Бирач (серб. Birač / Бирач) — історичний регіон Боснії і Герцеговини, куди входять території сучасних міст і громад Республіки Сербської Миличі, Власениця, Сребрениця, Братунаць, Зворник і [en].
Бирач | |
Країна | Боснія і Герцеговина |
---|---|
Координати: 44°08′ пн. ш. 19°03′ сх. д. / 44.133° пн. ш. 19.050° сх. д.
Географія
Регіоном Бирач з часів Османської імперії називають область у середньому Подринні, обмежену Власеницею на заході і Сребреницею на сході. Являє собою плато висотою від 600 до 900 м Простягається в напрямку північний захід-південний схід. Найвищі вершини — Сікіра (1071 м), Комич (1032 м), Лісіна (1262 м). Досить багато долин річок, які протікають на південному заході в горах [sr] і течуть на північний захід, впадаючи в річку [en]. Бирач відомий своїм м'яким кліматом і рослинністю. Невелика частина землі відведена під сільське господарство — значно більшу частину займають хвойні і листяні ліси.
Найбільші населені пункти: [sr], [sr], [sr], [sr], [sr], [sr], [sr], Бечичі, [sr], [sr], [sr], [sr]. Основні заняття — лісове господарство та тваринництво.
Історія
Під час турецького панування ця земля називалася «Бирче». З кінця XVI століття існував кадилик, який називався Кнєжина з Бирчем: до нього входили міста [sr], [ru] і Власениця. На території кадилика знаходився монастир [sr]. З тих часів залишилося багато історичних пам'яток, доріг, будівель, фортець і церков.
Під час Другої світової війни в Бирачі йшли активні бої між югославськими партизанами Тіто і четниками, хоча й ті, й інші також відбивали натиск усташів.
В листопаді 1990 року після вільних виборів у Боснії і Герцеговині боснійські серби почали процес створення власної автономної держави, й у вересні 1991 року в складі Боснії і Герцеговини з'явилися Сербські автономні області. 9 листопада було утворено , яку скасували 21 листопада за рішенням Скупщини боснійських сербів, які включили Бирач до складу
9 січня 1992 року боснійські серби проголосили утворення Сербської республіки Боснії і Герцеговини, до складу якої увійшли всі сербські автономні області, проголошені в Боснії і Герцеговині на початку 1990-х років. 12 серпня 1992 року державне утворення перейменовано на Республіку Сербську. Територія Бирача залишилася в складі Республіки Сербської і після завершення громадянської війни.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 29 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 29 травня 2020.
- http://www.icty.org/x/cases/mico_stanisic/ind/en/sta-ii050225e.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ICTY Mico Stanisic indictment
Література
- М. Филиповић, Град и предео Бирач, Југословенски историјски часопис 1939
- Текст др. Хамдије Крушевљаковића, академика АНУБиХ, научног саветника, Завода за заштиту споменик културе БиХ, Сарајево у Енциклопедији Југославије ЈЛЗ — Загреб 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Birach serb Birac Birach istorichnij region Bosniyi i Gercegovini kudi vhodyat teritoriyi suchasnih mist i gromad Respubliki Serbskoyi Milichi Vlasenicya Srebrenicya Bratunac Zvornik i en BirachKrayina Bosniya i Gercegovina Koordinati 44 08 pn sh 19 03 sh d 44 133 pn sh 19 050 sh d 44 133 19 050GeografiyaRegionom Birach z chasiv Osmanskoyi imperiyi nazivayut oblast u serednomu Podrinni obmezhenu Vlaseniceyu na zahodi i Srebreniceyu na shodi Yavlyaye soboyu plato visotoyu vid 600 do 900 m Prostyagayetsya v napryamku pivnichnij zahid pivdennij shid Najvishi vershini Sikira 1071 m Komich 1032 m Lisina 1262 m Dosit bagato dolin richok yaki protikayut na pivdennomu zahodi v gorah sr i techut na pivnichnij zahid vpadayuchi v richku en Birach vidomij svoyim m yakim klimatom i roslinnistyu Nevelika chastina zemli vidvedena pid silske gospodarstvo znachno bilshu chastinu zajmayut hvojni i listyani lisi Najbilshi naseleni punkti sr sr sr sr sr sr sr Bechichi sr sr sr sr Osnovni zanyattya lisove gospodarstvo ta tvarinnictvo IstoriyaPid chas tureckogo panuvannya cya zemlya nazivalasya Birche Z kincya XVI stolittya isnuvav kadilik yakij nazivavsya Knyezhina z Birchem do nogo vhodili mista sr ru i Vlasenicya Na teritoriyi kadilika znahodivsya monastir sr Z tih chasiv zalishilosya bagato istorichnih pam yatok dorig budivel fortec i cerkov Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Birachi jshli aktivni boyi mizh yugoslavskimi partizanami Tito i chetnikami hocha j ti j inshi takozh vidbivali natisk ustashiv V listopadi 1990 roku pislya vilnih viboriv u Bosniyi i Gercegovini bosnijski serbi pochali proces stvorennya vlasnoyi avtonomnoyi derzhavi j u veresni 1991 roku v skladi Bosniyi i Gercegovini z yavilisya Serbski avtonomni oblasti 9 listopada bulo utvoreno yaku skasuvali 21 listopada za rishennyam Skupshini bosnijskih serbiv yaki vklyuchili Birach do skladu 9 sichnya 1992 roku bosnijski serbi progolosili utvorennya Serbskoyi respubliki Bosniyi i Gercegovini do skladu yakoyi uvijshli vsi serbski avtonomni oblasti progolosheni v Bosniyi i Gercegovini na pochatku 1990 h rokiv 12 serpnya 1992 roku derzhavne utvorennya perejmenovano na Respubliku Serbsku Teritoriya Biracha zalishilasya v skladi Respubliki Serbskoyi i pislya zavershennya gromadyanskoyi vijni Primitki Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 29 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 29 travnya 2020 http www icty org x cases mico stanisic ind en sta ii050225e htm 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ICTY Mico Stanisic indictmentLiteraturaM Filipoviћ Grad i predeo Birach Јugoslovenski istoriјski chasopis 1939 Tekst dr Hamdiјe Krushevљakoviћa akademika ANUBiH nauchnog savetnika Zavoda za zashtitu spomenik kulture BiH Saraјevo u Enciklopediјi Јugoslaviјe ЈLZ Zagreb 1980