Міграція банту — розселення чорношкірих землеробських народів, що говорять мовами банту в Центральній і Південній Африці. У процесі розселення банту вони повинні були зіткнутися з опором споконвічних мешканців цього регіону. Ймовірно, чималу їх частину складали носії койсанських мов, які в основному були відтіснені в бідні землі південно-західної Африки, які не підходили для інтенсивного землеробства і тому даремні для банту. До нащадків добантуського населення Африки відносяться також пігмеї, які тепер в основному перейшли на мови банту. Міграція була викликана переходом бантумовнних народів на новий технологічний рівень, що полягає в освоєнні землеробства і кераміки.
Прабатьківщина
У питанні про прабатьківщину банту найбільш поширена ґрунтується на лінгвістичних міркуваннях точка зору Дж. Грінберга, згідно з якою народи банту спочатку були розселені на сході нинішньої Нігерії і в Камеруні (долина річки Бенуе).
Первісне розселення
Ряд дослідників вважає, що банту розселялися в першу чергу вздовж західного берега континенту, по західному кордоні тропічних лісів, а менша за розміром група вирушила на схід по північному краю лісів, а потім повернула на південь. Західна група сформувала своєрідне «ядро» в пониззі Конго, міграції з якого і сприяли заселенню саван і височин Східної Африки.
Інша гіпотеза припускає, що північний шлях міграції був чільним і що досить велика група банту пізніше переселилася з району Великих Африканських озер, утворивши «конголезьке ядро» (або злившись з ним), з якого і відбувалося заселення Східної та Південної Африки. У будь-якому випадку необхідно розрізняти західну (або північно-західну) або східну (східно-центральну) групи, оскільки саме на цей поділ вказують лінгвістичні дані.
Причини розселення
Згідно з дослідженнями Я. Вансіни, зіставлення прабантуської лексики (де відображаються, зокрема, землеробська термінологія і лексика, пов'язана з виробництвом кераміки) з археологічними даними про поширення кераміки та таких видів сільськогосподарської діяльності, як виробництво пальмової олії і вирощування ямса (але не злаків), дозволяє визначити, що міграція банту із Західної Африки почалася після появи землеробства і глиняного посуду в цьому регіоні. Археологічні дані вказують, що це сталося не пізніше 3000-2500 р до н. е., і цим часом зазвичай і датують початок міграції банту. Після переселення прабанту в степові райони Камеруну їх мова збагатилася додатковою землеробською термінологією, а також лексикою, пов'язаної зі скотарством (зокрема, розведенням кіз і корів), рибальством і суднобудуванням.
Хронологія розселення
- X століття до н. е. — банту досягають території Великих озер. У цьому районі близько 1000 р. до н. е. е. з'являються перші свідоцтва про вирощування злаків (сорго), інтенсивне скотарство, а з 800 р. до н. е. е. — і обробки металів, зокрема заліза (Руанда і Танзанія), що відбивається в прамові східних банту (але не в прабанту). Цілком можливо, що ці інновації пов'язані з контактами банту і ніло-сахарських народів долини Верхнього Нілу, які досягли цієї стадії значно раніше. Ймовірно, саме бантуською була так звана , що належить до залізної доби і поширена в районі східноафриканських Великих озер. Інтенсивне підсічно-вогневе землеробство і необхідність добування деревного вугілля для виробництва заліза призвели до значного скорочення площі лісів в цьому регіоні.
- V столітті до н. е. банту досягли низів Конго. У той час банту ще не знали обробки металів.
- I ст. до н. е. — заселення нинішніх Анголи, Малаві, Замбії і Зімбабве.
- I століття — заселення Мозамбіка.
- Близько V століття — проникнення на Мадагаскар.
- VI століття — заселення території сучасної ПАР.
Джерела
- Greenberg, Joseph. Linguistic evidence regarding BAntu origins // Journal of African history, vol. 13 (1972), pp. 189—216
- Heine, Bernd, Hoff, Hans, Vossen, Rainer. Neuere Ergebnisse zur Territorialgeschichte der Bantu. Zur Sprachgeschichte und Ethnohistorie in Afrika // Möhlig, WJG et al. (utg.) Neue Beiträge afrikanistischer Forschung . Berlin, Reimer: 1977, pp. 57-72.
- Vansina, Jan. New linguistic evidence and The Bantu expansion // Journal of African history, vol. 36 (1995), pp. 137—195; СР також узагальнюючу роботу Iliffe, John. Africans: the history of a continent . Cambridge, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migraciya bantu rozselennya chornoshkirih zemlerobskih narodiv sho govoryat movami bantu v Centralnij i Pivdennij Africi U procesi rozselennya bantu voni povinni buli zitknutisya z oporom spokonvichnih meshkanciv cogo regionu Jmovirno chimalu yih chastinu skladali nosiyi kojsanskih mov yaki v osnovnomu buli vidtisneni v bidni zemli pivdenno zahidnoyi Afriki yaki ne pidhodili dlya intensivnogo zemlerobstva i tomu daremni dlya bantu Do nashadkiv dobantuskogo naselennya Afriki vidnosyatsya takozh pigmeyi yaki teper v osnovnomu perejshli na movi bantu Migraciya bula viklikana perehodom bantumovnnih narodiv na novij tehnologichnij riven sho polyagaye v osvoyenni zemlerobstva i keramiki Istoriya NamibiyiKojsanski narodiMigraciya bantuNimecka Pivdenno Zahidna AfrikaGenocid plemen gerero i namaPivdenno Zahidna Afrikanska kampaniyaPivdenno Zahidna AfrikaVijna za nezalezhnist NamibiyiSVAPOPortal Namibiya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiPrabatkivshinaU pitanni pro prabatkivshinu bantu najbilsh poshirena gruntuyetsya na lingvistichnih mirkuvannyah tochka zoru Dzh Grinberga zgidno z yakoyu narodi bantu spochatku buli rozseleni na shodi ninishnoyi Nigeriyi i v Kameruni dolina richki Benue Pervisne rozselennyaRyad doslidnikiv vvazhaye sho bantu rozselyalisya v pershu chergu vzdovzh zahidnogo berega kontinentu po zahidnomu kordoni tropichnih lisiv a mensha za rozmirom grupa virushila na shid po pivnichnomu krayu lisiv a potim povernula na pivden Zahidna grupa sformuvala svoyeridne yadro v ponizzi Kongo migraciyi z yakogo i spriyali zaselennyu savan i visochin Shidnoyi Afriki Insha gipoteza pripuskaye sho pivnichnij shlyah migraciyi buv chilnim i sho dosit velika grupa bantu piznishe pereselilasya z rajonu Velikih Afrikanskih ozer utvorivshi kongolezke yadro abo zlivshis z nim z yakogo i vidbuvalosya zaselennya Shidnoyi ta Pivdennoyi Afriki U bud yakomu vipadku neobhidno rozriznyati zahidnu abo pivnichno zahidnu abo shidnu shidno centralnu grupi oskilki same na cej podil vkazuyut lingvistichni dani Prichini rozselennyaOdna z gipotez pro rozselennya bantu 1 3000 1500 rr do n e Prabatkivshina bantu 2 1500 do n e Pochatok rozselennya 2a rozselennya shidnih bantu 2b rozselennya zahidnih bantu 3 1000 500 rr do n e Epoha Ureve 4 7 podalshi migraciyi na pivden 9 500 0 rr do n e Kongolezke yadro 10 0 1000 rr n e Ostannya faza rozselennya Zgidno z doslidzhennyami Ya Vansini zistavlennya prabantuskoyi leksiki de vidobrazhayutsya zokrema zemlerobska terminologiya i leksika pov yazana z virobnictvom keramiki z arheologichnimi danimi pro poshirennya keramiki ta takih vidiv silskogospodarskoyi diyalnosti yak virobnictvo palmovoyi oliyi i viroshuvannya yamsa ale ne zlakiv dozvolyaye viznachiti sho migraciya bantu iz Zahidnoyi Afriki pochalasya pislya poyavi zemlerobstva i glinyanogo posudu v comu regioni Arheologichni dani vkazuyut sho ce stalosya ne piznishe 3000 2500 r do n e i cim chasom zazvichaj i datuyut pochatok migraciyi bantu Pislya pereselennya prabantu v stepovi rajoni Kamerunu yih mova zbagatilasya dodatkovoyu zemlerobskoyu terminologiyeyu a takozh leksikoyu pov yazanoyi zi skotarstvom zokrema rozvedennyam kiz i koriv ribalstvom i sudnobuduvannyam Hronologiya rozselennyaX stolittya do n e bantu dosyagayut teritoriyi Velikih ozer U comu rajoni blizko 1000 r do n e e z yavlyayutsya pershi svidoctva pro viroshuvannya zlakiv sorgo intensivne skotarstvo a z 800 r do n e e i obrobki metaliv zokrema zaliza Ruanda i Tanzaniya sho vidbivayetsya v pramovi shidnih bantu ale ne v prabantu Cilkom mozhlivo sho ci innovaciyi pov yazani z kontaktami bantu i nilo saharskih narodiv dolini Verhnogo Nilu yaki dosyagli ciyeyi stadiyi znachno ranishe Jmovirno same bantuskoyu bula tak zvana sho nalezhit do zaliznoyi dobi i poshirena v rajoni shidnoafrikanskih Velikih ozer Intensivne pidsichno vogneve zemlerobstvo i neobhidnist dobuvannya derevnogo vugillya dlya virobnictva zaliza prizveli do znachnogo skorochennya ploshi lisiv v comu regioni V stolitti do n e bantu dosyagli niziv Kongo U toj chas bantu she ne znali obrobki metaliv I st do n e zaselennya ninishnih Angoli Malavi Zambiyi i Zimbabve I stolittya zaselennya Mozambika Blizko V stolittya proniknennya na Madagaskar VI stolittya zaselennya teritoriyi suchasnoyi PAR DzherelaGreenberg Joseph Linguistic evidence regarding BAntu origins Journal of African history vol 13 1972 pp 189 216 Heine Bernd Hoff Hans Vossen Rainer Neuere Ergebnisse zur Territorialgeschichte der Bantu Zur Sprachgeschichte und Ethnohistorie in Afrika Mohlig WJG et al utg Neue Beitrage afrikanistischer Forschung Berlin Reimer 1977 pp 57 72 Vansina Jan New linguistic evidence and The Bantu expansion Journal of African history vol 36 1995 pp 137 195 SR takozh uzagalnyuyuchu robotu Iliffe John Africans the history of a continent Cambridge 2007