Ця стаття не містить . (жовтень 2023) |
Транскей («по той бік ) — перший з колишніх автономних регіонів банту біля східного узбережжя Південно-Африканської Республіки. Його площа становила 43.800 км², а населення близько 3,2 мільйона чоловік. В епоху політики апартеїду Транскей мав автономне управління як бантустан зі столицею в . В 1989 році з 6 200 000 представників народу коса в Транскеї жили 2 900 000. Єдиним портом Транскея було місто .
Транскей | |||||
| |||||
Гімн: Nkosi Sikelel' iAfrika | |||||
Столиця | |||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | тсвана, африкаанс, англійська, | ||||
Форма правління | Парламентська республіка/Бантустан | ||||
Президент | Кайзер Мананзіма, Банту Холоміса | ||||
Автономія в межах ПАР | 26 жовтня 1976 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 45,000 км² | ||||
Населення | |||||
- Густота | 53/км² | ||||
Валюта | Ранд (ZAR ) | ||||
Часовий пояс | |||||
Домен | |||||
|
Історія
В XIX столітті територією Транскея управляла Велика Британія за допомогою призначуваних глав парламентської системи. В 1931 році ця система була перетворена в Загальну раду, під головуванням білих чиновників. В 1951 році, після об'єднання різних етнічних груп, він був розширений за рахунок різних регіональних рад. З 1963 року Транскей мав внутрішнє самоврядування і 26 жовтня 1976 року він став першим бантустаном, якому ПАР надала повну незалежність. Всі чорношкірі вихідці Транскея та їхні нащадки стали громадянами нової держави, втративши громадянство Південно-Африканської Республіки.
Однак, незалежність Транскея не знайшла міжнародного визнання. Організація Африканської Єдності виступила із закликом не визнавати Транскей, бо «це означало б визнання апартеїду». ООН прийняла позицію ОАЄ, підтримавши цю установку.
Навіть Ізраїль, незважаючи на щільні зв'язку з Преторією, визнав незалежність Транскея лише de facto. В ізраїльських телефонних довідниках Транскей фігурував як незалежна держава. Ізраїльський бізнесмен (близький друг тодішнього прем'єра Менахема Бегіна) відкрив в Транскеї представництво своєї комп'ютерної компанії «Дегем». Професор Джозеф Бен-Дак став державним радником Транскея.
Вже в 1978 році Транскей обірвав всі дипломатичні відносини з «опальною» ПАР — але навіть це не додало йому міжнародного престижу. В 1987 році в Транскеї стався військовий путч, в результаті якого був повалений глава держави і племінник Нельсона Мандели — Кайзер Матанзіма. Замість нього до влади прийшов Банту Холоміса, що став пізніше південноафриканським депутатом.
Після закінчення політики апартеїду і перших загальнонаціональних південноафриканських парламентських виборів у квітні 1994 року, Транскей був скасований і розчленований, ставши частиною Південно-Африканської Республіки. Адміністративно він був включений в Східну Капськую провінцію. Колишні громадяни Транскея знову стали громадянами ПАР.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2023 Transkej po toj bik pershij z kolishnih avtonomnih regioniv bantu bilya shidnogo uzberezhzhya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Jogo plosha stanovila 43 800 km a naselennya blizko 3 2 miljona cholovik V epohu politiki aparteyidu Transkej mav avtonomne upravlinnya yak bantustan zi stoliceyu v V 1989 roci z 6 200 000 predstavnikiv narodu kosa v Transkeyi zhili 2 900 000 Yedinim portom Transkeya bulo misto Transkej iRiphabliki yeTranskei Prapor Gerb Gimn Nkosi Sikelel iAfrika Roztashuvannya Transkeya Stolicya Oficijni movi tsvana afrikaans anglijska Forma pravlinnya Parlamentska respublika Bantustan Prezident Kajzer Mananzima Bantu Holomisa Avtonomiya v mezhah PAR 26 zhovtnya 1976 Plosha Zagalom 45 000 km Naselennya Gustota 53 km Valyuta Rand a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 ZAR a Chasovij poyas Domen Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TranskejIstoriyaV XIX stolitti teritoriyeyu Transkeya upravlyala Velika Britaniya za dopomogoyu priznachuvanih glav parlamentskoyi sistemi V 1931 roci cya sistema bula peretvorena v Zagalnu radu pid golovuvannyam bilih chinovnikiv V 1951 roci pislya ob yednannya riznih etnichnih grup vin buv rozshirenij za rahunok riznih regionalnih rad Z 1963 roku Transkej mav vnutrishnye samovryaduvannya i 26 zhovtnya 1976 roku vin stav pershim bantustanom yakomu PAR nadala povnu nezalezhnist Vsi chornoshkiri vihidci Transkeya ta yihni nashadki stali gromadyanami novoyi derzhavi vtrativshi gromadyanstvo Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Odnak nezalezhnist Transkeya ne znajshla mizhnarodnogo viznannya Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti vistupila iz zaklikom ne viznavati Transkej bo ce oznachalo b viznannya aparteyidu OON prijnyala poziciyu OAYe pidtrimavshi cyu ustanovku Navit Izrayil nezvazhayuchi na shilni zv yazku z Pretoriyeyu viznav nezalezhnist Transkeya lishe de facto V izrayilskih telefonnih dovidnikah Transkej figuruvav yak nezalezhna derzhava Izrayilskij biznesmen blizkij drug todishnogo prem yera Menahema Begina vidkriv v Transkeyi predstavnictvo svoyeyi komp yuternoyi kompaniyi Degem Profesor Dzhozef Ben Dak stav derzhavnim radnikom Transkeya Vzhe v 1978 roci Transkej obirvav vsi diplomatichni vidnosini z opalnoyu PAR ale navit ce ne dodalo jomu mizhnarodnogo prestizhu V 1987 roci v Transkeyi stavsya vijskovij putch v rezultati yakogo buv povalenij glava derzhavi i pleminnik Nelsona Mandeli Kajzer Matanzima Zamist nogo do vladi prijshov Bantu Holomisa sho stav piznishe pivdennoafrikanskim deputatom Pislya zakinchennya politiki aparteyidu i pershih zagalnonacionalnih pivdennoafrikanskih parlamentskih viboriv u kvitni 1994 roku Transkej buv skasovanij i rozchlenovanij stavshi chastinoyu Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Administrativno vin buv vklyuchenij v Shidnu Kapskuyu provinciyu Kolishni gromadyani Transkeya znovu stali gromadyanami PAR