Респу́бліка Буру́нді (кір. Republika y'u Burundi, фр. République du Burundi, англ. Republic of Burundi) — держава на сході Центральної Африки, яка межує на півночі з Руандою, на заході — з Демократичною Республікою Конго, на південному-сході і сході — з Танзанією, на півдні кордон проходить по озеру Танганьїка. Територія: 27,83 тис. км². Столиця — Гітега (з 16 січня 2019).
Республіка Бурунді | |||||
| |||||
Девіз: «Ubumwe, Ibikorwa, Iterambere» «Unité, Travail, Progrès» «Unity, Work, Progress» 1 | |||||
Гімн: Burundi bwacu Наш Бурунді | |||||
Столиця | Гітега country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Бужумбура | ||||
Офіційні мови | Французька, Кірунді, Англійська | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Еварист Ндаїшиміє | ||||
Незалежність | від Бельгії | ||||
- Дата | 1 липня 1962 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 27,830 км² (246) | ||||
- Внутр. води | 7.8 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка листопад 2012 | ▲ 8 053 574 (89) | ||||
- перепис 1978 | 3,589,434 | ||||
- Густота | 206,1/км² (43) | ||||
ВВП (ПКС) | 2003 р., оцінка | ||||
- Повний | $4.517 млрд2 (142) | ||||
- На душу населення | $739 (163) | ||||
ВВП (ном.) | 2005 рік, оцінка | ||||
- Повний | $799 млн (162) | ||||
- На душу населення | 107 (182) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0.384 (низька) (169) | ||||
Валюта | Бурундійський франк (FBu) (BIF ) | ||||
Часовий пояс | CAT () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | 108 / BDI / BI | ||||
Домен | .bi | ||||
Телефонний код | +257 | ||||
|
Географія
Держава знаходиться в Східній Африці. Простяглась із півночі на південь на 241 км, а із заходу на схід на 217 км. Загальна довжина кордону — 974 км, на півночі межує з Руандою (спільний кордон — 290 км); на заході — з Демократичною Республікою Конго (233 км); на сході — з Танзанією (451 км). Виходу до моря не має. Площа країни становить 27 830 км, з яких 25 650 км доводиться на суходіл.
↑ | Руанда | |
ДР Конго | ↑ | |
↓ | ← | Танзанія |
Рельєф
Держава розташована на плато, що спускається на південному заході до озера Танганьїка. На заході розташований меридіонально спрямований гірський ланцюг, що продовжується в Руанді. Середня висота центрального плато — від 1525 до 2000 м. Найвища вершина — гора , розташована до південного сходу від Бужумбури, досягає 2684 метри. На південному сході й півдні країни висоти близько 1370 метрів. Смуга землі уздовж річки Рузузі до півночі від озера Танганьїка, що є частиною Східно-Африканська рифтова долина — єдина область країни нижче 915 метрів. Біля озера Танганьїка перебуває й нижча відмітка країни — 772 метра. Озеро Танганьїка й прикордонна річка, що впадає в нього Рузізі розташовані на рівнині з родючими ґрунтами. У центрі країни й на сході розташовані рівнини, оточені горами й болотами.
Геологія
Більша частина Бурунді складена складчастими й незначно трансформованими уламковими породами мезопротерозойського Кібаранського поясу, що починається від Демократичної Республіки Конго до Танзанії і Уганди через Бурунді й Руанду. Кибаранські скелі змішані із гранітними породами й протягом 350 км є вузька зона мафічних і ультрамафічних інтрузій. У східній частині країни Кибаранський пояс обмежений неопротерозойськими водними опадами Маларагазі з базальною сумішшю, аспідним сланцем, доломітовим вапняком і лавою. На півночі озера Танганьїка країна складена відкладеннями третинного й четвертинного періодів.
Корисні копалини
У Бурунді є значні родовища польового шпату, каоліну, фосфору, металів платинової групи, кварциту, рідкісноземельних металів, ванадію, вапняку. У Мабаї, Канкузо, Тора-Рузібазі, Муїнге є родовища золота. У провінціях Каянза й розробляються родовища кассатериту, колумбутотанталуту й вольфраму. Запаси нікелю, виявлені в 1974 році, оцінені в 370 млн т (3-5 % світових запасів).
Клімат
Клімат Бурунді в основному тропічний зі значними денними амплітудами температур. Температура також помітно варіюється залежно від висоти в різних регіонах країни. Середня температура в центральному плато становить 20 °C, на території навколо озера Танганьїка 23 °C, на територіях найбільш високих гір 16 °C. Середня річна температура в Бужумбурі становить 23 °С.
Опади нерегулярні, найрясніші на північному заході країни. На більшій частині Бурунді середня річна кількість опадів становить 1300—1600 мм, на рівнині Рузізі й північно-східній частини країни 750—1000 мм. Виділяють чотири сезони залежно від випадання опадів: довгий сухий сезон (червень — серпень), короткий вологий сезон (вересень — листопад), короткий сухий сезон (грудень — січень) і довгий вологий сезон (лютий — травень).
Водні ресурси
Основні річки — Рузізі, й Рувуву, жодна з них не є судноплавною. Вода річок Малагарасі й Рузізі використається для зрошення в східній і західній частинах країни.
Річки утворять більшу частину границь країни. Так, Каньярі й Кагера відокремлюють Бурунді від Руанди на багатьох ділянках загальної границі, а річка Малагараси утворить більшу частину південної границі країни.
У Бурунді перебуває найвіддаленіше від гирла джерело Нілу. Хоча формально Ніл починається від озера Вікторія, до плину Нілу належить річка, що впадає в це озеро, Кагера, джерела верхнього припливу якої, річки Рувїронза, розташовані на горі Кікізі на території Бурунді.
Озеро Танганьїка, розташоване на півдні й сході країни, розділене між Бурунді, Танзанією й Демократичною Республікою Конго. На північному сході країни перебувають озера Кохохо й Ругверо.
Ґрунти й рослинність
У країні в основному переважають світлі ґрунти, що формують тонкий шар гумусу над латеритовими (багатими залізом) субґрунтами. Найкращі ґрунти утворені алювієм, але вони обмежені долинами великих річок. Серйозною проблемою є ерозія ґрунту, пов'язана з ухилами поверхні й опадами, а також розвитком сільського господарства.
Бурунді в основному сільськогосподарська пасовищна країна, у результаті чого має місце вирубка лісів, ерозія ґрунтів і руйнування традиційних середовищ перебування. Лісу через перенаселеність Бурунді вирубані майже на всій території країни, за винятком близько 600 км?. Площа лісів щорічно скорочується на 9 %. Серед лісів, що залишилися, переважають евкаліпт, акація, інжир і олійна пальма. Більша частина країни покрита саванною рослинністю.
Тваринний світ
Фауна Бурунді була багатою до розвитку сільського господарства. У цій час у країні зустрічаються слони, гіпопотами, крокодили, дикі кабани, леви, антилопи, шерстокрили.
У країні багата орнітофауна. Найпоширеніші вінценосні журавлі, цесарки, куріпки, качки, гусаки, перепілки, бекаси. 451 вид птахів виводять пташенят на території країни. У зв'язку з ростом населення популяції багатьох видів скорочуються або зникають.
В озері Танганьїка водиться велику кількість риби, у тому числі нільський окунь, прісноводні сардини. Більше 130 видів риб, які водяться в Танганьїці, є ендеміками.
Охорона природи
У Бурунді є два національні парки:
- (площа 37 870 га) розташований на північному заході країни, прилягає до Лісового національного парку Ньюнгве в Руанді. Офіційно перебуває під захистом з 1933 року, зберігає невеликий регіон гірських тропічних лісів, які займають 96 % площі парку. Переважними видами рослин є Symphonia globulifera, Newtonia buchananii, Albizia gummifera і Entandrophragma excelsum. Є також території, зайняті гористими болотами й бамбуком Arundinaria alpine.
- (площа 43 630 га) розташований на північному сході Бурунді уздовж однойменної річки. Створений в 1980 році. Долина річки Рувубу утворює кілька меандрів, оточених болотною рослинністю, лісами й саванами.
Історія
Древній період
Древня й середньовічна історія Бурунді вивчена погано. Першими жителями, які населяли даний регіон, були пігмеї Тва, яких витиснули приблизно в 1000 році н. е. хлібороби хуту. В XV—XVI століттях сюди прийшли кочівники-скотарі тутсі.
В XVII столітті на території сучасного Бурунді зародилося незалежне феодальне королівство Бурунді. Перший відомий мвамі (король) Нтаре I об'єднав існуючі на цій території розрізнені держави й створив єдине королівство. У роки правління Нтаре II відбувається розквіт королівства. У ході численних воєн із сусідами Нтаре II розширив територію свого королівства майже до сучасних границь. З кінця XIX століття до початку XX століття в державі відбуваються міжусобні війни.
Колоніальний період
Першим європейцем, що відвідав територію сучасного Бурунді, став Джон Ханніг Спік, що подорожував з Річардом Бертоном у районі озера Танганьїка в 1858 році. Вони обігнули північний край озера в пошуках джерела Нілу. В 1871 році Генрі Мортон Стенлі і Давид Лівінгстон дісталися до Бужумбури й досліджували район Рузізі. Після Берлінської конференції 1884–1885 років німецька зона впливу в Східній Африці була розширена до території сучасних Руанди й Бурунді. В 1894 році німецький граф фон Гетзен виявив озеро Ківу. Через чотири роки територію сучасного Бурунді відвідали перші місіонери.
У 1890-х роках Бурунді стала німецькою колонією, а після Першої світової війни перейшла до Бельгії. Цей регіон розглядався колонізаторами як єдина держава Руанда-Урунді. З 1925 року Руанда-Урунді стала частиною Бельгійського Конго, але якщо Конго управлялося винятково Брюсселем, то в Руанді-Урунді влада залишалася за аристократією тутсі. Протягом 1950-х років бельгійський уряд, незважаючи на міжнародний тиск відмовлялося надавати незалежність своїм колоніям. Однак обстановка в колоніях стала виходити з-під контролю й в 1959 році почалася підготовка до надання незалежності Конго й Руанда-Урунді. В 1961 році на виборах, що відбулися в Бурунді, всупереч бажанню колоніальної адміністрації, перемогла партія УПРОНА, що набрала 80 % голосів і одержала 58 з 64 місць у законодавчому органі. Принц Рвагосоре був призначений прем'єр-міністром, але 13 жовтня він був убитий агентами з опозиційної Демократичної партії Кретьєн. Його смерть зруйнувала згуртованість хуту й тутсі, заради якої він боровся довгі роки.
Сучасна історія
1 липня 1962 року була проголошена незалежність Королівства Бурунді. З моменту одержання незалежності влада в країні виявилася в руках тутсі, які були етнічною меншістю в новій державі. (король) Мвамбутса IV за підтримкою правлячої партії Союз за національний прогрес (УПРОНА) установив у країні авторитарний режим. З перших років одержання незалежності уряд УПРОНА відмовлялося надавати хуту рівні з ними права. Така політика розпалювала міжетнічні суперечки в країні.
У жовтні 1965 року хуту почали невдалу спробу військового перевороту, що закінчилися арештами і стратами представників цієї етнічної групи. Тоді ж почалися серйозні розбіжності серед керівників тутсі. Через рік після того, як був подавлений заколот хуту, 8 липня 1966 року принц Шарль Ндізіє, за підтримкою армії на чолі з полковником Мішелем Мичомберо, скинув свого батька й вступив на трон під ім'ям Нтаре V. У листопаді в ході чергового військового перевороту він був скинутий полковником Мичомберо, що проголосив Бурунді республікою, а себе першим президентом країни. Однак монархісти-тутсі не залишали спроб повернутися до влади, і в 1972 році вони почали невдалу спробу скинути режим Мичомберо, що закінчилися масовими вбивствами (у ході придушення повстання загинув колишній король Нтаре V).
Надалі країна пережила ще кілька спроб перевороту, у ході яких у країні встановлювалася військова диктатура. В 1987 році до влади прийшов майор П'єр Буйоя, у роки правління якого почалися серйозні етнічні зіткнення між тутсі й хуту. На що 1 червня 1993 року на перших в історії країни демократичних президентських виборах главою держави став представник хуту Ндадайе Мельхіор, що незабаром був скинутий і вбитий військовими тутсі. У країні почалася Громадянська війна в Бурунді. Однак незабаром настала невелика тиша, і в 1994 році Національні збори обрали нового президента — Нтарьяміра Сіпрієн, загибель якого викликала нову хвилю міжетнічних зіткнень. На тлі цих безладів у липні 1996 року відбувся новий військовий переворот і до влади прийшов тутсі майор Буйоя П'єр. ООН і ОАЄ засудили новий військовий режим і ввели проти Бурунді ряд економічних санкцій.
Після декількох років громадянської війни і міжетнічних конфліктів у Бурунді встановився відносний спокій, в основному завдяки міжнародній присутності в країні. Президент Домітьєн Ндаїзейє і лідер етнічного угруповання хуту підписали договір про припинення насильства за підсумками переговорів в Танзанії.
Політична система
Бурунді за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Конституція
Перша конституція Бурунді була прийнята в 1981 році. Відповідно до неї главою держави й уряду був президент, що обирається на п'ятирічний строк на прямих загальних виборах. У конституції втримувалося положення, відповідно до якої кандидатом на пост президента міг бути тільки лідер єдиної законної партії країни — Союзу за національний прогрес (УПРОНА), де переважну роль займали тутсі.Із прийняттям в 1992 році нової конституції в країні дозволили багатопартійність, а президент став обиратися загальним голосуванням. У цей час у країні діє конституція, прийнята на референдумі в лютому 2005 року.
Виконавча влада зосереджена в руках Президента, що за конституцією є главою держави й уряду. Обирається прямим голосуванням строком на 5 років не більше двох строків. Він також є головнокомандувачем армії, гарантом національної єдності. Глава держави П'єр Нкурунзіза обраний на цей пост голосуванням парламенту відповідно до перехідної конституції, прийнятої в лютому 2005 року та перебув на посаді до своєї смерті 8 червня 2020 року.
Президентові у виконанні повноважень асистують два віце-президенти, один із яких координує політичну й адміністративну, а другий — економічну й соціальну сфери. Обоє віце-президента призначаються главою держави після наради з Національною Асамблеєю. У формуванні Ради міністрів відіграє роль етнічний склад, що визначається квотами для хуту (60 %) і тутсі (40 %).
Парламент
Законодавча влада представлена двопалатним парламентом, що складається з Національної Асамблеї (фр. L'Assemblee Nationale) і Сенату. Національна Асамблея складається мінімум з 100 членів, що обирають строком на 5 років. При її формуванні враховується етнічний (60 % хуту й 40 % тутсі) і статевий (30 % жінки) принципи. Національна незалежна виборча комісія призначає також додаткових членів для подання інтересів етнічних меншостей.
Сенат складається з 49 членів, 34 з яких обираються непрямим голосуванням на строк 5 років, що залишилися місця розподіляються між етнічними меншостями й колишніми главами держави.
Законодавчі функції парламенту обмежені конституцією. Президент після наради з конституційним судом може прийняти указ, що має силу вище закону.
Політичні партії
Найбільші політичні партії країни:
- (УПРОНА), заснована в 1959 році;
- Фронт за демократію в Бурунді, заснована в 1986 році.
До незалежності було зареєстровано більше 23 політичних партій, з яких лише 2 значно впливали на життя країни — Національна партія прогресу і єдності (УПРОНА), заснована принцом Луїсом Рвагасоре, і Народна партія (НП), партія хуту. Однак УПРОНА, що контролювала 58 з 64 місць у Національній Асамблеї, була піддана внутрішнім конфліктам, що базувалися в основному на національному ґрунті. Тому НП злилася в парламенті із крилом хуту партії УПРОНА, утворивши так називану групу Монровія, а крило тутсі утворила групу Касабланка.
У 1966 році президент Мікомберо заборонив всі партії крім УПРОНА. 1 листопада 1979 році після зсуву Мікомберо в результаті перевороту було оголошено про розпуск УПРОНА, однак уже в 1979 році партія знову брала участь у державному керуванні, а по Конституції 1981 року була єдиною легальною політичною організацією країни.
Президентські й парламентські вибори 1993 року призвели до поразки партії УПРОНА, коли 72 % голосів завоювала партія президента Ндадайє Демократичний фронт Бурунді (ФРОДЕБУ). У 1990-х роках виникли нові партії такі, як Бурундійський африканський альянс порятунку (АБАСА), Об'єднання за демократію й економічний і соціальний розвиток (РАДДЕС), Народна партія згоди. Також функціонували невеликі повстанські організації з політичним впливом, наприклад, Палипехуту — Сили національного звільнення й Національна рада захисту демократії — Сили захисту демократії.
У цей час найбільш значущими партіями є ФРОДЕБУ, Національна рада захисту демократії — Фронт захисту демократії, УПРОНА.
Судова система
На найнижчому рівні дрібні суперечки зважуються на основі звичаєвого права «судами пагорбів» (кір. intahe yo ku mugina), які складаються зі старійшин (кір. abashingantahe) та інших членів, що обирають,.
На рівні комун діють магістратські суди за місцем проживання (фр. Tribunal de Residence), а на рівні провінцій — суди високої інстанції (фр. Tribunaux de Grande Instance), рішення яких можуть бути оскаржені в трьох апеляційних судах, розташованих у Бужумбурі, Нгозі й Гітеге.
Судом вищої інстанції по цивільних і кримінальних справах є (фр. La Cour supreme). У країні також діє (фр. La Cour Constitutionnelle), що розглядає справи, пов'язані із тлумаченням конституції, а також порушеннями прав людини.
Зовнішня політика
18 вересня 1962 року Бурунді було прийнято в ООН, є членом і практично всіх нерегіональних спеціалізованих агентств. Також є членом африканського банку розвитку, Африканського союзу, Групи-77 і інших міжнародних організацій. 18 лютого 2020 р. в Бужумбурі та 27 березня в Москві міністрами закордонних справ РФ С. В. Лавровим та Респу́бліки Буру́нді Нібигірой було підписано Спільну заяву про не розміщення першими зброї в космосі (НПЗК).https://www.mid.ru/foreign_policy/news/-/asset_publisher/cKNonkJE02Bw/content/id/4094131
Українсько-бурундійські відносини
Уряд Бурунді офіційно визнав незалежність України 6 січня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 26 лютого 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Бурунді, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія). Справами України в Бурунді відає українське посольство в Кенії.
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
Країна поділена на 17 провінцій, що розділені на 117 комун, які у свою чергу діляться на 2 638 «пагорбів».
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 45,5 тис. військовослужбовців і 5 тис. жандармів. Загальні витрати на армію становили 62 млн доларів США (5,9 % ВВП країни).
Економіка
Бурунді — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 5,7 млрд доларів США (150-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 700 доларів (187-е місце в світі). Промисловість разом із будівництвом становить 21 % ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 45 %; сфера обслуговування — 34 % (станом на 2006 рік). Бурунді — одна з найбідніших країн у світі, де понад половину населення живе нижче межі бідності. Країна залежить від міжнародної економічної допомоги й тому має значну зовнішню заборгованість.
Економічно активне населення (2003): 3,5 млн чоловік (49,2 %). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 2,2 % — промисловість і будівництво; 93,7 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 4,1 % — сфера обслуговування (станом на 2004 рік).
Надходження в державний бюджет Бурунді за 2006 рік склали 240 млн доларів США, а витрати — 297 млн; дефіцит становив 19 %.
Слабкі сторони бурундійської економіки: жорсткі регіональні санкції після путчу 1996 року. Перевага сільського господарства над промисловістю, висока народжуваність, військові руйнування, відсутність перспектив політичної стабільності.
Валюта
Національною валютою країни слугує бурундійський франк (BIF), що був уведений в обіг 19 травня 1964 року, коли банкноти Банку Емісії Руанди й Бурунді номіналами 5, 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 франків були передруковані Банком Королівства Бурунді для обігу в країні.
В 1966 році банкноти номіналом від 20 франків і вище були передруковані Банком Республіки Бурунді з метою замінити на них слово «Королівство» на «Республіку». В 1968 році банкноти номіналом 10 франків були замінені монетами. У 2001 році була уведена банкнота 2000 франків, в 2004 році — 10 000 франків.
Промисловість
Головними галузями промисловості виступають: харчова, гірнича і текстильна. Промисловість розвинена слабко. Харчові й текстильні підприємства, а також по виробництву будівельних матеріалів і пальмової олії в основному належать європейцям.
Серйозний збиток економіці нанесли постійні міжплемінні конфлікти й погроза громадянської війни. Промисловість країни тривалий час перебувала в занепаді під впливом громадянської війни. Підприємства почали відновлюватися в 1998 році, коли були підвищені обсяги виробництва цукру, молока, фарб, мила, пляшок, фармацевтики й текстилю, були реконструйовані ряд провідних фабрик країни, а також були відновлені проекти по видобутку нікелю і золота.
Більшість промислових підприємств розташовані в Бужумбурі й включають виробництва по переробці бавовни, кави, олії й деревини, а також невеликі виробництва напоїв, мила, взуття, інсектицидів, будівельних матеріалів, меблів та ін.
У країні добувається колумбіто-танталітова руда, нікель, золото, каолін, олово і вольфрам для експорту й вапняк, торф, гравій — для внутрішніх потреб.
Гірнича промисловість
Такі ресурси як олов'яна руда, бастнезит, вольфрам, колумбітотанталіт, золото і торф добувають у невеликій кількості. У невеликому об'ємі відбувається видобуток покладів нікелю і урану; наявні запаси платини дотепер не експлуатуються.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 137 млн кВт/год електроенергії; загальний обсяг спожитої — 157 млн кВт/год (імпортовано 30 млн кВт/год).
У 2004 році споживання нафти склало 3,1 тис. барелів на добу (уся імпортується з Кенії і Танзанії), природний газ не використовується для господарських потреб. Основним видом палива (94 %) слугують деревина та торф.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 43 % площі держави, загальна площа орних земель становить 1,1 млн га (43 % загальної площі), з яких 74 тис. га є зрошуваними. Сільське господарство забезпечує 33,5 % ВВП країни (2005). У цій галузі задіяно понад 90 % населення країни.
Кава і чай є основними експортними продуктами: у 2001 році експорт кави становив 54 % всього експорту, у 2006 році — 67,7 %. Уряд країни регулює цінову й торговельну політику щодо кави, всі контракти на експорт кави мають обов'язково затверджуватися. З метою диверсифікації експорту державна підтримка надається також і виробництву бавовни.
Основні продукти внутрішнього споживання: маніок, квасоля, банани, солодка картопля, зернові культури й сорго. На плантаціях, розташованих уздовж берега озера Танганьїка, одержують пальмову олію. У гористих районах вирощують тютюн і пшеницю.
Головні сільськогосподарські культури (обсяги виробництва станом на 2005 рік): банани 1600 тис. тонн, солодка картопля 835 тис. тонн, маніок 710 тис. тонн, квасоля 220 тис. тонн, кукурудза 123 тис. тонн, сорго 67 947 тис. тонн, рис 67 947 тис. тонн, таро 62 тис. тонн, горох 33 500 тис. тонн, кава 7,8 тис. тонн, чай 7,5 тис. тонн, бавовна 4,6 тис. тонн, арахіс. З усіх вирощуваних культур більша частина залишається на внутрішньому ринку Бурунді.
У тваринницькому секторі розводять велику рогату худобу, вівці. Традиційно соціальний стан у Бурунді залежав від кількості худоби в господарстві. У зв'язку із цим і поганими санітарними умовами в країні нагромадилася велика кількість худоби з низькими показниками продуктивності. Приміром, кожна корова приносить у середньому тільки 350 кг молока на рік (17 % середнього світового рівня).
Поголів'я кіз становить 750 тис., великої рогатої худоби — 396 тис., овець — 243 тис. (2005), свиней — 61 тис., курей — 4 млн (1999). Виробництво молока оцінюється в 23 тис. тонн (1999). У середньому споживання м'яса становить усього 48 калорій на добу на людину (10 % середньосвітового).
В озері Танганьїка ведеться промисел риби.
Транспорт
Країна не має виходу до моря, а також залізниць. Загальна довжина автомобільних доріг становить 12 322 км (2004), з них лише 7 % заасфальтовано. Кількість легкових автомобілів — 19 800, вантажівок і автобусів — 14 400.
Повітряний транспорт представлений компанією «Air Burundi», що здійснює перельоти усередині країни, а також в Руанду, Танзанію і Демократичну Республіку Конго. Міжнародні авіаперельоти здійснюють також компанії «Air Zaire», «Sabena» і інші. Аеропорт у Бужумбурі — міжнародний, у рік (2005) приймає 73 072 пасажирів, відправляє 63 908 пасажирів, відвантажений вантаж — 3 093 т, завантажений — 188 т. Є також 7 дрібніших аеропортів і один аеродром для посадки вертольотів.
На 1000 жителів країни доводиться 20 стільникових і 4,1 стаціонарних телефонів (2005), 4,8 персональних комп'ютерів (2004), 7,7 користувачів мережі Інтернет (2006).
Туризм
У 1995 році Бурунді відвідало 0,125 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 1 млн доларів США. Незважаючи на бідність, у Бурунді є багато об'єктів, що відвідуються туристами. Це столиця Бужумбура з будинком парламенту й колишньою колоніальною адміністрацією, місто Гітега з королівським палацом. Серед природних туристичних об'єктів найпопулярнішими є водоспади Кагери, гарячі джерела Кібабі, національні парки Рузізі й Рувубу, природні резервати Макамба й Бурури, озеро Танганьїка.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Бурунді: Німеччина, Кенія, Бельгія, Танзанія, Нідерланди, Італія, Франція.
Держава експортує: каву — 67,7 %, чай — 17,0 %, шкіри — 2,6 %. Основні покупці: Німеччина (25 %); Бельгія (11 %); Нідерланди (8 %). У 2006 році вартість експорту склала 55,7 млн доларів США.
Держава імпортує: машинне устаткування — 21,3 %, транспортне устаткування — 15,7 %, мінеральне паливо — 13,4 %, металоконструкції — 7,2 %, фармацевтика — 6,6 %. Основні імпортери: Кенія (17 %); Танзанія (10 %); Бельгія (10 %); Італія (8 %); Франція (5 %). У 2006 році вартість імпорту склала 207,3 млн доларів США.
Населення
Населення держави у 2009 році становило 8,9 млн осіб (90-е місце в світі). Густота населення: 223,8 осіб/км² (34-е місце в світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік народжуваність 42 ‰; смертність 13,2 ‰; природний приріст 28,8 ‰.
У статевому розрізі спостерігається перевага жінок (51,18 %) над чоловіками (48,82 %) (2005). Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 46,3 % (1,9 млн чоловіків, 1,9 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 51,2 % (2,1 млн чоловіків, 2,2 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,6 % (0,086 млн чоловіків, 0,129 млн жінок).
Рівень міграції становить мінус 12,9 чоловік на 1000 жителів (або 80 000 що вибули) (2000).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав лише 7 %. Головні міста держави: Бужумбура (374 тис. осіб), Муїнга (100 тис. осіб), (46 тис. осіб).
Етнічний склад
Головні етноси, що складають бурундійську націю: хуту — 82 %, тутсі — 14 %, пігмеї-тва — 1 %.
Мови
Державні мови: французька і кірунді. В Бужумбурі також як мова торгівлі розповсюджене суахілі, нею розмовляють близько 6 400 чоловік. Цікаво, що мовою рунді розмовляють і хуту, і тутсі.
Релігії
Головні релігії держави: католицтво — 63 % населення, протестантизм — 7 %, анімізм — 23 %, іслам — 10 %.
Уряд Жана Батіста Багаза (1976–1987) оголосив католицьку церкву як спрямовану за хуту й обмежила літургії, заборонив релігійні збори без дозволу, націоналізував католицькі школи, заборонило католицький молодіжний рух і закрив католицькі радіо й газету. В 1986 році оголошені поза законом Свідки Єгови і Адвентисти Сьомого Дня. У вересні 1987 року новий президент Бурунді П'єр Буйоя припинив всі переслідування католицької церкви. У цей час більша частина релігійних свят, оголошених офіційними, в основному, католицькі. У 2002 році Свідки Єгови й Адвентисти Сьомого Дня були знову визнані легальними місіонерськими групами, була конституційно закріплена воля віросповідання, главам більшості релігійних громад був наданий дипломатичний статус.
Традиційні вірування засновані на вірі в долю в особі Імани, що є джерелом всього життя й добра. Традиційна релігія є формою анімізму, вважається, що фізичні об'єкти мають своїх духів. Існує особлива повага до мертвих предків. У хуту їхні духи приходять зі злими намірами, у вірі тутсі — вплив предків більше м'який. Худоба також має духовну силу.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 51,3 року: для чоловіків — 50,5 року, для жінок — 52,1 року. Смертність немовлят до 1 року становила 62 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 515 жителів; лікарями — 1 лікар на 31,78 тис. жителів (станом на 1995 рік). Стан на 2004 рік тільки погіршився — 1 лікар на 37,58 тис. жителів (усього 200 лікарів), 1 лікарняне ліжко — 1657 жителів (усього 3380 ліжок). Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 3,3 % від ВВП країни.
У 1993 році лише 38 % населення було забезпечено питною водою.
У країні спостерігається значна нестача кваліфікованого медичного персоналу й медикаментів, через що відбуваються регулярні спалахи менінгококової інфекції і холери з великим числом смертельних випадків. Доступ до медичного обслуговування ускладнений неплатоспроможністю населення.
На кінець 2001 року число людей, що живуть із ВІЛ, оцінювалося в 390 тис. чоловік (у тому числі 8,3 % від дорослого населення). Тенденція до зниження епідемії ВІЛ у Бурунді, що спостерігалися з кінця 1990-х років, досягла оцінки 3,3 % від дорослого населення, що живуть із ВІЛ, до 2005 році, після чого почало знову рости.
Освіта
Рівень писемності в 2006 році становив 59,3 %: 67,3 % серед чоловіків, 52,2 % серед жінок.
Витрати на освіту в 1996 році склали 3,7 % від ВВП, 16,7 % усіх державних громадських видатків.
Освіта є обов'язковою для дітей від 7 до 13 років. Початкова освіта триває 6 років і ведеться на рунді й французькій мові. Навчання в середніх школах триває 7 років, у середньо-професійних навчальних закладах — 5 років. Єдиним вищим навчальним закладам є , заснований в 1960 році.
Гострою проблемою в сфері освіти є недостача підготовлених викладацького й персоналу, що адмініструє. Іншою проблемою залишається дискримінація за етнічною ознакою, що виражається в перевазі представників тутсі в середніх навчальних закладах і в університеті.
Навчальні заклади | Кількість навчальних закладів | Кількість викладачів | Кількість учнів | Кількість учнів на одного викладача |
---|---|---|---|---|
початкові школи (7-13 років) | 1 5121 | 18 889 | 968 488 | 51,2 |
середні школи (14-20 років) | 40051 | 8 047 | 140 735 | 17,5 |
вища освіта | 1 | 669 | 15 706 | 23,5 |
1дані на 1998 рік
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Бурунді користувались 2 тис. осіб. У 2006 році в країні було зафіксовано 60 тис. користувачів мережі Інтернет.
Культура
Архітектура
Образотворче мистецтво
Література
Через низький рівень грамотності і бідності населення література у країні практично відсутня. Однак у країні розвинена усна народна творчість, у тому числі легенди, байки, вірші, приказки, загадки й пісні. Деякі залучили до себе увагу й були перекладені французькою мовою. Існує ряд епічних поем про тварин. Розповіді й історії служать способом передачі новини. У Бурунді найбільше цінується мова, а не достовірність переданих фактів.
Театр
Музика й танці
Музика Бурунді й Руанди дуже схожі, оскільки обидві країни населяють хуту й тутсі. На сімейних зборах співаються пісні імвійно (кір. imvyino) з короткими приспівами й більшим барабанним боєм. Окремі співаки або невеликі групи виконують пісні індірімбо (кір. indirimbo). Чоловіки виконують ритмічні пісні з елементами квішонгора (кір. kwishongora), а жінки — сентиментальні біліто (кір. bilito). Також типовою бурундійською музикою є «спів пошепки».
Основними музичними інструментами є інанга (кір. inanga), ідоно (кір. idono), ікіхусехама (кір. ikihusehama), ікембе (кір. ikimbe) і інших. У житті, барабани відіграють роль не тільки музичних інструментів, але і символів влади й статусу.
Найвідомішим барабанним ансамблем країни є «The Royal Drummers of Burundi», що складається з 20 чоловік, які одержують навички гри на барабанах з покоління в покоління. Починаючи з 1960-х років ансамбль почав виїжджати з концертами в інші країни світу, були випущені альбоми «Batimbo (Musiques Et Chants)» (1991), «Live at Real World» (1993) і «The Master Drummers of Burundi» (1994).
Барабанне виконання часто супроводжується танцями. Одним з відомих бурундійських танців є будемера (кір. Budemera). Танцюристи виконують будемеру в колі, у вождя в руці є коров'ячий хвіст. Співаки під час танцю прославляють весілля, людські відносини, красу жінок і т. д.
Кінематограф
Кухня
Свята
дата | назва |
---|---|
1 січня | Новий рік |
5 лютого | день єдності |
1 травня | день праці |
перехідний | Вознесіння Ісуса Христа |
1 липня | день незалежності |
15 серпня | Успіння Святої Марії |
13 жовтня | день Рвагасоре |
21 жовтня | день Ндадайє |
1 листопада | День усіх святих |
28 листопада | день Республіки |
25 грудня | Різдво |
Наука
Засоби масової інформації
Попри те, що в країні офіційно немає ніяких обмежень волі слова, уряд контролює єдину щоденну газету Le Renouveau du Burundi, дві головні радіостанції й телебачення.
Періодичні видання: Le Renouveau du Burundi (Відновлення Бурунді), Ubumwe (Єдність) — урядові газети, Ndongozi (Лідер) — заснована католицькою церквою, Arc-en-ciel (Веселка) — приватна щотижнева газета французькою мовою.
Єдиний телевізійний канал La Radiodiffusion et Television Nationale de Burundi (RTNB) контролюється урядом, веде трансляцію на рунди, суахілі, французькій і англійській мовах. Був заснований в 1984 році і транслює передачі в кольоровому зображенні з 1985 року. Кількість телевізорів на 1000 жителів — 37 (2004).
Радіо є основним джерелом інформації для жителів країни. У Бурунді діють: Radio Burundi (RTNB) — контролюється урядом, веде трансляцію на рунди, суахілі, французькій і англійській мовах, — фінансується міжнародними організаціями, Radio Publique Africaine — частка, фінансується з ООН і інших закордонних джерел, Radio CCIB+ — фінансується Торговельною палатою Бурунді, Radio Culture — частково фінансується міністерством охорони здоров'я, Radio Isanganiro [ 28 квітня 2009 у Wayback Machine.] — частка.
Агентства новин: Agence Burundaise de Presse (ABP) — контролюється урядом, Azania, Net Press [ 4 лютого 2009 у Wayback Machine.] — частки.
Музеї та бібліотеки
Зберігся один із численних «палаців» правителів країни — мвамі. У Гітеге перебуває Національний музей (заснований в 1955 році), у якому зберігаються експонати народного мистецтва, історичні документи й предмети, при ньому також функціонує бібліотека. У Східній Африці місто відоме гончарними виробами. Musee Vivant, заснований в 1957 році у Бужумбурі містить експонати, що висвітлюють всі аспекти життя країни.
У Бурунді налічується 60 бібліотек, найбільші з яких розташовані в столиці і її околицях: Публічна бібліотека (27 000 томів), бібліотека Університету Бурунді (192 000), бібліотека Французького культурного центра (33 000 томів).
Спорт
Бурунді бере участь у літніх олімпійських іграх з 1996 року, посилаючи на них спортсменів-легкоатлетів і плавців. Єдину медаль у скарбничку Бурунді здобув , що зайняв перше місце в бігу на 5000 м в Атланті в 1996 році.
Футбольна Асоціація Бурунді (фр. Federation de Football du Burundi) була організована в 1948 року, є членом ФІФА з 1972 році. Молодіжна збірна з футболу кваліфікувалася на Чемпіонат Світу ФІФА для гравців до 20 років в Катарі в 1995 році, де вибула після стадії групового турніру.
Примітки
- 3rd general census (2008) [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.]. Presidence.bi (2010-04-14). Retrieved on 2012-11-24.
- . BBC World News. British Broadcasting Company. 17 січня 2019. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
The vote took place on Wednesday and the leader of parliament said the move would take place over three years.
- CIA. (англійською) . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 29 червня 2008.
- Countriesquest.com. Burundian land and resources (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Uoguelph.ca. Geology of Burundi (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Britannica. Climate of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Britannica. Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. Kibira National Park (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- BirdLife IBA Factsheet. Ruvubu National Park (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- БСЭ. Бурунди (російською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Historyworld.net. Ruanda-Urundi: AD 1887-1914 (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Iss.co.za. Burundi - History and Politics (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Geo-world.ru. Новітня історія Бурунді (російською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Uadream.com. Історія Бурунді (російською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Worldstory.ru. Новітня історія Бурунді (російською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Geogid.ru. Країни миру - Бурунді (російською) . Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 6 липня 2008.
- Кругосвіт. Бурунді (російською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Конституція Бурунді, ст.ст. 95, 109
- Syldie Bizimana. The Burundi Legal System and Research (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Конституція Бурунді, ст. 129
- Конституція Бурунді, ст. 147
- Senate of Burundi. The Senate composition (англійською) . оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- The Law No1/ 016 of 20th April 2005 on the Organisation of Municipal Administration
- Конституція Бурунді, ст. 228
- Офіційний сайт ООН. Список держав-членів ООН (російською) . Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- Statoids. Burundi Provinces (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Britannica. World Data. Burundi (PDF) (англійською) . Архів (PDF) оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Infoplease.com. History, Geography, Government, and Culture of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Global Financial Data. (англійською) . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 липня 2008.
- Країни миру. Сучасний довідник. — М.: ТОВ "ТД «Видавництво Мир книги», 2005. — 416 с.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 8 вересня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Maps Of World. Burundi Tourist Attractions (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 4 травня 2009.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Ethnologue.com. Languages of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Britannica. Languages of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Everyculture.com. (англійською) . Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- WHO. Burundi Profile. May 2007 (PDF) (англійською) . Архів (PDF) оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Britannica. Education of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Travel Document Systems. Burundi Culture (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Wisegeek.com. The Royal Drummers of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Maps Of World. The Royal Drummers of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Voyage.e-monsite.com. Les Danses (французькою) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Worldtravelguide.net. Burundi Travel Guide - Public Holidays (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 28 липня 2008.
- 40-й день по Великодню
- BBC. Country Profile of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- Nationsencyclopedia.org. (англійською) . Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
- Бібліотека енциклопедій для юнацтва. Африка/Сост. В. Б. Новачків. — М.: Видавничий будинок «Сучасна педагогіка», 2001. — 148 с.
- Nationsencyclopedia.com. (англійською) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 6 липня 2008.
- FIFA. Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
Література
- (англ.) Middle East and Africa: Burundi. — The Economist, February 19, 2005. — 37 p.
- (англ.) Africa South of the Sahara. 2004. L.-N.Y.: Europa Publications, 2003.
- (рос.) Адрианов Б. В. Страны и народы Восточной и Южной Африки. — М., 1989.
Посилання
- Офіційний сайт уряду [ 6 листопада 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
- Замітки про Бурунді [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Buru ndi kir Republika y u Burundi fr Republique du Burundi angl Republic of Burundi derzhava na shodi Centralnoyi Afriki yaka mezhuye na pivnochi z Ruandoyu na zahodi z Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo na pivdennomu shodi i shodi z Tanzaniyeyu na pivdni kordon prohodit po ozeru Tanganyika Teritoriya 27 83 tis km Stolicya Gitega z 16 sichnya 2019 Respublika Burundi kir Republika y u Burundi fr Republique du Burundi angl Republic of BurundiPrapor GerbDeviz Ubumwe Ibikorwa Iterambere Unite Travail Progres Unity Work Progress 1Gimn Burundi bwacu Nash BurundiRoztashuvannya BurundiStolicya Gitega 3 30 pd sh 30 00 sh d country H G ONajbilshe misto BuzhumburaOficijni movi Francuzka Kirundi AnglijskaForma pravlinnya Respublika Prezident Evarist NdayishimiyeNezalezhnist vid Belgiyi Data 1 lipnya 1962 Plosha Zagalom 27 830 km 246 Vnutr vodi 7 8 Naselennya ocinka listopad 2012 8 053 574 89 perepis 1978 3 589 434 Gustota 206 1 km 43 VVP PKS 2003 r ocinka Povnij 4 517 mlrd2 142 Na dushu naselennya 739 163 VVP nom 2005 rik ocinka Povnij 799 mln 162 Na dushu naselennya 107 182 ILR 2004 0 384 nizka 169 Valyuta Burundijskij frank FBu a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 BIF a Chasovij poyas CAT UTC 2 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 2 Kodi ISO 3166 108 BDI BIDomen biTelefonnij kod 257Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BurundiGeografiyaDokladnishe Geografiya Burundi Derzhava znahoditsya v Shidnij Africi Prostyaglas iz pivnochi na pivden na 241 km a iz zahodu na shid na 217 km Zagalna dovzhina kordonu 974 km na pivnochi mezhuye z Ruandoyu spilnij kordon 290 km na zahodi z Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo 233 km na shodi z Tanzaniyeyu 451 km Vihodu do morya ne maye Plosha krayini stanovit 27 830 km z yakih 25 650 km dovoditsya na suhodil RuandaDR Kongo TanzaniyaRelyef Viglyad poverhni Burundi z kosmichnogo suputnika Derzhava roztashovana na plato sho spuskayetsya na pivdennomu zahodi do ozera Tanganyika Na zahodi roztashovanij meridionalno spryamovanij girskij lancyug sho prodovzhuyetsya v Ruandi Serednya visota centralnogo plato vid 1525 do 2000 m Najvisha vershina gora roztashovana do pivdennogo shodu vid Buzhumburi dosyagaye 2684 metri Na pivdennomu shodi j pivdni krayini visoti blizko 1370 metriv Smuga zemli uzdovzh richki Ruzuzi do pivnochi vid ozera Tanganyika sho ye chastinoyu Shidno Afrikanska riftova dolina yedina oblast krayini nizhche 915 metriv Bilya ozera Tanganyika perebuvaye j nizhcha vidmitka krayini 772 metra Ozero Tanganyika j prikordonna richka sho vpadaye v nogo Ruzizi roztashovani na rivnini z rodyuchimi gruntami U centri krayini j na shodi roztashovani rivnini otocheni gorami j bolotami Geologiya Bilsha chastina Burundi skladena skladchastimi j neznachno transformovanimi ulamkovimi porodami mezoproterozojskogo Kibaranskogo poyasu sho pochinayetsya vid Demokratichnoyi Respubliki Kongo do Tanzaniyi i Ugandi cherez Burundi j Ruandu Kibaranski skeli zmishani iz granitnimi porodami j protyagom 350 km ye vuzka zona mafichnih i ultramafichnih intruzij U shidnij chastini krayini Kibaranskij poyas obmezhenij neoproterozojskimi vodnimi opadami Malaragazi z bazalnoyu sumishshyu aspidnim slancem dolomitovim vapnyakom i lavoyu Na pivnochi ozera Tanganyika krayina skladena vidkladennyami tretinnogo j chetvertinnogo periodiv Korisni kopalini U Burundi ye znachni rodovisha polovogo shpatu kaolinu fosforu metaliv platinovoyi grupi kvarcitu ridkisnozemelnih metaliv vanadiyu vapnyaku U Mabayi Kankuzo Tora Ruzibazi Muyinge ye rodovisha zolota U provinciyah Kayanza j rozroblyayutsya rodovisha kassateritu kolumbutotantalutu j volframu Zapasi nikelyu viyavleni v 1974 roci ocineni v 370 mln t 3 5 svitovih zapasiv Klimat Klimat Burundi v osnovnomu tropichnij zi znachnimi dennimi amplitudami temperatur Temperatura takozh pomitno variyuyetsya zalezhno vid visoti v riznih regionah krayini Serednya temperatura v centralnomu plato stanovit 20 C na teritoriyi navkolo ozera Tanganyika 23 C na teritoriyah najbilsh visokih gir 16 C Serednya richna temperatura v Buzhumburi stanovit 23 S Opadi neregulyarni najryasnishi na pivnichnomu zahodi krayini Na bilshij chastini Burundi serednya richna kilkist opadiv stanovit 1300 1600 mm na rivnini Ruzizi j pivnichno shidnij chastini krayini 750 1000 mm Vidilyayut chotiri sezoni zalezhno vid vipadannya opadiv dovgij suhij sezon cherven serpen korotkij vologij sezon veresen listopad korotkij suhij sezon gruden sichen i dovgij vologij sezon lyutij traven Vodni resursi plyazh na ozeri Tanganyika Osnovni richki Ruzizi j Ruvuvu zhodna z nih ne ye sudnoplavnoyu Voda richok Malagarasi j Ruzizi vikoristayetsya dlya zroshennya v shidnij i zahidnij chastinah krayini Richki utvoryat bilshu chastinu granic krayini Tak Kanyari j Kagera vidokremlyuyut Burundi vid Ruandi na bagatoh dilyankah zagalnoyi granici a richka Malagarasi utvorit bilshu chastinu pivdennoyi granici krayini U Burundi perebuvaye najviddalenishe vid girla dzherelo Nilu Hocha formalno Nil pochinayetsya vid ozera Viktoriya do plinu Nilu nalezhit richka sho vpadaye v ce ozero Kagera dzherela verhnogo priplivu yakoyi richki Ruvyironza roztashovani na gori Kikizi na teritoriyi Burundi Ozero Tanganyika roztashovane na pivdni j shodi krayini rozdilene mizh Burundi Tanzaniyeyu j Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo Na pivnichnomu shodi krayini perebuvayut ozera Kohoho j Rugvero Grunti j roslinnist Roslinnist v Kayanzi U krayini v osnovnomu perevazhayut svitli grunti sho formuyut tonkij shar gumusu nad lateritovimi bagatimi zalizom subgruntami Najkrashi grunti utvoreni alyuviyem ale voni obmezheni dolinami velikih richok Serjoznoyu problemoyu ye eroziya gruntu pov yazana z uhilami poverhni j opadami a takozh rozvitkom silskogo gospodarstva Burundi v osnovnomu silskogospodarska pasovishna krayina u rezultati chogo maye misce virubka lisiv eroziya gruntiv i rujnuvannya tradicijnih seredovish perebuvannya Lisu cherez perenaselenist Burundi virubani majzhe na vsij teritoriyi krayini za vinyatkom blizko 600 km Plosha lisiv shorichno skorochuyetsya na 9 Sered lisiv sho zalishilisya perevazhayut evkalipt akaciya inzhir i olijna palma Bilsha chastina krayini pokrita savannoyu roslinnistyu Tvarinnij svit Fauna Burundi bula bagatoyu do rozvitku silskogo gospodarstva U cij chas u krayini zustrichayutsya sloni gipopotami krokodili diki kabani levi antilopi sherstokrili U krayini bagata ornitofauna Najposhirenishi vincenosni zhuravli cesarki kuripki kachki gusaki perepilki bekasi 451 vid ptahiv vivodyat ptashenyat na teritoriyi krayini U zv yazku z rostom naselennya populyaciyi bagatoh vidiv skorochuyutsya abo znikayut V ozeri Tanganyika voditsya veliku kilkist ribi u tomu chisli nilskij okun prisnovodni sardini Bilshe 130 vidiv rib yaki vodyatsya v Tanganyici ye endemikami Ohorona prirodi U Burundi ye dva nacionalni parki plosha 37 870 ga roztashovanij na pivnichnomu zahodi krayini prilyagaye do Lisovogo nacionalnogo parku Nyungve v Ruandi Oficijno perebuvaye pid zahistom z 1933 roku zberigaye nevelikij region girskih tropichnih lisiv yaki zajmayut 96 ploshi parku Perevazhnimi vidami roslin ye Symphonia globulifera Newtonia buchananii Albizia gummifera i Entandrophragma excelsum Ye takozh teritoriyi zajnyati goristimi bolotami j bambukom Arundinaria alpine plosha 43 630 ga roztashovanij na pivnichnomu shodi Burundi uzdovzh odnojmennoyi richki Stvorenij v 1980 roci Dolina richki Ruvubu utvoryuye kilka meandriv otochenih bolotnoyu roslinnistyu lisami j savanami IstoriyaDokladnishe Drevnij period Drevnya j serednovichna istoriya Burundi vivchena pogano Pershimi zhitelyami yaki naselyali danij region buli pigmeyi Tva yakih vitisnuli priblizno v 1000 roci n e hliborobi hutu V XV XVI stolittyah syudi prijshli kochivniki skotari tutsi V XVII stolitti na teritoriyi suchasnogo Burundi zarodilosya nezalezhne feodalne korolivstvo Burundi Pershij vidomij mvami korol Ntare I ob yednav isnuyuchi na cij teritoriyi rozrizneni derzhavi j stvoriv yedine korolivstvo U roki pravlinnya Ntare II vidbuvayetsya rozkvit korolivstva U hodi chislennih voyen iz susidami Ntare II rozshiriv teritoriyu svogo korolivstva majzhe do suchasnih granic Z kincya XIX stolittya do pochatku XX stolittya v derzhavi vidbuvayutsya mizhusobni vijni Kolonialnij period Pershim yevropejcem sho vidvidav teritoriyu suchasnogo Burundi stav Dzhon Hannig Spik sho podorozhuvav z Richardom Bertonom u rajoni ozera Tanganyika v 1858 roci Voni obignuli pivnichnij kraj ozera v poshukah dzherela Nilu V 1871 roci Genri Morton Stenli i David Livingston distalisya do Buzhumburi j doslidzhuvali rajon Ruzizi Pislya Berlinskoyi konferenciyi 1884 1885 rokiv nimecka zona vplivu v Shidnij Africi bula rozshirena do teritoriyi suchasnih Ruandi j Burundi V 1894 roci nimeckij graf fon Getzen viyaviv ozero Kivu Cherez chotiri roki teritoriyu suchasnogo Burundi vidvidali pershi misioneri U 1890 h rokah Burundi stala nimeckoyu koloniyeyu a pislya Pershoyi svitovoyi vijni perejshla do Belgiyi Cej region rozglyadavsya kolonizatorami yak yedina derzhava Ruanda Urundi Z 1925 roku Ruanda Urundi stala chastinoyu Belgijskogo Kongo ale yaksho Kongo upravlyalosya vinyatkovo Bryusselem to v Ruandi Urundi vlada zalishalasya za aristokratiyeyu tutsi Protyagom 1950 h rokiv belgijskij uryad nezvazhayuchi na mizhnarodnij tisk vidmovlyalosya nadavati nezalezhnist svoyim koloniyam Odnak obstanovka v koloniyah stala vihoditi z pid kontrolyu j v 1959 roci pochalasya pidgotovka do nadannya nezalezhnosti Kongo j Ruanda Urundi V 1961 roci na viborah sho vidbulisya v Burundi vsuperech bazhannyu kolonialnoyi administraciyi peremogla partiya UPRONA sho nabrala 80 golosiv i oderzhala 58 z 64 misc u zakonodavchomu organi Princ Rvagosore buv priznachenij prem yer ministrom ale 13 zhovtnya vin buv ubitij agentami z opozicijnoyi Demokratichnoyi partiyi Kretyen Jogo smert zrujnuvala zgurtovanist hutu j tutsi zaradi yakoyi vin borovsya dovgi roki Suchasna istoriya 1 lipnya 1962 roku bula progoloshena nezalezhnist Korolivstva Burundi Z momentu oderzhannya nezalezhnosti vlada v krayini viyavilasya v rukah tutsi yaki buli etnichnoyu menshistyu v novij derzhavi korol Mvambutsa IV za pidtrimkoyu pravlyachoyi partiyi Soyuz za nacionalnij progres UPRONA ustanoviv u krayini avtoritarnij rezhim Z pershih rokiv oderzhannya nezalezhnosti uryad UPRONA vidmovlyalosya nadavati hutu rivni z nimi prava Taka politika rozpalyuvala mizhetnichni superechki v krayini U zhovtni 1965 roku hutu pochali nevdalu sprobu vijskovogo perevorotu sho zakinchilisya areshtami i stratami predstavnikiv ciyeyi etnichnoyi grupi Todi zh pochalisya serjozni rozbizhnosti sered kerivnikiv tutsi Cherez rik pislya togo yak buv podavlenij zakolot hutu 8 lipnya 1966 roku princ Sharl Ndiziye za pidtrimkoyu armiyi na choli z polkovnikom Mishelem Michombero skinuv svogo batka j vstupiv na tron pid im yam Ntare V U listopadi v hodi chergovogo vijskovogo perevorotu vin buv skinutij polkovnikom Michombero sho progolosiv Burundi respublikoyu a sebe pershim prezidentom krayini Odnak monarhisti tutsi ne zalishali sprob povernutisya do vladi i v 1972 roci voni pochali nevdalu sprobu skinuti rezhim Michombero sho zakinchilisya masovimi vbivstvami u hodi pridushennya povstannya zaginuv kolishnij korol Ntare V Nadali krayina perezhila she kilka sprob perevorotu u hodi yakih u krayini vstanovlyuvalasya vijskova diktatura V 1987 roci do vladi prijshov major P yer Bujoya u roki pravlinnya yakogo pochalisya serjozni etnichni zitknennya mizh tutsi j hutu Na sho 1 chervnya 1993 roku na pershih v istoriyi krayini demokratichnih prezidentskih viborah glavoyu derzhavi stav predstavnik hutu Ndadaje Melhior sho nezabarom buv skinutij i vbitij vijskovimi tutsi U krayini pochalasya Gromadyanska vijna v Burundi Odnak nezabarom nastala nevelika tisha i v 1994 roci Nacionalni zbori obrali novogo prezidenta Ntaryamira Sipriyen zagibel yakogo viklikala novu hvilyu mizhetnichnih zitknen Na tli cih bezladiv u lipni 1996 roku vidbuvsya novij vijskovij perevorot i do vladi prijshov tutsi major Bujoya P yer OON i OAYe zasudili novij vijskovij rezhim i vveli proti Burundi ryad ekonomichnih sankcij Pislya dekilkoh rokiv gromadyanskoyi vijni i mizhetnichnih konfliktiv u Burundi vstanovivsya vidnosnij spokij v osnovnomu zavdyaki mizhnarodnij prisutnosti v krayini Prezident Domityen Ndayizejye i lider etnichnogo ugrupovannya hutu pidpisali dogovir pro pripinennya nasilstva za pidsumkami peregovoriv v Tanzaniyi Politichna sistemaDokladnishe Burundi za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Konstituciya Dokladnishe Persha konstituciya Burundi bula prijnyata v 1981 roci Vidpovidno do neyi glavoyu derzhavi j uryadu buv prezident sho obirayetsya na p yatirichnij strok na pryamih zagalnih viborah U konstituciyi vtrimuvalosya polozhennya vidpovidno do yakoyi kandidatom na post prezidenta mig buti tilki lider yedinoyi zakonnoyi partiyi krayini Soyuzu za nacionalnij progres UPRONA de perevazhnu rol zajmali tutsi Iz prijnyattyam v 1992 roci novoyi konstituciyi v krayini dozvolili bagatopartijnist a prezident stav obiratisya zagalnim golosuvannyam U cej chas u krayini diye konstituciya prijnyata na referendumi v lyutomu 2005 roku Vikonavcha vlada zoseredzhena v rukah Prezidenta sho za konstituciyeyu ye glavoyu derzhavi j uryadu Obirayetsya pryamim golosuvannyam strokom na 5 rokiv ne bilshe dvoh strokiv Vin takozh ye golovnokomanduvachem armiyi garantom nacionalnoyi yednosti Glava derzhavi P yer Nkurunziza obranij na cej post golosuvannyam parlamentu vidpovidno do perehidnoyi konstituciyi prijnyatoyi v lyutomu 2005 roku ta perebuv na posadi do svoyeyi smerti 8 chervnya 2020 roku Prezidentovi u vikonanni povnovazhen asistuyut dva vice prezidenti odin iz yakih koordinuye politichnu j administrativnu a drugij ekonomichnu j socialnu sferi Oboye vice prezidenta priznachayutsya glavoyu derzhavi pislya naradi z Nacionalnoyu Asambleyeyu U formuvanni Radi ministriv vidigraye rol etnichnij sklad sho viznachayetsya kvotami dlya hutu 60 i tutsi 40 Parlament Dokladnishe Zakonodavcha vlada predstavlena dvopalatnim parlamentom sho skladayetsya z Nacionalnoyi Asambleyi fr L Assemblee Nationale i Senatu Nacionalna Asambleya skladayetsya minimum z 100 chleniv sho obirayut strokom na 5 rokiv Pri yiyi formuvanni vrahovuyetsya etnichnij 60 hutu j 40 tutsi i statevij 30 zhinki principi Nacionalna nezalezhna viborcha komisiya priznachaye takozh dodatkovih chleniv dlya podannya interesiv etnichnih menshostej Senat skladayetsya z 49 chleniv 34 z yakih obirayutsya nepryamim golosuvannyam na strok 5 rokiv sho zalishilisya miscya rozpodilyayutsya mizh etnichnimi menshostyami j kolishnimi glavami derzhavi Zakonodavchi funkciyi parlamentu obmezheni konstituciyeyu Prezident pislya naradi z konstitucijnim sudom mozhe prijnyati ukaz sho maye silu vishe zakonu Politichni partiyi Dokladnishe Najbilshi politichni partiyi krayini UPRONA zasnovana v 1959 roci Front za demokratiyu v Burundi zasnovana v 1986 roci Do nezalezhnosti bulo zareyestrovano bilshe 23 politichnih partij z yakih lishe 2 znachno vplivali na zhittya krayini Nacionalna partiya progresu i yednosti UPRONA zasnovana princom Luyisom Rvagasore i Narodna partiya NP partiya hutu Odnak UPRONA sho kontrolyuvala 58 z 64 misc u Nacionalnij Asambleyi bula piddana vnutrishnim konfliktam sho bazuvalisya v osnovnomu na nacionalnomu grunti Tomu NP zlilasya v parlamenti iz krilom hutu partiyi UPRONA utvorivshi tak nazivanu grupu Monroviya a krilo tutsi utvorila grupu Kasablanka U 1966 roci prezident Mikombero zaboroniv vsi partiyi krim UPRONA 1 listopada 1979 roci pislya zsuvu Mikombero v rezultati perevorotu bulo ogolosheno pro rozpusk UPRONA odnak uzhe v 1979 roci partiya znovu brala uchast u derzhavnomu keruvanni a po Konstituciyi 1981 roku bula yedinoyu legalnoyu politichnoyu organizaciyeyu krayini Prezidentski j parlamentski vibori 1993 roku prizveli do porazki partiyi UPRONA koli 72 golosiv zavoyuvala partiya prezidenta Ndadajye Demokratichnij front Burundi FRODEBU U 1990 h rokah vinikli novi partiyi taki yak Burundijskij afrikanskij alyans poryatunku ABASA Ob yednannya za demokratiyu j ekonomichnij i socialnij rozvitok RADDES Narodna partiya zgodi Takozh funkcionuvali neveliki povstanski organizaciyi z politichnim vplivom napriklad Palipehutu Sili nacionalnogo zvilnennya j Nacionalna rada zahistu demokratiyi Sili zahistu demokratiyi U cej chas najbilsh znachushimi partiyami ye FRODEBU Nacionalna rada zahistu demokratiyi Front zahistu demokratiyi UPRONA Sudova sistema Na najnizhchomu rivni dribni superechki zvazhuyutsya na osnovi zvichayevogo prava sudami pagorbiv kir intahe yo ku mugina yaki skladayutsya zi starijshin kir abashingantahe ta inshih chleniv sho obirayut Na rivni komun diyut magistratski sudi za miscem prozhivannya fr Tribunal de Residence a na rivni provincij sudi visokoyi instanciyi fr Tribunaux de Grande Instance rishennya yakih mozhut buti oskarzheni v troh apelyacijnih sudah roztashovanih u Buzhumburi Ngozi j Gitege Sudom vishoyi instanciyi po civilnih i kriminalnih spravah ye fr La Cour supreme U krayini takozh diye fr La Cour Constitutionnelle sho rozglyadaye spravi pov yazani iz tlumachennyam konstituciyi a takozh porushennyami prav lyudini Zovnishnya politika Dokladnishe 18 veresnya 1962 roku Burundi bulo prijnyato v OON ye chlenom i praktichno vsih neregionalnih specializovanih agentstv Takozh ye chlenom afrikanskogo banku rozvitku Afrikanskogo soyuzu Grupi 77 i inshih mizhnarodnih organizacij 18 lyutogo 2020 r v Buzhumburi ta 27 bereznya v Moskvi ministrami zakordonnih sprav RF S V Lavrovim ta Respu bliki Buru ndi Nibigiroj bulo pidpisano Spilnu zayavu pro ne rozmishennya pershimi zbroyi v kosmosi NPZK https www mid ru foreign policy news asset publisher cKNonkJE02Bw content id 4094131 Ukrayinsko burundijski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko burundijski vidnosini Uryad Burundi oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 6 sichnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 26 lyutogo 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Burundi sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Burundi vidaye ukrayinske posolstvo v Keniyi Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilprovinciyi BurundiDokladnishe Administrativnij podil Burundi Krayina podilena na 17 provincij sho rozdileni na 117 komun yaki u svoyu chergu dilyatsya na 2 638 pagorbiv Bubanza Buzhumbura Meri Buzhumbura Rural Bururi Gitega Kayanza Kibitoke Muyinga Muramviya Ngozi RuyigiZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Burundi Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 45 5 tis vijskovosluzhbovciv i 5 tis zhandarmiv Zagalni vitrati na armiyu stanovili 62 mln dolariv SShA 5 9 VVP krayini EkonomikaDokladnishe Burundi vidstala agrarna derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 5 7 mlrd dolariv SShA 150 e misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 700 dolariv 187 e misce v sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 21 VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 45 sfera obslugovuvannya 34 stanom na 2006 rik Burundi odna z najbidnishih krayin u sviti de ponad polovinu naselennya zhive nizhche mezhi bidnosti Krayina zalezhit vid mizhnarodnoyi ekonomichnoyi dopomogi j tomu maye znachnu zovnishnyu zaborgovanist Ekonomichno aktivne naselennya 2003 3 5 mln cholovik 49 2 Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 2 2 promislovist i budivnictvo 93 7 agrarne lisove i ribne gospodarstva 4 1 sfera obslugovuvannya stanom na 2004 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Burundi za 2006 rik sklali 240 mln dolariv SShA a vitrati 297 mln deficit stanoviv 19 Slabki storoni burundijskoyi ekonomiki zhorstki regionalni sankciyi pislya putchu 1996 roku Perevaga silskogo gospodarstva nad promislovistyu visoka narodzhuvanist vijskovi rujnuvannya vidsutnist perspektiv politichnoyi stabilnosti Valyuta Dokladnishe Valyuta Burundi Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye burundijskij frank BIF sho buv uvedenij v obig 19 travnya 1964 roku koli banknoti Banku Emisiyi Ruandi j Burundi nominalami 5 10 20 50 100 500 i 1000 frankiv buli peredrukovani Bankom Korolivstva Burundi dlya obigu v krayini V 1966 roci banknoti nominalom vid 20 frankiv i vishe buli peredrukovani Bankom Respubliki Burundi z metoyu zaminiti na nih slovo Korolivstvo na Respubliku V 1968 roci banknoti nominalom 10 frankiv buli zamineni monetami U 2001 roci bula uvedena banknota 2000 frankiv v 2004 roci 10 000 frankiv Promislovist Dokladnishe Golovnimi galuzyami promislovosti vistupayut harchova girnicha i tekstilna Promislovist rozvinena slabko Harchovi j tekstilni pidpriyemstva a takozh po virobnictvu budivelnih materialiv i palmovoyi oliyi v osnovnomu nalezhat yevropejcyam Serjoznij zbitok ekonomici nanesli postijni mizhpleminni konflikti j pogroza gromadyanskoyi vijni Promislovist krayini trivalij chas perebuvala v zanepadi pid vplivom gromadyanskoyi vijni Pidpriyemstva pochali vidnovlyuvatisya v 1998 roci koli buli pidvisheni obsyagi virobnictva cukru moloka farb mila plyashok farmacevtiki j tekstilyu buli rekonstrujovani ryad providnih fabrik krayini a takozh buli vidnovleni proekti po vidobutku nikelyu i zolota Bilshist promislovih pidpriyemstv roztashovani v Buzhumburi j vklyuchayut virobnictva po pererobci bavovni kavi oliyi j derevini a takozh neveliki virobnictva napoyiv mila vzuttya insekticidiv budivelnih materialiv mebliv ta in U krayini dobuvayetsya kolumbito tantalitova ruda nikel zoloto kaolin olovo i volfram dlya eksportu j vapnyak torf gravij dlya vnutrishnih potreb Girnicha promislovist Dokladnishe Taki resursi yak olov yana ruda bastnezit volfram kolumbitotantalit zoloto i torf dobuvayut u nevelikij kilkosti U nevelikomu ob yemi vidbuvayetsya vidobutok pokladiv nikelyu i uranu nayavni zapasi platini doteper ne ekspluatuyutsya Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 137 mln kVt god elektroenergiyi zagalnij obsyag spozhitoyi 157 mln kVt god importovano 30 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 3 1 tis bareliv na dobu usya importuyetsya z Keniyi i Tanzaniyi prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Osnovnim vidom paliva 94 sluguyut derevina ta torf Agrovirobnictvo Zbir vrozhayu v KayanziBazar u BuzhumburiPogoliv ya kiz u Burundi stanovit 750 tis Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 43 ploshi derzhavi zagalna plosha ornih zemel stanovit 1 1 mln ga 43 zagalnoyi ploshi z yakih 74 tis ga ye zroshuvanimi Silske gospodarstvo zabezpechuye 33 5 VVP krayini 2005 U cij galuzi zadiyano ponad 90 naselennya krayini Kava i chaj ye osnovnimi eksportnimi produktami u 2001 roci eksport kavi stanoviv 54 vsogo eksportu u 2006 roci 67 7 Uryad krayini regulyuye cinovu j torgovelnu politiku shodo kavi vsi kontrakti na eksport kavi mayut obov yazkovo zatverdzhuvatisya Z metoyu diversifikaciyi eksportu derzhavna pidtrimka nadayetsya takozh i virobnictvu bavovni Osnovni produkti vnutrishnogo spozhivannya maniok kvasolya banani solodka kartoplya zernovi kulturi j sorgo Na plantaciyah roztashovanih uzdovzh berega ozera Tanganyika oderzhuyut palmovu oliyu U goristih rajonah viroshuyut tyutyun i pshenicyu Golovni silskogospodarski kulturi obsyagi virobnictva stanom na 2005 rik banani 1600 tis tonn solodka kartoplya 835 tis tonn maniok 710 tis tonn kvasolya 220 tis tonn kukurudza 123 tis tonn sorgo 67 947 tis tonn ris 67 947 tis tonn taro 62 tis tonn goroh 33 500 tis tonn kava 7 8 tis tonn chaj 7 5 tis tonn bavovna 4 6 tis tonn arahis Z usih viroshuvanih kultur bilsha chastina zalishayetsya na vnutrishnomu rinku Burundi U tvarinnickomu sektori rozvodyat veliku rogatu hudobu vivci Tradicijno socialnij stan u Burundi zalezhav vid kilkosti hudobi v gospodarstvi U zv yazku iz cim i poganimi sanitarnimi umovami v krayini nagromadilasya velika kilkist hudobi z nizkimi pokaznikami produktivnosti Primirom kozhna korova prinosit u serednomu tilki 350 kg moloka na rik 17 serednogo svitovogo rivnya Pogoliv ya kiz stanovit 750 tis velikoyi rogatoyi hudobi 396 tis ovec 243 tis 2005 svinej 61 tis kurej 4 mln 1999 Virobnictvo moloka ocinyuyetsya v 23 tis tonn 1999 U serednomu spozhivannya m yasa stanovit usogo 48 kalorij na dobu na lyudinu 10 serednosvitovogo V ozeri Tanganyika vedetsya promisel ribi Transport Aeroport u BuzhumburiDokladnishe Transport Burundi Krayina ne maye vihodu do morya a takozh zaliznic Zagalna dovzhina avtomobilnih dorig stanovit 12 322 km 2004 z nih lishe 7 zaasfaltovano Kilkist legkovih avtomobiliv 19 800 vantazhivok i avtobusiv 14 400 Povitryanij transport predstavlenij kompaniyeyu Air Burundi sho zdijsnyuye pereloti useredini krayini a takozh v Ruandu Tanzaniyu i Demokratichnu Respubliku Kongo Mizhnarodni aviapereloti zdijsnyuyut takozh kompaniyi Air Zaire Sabena i inshi Aeroport u Buzhumburi mizhnarodnij u rik 2005 prijmaye 73 072 pasazhiriv vidpravlyaye 63 908 pasazhiriv vidvantazhenij vantazh 3 093 t zavantazhenij 188 t Ye takozh 7 dribnishih aeroportiv i odin aerodrom dlya posadki vertolotiv Na 1000 zhiteliv krayini dovoditsya 20 stilnikovih i 4 1 stacionarnih telefoniv 2005 4 8 personalnih komp yuteriv 2004 7 7 koristuvachiv merezhi Internet 2006 Turizm Dokladnishe U 1995 roci Burundi vidvidalo 0 125 mln inozemnih turistiv sho dalo pributok u 1 mln dolariv SShA Nezvazhayuchi na bidnist u Burundi ye bagato ob yektiv sho vidviduyutsya turistami Ce stolicya Buzhumbura z budinkom parlamentu j kolishnoyu kolonialnoyu administraciyeyu misto Gitega z korolivskim palacom Sered prirodnih turistichnih ob yektiv najpopulyarnishimi ye vodospadi Kageri garyachi dzherela Kibabi nacionalni parki Ruzizi j Ruvubu prirodni rezervati Makamba j Bururi ozero Tanganyika Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Burundi Nimechchina Keniya Belgiya Tanzaniya Niderlandi Italiya Franciya Derzhava eksportuye kavu 67 7 chaj 17 0 shkiri 2 6 Osnovni pokupci Nimechchina 25 Belgiya 11 Niderlandi 8 U 2006 roci vartist eksportu sklala 55 7 mln dolariv SShA Derzhava importuye mashinne ustatkuvannya 21 3 transportne ustatkuvannya 15 7 mineralne palivo 13 4 metalokonstrukciyi 7 2 farmacevtika 6 6 Osnovni importeri Keniya 17 Tanzaniya 10 Belgiya 10 Italiya 8 Franciya 5 U 2006 roci vartist importu sklala 207 3 mln dolariv SShA NaselennyaDiti v BuzhumburiDokladnishe Naselennya Burundi Naselennya derzhavi u 2009 roci stanovilo 8 9 mln osib 90 e misce v sviti Gustota naselennya 223 8 osib km 34 e misce v sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 42 smertnist 13 2 prirodnij pririst 28 8 U statevomu rozrizi sposterigayetsya perevaga zhinok 51 18 nad cholovikami 48 82 2005 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 46 3 1 9 mln cholovikiv 1 9 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 51 2 2 1 mln cholovikiv 2 2 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 2 6 0 086 mln cholovikiv 0 129 mln zhinok Riven migraciyi stanovit minus 12 9 cholovik na 1000 zhiteliv abo 80 000 sho vibuli 2000 Urbanizaciya Dokladnishe Mista Burundi Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav lishe 7 Golovni mista derzhavi Buzhumbura 374 tis osib Muyinga 100 tis osib 46 tis osib Etnichnij sklad Dokladnishe Golovni etnosi sho skladayut burundijsku naciyu hutu 82 tutsi 14 pigmeyi tva 1 Movi Dokladnishe Derzhavni movi francuzka i kirundi V Buzhumburi takozh yak mova torgivli rozpovsyudzhene suahili neyu rozmovlyayut blizko 6 400 cholovik Cikavo sho movoyu rundi rozmovlyayut i hutu i tutsi Religiyi Cerkva u GitegeDokladnishe Golovni religiyi derzhavi katolictvo 63 naselennya protestantizm 7 animizm 23 islam 10 Uryad Zhana Batista Bagaza 1976 1987 ogolosiv katolicku cerkvu yak spryamovanu za hutu j obmezhila liturgiyi zaboroniv religijni zbori bez dozvolu nacionalizuvav katolicki shkoli zaboronilo katolickij molodizhnij ruh i zakriv katolicki radio j gazetu V 1986 roci ogolosheni poza zakonom Svidki Yegovi i Adventisti Somogo Dnya U veresni 1987 roku novij prezident Burundi P yer Bujoya pripiniv vsi peresliduvannya katolickoyi cerkvi U cej chas bilsha chastina religijnih svyat ogoloshenih oficijnimi v osnovnomu katolicki U 2002 roci Svidki Yegovi j Adventisti Somogo Dnya buli znovu viznani legalnimi misionerskimi grupami bula konstitucijno zakriplena volya virospovidannya glavam bilshosti religijnih gromad buv nadanij diplomatichnij status Tradicijni viruvannya zasnovani na viri v dolyu v osobi Imani sho ye dzherelom vsogo zhittya j dobra Tradicijna religiya ye formoyu animizmu vvazhayetsya sho fizichni ob yekti mayut svoyih duhiv Isnuye osobliva povaga do mertvih predkiv U hutu yihni duhi prihodyat zi zlimi namirami u viri tutsi vpliv predkiv bilshe m yakij Hudoba takozh maye duhovnu silu Ohorona zdorov ya Likarnya v RuyigiDokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 51 3 roku dlya cholovikiv 50 5 roku dlya zhinok 52 1 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 62 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 515 zhiteliv likaryami 1 likar na 31 78 tis zhiteliv stanom na 1995 rik Stan na 2004 rik tilki pogirshivsya 1 likar na 37 58 tis zhiteliv usogo 200 likariv 1 likarnyane lizhko 1657 zhiteliv usogo 3380 lizhok Vitrati na ohoronu zdorov ya v 1990 roci sklali 3 3 vid VVP krayini U 1993 roci lishe 38 naselennya bulo zabezpecheno pitnoyu vodoyu U krayini sposterigayetsya znachna nestacha kvalifikovanogo medichnogo personalu j medikamentiv cherez sho vidbuvayutsya regulyarni spalahi meningokokovoyi infekciyi i holeri z velikim chislom smertelnih vipadkiv Dostup do medichnogo obslugovuvannya uskladnenij neplatospromozhnistyu naselennya Na kinec 2001 roku chislo lyudej sho zhivut iz VIL ocinyuvalosya v 390 tis cholovik u tomu chisli 8 3 vid doroslogo naselennya Tendenciya do znizhennya epidemiyi VIL u Burundi sho sposterigalisya z kincya 1990 h rokiv dosyagla ocinki 3 3 vid doroslogo naselennya sho zhivut iz VIL do 2005 roci pislya chogo pochalo znovu rosti Osvita Stadion universitetu BurundiDokladnishe Riven pisemnosti v 2006 roci stanoviv 59 3 67 3 sered cholovikiv 52 2 sered zhinok Vitrati na osvitu v 1996 roci sklali 3 7 vid VVP 16 7 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv Osvita ye obov yazkovoyu dlya ditej vid 7 do 13 rokiv Pochatkova osvita trivaye 6 rokiv i vedetsya na rundi j francuzkij movi Navchannya v serednih shkolah trivaye 7 rokiv u seredno profesijnih navchalnih zakladah 5 rokiv Yedinim vishim navchalnim zakladam ye zasnovanij v 1960 roci Gostroyu problemoyu v sferi osviti ye nedostacha pidgotovlenih vikladackogo j personalu sho administruye Inshoyu problemoyu zalishayetsya diskriminaciya za etnichnoyu oznakoyu sho virazhayetsya v perevazi predstavnikiv tutsi v serednih navchalnih zakladah i v universiteti Osvitni zakladi Burundi 2003 2004 Navchalni zakladi Kilkist navchalnih zakladiv Kilkist vikladachiv Kilkist uchniv Kilkist uchniv na odnogo vikladachapochatkovi shkoli 7 13 rokiv 1 5121 18 889 968 488 51 2seredni shkoli 14 20 rokiv 40051 8 047 140 735 17 5visha osvita 1 669 15 706 23 5 1dani na 1998 rik Internet Dokladnishe U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Burundi koristuvalis 2 tis osib U 2006 roci v krayini bulo zafiksovano 60 tis koristuvachiv merezhi Internet KulturaDokladnishe Arhitektura Dokladnishe Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Literatura Dokladnishe Cherez nizkij riven gramotnosti i bidnosti naselennya literatura u krayini praktichno vidsutnya Odnak u krayini rozvinena usna narodna tvorchist u tomu chisli legendi bajki virshi prikazki zagadki j pisni Deyaki zaluchili do sebe uvagu j buli perekladeni francuzkoyu movoyu Isnuye ryad epichnih poem pro tvarin Rozpovidi j istoriyi sluzhat sposobom peredachi novini U Burundi najbilshe cinuyetsya mova a ne dostovirnist peredanih faktiv Teatr Dokladnishe Muzika j tanci Dokladnishe Muzika Burundi j Ruandi duzhe shozhi oskilki obidvi krayini naselyayut hutu j tutsi Na simejnih zborah spivayutsya pisni imvijno kir imvyino z korotkimi prispivami j bilshim barabannim boyem Okremi spivaki abo neveliki grupi vikonuyut pisni indirimbo kir indirimbo Choloviki vikonuyut ritmichni pisni z elementami kvishongora kir kwishongora a zhinki sentimentalni bilito kir bilito Takozh tipovoyu burundijskoyu muzikoyu ye spiv poshepki Osnovnimi muzichnimi instrumentami ye inanga kir inanga idono kir idono ikihusehama kir ikihusehama ikembe kir ikimbe i inshih U zhitti barabani vidigrayut rol ne tilki muzichnih instrumentiv ale i simvoliv vladi j statusu Najvidomishim barabannim ansamblem krayini ye The Royal Drummers of Burundi sho skladayetsya z 20 cholovik yaki oderzhuyut navichki gri na barabanah z pokolinnya v pokolinnya Pochinayuchi z 1960 h rokiv ansambl pochav viyizhdzhati z koncertami v inshi krayini svitu buli vipusheni albomi Batimbo Musiques Et Chants 1991 Live at Real World 1993 i The Master Drummers of Burundi 1994 Barabanne vikonannya chasto suprovodzhuyetsya tancyami Odnim z vidomih burundijskih tanciv ye budemera kir Budemera Tancyuristi vikonuyut budemeru v koli u vozhdya v ruci ye korov yachij hvist Spivaki pid chas tancyu proslavlyayut vesillya lyudski vidnosini krasu zhinok i t d Kinematograf Dokladnishe Kuhnya Dokladnishe Burundijska kuhnya Svyata Dokladnishe data nazva1 sichnya Novij rik5 lyutogo den yednosti1 travnya den praciperehidnij Voznesinnya Isusa Hrista1 lipnya den nezalezhnosti15 serpnya Uspinnya Svyatoyi Mariyi13 zhovtnya den Rvagasore21 zhovtnya den Ndadajye1 listopada Den usih svyatih28 listopada den Respubliki25 grudnya RizdvoNauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe Popri te sho v krayini oficijno nemaye niyakih obmezhen voli slova uryad kontrolyuye yedinu shodennu gazetu Le Renouveau du Burundi dvi golovni radiostanciyi j telebachennya Periodichni vidannya Le Renouveau du Burundi Vidnovlennya Burundi Ubumwe Yednist uryadovi gazeti Ndongozi Lider zasnovana katolickoyu cerkvoyu Arc en ciel Veselka privatna shotizhneva gazeta francuzkoyu movoyu Yedinij televizijnij kanal La Radiodiffusion et Television Nationale de Burundi RTNB kontrolyuyetsya uryadom vede translyaciyu na rundi suahili francuzkij i anglijskij movah Buv zasnovanij v 1984 roci i translyuye peredachi v kolorovomu zobrazhenni z 1985 roku Kilkist televizoriv na 1000 zhiteliv 37 2004 Radio ye osnovnim dzherelom informaciyi dlya zhiteliv krayini U Burundi diyut Radio Burundi RTNB kontrolyuyetsya uryadom vede translyaciyu na rundi suahili francuzkij i anglijskij movah finansuyetsya mizhnarodnimi organizaciyami Radio Publique Africaine chastka finansuyetsya z OON i inshih zakordonnih dzherel Radio CCIB finansuyetsya Torgovelnoyu palatoyu Burundi Radio Culture chastkovo finansuyetsya ministerstvom ohoroni zdorov ya Radio Isanganiro 28 kvitnya 2009 u Wayback Machine chastka Agentstva novin Agence Burundaise de Presse ABP kontrolyuyetsya uryadom Azania Net Press 4 lyutogo 2009 u Wayback Machine chastki Muzeyi ta biblioteki Zberigsya odin iz chislennih palaciv praviteliv krayini mvami U Gitege perebuvaye Nacionalnij muzej zasnovanij v 1955 roci u yakomu zberigayutsya eksponati narodnogo mistectva istorichni dokumenti j predmeti pri nomu takozh funkcionuye biblioteka U Shidnij Africi misto vidome goncharnimi virobami Musee Vivant zasnovanij v 1957 roci u Buzhumburi mistit eksponati sho visvitlyuyut vsi aspekti zhittya krayini U Burundi nalichuyetsya 60 bibliotek najbilshi z yakih roztashovani v stolici i yiyi okolicyah Publichna biblioteka 27 000 tomiv biblioteka Universitetu Burundi 192 000 biblioteka Francuzkogo kulturnogo centra 33 000 tomiv Sport Dokladnishe Burundi bere uchast u litnih olimpijskih igrah z 1996 roku posilayuchi na nih sportsmeniv legkoatletiv i plavciv Yedinu medal u skarbnichku Burundi zdobuv sho zajnyav pershe misce v bigu na 5000 m v Atlanti v 1996 roci Futbolna Asociaciya Burundi fr Federation de Football du Burundi bula organizovana v 1948 roku ye chlenom FIFA z 1972 roci Molodizhna zbirna z futbolu kvalifikuvalasya na Chempionat Svitu FIFA dlya gravciv do 20 rokiv v Katari v 1995 roci de vibula pislya stadiyi grupovogo turniru Primitki3rd general census 2008 23 travnya 2013 u Wayback Machine Presidence bi 2010 04 14 Retrieved on 2012 11 24 BBC World News British Broadcasting Company 17 sichnya 2019 Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2019 The vote took place on Wednesday and the leader of parliament said the move would take place over three years CIA anglijskoyu Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2008 Procitovano 29 chervnya 2008 Countriesquest com Burundian land and resources anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Uoguelph ca Geology of Burundi PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Britannica Climate of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Britannica Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 serpnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com Kibira National Park anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 BirdLife IBA Factsheet Ruvubu National Park anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 BSE Burundi rosijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Historyworld net Ruanda Urundi AD 1887 1914 anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Iss co za Burundi History and Politics anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Geo world ru Novitnya istoriya Burundi rosijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Uadream com Istoriya Burundi rosijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Worldstory ru Novitnya istoriya Burundi rosijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Geogid ru Krayini miru Burundi rosijskoyu Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 6 lipnya 2008 Krugosvit Burundi rosijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Konstituciya Burundi st st 95 109 Syldie Bizimana The Burundi Legal System and Research anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Konstituciya Burundi st 129 Konstituciya Burundi st 147 Senate of Burundi The Senate composition anglijskoyu originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 The Law No1 016 of 20th April 2005 on the Organisation of Municipal Administration Konstituciya Burundi st 228 Oficijnij sajt OON Spisok derzhav chleniv OON rosijskoyu Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Statoids Burundi Provinces anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Britannica World Data Burundi PDF anglijskoyu Arhiv PDF originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Infoplease com History Geography Government and Culture of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Global Financial Data anglijskoyu Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 6 lipnya 2008 Krayini miru Suchasnij dovidnik M TOV TD Vidavnictvo Mir knigi 2005 416 s Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 7 veresnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 8 veresnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Maps Of World Burundi Tourist Attractions anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 4 travnya 2009 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Ethnologue com Languages of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Britannica Languages of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 29 serpnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Everyculture com anglijskoyu Arhiv originalu za 6 lipnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 WHO Burundi Profile May 2007 PDF anglijskoyu Arhiv PDF originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Britannica Education of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Travel Document Systems Burundi Culture anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Wisegeek com The Royal Drummers of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Maps Of World The Royal Drummers of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Voyage e monsite com Les Danses francuzkoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Worldtravelguide net Burundi Travel Guide Public Holidays anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 28 lipnya 2008 40 j den po Velikodnyu BBC Country Profile of Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Nationsencyclopedia org anglijskoyu Arhiv originalu za 7 veresnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Biblioteka enciklopedij dlya yunactva Afrika Sost V B Novachkiv M Vidavnichij budinok Suchasna pedagogika 2001 148 s Nationsencyclopedia com anglijskoyu Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 6 lipnya 2008 FIFA Burundi anglijskoyu Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Literatura angl Middle East and Africa Burundi The Economist February 19 2005 37 p angl Africa South of the Sahara 2004 L N Y Europa Publications 2003 ros Adrianov B V Strany i narody Vostochnoj i Yuzhnoj Afriki M 1989 PosilannyaOficijnij sajt uryadu 6 listopada 2008 u Wayback Machine fr Zamitki pro Burundi 1 serpnya 2018 u Wayback Machine angl Burundi u sestrinskih VikiproyektahBurundi u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi