Ни́кшич (чорн. Nikšić/Никшић) — місто в Чорногорії, адміністративний центр муніципалітету. Населення — 58 212 осіб (2003).
Никшич Никшић | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
42°47′00″ пн. ш. 18°57′00″ сх. д. / 42.78333° пн. ш. 18.95000° сх. д.Координати: 42°47′00″ пн. ш. 18°57′00″ сх. д. / 42.78333° пн. ш. 18.95000° сх. д. | |||||
Країна | Чорногорія | ||||
Адмінодиниця | d | ||||
Столиця для | d (Адміністративний поділ Чорногорії) | ||||
Площа | 367 км² | ||||
Населення | 58 212 | ||||
Висота НРМ | 647 м | ||||
Міста-побратими | Люблін (24 березня 2015)[1][2], d[3], Жирона[3], Вербас[3], Валєво[3], Тузла[3], Требинє[3], Струмиця[3], d[3], Прилеп[3], Охрид[3], Невесинє[3], Мурська Собота[3], d[3], Куманово[3], Копривниця[3], Копер[3], Яйце[3], Ґрадачац[3], Гацько[3], Фоча[3], Чифен[3], Бриндізі[3], Білеча[3], d[3] | ||||
GeoNames | 3194494 | ||||
OSM | ↑2319534 ·R (Муніципалітет Никшич) | ||||
Поштові індекси | 81400 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Нєбойша Радойчич | ||||
Вебсайт | www.niksic.cg.yu | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Никшич у Вікісховищі |
Засноване у IV столітті як римський військовий табір під назвою Андерба (лат. Castrum Anderba).
Після 459 року в місті отаборилися готи, які дали місту ім'я одного зі своїх ватажків — Анагаста, що з часом перетворилося на Оногошт. Проте перебували готи в місті недовго і рушиили до заможнішої Італії. В 518 році Анагаст був зруйнований потужним землетрусом.
На початку VII століття місто було відбудовене прибульцями-слов'янами, які зберегли за ним ім'я Оногошт.
Після османського завоювання турки збудували на місці середньовічної цитаделі фортецю, що отримала назву Бедем (з чорногорської — «мур», «вал»).
В XVII сторіччі Никшич був перетворений на центр Захумської митрополії, яку очолив владика Василь (майбутній святий ). Але під тиском османської влади митрополит змушений був перебратися до гірського монастиря Острог.
У 1877 році, коли Чорногорією правил Нікола I Петрович-Негош, османці були вигнані і Нікшича було звільнено. Це привабило нових поселенців і дало новий імпульс розвитку міста (тоді він уже називався Никшич).
У 1883 році було складено план розвитку Никшича, який почав реалізовувати архітектор-містобудівник з Трогіра. В місті з'явилися широкі вулиці, що променями розходилися на північ і схід, та торговельна площа у французькому стилі. Прикрасами міста став князівський палац, кафедральний собор Василя Острозького (його звели російським коштом та за російським проєктом) та Царський міст. Перші три десятиліття після складання плану характеризуються вибуховим зростанням міського виробництва та торгівлі, установою у місті різних культурних та освітніх організацій.
Під час другої світової війни міста зазнало великих руйнувань внаслідок бомбардувань американської авіації — за закликом мсцевого руху опору. Натомість після війни місто було оновлено та реконструйовано, з'єднано залізницею з Подгорицею, а завдяки будівництву великого металургійного комбінату стало одним із важливих промислових центрів Чорногорії. Населення Никшича виросло у десять разів.
Відомі уродженці
- Мірко Вучинич — чорногорський футболіст, півзахисник, нападник збірної Чорногорії та клубу «Ювентус».
- Мілорад Гайович (1974) — чорногорський боксер та кікбоксер, призер чемпіонату Європи серед аматорів.
- Міло Джуканович — колишній прем'єр-міністр Чорногорії (з 29 лютого 2008 до 21 грудня 2010 р.).
- Ніна Жижич — співачка, учасниця «Євробачення — 2013» від Чорногорії.
- Сташа Зайович — чорногорська феміністка, пацифістка та публіцистка.
- Радміла Мілянич — чорногорська гандболістка, олімпійська медалістка (срібло, Лондон 2012).
- Стеван Караджич — сербський баскетболіст і тренер.
Примітки
- https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/nikic-czarnogora,10023,w.html
- https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/1,strona.html
- http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.28
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.61
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.79
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.122
Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni kshich chorn Niksic Nikshiћ misto v Chornogoriyi administrativnij centr municipalitetu Naselennya 58 212 osib 2003 Nikshich Nikshiћgerb praporNikshichOsnovni dani42 47 00 pn sh 18 57 00 sh d 42 78333 pn sh 18 95000 sh d 42 78333 18 95000 Koordinati 42 47 00 pn sh 18 57 00 sh d 42 78333 pn sh 18 95000 sh d 42 78333 18 95000Krayina ChornogoriyaAdminodinicya dStolicya dlya d Administrativnij podil Chornogoriyi Plosha 367 km Naselennya 58 212Visota NRM 647 mMista pobratimi Lyublin 24 bereznya 2015 1 2 d 3 Zhirona 3 Verbas 3 Valyevo 3 Tuzla 3 Trebinye 3 Strumicya 3 d 3 Prilep 3 Ohrid 3 Nevesinye 3 Murska Sobota 3 d 3 Kumanovo 3 Koprivnicya 3 Koper 3 Yajce 3 Gradachac 3 Gacko 3 Focha 3 Chifen 3 Brindizi 3 Bilecha 3 d 3 GeoNames 3194494OSM 2319534 R Municipalitet Nikshich Poshtovi indeksi 81400Miska vladaMer mista Nyebojsha RadojchichVebsajt www niksic cg yuMapa Nikshich u Vikishovishi Zasnovane u IV stolitti yak rimskij vijskovij tabir pid nazvoyu Anderba lat Castrum Anderba Pislya 459 roku v misti otaborilisya goti yaki dali mistu im ya odnogo zi svoyih vatazhkiv Anagasta sho z chasom peretvorilosya na Onogosht Prote perebuvali goti v misti nedovgo i rushiili do zamozhnishoyi Italiyi V 518 roci Anagast buv zrujnovanij potuzhnim zemletrusom Na pochatku VII stolittya misto bulo vidbudovene pribulcyami slov yanami yaki zberegli za nim im ya Onogosht Pislya osmanskogo zavoyuvannya turki zbuduvali na misci serednovichnoyi citadeli fortecyu sho otrimala nazvu Bedem z chornogorskoyi mur val V XVII storichchi Nikshich buv peretvorenij na centr Zahumskoyi mitropoliyi yaku ocholiv vladika Vasil majbutnij svyatij Ale pid tiskom osmanskoyi vladi mitropolit zmushenij buv perebratisya do girskogo monastirya Ostrog U 1877 roci koli Chornogoriyeyu pravil Nikola I Petrovich Negosh osmanci buli vignani i Nikshicha bulo zvilneno Ce privabilo novih poselenciv i dalo novij impuls rozvitku mista todi vin uzhe nazivavsya Nikshich U 1883 roci bulo skladeno plan rozvitku Nikshicha yakij pochav realizovuvati arhitektor mistobudivnik z Trogira V misti z yavilisya shiroki vulici sho promenyami rozhodilisya na pivnich i shid ta torgovelna plosha u francuzkomu stili Prikrasami mista stav knyazivskij palac kafedralnij sobor Vasilya Ostrozkogo jogo zveli rosijskim koshtom ta za rosijskim proyektom ta Carskij mist Pershi tri desyatilittya pislya skladannya planu harakterizuyutsya vibuhovim zrostannyam miskogo virobnictva ta torgivli ustanovoyu u misti riznih kulturnih ta osvitnih organizacij Pid chas drugoyi svitovoyi vijni mista zaznalo velikih rujnuvan vnaslidok bombarduvan amerikanskoyi aviaciyi za zaklikom mscevogo ruhu oporu Natomist pislya vijni misto bulo onovleno ta rekonstrujovano z yednano zalizniceyu z Podgoriceyu a zavdyaki budivnictvu velikogo metalurgijnogo kombinatu stalo odnim iz vazhlivih promislovih centriv Chornogoriyi Naselennya Nikshicha viroslo u desyat raziv Vidomi urodzhenciMirko Vuchinich chornogorskij futbolist pivzahisnik napadnik zbirnoyi Chornogoriyi ta klubu Yuventus Milorad Gajovich 1974 chornogorskij bokser ta kikbokser prizer chempionatu Yevropi sered amatoriv Milo Dzhukanovich kolishnij prem yer ministr Chornogoriyi z 29 lyutogo 2008 do 21 grudnya 2010 r Nina Zhizhich spivachka uchasnicya Yevrobachennya 2013 vid Chornogoriyi Stasha Zajovich chornogorska feministka pacifistka ta publicistka Radmila Milyanich chornogorska gandbolistka olimpijska medalistka sriblo London 2012 Stevan Karadzhich serbskij basketbolist i trener Primitkihttps lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione nikic czarnogora 10023 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione 1 strona html http niksic me latn medjunarodna saradnja Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 28 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 61 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 79 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 122 Ce nezavershena stattya z geografiyi Chornogoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi