Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (серпень 2019) |
Назаліза́ція (від фр. nasal — «носовий») — вимова звуків мови, що полягає у пониженні м'якого піднебіння та одночасному виході повітря через рот та ніс. Одночасна активація ротового та носового резонаторів надає звуку особливого тембру. Назалізовані (носові) голосні можуть виступати окремими фонемами у певних мовах, зокрема у французькій, польській, португальській, де вони складають пари до неназалізованих: a — ã, o — õ, i — ĩ, та інші. Порівняймо до прикладу французькі мінімальні пари: va [va] «іди!» — vent [vã] «вітер», barreau [baRo] «стрижень» — baron [baRõ] «барон».
Назалізація виникає також і в українській мові, зокрема коли голосний передує або наслідує носовим приголосним ([н] та [м]). Тобто у словах ну, мак голосний вимовляється з назалізацією порівняно зі словами ту, пак, де він звучить без назалізації. Але на відміну від вищенаведених мов, в українській мові назалізовані (носові) звуки не є фонемами, а є лише позиційними варіантами звуків, тому назалізація в українській мові не несе функцію розрізнення змісту слова.
З плином часу назалізація може втрачатися, це явище називається деназалізацією. Так, колись були назалізовані голосні і в спільнослов'янській мові, але давньоруська мова їх уже була втратила. У спільнослов'янській існувало два носові звуки: [ẽ] і [õ]. Вони були збереглися ще у старослов'янській, де записувалися відповідними буквами — малим юсом (ѧ) та великим юсом (ѫ). Наприклад, старослов. пѧть [pẽtь] «5» або сѫдъ [sõdъ] «суд». У давньоруській, а за нею і українській, юси втратили назалізацію та перетворилися, відповідно, на ['а] та [у]: п'ять, суд. А от у польській мові носові збереглися: pięć [p'ẽć], sąd [sõt].
Назалізація приголосних
[вн] → [мн]
У південно-західних говорах української мови і трохи в південно-східних досить поширеним є явище зміни [в] → [м] у буквосполуках вн, що є результатом регресивної асиміляції. Найчастіше це відбувається у буквосполуках рівн, як-от: рівний → рімний, рівняти → рімняти, а також ковнір → комнір, давно → дамно, внук → мнук, славно → сламно, здавну → здамну тощо. Така назалізація приголосних відбувається лише в рядах окремих слів.
[бн] → [мн]
Рідше по західних говорах (найчастіше в карпатських і бойківських) є явище зміни [б] → [м] у буквосполуках бн, як-от: дрібний → дрімний, зрібний → зрімний, хабник → хамник, срібний → срімний, потрібно → потрімно .
[бм] → [мм]
У північних говірках Буковини і в гуцульськім говорі можна спостерігати перехід [б] → [м], унаслідок чого виникає подвоєння [мм] і стягнення його в один звук [м]: обміліти → омміліти → оміліти, обманути → омманути.
[дн] → [нн]
Нечастим є явище зміни [д] → [н] у буквосполуках дн, що подибуємо в бойківських, гуцульських, закарпатських і частині північнолемківських говорах, як-от: холодний → холонний, задній → занній, гідний → гінний, підняти → пінняти, трудно → трунно, одна → онна, днесь → ннесь, рідний → рінний, однак → оннак, студня → стуння. Інколи спрощення відбувається й надалі, як у слові кланя ← клання ← кладня (копа). Так само в бойківськім говорі відбувається стягнення [нн] в [н]: Ністер ← Нністер ← Дністер , несь ← ннесь ← днесь .
Інше
Дуже рідким явищем назалізації шелестівок є перехід [л'н] → [нн], що відбувається в декількох словах: конопельник → конопенник, пильний → пинний, мельник → менник, ворожильник → ворожинник, ретельний → ретенний .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2019 Nazaliza ciya vid fr nasal nosovij vimova zvukiv movi sho polyagaye u ponizhenni m yakogo pidnebinnya ta odnochasnomu vihodi povitrya cherez rot ta nis Odnochasna aktivaciya rotovogo ta nosovogo rezonatoriv nadaye zvuku osoblivogo tembru Nazalizovani nosovi golosni mozhut vistupati okremimi fonemami u pevnih movah zokrema u francuzkij polskij portugalskij de voni skladayut pari do nenazalizovanih a a o o i ĩ ta inshi Porivnyajmo do prikladu francuzki minimalni pari va va idi vent va viter barreau baRo strizhen baron baRo baron Nazalizaciya vinikaye takozh i v ukrayinskij movi zokrema koli golosnij pereduye abo nasliduye nosovim prigolosnim n ta m Tobto u slovah nu mak golosnij vimovlyayetsya z nazalizaciyeyu porivnyano zi slovami tu pak de vin zvuchit bez nazalizaciyi Ale na vidminu vid vishenavedenih mov v ukrayinskij movi nazalizovani nosovi zvuki ne ye fonemami a ye lishe pozicijnimi variantami zvukiv tomu nazalizaciya v ukrayinskij movi ne nese funkciyu rozriznennya zmistu slova Z plinom chasu nazalizaciya mozhe vtrachatisya ce yavishe nazivayetsya denazalizaciyeyu Tak kolis buli nazalizovani golosni i v spilnoslov yanskij movi ale davnoruska mova yih uzhe bula vtratila U spilnoslov yanskij isnuvalo dva nosovi zvuki ẽ i o Voni buli zbereglisya she u staroslov yanskij de zapisuvalisya vidpovidnimi bukvami malim yusom ѧ ta velikim yusom ѫ Napriklad staroslov pѧt pẽt 5 abo sѫd sod sud U davnoruskij a za neyu i ukrayinskij yusi vtratili nazalizaciyu ta peretvorilisya vidpovidno na a ta u p yat sud A ot u polskij movi nosovi zbereglisya piec p ẽc sad sot Nazalizaciya prigolosnih vn mn U pivdenno zahidnih govorah ukrayinskoyi movi i trohi v pivdenno shidnih dosit poshirenim ye yavishe zmini v m u bukvospolukah vn sho ye rezultatom regresivnoyi asimilyaciyi Najchastishe ce vidbuvayetsya u bukvospolukah rivn yak ot rivnij rimnij rivnyati rimnyati a takozh kovnir komnir davno damno vnuk mnuk slavno slamno zdavnu zdamnu tosho Taka nazalizaciya prigolosnih vidbuvayetsya lishe v ryadah okremih sliv bn mn Ridshe po zahidnih govorah najchastishe v karpatskih i bojkivskih ye yavishe zmini b m u bukvospolukah bn yak ot dribnij drimnij zribnij zrimnij habnik hamnik sribnij srimnij potribno potrimno bm mm U pivnichnih govirkah Bukovini i v guculskim govori mozhna sposterigati perehid b m unaslidok chogo vinikaye podvoyennya mm i styagnennya jogo v odin zvuk m obmiliti ommiliti omiliti obmanuti ommanuti dn nn Nechastim ye yavishe zmini d n u bukvospolukah dn sho podibuyemo v bojkivskih guculskih zakarpatskih i chastini pivnichnolemkivskih govorah yak ot holodnij holonnij zadnij zannij gidnij ginnij pidnyati pinnyati trudno trunno odna onna dnes nnes ridnij rinnij odnak onnak studnya stunnya Inkoli sproshennya vidbuvayetsya j nadali yak u slovi klanya klannya kladnya kopa Tak samo v bojkivskim govori vidbuvayetsya styagnennya nn v n Nister Nnister Dnister nes nnes dnes Inshe Duzhe ridkim yavishem nazalizaciyi shelestivok ye perehid l n nn sho vidbuvayetsya v dekilkoh slovah konopelnik konopennik pilnij pinnij melnik mennik vorozhilnik vorozhinnik retelnij retennij Div takozhNosovi golosni Nosovi golosni v praslov yanskij movi Nosovi prigolosni Denazalizaciya Yusi