Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капська колонія (англ. Cape Colony, нід. Kaapkolonie) — голландська, а потім (з 1806) — британська колонія на півдні Африки, яка згодом увійшла до складу Південно-Африканської Республіки як Капська провінція (в 1994 році поділена на Північну, Західну і Східну Капські провінції).
| Kaapkolonie Капська колонія | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Боже, бережи королеву (God Save the Queen 1837-1901) | |||||
 with Griqualand East and Griqualand West annexed and Stellaland/Goshen claimed (in light red) | |||||
| Столиця | Кейптаун | ||||
| Мови | англійська мова, нідерландська мова ¹ | ||||
| Релігії | , англіканство | ||||
| Форма правління | конституційна монархія | ||||
| Президент | |||||
| - 1795-1820 | Георг III | ||||
| - 1820-1830 | Георг IV | ||||
| - 1830-1837 | |||||
| - 1837-1901 | Вікторія | ||||
| - 1901-1910 | Едуард VII | ||||
| Губернатор | |||||
| - 1797-1798 | Джордж Маккартні | ||||
| - 1901-1910 | Волтер Хелі-Хутчінсон | ||||
| Прем’єр-міністр | |||||
| - 1908–1910 | Джон Мерімен | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1795 | ||||
| - | 1803-1806 | ||||
| - | 1814 | ||||
| - Республіка Наталь | 1844 | ||||
| - Ліквідовано | 1910 | ||||
| Площа | |||||
| - 1910 | 569 020 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1910 | 2 564 965 осіб | ||||
| Густота | 4,5 осіб/км² | ||||
| Валюта | фунт стерлінгів | ||||
| ¹ Нідерландська мова була єдиною офіційною мовою до 1806 р., до тих пір, поки британці замінили нідерландську англійською. Нідерландська була відновлена як друга офіційна у 1882 р. | |||||
| |||||
Історія
Голландська Ост-Індійська компанія
Капська колонія виникла в 1652, коли на березі Столової бухти за 50 км на північ від мису Доброї Надії було засноване місто Капстад (сучасний Кейптаун) — перше європейське поселення на півдні Африки. Саме від мису (англ. cape, нід. kaap) походить назва міста і всієї колонії. Засновником міста і першим командором Капської колонії був голландець Ян ван Рібек, який діяв від імені Голландської Ост-Індіської компанії (а не Нідерландської держави, як іноді помилково вважається). Капстад повинен був стати проміжною базою для постачання провізією і питною водою кораблів компанії, які прямували з Європи довкола мису Доброї Надії до Голландської Ост-Індії (Індонезії) і поверталися звідти назад. Позаяк сільськогосподарські підприємства Компанії виявилися неспроможними забезпечити необхідний обсяг продовольства, починаючи з 1657 року Компанія почала заохочувати оселення на довколишніх землях незалежних фермерів з Європи. Для забезпечення європейських землевласників робочою силою до колонії почали ввозити рабів, спочатку з Західної Африки, а потім в великій кількості з Мадагаскару, Цейлону і Індонезії. Коли обсяг худоби, яку вдавалося придбати у місцевих скотарів-готтентотів також виявився недостатнім, Компанія почала розвивати в колонії тваринництво і заохочувати до цієї діяльності європейських поселенців.
У середовищі перших голландських поселенців Капської колонії поступово сформувався окремий діалект нідерландської мови, відомий зараз як африкаанс; самі поселенці почали називати себе африканерами чи бурами (boer). У 1700 році ферми африканерів, де вирощували зерно, виноград та овочі, вже цяткували східні околиці Столової гори і простягалися на 50-70 км на схід до підніжжя невисокого гірського пасма. Місцеві готтентоти не чинили опору вторгненню європейців і або відкочовували далі на північ і схід, або наймалися до них як пастухи, провідники чи перекладачі. Внаслідок епідемії віспи в 1713 році тисячі готтентотів померли, а решта тікала до внутрішніх областей країни, так що вже в 1730 році аборигени були практично відсутні в радіусі близько 400 км від Капстада. Приблизно в той же час внаслідок змішання між європейськими поселенцями, азійськими рабами, та африканськими тубільцями в колонії почала складуватися етнічно різнорідна община так званих «капських кольорових».
Збільшення обсягу морських перевезень довкола мису Доброї Надії і пов'язане з цим підсилення попиту на продукти харчування стимулювало розбудову в колонії вівчарства і поширення пасовищного фермерства в північно-східному напрямку, за гірські пасма Роххефелдберге і Хантамсберге, а також на схід через плоскогір'я Великого і Малого Кару, поки в 1779 році європейські фермери не увійшли в контакт з бантумовним народом на берегах річки Грейт-Фіш (Хрут-Фіс).
Британська влада
У 1795 році Нідерланди були окуповані революційною Францією, і на їх території була проголошена союзна Франції Батавська республіка. Велика Британія, яка воювала з Францією, в тому ж році окупувала Капську колонію. Голландська Ост-Індійська компанія відмовилася від всіх своїх прав на колонію на користь Батавської республіки в 1798 році, а в 1799 була розформована. В 1803 році, коли Велика Британія підписала мир з наполеонівською Францією і її союзниками, Капська колонія була повернена Батавській республіці згідно з умовами . Британці знову окупували колонію в 1806 році, після відновлення війни з Наполеоном. Після розгрому Наполеона в 1814 році рішенням Віденського конгресу Капська колонія була остаточно передана Великій Британії в довічне володіння.
Приблизно в той же час спалахнула перша з тривалої серії (1779–1879) між бурами і племенами коса. В 1820 році британський уряд розселив близько 3500 англомовних поселенців на нічийних землях між бурами і коса у спробі створити між ними буферну зону. Ворожнечу з тубільцями цим заходом вгамувати не вдалося, але поява значної кількості лояльних уряду поселенців допомогла Британії зміцнити контроль над колонією, населеною бурами, які ще з часів Голландської Ост-Індійської компанії з підозрою та ворожнечею ставилися до будь-якої офіційної влади. В 1834 році Британія скасувала в колонії рабство, намагаючись дещо виправити нерівне положення білого і чорношкірого населення країни. Ця політика викликала велике незадоволення серед бурів, котрі підозрювали уряд у намірах англізувати колонію і асимілювати «першопоселенців». Результатом цієї незгоди став наприкінці 1830-х років «Великий трек» (афр. Groot Trek), під час якого близько 13000 бурів покинули колонію і вирушили на північний схід, до територій, не контрольованих колоніальним урядом, де згодом заснували незалежні республіки Трансвааль і .
У 1853 році британці подарували Капській колонії право обирати двопалатний парламент, хоча цей орган майже не мав повноважень впливати на дії генерал-губернатора, який призначався урядом у Лондоні. Згідно з колоніальним виборчим законом отримання особою права голосу визначалося майновим цензом і обсягом прибутків, і не брало до уваги колір шкіри. В 1872 році колонії було надано внутрішнє самоврядування і був сформований кабінет міністрів, відповідальний перед парламентом.
Капська колонія успішно відбивала всі напади племен коса і поступово анексувала їхні території. Внаслідок цього процесу в 1894 році східний кордон колонії просунувся аж до річки , яка становила південно-східний кордон колонії Наталь. Державні утворення тубільних племен на схід від річки були проголошені племінними резерватами під контролем британської колоніальної адміністрації.
Поступове просування бурських фермерів на північ через внутрішні плато Верхнього Кару призвело в 1867 році до відкриття родовищ алмазів у Західному Грікваленді (зараз — центральна частина Північної Капської провінції). Алмазний бум створив потужний потік британських іммігрантів, приток іноземного капіталу, і будівництво залізниць від Кейптауна та інших прибережних міст до внутрішніх областей країни; в 1873–1884 невелика залізниця Кейптаун–Веллінгтон (близько 80 км) була продовжена більше ніж на 1000 км вглиб країни і досягла Кімберлі. Відкриття алмазів спонукало Британію анексувати Західний Грікваленд (незважаючи на претензії на цю територію Вільної Оранжевої держави) і приєднати його до Капської колонії. Сесіл Родс, будучи прем'єр-міністром Капської колонії в 1890–1896 роках, намагався розвивати співробітництво з бурами і плекав наміри об'єднання в федерацію чотирьох європейських державних утворень на території Південної Африки — британських Капської колонії і Наталя з незалежними державами бурів. Ці плани не знайшли порозуміння серед політиків Трансвааля і Вільної держави Оранжевої річки, які зберігали вороже ставлення до Британії. В ході Англо-бурської війни (1899–1902) обидві бурські держави втратили незалежність і перейшли під контроль Великої Британії; в 1910 році чотири південноафриканські території утворили федеративний Південно-Африканський союз, який здобув статус британського (незалежної держави під верховною владою британського монарха).
Незалежна Південна Африка
У складі федерації аграрна Капська колонія швидко потрапила в тінь індустріального Трансваалю, який зазнавав бурхливого економічного розвитку і скоро також випередив її за кількістю населення. Порівняно ліберальне виборче законодавство Капської колонії не було запозичене іншими суб'єктами федерації, які продовжували відмовляти громадянам неєвропейського і змішаного походження в праві голосу; навпаки, в самій Капській колонії в 1936 році права голосувати були позбавлені чорношкірі, а в 1956 — «кольорові» (особи азійського та мішаного походження). В 1961 році Південно-Африканський союз був перетворений на унітарну Південно-Африканську Республіку (ПАР), і Капська колонія стала називатися Капською провінцією.
Резервати чорношкірих (бантустани чи ) Транскей і на території провінції були проголошені південноафриканським урядом «незалежними» відповідно в 1976 і 1981 роках, однак жодна зарубіжна країна їхньої незалежності не визнала. Ці адміністративні утворення були розформовані в 1994 році, після скасування в країні політики апартеїду, і знову включені до складу країни і провінції. В той же час Капська провінція була розділена на Західну, Східну, і Північну Капські провінції, невелика її частина увійшла до складу новоствореної Північно-Західної провінції.
Посилання
- Капская колония // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Капская колония // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koloniya znachennya Kapska koloniya angl Cape Colony nid Kaapkolonie gollandska a potim z 1806 britanska koloniya na pivdni Afriki yaka zgodom uvijshla do skladu Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki yak Kapska provinciya v 1994 roci podilena na Pivnichnu Zahidnu i Shidnu Kapski provinciyi Kaapkolonie Kapska koloniya 1795 1910 Prapor Gerb Gimn Bozhe berezhi korolevu God Save the Queen 1837 1901 Kapska koloniya istorichni kordoni na kartiThe Cape Colony ca 1890 with Griqualand East and Griqualand West annexed and Stellaland Goshen claimed in light red Stolicya Kejptaun Movi anglijska mova niderlandska mova Religiyi anglikanstvo Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya Prezident 1795 1820 Georg III 1820 1830 Georg IV 1830 1837 1837 1901 Viktoriya 1901 1910 Eduard VII Gubernator 1797 1798 Dzhordzh Makkartni 1901 1910 Volter Heli Hutchinson Prem yer ministr 1908 1910 Dzhon Merimen Istoriya Zasnovano 1795 1803 1806 1814 Respublika Natal 1844 Likvidovano 1910 Plosha 1910 569 020 km2 Naselennya 1910 2 564 965 osib Gustota 4 5 osib km Valyuta funt sterlingiv Niderlandska mova bula yedinoyu oficijnoyu movoyu do 1806 r do tih pir poki britanci zaminili niderlandsku anglijskoyu Niderlandska bula vidnovlena yak druga oficijna u 1882 r Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kapska koloniya Kapska koloniya na moment priyednannya do Pivdenno Afrikanskogo soyuzu 1910 Yan van Ribek na misci majbutnogo Kejptauna kartina Charlza Bella IstoriyaGollandska Ost Indijska kompaniya Kapska koloniya vinikla v 1652 koli na berezi Stolovoyi buhti za 50 km na pivnich vid misu Dobroyi Nadiyi bulo zasnovane misto Kapstad suchasnij Kejptaun pershe yevropejske poselennya na pivdni Afriki Same vid misu angl cape nid kaap pohodit nazva mista i vsiyeyi koloniyi Zasnovnikom mista i pershim komandorom Kapskoyi koloniyi buv gollandec Yan van Ribek yakij diyav vid imeni Gollandskoyi Ost Indiskoyi kompaniyi a ne Niderlandskoyi derzhavi yak inodi pomilkovo vvazhayetsya Kapstad povinen buv stati promizhnoyu bazoyu dlya postachannya proviziyeyu i pitnoyu vodoyu korabliv kompaniyi yaki pryamuvali z Yevropi dovkola misu Dobroyi Nadiyi do Gollandskoyi Ost Indiyi Indoneziyi i povertalisya zvidti nazad Pozayak silskogospodarski pidpriyemstva Kompaniyi viyavilisya nespromozhnimi zabezpechiti neobhidnij obsyag prodovolstva pochinayuchi z 1657 roku Kompaniya pochala zaohochuvati oselennya na dovkolishnih zemlyah nezalezhnih fermeriv z Yevropi Dlya zabezpechennya yevropejskih zemlevlasnikiv robochoyu siloyu do koloniyi pochali vvoziti rabiv spochatku z Zahidnoyi Afriki a potim v velikij kilkosti z Madagaskaru Cejlonu i Indoneziyi Koli obsyag hudobi yaku vdavalosya pridbati u miscevih skotariv gottentotiv takozh viyavivsya nedostatnim Kompaniya pochala rozvivati v koloniyi tvarinnictvo i zaohochuvati do ciyeyi diyalnosti yevropejskih poselenciv U seredovishi pershih gollandskih poselenciv Kapskoyi koloniyi postupovo sformuvavsya okremij dialekt niderlandskoyi movi vidomij zaraz yak afrikaans sami poselenci pochali nazivati sebe afrikanerami chi burami boer U 1700 roci fermi afrikaneriv de viroshuvali zerno vinograd ta ovochi vzhe cyatkuvali shidni okolici Stolovoyi gori i prostyagalisya na 50 70 km na shid do pidnizhzhya nevisokogo girskogo pasma Miscevi gottentoti ne chinili oporu vtorgnennyu yevropejciv i abo vidkochovuvali dali na pivnich i shid abo najmalisya do nih yak pastuhi providniki chi perekladachi Vnaslidok epidemiyi vispi v 1713 roci tisyachi gottentotiv pomerli a reshta tikala do vnutrishnih oblastej krayini tak sho vzhe v 1730 roci aborigeni buli praktichno vidsutni v radiusi blizko 400 km vid Kapstada Priblizno v toj zhe chas vnaslidok zmishannya mizh yevropejskimi poselencyami azijskimi rabami ta afrikanskimi tubilcyami v koloniyi pochala skladuvatisya etnichno riznoridna obshina tak zvanih kapskih kolorovih Zbilshennya obsyagu morskih perevezen dovkola misu Dobroyi Nadiyi i pov yazane z cim pidsilennya popitu na produkti harchuvannya stimulyuvalo rozbudovu v koloniyi vivcharstva i poshirennya pasovishnogo fermerstva v pivnichno shidnomu napryamku za girski pasma Rohhefeldberge i Hantamsberge a takozh na shid cherez ploskogir ya Velikogo i Malogo Karu poki v 1779 roci yevropejski fermeri ne uvijshli v kontakt z bantumovnim narodom na beregah richki Grejt Fish Hrut Fis Britanska vlada U 1795 roci Niderlandi buli okupovani revolyucijnoyu Franciyeyu i na yih teritoriyi bula progoloshena soyuzna Franciyi Batavska respublika Velika Britaniya yaka voyuvala z Franciyeyu v tomu zh roci okupuvala Kapsku koloniyu Gollandska Ost Indijska kompaniya vidmovilasya vid vsih svoyih prav na koloniyu na korist Batavskoyi respubliki v 1798 roci a v 1799 bula rozformovana V 1803 roci koli Velika Britaniya pidpisala mir z napoleonivskoyu Franciyeyu i yiyi soyuznikami Kapska koloniya bula povernena Batavskij respublici zgidno z umovami Britanci znovu okupuvali koloniyu v 1806 roci pislya vidnovlennya vijni z Napoleonom Pislya rozgromu Napoleona v 1814 roci rishennyam Videnskogo kongresu Kapska koloniya bula ostatochno peredana Velikij Britaniyi v dovichne volodinnya Priblizno v toj zhe chas spalahnula persha z trivaloyi seriyi 1779 1879 mizh burami i plemenami kosa V 1820 roci britanskij uryad rozseliv blizko 3500 anglomovnih poselenciv na nichijnih zemlyah mizh burami i kosa u sprobi stvoriti mizh nimi bufernu zonu Vorozhnechu z tubilcyami cim zahodom vgamuvati ne vdalosya ale poyava znachnoyi kilkosti loyalnih uryadu poselenciv dopomogla Britaniyi zmicniti kontrol nad koloniyeyu naselenoyu burami yaki she z chasiv Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi z pidozroyu ta vorozhnecheyu stavilisya do bud yakoyi oficijnoyi vladi V 1834 roci Britaniya skasuvala v koloniyi rabstvo namagayuchis desho vipraviti nerivne polozhennya bilogo i chornoshkirogo naselennya krayini Cya politika viklikala velike nezadovolennya sered buriv kotri pidozryuvali uryad u namirah anglizuvati koloniyu i asimilyuvati pershoposelenciv Rezultatom ciyeyi nezgodi stav naprikinci 1830 h rokiv Velikij trek afr Groot Trek pid chas yakogo blizko 13000 buriv pokinuli koloniyu i virushili na pivnichnij shid do teritorij ne kontrolovanih kolonialnim uryadom de zgodom zasnuvali nezalezhni respubliki Transvaal i U 1853 roci britanci podaruvali Kapskij koloniyi pravo obirati dvopalatnij parlament hocha cej organ majzhe ne mav povnovazhen vplivati na diyi general gubernatora yakij priznachavsya uryadom u Londoni Zgidno z kolonialnim viborchim zakonom otrimannya osoboyu prava golosu viznachalosya majnovim cenzom i obsyagom pributkiv i ne bralo do uvagi kolir shkiri V 1872 roci koloniyi bulo nadano vnutrishnye samovryaduvannya i buv sformovanij kabinet ministriv vidpovidalnij pered parlamentom Kapska koloniya uspishno vidbivala vsi napadi plemen kosa i postupovo aneksuvala yihni teritoriyi Vnaslidok cogo procesu v 1894 roci shidnij kordon koloniyi prosunuvsya azh do richki yaka stanovila pivdenno shidnij kordon koloniyi Natal Derzhavni utvorennya tubilnih plemen na shid vid richki buli progolosheni pleminnimi rezervatami pid kontrolem britanskoyi kolonialnoyi administraciyi Postupove prosuvannya burskih fermeriv na pivnich cherez vnutrishni plato Verhnogo Karu prizvelo v 1867 roci do vidkrittya rodovish almaziv u Zahidnomu Grikvalendi zaraz centralna chastina Pivnichnoyi Kapskoyi provinciyi Almaznij bum stvoriv potuzhnij potik britanskih immigrantiv pritok inozemnogo kapitalu i budivnictvo zaliznic vid Kejptauna ta inshih priberezhnih mist do vnutrishnih oblastej krayini v 1873 1884 nevelika zaliznicya Kejptaun Vellington blizko 80 km bula prodovzhena bilshe nizh na 1000 km vglib krayini i dosyagla Kimberli Vidkrittya almaziv sponukalo Britaniyu aneksuvati Zahidnij Grikvalend nezvazhayuchi na pretenziyi na cyu teritoriyu Vilnoyi Oranzhevoyi derzhavi i priyednati jogo do Kapskoyi koloniyi Sesil Rods buduchi prem yer ministrom Kapskoyi koloniyi v 1890 1896 rokah namagavsya rozvivati spivrobitnictvo z burami i plekav namiri ob yednannya v federaciyu chotiroh yevropejskih derzhavnih utvoren na teritoriyi Pivdennoyi Afriki britanskih Kapskoyi koloniyi i Natalya z nezalezhnimi derzhavami buriv Ci plani ne znajshli porozuminnya sered politikiv Transvaalya i Vilnoyi derzhavi Oranzhevoyi richki yaki zberigali vorozhe stavlennya do Britaniyi V hodi Anglo burskoyi vijni 1899 1902 obidvi burski derzhavi vtratili nezalezhnist i perejshli pid kontrol Velikoyi Britaniyi v 1910 roci chotiri pivdennoafrikanski teritoriyi utvorili federativnij Pivdenno Afrikanskij soyuz yakij zdobuv status britanskogo nezalezhnoyi derzhavi pid verhovnoyu vladoyu britanskogo monarha Nezalezhna Pivdenna Afrika U skladi federaciyi agrarna Kapska koloniya shvidko potrapila v tin industrialnogo Transvaalyu yakij zaznavav burhlivogo ekonomichnogo rozvitku i skoro takozh viperediv yiyi za kilkistyu naselennya Porivnyano liberalne viborche zakonodavstvo Kapskoyi koloniyi ne bulo zapozichene inshimi sub yektami federaciyi yaki prodovzhuvali vidmovlyati gromadyanam neyevropejskogo i zmishanogo pohodzhennya v pravi golosu navpaki v samij Kapskij koloniyi v 1936 roci prava golosuvati buli pozbavleni chornoshkiri a v 1956 kolorovi osobi azijskogo ta mishanogo pohodzhennya V 1961 roci Pivdenno Afrikanskij soyuz buv peretvorenij na unitarnu Pivdenno Afrikansku Respubliku PAR i Kapska koloniya stala nazivatisya Kapskoyu provinciyeyu Rezervati chornoshkirih bantustani chi Transkej i na teritoriyi provinciyi buli progolosheni pivdennoafrikanskim uryadom nezalezhnimi vidpovidno v 1976 i 1981 rokah odnak zhodna zarubizhna krayina yihnoyi nezalezhnosti ne viznala Ci administrativni utvorennya buli rozformovani v 1994 roci pislya skasuvannya v krayini politiki aparteyidu i znovu vklyucheni do skladu krayini i provinciyi V toj zhe chas Kapska provinciya bula rozdilena na Zahidnu Shidnu i Pivnichnu Kapski provinciyi nevelika yiyi chastina uvijshla do skladu novostvorenoyi Pivnichno Zahidnoyi provinciyi PosilannyaKapskaya koloniya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kapskaya koloniya Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros