Координати: 22° пд. ш. 17° сх. д. / 22° пд. ш. 17° сх. д.
Намі́бія, Респу́бліка Намі́бія (англ. Namibia, афр. Namibië; до 1968 — Півде́нно-За́хідна А́фрика) — держава на південному заході Африки. Площа країни становить 825 118 км² (33-тє місце у світі). Населення: 2 млн осіб (140-ве місце у світі). Столиця — місто Віндгук. Межує на півночі з Анголою і Замбією, на сході з Ботсваною і Південно-Африканською Республікою, на заході омивається водами Атлантичного океану. На північному сході територія Намібії вклинюється між Анголою, Ботсваною і Замбією у вигляді вузького коридору довжиною 483 км і шириною 80 км. Це так звана смуга Капріві, що дає країні вихід до річки Замбезі.
Республіка Намібія | |||||
| |||||
Девіз: «Unity, Liberty, Justice» англ. Єдність, свобода, справедливість | |||||
Гімн: Namibia, Land of the Brave англ. Намібія, земля хоробрих | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Віндгук country H G O | ||||
Офіційні мови | англійська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Нанголо Мбумба | ||||
- Прем'єр-міністр | Саара Куугонгельва | ||||
Незалежність | від ПАР | ||||
- Дата | 21 березня 1990 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 825,418 км² (34) | ||||
- Внутр. води | незначний % | ||||
Населення | |||||
- оцінка Липень 2005 | 2,031,000 (144) | ||||
- перепис 2002 | 1,820,916 | ||||
- Густота | 2,5/км² (225) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $15.14 млрд (123) | ||||
- На душу населення | $7,478 (83) | ||||
ІЛР (2004) | ▼ 0.626 (середня) (125) | ||||
Валюта | Намібійський долар (NAD ) | ||||
Часовий пояс | WAT () | ||||
- Літній час | WAST (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | NA / NAM / 516 | ||||
Домен | .na | ||||
Телефонний код | +264 | ||||
|
У країні поширені африкаанс (говорить 60 % білого населення), німецька, англійська (державна) мова та кілька місцевих мов.
Географія
Держава знаходиться в західній частині Південної Африки, територія країни простягається з півночі на південь на 1320 км, а із заходу на схід — на 1420 км. На півночі межує з Анголою (спільний кордон — 1375 км) і Замбією (233 км); на сході — з Ботсваною (1360 км); на півдні — з Південно-Африканською Республікою (920 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, загальна довжина берегової лінії 1570 км.
↑ | Ангола | Замбія |
Атлантичний океан | Ботсвана | |
↓ | Південно-Африканська Республіка | → |
Більша частина території країни — плоскогір'я (до 2600 м), яке ступінчастим уступом обривається до прибережної пустелі Наміб. Клімат Намібії дуже сухий, тропічний. Річки — Оранжева та Кунене.
Берегова лінія загальною протяжністю бл. 1500 км вирівняна. Є тільки дві зручні бухти — Волфіш-Бей і Людериц.
У північних і південних районах узбережжя складене щебенисто-галечним матеріалом, а в центральних — піщаним. Вздовж узбережжя — пустеля Наміб, шириною 50—130 км, яка займає бл. 20 % території країни. Вітер переміщує прибережні піски з півдня на північ і утворює біло-жовті дюни висотою до 40 м. За прибережними дюнами тягнеться ланцюг довгих вузьких лагун. Тут зустрічаються солончакові западини округлої або овальної форми. З віддаленням від берега забарвлення дюн поступово переходить до червоного через збільшення вмісту оксидів заліза. Дюни у внутрішніх районах пустелі Наміб підіймаються до 300 м і є найвищими у світі. На сході поверхня пустелі Наміб рівнями підіймається до Великого Уступу. Тут місцями підносяться численні останцеві плато і гори. Одна з них гора Брандберґ (2579 м), складена гранітами, найвища точка країни. Вона оточена нижчими горами, які отримали назву «Дванадцять Апостолів». У печерах і на схилах Брандберґа збереглися наскельні малюнки первісних людей. Великий Уступ служить західним кордоном плоскогір'я, складеного кристалічними породами, переважно гранітами і гнейсами, які місцями перекриті кварцитами, пісковиками і вапняками. Плоскогір'я полого знижується в глибину материка і розчленоване на окремі масиви (Каоко, Овамбо, Дамара, Нама і інш.) тектонічними западинами. Найбільша з них — Калахарі — знаходиться на висоті бл. 900 м над р.м. Вона складається з червоних і білих пісків, що накривають кристалічні породи фундаменту. Піски утворюють дюни висотою до 100 м.
На півночі Намібії в безстічній улоговині знаходиться солончак Етоша площею бл. 5 тис. км². — найбільший в Африці. Коли його плоске дно, покрите вапняно-глинистою шкарупою, раз на декілька років заливається водою, утворюється тимчасове озеро глибиною до 1,5 м. Тут здавна ведеться видобуток солі.
Історія
З найдавніших часів територія нинішньої Намібії була населена бушменами (санськими) племенами (які займалися полюванням і збиранням), пізніше туди прийшли готтентоти — нама і дамара (кочівники-скотарі).
Приблизно з XVI століття з півночі почали проникати племена банту — гереро, овамбо, каванго, йейе, тсвана і ін. Наприкінці XVIII століття овамбо відтіснили гереро, а також готтентотів, на південь. У 1830-х роках знову прийшло з Капської колонії готтентотське плем'я нама на чолі з вождем Йонкером Африканером і підкорило племена гереро і дамара.
Європейці прийшли в ці посушливі землі порівняно пізно — лише в 1878 році Велика Британія приєднала Волфіш-Бей до Капської колонії. В 1883 році німецький купець Адольф Людериц викупив ділянку узбережжя в районі бухти Ангра-Пекена у одного з місцевих вождів племені нама — за 200 рушниць і товарів вартістю 100 фунтів стерлінгів.
За англо-німецьким договору 1890 все узбережжя сучасної Намібії, виключаючи Волфіш-Бей, відійшло до Німеччини. Таким чином, були визначені межі колонії Німецька Південно-Західна Африка.
Німецька влада заохочували приїзд білих колоністів, які займали землі у місцевого населення. На початку 1904 року під керівництвом вождя Самуеля Магареро гереро підняли повстання, убивши більше сотні німецьких поселенців. Німеччина направила в Південно-Західну Африку 14 000 солдатів на чолі з генералом Лотаром фон Трота, який оголосив, що всі гереро повинні бути вигнані з країни. У битві при Ватерберзі гереро зазнали тяжкої поразки. Ті, що вижили, спробували дістатися через Калахарі в британське володіння Бечуаналенд (нині Ботсвана): Британія обіцяла дати гереро притулок, якщо вони не будуть продовжувати повстання. Багато загинуло, не витримавши цього переходу.
За даними 1905 року, коли німці провели перший перепис населення, в Південно-Західній Африці залишалося близько 25 000 гереро, в основному жінки і діти. Вони були поміщені в концентраційні табори, подібні тим, що англійці влаштовували в часи війни проти бурів.
Незабаром після придушення повстання гереро проти німців виступили нама. Їх лідерами були Хендрік Вітбоой і Якоб Моренго. Бойові дії тривали до березня 1907 року, коли було підписано мирну угоду (хоча Моренго вів партизанську війну і пізніше). Оцінки чисельності нама, загиблих в ході повстання, сильно коливаються: по всій видимості, їх було близько 40 тисяч.
У ході Першої світової війни, у 1915 році, війська Південно-Африканського Союзу захопили Намібію. У 1920 році ПАС отримав від Ліги Націй мандат на управління Південно-Західною Африкою. Після припинення діяльності Ліги ПАР відмовилася здати мандат і продовжувала контролювати цю територію, встановивши там режим апартеїда. ПАР розглядала Намібію як буфер, що захищає країну від «ворожих» держав Чорної Африки. Біла меншість Намібії була представлено в парламенті ПАР. Волфіш-Бей, з 1878 року становив частину Капської колонії і не входив до складу Німецької Південно-Західної Африки, був включений англійцями до складу Південно-Західної Африки в 1915 році і був повернутий ПАР лише наприкінці 1970-х. Таким чином на момент прийняття Декларації ООН про деколонізацію (1960 рік) Волфіш-Бей опинився у складі Намібії, внаслідок чого держави-члени ООН не визнали його зворотню передачу до складу ПАР. Волфіш-Бей перейшов під контроль Намібії в 1994 році.
З 1966 року Народна організація Південно-Західної Африки (СВАПО) почала боротьбу за незалежність від ПАР. Бази СВАПО розміщувалися на території Анголи і Замбії, а підтримку їм надавав Радянський Союз: офіційною ідеологією СВАПО був марксизм. Саме тоді вперше стало вживатися назва «Намібія». Міжнародне співтовариство також не визнавало право ПАР на управління цією територією. Проте лише в 1988 році влада ПАР погодилася піти з Намібії. 21 березня 1990 року в присутності Генерального секретаря ООН і президента ПАР була проголошена незалежність Намібії.
Першим президентом Намібії став лідер СВАПО Сем Нуйома. Він займав цей пост три терміни. 21 березня 2005 року президентом Намібії став колишній міністр із земельних питань Хіфікепуньє Похамба, який одержав на виборах більше 75 % голосів.
У 1994 році представники народу лозі оголосили про створення Армії визволення Капріві, метою якого є набуття незалежності цієї території, що спричинило за собою спробу збройного заколоту. Наразі протистояння стихло, з 2001 року смуга Капріві знову оголошена безпечною для туристів.
Політична система
Намібія за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент
Політичні партії
На парламентських виборах 1 грудня 1999 року до парламенту Намібії пройшли наступні політичні партії:
- — 55 місць (76 %);
- — 7 місць (10 %);
- — 7 місць (10 %).
Зовнішня політика
Намібія — член ООН з 1990 року.
Українсько-намібійські відносини
Уряд Намібії офіційно визнав незалежність України 30 грудня 1991 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 5 лютого 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Намібії, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія). Справами України в Намібії відає українське посольство в Південно-Африканській Республіці.
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 13 регіонів (англ. regions), які в свою чергу діляться на 102 виборчих округи (англ. constituencies).
- Замбезі
- Еронго
- Гардап
- Карас
- Окаванго
- Кхомас
- Кунене
- Охангвена
- Омахеке
- Омусаті
- Ошана
- Ошикото
- Очосондьюпа
У 1977—1992 роках Намібія ділилася на 26 . У серпні 1992 року округи були реорганізовані в райони.
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 9 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 96 млн доларів США.
Економіка
Намібія — відстала економічно держава, з розвиненою гірничою промисловістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 15 млрд доларів США (127 місце у світі); що в перерахунку на одну особу становить 7,4 тис. доларів (86-те місце у світі). За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation за 2001 рік темп зростання ВВП — 1,5 %. Промисловість разом із будівництвом становить 28 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством — 11 %; сфера обслуговування — 61 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 20 % — промисловість і будівництво; 47 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 33 % — сфера обслуговування (станом на 2002 рік).
Надходження в державний бюджет Намібії за 2006 рік склали 2,2 млрд доларів США, а витрати — також 2,2 млрд; бюджет держави збалансований.
В економіці країни панує іноземний капітал. Прямі закордонні інвестиції — 74 млн доларів США.
Валюта
Національною валютою країни слугує намібійський долар. У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 6,8 намібійського долара.
Промисловість
Головні галузі промисловості: гірнича, металургійна, шкіряна і харчова.
Гірнича промисловість
Гірнича промисловість займається видобутком алмазів, мідної, цинкової, свинцевої, срібної, уранової та ін. руд.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 1,4 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 80 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 2,8 млрд кВт·год (імпортовано 1,6 млрд кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 18 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться _% площі держави. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, сорго, кукурудза.
Головною галуззю агровиробництва в країні слугує тваринництво. Поголів'я великої рогатої худоби становить 2 млн голів, овець і кіз — 4 млн голів.
Значний прибуток приносить рибальство в прибережних холодних водах Бенгельської течії. За рік виловлюють 290 тис. тонн риби (4 місце серед африканських країн).
Транспорт
Транспорт — автомобільний, залізничний, морський. Морські порти: Волфіш-Бей, Людериц. Невеликі аеродроми обслуговують малі міста, ділові і туристичні маршрути. Поблизу Віндгука знаходиться міжнародний аеропорт.
Туризм
У 1996 році прибуток від іноземних туристів становив 265 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Намібії: ПАР, Велика Британія, Іспанія, США, Німеччина.
Держава експортує: алмази (31 %), рибопродукти (29 %), жива худоба (8,1 %), м'ясопродукти (7 %), каракуль, мінеральну сировину. Основні покупці: Велика Британія (38 %); ПАР (24 %); Іспанія (12 %). У 2006 році вартість експорту склала 1,45 млрд доларів США.
Держава імпортує: транспортні засоби, продукти харчування, паливо-мастильні матеріали, хімічну продукцію. Основні експортери: ПАР (87 %); Німеччина, США, Японія. У 2006 році вартість імпорту склала 1,48 млрд доларів США.
Намібія експортує до України товарів менш ніж на 100 тис. доларів на рік. Це риба, морепродукти, а також хутросировина. Натомість імпортує Намібія продукцію машинобудування, чорні метали й молочні вироби на загальну суму близько 1,5 мільйона доларів. Намібія й Україна мають невеликі спільні проекти у сільському господарстві.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 2 млн осіб (140 місце у світі). Населення країни в 1951 році становило 430 тис. осіб, у 1970 році — 762 тис. осіб, у 1994 році — 1,5 млн осіб, у 2001 році — 1,6 млн осіб. Густота населення: 2,2 осіб/км² (191 місце у світі). Це друга після Монголії незалежна держава з найменшою густотою населення. Згідно зі статистичними даними за 2006 рік, народжуваність 24,3 ‰; смертність 18,9 ‰; природний приріст 5,4 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 38,2 % (0,39 млн чоловіків, 0,39 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 58,1 % (0,59 млн чоловіків, 0,59 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,7 % (0,03 млн чоловіків, 0,04 млн жінок).
Намібія проводить перепис населення кожних 10 років. Після проголошення незалежності перший перепис проводився в 1991 році, наступні у 2001 та 2011 відповідно. Метод, за яким проводиться перепис, т. зв. de facto-метод, передбачає обчислення та запис кожного жителя країни в місці, де він перебуває в ніч перепису. Для цих цілей країна поділена на 4042 спеціальні статистичні зони, безвідносно до меж адміністративно-територіальних одиниць. Такий поділ також використовується під час загальнонаціональних виборів. Згідно з переписом населення 2011 року, у Намібії проживало понад 2 100 000 осіб.
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 1990 році склав 23 %. Головні міста держави: Віндгук (325 тис. осіб), Рунду (63 тис. осіб), Волфіш-Бей (62 тис. осіб) Свакопмунд (44 тис. осіб).
Етнічний склад
Головні етноси, що складають намібійську націю: народи банту (овамбо — 50 %, — 9 %, гереро — 7 %) — 88 %, європейці — 6,4 %, метиси — 5,6.
Народ овамбо головно зосереджений на півночі країни, а також у містах на території усієї країни. Серед інших народів — гереро та хімба, які мають схожу мову, а також народ дамара, мовно споріднений з народом нама.
Окрім народів банту, у Намібії також проживають представники етнічних груп койсан (зокрема нама та бушмени), які є прямими нащадками автохтонних жителів Південної Африки, а також невелика група переселенців з Анголи та їх нащадків. Окрім того, в країні є дві групи змішаного населення — «кольорових» та «бастерів», які разом становлять 5,6 % населення. Серед іммігрантів з інших континентів помітна громада .
Білі головно нащадки португальських, голландських, німецьких, британських та французьких колоністів) становлять 6,4 % населення. Це друга за численністю та відсотком громада афро-європейців у всій Субсахарській Африці після Південно-Африканської Республіки. Більшість білих намібійців релігійно та культурно пов'язане з білим населенням ПАР і послуговується мовою африкаанс. Проте є невелика група (близько 30 тис. осіб) намібійців, котрі вважають себе прямими нащадками німецьких колоністів і пов'язують себе з культурними, релігійними та освітніми традиціями материкової Німеччини. Майже всі португальські поселенці переселилися до Намібії з португальської колонії Анголи. Згідно з переписом населення 1960 року, у Південно-Західній Африці проживало 526 004 осіб, серед них — 73 464 білих (14 %).
Мови
Державна мова: англійська. У країні поширені мова африкаанс (говорить 60 % білого населення) і німецька, кілька місцевих мов.
Релігії
Головні релігії держави: протестантизм — 80 % населення, католицтво — 10 %, анімізм — 10 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 43,4 року: для чоловіків — 44,5 року, для жінок — 42,3 року. Смертність немовлят до 1 року становила 48,1 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 170 жителів; лікарями — 1 лікар на 1,4 тис. жителів (станом на 1996 рік).
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 84 %: 84,4 % серед чоловіків, 3,7 % серед жінок.
Витрати на освіту в 1996 році склали 4,7 % від ВВП.
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Намібії користувались 9 тис. осіб.
Культура
Кухня
Національна кухня Намібії цікава і екзотична, склалася зі змішання місцевих традицій країни зі стравами і особливостями приготування, характерними для європейських кулінарних традицій. При цьому в деяких регіонах країни можна виявити вплив кулінарних традицій Азії та Центральної Африки.
Крім яловичини і баранини, в Намібії поширені більш екзотичні види м'ясних продуктів — такі, як м'ясо антилопи, зебри або крокодила. Популярні також пташині яйця і навіть деякі види комах. Одна з найпоширеніших серед місцевого населення страв — це тушковане м'ясо зі спеціями, «пойкікос». У більшості регіонів готують також м'ясо, копчене в диму — «раухфляйш». Велику різноманітність страв пропонує намібійська кухня любителям екзотичних продуктів — так, в деяких ресторанах можна спробувати приготованих зі спеціями черв'яків, смажену сарану і равликів, а також біфштекс з м'яса лева.
На відміну від більшості африканських країн, посушлива Намібія не тішить різноманітністю овочів і фруктів. З овочів у країні поширена невибаглива спаржа і деякі коренеплоди.
З алкогольних напоїв в Намібії варто спробувати місцеве пиво і вино, в тому числі екзотичне вино з кавунів «матакі», а також специфічного смаку пальмовий самогон «уаленде».
Примітки
- Новий глава Намібії склав присягу через 15 годин після смерті президента. 04.02.2024, 20:35
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). (PDF). 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2009. Процитовано 12 March 2009.
- Census Summary Results. National Planning Commission of Namibia. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2012.
- Kapitako, Alvine (8 серпня 2011). . . via allafrica.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2013.
- Methodology. National Planning Commission of Namibia. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2012.
- Smit, Nico (12 квітня 2012). Namibia’s population hits 2.1 million. . Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 28 лютого 2013.
- (англ.) Namibia 2011 Population and Housing Census Main Report. [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Namibia Statistics Agency, April 2012, S. 39
- China and Africa: Stronger Economic Ties Mean More Migration [ 29 січня 2014 у Wayback Machine.], By Malia Politzer, Migration Information Source, August 2008
- Central Intelligence Agency (2009). . The World Factbook. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 23 січня 2010.
- Flight from Angola [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.], The Economist (1975-08-16)
- Lalita Prasad Singh (1980). The United Nations and Namibia. East African Publishing House.
Література
- (англ.) Africa's prize democracy // The Economist, 6 November 2004, 52.
- (рос.) Страны и народы. Восточная и Южная Африка / Под ред. Андрианова Б. В. — М. : Мысль, 1981. — 218 с.
- (рос.) Улановская И. А. Намибия. — М.: Мысль, 1983. — 112 с.
- (рос.) Файковски Я. Многообразие намибийско-российского сотрудничества // Внешняя торговля — 2000.- № 1.- 8-9 с.
- (рос.) Фрадков М. Внешняя торговля России и российско-намибийские экономические связи // Внешняя торговля — 2000.- № 1.- 2-4 с.
- (рос.) Берег Скелетов: кладбище давно погибших кораблей // ГЕО. — 1999. — № 1. — С. 10.
- (рос.) Денисова Т., Куприянов П. Перспективный партнёр // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 1997. — № 6. — С. 48.
- (рос.) Открытие Намибии // Мир климата. — 2004. — № 6. — С. 9-11.
- (рос.) Мыльцев П. Избравшие свободу // Эхо планеты. — 2001. — № 5. — С. 24-25.
- (рос.) Ногин В. Намибия // AustrAlasiA. — 2002. — № 7. — С. 18.
- (рос.) Ушкин М. Доллар и ранд — близнецы-братья. Но только в Намибии // Іностранец. — 2000. — № 10. — С. 17-18.
Посилання
- Намібія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Geological expedition to Namibia in March 2012, more than 300 photographs. Climate, ice, water and landscapes. In search of traces of megatsunami.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 22 pd sh 17 sh d 22 pd sh 17 sh d 22 17 Nami biya Respu blika Nami biya angl Namibia afr Namibie do 1968 Pivde nno Za hidna A frika derzhava na pivdennomu zahodi Afriki Plosha krayini stanovit 825 118 km 33 tye misce u sviti Naselennya 2 mln osib 140 ve misce u sviti Stolicya misto Vindguk Mezhuye na pivnochi z Angoloyu i Zambiyeyu na shodi z Botsvanoyu i Pivdenno Afrikanskoyu Respublikoyu na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Na pivnichnomu shodi teritoriya Namibiyi vklinyuyetsya mizh Angoloyu Botsvanoyu i Zambiyeyu u viglyadi vuzkogo koridoru dovzhinoyu 483 km i shirinoyu 80 km Ce tak zvana smuga Kaprivi sho daye krayini vihid do richki Zambezi Respublika Namibiya angl Republic of Namibia afr Republiek van Namibie nim Republik Namibia nama Namibiab Republiki dib gerer Republika yaNamibia kvan Orepublika yaNamibia Republika zaNamibia setsv Repaboleki ya Namibia Namibia ye LukuluhilePrapor GerbDeviz Unity Liberty Justice angl Yednist svoboda spravedlivistGimn Namibia Land of the Brave angl Namibiya zemlya horobrihRoztashuvannya NamibiyiStolicya ta najbilshe misto Vindguk 22 33 pd sh 17 15 sh d country H G OOficijni movi anglijskaForma pravlinnya Respublika Prezident Nangolo Mbumba Prem yer ministr Saara KuugongelvaNezalezhnist vid PAR Data 21 bereznya 1990 Plosha Zagalom 825 418 km 34 Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka Lipen 2005 2 031 000 144 perepis 2002 1 820 916 Gustota 2 5 km 225 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 15 14 mlrd 123 Na dushu naselennya 7 478 83 ILR 2004 0 626 serednya 125 Valyuta Namibijskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 NAD a Chasovij poyas WAT UTC 1 Litnij chas WAST UTC 2 Kodi ISO 3166 NA NAM 516Domen naTelefonnij kod 264Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Namibiya U krayini poshireni afrikaans govorit 60 bilogo naselennya nimecka anglijska derzhavna mova ta kilka miscevih mov GeografiyaDetalna karta NamibiyiDyuni v pusteli NamibDokladnishe Geografiya Namibiyi Derzhava znahoditsya v zahidnij chastini Pivdennoyi Afriki teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 1320 km a iz zahodu na shid na 1420 km Na pivnochi mezhuye z Angoloyu spilnij kordon 1375 km i Zambiyeyu 233 km na shodi z Botsvanoyu 1360 km na pivdni z Pivdenno Afrikanskoyu Respublikoyu 920 km Na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu zagalna dovzhina beregovoyi liniyi 1570 km Angola ZambiyaAtlantichnij okean Botsvana Pivdenno Afrikanska Respublika Bilsha chastina teritoriyi krayini ploskogir ya do 2600 m yake stupinchastim ustupom obrivayetsya do priberezhnoyi pusteli Namib Klimat Namibiyi duzhe suhij tropichnij Richki Oranzheva ta Kunene Beregova liniya zagalnoyu protyazhnistyu bl 1500 km virivnyana Ye tilki dvi zruchni buhti Volfish Bej i Lyuderic U pivnichnih i pivdennih rajonah uzberezhzhya skladene shebenisto galechnim materialom a v centralnih pishanim Vzdovzh uzberezhzhya pustelya Namib shirinoyu 50 130 km yaka zajmaye bl 20 teritoriyi krayini Viter peremishuye priberezhni piski z pivdnya na pivnich i utvoryuye bilo zhovti dyuni visotoyu do 40 m Za priberezhnimi dyunami tyagnetsya lancyug dovgih vuzkih lagun Tut zustrichayutsya solonchakovi zapadini okrugloyi abo ovalnoyi formi Z viddalennyam vid berega zabarvlennya dyun postupovo perehodit do chervonogo cherez zbilshennya vmistu oksidiv zaliza Dyuni u vnutrishnih rajonah pusteli Namib pidijmayutsya do 300 m i ye najvishimi u sviti Na shodi poverhnya pusteli Namib rivnyami pidijmayetsya do Velikogo Ustupu Tut miscyami pidnosyatsya chislenni ostancevi plato i gori Odna z nih gora Brandberg 2579 m skladena granitami najvisha tochka krayini Vona otochena nizhchimi gorami yaki otrimali nazvu Dvanadcyat Apostoliv U pecherah i na shilah Brandberga zbereglisya naskelni malyunki pervisnih lyudej Velikij Ustup sluzhit zahidnim kordonom ploskogir ya skladenogo kristalichnimi porodami perevazhno granitami i gnejsami yaki miscyami perekriti kvarcitami piskovikami i vapnyakami Ploskogir ya pologo znizhuyetsya v glibinu materika i rozchlenovane na okremi masivi Kaoko Ovambo Damara Nama i insh tektonichnimi zapadinami Najbilsha z nih Kalahari znahoditsya na visoti bl 900 m nad r m Vona skladayetsya z chervonih i bilih piskiv sho nakrivayut kristalichni porodi fundamentu Piski utvoryuyut dyuni visotoyu do 100 m Na pivnochi Namibiyi v bezstichnij ulogovini znahoditsya solonchak Etosha plosheyu bl 5 tis km najbilshij v Africi Koli jogo ploske dno pokrite vapnyano glinistoyu shkarupoyu raz na dekilka rokiv zalivayetsya vodoyu utvoryuyetsya timchasove ozero glibinoyu do 1 5 m Tut zdavna vedetsya vidobutok soli Div takozh Korisni kopalini NamibiyiIstoriyaDokladnishe Istoriya Namibiyi Z najdavnishih chasiv teritoriya ninishnoyi Namibiyi bula naselena bushmenami sanskimi plemenami yaki zajmalisya polyuvannyam i zbirannyam piznishe tudi prijshli gottentoti nama i damara kochivniki skotari Priblizno z XVI stolittya z pivnochi pochali pronikati plemena bantu gerero ovambo kavango jeje tsvana i in Naprikinci XVIII stolittya ovambo vidtisnili gerero a takozh gottentotiv na pivden U 1830 h rokah znovu prijshlo z Kapskoyi koloniyi gottentotske plem ya nama na choli z vozhdem Jonkerom Afrikanerom i pidkorilo plemena gerero i damara Yevropejci prijshli v ci posushlivi zemli porivnyano pizno lishe v 1878 roci Velika Britaniya priyednala Volfish Bej do Kapskoyi koloniyi V 1883 roci nimeckij kupec Adolf Lyuderic vikupiv dilyanku uzberezhzhya v rajoni buhti Angra Pekena u odnogo z miscevih vozhdiv plemeni nama za 200 rushnic i tovariv vartistyu 100 funtiv sterlingiv Za anglo nimeckim dogovoru 1890 vse uzberezhzhya suchasnoyi Namibiyi viklyuchayuchi Volfish Bej vidijshlo do Nimechchini Takim chinom buli viznacheni mezhi koloniyi Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Nimecka vlada zaohochuvali priyizd bilih kolonistiv yaki zajmali zemli u miscevogo naselennya Na pochatku 1904 roku pid kerivnictvom vozhdya Samuelya Magarero gerero pidnyali povstannya ubivshi bilshe sotni nimeckih poselenciv Nimechchina napravila v Pivdenno Zahidnu Afriku 14 000 soldativ na choli z generalom Lotarom fon Trota yakij ogolosiv sho vsi gerero povinni buti vignani z krayini U bitvi pri Vaterberzi gerero zaznali tyazhkoyi porazki Ti sho vizhili sprobuvali distatisya cherez Kalahari v britanske volodinnya Bechuanalend nini Botsvana Britaniya obicyala dati gerero pritulok yaksho voni ne budut prodovzhuvati povstannya Bagato zaginulo ne vitrimavshi cogo perehodu Za danimi 1905 roku koli nimci proveli pershij perepis naselennya v Pivdenno Zahidnij Africi zalishalosya blizko 25 000 gerero v osnovnomu zhinki i diti Voni buli pomisheni v koncentracijni tabori podibni tim sho anglijci vlashtovuvali v chasi vijni proti buriv Nezabarom pislya pridushennya povstannya gerero proti nimciv vistupili nama Yih liderami buli Hendrik Vitbooj i Yakob Morengo Bojovi diyi trivali do bereznya 1907 roku koli bulo pidpisano mirnu ugodu hocha Morengo viv partizansku vijnu i piznishe Ocinki chiselnosti nama zagiblih v hodi povstannya silno kolivayutsya po vsij vidimosti yih bulo blizko 40 tisyach U hodi Pershoyi svitovoyi vijni u 1915 roci vijska Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu zahopili Namibiyu U 1920 roci PAS otrimav vid Ligi Nacij mandat na upravlinnya Pivdenno Zahidnoyu Afrikoyu Pislya pripinennya diyalnosti Ligi PAR vidmovilasya zdati mandat i prodovzhuvala kontrolyuvati cyu teritoriyu vstanovivshi tam rezhim aparteyida PAR rozglyadala Namibiyu yak bufer sho zahishaye krayinu vid vorozhih derzhav Chornoyi Afriki Bila menshist Namibiyi bula predstavleno v parlamenti PAR Volfish Bej z 1878 roku stanoviv chastinu Kapskoyi koloniyi i ne vhodiv do skladu Nimeckoyi Pivdenno Zahidnoyi Afriki buv vklyuchenij anglijcyami do skladu Pivdenno Zahidnoyi Afriki v 1915 roci i buv povernutij PAR lishe naprikinci 1970 h Takim chinom na moment prijnyattya Deklaraciyi OON pro dekolonizaciyu 1960 rik Volfish Bej opinivsya u skladi Namibiyi vnaslidok chogo derzhavi chleni OON ne viznali jogo zvorotnyu peredachu do skladu PAR Volfish Bej perejshov pid kontrol Namibiyi v 1994 roci Seriya poshtovih marok OON vipushena dlya Namibiyi v 1975 roci Z 1966 roku Narodna organizaciya Pivdenno Zahidnoyi Afriki SVAPO pochala borotbu za nezalezhnist vid PAR Bazi SVAPO rozmishuvalisya na teritoriyi Angoli i Zambiyi a pidtrimku yim nadavav Radyanskij Soyuz oficijnoyu ideologiyeyu SVAPO buv marksizm Same todi vpershe stalo vzhivatisya nazva Namibiya Mizhnarodne spivtovaristvo takozh ne viznavalo pravo PAR na upravlinnya ciyeyu teritoriyeyu Prote lishe v 1988 roci vlada PAR pogodilasya piti z Namibiyi 21 bereznya 1990 roku v prisutnosti Generalnogo sekretarya OON i prezidenta PAR bula progoloshena nezalezhnist Namibiyi Pershim prezidentom Namibiyi stav lider SVAPO Sem Nujoma Vin zajmav cej post tri termini 21 bereznya 2005 roku prezidentom Namibiyi stav kolishnij ministr iz zemelnih pitan Hifikepunye Pohamba yakij oderzhav na viborah bilshe 75 golosiv U 1994 roci predstavniki narodu lozi ogolosili pro stvorennya Armiyi vizvolennya Kaprivi metoyu yakogo ye nabuttya nezalezhnosti ciyeyi teritoriyi sho sprichinilo za soboyu sprobu zbrojnogo zakolotu Narazi protistoyannya stihlo z 2001 roku smuga Kaprivi znovu ogoloshena bezpechnoyu dlya turistiv Politichna sistemaDokladnishe Namibiya za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Parlament Dokladnishe Parlament Namibiyi Politichni partiyi Dokladnishe Na parlamentskih viborah 1 grudnya 1999 roku do parlamentu Namibiyi projshli nastupni politichni partiyi 55 misc 76 7 misc 10 7 misc 10 Zovnishnya politika Dokladnishe ta Vizova politika Namibiyi Namibiya chlen OON z 1990 roku Ukrayinsko namibijski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko namibijski vidnosini Uryad Namibiyi oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 30 grudnya 1991 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 5 lyutogo 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Namibiyi sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Namibiyi vidaye ukrayinske posolstvo v Pivdenno Afrikanskij Respublici Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilAdministrativni rajoni NamibiyiDokladnishe Administrativnij podil Namibiyi V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 13 regioniv angl regions yaki v svoyu chergu dilyatsya na 102 viborchih okrugi angl constituencies Zambezi Erongo Gardap Karas Okavango Khomas Kunene Ohangvena Omaheke Omusati Oshana Oshikoto Ochosondyupa U 1977 1992 rokah Namibiya dililasya na 26 U serpni 1992 roku okrugi buli reorganizovani v rajoni Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Namibiyi Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 9 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 96 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Namibiyi Namibiya vidstala ekonomichno derzhava z rozvinenoyu girnichoyu promislovistyu Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 15 mlrd dolariv SShA 127 misce u sviti sho v pererahunku na odnu osobu stanovit 7 4 tis dolariv 86 te misce u sviti Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation za 2001 rik temp zrostannya VVP 1 5 Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 28 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom iz lisovim gospodarstvom i ribalstvom 11 sfera obslugovuvannya 61 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 20 promislovist i budivnictvo 47 agrarne lisove i ribne gospodarstva 33 sfera obslugovuvannya stanom na 2002 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Namibiyi za 2006 rik sklali 2 2 mlrd dolariv SShA a vitrati takozh 2 2 mlrd byudzhet derzhavi zbalansovanij V ekonomici krayini panuye inozemnij kapital Pryami zakordonni investiciyi 74 mln dolariv SShA Valyuta Dokladnishe Valyuta Namibiyi Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye namibijskij dolar U 2006 roci za 1 dolar SShA USD davali 6 8 namibijskogo dolara Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti girnicha metalurgijna shkiryana i harchova Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Namibiyi Girnicha promislovist zajmayetsya vidobutkom almaziv midnoyi cinkovoyi svincevoyi sribnoyi uranovoyi ta in rud Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 1 4 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 80 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 2 8 mlrd kVt god importovano 1 6 mlrd kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 18 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Dokladnishe Agrarne virobnictvo Namibiyi U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi pshenicya sorgo kukurudza Golovnoyu galuzzyu agrovirobnictva v krayini sluguye tvarinnictvo Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi stanovit 2 mln goliv ovec i kiz 4 mln goliv Znachnij pributok prinosit ribalstvo v priberezhnih holodnih vodah Bengelskoyi techiyi Za rik vilovlyuyut 290 tis tonn ribi 4 misce sered afrikanskih krayin Transport Dokladnishe Transport Namibiyi Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij Morski porti Volfish Bej Lyuderic Neveliki aerodromi obslugovuyut mali mista dilovi i turistichni marshruti Poblizu Vindguka znahoditsya mizhnarodnij aeroport Turizm Dokladnishe U 1996 roci pributok vid inozemnih turistiv stanoviv 265 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Namibiyi PAR Velika Britaniya Ispaniya SShA Nimechchina Derzhava eksportuye almazi 31 riboprodukti 29 zhiva hudoba 8 1 m yasoprodukti 7 karakul mineralnu sirovinu Osnovni pokupci Velika Britaniya 38 PAR 24 Ispaniya 12 U 2006 roci vartist eksportu sklala 1 45 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye transportni zasobi produkti harchuvannya palivo mastilni materiali himichnu produkciyu Osnovni eksporteri PAR 87 Nimechchina SShA Yaponiya U 2006 roci vartist importu sklala 1 48 mlrd dolariv SShA Namibiya eksportuye do Ukrayini tovariv mensh nizh na 100 tis dolariv na rik Ce riba moreprodukti a takozh hutrosirovina Natomist importuye Namibiya produkciyu mashinobuduvannya chorni metali j molochni virobi na zagalnu sumu blizko 1 5 miljona dolariv Namibiya j Ukrayina mayut neveliki spilni proekti u silskomu gospodarstvi NaselennyaDokladnishe Naselennya Namibiyi Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 2 mln osib 140 misce u sviti Naselennya krayini v 1951 roci stanovilo 430 tis osib u 1970 roci 762 tis osib u 1994 roci 1 5 mln osib u 2001 roci 1 6 mln osib Gustota naselennya 2 2 osib km 191 misce u sviti Ce druga pislya Mongoliyi nezalezhna derzhava z najmenshoyu gustotoyu naselennya Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 24 3 smertnist 18 9 prirodnij pririst 5 4 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 38 2 0 39 mln cholovikiv 0 39 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 58 1 0 59 mln cholovikiv 0 59 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 7 0 03 mln cholovikiv 0 04 mln zhinok Namibiya provodit perepis naselennya kozhnih 10 rokiv Pislya progoloshennya nezalezhnosti pershij perepis provodivsya v 1991 roci nastupni u 2001 ta 2011 vidpovidno Metod za yakim provoditsya perepis t zv de facto metod peredbachaye obchislennya ta zapis kozhnogo zhitelya krayini v misci de vin perebuvaye v nich perepisu Dlya cih cilej krayina podilena na 4042 specialni statistichni zoni bezvidnosno do mezh administrativno teritorialnih odinic Takij podil takozh vikoristovuyetsya pid chas zagalnonacionalnih viboriv Zgidno z perepisom naselennya 2011 roku u Namibiyi prozhivalo ponad 2 100 000 osib Urbanizaciya Stolicya Namibiyi VindgukDokladnishe Mista Namibiyi Riven urbanizovanosti v 1990 roci sklav 23 Golovni mista derzhavi Vindguk 325 tis osib Rundu 63 tis osib Volfish Bej 62 tis osib Svakopmund 44 tis osib Etnichnij sklad Grupa zhinok gerero u VindgukuDokladnishe Golovni etnosi sho skladayut namibijsku naciyu narodi bantu ovambo 50 9 gerero 7 88 yevropejci 6 4 metisi 5 6 Narod ovambo golovno zoseredzhenij na pivnochi krayini a takozh u mistah na teritoriyi usiyeyi krayini Sered inshih narodiv gerero ta himba yaki mayut shozhu movu a takozh narod damara movno sporidnenij z narodom nama Okrim narodiv bantu u Namibiyi takozh prozhivayut predstavniki etnichnih grup kojsan zokrema nama ta bushmeni yaki ye pryamimi nashadkami avtohtonnih zhiteliv Pivdennoyi Afriki a takozh nevelika grupa pereselenciv z Angoli ta yih nashadkiv Okrim togo v krayini ye dvi grupi zmishanogo naselennya kolorovih ta basteriv yaki razom stanovlyat 5 6 naselennya Sered immigrantiv z inshih kontinentiv pomitna gromada Bili golovno nashadki portugalskih gollandskih nimeckih britanskih ta francuzkih kolonistiv stanovlyat 6 4 naselennya Ce druga za chislennistyu ta vidsotkom gromada afro yevropejciv u vsij Subsaharskij Africi pislya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Bilshist bilih namibijciv religijno ta kulturno pov yazane z bilim naselennyam PAR i poslugovuyetsya movoyu afrikaans Prote ye nevelika grupa blizko 30 tis osib namibijciv kotri vvazhayut sebe pryamimi nashadkami nimeckih kolonistiv i pov yazuyut sebe z kulturnimi religijnimi ta osvitnimi tradiciyami materikovoyi Nimechchini Majzhe vsi portugalski poselenci pereselilisya do Namibiyi z portugalskoyi koloniyi Angoli Zgidno z perepisom naselennya 1960 roku u Pivdenno Zahidnij Africi prozhivalo 526 004 osib sered nih 73 464 bilih 14 Movi Dokladnishe Derzhavna mova anglijska U krayini poshireni mova afrikaans govorit 60 bilogo naselennya i nimecka kilka miscevih mov Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi protestantizm 80 naselennya katolictvo 10 animizm 10 Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 43 4 roku dlya cholovikiv 44 5 roku dlya zhinok 42 3 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 48 1 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 170 zhiteliv likaryami 1 likar na 1 4 tis zhiteliv stanom na 1996 rik Osvita Dokladnishe Osvita v Namibiyi Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 84 84 4 sered cholovikiv 3 7 sered zhinok Vitrati na osvitu v 1996 roci sklali 4 7 vid VVP Internet Dokladnishe U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Namibiyi koristuvalis 9 tis osib KulturaDokladnishe Kuhnya Dokladnishe Kuhnya Namibiyi Nacionalna kuhnya Namibiyi cikava i ekzotichna sklalasya zi zmishannya miscevih tradicij krayini zi stravami i osoblivostyami prigotuvannya harakternimi dlya yevropejskih kulinarnih tradicij Pri comu v deyakih regionah krayini mozhna viyaviti vpliv kulinarnih tradicij Aziyi ta Centralnoyi Afriki Krim yalovichini i baranini v Namibiyi poshireni bilsh ekzotichni vidi m yasnih produktiv taki yak m yaso antilopi zebri abo krokodila Populyarni takozh ptashini yajcya i navit deyaki vidi komah Odna z najposhirenishih sered miscevogo naselennya strav ce tushkovane m yaso zi speciyami pojkikos U bilshosti regioniv gotuyut takozh m yaso kopchene v dimu rauhflyajsh Veliku riznomanitnist strav proponuye namibijska kuhnya lyubitelyam ekzotichnih produktiv tak v deyakih restoranah mozhna sprobuvati prigotovanih zi speciyami cherv yakiv smazhenu saranu i ravlikiv a takozh bifshteks z m yasa leva Na vidminu vid bilshosti afrikanskih krayin posushliva Namibiya ne tishit riznomanitnistyu ovochiv i fruktiv Z ovochiv u krayini poshirena nevibagliva sparzha i deyaki koreneplodi Z alkogolnih napoyiv v Namibiyi varto sprobuvati misceve pivo i vino v tomu chisli ekzotichne vino z kavuniv mataki a takozh specifichnogo smaku palmovij samogon ualende PrimitkiNovij glava Namibiyi sklav prisyagu cherez 15 godin pislya smerti prezidenta 04 02 2024 20 35 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Department of Economic and Social Affairs Population Division 2009 PDF 2008 revision United Nations Arhiv originalu PDF za 18 bereznya 2009 Procitovano 12 March 2009 Census Summary Results National Planning Commission of Namibia Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2012 Kapitako Alvine 8 serpnya 2011 via allafrica com Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2013 Methodology National Planning Commission of Namibia Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2012 Smit Nico 12 kvitnya 2012 Namibia s population hits 2 1 million Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2013 angl Namibia 2011 Population and Housing Census Main Report 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Namibia Statistics Agency April 2012 S 39 China and Africa Stronger Economic Ties Mean More Migration 29 sichnya 2014 u Wayback Machine By Malia Politzer Migration Information Source August 2008 Central Intelligence Agency 2009 The World Factbook Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2010 Flight from Angola 23 lipnya 2013 u Wayback Machine The Economist 1975 08 16 Lalita Prasad Singh 1980 The United Nations and Namibia East African Publishing House Literatura angl Africa s prize democracy The Economist 6 November 2004 52 ros Strany i narody Vostochnaya i Yuzhnaya Afrika Pod red Andrianova B V M Mysl 1981 218 s ros Ulanovskaya I A Namibiya M Mysl 1983 112 s ros Fajkovski Ya Mnogoobrazie namibijsko rossijskogo sotrudnichestva Vneshnyaya torgovlya 2000 1 8 9 s ros Fradkov M Vneshnyaya torgovlya Rossii i rossijsko namibijskie ekonomicheskie svyazi Vneshnyaya torgovlya 2000 1 2 4 s ros Bereg Skeletov kladbishe davno pogibshih korablej GEO 1999 1 S 10 ros Denisova T Kupriyanov P Perspektivnyj partnyor Aziya i Afrika segodnya Moskva 1997 6 S 48 ros Otkrytie Namibii Mir klimata 2004 6 S 9 11 ros Mylcev P Izbravshie svobodu Eho planety 2001 5 S 24 25 ros Nogin V Namibiya AustrAlasiA 2002 7 S 18 ros Ushkin M Dollar i rand bliznecy bratya No tolko v Namibii Inostranec 2000 10 S 17 18 PosilannyaNamibiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Geological expedition to Namibia in March 2012 more than 300 photographs Climate ice water and landscapes In search of traces of megatsunami