Руа́нда, офіційна назва — Руандійська Республіка (руанд. Repubulika y'u Rwanda, фр. République du Rwanda, англ. Republic of Rwanda) — країна в східній Африці, межує на півночі з Угандою, сході з Танзанією, півдні з Бурунді і заході з Демократичною Республікою Конго; площа 26338 км²; столиця — місто Кігалі.
Руандійська Республіка | |||||
| |||||
Девіз: Ubumwe, Umurimo, Gukunda Igihugu «Єдність, праця, патріотизм» | |||||
Гімн: Rwanda nziza | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Кігалі country H G O | ||||
Офіційні мови | кіньяруанда, французька, англійська, суахілі | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Поль Кагаме | ||||
- Прем'єр-міністр | |||||
Незалежність | від Бельгії | ||||
- Дата | 1 липня 1962 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 26,798 км² (147) | ||||
- Внутр. води | 5.3 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2015 | 11,262,564 (76) | ||||
- перепис 2012 | 10,515,973 | ||||
- Густота | 445/км² (29) | ||||
ВВП (ПКС) | 2017 р., оцінка | ||||
- Повний | $24,717 млрд. | ||||
- На душу населення | $2 090 | ||||
ВВП (ном.) | 2017 рік, оцінка | ||||
- Повний | $8 918 млрд | ||||
- На душу населення | $754 | ||||
ІЛР (2015) | ▲0.498 (низька) (159) | ||||
Валюта | Руандійський франк (RWF ) | ||||
Часовий пояс | CAT () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | RW / RWA / 646 | ||||
Домен | .rw | ||||
Телефонний код | +250 | ||||
|
Історія
Доколоніальний період
- 11-15 століття — прихід з півдня племен хуту.
- Початок 15 століття — поява племен тутсі на території сучасної Руанди. Згодом ними було створено одну з наймогутніших держав у внутрішніх районах Східної Африки.
Ця держава відрізнялася централізованою системою управління та суворою ієрархічністю, заснованою на підданих від господарів. Оскільки хуту визнали над собою панування тутсі і виплачували їм данину, протягом кількох століть руандійське суспільство зберігало відносну стабільність. Хуту були переважно землеробами, а тутсі — скотарями.
Колоніальний період
- 1899 — Руанда як частина адміністративно-територіальної одиниці Руанди-Урунді увійшла до складу колонії Німецька Східна Африка.
- 1916 — Ліга Націй передала Руанду і Бурунді як Мандатні території Бельгії.
- 1925 — Руанда-Урунді об'єднана в адміністративний союз з Бельгійським Конго.
Епоха незалежності
- 1962 — здобуто незалежність від Бельгії.
- 1973 — військовий переворот, очолюваний генерал-майором Ювеналом Хабіарімана, що скинув президента Грегуара Каїбанда.
- 1978 — прийнята нова конституція, Руанда залишилася республікою, контрольованою військовими.
- 1980 — прийняте цивільне правління.
- 1990 — Руандійська патріотична армія атакувала уряд, були обіцяні конституційні реформи.
- 1990—1993 — Громадянська війна, спровокована чварами між тутсі та хуту.
- 1994 — Геноцид у Руанді.
- 2000 — Поль Кагаме посів пост президента.
- 2003 — Кагаме проводить президентські вибори, в яких окрім нього беруть участь ще 2 кандидати. Кагаме оголошують президентом, він набрав 95 % голосів.
- 2010 — в результаті других виборів Кагаме залишився президентом ще на 7 років.
- 2017 — Кагаме переобраний на третій строк.
Географія
Територія Руанди переважно являє собою розчленоване плоскогір'я висотою в середньому від 1400 до 1800 м над рівнем моря, знижуючись із заходу на схід. У західній частині через всю країну з півночі на південь проходить вододільний хребет з абсолютними висотами 2500-3000 м, частиною якого є вулкан Карісімбі (4507 м, найвища точка країни). Більша частина плоскогір'я розчленована численними річками.
На сході країни простежується зона западин. До її осьової частини приурочена місцями сильно заболочена долина річки Кагера та група менших озер. Найбільші з них — , , , , Іхема, Нашо, . Південніше знаходяться озера , , Саке, Рверу. Найглибше озеро тектонічного походження Ківу, що має стік по річці Рузізі в озеро Танганьїку, розташоване біля західного кордону.
Клімат Руанди субекваторіальний, сезонно вологий. Середні місячні температури вересня-жовтня не перевищують 21 °C, а червня-липня — 17 ° С. Середня річна кількість опадів коливається від 900—1000 мм у східній частині до 1000—1500 у західній, на схилах гір Вірунга, до яких належить Карісімбі — до 2000 мм. Можна виділити два вологих сезони — з березня по травень і з листопада по грудень. Сухий сезон триває з червня по серпень-вересень.
Найбільша і найповноводніша прикордонна річка — Кагера. Первинні тропічні ліси переважно зведені і збереглися лише в національних парках. Природна рослинність представлена переважно вторинними саванами. У горах Вірунга простежується поясність: вологі тропічні ліси змінюються заростями бамбука, які переходять в альпійські луки.
Політична система
Президентська республіка з багатопартійною системою.
Глава держави — президент, що обирається на 7-річний термін (можливий другий термін поспіль). З квітня 2000 — президент Поль Кагаме, у вересні 2010 року обраний на другий термін. За підсумками [en] Кагаме отримав право втретє йти в президенти. У серпні 2017 року Кагаме переобраний на третій строк.
Парламент — двопалатний. Сенат — 26 місць (12 — обираються місцевими радами, 8 — призначаються президентом, 4 — форумом політичних організацій, 2 — від вищих навчальних закладів), термін повноважень — 8 років. Палата депутатів — 80 місць (53 обираються населенням, 24 жінки обираються місцевими радами, 3 від молоді та інвалідів); термін повноважень 5 років.
Найбільші політичні партії:
- Руандійський патріотичний фронт — 42 депутати (партія президента Кагаме)
- Соціал-демократична партія — 7 депутатів
- Ліберальна партія — 4 депутати.
Зовнішня політика
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2018) |
Дипломатичні відносини з Україною
Справами України в Руанді видало до квітня 2024 року українське посольство в Кенії. У квітні 2024 року створено посольство України в Руанді.
Економіка
Руанда — аграрна країна, приблизно 90 % населення якої зайняте в сільському господарстві. Це країна Африки з найбільшою щільністю населення, не має виходу до моря, а природні ресурси та промисловість обмежені.
Товари експорту — кава, чай, шкірсировина. Частка кави в експортних надходженнях зазвичай перевищує 50 %. Близько 80 % імпортно-експортних операцій здійснюється через кенійський порт Момбаса або територію Уганди. У 1993 вартість експорту склала 68 млн доларів США, імпорту — 268 млн. До головних торговельних партнерів належать Бельгія та інші країни ЄС, а також Японія і США. За даними Світового Банку валовий внутрішній продукт Руанди в 2018 році склав 9.508 млрд. дол, (772 дол. США на душу населення)
Геноцид у Руанді 1994 року підірвав слабку економічну базу, серйозно позначився на людських ресурсах, зробивши країну менш привабливою для зовнішніх інвестицій.
З іншого боку, Руанда зробила значні просування у стабілізації та відновленні економіки. В червні 1998 року держава підписала програму [en] з МВФ, а також розгорнула перспективну програму приватизації зі Світовим банком. Тривале зростання економіки залежить від стабільного рівня міжнародної допомоги та укріплення світових цін на каву та чай.
Туризм
Туризм є одним із найпрогресивніших секторів економіки, а зараз — провідне джерело іноземного капіталу Руанди. 2008 року прибутки від нього склали 214 млн. доларів США, що на 54 % більше, ніж у 2007-му. Попри геноцид, ситуація в країні вважається безпечною; у 2007 році кількість іноземних туристів склала 826 374, у 2008 — за оцінками, 1 мільйон. Основне заняття туристів у Руанді — спостреження за гірськими горилами в Національному парку вулканів. Серед інших пам'яток — , місце перебування шимпанзе, та інших приматів; курорти Ківу; Національний парк Акагера, невеликий заповідник на сході країни.
Транспорт
Транспортна система Руанди переважним чином складається з автодоріг, з яких мощеними є лише деякі між столицею Кігалі та більшістю важливих міст та містечок. Руанда також сполучена дорогами з іншими східноафриканськими країнами, через які проходить більша частина товарообміну. Існує міжнародний аеропорт у Кігалі; транспортний зв'язок між портовими містами озера Ківу обмежений. З 1994 року урядом було вкладено значні інвестиції в галузь транспортної інфраструктури з допомогою ЄС, Китаю, Японії та інших країн.
Залізниці
Залізниць у Руанді станом на 2011 рік немає, хоча існують плани щодо їх побудови, зокрема щодо сполучення з Танзанією до 2013 року.
Автошляхи
Загальна протяжність шляхів Руанди становить 12 000 км, з яких лише 1 000 км мощені. Інші дороги є ґрунтовими, з яких деякі є якісними, рівними та оснащеними інфраструктурою, а деякі настількі ямкові, що їхати ними можна лише чотириколісним транспортом.
Громадський транспорт
Основною формою міжміського транспорту в Руанді є маршрутне таксі, знане як просто таксі або, неформально, твегеране, що мовою руанда означає сядемо разом. Є два види таких таксі:
- Таксі з зупинками на вимогу (англ. Stopping taxi). Таксі курсують між двома кінцевими пунктами (відомими як таксі-парки), але часто зупиняються на маршруті для висадки та посадки пасажирів. Вони майже завжди очікують заповнення автобуса до відправлення, і так можуть довго стояти на проміжних зупинках при недостатній кількості пасажирів. Як правило, ці транспортні засоби є приватними машинами марки Тойота. Власник наймає водія (фр. chauffeur) та кондуктора (фр. convoyeur), що працюють на постійній основі. Більшість маршруток обладнані чотирма рядами сидінь по чотири місця для дорослих (малих дітей у таксі дорослі найчастіше садять на коліна). Крім цього, є два передніх сидіння, тому окрім водія та кондуктора таксі може перевозити 18 чоловік. В обов'язки кондуктора входять відкриття та закриття передніх дверей та збір грошей за проїзд. Якщо всі місця зайняті, він стоїть біля дверей. Квитки в такому таксі не використовуються.
- Експрес-таксі (англ. Express taxi). Ці таксі курсують за визначеним розкладом (як правило, щогодини) між найбільшими містами, найчастіше — між Кігалі та регіональним центром. Ними керує певна компанія (Sotra Tours, Atraco, Stella, Volcanoes Express, Virunga, Trans2000, Omega Car та Muhabura Travel), квитки видаються заздалегідь за визначену суму. Як і попередній тип, вони мають 18 місць для пасажирів, але вирушають вчасно і зупиняються лише для висадки пасажирів. Експрес-таксі з'явилися в останній час, але їхня популярність швидко зростає, оскільки вони гарантовано доставляють людей у потрібний час. Постійно додаються нові маршрути, а квитки звичайно швидко розпродаються до часу відправлення. Якщо пасажир хоче висадитися на маршруті, таксі може зупинитися, але він має сплатити повну ціну. Розцінки на обидва типи таксі в розрахунку на відстань мало відрізняються.
Окрім цих двох видів таксі, існують автобусні маршрути, якими керує компанія Onatracom, пов'язана з державним урядом. Автобуси йдуть між Кігалі та головними містами два-три рази на день. Вони є комфортнішими та мають більше місця для багажу, але зазвичай проходять маршрут за довший час. Також автобуси цієї компанії курсують деякими ґрунтовими дорогами, які не охоплені іншими транспортними маршрутами.
Громадський транспорт у Кігалі представлений маршрутними таксі, що зупиняються на вимогу, проте з огляду на більший пасажиропотік вони ходять частіше. Якщо міжміські таксі звичайно не мають поміток, то таксі в Кігалі мають жовту смужку навколо транспортного засобу з надрукованими кінцевими зупинками маршруту. Більшість маршрутів мають одну з кінцевих зупинок або в центрі міста, або біля головної міської автостанції Ньябугого.
Населення
Станом на 2010 рік, населення Руанди становить 10 746 311. Переважає молоде населення: за оцінкою, 42.7 % молодші за 15 років, 97.5 % — за 65. Рівень народжуваності становить 40.16 на 1000 людей, смертності — 14.91. Середня тривалість життя — 56.77 років (55.43 серед чоловіків та 58.14 серед жінок), 33-й серед найнижчих показників (з 224 країн).
Переважна більшість населення Руанди належить до народу руанда. У народу руанда (ньяруанда, баньяруанда), є три окремі групи, хуту, тутсі і тва. За оцінками Світової книги фактів ЦРУ — хуту становили 84 % населення країни в 2009 році, тутсі 15 % і тва 1 %.
Значний негативний вплив на демографію мають епідемії СНІДу. Країна знаходиться на одному із перших місць у світі за поширенням СНІД серед населення. Близько 30 процентів населення хворі на цю небезпечну хворобу.
Мова
Головною мовою країни є руанда, якою розмовляє більшість населення. Основною з європейських мов, що поширювалися під час колоніалізму, була французька. Проте через приплив колишніх біженців з Уганди та інших країн частина населення є англомовною. Руанда, англійська та французька є офіційними мовами. Перша використовується в урядових установах, друга — в початкових освітніх закладах. Також поширена мова суахілі, як лінгва франка Східної Африки, особливо в сільській місцевості.
Уряд Руанди вирішив змінити мову навчання в школах і роботи урядових установ з французької на англійську. Влада випустила інструкції, за якими всі держслужбовці повинні учити англійську. Все населення країни від парламентаріїв до таксистів і від студентів до бізнесменів вважає, що французька — мова бельгійських колонізаторів — не повинна використовуватися в країні. Раніше Руанда звинувачувала французьких військових і політиків, включаючи колишнього президента Франсуа Міттерана, в геноциді.
Адміністративний поділ
З 1 січня 2006 Руанда розділена на п'ять провінцій (intara), що розділяються на тридцять районів (akarere), які, у свою чергу, поділяються на сектори.
№ | Регіон | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення, чол. (2009) | Щільність, чол./км² | Населення, чол. (2012) |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Північна провінція (Intara y'Amajyaruguru) | Бьюмба (Byumba) | 3 436 | 1 650 704 | 480,41 | 1 726 370 |
2 | Східна провінція (Intara y'Iburasirazuba) | Рвамагана (Rwamagana) | 9 813 | 2 141 174 | 218,20 | 2 595 703 |
3 | Південна провінція (Intara y'Amajyepfo) | Ньянза (Nyanza) | 6 118 | 2 266 124 | 370,40 | 2 589 975 |
4 | Західна провінція (Intara y'Iburengerazuba) | (Kibuye) | 6 233 | 2 008 319 | 322,21 | 2 471 239 |
5 | Провінція Кігалі (Umujyi wa Kigali) | Кігалі (Kigali) | 738 | 965 398 | 1308,13 | 1 132 686 |
Всього | 26 338 | 9 031 719 | 342,92 | 10 515 973 |
До 1 січня 2006 року Руанда поділялася на 12 провінцій; проте уряд держави ухвалив рішення змінити їхній устрій з метою вирішення питань, пов'язаних із геноцидом 1994 року. Головною метою було прагнення децентралізувати владу через відчутну роль централізованої системи в підтримці геноциду. По-друге, нові провінції є більш багатонаціональними в порівнянні з попередніми, що допомогло послабити етнічні чвари. По-третє, вони не мають асоціацій з подіями 1994 року, на відміну від попередніх.
Примітки
- National Institute of Statistics of Rwanda, 2015 та р.
- IMF (II), 2017.
- Про затвердження Переліку кодів країн світу для статистичних цілей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 14 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- Україна відкрила посольство в Руанді [1]
- Экономика Руанды [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- GDP per capita (current US$) - Rwanda | Data. data.worldbank.org. Процитовано 24 лютого 2020.
- Rwanda, 3rd: The Bradt Travel Guide
- Tanzania to build rail link to Rwanda by 2013 [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 1 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 січня 2011.
- Rwanda: Provinces, Cities & Urban Localities - Population Statistics, Maps, Charts, Weather and Web Information. www.citypopulation.de. Процитовано 24 травня 2023.
- The Bradt Travel Guide, p. 69
Література
- (рос.) Евсеев В. И. Руанда. — М., 1974.
- (рос.) Мугензи М. Пути устойчивого развития экономики Руанды. — М., 1999.
- (рос.) Петров Т. П. Республика Руанда // Бюллетень по проблемам беженцев. — 1999. — № 23. — С. 3-6.
Посилання
- Руанда // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Руанда |
- Central Intelligence Agency (CIA) (IV) (2013). The World Factbook. The World Factbook. Процитовано 29 липня 2013.
- National Institute of Statistics of Rwanda (January 2014). Fourth Population and Housing Census, Rwanda, 2012—Final Results: Main indicators report. Процитовано 2 квітня 2016.
Уганда | ||
ДР Конго | Танзанія | |
Бурунді |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rua nda oficijna nazva Ruandijska Respublika ruand Repubulika y u Rwanda fr Republique du Rwanda angl Republic of Rwanda krayina v shidnij Africi mezhuye na pivnochi z Ugandoyu shodi z Tanzaniyeyu pivdni z Burundi i zahodi z Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo plosha 26338 km stolicya misto Kigali Ruandijska Respublika ruand Repubulika y u Rwanda fr Republique du Rwanda angl Republic of Rwanda suah Jamhuri ya RwandaPrapor EmblemaDeviz Ubumwe Umurimo Gukunda Igihugu Yednist pracya patriotizm Gimn Rwanda nzizaRoztashuvannya RuandiStolicya ta najbilshe misto Kigali 1 57 pd sh 30 04 sh d country H G OOficijni movi kinyaruanda francuzka anglijska suahiliForma pravlinnya Respublika Prezident Pol Kagame Prem yer ministrNezalezhnist vid Belgiyi Data 1 lipnya 1962 Plosha Zagalom 26 798 km 147 Vnutr vodi 5 3 Naselennya ocinka 2015 11 262 564 76 perepis 2012 10 515 973 Gustota 445 km 29 VVP PKS 2017 r ocinka Povnij 24 717 mlrd Na dushu naselennya 2 090 VVP nom 2017 rik ocinka Povnij 8 918 mlrd Na dushu naselennya 754 ILR 2015 0 498 nizka 159 Valyuta Ruandijskij frank a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 RWF a Chasovij poyas CAT UTC 2 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 2 Kodi ISO 3166 RW RWA 646Domen rwTelefonnij kod 250Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RuandaIstoriyaNacionalnij tanecDokladnishe Istoriya Ruandi Dokolonialnij period 11 15 stolittya prihid z pivdnya plemen hutu Pochatok 15 stolittya poyava plemen tutsi na teritoriyi suchasnoyi Ruandi Zgodom nimi bulo stvoreno odnu z najmogutnishih derzhav u vnutrishnih rajonah Shidnoyi Afriki Cya derzhava vidriznyalasya centralizovanoyu sistemoyu upravlinnya ta suvoroyu iyerarhichnistyu zasnovanoyu na piddanih vid gospodariv Oskilki hutu viznali nad soboyu panuvannya tutsi i viplachuvali yim daninu protyagom kilkoh stolit ruandijske suspilstvo zberigalo vidnosnu stabilnist Hutu buli perevazhno zemlerobami a tutsi skotaryami Kolonialnij period 1899 Ruanda yak chastina administrativno teritorialnoyi odinici Ruandi Urundi uvijshla do skladu koloniyi Nimecka Shidna Afrika 1916 Liga Nacij peredala Ruandu i Burundi yak Mandatni teritoriyi Belgiyi 1925 Ruanda Urundi ob yednana v administrativnij soyuz z Belgijskim Kongo Epoha nezalezhnosti 1962 zdobuto nezalezhnist vid Belgiyi 1973 vijskovij perevorot ocholyuvanij general majorom Yuvenalom Habiarimana sho skinuv prezidenta Greguara Kayibanda 1978 prijnyata nova konstituciya Ruanda zalishilasya respublikoyu kontrolovanoyu vijskovimi 1980 prijnyate civilne pravlinnya 1990 Ruandijska patriotichna armiya atakuvala uryad buli obicyani konstitucijni reformi 1990 1993 Gromadyanska vijna sprovokovana chvarami mizh tutsi ta hutu 1994 Genocid u Ruandi 2000 Pol Kagame posiv post prezidenta 2003 Kagame provodit prezidentski vibori v yakih okrim nogo berut uchast she 2 kandidati Kagame ogoloshuyut prezidentom vin nabrav 95 golosiv 2010 v rezultati drugih viboriv Kagame zalishivsya prezidentom she na 7 rokiv 2017 Kagame pereobranij na tretij strok GeografiyaDokladnishe Geografiya Ruandi ta Spisok mist Ruandi Dolina richki Nil u Ruandi Teritoriya Ruandi perevazhno yavlyaye soboyu rozchlenovane ploskogir ya visotoyu v serednomu vid 1400 do 1800 m nad rivnem morya znizhuyuchis iz zahodu na shid U zahidnij chastini cherez vsyu krayinu z pivnochi na pivden prohodit vododilnij hrebet z absolyutnimi visotami 2500 3000 m chastinoyu yakogo ye vulkan Karisimbi 4507 m najvisha tochka krayini Bilsha chastina ploskogir ya rozchlenovana chislennimi richkami Na shodi krayini prostezhuyetsya zona zapadin Do yiyi osovoyi chastini priurochena miscyami silno zabolochena dolina richki Kagera ta grupa menshih ozer Najbilshi z nih Ihema Nasho Pivdennishe znahodyatsya ozera Sake Rveru Najglibshe ozero tektonichnogo pohodzhennya Kivu sho maye stik po richci Ruzizi v ozero Tanganyiku roztashovane bilya zahidnogo kordonu Klimat Ruandi subekvatorialnij sezonno vologij Seredni misyachni temperaturi veresnya zhovtnya ne perevishuyut 21 C a chervnya lipnya 17 S Serednya richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 900 1000 mm u shidnij chastini do 1000 1500 u zahidnij na shilah gir Virunga do yakih nalezhit Karisimbi do 2000 mm Mozhna vidiliti dva vologih sezoni z bereznya po traven i z listopada po gruden Suhij sezon trivaye z chervnya po serpen veresen Najbilsha i najpovnovodnisha prikordonna richka Kagera Pervinni tropichni lisi perevazhno zvedeni i zbereglisya lishe v nacionalnih parkah Prirodna roslinnist predstavlena perevazhno vtorinnimi savanami U gorah Virunga prostezhuyetsya poyasnist vologi tropichni lisi zminyuyutsya zarostyami bambuka yaki perehodyat v alpijski luki Politichna sistemaPrezidentska respublika z bagatopartijnoyu sistemoyu Glava derzhavi prezident sho obirayetsya na 7 richnij termin mozhlivij drugij termin pospil Z kvitnya 2000 prezident Pol Kagame u veresni 2010 roku obranij na drugij termin Za pidsumkami en Kagame otrimav pravo vtretye jti v prezidenti U serpni 2017 roku Kagame pereobranij na tretij strok Parlament dvopalatnij Senat 26 misc 12 obirayutsya miscevimi radami 8 priznachayutsya prezidentom 4 forumom politichnih organizacij 2 vid vishih navchalnih zakladiv termin povnovazhen 8 rokiv Palata deputativ 80 misc 53 obirayutsya naselennyam 24 zhinki obirayutsya miscevimi radami 3 vid molodi ta invalidiv termin povnovazhen 5 rokiv Najbilshi politichni partiyi Ruandijskij patriotichnij front 42 deputati partiya prezidenta Kagame Social demokratichna partiya 7 deputativ Liberalna partiya 4 deputati Zovnishnya politikaCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2018 Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko ruandijski vidnosini Spravami Ukrayini v Ruandi vidalo do kvitnya 2024 roku ukrayinske posolstvo v Keniyi U kvitni 2024 roku stvoreno posolstvo Ukrayini v Ruandi EkonomikaMapa Ruandi Ruanda agrarna krayina priblizno 90 naselennya yakoyi zajnyate v silskomu gospodarstvi Ce krayina Afriki z najbilshoyu shilnistyu naselennya ne maye vihodu do morya a prirodni resursi ta promislovist obmezheni Tovari eksportu kava chaj shkirsirovina Chastka kavi v eksportnih nadhodzhennyah zazvichaj perevishuye 50 Blizko 80 importno eksportnih operacij zdijsnyuyetsya cherez kenijskij port Mombasa abo teritoriyu Ugandi U 1993 vartist eksportu sklala 68 mln dolariv SShA importu 268 mln Do golovnih torgovelnih partneriv nalezhat Belgiya ta inshi krayini YeS a takozh Yaponiya i SShA Za danimi Svitovogo Banku valovij vnutrishnij produkt Ruandi v 2018 roci sklav 9 508 mlrd dol 772 dol SShA na dushu naselennya Genocid u Ruandi 1994 roku pidirvav slabku ekonomichnu bazu serjozno poznachivsya na lyudskih resursah zrobivshi krayinu mensh privablivoyu dlya zovnishnih investicij Z inshogo boku Ruanda zrobila znachni prosuvannya u stabilizaciyi ta vidnovlenni ekonomiki V chervni 1998 roku derzhava pidpisala programu en z MVF a takozh rozgornula perspektivnu programu privatizaciyi zi Svitovim bankom Trivale zrostannya ekonomiki zalezhit vid stabilnogo rivnya mizhnarodnoyi dopomogi ta ukriplennya svitovih cin na kavu ta chaj Turizm Gorili v Ruandi odna z prinad dlya turistiv Turizm ye odnim iz najprogresivnishih sektoriv ekonomiki a zaraz providne dzherelo inozemnogo kapitalu Ruandi 2008 roku pributki vid nogo sklali 214 mln dolariv SShA sho na 54 bilshe nizh u 2007 mu Popri genocid situaciya v krayini vvazhayetsya bezpechnoyu u 2007 roci kilkist inozemnih turistiv sklala 826 374 u 2008 za ocinkami 1 miljon Osnovne zanyattya turistiv u Ruandi spostrezhennya za girskimi gorilami v Nacionalnomu parku vulkaniv Sered inshih pam yatok misce perebuvannya shimpanze ta inshih primativ kurorti Kivu Nacionalnij park Akagera nevelikij zapovidnik na shodi krayini TransportKarta golovnih transportnih shlyahiv Transportna sistema Ruandi perevazhnim chinom skladayetsya z avtodorig z yakih moshenimi ye lishe deyaki mizh stoliceyu Kigali ta bilshistyu vazhlivih mist ta mistechok Ruanda takozh spoluchena dorogami z inshimi shidnoafrikanskimi krayinami cherez yaki prohodit bilsha chastina tovaroobminu Isnuye mizhnarodnij aeroport u Kigali transportnij zv yazok mizh portovimi mistami ozera Kivu obmezhenij Z 1994 roku uryadom bulo vkladeno znachni investiciyi v galuz transportnoyi infrastrukturi z dopomogoyu YeS Kitayu Yaponiyi ta inshih krayin Zaliznici Zaliznic u Ruandi stanom na 2011 rik nemaye hocha isnuyut plani shodo yih pobudovi zokrema shodo spoluchennya z Tanzaniyeyu do 2013 roku Avtoshlyahi Zagalna protyazhnist shlyahiv Ruandi stanovit 12 000 km z yakih lishe 1 000 km mosheni Inshi dorogi ye gruntovimi z yakih deyaki ye yakisnimi rivnimi ta osnashenimi infrastrukturoyu a deyaki nastilki yamkovi sho yihati nimi mozhna lishe chotirikolisnim transportom Gromadskij transport Marshrutki v Kigali Osnovnoyu formoyu mizhmiskogo transportu v Ruandi ye marshrutne taksi znane yak prosto taksi abo neformalno tvegerane sho movoyu ruanda oznachaye syademo razom Ye dva vidi takih taksi Taksi z zupinkami na vimogu angl Stopping taxi Taksi kursuyut mizh dvoma kincevimi punktami vidomimi yak taksi parki ale chasto zupinyayutsya na marshruti dlya visadki ta posadki pasazhiriv Voni majzhe zavzhdi ochikuyut zapovnennya avtobusa do vidpravlennya i tak mozhut dovgo stoyati na promizhnih zupinkah pri nedostatnij kilkosti pasazhiriv Yak pravilo ci transportni zasobi ye privatnimi mashinami marki Tojota Vlasnik najmaye vodiya fr chauffeur ta konduktora fr convoyeur sho pracyuyut na postijnij osnovi Bilshist marshrutok obladnani chotirma ryadami sidin po chotiri miscya dlya doroslih malih ditej u taksi dorosli najchastishe sadyat na kolina Krim cogo ye dva perednih sidinnya tomu okrim vodiya ta konduktora taksi mozhe perevoziti 18 cholovik V obov yazki konduktora vhodyat vidkrittya ta zakrittya perednih dverej ta zbir groshej za proyizd Yaksho vsi miscya zajnyati vin stoyit bilya dverej Kvitki v takomu taksi ne vikoristovuyutsya Ekspres taksi angl Express taxi Ci taksi kursuyut za viznachenim rozkladom yak pravilo shogodini mizh najbilshimi mistami najchastishe mizh Kigali ta regionalnim centrom Nimi keruye pevna kompaniya Sotra Tours Atraco Stella Volcanoes Express Virunga Trans2000 Omega Car ta Muhabura Travel kvitki vidayutsya zazdalegid za viznachenu sumu Yak i poperednij tip voni mayut 18 misc dlya pasazhiriv ale virushayut vchasno i zupinyayutsya lishe dlya visadki pasazhiriv Ekspres taksi z yavilisya v ostannij chas ale yihnya populyarnist shvidko zrostaye oskilki voni garantovano dostavlyayut lyudej u potribnij chas Postijno dodayutsya novi marshruti a kvitki zvichajno shvidko rozprodayutsya do chasu vidpravlennya Yaksho pasazhir hoche visaditisya na marshruti taksi mozhe zupinitisya ale vin maye splatiti povnu cinu Rozcinki na obidva tipi taksi v rozrahunku na vidstan malo vidriznyayutsya Okrim cih dvoh vidiv taksi isnuyut avtobusni marshruti yakimi keruye kompaniya Onatracom pov yazana z derzhavnim uryadom Avtobusi jdut mizh Kigali ta golovnimi mistami dva tri razi na den Voni ye komfortnishimi ta mayut bilshe miscya dlya bagazhu ale zazvichaj prohodyat marshrut za dovshij chas Takozh avtobusi ciyeyi kompaniyi kursuyut deyakimi gruntovimi dorogami yaki ne ohopleni inshimi transportnimi marshrutami Gromadskij transport u Kigali predstavlenij marshrutnimi taksi sho zupinyayutsya na vimogu prote z oglyadu na bilshij pasazhiropotik voni hodyat chastishe Yaksho mizhmiski taksi zvichajno ne mayut pomitok to taksi v Kigali mayut zhovtu smuzhku navkolo transportnogo zasobu z nadrukovanimi kincevimi zupinkami marshrutu Bilshist marshrutiv mayut odnu z kincevih zupinok abo v centri mista abo bilya golovnoyi miskoyi avtostanciyi Nyabugogo NaselennyaDokladnishe Naselennya Ruandi Stanom na 2010 rik naselennya Ruandi stanovit 10 746 311 Perevazhaye molode naselennya za ocinkoyu 42 7 molodshi za 15 rokiv 97 5 za 65 Riven narodzhuvanosti stanovit 40 16 na 1000 lyudej smertnosti 14 91 Serednya trivalist zhittya 56 77 rokiv 55 43 sered cholovikiv ta 58 14 sered zhinok 33 j sered najnizhchih pokaznikiv z 224 krayin Perevazhna bilshist naselennya Ruandi nalezhit do narodu ruanda U narodu ruanda nyaruanda banyaruanda ye tri okremi grupi hutu tutsi i tva Za ocinkami Svitovoyi knigi faktiv CRU hutu stanovili 84 naselennya krayini v 2009 roci tutsi 15 i tva 1 Znachnij negativnij vpliv na demografiyu mayut epidemiyi SNIDu Krayina znahoditsya na odnomu iz pershih misc u sviti za poshirennyam SNID sered naselennya Blizko 30 procentiv naselennya hvori na cyu nebezpechnu hvorobu Mova Dokladnishe Movi Ruandi Golovnoyu movoyu krayini ye ruanda yakoyu rozmovlyaye bilshist naselennya Osnovnoyu z yevropejskih mov sho poshiryuvalisya pid chas kolonializmu bula francuzka Prote cherez pripliv kolishnih bizhenciv z Ugandi ta inshih krayin chastina naselennya ye anglomovnoyu Ruanda anglijska ta francuzka ye oficijnimi movami Persha vikoristovuyetsya v uryadovih ustanovah druga v pochatkovih osvitnih zakladah Takozh poshirena mova suahili yak lingva franka Shidnoyi Afriki osoblivo v silskij miscevosti Uryad Ruandi virishiv zminiti movu navchannya v shkolah i roboti uryadovih ustanov z francuzkoyi na anglijsku Vlada vipustila instrukciyi za yakimi vsi derzhsluzhbovci povinni uchiti anglijsku Vse naselennya krayini vid parlamentariyiv do taksistiv i vid studentiv do biznesmeniv vvazhaye sho francuzka mova belgijskih kolonizatoriv ne povinna vikoristovuvatisya v krayini Ranishe Ruanda zvinuvachuvala francuzkih vijskovih i politikiv vklyuchayuchi kolishnogo prezidenta Fransua Mitterana v genocidi Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Ruandi Provinciyi Ruandi Z 1 sichnya 2006 Ruanda rozdilena na p yat provincij intara sho rozdilyayutsya na tridcyat rajoniv akarere yaki u svoyu chergu podilyayutsya na sektori Region Administrativnij centr Plosha km Naselennya chol 2009 Shilnist chol km Naselennya chol 2012 1 Pivnichna provinciya Intara y Amajyaruguru Byumba Byumba 3 436 1 650 704 480 41 1 726 3702 Shidna provinciya Intara y Iburasirazuba Rvamagana Rwamagana 9 813 2 141 174 218 20 2 595 7033 Pivdenna provinciya Intara y Amajyepfo Nyanza Nyanza 6 118 2 266 124 370 40 2 589 9754 Zahidna provinciya Intara y Iburengerazuba Kibuye 6 233 2 008 319 322 21 2 471 2395 Provinciya Kigali Umujyi wa Kigali Kigali Kigali 738 965 398 1308 13 1 132 686Vsogo 26 338 9 031 719 342 92 10 515 973 Do 1 sichnya 2006 roku Ruanda podilyalasya na 12 provincij prote uryad derzhavi uhvaliv rishennya zminiti yihnij ustrij z metoyu virishennya pitan pov yazanih iz genocidom 1994 roku Golovnoyu metoyu bulo pragnennya decentralizuvati vladu cherez vidchutnu rol centralizovanoyi sistemi v pidtrimci genocidu Po druge novi provinciyi ye bilsh bagatonacionalnimi v porivnyanni z poperednimi sho dopomoglo poslabiti etnichni chvari Po tretye voni ne mayut asociacij z podiyami 1994 roku na vidminu vid poperednih PrimitkiNational Institute of Statistics of Rwanda 2015 ta r IMF II 2017 Pro zatverdzhennya Pereliku kodiv krayin svitu dlya statistichnih cilej Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 14 lipnya 2022 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2011 Ukrayina vidkrila posolstvo v Ruandi 1 Ekonomika Ruandy 20 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros GDP per capita current US Rwanda Data data worldbank org Procitovano 24 lyutogo 2020 Rwanda 3rd The Bradt Travel Guide Tanzania to build rail link to Rwanda by 2013 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 1 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2011 Rwanda Provinces Cities amp Urban Localities Population Statistics Maps Charts Weather and Web Information www citypopulation de Procitovano 24 travnya 2023 The Bradt Travel Guide p 69Literatura ros Evseev V I Ruanda M 1974 ros Mugenzi M Puti ustojchivogo razvitiya ekonomiki Ruandy M 1999 ros Petrov T P Respublika Ruanda Byulleten po problemam bezhencev 1999 23 S 3 6 PosilannyaRuanda Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RuandaCentral Intelligence Agency CIA IV 2013 The World Factbook The World Factbook Procitovano 29 lipnya 2013 National Institute of Statistics of Rwanda January 2014 Fourth Population and Housing Census Rwanda 2012 Final Results Main indicators report Procitovano 2 kvitnya 2016 UgandaDR Kongo Tanzaniya Burundi