Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сре́брениця (босн. Srebrenica, серб. Сребреница) — гірниче містечко на сході Боснії і Герцеговини, центр однойменного муніципалітету. Головна галузь містечка — солевидобуток. Під містом є курорт з тепловими ваннами. Колись поблизу діяли також свинцеві, цинкові та золоті рудники.
| Сребрениця Srebrenica Сребреница | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 44°06′ пн. ш. 19°18′ сх. д. / 44.100° пн. ш. 19.300° сх. д.Координати: 44°06′ пн. ш. 19°18′ сх. д. / 44.100° пн. ш. 19.300° сх. д. | |||||
| Країна | Боснія і Герцеговина | ||||
| Регіон | Республіка Сербська | ||||
| Столиця для | Сребрениця (municipality of the Republika Srpska, адміністративна одиниця країни другого рівня) | ||||
| Поділ | | ||||
| Засновано | 1376 | ||||
| Площа | 527 км² | ||||
| Населення | місто — 5 746 (1991), муніципалітет — 36 666 (1991) | ||||
| Висота НРМ | 275 м | ||||
| Міста-побратими | Сан-Джованні-Вальдарно, Стара Пазова, Таза | ||||
| Телефонний код | (387) 56 | ||||
| Часовий пояс | |||||
| GeoNames | 3190159 | ||||
| OSM | ↑2528269 ·R (Сребрениця) | ||||
| Поштові індекси | 75 430 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Осман Суліч (Альянс Партії демократичної дії (ПДД) і Партії за Боснію і Герцеговину) | ||||
| Вебсайт | srebrenica.gov.ba | ||||
| Мапа | |||||
  Сребрениця Сребрениця (Боснія і Герцеговина) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Сребрениця у Вікісховищі | |||||
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сребрениця |
Протягом Боснійської війни (1992—1995) стала місцем безпрецедентної різанини 13—22 липня 1995 року, визнаної злочином геноциду.
24 березня 2007 р. муніципальні збори Сребрениці ухвалили резолюцію з вимогою незалежності від Республіки Сербської. Сербські учасники зборів не голосували за цією резолюцією.
Географія
Містечко розташовано у вузькій западині між лісистими горами східної Боснії, які тут здіймаються приблизно на 1000 м. На півдні ущелина Дрини утворює природний кордон між муніципалітетом Сребрениці та Сербією, на півночі в низовині розкинулося містечко Братунац.
Історія
Сребрениця вперше згадується в 1376 році під назвою Srebrenik. Проте вже тоді вона перетворилася на важливий економічний і торговельний осередок заходу Балканського півострова, важливість якого було зумовлено головним чином багатими срібними руднями в цьому районі, звідки й назва. Ще римляни знали про рудні родовища і розробляли їх. Упродовж XIV ст. в цих місцях селилося багато німецьких гірників, які продовжили видобуток срібла (звідси давньонімецька назва міста Silberin, від нім. Silber - срібло) і яких як і в Семигороді називали "сакси" .
З першим завоюванням Сербії турками в 1439 році Сребрениця підпала під владу Османської імперії. Після їхнього відходу в 1444 році місто захопив Степан Томаш і відбив спроби сербського деспота Георгія Бранковича завоювати Сребреницю. Одначе місто було таки передано у володіння останнього після третейського рішення османського султана Мурада II у 1451 році. Але правління Бранковича теж тривало недовго, оскільки наступник Мурада ІІ його син Мехмед II заповзявся остаточно підкорити Сербію (1458-59), а слідом за нею і Боснію (1463).
Цим самим було завойовано турками і Сребреницю .
У XIX столітті зажили слави миш'яковмісні мінеральні джерела Губер приблизно за два км на схід від центру міста. Спершу вода розливалася по пляшках і розсилалася під маркою Маттоні по Європі. У ХХ ст., нарешті, спорудили готелі та курортні заклади. У 1980 р. курорт прийняв більш ніж 25 000 відвідувачів.
Боснійська війна
Всього через одинадцять днів після початку громадянської війни в Боснії і Герцеговині 1992-1995 рр., 17 квітня 1992 року, місто вперше зазнало нападу сербських воєнізованих формувань, що призвело до мародерства і спустошень. Незабаром місто відвоювали боснійські з'єднання під командуванням Насера Орича. У відплату було спалено кілька довколишніх сербських сіл, після чого більшість сербів покинула Сребреницю. Фактичне число сербських жертв залишається спірним. Матеріали Нідерландського інституту військової документації вказують на щонайменше 1000 цивільних сербів. Центр досліджень і документації в Сараєво подає цифри від 424 до 446 сербських солдатів і 119 сербських цивільних осіб .
Влітку 1992 року розпочалася трирічна облога міста. Тільки в березні 1993 р. перший конвой допомоги ООН прорвався в Сребреницю. Між тим, населення суттєво поповнилося біженцями з довколишніх районів. Через місяць офіційно було встановлено зону безпеки під охороною ООН, яка дала прихисток тисячам мусульман з навколишніх земель, захоплених сербами. Водночас зона безпеки правила мусульманам і за схованку після численних вилазок на довколишні сербські села боснійського загону ТО Насера Орича. За різними джерелами кількість жертв боснійських вояків, підпорядкованих Оричу сягала 1000 — 3000 осіб.
Обложений боснійський анклав мав захищати нідерландський батальйон сил охорони ООН — UNPROFOR. 9 липня 1995 війська боснійських сербів під орудою генерала Младича почали брати місто приступом. Нідерландський загін UNPROFOR не вжив жодних оборонних заходів, а все населення міста опинилося в руках сербів. Мешканців і біженців було вигнано. Протягом наступних днів недалеко від міста сербськими військами було вбито з помсти більш ніж 7 000 мусульманських чоловіків і хлопчиків.
У місті розташоване меморіальне кладовище ексгумованих з масових поховань та розпізнаних жертв різанини (1 910 осіб). Мусульманські жителі міста до сьогодні у своїй більшості не повернулися до своїх домівок.
Національне питання
За останнім офіційним переписом 1991 року в муніципалітеті Сребрениця проживало 36 666 людей, розподілених по 81 поселенню. З них — 75,19% відсотків або 27 572 особи становили боснійські мусульмани, а 22,67 відсотки або 8 315 душ — серби. З інших націй відзначено 38 або 0,10% хорватів і 380 або 1,03% югославів. Саме місто мало 5 746 жителів, з яких були 63,92% або 3 673 боснійців і 28,40% або 1 632 сербів. Крім того, у Сребрениці мешкало 34 або 0,59% хорватів і 328 або 5,70% югославів. З 81 села муніципалітету 23 були переважно сербські, решта з босняцькою більшістю. Більшина цих поселень була етнічно однорідна, мішане населення становило виняток.
За час війни склад населення різко змінився. Більшість боснійських мешканців було вигнано або вони втекли, а також стали жертвами сербських військ. Водночас були напади босняцьких загонів на довколишні сербські села.
Між тим, кілька сотень сребреницьких боснійців повернулися до своїх осель після того, як цей район з 1995 року практично збезлюднів. Однак більшість з них становлять серби, головним чином біженці з передмість Сараєво. Проте в силу закону про вибори, обирати за яким біженцям можна в їхньому рідному населеному пункті, мером є босняк.
Визначні постаті
- Сельман Сельманаґич (1905 – 1986) — німецький архітектор боснійського походження, доцент берлінської вищої школи мистецтв Вайсензее
- (1889 - 1925) — хорватський живописець українського походження, вчитель рисунку в гімназіях Бані-Луки та Тузли, творець виразної портретистики.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2020. Процитовано 17 грудня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Srebrenica pushes for partition. . 25 березня 2007. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 29 березня 2007.
- Mihailo Dinić: Za istoriju rudarstva u srednjevekovnoj Srbiji i Bosni, S. 46
- Noel Malcolm: A Short History of Bosnia, Macmillan, London 1994; S. 22
- Thomas Schmid: Die toten Seelen von Srebrenica [ 21 січня 2008 у Wayback Machine.] In: Die Zeit, Nr.28, 7. Juli 2005
- (engl.)
Посилання
- Opština Srebrenica - Srebrenica Municipality [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sre brenicya bosn Srebrenica serb Srebrenica girniche mistechko na shodi Bosniyi i Gercegovini centr odnojmennogo municipalitetu Golovna galuz mistechka solevidobutok Pid mistom ye kurort z teplovimi vannami Kolis poblizu diyali takozh svincevi cinkovi ta zoloti rudniki Srebrenicya Srebrenica Srebrenica praporSrebrenicyaOsnovni dani44 06 pn sh 19 18 sh d 44 100 pn sh 19 300 sh d 44 100 19 300 Koordinati 44 06 pn sh 19 18 sh d 44 100 pn sh 19 300 sh d 44 100 19 300 Krayina Bosniya i GercegovinaRegion Respublika SerbskaStolicya dlya Srebrenicya municipality of the Republika Srpska administrativna odinicya krayini drugogo rivnya Podil 81 poselennyaZasnovano 1376Plosha 527 km Naselennya misto 5 746 1991 municipalitet 36 666 1991 Visota NRM 275 mMista pobratimi San Dzhovanni Valdarno Stara Pazova TazaTelefonnij kod 387 56Chasovij poyas UTC 1GeoNames 3190159OSM 2528269 R Srebrenicya Poshtovi indeksi 75 430 Miska vlada Mer mista Osman Sulich Alyans Partiyi demokratichnoyi diyi PDD i Partiyi za Bosniyu i Gercegovinu Vebsajt srebrenica gov ba Mapa SrebrenicyaSrebrenicya Bosniya i Gercegovina Srebrenicya u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Srebrenicya Panorama Srebrenici Protyagom Bosnijskoyi vijni 1992 1995 stala miscem bezprecedentnoyi rizanini 13 22 lipnya 1995 roku viznanoyi zlochinom genocidu 24 bereznya 2007 r municipalni zbori Srebrenici uhvalili rezolyuciyu z vimogoyu nezalezhnosti vid Respubliki Serbskoyi Serbski uchasniki zboriv ne golosuvali za ciyeyu rezolyuciyeyu GeografiyaMistechko roztashovano u vuzkij zapadini mizh lisistimi gorami shidnoyi Bosniyi yaki tut zdijmayutsya priblizno na 1000 m Na pivdni ushelina Drini utvoryuye prirodnij kordon mizh municipalitetom Srebrenici ta Serbiyeyu na pivnochi v nizovini rozkinulosya mistechko Bratunac IstoriyaSrebrenicya vpershe zgaduyetsya v 1376 roci pid nazvoyu Srebrenik Prote vzhe todi vona peretvorilasya na vazhlivij ekonomichnij i torgovelnij oseredok zahodu Balkanskogo pivostrova vazhlivist yakogo bulo zumovleno golovnim chinom bagatimi sribnimi rudnyami v comu rajoni zvidki j nazva She rimlyani znali pro rudni rodovisha i rozroblyali yih Uprodovzh XIV st v cih miscyah selilosya bagato nimeckih girnikiv yaki prodovzhili vidobutok sribla zvidsi davnonimecka nazva mista Silberin vid nim Silber sriblo i yakih yak i v Semigorodi nazivali saksi Z pershim zavoyuvannyam Serbiyi turkami v 1439 roci Srebrenicya pidpala pid vladu Osmanskoyi imperiyi Pislya yihnogo vidhodu v 1444 roci misto zahopiv Stepan Tomash i vidbiv sprobi serbskogo despota Georgiya Brankovicha zavoyuvati Srebrenicyu Odnache misto bulo taki peredano u volodinnya ostannogo pislya tretejskogo rishennya osmanskogo sultana Murada II u 1451 roci Ale pravlinnya Brankovicha tezh trivalo nedovgo oskilki nastupnik Murada II jogo sin Mehmed II zapovzyavsya ostatochno pidkoriti Serbiyu 1458 59 a slidom za neyu i Bosniyu 1463 Cim samim bulo zavojovano turkami i Srebrenicyu U XIX stolitti zazhili slavi mish yakovmisni mineralni dzherela Guber priblizno za dva km na shid vid centru mista Spershu voda rozlivalasya po plyashkah i rozsilalasya pid markoyu Mattoni po Yevropi U HH st nareshti sporudili goteli ta kurortni zakladi U 1980 r kurort prijnyav bilsh nizh 25 000 vidviduvachiv Bosnijska vijnaVsogo cherez odinadcyat dniv pislya pochatku gromadyanskoyi vijni v Bosniyi i Gercegovini 1992 1995 rr 17 kvitnya 1992 roku misto vpershe zaznalo napadu serbskih voyenizovanih formuvan sho prizvelo do maroderstva i spustoshen Nezabarom misto vidvoyuvali bosnijski z yednannya pid komanduvannyam Nasera Oricha U vidplatu bulo spaleno kilka dovkolishnih serbskih sil pislya chogo bilshist serbiv pokinula Srebrenicyu Faktichne chislo serbskih zhertv zalishayetsya spirnim Materiali Niderlandskogo institutu vijskovoyi dokumentaciyi vkazuyut na shonajmenshe 1000 civilnih serbiv Centr doslidzhen i dokumentaciyi v Sarayevo podaye cifri vid 424 do 446 serbskih soldativ i 119 serbskih civilnih osib Vlitku 1992 roku rozpochalasya tririchna obloga mista Tilki v berezni 1993 r pershij konvoj dopomogi OON prorvavsya v Srebrenicyu Mizh tim naselennya suttyevo popovnilosya bizhencyami z dovkolishnih rajoniv Cherez misyac oficijno bulo vstanovleno zonu bezpeki pid ohoronoyu OON yaka dala prihistok tisyacham musulman z navkolishnih zemel zahoplenih serbami Vodnochas zona bezpeki pravila musulmanam i za shovanku pislya chislennih vilazok na dovkolishni serbski sela bosnijskogo zagonu TO Nasera Oricha Za riznimi dzherelami kilkist zhertv bosnijskih voyakiv pidporyadkovanih Orichu syagala 1000 3000 osib Oblozhenij bosnijskij anklav mav zahishati niderlandskij bataljon sil ohoroni OON UNPROFOR 9 lipnya 1995 vijska bosnijskih serbiv pid orudoyu generala Mladicha pochali brati misto pristupom Niderlandskij zagin UNPROFOR ne vzhiv zhodnih oboronnih zahodiv a vse naselennya mista opinilosya v rukah serbiv Meshkanciv i bizhenciv bulo vignano Protyagom nastupnih dniv nedaleko vid mista serbskimi vijskami bulo vbito z pomsti bilsh nizh 7 000 musulmanskih cholovikiv i hlopchikiv U misti roztashovane memorialne kladovishe eksgumovanih z masovih pohovan ta rozpiznanih zhertv rizanini 1 910 osib Musulmanski zhiteli mista do sogodni u svoyij bilshosti ne povernulisya do svoyih domivok Nacionalne pitannyaZa ostannim oficijnim perepisom 1991 roku v municipaliteti Srebrenicya prozhivalo 36 666 lyudej rozpodilenih po 81 poselennyu Z nih 75 19 vidsotkiv abo 27 572 osobi stanovili bosnijski musulmani a 22 67 vidsotki abo 8 315 dush serbi Z inshih nacij vidznacheno 38 abo 0 10 horvativ i 380 abo 1 03 yugoslaviv Same misto malo 5 746 zhiteliv z yakih buli 63 92 abo 3 673 bosnijciv i 28 40 abo 1 632 serbiv Krim togo u Srebrenici meshkalo 34 abo 0 59 horvativ i 328 abo 5 70 yugoslaviv Z 81 sela municipalitetu 23 buli perevazhno serbski reshta z bosnyackoyu bilshistyu Bilshina cih poselen bula etnichno odnoridna mishane naselennya stanovilo vinyatok Za chas vijni sklad naselennya rizko zminivsya Bilshist bosnijskih meshkanciv bulo vignano abo voni vtekli a takozh stali zhertvami serbskih vijsk Vodnochas buli napadi bosnyackih zagoniv na dovkolishni serbski sela Mizh tim kilka soten srebrenickih bosnijciv povernulisya do svoyih osel pislya togo yak cej rajon z 1995 roku praktichno zbezlyudniv Odnak bilshist z nih stanovlyat serbi golovnim chinom bizhenci z peredmist Sarayevo Prote v silu zakonu pro vibori obirati za yakim bizhencyam mozhna v yihnomu ridnomu naselenomu punkti merom ye bosnyak Viznachni postatiSelman Selmanagich 1905 1986 nimeckij arhitektor bosnijskogo pohodzhennya docent berlinskoyi vishoyi shkoli mistectv Vajsenzee 1889 1925 horvatskij zhivopisec ukrayinskogo pohodzhennya vchitel risunku v gimnaziyah Bani Luki ta Tuzli tvorec viraznoyi portretistiki Div takozhBirachPrimitki Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 17 grudnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 1 serpnya 2020 Procitovano 17 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Srebrenica pushes for partition 25 bereznya 2007 Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 29 bereznya 2007 Mihailo Dinic Za istoriju rudarstva u srednjevekovnoj Srbiji i Bosni S 46 Noel Malcolm A Short History of Bosnia Macmillan London 1994 S 22 Thomas Schmid Die toten Seelen von Srebrenica 21 sichnya 2008 u Wayback Machine In Die Zeit Nr 28 7 Juli 2005 engl PosilannyaOpstina Srebrenica Srebrenica Municipality 18 grudnya 2010 u Wayback Machine