Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стенлі Генрі Мортон Стенлі англ Henry Morton Stanley 28 січня 1841 184

Генрі Мортон Стенлі

Генрі Мортон Стенлі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стенлі.

Генрі Мортон Стенлі (англ. Henry Morton Stanley; 28 січня 1841(18410128) — 10 травня 1904) — відомий валлійський журналіст, мандрівник Африкою, що відкрив річку Конго, гірський масив Рувензорі, розгадав загадку витоків Білого Нілу (Бахр-ель-А'яд).

Генрі Мортон Стенлі
англ. Henry Morton Stanley
image
Ім'я при народженні англ. John Rowlands
Народився 28 січня 1841(1841-01-28)
Денбіг, Уельс, Велика Британія
Помер 10 травня 1904(1904-05-10) (63 роки)
Лондон, Англія, Велика Британія
Поховання d
Країна image Сполучене Королівство
Діяльність журналіст, мандрівник-дослідник, політик, письменник
Відомий завдяки журналіст, дослідник Африки
Знання мов англійська[1][2][3]
Учасник Громадянська війна в США
Посада Член 26-го парламенту Сполученого Королівства[d][4]
Партія d
У шлюбі з d[5]
Діти d[6]
Автограф image
Нагороди

Молоді роки

Стенлі народився у містечку [en] на південному заході Уельсу в бідній родині. У дитинстві він носив ім'я батька — Джона Роуланда. Перші 5 років Генрі виховував його дід, а після його смерті мати віддала Генрі на виховання до сусіда-фермера. Але той відправив майбутнього мандрівника до притулку. Багато пізніше Стенлі казав: «Мене ніщо вже не зможе злякати після того, що я пережив у притулку».

У 1856 році Стенлі жорстоко побив вчителя притулку й утік із нього. Через деякий час він влаштувався юнгою на корабель і вирушив до Америки. Внаслідок знущань боцмана Генрі залишається у Новому Орлеані. Тут він зустрів торговельного посередника, на прізвище Стенлі, який через якийсь час його всиновив та допоміг здобути освіту.

Після смерті свого нового батька Стенлі взяв участь у громадянській війні в США — спочатку на боці південних штатів, а потім перейшов на бік північних. Після війни він працював на бавовняних плантаціях, ходив по річках Північної Америки та на морських суднах. Свої спостереження він занотовував та надсилав до різних газет. Незабаром його запросили на посаду постійного кореспондента в газету «Нью-Йорк геральд».

Як штатний працівник газети, Стенлі об'їздив американський захід, побував в Іспанії та Передній Азії. У 1867 році взяв участь у британському поході проти Ефіопської імперії, а в 1869 був присутнім при відкритті Суецького каналу.

Африканські подорожі

image
Карта озер Танганьїка та Вікторія. Район пошуків Генрі Стенлі шотландського дослідника Девіда Лівінгстона

У 1871 році за дорученням видавця та власника газети Гордона Баннета Генрі Стенлі вирушив на пошуки зниклого шотландського мандрівника Девіда Лівінгстона. Експедиція висадилася у місті Багамайо. Вона складалася з п'яти загонів загальною чисельністю 200 осіб. З останнім загоном Стенлі вирушив 21 березня 1871 року у напрямку озера Танганьїка. Під час дослідження берегів озера на південь від Бурунді експедиція отримала відомості стосовно країни Уджіджі, де, як розповідали місцеві жителі, знаходиться якась біла людина. 28 жовтня Стенлі й Лівінгстон зустрілися у великому селищі Уджіджі на березі озера Танганьїка. Разом вони продовжили дослідження околиці й завершили свою подорож в Таборі (Уніаніембе) — найбільшому поселенні у Центральній Африці того часу. Ця мандрівка зробила Стенлі відомим на весь світ.

Стенлі після своєї мандрівки захопився Африкою і вирішив продовжити її дослідження. Він вирішив відшукати витоки Нілу. Фінансування нової експедиції взяли на себе газети: американська «Нью-Йорк геральд» та лондонська «Дейлі телеграф». У листопаді 1874 року із загоном чисельністю понад 300 осіб Стенлі вирушив у похід. Його подорож розпочалася з м. Багамайо, який продовжився до озера Вікторія. Тут він отримав чіткіші дані щодо розмірів та берега озера. Стенлі зумів знайти джерело Білого Нілу, яким виявилася річка Кагера, що витікає з озера Вікторія. Після цього експедиція попрямувала на захід. В Уганді Стенлі відкрив гірський масив Рувензорі, озеро Едуард, потім уточнив обриси озера Танганьїка. Продовжуючи свій шлях далі на захід, Генрі Стенлі досяг Н'янгве на верхній частині річки Луалаба (притоку Конго) й вирішив спуститися униз по річці. Стенлі узяв у арабських работоргівців 18 човнів і вирушив у плавання по річці. 8 серпня 1877 року він дістався до пониззя річки Конго. Тут загін Стенлі витримав близько 30 бойових сутичок, перетнув багато стремнин та водоспадів й по суходолу дістався Атлантичного океану. З загону у 369 осіб вижило лише 109. Єдиним живим з європейців був Генрі Стенлі (при цьому він пережив 23 напади гарячки, яку ймовірно спричинила малярія). Але результати його експедиції були вражаючими — річка Конго була розвідана по всій своїй довжині, Африканський материк було перетнуто у районі екватора, шлях до його центральних частин відкрито для європейців.

У 1879 році за дорученням короля Бельгії Леопольда II Генрі Стенлі вирушив у нову експедицію. Офіційною метою було розвиток торгівлі. Фактичним завданням — створити державу Конго під протекторатом Бельгії. І Стенлі з цим завданням чудово впорався. З 1879 по 1884 рік була створена велика колонія, яка охопила майже увесь басейн річки Конго. Мандрівник заклав декілька опорних пунктів, зокрема місто Леопольдвіль — адміністративний центр колонії. Під час своєї колонізаторської діяльності Генрі Стенлі відкрив також озеро, яке отримало назву озера Леопольда.

Повернення до Великої Британії

По приїзді до Великої Британії у 1884 році Г. Стенлі було обрано директором Африканського товариства. Слава його як дослідника цього континенту була величезною. Він незабаром узяв участь у Берлінській конференції, яка створила Вільну державу Конго (але під контролем Бельгії). У 1887 році він побрався із журналісткою Дороті Тенант, але не встиг відсвяткувати весілля. Його допомога знадобилася, щоб врятувати Мехмед Емін-пашу.

Нова експедиція в Африку

Під час повстання махді у Північному Судані проти єгиптян та британців було відрізано від зовнішнього світу губернатора Екваторіальної провінції Судану Мехмеда Емін-пашу — відомого дослідника Східної Африки. Тому Стенлі було доручено очолити експедицію, яка повинна була врятувати Емін-пашу. У березні 1887 року Генрі Стенлі із загоном у 620 осіб вирушив вгору по річці Конго, дістався місця впадання до неї річки Арувімі. Тут він залишив частину загону у 257 осіб на чолі із майором Бартелоттом. З іншими попрямував далі. Під час свого подальшого шляху у ході сутичок з місцевими племенами Стенлі втратив понад 100 осіб. А проте, експедиція просувалася у глиб Африки й досягла річки Ітурі. У цьому місці Г. Стенлі став першим європейським дослідником, хто побачив племена пігмеїв. 29 квітня 1888 поблизу озера Альберт відбулася зустріч Генрі Стенлі й Мехмеда Еміна-паши. Було вирішено повертатися до річки Арувімі. Тут вони дізналися, що майор Бартелотт й більша частина залишеного загону загинули. І все ж таки експедиція через 8 місяців зуміла дістатися м. Багамайо.

Останні роки життя

В Європу Генрі Стенлі повернувся тріумфатором. Королева Великої Британії Вікторія надала йому звання дворянина. Незабаром Стенлі став депутатом британського парламенту. Після цього побував в Австралії, де з 1895 по 1902 рік входив до складу палати громад.

Водночас відбулося весілля з Дороті Тенант. Але вже 10 травня 1904 року Стенлі помер у Лондоні.

Праці Генрі Стенлі

  • Як я відшукав Лівінгстона. 1872 рік.
  • Скрізь Чорний материк. 1878 рік.
  • У нетрях Африки. 1890 рік.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  4. Hansard 1803–2005
    d:Track:Q19204319
  5. MARRIAGE OF MR. H. M. STANLEY. — Редінг: 1890. — вип. 4215. — С. 7.
    d:Track:Q161491d:Track:Q56062602
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. Stanley, Sir Henry Morton (1841–1904). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. 6 лютого 2018. Процитовано 1 вересня 2022.

Джерела

  • Hall, Richard: Stanley. An Adventurer Explored, London, 1974. (англ.)
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Генрі Мортон Стенлі
image
Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів
Henry Morton Stanley

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stenli Genri Morton Stenli angl Henry Morton Stanley 28 sichnya 1841 18410128 10 travnya 1904 vidomij vallijskij zhurnalist mandrivnik Afrikoyu sho vidkriv richku Kongo girskij masiv Ruvenzori rozgadav zagadku vitokiv Bilogo Nilu Bahr el A yad Genri Morton Stenliangl Henry Morton StanleyIm ya pri narodzhenni angl John RowlandsNarodivsya 28 sichnya 1841 1841 01 28 Denbig Uels Velika BritaniyaPomer 10 travnya 1904 1904 05 10 63 roki London Angliya Velika BritaniyaPohovannya dKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnist zhurnalist mandrivnik doslidnik politik pismennikVidomij zavdyaki zhurnalist doslidnik AfrikiZnannya mov anglijska 1 2 3 Uchasnik Gromadyanska vijna v SShAPosada Chlen 26 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 4 Partiya dU shlyubi z d 5 Diti d 6 AvtografNagorodi d 1883 d 1873 Velika zolota medal za doslidzhennya 1878 Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiStenli narodivsya u mistechku en na pivdennomu zahodi Uelsu v bidnij rodini U ditinstvi vin nosiv im ya batka Dzhona Roulanda Pershi 5 rokiv Genri vihovuvav jogo did a pislya jogo smerti mati viddala Genri na vihovannya do susida fermera Ale toj vidpraviv majbutnogo mandrivnika do pritulku Bagato piznishe Stenli kazav Mene nisho vzhe ne zmozhe zlyakati pislya togo sho ya perezhiv u pritulku U 1856 roci Stenli zhorstoko pobiv vchitelya pritulku j utik iz nogo Cherez deyakij chas vin vlashtuvavsya yungoyu na korabel i virushiv do Ameriki Vnaslidok znushan bocmana Genri zalishayetsya u Novomu Orleani Tut vin zustriv torgovelnogo poserednika na prizvishe Stenli yakij cherez yakijs chas jogo vsinoviv ta dopomig zdobuti osvitu Pislya smerti svogo novogo batka Stenli vzyav uchast u gromadyanskij vijni v SShA spochatku na boci pivdennih shtativ a potim perejshov na bik pivnichnih Pislya vijni vin pracyuvav na bavovnyanih plantaciyah hodiv po richkah Pivnichnoyi Ameriki ta na morskih sudnah Svoyi sposterezhennya vin zanotovuvav ta nadsilav do riznih gazet Nezabarom jogo zaprosili na posadu postijnogo korespondenta v gazetu Nyu Jork gerald Yak shtatnij pracivnik gazeti Stenli ob yizdiv amerikanskij zahid pobuvav v Ispaniyi ta Perednij Aziyi U 1867 roci vzyav uchast u britanskomu pohodi proti Efiopskoyi imperiyi a v 1869 buv prisutnim pri vidkritti Sueckogo kanalu Afrikanski podorozhiKarta ozer Tanganyika ta Viktoriya Rajon poshukiv Genri Stenli shotlandskogo doslidnika Devida Livingstona U 1871 roci za doruchennyam vidavcya ta vlasnika gazeti Gordona Banneta Genri Stenli virushiv na poshuki zniklogo shotlandskogo mandrivnika Devida Livingstona Ekspediciya visadilasya u misti Bagamajo Vona skladalasya z p yati zagoniv zagalnoyu chiselnistyu 200 osib Z ostannim zagonom Stenli virushiv 21 bereznya 1871 roku u napryamku ozera Tanganyika Pid chas doslidzhennya beregiv ozera na pivden vid Burundi ekspediciya otrimala vidomosti stosovno krayini Udzhidzhi de yak rozpovidali miscevi zhiteli znahoditsya yakas bila lyudina 28 zhovtnya Stenli j Livingston zustrilisya u velikomu selishi Udzhidzhi na berezi ozera Tanganyika Razom voni prodovzhili doslidzhennya okolici j zavershili svoyu podorozh v Tabori Unianiembe najbilshomu poselenni u Centralnij Africi togo chasu Cya mandrivka zrobila Stenli vidomim na ves svit Stenli pislya svoyeyi mandrivki zahopivsya Afrikoyu i virishiv prodovzhiti yiyi doslidzhennya Vin virishiv vidshukati vitoki Nilu Finansuvannya novoyi ekspediciyi vzyali na sebe gazeti amerikanska Nyu Jork gerald ta londonska Dejli telegraf U listopadi 1874 roku iz zagonom chiselnistyu ponad 300 osib Stenli virushiv u pohid Jogo podorozh rozpochalasya z m Bagamajo yakij prodovzhivsya do ozera Viktoriya Tut vin otrimav chitkishi dani shodo rozmiriv ta berega ozera Stenli zumiv znajti dzherelo Bilogo Nilu yakim viyavilasya richka Kagera sho vitikaye z ozera Viktoriya Pislya cogo ekspediciya popryamuvala na zahid V Ugandi Stenli vidkriv girskij masiv Ruvenzori ozero Eduard potim utochniv obrisi ozera Tanganyika Prodovzhuyuchi svij shlyah dali na zahid Genri Stenli dosyag N yangve na verhnij chastini richki Lualaba pritoku Kongo j virishiv spustitisya uniz po richci Stenli uzyav u arabskih rabotorgivciv 18 chovniv i virushiv u plavannya po richci 8 serpnya 1877 roku vin distavsya do ponizzya richki Kongo Tut zagin Stenli vitrimav blizko 30 bojovih sutichok peretnuv bagato stremnin ta vodospadiv j po suhodolu distavsya Atlantichnogo okeanu Z zagonu u 369 osib vizhilo lishe 109 Yedinim zhivim z yevropejciv buv Genri Stenli pri comu vin perezhiv 23 napadi garyachki yaku jmovirno sprichinila malyariya Ale rezultati jogo ekspediciyi buli vrazhayuchimi richka Kongo bula rozvidana po vsij svoyij dovzhini Afrikanskij materik bulo peretnuto u rajoni ekvatora shlyah do jogo centralnih chastin vidkrito dlya yevropejciv U 1879 roci za doruchennyam korolya Belgiyi Leopolda II Genri Stenli virushiv u novu ekspediciyu Oficijnoyu metoyu bulo rozvitok torgivli Faktichnim zavdannyam stvoriti derzhavu Kongo pid protektoratom Belgiyi I Stenli z cim zavdannyam chudovo vporavsya Z 1879 po 1884 rik bula stvorena velika koloniya yaka ohopila majzhe uves basejn richki Kongo Mandrivnik zaklav dekilka opornih punktiv zokrema misto Leopoldvil administrativnij centr koloniyi Pid chas svoyeyi kolonizatorskoyi diyalnosti Genri Stenli vidkriv takozh ozero yake otrimalo nazvu ozera Leopolda Povernennya do Velikoyi BritaniyiPo priyizdi do Velikoyi Britaniyi u 1884 roci G Stenli bulo obrano direktorom Afrikanskogo tovaristva Slava jogo yak doslidnika cogo kontinentu bula velicheznoyu Vin nezabarom uzyav uchast u Berlinskij konferenciyi yaka stvorila Vilnu derzhavu Kongo ale pid kontrolem Belgiyi U 1887 roci vin pobravsya iz zhurnalistkoyu Doroti Tenant ale ne vstig vidsvyatkuvati vesillya Jogo dopomoga znadobilasya shob vryatuvati Mehmed Emin pashu Nova ekspediciya v AfrikuPid chas povstannya mahdi u Pivnichnomu Sudani proti yegiptyan ta britanciv bulo vidrizano vid zovnishnogo svitu gubernatora Ekvatorialnoyi provinciyi Sudanu Mehmeda Emin pashu vidomogo doslidnika Shidnoyi Afriki Tomu Stenli bulo dorucheno ocholiti ekspediciyu yaka povinna bula vryatuvati Emin pashu U berezni 1887 roku Genri Stenli iz zagonom u 620 osib virushiv vgoru po richci Kongo distavsya miscya vpadannya do neyi richki Aruvimi Tut vin zalishiv chastinu zagonu u 257 osib na choli iz majorom Bartelottom Z inshimi popryamuvav dali Pid chas svogo podalshogo shlyahu u hodi sutichok z miscevimi plemenami Stenli vtrativ ponad 100 osib A prote ekspediciya prosuvalasya u glib Afriki j dosyagla richki Ituri U comu misci G Stenli stav pershim yevropejskim doslidnikom hto pobachiv plemena pigmeyiv 29 kvitnya 1888 poblizu ozera Albert vidbulasya zustrich Genri Stenli j Mehmeda Emina pashi Bulo virisheno povertatisya do richki Aruvimi Tut voni diznalisya sho major Bartelott j bilsha chastina zalishenogo zagonu zaginuli I vse zh taki ekspediciya cherez 8 misyaciv zumila distatisya m Bagamajo Ostanni roki zhittyaV Yevropu Genri Stenli povernuvsya triumfatorom Koroleva Velikoyi Britaniyi Viktoriya nadala jomu zvannya dvoryanina Nezabarom Stenli stav deputatom britanskogo parlamentu Pislya cogo pobuvav v Avstraliyi de z 1895 po 1902 rik vhodiv do skladu palati gromad Vodnochas vidbulosya vesillya z Doroti Tenant Ale vzhe 10 travnya 1904 roku Stenli pomer u Londoni Praci Genri StenliYak ya vidshukav Livingstona 1872 rik Skriz Chornij materik 1878 rik U netryah Afriki 1890 rik Div takozhPersha transafrikanska ekspediciya Genri Stenli KaluluPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Hansard 1803 2005 d Track Q19204319 MARRIAGE OF MR H M STANLEY Reding 1890 vip 4215 S 7 d Track Q161491d Track Q56062602 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Stanley Sir Henry Morton 1841 1904 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 6 lyutogo 2018 Procitovano 1 veresnya 2022 DzherelaHall Richard Stanley An Adventurer Explored London 1974 angl Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Genri Morton Stenli Logotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv Henry Morton Stanley

Дата публікації:
Топ