Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станіслава Сташа Зайович серб Stanislava Staša Zajović нар 1953 Никшич Соціалістична Республіка Чорногорія СФРЮ чорногор

Сташа Зайович

Сташа Зайович

Станіслава Сташа Зайович (серб. Stanislava Staša Zajović; нар. 1953, Никшич, Соціалістична Республіка Чорногорія, СФРЮ) — чорногорська феміністка, пацифістка та публіцистка. Співзасновниця та координаторка організації «Жінки в чорному» в Белграді.

Сташа Зайович
image
Народилася1953
Никшич, Соціалістична Республіка Чорногорія, ФНРЮ
Країнаimage Чорногорія
Діяльністьактивістка за права жінок, нехудожня письменниця
Alma materБелградський університет
Знання мовіталійська, англійська і іспанська

Життєпис

Закінчила факультет іспанської та італійської мов у Белградському університеті та приєдналася до феміністського руху в 1980-х роках у Белграді .

Бере участь у багатьох феміністських заходах, від організації вуличних акцій і до роботи з біженцями, жінками тощо. Ініціювала кілька жіночих мереж, таких як «Жіноча мирна мережа», «Міжнародна мережа жіночої солідарності проти війни/Міжнародна мережа „Жінок у чорному“», «Мережа відмовників від військової служби з міркувань сумління та проти мілітаризму в Сербії», «Коаліція за світську державу» та інші.

Організувала численні освітні заходи, присвячені правам жінок, жіночій мирній політиці, міжетнічній та міжкультурній солідарності, жінкам та владі, жінкам та антимілітаризму. Відіграла важливу роль у розширенні мережі «Жінки в чорному» по всьому світу. Наприклад, Кармен Магаллон у своїй книзі «Жінки, які стоять за мир» (ісп. Mujeres en pie de paz) розповідає, що візит Сташі Зайович до Іспанії 1993 року, її ідеї та прихильність вплинули на створення в цій країні групи «Жінки у чорному».

Від 1992 року Сташа Зайович є авторкою численних есе, статей та додатків у місцевих, регіональних та міжнародних ЗМІ, журналах та публікаціях про жінок і політику, репродуктивні права, війну, націоналізм і мілітаризм, жіночий опір війні та антимілітаризм.

Сташа Зайович серед лауреатів премії «Один закон для всіх» (2018 рік)

2017 року Сташа Зайович підписала [en] хорватів, сербів, боснійців та чорногорців.

Брала участь у заходах «Жінок у чорному», організованих на згадку про жертв війни у Вуковарі (Хорватія), і спікером акції протесту, присвяченої роковинам початку Боснійської війни, підкресливши відсутність уваги до цих подій, жертв і розкриття військових злочинів.

Від 1995 року учасниці «Жінок у чорному» щороку вшановують пам'ять жертв різанини у Сребрениці. 2015 року в інтерв'ю українському ВВС Сташа Зайович заявила, що представники сербського уряду мають поважати вироки міжнародних судів у Гаазі та визнати геноцид у Сребрениці.

Сташа Зайович була номінована та отримала низку призів та нагород. Серед них [en], «Почесний громадянин [en]», «Почесний громадянин Гранади» та інші. 2005 року номінована на Нобелівську премію миру в рамках кампанії «1000 жінок на Нобелівську премію миру», а також у 2005 та 2007 роках щоденна газета [en]» номінувала її на звання «Газетна людина року».

Примітки

  1. Staša Zajović: Otrovom nacionalizma se sprječava pobuna | DW | 07.10.2019 (хор.). Deutsche Welle. Процитовано 23 березня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  2. Rivas, Rosa (26 квітня 1993). "Las Mujeres de Negro ejercemos la desesperación activa". El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 23 березня 2021.
  3. Carmen Magallón: Mujeres en pie de paz, Madrid, Siglo XXI, 2006.
  4. Signatories of the Declaration on the Common Language, official website, retrieved on 2018-08-16.
  5. Staša Zajović iz Žena u crnom: U Srbiji dominantno nacionalističko javno mnijenje. tportal.hr. Процитовано 23 березня 2021.
  6. Сербские феминистки призвали извиниться перед хорватами за трагедию в Вуковаре. Новороссия.
  7. Belgrade: 26th anniversary of start of war in Bosnia marked. N1 (босн.). 6 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2021.
  8. Резня в Сребренице: украинские миротворцы и вмешательство НАТО. BBC News Україна. 10 липня 2015.
  9. STASA ZAJOVIĆ. RWLSEE (англ.). Процитовано 23 березня 2021.

Посилання

  • Žene u crnom - Women in Black(серб.)
  • Інтерв'ю для Deutsche Welle(хор.)
  • Інтерв'ю для Al Jazeera (сербо-хорв.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stanislava Stasha Zajovich serb Stanislava Stasa Zajovic nar 1953 Nikshich Socialistichna Respublika Chornogoriya SFRYu chornogorska feministka pacifistka ta publicistka Spivzasnovnicya ta koordinatorka organizaciyi Zhinki v chornomu v Belgradi Stasha ZajovichNarodilasya1953 Nikshich Socialistichna Respublika Chornogoriya FNRYuKrayina ChornogoriyaDiyalnistaktivistka za prava zhinok nehudozhnya pismennicyaAlma materBelgradskij universitetZnannya movitalijska anglijska i ispanska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZakinchila fakultet ispanskoyi ta italijskoyi mov u Belgradskomu universiteti ta priyednalasya do feministskogo ruhu v 1980 h rokah u Belgradi Bere uchast u bagatoh feministskih zahodah vid organizaciyi vulichnih akcij i do roboti z bizhencyami zhinkami tosho Iniciyuvala kilka zhinochih merezh takih yak Zhinocha mirna merezha Mizhnarodna merezha zhinochoyi solidarnosti proti vijni Mizhnarodna merezha Zhinok u chornomu Merezha vidmovnikiv vid vijskovoyi sluzhbi z mirkuvan sumlinnya ta proti militarizmu v Serbiyi Koaliciya za svitsku derzhavu ta inshi Organizuvala chislenni osvitni zahodi prisvyacheni pravam zhinok zhinochij mirnij politici mizhetnichnij ta mizhkulturnij solidarnosti zhinkam ta vladi zhinkam ta antimilitarizmu Vidigrala vazhlivu rol u rozshirenni merezhi Zhinki v chornomu po vsomu svitu Napriklad Karmen Magallon u svoyij knizi Zhinki yaki stoyat za mir isp Mujeres en pie de paz rozpovidaye sho vizit Stashi Zajovich do Ispaniyi 1993 roku yiyi ideyi ta prihilnist vplinuli na stvorennya v cij krayini grupi Zhinki u chornomu Vid 1992 roku Stasha Zajovich ye avtorkoyu chislennih ese statej ta dodatkiv u miscevih regionalnih ta mizhnarodnih ZMI zhurnalah ta publikaciyah pro zhinok i politiku reproduktivni prava vijnu nacionalizm i militarizm zhinochij opir vijni ta antimilitarizm source source source source source source source Stasha Zajovich sered laureativ premiyi Odin zakon dlya vsih 2018 rik 2017 roku Stasha Zajovich pidpisala en horvativ serbiv bosnijciv ta chornogorciv Brala uchast u zahodah Zhinok u chornomu organizovanih na zgadku pro zhertv vijni u Vukovari Horvatiya i spikerom akciyi protestu prisvyachenoyi rokovinam pochatku Bosnijskoyi vijni pidkreslivshi vidsutnist uvagi do cih podij zhertv i rozkrittya vijskovih zlochiniv Vid 1995 roku uchasnici Zhinok u chornomu shoroku vshanovuyut pam yat zhertv rizanini u Srebrenici 2015 roku v interv yu ukrayinskomu VVS Stasha Zajovich zayavila sho predstavniki serbskogo uryadu mayut povazhati viroki mizhnarodnih sudiv u Gaazi ta viznati genocid u Srebrenici Stasha Zajovich bula nominovana ta otrimala nizku priziv ta nagorod Sered nih en Pochesnij gromadyanin en Pochesnij gromadyanin Granadi ta inshi 2005 roku nominovana na Nobelivsku premiyu miru v ramkah kampaniyi 1000 zhinok na Nobelivsku premiyu miru a takozh u 2005 ta 2007 rokah shodenna gazeta en nominuvala yiyi na zvannya Gazetna lyudina roku PrimitkiStasa Zajovic Otrovom nacionalizma se sprjecava pobuna DW 07 10 2019 hor Deutsche Welle Procitovano 23 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Rivas Rosa 26 kvitnya 1993 Las Mujeres de Negro ejercemos la desesperacion activa El Pais isp ISSN 1134 6582 Procitovano 23 bereznya 2021 Carmen Magallon Mujeres en pie de paz Madrid Siglo XXI 2006 Signatories of the Declaration on the Common Language official website retrieved on 2018 08 16 Stasa Zajovic iz Zena u crnom U Srbiji dominantno nacionalisticko javno mnijenje tportal hr Procitovano 23 bereznya 2021 Serbskie feministki prizvali izvinitsya pered horvatami za tragediyu v Vukovare Novorossiya Belgrade 26th anniversary of start of war in Bosnia marked N1 bosn 6 kvitnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2021 Reznya v Srebrenice ukrainskie mirotvorcy i vmeshatelstvo NATO BBC News Ukrayina 10 lipnya 2015 STASA ZAJOVIC RWLSEE angl Procitovano 23 bereznya 2021 PosilannyaZene u crnom Women in Black serb Interv yu dlya Deutsche Welle hor Interv yu dlya Al Jazeera serbo horv

Дата публікації:
Топ