування політичних об'єднань, ранні класові суспільства (XVI—XIX ст.).
- Період колоніальної експлуатації (сер. XIX ст. — 1963).
- Незалежна країна Замбія (1963 — наш час).
Від виникнення людини до формування традиційного суспільства
Замбія належить до регіонів виникнення людини: homo habilis проживав на цій території 1,2 млн років тому. Зупинки мисливців раннього палеоліту знайдено в місцевості Вікторія-Фолс та Каламбо-Фолс.
У 1921 р. у штольні Брокен Хілл було знайдено залишки людини 125 тис. років тому — т. зв. «брокенгілська людина», що вміла видобувати вогонь. Поширення людини сучасного типу відбулося приблизно 20 тис. рр. до н. е.
У 1925 році в печері Мумбва знайдено сліди людини верхнього палеоліту.
У 1931—1938 дослідження А. Гатті, Р. Дарт, де Н. Гранде, Дж. Кларка підтвердили безперервність заселеності даної території, а також розвиток культури.
Мистецтво зароджується в 4-му тис. до н. е. — нащадки бушменів створювали розписи печер, петрогліфи. Наприклад, печера Чіфебва поблизу гори Чіпата.
Перехід до землеробства й скотарства відбувся 500 р. до н. е. — 1000 р. н. е. Залізні знаряддя праці замінили кам'яні. Починається міграція бантумовних племен — носіїв культури залізної ери.
На території Замбії співіснували племена різних культурних рівнів. Бушмени поступово асимілювали або переселилися в тропічний ліс чи пустелю Калахарі. На південному заході досі збереглися племена мисливців й збирачів.
Відкриття металургії заліза відбулося І ст. до н. е. — І ст. н. е. Це призвело до покращення техніки мисливства. риболовлі, землеробства, скотарства. Також це викликало зріст населення й нову хвилю міграції в цей регіон.
Мачилі — найдавніше з датованих поселень залізної доби в Замбії. Тип кераміки «з прорізним орнаментом».
У V—VI ст. починають розробляти мідь й сіль. У XI ст. з'являється кераміка нового типу — Луангва. Представники цієї культури є пращурами сучасних племен чева, нсенга, нгоні, тумбука, солі, лала, бемба, лунгу та ін. Вони прийшли з району Південного Заїру. У цих племен скотарство превалювало над землеробством.
Розкопки Дж. Вогеля й Дж. Егана призвели до відкриття типу кераміки «каломо» — відрізняється простотою форм й орнаментів. Будували овальні в плані поселення. Метали використовували для виготовлення прикрас, знарядь праці та зброї.
У XIV—XV ст. торговим центром у злитті річок Замбезі й Кафеу було Інгомбе Іледе. Знайдено поховання 11 людей, представників аристократії. Серед племені була поширена віра в сили природи й духів предків.
Пращури народів іла, тонга прийшли на цю територію в XI — XIII ст. Не створили єдиної політичної організації, можливо, через міграційні процеси. Пізніше через їх території пролягали шляхи арабських й португальських торговців. Харчувалися кукурудзяною кашою, кислим молоком, кукрудзяним пивом та напоєм «сібванта» (квас). Виготовляли меблі, музичні інструменти.
Назва племені «малаві», можливо, походить від слова «коваль», оселилися на цій території в XIV ст., пізніше частково емігрували на територію Малаві й Мозамбіка.
Формування політичних об'єднань, ранні класові суспільства
У цей період міграційні процеси відбувалися не тільки через соціальні й економічні процеси, а й політичні. Виникають міжплемінні політичні організації, об'єднання племен, сильніші племена при цьому поглинали слабші. Вождь відповідав за організацію сільськогосподарських робіт, був політичним, а також релігійним лідером, хранителем легенд, посередником між людьми й духами, миротворцем підлеглих племен.
Мараві — одне з перших політичних організації XV ст. У союзі Чева рідство передавалося за материною лінією, владу наслідував старший син сестри вождя. Жрицями були жінки. Девід Лівінгстон описав складність жіночої праці — вони вирощували кукурудзу, рис, ямс.
Казембе — союз в районі річки Луапула та озера Мверу. У XVIII ст. правитель Муато Ямво відправив брата Мутанду Джембейембе для створення торговельного агенті, проте той знайшов поклади солі й не повернувся до Муато Ямво. На територію Казембе не допускалися місіонери й торговці. У 1798 році губернатор володіння в Мозамбіку Ф.- Ж. ді Ласерда-і-Аллмейда описав їх посередницьку роль в работоргівлі.
Вожді союзу Лозі (чи Баротсе) також були нащадками Муато Ямве або Казембе.
У сер. XVII ст. утворився союз луї («луйана» — річні люди). Характерна білатеральна система (рідство за батьківською й материною лініями одночасно). Вождем виступав Муламбва (1790—1835). Їм інші племена платили данину.
У першій третині XIX ст. починається міграція макололо — скотарів із мовою сікололо. Вони господарювали на цій території з 1838 по 1864 рр. Їх переміг син останнього вождя луї, проте прийдешні макололо на цей час настільки асимілювали з місцевим населенням, що утворили нову етнічну одиницю. Із 1878 року існувала нова династія Баротселенда, що продовжується й до наших днів.
Бемба прийшли на цю територію в І половині XVIII ст. Увійшли в союз з арабами, завдяки чому отримали вогнепальну зброю. Провели війни у 1820—1840 та 1860—1880 рр. Резиденція вождя в Касаме.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Населення
За підсумками перепису 2010 року населення Замбії становило 13 092 666 осіб. Замбія — етнічно різноманітна, в країні живуть 73 різні племена. Під час окупації британцями між 1911 і 1963 роками країна залучала іммігрантів з Європи та Індійського субконтиненту. Хоча більшість європейців виїхали після краху правління білої меншини, багато азіатів залишились.
Під час першого перепису, проведеного 7 травня 1911 року, в країні було загалом 1497 європейців; 39 азіатів та приблизно 820 000 африканців. Чорношкірі африканці не враховувались у шести переписах населення, проведених у 1911, 1921, 1931, 1946, 1951 та 1956 роках до часів незалежності. До 1956 року в країні знаходилися 65 277 європейців, 5450 азіатів, приблизно 2,1 млн африканців.
Під час перепису населення 2010 року 99,2 % були чорношкірими африканцями, а 0,8 % населення складалися з інших расових груп.
Культура
У період між двома світовими війнами було зібрано багатий етнографічний матеріал, що став основою для публікації монографій та наукових статей М. Глакмена, М. Троувела, Дж. Моффат Томсона, Н. Джонса, Т. Вілсона, М. Хантера.
У 1934 році заснували (із 1951 — Родса-Лівінгстона), перший історико-краєзнавчий центр.
Із 1908 в Лівінгстоні працювала перша платна публічна бібліотека. У 1947 створено перший архів (документи з 1895 р.).
У 1920-1930-ті рр. африканці-члени християнських місій збирали дані щодо місцевих вірувань, мов, проте науковці-замбійці з'явилися тільки в 1950-ті роки (раніше університети й вищі технічні школи навчали тільки біле населення).
У період зростання національної самосвідомості нечисленна інтелігенція виступала за збереження національних традицій. У 1939 р. утворено перший ансамбль, що виконував пісні на місцевих національних мовах.
Незалежна Замбія
У 1960-ті роки створено культурний центр Марамба — модель африканського села просто неба.
Основою для сучасної замбійської літератури став народний епос, легенди й інший фольклорний матеріал. Відомо, що при дворі лозі, лунда утримували велику кількість народних співців, що розповідали про легендарне й історичне минуле племені. Прозаїки XX ст.: С. Мпаші, П. Мушиндо, У. Чишимба, Ф. Мулікита, А. Читаука. Також існує англомовна література.
Театр розвивається також з народних традицій: весільних церемоній, ритуалів ініціації, релігійних містерій, колективних танців. Сучасний театр формується з 1960-х рр.
У кінематографі основну роль займає документальний жанр.
Спорт
У країні розвивається багато видів спорту, зокрема футбол. Збірна Замбії з футболу була чемпіоном Африки 2012 р.
Див. також
Примітки
- Економіка Замбії. Вікіпедія (укр.). 4 травня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
- Тур в Замбію за найкращою ціною. Зимовий і літній відпочинок у Замбії. Сільпо Вояж (укр.). Процитовано 11 червня 2024.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- История Замбии в новое и новейшее время. — М.: Наука, главная редакция восточной литературы., 1990. — 292 ст.: ил. (рос).
- «Африка. Восточная и южная Африка» (серия «Страны и народы» в 20 томах). — Москва: «Мысль», 1981 —Стр. 132—143.
- Zambia [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Zambia / The World Factbook [ 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
ДР Конго | Танзанія | |
Ангола | Малаві | |
Намібія | Зімбабве | Мозамбік |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Za mbiya krayina ta derzhava bez vihodu do morya u Pivdennij Africi mezhuye na pivnochi z Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo i Tanzaniyeyu shodi z Malavi i Mozambikom na pivdni iz Zimbabve Botsvanoyu Namibiyeyu na zahodi z Angoloyu Stolicya misto Lusaka roztashovane v pivdenno centralnij chastini krayini Naselennya zoseredzhene perevazhno navkolo Lusaki na pivdni j Kopperbelta na pivnichnomu zahodi Respublika Zambiya angl Republic of Zambia bemba Icalo ca Zambia lozi Naha ya Zambia nyandzha Dziko la Zambia Cisi ca Zambia tumbuka Chalo cha ZambiaPrapor GerbDeviz angl One Zambia One Nation Odna Zambiya odna naciya Gimn Stand and Sing of Zambia Proud and FreeRoztashuvannya ZambiyiStolicya Lusaka 15 25 pd sh 28 17 sh d country H G ONajbilshe misto stolicyaOficijni movi AnglijskaForma pravlinnya Respublika Prezident Hakainde HichilemaNezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi Data 24 zhovtnya 1964 roku Plosha Zagalom 752 618 km 38 Vnutr vodi 1 Naselennya ocinka 2016 16 591 390 68 perepis 2010 13 092 666 Gustota 17 2 km 191 VVP PKS 2017 r ocinka Povnij 68 64 mlrd 133 Na dushu naselennya 3982 168 ILR 2017 0 588 nizka 144 Valyuta Zambijska kvacha a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 ZMW a Chasovij poyas CAT UTC 2 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 2 Kodi ISO 3166 ZM ZMB 894Domen zmTelefonnij kod 2601 Estimates for this country explicitly take into account the effects of excess mortality due to AIDS this can result in lower life expectancy higher infant mortality and death rates lower population and growth rates and changes in the distribution of population by age and sex than would otherwise be expected Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zambiya U davninu na teritoriyi Zambiyi meshkali kojsanski narodi Region kolonizovanij pid chas ekspansiyi bantu XIII stolittya Pislya vizitiv yevropejskih doslidnikiv u XVIII stolitti Devid Livingston ta inshi Zambiya potrapila v ruki Britanskoyi Pivdenno Afrikanskoyi kompaniyi v kinci XIX stolittya z 1924 roku oficijno stala britanskim protektoratom Pivnichna Rodeziya Yak i bilshist krayin kolonialnogo periodu Zambiya upravlyalasya administraciyeyu priznachenoyu z Londona za vkazivkoyu Britanskoyi Pivdenno Afrikanskoyi kompaniyi 24 zhovtnya 1964 r krayina stala nezalezhnoyu vid Velikoyi Britaniyi a todishnij prem yer ministr Kennet Kaunda yiyi pershim prezidentom Socialistichna Partiya nacionalnoyi nezalezhnosti Kaundi volodila vladoyu z 1964 po 1991 rik Z 1972 po 1991 j Zambiya derzhava z odnopartijnoyu sistemoyu U roli yedinoyi zakonnoyi politichnoyi partiyi pid devizom Odna Zambiya Odna naciya vistupala Partiya nacionalnoyi nezalezhnosti Kaundu zminiv Frederik Chiluba social demokrat Ruhu za bagatopartijnu demokratiyu v 1991 r rozpochavshi period socialno ekonomichnogo zrostannya ta decentralizaciyu derzhavnogo upravlinnya Levi Mvanavasa nastupnik Chilubi golovuvav krayinoyu z sichnya 2002 go do svoyeyi smerti v serpni 2008 r Jomu pripisuyut kampaniyi shodo znizhennya rivnya korupciyi ta pidvishennya rivnya zhittya Pislya smerti Mvanavasi Rupiya Banda vikonuvav obov yazki prezidenta do obrannya prezidentom v 2008 r zajmav posadu tri roki Banda pishov u vidstavku pislya porazki na viborah 2011 roku vid lidera Patriotichnogo frontu Majkla Chilufa Sati U 2010 roci Svitovij bank nazvav Zambiyu odniyeyu z najbilsh shvidko ekonomichno reformovanih krayin svitu Shtab kvartira Spilnogo rinku dlya Shidnoyi j Pivdennoyi Afriki znahoditsya v Lusaci GeografiyaDiv Geografiya Zambiyi Bilshu chastinu teritoriyi Zambiyi zajmaye hvilyaste ploskogir ya z visotami 1000 1350 m Na pivnichnomu shodi krayini vzdovzh zahidnogo krayu Centralno Afrikanskogo grabena roztashovani gorstovi gori Muchinga maksimalna visota 1893 m na pivnochi g 2067 m Najvisha tochka Zambiyi gora Namitova 2164 m roztashovana na plato Nyika poblizu kordonu z Malavi Klimat krayini subekvatorialnij iz troma sezonami doshovim listopad kviten suhim i proholodnim traven lipen suhim i spekotnim serpen zhovten Bilsha chastina teritoriyi Zambiyi drenuyetsya r Zambezi i yiyi pritokami Kafue i Luangva mensha chastina r Luapula Na pivnochi krayini znahodyatsya veliki ozera tektonichnogo pohodzhennya Tanganyika Mveru Mveru Vantipa Na kordoni Pivnichnoyi provinciyi i provinciyi Luapula roztashovane velike milkovodne ozero Bangveulu Na prikordonnij richci Zambezi spilno z Zimbabve stvoreno vodoshovishe Kariba Dlya relyefu Zambiyi harakterni veliki ploski ulogovini dambos najbilshi z yakih tektonichnogo pohodzhennya i nalezhat do Shidno Afrikanskoyi zoni rozlomiv zapadini Bangveulu graben Luagvi ta in Golovni prirodni viznachni pam yatki krayini vodospad Viktoriya visotoyu 107 m na r Zambezi na kordoni iz Zimbabve vodospad Kalambo visotoyu bl 245 m na kordoni z Tanzaniyeyu transkordonnij zapovidnik Kavango Zambezi yakij roztashovanij u p yati krayinah Angoli Botsvani Zambiyi Zimbabve i Namibiyi Div takozh Geologiya Zambiyi Gidrogeologiya Zambiyi EkonomikaDiv Ekonomika Zambiyi Zambiya agrarna krayina z rozvinutoyu girnichoyu promislovistyu Osnova ekonomiki girnichodobuvna promislovist ta kolorova metalurgiya Osnovni galuzi promislovosti girnicha midno i kobaltodobuvna ta pererobna tekstilna himichna konstrukcijnih materialiv mineralnih dobriv Transport g ch avtomobilnij chastkovo zaliznichnij povitryanij truboprovidnij Mizh Ndoloyu i portom Dar es Salam v Tanzaniyi funkcionuye naftoprovid Mizhnarodni letovisha ye poblizu Lusaki i Ndoli U 1990 h rokah v palivno energetichnomu balansi Zambiyi chastka derevini stanovila 69 miscevogo vugillya 6 importnoyi nafti 11 GES 14 U 1990 bulo virobleno 7 8 mln kVt god elektroenergiyi z nih 19 bulo eksportovano v Zimbabve Vnesok turizmu do VVP Zambiyi ye znachnim Zokrema prirodni atrakciyi taki yak Vodospad Viktoriya zaluchayut znachnu kilkist turistiv sho prinosit dohodi vid vhidnih kvitkiv ekskursij ta inshih turistichnih poslug Turizm takozh pidtrimuye inshi sektori ekonomiki cherez multiplikativnij efekt Turizm stvoryuye chislenni robochi miscya v Zambiyi Napriklad nacionalni parki ta goteli najmayut miscevih zhiteliv na rizni posadi vklyuchayuchi gidiv vodiyiv kuhariv ta pracivnikiv goteliv Sumizhni galuzi taki yak remesla ta silske gospodarstvo takozh vigrayut vid turistichnogo popitu Turisti vidviduyuchi Zambiyu prinosyat z soboyu inozemnu valyutu Ce dopomagaye stabilizuvati valyutnij rinok krayini ta zabezpechuye valyutni rezervi Osnovni dzherela valyuti vklyuchayut vitrati na prozhivannya harchuvannya suveniri ta ekskursiyi Rozvitok turizmu v Zambiyi spriyaye pokrashennyu infrastrukturi Napriklad dlya polegshennya dostupu do nacionalnih parkiv ta inshih turistichnih ob yektiv buli pokrasheni dorogi ta aeroporti Goteli ta restorani sho obslugovuyut turistiv takozh zaznali onovlennya ta modernizaciyi Turizm v Zambiyi spriyaye socialno ekonomichnomu rozvitku osoblivo v silskih rajonah Miscevi gromadi otrimuyut dohodi vid prodazhu suveniriv ta nadannya poslug sho spriyaye zrostannyu yihnogo dobrobutu Turizm takozh stimulyuye zberezhennya kulturnoyi spadshini ta prirodnih resursiv oskilki miscevi gromadi usvidomlyuyut yih cinnist dlya turistiv Zambiya maye potencial dlya podalshogo rozvitku turizmu Zokrema podalshi investiciyi v infrastrukturu pokrashennya marketingu ta zmicnennya regulyatornogo seredovisha mozhut dopomogti maksimizuvati ekonomichnij vpliv turizmu Krim togo stale upravlinnya prirodnimi resursami ta kulturnoyu spadshinoyu zabezpechit dovgostrokovij uspih turistichnogo sektoru Turizm u Zambiyi stvoryuye yak pryamij tak i nepryamij ekonomichnij vpliv Pryamij vpliv vklyuchaye dohodi vid goteliv restoraniv transportu ta ekskursijnih poslug Nepryamij vpliv vklyuchaye postachannya tovariv ta poslug neobhidnih dlya pidtrimki turistichnogo sektoru takih yak produkti harchuvannya budivelni materiali ta inshi tovari Turizm ye odniyeyu z osnovnih eksportnih galuzej Zambiyi oskilki turisti kupuyut poslugi vseredini krayini tim samim vnosyachi koshti v ekonomiku Ci koshti dopomagayut zniziti deficit torgovogo balansu spriyayuchi ekonomichnij stabilnosti Miscevi pidpriyemci vigrayut vid turizmu vidkrivayuchi mali biznesi taki yak suvenirni lavki kafe transportni kompaniyi ta goteli Ce spriyaye rozvitku pidpriyemnictva ta diversifikaciyi ekonomiki Turizm stimulyuye investiciyi yak z boku derzhavi tak i privatnogo sektora Uryad investuye v infrastrukturu taku yak dorogi aeroporti ta nacionalni parki Privatni investori vkladayut koshti u budivnictvo goteliv restoraniv ta inshih turistichnih ob yektiv Zrostannya turistichnogo sektoru stimulyuye zberezhennya prirodnih resursiv ta dikoyi prirodi oskilki turisti priyizhdzhayut shob nasoloditisya prirodnoyu krasoyu Zambiyi Ce spriyaye stvorennyu ta pidtrimci nacionalnih parkiv ta zapovidnikiv de miscevi gromadi pracyuyut yak zahisniki prirodi ta turoperatori Dlya podalshogo uspishnogo rozvitku turizmu v Zambiyi neobhidni nastupni kroki Pokrashennya infrastrukturi Vazhlivo investuvati v rozvitok transportnih sistem ta komunikacij dlya polegshennya dostupu turistiv do osnovnih turistichnih ob yektiv Rozshirennya marketingu Provedennya mizhnarodnih kampanij dlya zaluchennya bilshoyi kilkosti turistiv zokrema z krayin z visokim rivnem dohodu Stijkij rozvitok Zabezpechennya zberezhennya prirodnih resursiv cherez stale upravlinnya ta ekologichnu osvitu miscevogo naselennya Rozvitok lyudskih resursiv Pidvishennya kvalifikaciyi pracivnikiv turistichnogo sektoru cherez treningi ta osvitu dlya nadannya yakisnih poslug Investuvannya v mali biznesi Pidtrimka malih pidpriyemstv cherez nadannya mikrokreditiv ta konsultacij shob voni mogli rozvivatisya ta prinositi korist miscevim gromadam Div takozh Korisni kopalini Zambiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Zambiyi Girnicha promislovist Zambiyi Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Zambiyi Provinciyi Zambiyi Administrativno teritoriya Zambiyi dilitsya na 10 provincij Centralna Kopperbelt Shidna Luapula Lusaka Muchinga Pivnichna Pivnichno Zahidna Pivdenna Zahidna U svoyu chergu voni podilyayutsya na rajoni Najbilshi mistaIstoriyaDokladnishe istoriya Zambiyi Istoriyu isnuvannya lyudini na danij teritoriyi mozhna umovno podiliti na kilka etapiv Vid viniknennya lyudini do formuvannya tradicijnogo suspilstva 1 2 mln rokiv tomu II tis n e Formuvannya politichnih ob yednan ranni klasovi suspilstva XVI XIX st Period kolonialnoyi ekspluataciyi ser XIX st 1963 Nezalezhna krayina Zambiya 1963 nash chas Vid viniknennya lyudini do formuvannya tradicijnogo suspilstva Zambiya nalezhit do regioniv viniknennya lyudini homo habilis prozhivav na cij teritoriyi 1 2 mln rokiv tomu Zupinki mislivciv rannogo paleolitu znajdeno v miscevosti Viktoriya Fols ta Kalambo Fols U 1921 r u shtolni Broken Hill bulo znajdeno zalishki lyudini 125 tis rokiv tomu t zv brokengilska lyudina sho vmila vidobuvati vogon Poshirennya lyudini suchasnogo tipu vidbulosya priblizno 20 tis rr do n e U 1925 roci v pecheri Mumbva znajdeno slidi lyudini verhnogo paleolitu U 1931 1938 doslidzhennya A Gatti R Dart de N Grande Dzh Klarka pidtverdili bezperervnist zaselenosti danoyi teritoriyi a takozh rozvitok kulturi Mistectvo zarodzhuyetsya v 4 mu tis do n e nashadki bushmeniv stvoryuvali rozpisi pecher petroglifi Napriklad pechera Chifebva poblizu gori Chipata Perehid do zemlerobstva j skotarstva vidbuvsya 500 r do n e 1000 r n e Zalizni znaryaddya praci zaminili kam yani Pochinayetsya migraciya bantumovnih plemen nosiyiv kulturi zaliznoyi eri Na teritoriyi Zambiyi spivisnuvali plemena riznih kulturnih rivniv Bushmeni postupovo asimilyuvali abo pereselilisya v tropichnij lis chi pustelyu Kalahari Na pivdennomu zahodi dosi zbereglisya plemena mislivciv j zbirachiv Vidkrittya metalurgiyi zaliza vidbulosya I st do n e I st n e Ce prizvelo do pokrashennya tehniki mislivstva ribolovli zemlerobstva skotarstva Takozh ce viklikalo zrist naselennya j novu hvilyu migraciyi v cej region Machili najdavnishe z datovanih poselen zaliznoyi dobi v Zambiyi Tip keramiki z proriznim ornamentom U V VI st pochinayut rozroblyati mid j sil U XI st z yavlyayetsya keramika novogo tipu Luangva Predstavniki ciyeyi kulturi ye prashurami suchasnih plemen cheva nsenga ngoni tumbuka soli lala bemba lungu ta in Voni prijshli z rajonu Pivdennogo Zayiru U cih plemen skotarstvo prevalyuvalo nad zemlerobstvom Rozkopki Dzh Vogelya j Dzh Egana prizveli do vidkrittya tipu keramiki kalomo vidriznyayetsya prostotoyu form j ornamentiv Buduvali ovalni v plani poselennya Metali vikoristovuvali dlya vigotovlennya prikras znaryad praci ta zbroyi U XIV XV st torgovim centrom u zlitti richok Zambezi j Kafeu bulo Ingombe Ilede Znajdeno pohovannya 11 lyudej predstavnikiv aristokratiyi Sered plemeni bula poshirena vira v sili prirodi j duhiv predkiv Prashuri narodiv ila tonga prijshli na cyu teritoriyu v XI XIII st Ne stvorili yedinoyi politichnoyi organizaciyi mozhlivo cherez migracijni procesi Piznishe cherez yih teritoriyi prolyagali shlyahi arabskih j portugalskih torgovciv Harchuvalisya kukurudzyanoyu kashoyu kislim molokom kukrudzyanim pivom ta napoyem sibvanta kvas Vigotovlyali mebli muzichni instrumenti Nazva plemeni malavi mozhlivo pohodit vid slova koval oselilisya na cij teritoriyi v XIV st piznishe chastkovo emigruvali na teritoriyu Malavi j Mozambika Formuvannya politichnih ob yednan ranni klasovi suspilstva U cej period migracijni procesi vidbuvalisya ne tilki cherez socialni j ekonomichni procesi a j politichni Vinikayut mizhpleminni politichni organizaciyi ob yednannya plemen silnishi plemena pri comu poglinali slabshi Vozhd vidpovidav za organizaciyu silskogospodarskih robit buv politichnim a takozh religijnim liderom hranitelem legend poserednikom mizh lyudmi j duhami mirotvorcem pidleglih plemen Maravi odne z pershih politichnih organizaciyi XV st U soyuzi Cheva ridstvo peredavalosya za materinoyu liniyeyu vladu nasliduvav starshij sin sestri vozhdya Zhricyami buli zhinki Devid Livingston opisav skladnist zhinochoyi praci voni viroshuvali kukurudzu ris yams Kazembe soyuz v rajoni richki Luapula ta ozera Mveru U XVIII st pravitel Muato Yamvo vidpraviv brata Mutandu Dzhembejembe dlya stvorennya torgovelnogo agenti prote toj znajshov pokladi soli j ne povernuvsya do Muato Yamvo Na teritoriyu Kazembe ne dopuskalisya misioneri j torgovci U 1798 roci gubernator volodinnya v Mozambiku F Zh di Laserda i Allmejda opisav yih poserednicku rol v rabotorgivli Vozhdi soyuzu Lozi chi Barotse takozh buli nashadkami Muato Yamve abo Kazembe U ser XVII st utvorivsya soyuz luyi lujana richni lyudi Harakterna bilateralna sistema ridstvo za batkivskoyu j materinoyu liniyami odnochasno Vozhdem vistupav Mulambva 1790 1835 Yim inshi plemena platili daninu U pershij tretini XIX st pochinayetsya migraciya makololo skotariv iz movoyu sikololo Voni gospodaryuvali na cij teritoriyi z 1838 po 1864 rr Yih peremig sin ostannogo vozhdya luyi prote prijdeshni makololo na cej chas nastilki asimilyuvali z miscevim naselennyam sho utvorili novu etnichnu odinicyu Iz 1878 roku isnuvala nova dinastiya Barotselenda sho prodovzhuyetsya j do nashih dniv Bemba prijshli na cyu teritoriyu v I polovini XVIII st Uvijshli v soyuz z arabami zavdyaki chomu otrimali vognepalnu zbroyu Proveli vijni u 1820 1840 ta 1860 1880 rr Rezidenciya vozhdya v Kasame Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko zambijski vidnosiniNaselennyaDokladnishe Naselennya Zambiyi Za pidsumkami perepisu 2010 roku naselennya Zambiyi stanovilo 13 092 666 osib Zambiya etnichno riznomanitna v krayini zhivut 73 rizni plemena Pid chas okupaciyi britancyami mizh 1911 i 1963 rokami krayina zaluchala immigrantiv z Yevropi ta Indijskogo subkontinentu Hocha bilshist yevropejciv viyihali pislya krahu pravlinnya biloyi menshini bagato aziativ zalishilis Pid chas pershogo perepisu provedenogo 7 travnya 1911 roku v krayini bulo zagalom 1497 yevropejciv 39 aziativ ta priblizno 820 000 afrikanciv Chornoshkiri afrikanci ne vrahovuvalis u shesti perepisah naselennya provedenih u 1911 1921 1931 1946 1951 ta 1956 rokah do chasiv nezalezhnosti Do 1956 roku v krayini znahodilisya 65 277 yevropejciv 5450 aziativ priblizno 2 1 mln afrikanciv Pid chas perepisu naselennya 2010 roku 99 2 buli chornoshkirimi afrikancyami a 0 8 naselennya skladalisya z inshih rasovih grup KulturaU period mizh dvoma svitovimi vijnami bulo zibrano bagatij etnografichnij material sho stav osnovoyu dlya publikaciyi monografij ta naukovih statej M Glakmena M Trouvela Dzh Moffat Tomsona N Dzhonsa T Vilsona M Hantera U 1934 roci zasnuvali iz 1951 Rodsa Livingstona pershij istoriko krayeznavchij centr Iz 1908 v Livingstoni pracyuvala persha platna publichna biblioteka U 1947 stvoreno pershij arhiv dokumenti z 1895 r U 1920 1930 ti rr afrikanci chleni hristiyanskih misij zbirali dani shodo miscevih viruvan mov prote naukovci zambijci z yavilisya tilki v 1950 ti roki ranishe universiteti j vishi tehnichni shkoli navchali tilki bile naselennya U period zrostannya nacionalnoyi samosvidomosti nechislenna inteligenciya vistupala za zberezhennya nacionalnih tradicij U 1939 r utvoreno pershij ansambl sho vikonuvav pisni na miscevih nacionalnih movah Nezalezhna Zambiya U 1960 ti roki stvoreno kulturnij centr Maramba model afrikanskogo sela prosto neba Osnovoyu dlya suchasnoyi zambijskoyi literaturi stav narodnij epos legendi j inshij folklornij material Vidomo sho pri dvori lozi lunda utrimuvali veliku kilkist narodnih spivciv sho rozpovidali pro legendarne j istorichne minule plemeni Prozayiki XX st S Mpashi P Mushindo U Chishimba F Mulikita A Chitauka Takozh isnuye anglomovna literatura Teatr rozvivayetsya takozh z narodnih tradicij vesilnih ceremonij ritualiv iniciaciyi religijnih misterij kolektivnih tanciv Suchasnij teatr formuyetsya z 1960 h rr U kinematografi osnovnu rol zajmaye dokumentalnij zhanr SportU krayini rozvivayetsya bagato vidiv sportu zokrema futbol Zbirna Zambiyi z futbolu bula chempionom Afriki 2012 r Div takozhMista ZambiyiPrimitkiEkonomika Zambiyi Vikipediya ukr 4 travnya 2024 Procitovano 11 chervnya 2024 Tur v Zambiyu za najkrashoyu cinoyu Zimovij i litnij vidpochinok u Zambiyi Silpo Voyazh ukr Procitovano 11 chervnya 2024 DzherelaPortal Afrika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Istoriya Zambii v novoe i novejshee vremya M Nauka glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 292 st il ros Afrika Vostochnaya i yuzhnaya Afrika seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1981 Str 132 143 Zambia 17 listopada 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Zambia The World Factbook 24 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl DR Kongo Tanzaniya Angola Malavi Namibiya Zimbabve Mozambik