Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Намібія — держава у Південно-Західній Африці, яка понад сто років знаходилась під владою різних колоніальних держав, і отримала незалежність лише наприкінці 1980-х років.
Періодизація намібійської історії
Хронологічно історію Намібії можна розбити на чотири етапи:
- Територія сучасної Намібії до початку активного втручання європейців у життя місцевого населення (до кін. XVIII ст.)
- Новий час (кін. XVIII—XIX ст.), позначений активізацією колоніальної політики західних держав на території Намібії.
- Новітній час — майже усе ХХ ст. до 9 лютого 1990 року, тобто до дати проголошення Намібією державної незалежноті, період тривалої і жорсткої боротьби народів Намібії за самостійність.
- Сучасність — розвиток незалежної Намібії у 1900—2000-ні роки.
Давні часи
Як свідчать археологічні дослідження, перші люди на території сучасної Намібії з'явились в періоди середнього та пізнього палеоліту. На стоянках перших людей в печері Аполло-11 та інших місцях виявлені кам'яні знаряддя праці, характерні для цієї доби. Першими на територію Південно-Західної Африки в добу неоліту пришли, ймовірно, койсаномовні народи, предки сучасних сан (бушменів), що мешкають на північному сході Намібії і північному заході Ботсвани. Вони були організовані в невеликі родинні групи і займалися полюванням і збиранням, при цьому у кожної групи була своя значна територія. Ймовірно, близько 600 р. до н.е. вздовж узбережжя Намібії пропливли фінікійські мореплавці, спрямовані єгипетським фараоном Нехо II.
Фрагментарні дані археології, лінгвістики й усної творчості дозволяють скласти лише приблизну картину міграцій племен до 19 ст. Ймовірно, найважливіші міграції розтягувалися у часі на декілька сторіч. Окремі племінні групи нама, що просувалися в північному напрямку до південних районів плоскогір'я, нараховували від декількох десятків до декількох тисяч чоловік. Вони поєднували полювання з примітивним скотарством, як і намамовні гірські племена дамара на півночі плоскогір'я і в межах центральної частини Великого Уступу. Гереромовні скотарі мігрували на південь в район плоскогір'я Каоко (племена хімба, тджимба) і в центральні райони плато (гереро, мбандеру). Всі вони були скотарями і не створили централізовану соціально-політичну організацію. Групи мисливців і скотарів постійно пересувалися в пошуках пасовищ і води, долаючи величезні відстані.
Період європейських відкриттів
У 1485 р. першими з європейців узбережжя Намібії відкрили португальські мореплавці на чолі з Діогу Каном. У 16 ст. на півночі Намібії осідлі овамбо, що мігрували сюди, розселилися вздовж річок Кунене і Окаванго і на розташованих між ними внутрішніх заливних рівнинах. Так виникли райони постійних поселень, що розділялися лісовими масивами. Залежно від природних умов в цих районах могли жити від декількох сотень чоловік (на посушливому заході) до декількох десятків тисяч чоловік (в більш зволожених північно-східних районах), де виникли «королівства», що склалися над матрилінійними кланами і що склали основу традиційної соціально-економічної організації населення. Далі на сході основними торговими шляхами і маршрутами міграцій служили річки Окаванго і Замбезі. Племена овамбо займалися видобутком міді на плато Отаві, залізняку в Кассингу і солі в обширній безстічній западині — солончаку Етоша.
Новий час
Просування європейців з Капської колонії, що почалося з кінця 18 ст., змусило деякі частково європеїзовані групи місцевого населення переправитися на правобережжя р. Оранжевої. Народ орлам розселився серед нама аж до північно-західної частини плоскогір'я Каоко. Їх вторгнення порушило традиційний устрій життя місцевого населення і крихкий соціально-політичний баланс в тутешніх краях. Орлам були потрібні товари, які вони могли б обміняти на європейські промислові вироби. Вони використали свою технічну перевагу над місцевим населенням (бичачі упряжки і вогнепальна зброя) для захоплення єдиного товару, що користувався попитом у європейців -худоби гереро. У 1830-1850-х роках вождь орлам Йонкер Африканер підпорядкував багато племен нама і гереро і створив військово-територіальне утворення, влада якого розповсюджувалася на більшую частину центральних районів сучасної Намібії. Йонкер Африканер управляв ним зі своїх ставок в Віндгуці і Окахандьє. Тоді ж у внутрішні райони південної частини Намібії проникли європейські торговці і місіонери, після 1840 року найбільшу активність тут виявляло Рейнська місіонерська громада. Після смерті Йонкера Африкаанера в 1861 році його держава розпалася, однак загальна зацікавленість в нормальній торгівлі стримувала міжусобні зіткнення і крадіж худоби.
Погіршення обстановки на півночі, пов'язане з двома рейдами людей Йонкера і першою спробою португальців захопити внутрішні райони південної Анголи, стурбували вождів овамбо, які почали озброюватися. У 1860-1870-ті роки головним предметом мінової торгівлі була слоняча кістка, однак коли слони були винищені, місцеве населення стало здійснювати набіги на своїх північних сусідів і викрадати у них худобу. З'явився особливий прошарок військових керівників, ленга, що зосередили в своїх руках значну владу.
У 1878 році Велика Британія захопила район Волфіш-Бея, приєднавши його через шість років до Капської колонії. Але перший рішучий крок до колонізації внутрішніх районів Намібії зробила в 1884 Німеччина, оголосивши протекторат над територіальними придбаннями бременського купця Людеріца, який купив у вождя одного з племен нама бухту Ангра-Пекена і прилеглий до неї район. Потім німці зуміли нав'язати місцевим вождям так званий «договір про захист», тобто про протекторат, і незабаром під контролем Німеччини виявилася значна частина території. Для управління новими володіннями було створене «Німецьку колоніальну громаду Південно-Західної Африки», що проіснувала 10 років. Коли громаді стало не під силу впоратися з озброєним опором намібійців, офіційний Берлін направив туди губернатора Теодора Лейтвейна, після чого в Намібію прибули перші білі поселенці. У 1897—1898 рр. в Намібії вибухнула епідемія чуми рогатої худоби, що принесла величезні біди місцевому сільському населенню. Внаслідок грабіжницьких дій білих торговців і подальших захоплень землі, зазнала краху політика поступових вибіркових захоплень, що проводиться губернатором і витиснення африканців в економічно неперспективні райони.
XX століття
Війни гереро і намаква
У січні 1904 року на боротьбу з німецькими колонізаторами піднялися гереро. Після вирішальної перемоги при Ватерберсі командуючий німецькими частинами Лотар фон Трота віддав наказ про фізичне винищення всіх гереро. У кінці того ж року під керуванням вождя Хендріка Вітбоя проти німців виступили народи південної Намібії. До моменту припинення бойових дій в 1907 втрати намібійців склали близько 100 тис. чоловік, або 60% населення, що жило в межах плоскогір'я.
У 1914 році Південноафриканський Союз (ПАС) вступив на боці Великої Британії в Першу світову війну і в наступному році розгромив колоніальні війська Німеччини на території Намібії.
Під управлінням ПАР
У 1920 Намібія була передана під управління ПАС як підмандатна територія Ліги Націй, який дістав право виконувати тут законодавчі, виконавчі і судові функції.
Перехід Намібії під контроль ПАС і напад на неї португальців з території Анголи зумовили встановлення в Овамболенді колоніального панування. Це збіглося з голодом 1915-1916 рр., який, разом з епідемією грипу, що вибухнула двома роками пізніше, забрав біля чверті населення Овамболенду.
Ще двічі ПАС використав військову силу (тепер вже включаючи повітряне бомбардування) для утихомирення місцевого населення — в 1922 р. для придушення повстання бондельсвартів (однієї з етнічних груп нама) на півдні і в 1932 р. проти одного з вождів овамбо Іпумбу.
У 1946 році створена замість Ліги націй ООН відкинула прохання ПАС про включення до його складу території Південно-Західної Африки. У відповідь ПАС відмовився передати цю територію під опіку ООН, почавши тим самим затяжний судовий розгляд в Міжнародному суді ООН.
Боротьба за незалежність (1966-1990)
У 1966 Генеральна асамблея ООН анулювала мандат ПАР і передала Намібію під егіду ООН. У 1971 Міжнародний суд підтвердив законність цього кроку.
Рішення Міжнародного суду, страйк робочих-контрактників і активніша участь церкви в політичному житті ознаменували початок періоду масового опору колоніальному правлінню. До середини 1970-х років Південно-Африканська Республіка була вимушена визнати право Намібії на незалежність. У 1975-1977 рр. з ініціативи ПАР в Віндгуку проходила т.з. «конституційна конференція» за участю слухняних південноафриканській владі політичних угрупувань. Була вироблена конституція, заснована на адміністративному розподілі країни за етнічною ознакою.
В квітні 1978 р. ПАР погодилася на припинення вогню і проведення в Намібії виборів під спостереженням ООН. Однак дещо пізніше вона відкинула план ООН, заснований на пропозиціях країн Заходу. Позиція ПАР ще більш посилилася після того, як в 1980-ті роки адміністрація США висунула вимогу про ув'язку виведення південноафриканських військ з Намібії з виведенням кубинських військ з Анголи, що ще на 10 років відстрочило розв'язання намібійської проблеми.
ПАР, потерпівши військову поразку в південній Анголі, в 1988 р. за посередництва США і СРСР пішла на переговори з Анголою і Кубою з питання про урегулювання ситуації на півдні Африки. З 1 квітня 1989 відповідно до резолюції №435 Ради Безпеки почався розрахований на рік перехід Намібії до незалежності, здійснюваний під контролем ООН.
У перехідний період лідери СВАПО і більше як 40 тис. їх прихильників повернулися з вигнання на батьківщину, пройшла реєстрація політичних партій і 95% потенційних виборців. 97% виборців взяли участь у виборах в Засновницьку асамблею, проведених під спостереженням ООН, на яких за СВАПО проголосувало 57% виборців. Засновницька асамблея розробила і прийняла конституцію Намібії. 21 березня 1990 Намібія була проголошена незалежною республікою, а її першим президентом став лідер СВАПО , який у 1970-1980-ті роки знаходився у вигнанні.
Розвиток Намібії після проголошення незалежності
Після проголошення незалежності ситуація в Намібії загалом була мирною і спокійною. Головними напрямами державної політики були досягнення національного примирення, соціальної рівності і економічний розвиток. На виборах 1994 СВАПО ще більше укріпила свої політичні позиції. Намітилося помірне економічне зростання в сфері іноземного туризму, рибальстві і обробляючій промисловості, досягнуте передусім за рахунок державних інвестицій. До кінця першого десятиріччя незалежності найскладнішими проблемами Намібії залишаються страйковий рух, невдоволення селян ходом земельної реформи, безробіття.
Джерела
- Короткий історичний нарис історії Намібії у розділі «Країни світу» на сайті Укрінформу[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
Література
- С. В. Гринько. Намібії проголошення незалежності // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Namibiya derzhava u Pivdenno Zahidnij Africi yaka ponad sto rokiv znahodilas pid vladoyu riznih kolonialnih derzhav i otrimala nezalezhnist lishe naprikinci 1980 h rokiv Istoriya NamibiyiKojsanski narodiMigraciya bantuNimecka Pivdenno Zahidna AfrikaGenocid plemen gerero i namaPivdenno Zahidna Afrikanska kampaniyaPivdenno Zahidna AfrikaVijna za nezalezhnist NamibiyiSVAPOPortal Namibiya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiPeriodizaciya namibijskoyi istoriyiHronologichno istoriyu Namibiyi mozhna rozbiti na chotiri etapi Teritoriya suchasnoyi Namibiyi do pochatku aktivnogo vtruchannya yevropejciv u zhittya miscevogo naselennya do kin XVIII st Novij chas kin XVIII XIX st poznachenij aktivizaciyeyu kolonialnoyi politiki zahidnih derzhav na teritoriyi Namibiyi Novitnij chas majzhe use HH st do 9 lyutogo 1990 roku tobto do dati progoloshennya Namibiyeyu derzhavnoyi nezalezhnoti period trivaloyi i zhorstkoyi borotbi narodiv Namibiyi za samostijnist Suchasnist rozvitok nezalezhnoyi Namibiyi u 1900 2000 ni roki Davni chasiYak svidchat arheologichni doslidzhennya pershi lyudi na teritoriyi suchasnoyi Namibiyi z yavilis v periodi serednogo ta piznogo paleolitu Na stoyankah pershih lyudej v pecheri Apollo 11 ta inshih miscyah viyavleni kam yani znaryaddya praci harakterni dlya ciyeyi dobi Pershimi na teritoriyu Pivdenno Zahidnoyi Afriki v dobu neolitu prishli jmovirno kojsanomovni narodi predki suchasnih san bushmeniv sho meshkayut na pivnichnomu shodi Namibiyi i pivnichnomu zahodi Botsvani Voni buli organizovani v neveliki rodinni grupi i zajmalisya polyuvannyam i zbirannyam pri comu u kozhnoyi grupi bula svoya znachna teritoriya Jmovirno blizko 600 r do n e vzdovzh uzberezhzhya Namibiyi proplivli finikijski moreplavci spryamovani yegipetskim faraonom Neho II Fragmentarni dani arheologiyi lingvistiki j usnoyi tvorchosti dozvolyayut sklasti lishe pribliznu kartinu migracij plemen do 19 st Jmovirno najvazhlivishi migraciyi roztyaguvalisya u chasi na dekilka storich Okremi pleminni grupi nama sho prosuvalisya v pivnichnomu napryamku do pivdennih rajoniv ploskogir ya narahovuvali vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh tisyach cholovik Voni poyednuvali polyuvannya z primitivnim skotarstvom yak i namamovni girski plemena damara na pivnochi ploskogir ya i v mezhah centralnoyi chastini Velikogo Ustupu Gereromovni skotari migruvali na pivden v rajon ploskogir ya Kaoko plemena himba tdzhimba i v centralni rajoni plato gerero mbanderu Vsi voni buli skotaryami i ne stvorili centralizovanu socialno politichnu organizaciyu Grupi mislivciv i skotariv postijno peresuvalisya v poshukah pasovish i vodi dolayuchi velichezni vidstani Period yevropejskih vidkrittivU 1485 r pershimi z yevropejciv uzberezhzhya Namibiyi vidkrili portugalski moreplavci na choli z Diogu Kanom U 16 st na pivnochi Namibiyi osidli ovambo sho migruvali syudi rozselilisya vzdovzh richok Kunene i Okavango i na roztashovanih mizh nimi vnutrishnih zalivnih rivninah Tak vinikli rajoni postijnih poselen sho rozdilyalisya lisovimi masivami Zalezhno vid prirodnih umov v cih rajonah mogli zhiti vid dekilkoh soten cholovik na posushlivomu zahodi do dekilkoh desyatkiv tisyach cholovik v bilsh zvolozhenih pivnichno shidnih rajonah de vinikli korolivstva sho sklalisya nad matrilinijnimi klanami i sho sklali osnovu tradicijnoyi socialno ekonomichnoyi organizaciyi naselennya Dali na shodi osnovnimi torgovimi shlyahami i marshrutami migracij sluzhili richki Okavango i Zambezi Plemena ovambo zajmalisya vidobutkom midi na plato Otavi zaliznyaku v Kassingu i soli v obshirnij bezstichnij zapadini solonchaku Etosha Novij chasProsuvannya yevropejciv z Kapskoyi koloniyi sho pochalosya z kincya 18 st zmusilo deyaki chastkovo yevropeyizovani grupi miscevogo naselennya perepravitisya na pravoberezhzhya r Oranzhevoyi Narod orlam rozselivsya sered nama azh do pivnichno zahidnoyi chastini ploskogir ya Kaoko Yih vtorgnennya porushilo tradicijnij ustrij zhittya miscevogo naselennya i krihkij socialno politichnij balans v tuteshnih krayah Orlam buli potribni tovari yaki voni mogli b obminyati na yevropejski promislovi virobi Voni vikoristali svoyu tehnichnu perevagu nad miscevim naselennyam bichachi upryazhki i vognepalna zbroya dlya zahoplennya yedinogo tovaru sho koristuvavsya popitom u yevropejciv hudobi gerero U 1830 1850 h rokah vozhd orlam Jonker Afrikaner pidporyadkuvav bagato plemen nama i gerero i stvoriv vijskovo teritorialne utvorennya vlada yakogo rozpovsyudzhuvalasya na bilshuyu chastinu centralnih rajoniv suchasnoyi Namibiyi Jonker Afrikaner upravlyav nim zi svoyih stavok v Vindguci i Okahandye Todi zh u vnutrishni rajoni pivdennoyi chastini Namibiyi pronikli yevropejski torgovci i misioneri pislya 1840 roku najbilshu aktivnist tut viyavlyalo Rejnska misionerska gromada Pislya smerti Jonkera Afrikaanera v 1861 roci jogo derzhava rozpalasya odnak zagalna zacikavlenist v normalnij torgivli strimuvala mizhusobni zitknennya i kradizh hudobi Pogirshennya obstanovki na pivnochi pov yazane z dvoma rejdami lyudej Jonkera i pershoyu sproboyu portugalciv zahopiti vnutrishni rajoni pivdennoyi Angoli sturbuvali vozhdiv ovambo yaki pochali ozbroyuvatisya U 1860 1870 ti roki golovnim predmetom minovoyi torgivli bula slonyacha kistka odnak koli sloni buli vinisheni misceve naselennya stalo zdijsnyuvati nabigi na svoyih pivnichnih susidiv i vikradati u nih hudobu Z yavivsya osoblivij prosharok vijskovih kerivnikiv lenga sho zoseredili v svoyih rukah znachnu vladu U 1878 roci Velika Britaniya zahopila rajon Volfish Beya priyednavshi jogo cherez shist rokiv do Kapskoyi koloniyi Ale pershij rishuchij krok do kolonizaciyi vnutrishnih rajoniv Namibiyi zrobila v 1884 Nimechchina ogolosivshi protektorat nad teritorialnimi pridbannyami bremenskogo kupcya Lyuderica yakij kupiv u vozhdya odnogo z plemen nama buhtu Angra Pekena i prileglij do neyi rajon Potim nimci zumili nav yazati miscevim vozhdyam tak zvanij dogovir pro zahist tobto pro protektorat i nezabarom pid kontrolem Nimechchini viyavilasya znachna chastina teritoriyi Dlya upravlinnya novimi volodinnyami bulo stvorene Nimecku kolonialnu gromadu Pivdenno Zahidnoyi Afriki sho proisnuvala 10 rokiv Koli gromadi stalo ne pid silu vporatisya z ozbroyenim oporom namibijciv oficijnij Berlin napraviv tudi gubernatora Teodora Lejtvejna pislya chogo v Namibiyu pribuli pershi bili poselenci U 1897 1898 rr v Namibiyi vibuhnula epidemiya chumi rogatoyi hudobi sho prinesla velichezni bidi miscevomu silskomu naselennyu Vnaslidok grabizhnickih dij bilih torgovciv i podalshih zahoplen zemli zaznala krahu politika postupovih vibirkovih zahoplen sho provoditsya gubernatorom i vitisnennya afrikanciv v ekonomichno neperspektivni rajoni XX stolittyaLotar fon Trota 1905 Vijni gerero i namakva U sichni 1904 roku na borotbu z nimeckimi kolonizatorami pidnyalisya gerero Pislya virishalnoyi peremogi pri Vaterbersi komanduyuchij nimeckimi chastinami Lotar fon Trota viddav nakaz pro fizichne vinishennya vsih gerero U kinci togo zh roku pid keruvannyam vozhdya Hendrika Vitboya proti nimciv vistupili narodi pivdennoyi Namibiyi Do momentu pripinennya bojovih dij v 1907 vtrati namibijciv sklali blizko 100 tis cholovik abo 60 naselennya sho zhilo v mezhah ploskogir ya U 1914 roci Pivdennoafrikanskij Soyuz PAS vstupiv na boci Velikoyi Britaniyi v Pershu svitovu vijnu i v nastupnomu roci rozgromiv kolonialni vijska Nimechchini na teritoriyi Namibiyi Pid upravlinnyam PAR U 1920 Namibiya bula peredana pid upravlinnya PAS yak pidmandatna teritoriya Ligi Nacij yakij distav pravo vikonuvati tut zakonodavchi vikonavchi i sudovi funkciyi Perehid Namibiyi pid kontrol PAS i napad na neyi portugalciv z teritoriyi Angoli zumovili vstanovlennya v Ovambolendi kolonialnogo panuvannya Ce zbiglosya z golodom 1915 1916 rr yakij razom z epidemiyeyu gripu sho vibuhnula dvoma rokami piznishe zabrav bilya chverti naselennya Ovambolendu She dvichi PAS vikoristav vijskovu silu teper vzhe vklyuchayuchi povitryane bombarduvannya dlya utihomirennya miscevogo naselennya v 1922 r dlya pridushennya povstannya bondelsvartiv odniyeyi z etnichnih grup nama na pivdni i v 1932 r proti odnogo z vozhdiv ovambo Ipumbu U 1946 roci stvorena zamist Ligi nacij OON vidkinula prohannya PAS pro vklyuchennya do jogo skladu teritoriyi Pivdenno Zahidnoyi Afriki U vidpovid PAS vidmovivsya peredati cyu teritoriyu pid opiku OON pochavshi tim samim zatyazhnij sudovij rozglyad v Mizhnarodnomu sudi OON Borotba za nezalezhnist 1966 1990 U 1966 Generalna asambleya OON anulyuvala mandat PAR i peredala Namibiyu pid egidu OON U 1971 Mizhnarodnij sud pidtverdiv zakonnist cogo kroku Pustelya Kalahari Rishennya Mizhnarodnogo sudu strajk robochih kontraktnikiv i aktivnisha uchast cerkvi v politichnomu zhitti oznamenuvali pochatok periodu masovogo oporu kolonialnomu pravlinnyu Do seredini 1970 h rokiv Pivdenno Afrikanska Respublika bula vimushena viznati pravo Namibiyi na nezalezhnist U 1975 1977 rr z iniciativi PAR v Vindguku prohodila t z konstitucijna konferenciya za uchastyu sluhnyanih pivdennoafrikanskij vladi politichnih ugrupuvan Bula viroblena konstituciya zasnovana na administrativnomu rozpodili krayini za etnichnoyu oznakoyu V kvitni 1978 r PAR pogodilasya na pripinennya vognyu i provedennya v Namibiyi viboriv pid sposterezhennyam OON Odnak desho piznishe vona vidkinula plan OON zasnovanij na propoziciyah krayin Zahodu Poziciya PAR she bilsh posililasya pislya togo yak v 1980 ti roki administraciya SShA visunula vimogu pro uv yazku vivedennya pivdennoafrikanskih vijsk z Namibiyi z vivedennyam kubinskih vijsk z Angoli sho she na 10 rokiv vidstrochilo rozv yazannya namibijskoyi problemi PAR poterpivshi vijskovu porazku v pivdennij Angoli v 1988 r za poserednictva SShA i SRSR pishla na peregovori z Angoloyu i Kuboyu z pitannya pro uregulyuvannya situaciyi na pivdni Afriki Z 1 kvitnya 1989 vidpovidno do rezolyuciyi 435 Radi Bezpeki pochavsya rozrahovanij na rik perehid Namibiyi do nezalezhnosti zdijsnyuvanij pid kontrolem OON U perehidnij period lideri SVAPO i bilshe yak 40 tis yih prihilnikiv povernulisya z vignannya na batkivshinu projshla reyestraciya politichnih partij i 95 potencijnih viborciv 97 viborciv vzyali uchast u viborah v Zasnovnicku asambleyu provedenih pid sposterezhennyam OON na yakih za SVAPO progolosuvalo 57 viborciv Zasnovnicka asambleya rozrobila i prijnyala konstituciyu Namibiyi 21 bereznya 1990 Namibiya bula progoloshena nezalezhnoyu respublikoyu a yiyi pershim prezidentom stav lider SVAPO yakij u 1970 1980 ti roki znahodivsya u vignanni Rozvitok Namibiyi pislya progoloshennya nezalezhnostiPislya progoloshennya nezalezhnosti situaciya v Namibiyi zagalom bula mirnoyu i spokijnoyu Golovnimi napryamami derzhavnoyi politiki buli dosyagnennya nacionalnogo primirennya socialnoyi rivnosti i ekonomichnij rozvitok Na viborah 1994 SVAPO she bilshe ukripila svoyi politichni poziciyi Namitilosya pomirne ekonomichne zrostannya v sferi inozemnogo turizmu ribalstvi i obroblyayuchij promislovosti dosyagnute peredusim za rahunok derzhavnih investicij Do kincya pershogo desyatirichchya nezalezhnosti najskladnishimi problemami Namibiyi zalishayutsya strajkovij ruh nevdovolennya selyan hodom zemelnoyi reformi bezrobittya DzherelaKorotkij istorichnij naris istoriyi Namibiyi u rozdili Krayini svitu na sajtiUkrinformu nedostupne posilannya z chervnya 2019 ukr LiteraturaS V Grinko Namibiyi progoloshennya nezalezhnosti Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4