Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східнокапська провінція — одна з провінцій Південно-Африканської Республіки.
| Східнокапська провінція | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Бішо | ||||
| Країна |  ПАР[3] | ||||
| |||||
| Населення | |||||
| - повне | 7 230 204 осіб (2 лютого 2022)[4] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 168 966 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 3019 м (d) | ||||
| - мінімальна | (Індійський океан) | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 27 квітня 1994 | ||||
| Губернатор | d | ||||
| Вебсайт | ecprov.gov.za | ||||
| Код ISO 3166-2 | ZA-EC | ||||
 | |||||
| |||||
Утворена в 1994 році з частини колишньої Капської провінції, а також квазінезалежних бантустанів Сіско і Транскей. Ця провінція — основна територія народу коса, з якого походять багато відомих південноафриканців, включаючи таких діячів АНК, як президенти ПАР Нельсон Мандела і Табо Мбекі (обидва вони народилися саме в цій провінції).
У Східнії Капській провінції розташована велика конурбація Порт-Елізабет. Центр провінції — місто Бішо. Провінція поділяється на шість районів (Альфред-Нзо, , , , , ) та , куди входить місто Порт-Елізабет. Інші великі міста — Іст-Лондон (великий порт), . Провінція залишається однією з найбідніших в ПАР: це пов'язано, зокрема, з украй низьким рівнем життя в колишніх бантустанах Сіско і Транскей.
Східнокапська провінція межує з Західнокапською та Північнокапською провінціями, з провінціями Фрі-Стейт і Квазулу-Наталь, а також з Лесото. На півдні омивається Індійським океаном. На території провінції розташовані заповідники Аддо і .
Історія
Східнокапська провінція, як і Південноафриканська виникла в 1994 році. До неї були включені райони з територій Транскей і Сіско, а також ті, що входили тоді до Капської провінції.
Географія
Клімат Східної Капської провінції поступово стає вологим із заходу на схід. Узбережжя, як правило, надійне — з вкрапленнями пляжів. Більшість території провінції горбиста. Найвища точка в провінції — гора Ben Macdhui, її висота 3001 м. На схід від Східного Лондону до кордону Квазулу-Наталь знаходяться пишні луки, в яких де-не-де розташовуються ділянки лісу.
Берегова лінія Східної Капської провінції простягається по південній частині Індійського океану. На північному сході вона межує з районами Лесото: Mohale's Hoek — захід Quthing Quthing — між Mohale і Qacha's Nek Qacha's Nek — схід Quthing
Усередині країна межує з такими областями:
- Західнокапська провінція (англ. Western Cape) — на заході
- Північнокапська провінція (англ. Northern Cape) — на північному заході
- Провінція Вільна держава (англ. Free State) — на півночі
- Провінція Квазулу-Наталь (англ. KwaZulu-Natal) — на крайньому північному сході
Клімат
Клімат провінції дуже різноманітний. На заході морозна зима та спекотне літо. Територія від цициками до Грейамстауна отримує більше опадів, які відносно рівномірно розподілені на ній. Далі, на схід, опади збільшуються, підвищується вологість повітря.
- Порт-Елізабет: січень: макс.: 25 ° C, мін.: 18 ° C; липень: макс.: 20 ° C, мін.: 9 ° C
- і : січень: макс.: 28 ° C, мін.: 11 ° C; липень: макс.: 14 ° C, мін.: −7 ° C
Туризм
Ландшафт провінції дуже різноманітний. На заході основну територію займає Карру. Східнокапська провінція пропонує широкий вибір атракціонів, у тому числі 800 км незайманої і недоторканої берегової лінії разом з чудовими пляжами.
Аддо Національний парк Слонів (англ. Addo Elephant National Park), розташований за 73 км від Порт-Елізабет, утворений у 1931 році. На його території мешкають 170 слонів, останній африканський буйвіл та 21 рідкісний чорний носоріг.
У районі села Родос у Південному Дракенсберзі на схилах високої гори (3001 м) знаходиться лижний курорт Тіффендел (англ. Tiffindell Ski Resort).
На відстані 80 км від прибережної смуги в гирлі річки (англ. Storms River) розташований Національний парк Цицикама.
На дикому узбережжі Індійського океану є селище з назвою Мазеппа-Бей, яку воно отримало від однойменного вітрильника, що сів у цій місцевості на мілину 1842 р. У селищі є готель та кілька котеджів для туристів, які надають перевагу відпочинку на морі, спостереженню за птахами та рибній ловлі.
Економіка
Східнокапська провінція є однією з найбідніших провінцій в Південній Африці. Це пояснюється тим, що найбільше в провінції — сільське господарство.
Сільське господарство
У провінції знаходяться багато родючих земель, що займає важливу роль у сільському господарстві. На родючій долині Ленгклуф (англ. Langkloof Valley) на південно-заході ростуть величезні фруктові сади. Вівчарство переважає в Карру. В області Олександрія-Грейамстаун (англ. Alexandria-Grahamstown) виробляють ананаси, цикорій та молочні продукти, в той час як кава і чай вирощують на території під назвою Магва (англ. Magwa). У регіоні колишнього Транскея зосереджені рогата худоба, вирощування кукурудзи та сорго. Завдяки співпраці з інститутом Форт-Хейр (англ. Fort Hare) у провінції функціонує оливкове виробництво.
Основу рибної промисловості провінції складають кальмари та риба.
Промисловість
У провінції розташовані 2 великі промислові центри — Порт-Елізабет і Іст-Лондон. Їхня економіка добре розвинена завдяки автомобільній промисловості, у Порт-Елізабет це General Motors і Volkswagen, в Іст-Лондон — DaimlerChrysler. Найбільший будівельний проект у Африці в наш час[] в Коезі (англ. Coega), приблизно за 20 км на північ від Порт-Елізабет, де будують новий порт. Очікується, що поява нового порту дасть поштовх у провінції основним економічним зростанням.
Є 2 порти і 3 аеропорти, які сполучають основні центри; у провінції також відмінні дороги та залізнична інфраструктура.
Плани на розвиток області, як експортно-орієнтованої зони включають в себе будівництво глибоководного порту Ngqura.
Інші важливі сектори включають фінанси, нерухомість, бізнес-послуги, оптову та роздрібну торгівлі, готелі та ресторани.
Примітки
- 124(1) // Constitution of the Republic of South Africa, 1993 // Government Gazette of the Republic of South Africa — Government Printing Works, 1994. — Т. 343, вип. 15466.
- 103(1) // Constitution of the Republic of South Africa, 1996, Grondwet van die Republiek van Suid-Afrika, 1996, Molaotheo wa Rephaboliki ya Aforika Borwa wa 1996, UmThethosisekelo weRiphabliki yeSewula Afrika we-1996, uMgaqo-siseko weRiphablikhi yoMzantsi-Afrika ka-1996, uMthethosisekelo weRiphabhuliki yaseNingizimu Afrika, we-1996, Molaotheo wa Repabliki ya Afrika Borwa, wa 1996, Molaotheo wa Afrika Borwa wa 1996, uMtsetfosisekelo weRiphabhulikhi yeNingizimu Afrika wanga-1996, Ndayotewa ya Riphabuḽiki ya Afrika Tshipembe, wa 1996, Vumbiwa ra Riphabliki ra Afrika Dzonga, 1996 — 1996.
- archINFORM — 1994.
- Census 2022 Statistical Release — Pretoria: Stats SA, 2023. — P. 3.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східнокапська провінція |
- Провінційний уряд Східної Капської республіки [ 21 липня 2006 у Wayback Machine.]
- Соціально-Економічна Консультативна Рада Східної Капської республіки [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Корпорація Розвитку Східної Капської республіки [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnokapska provinciya odna z provincij Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Shidnokapska provinciyaangl Eastern Cape 2 PraporAdm centr BishoKrayina PAR 3 Mezhuye z susidni adminodiniciPivnichna Kapska provinciya Fri Stejt Cgachas Nek Cguting Mohales Huk Zahidna Kapska provinciya Kvazulu Natal Naselennya povne 7 230 204 osib 2 lyutogo 2022 4 Plosha povna 168 966 km Visota maksimalna 3019 m d minimalna Indijskij okean Chasovij poyas UTC 2Data zasnuvannya 27 kvitnya 1994Gubernator dVebsajt ecprov gov zaKod ISO 3166 2 ZA ECVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidnokapska provinciyaPredstavnik narodu kosa za virobnictvom cegli Utvorena v 1994 roci z chastini kolishnoyi Kapskoyi provinciyi a takozh kvazinezalezhnih bantustaniv Sisko i Transkej Cya provinciya osnovna teritoriya narodu kosa z yakogo pohodyat bagato vidomih pivdennoafrikanciv vklyuchayuchi takih diyachiv ANK yak prezidenti PAR Nelson Mandela i Tabo Mbeki obidva voni narodilisya same v cij provinciyi U Shidniyi Kapskij provinciyi roztashovana velika konurbaciya Port Elizabet Centr provinciyi misto Bisho Provinciya podilyayetsya na shist rajoniv Alfred Nzo ta kudi vhodit misto Port Elizabet Inshi veliki mista Ist London velikij port Provinciya zalishayetsya odniyeyu z najbidnishih v PAR ce pov yazano zokrema z ukraj nizkim rivnem zhittya v kolishnih bantustanah Sisko i Transkej Shidnokapska provinciya mezhuye z Zahidnokapskoyu ta Pivnichnokapskoyu provinciyami z provinciyami Fri Stejt i Kvazulu Natal a takozh z Lesoto Na pivdni omivayetsya Indijskim okeanom Na teritoriyi provinciyi roztashovani zapovidniki Addo i IstoriyaShidnokapska provinciya yak i Pivdennoafrikanska vinikla v 1994 roci Do neyi buli vklyucheni rajoni z teritorij Transkej i Sisko a takozh ti sho vhodili todi do Kapskoyi provinciyi GeografiyaKlimat Shidnoyi Kapskoyi provinciyi postupovo staye vologim iz zahodu na shid Uzberezhzhya yak pravilo nadijne z vkraplennyami plyazhiv Bilshist teritoriyi provinciyi gorbista Najvisha tochka v provinciyi gora Ben Macdhui yiyi visota 3001 m Na shid vid Shidnogo Londonu do kordonu Kvazulu Natal znahodyatsya pishni luki v yakih de ne de roztashovuyutsya dilyanki lisu Beregova liniya Shidnoyi Kapskoyi provinciyi prostyagayetsya po pivdennij chastini Indijskogo okeanu Na pivnichnomu shodi vona mezhuye z rajonami Lesoto Mohale s Hoek zahid Quthing Quthing mizh Mohale i Qacha s Nek Qacha s Nek shid Quthing Useredini krayina mezhuye z takimi oblastyami Zahidnokapska provinciya angl Western Cape na zahodi Pivnichnokapska provinciya angl Northern Cape na pivnichnomu zahodi Provinciya Vilna derzhava angl Free State na pivnochi Provinciya Kvazulu Natal angl KwaZulu Natal na krajnomu pivnichnomu shodiKlimatKlimat provinciyi duzhe riznomanitnij Na zahodi morozna zima ta spekotne lito Teritoriya vid cicikami do Grejamstauna otrimuye bilshe opadiv yaki vidnosno rivnomirno rozpodileni na nij Dali na shid opadi zbilshuyutsya pidvishuyetsya vologist povitrya Port Elizabet sichen maks 25 C min 18 C lipen maks 20 C min 9 C i sichen maks 28 C min 11 C lipen maks 14 C min 7 CTurizmLandshaft provinciyi duzhe riznomanitnij Na zahodi osnovnu teritoriyu zajmaye Karru Shidnokapska provinciya proponuye shirokij vibir atrakcioniv u tomu chisli 800 km nezajmanoyi i nedotorkanoyi beregovoyi liniyi razom z chudovimi plyazhami Addo Nacionalnij park Sloniv angl Addo Elephant National Park roztashovanij za 73 km vid Port Elizabet utvorenij u 1931 roci Na jogo teritoriyi meshkayut 170 sloniv ostannij afrikanskij bujvil ta 21 ridkisnij chornij nosorig U rajoni sela Rodos u Pivdennomu Drakensberzi na shilah visokoyi gori 3001 m znahoditsya lizhnij kurort Tiffendel angl Tiffindell Ski Resort Na vidstani 80 km vid priberezhnoyi smugi v girli richki angl Storms River roztashovanij Nacionalnij park Cicikama Na dikomu uzberezhzhi Indijskogo okeanu ye selishe z nazvoyu Mazeppa Bej yaku vono otrimalo vid odnojmennogo vitrilnika sho siv u cij miscevosti na milinu 1842 r U selishi ye gotel ta kilka kotedzhiv dlya turistiv yaki nadayut perevagu vidpochinku na mori sposterezhennyu za ptahami ta ribnij lovli EkonomikaShidnokapska provinciya ye odniyeyu z najbidnishih provincij v Pivdennij Africi Ce poyasnyuyetsya tim sho najbilshe v provinciyi silske gospodarstvo Silske gospodarstvo U provinciyi znahodyatsya bagato rodyuchih zemel sho zajmaye vazhlivu rol u silskomu gospodarstvi Na rodyuchij dolini Lengkluf angl Langkloof Valley na pivdenno zahodi rostut velichezni fruktovi sadi Vivcharstvo perevazhaye v Karru V oblasti Oleksandriya Grejamstaun angl Alexandria Grahamstown viroblyayut ananasi cikorij ta molochni produkti v toj chas yak kava i chaj viroshuyut na teritoriyi pid nazvoyu Magva angl Magwa U regioni kolishnogo Transkeya zoseredzheni rogata hudoba viroshuvannya kukurudzi ta sorgo Zavdyaki spivpraci z institutom Fort Hejr angl Fort Hare u provinciyi funkcionuye olivkove virobnictvo Osnovu ribnoyi promislovosti provinciyi skladayut kalmari ta riba PromislovistU provinciyi roztashovani 2 veliki promislovi centri Port Elizabet i Ist London Yihnya ekonomika dobre rozvinena zavdyaki avtomobilnij promislovosti u Port Elizabet ce General Motors i Volkswagen v Ist London DaimlerChrysler Najbilshij budivelnij proekt u Africi v nash chas koli v Koezi angl Coega priblizno za 20 km na pivnich vid Port Elizabet de buduyut novij port Ochikuyetsya sho poyava novogo portu dast poshtovh u provinciyi osnovnim ekonomichnim zrostannyam Ye 2 porti i 3 aeroporti yaki spoluchayut osnovni centri u provinciyi takozh vidminni dorogi ta zaliznichna infrastruktura Plani na rozvitok oblasti yak eksportno oriyentovanoyi zoni vklyuchayut v sebe budivnictvo glibokovodnogo portu Ngqura Inshi vazhlivi sektori vklyuchayut finansi neruhomist biznes poslugi optovu ta rozdribnu torgivli goteli ta restorani Primitki124 1 Constitution of the Republic of South Africa 1993 Government Gazette of the Republic of South Africa Government Printing Works 1994 T 343 vip 15466 d Track Q1540445d Track Q107263706d Track Q2591169 103 1 Constitution of the Republic of South Africa 1996 Grondwet van die Republiek van Suid Afrika 1996 Molaotheo wa Rephaboliki ya Aforika Borwa wa 1996 UmThethosisekelo weRiphabliki yeSewula Afrika we 1996 uMgaqo siseko weRiphablikhi yoMzantsi Afrika ka 1996 uMthethosisekelo weRiphabhuliki yaseNingizimu Afrika we 1996 Molaotheo wa Repabliki ya Afrika Borwa wa 1996 Molaotheo wa Afrika Borwa wa 1996 uMtsetfosisekelo weRiphabhulikhi yeNingizimu Afrika wanga 1996 Ndayotewa ya Riphabuḽiki ya Afrika Tshipembe wa 1996 Vumbiwa ra Riphabliki ra Afrika Dzonga 1996 1996 d Track Q60567 archINFORM 1994 d Track Q265049 Census 2022 Statistical Release Pretoria Stats SA 2023 P 3 d Track Q7604433d Track Q3926d Track Q123078666PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidnokapska provinciyaProvincijnij uryad Shidnoyi Kapskoyi respubliki 21 lipnya 2006 u Wayback Machine Socialno Ekonomichna Konsultativna Rada Shidnoyi Kapskoyi respubliki 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine Korporaciya Rozvitku Shidnoyi Kapskoyi respubliki 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine