Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Невесинє (босн. і хорв. Nevesinje, серб. Невесиње) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади в регіоні Требинє.
| Місто Невесинє Nevesinje/Невесиње
Координати H G O
 Невесинє у Вікісховищі |
Історія
У літописах монастиря Печського патріархату Невесинє згадується 1219 року, що є найранішою появою цієї назви у збережених історичних джерелах. Із 1303 по 1306 рік жупою Невесинє володів сербський князь Стефан Костянтин.
До кінця XV століття район Невесинє був під владою різних середньовічних володарів. Найвизначнішим правителем Невесинє з цього періоду був Стефан Вукчич Косача, відомий як «Герцег Стефан». На честь нього було названо весь край Герцеговина. У XV ст. його землі були під постійною загрозою турецьких сил, що насувалися. У першій чверті XV ст. (1422 р.) Невесинє, як і вся Герцеговина, поступово ввійшли в Турецьку імперію.
У добу турецького панування Невесинє переважно входило до Боснійського еялету і було місцем перебування каді. З початком повстання у Герцеговині 1875—1878 рр., коли місцеві серби повстали проти турецьких податківців, саме з Невесинє розгорілася . Повстання незабаром поширилося на решту Герцеговини і на вілаєт Боснію та інші частини Османської імперії.
Населення
Чисельність і національний склад на підставі останніх переписів:
| Невесинє | ||||||
| рік перепису | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 | ||
| серби | невідомо | 3.247 (79,81%) | 2.622 (72,73%) | 2.268 (74,23%) | ||
| босняки | невідомо | 634 (15,58%) | 593 (16,44%) | 642 (21,01%) | ||
| хорвати | невідомо | 39 (0,95%) | 59 (1,63%) | 91 (2,97%) | ||
| югослави | невідомо | 104 (2,55%) | 304 (8,43%) | 25 (0,81%) | ||
| інші та невизначені | невідомо | 44 (1,08%) | 27 (0,74%) | 29 (0,94%) | ||
| усього | 5 464 (100,0%) | 4 068 (100,0%) | 3 605 (100,0%) | 3 055 (100,0%) | ||
Примітки
- . nasbih.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 31. 8. 2015.
- . izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29. 11. 2016.
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 15. 11. 2015.
- http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- Ljubo Mihić (1975). . Dragan Srnic. с. 117. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 30 грудня 2017.
- Obrad Mićov Samardžić; Mirjana Samardžić; Saša Samardžić; Aleksandra Samardžić (2006). Svadbe i pogrebni običaji pravoslavnih u Nevesinju. Čigoja štampa. с. 11.
први познати господар жупе Невесиње спомиње се Константин Немањић (1303-1306)
- (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
- (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nevesinye bosn i horv Nevesinje serb Nevesiњe misto na pivdennomu shodi Bosniyi i Gercegovini na teritoriyi Respubliki Serbskoyi centr odnojmennoyi gromadi v regioni Trebinye Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Nevesinye Nevesinje Nevesiњe Vid na misto Gerb Koordinati 43 15 31 pn sh 18 06 48 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Respublika SerbskaRegion TrebinyeGromada NevesinyeGolova gromadi Milenko Avdalovich SNSD Persha zgadka 1219Plosha 877 08 km Visota centru 885 mNaselennya 5 464 2013 Mista pobratimi Nikshich 4 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 59Poshtovij indeks 88 280Statistichnij nomer naselenogo punktu 214787GeoNames 3194510OSM 2528237 R Nevesinye Respublika Serbska Oficijnij sajt opstinanevesinje rs baNevesinyeNevesinye Bosniya i Gercegovina Nevesinye u VikishovishiIstoriyaU litopisah monastirya Pechskogo patriarhatu Nevesinye zgaduyetsya 1219 roku sho ye najranishoyu poyavoyu ciyeyi nazvi u zberezhenih istorichnih dzherelah Iz 1303 po 1306 rik zhupoyu Nevesinye volodiv serbskij knyaz Stefan Kostyantin Do kincya XV stolittya rajon Nevesinye buv pid vladoyu riznih serednovichnih volodariv Najviznachnishim pravitelem Nevesinye z cogo periodu buv Stefan Vukchich Kosacha vidomij yak Gerceg Stefan Na chest nogo bulo nazvano ves kraj Gercegovina U XV st jogo zemli buli pid postijnoyu zagrozoyu tureckih sil sho nasuvalisya U pershij chverti XV st 1422 r Nevesinye yak i vsya Gercegovina postupovo vvijshli v Turecku imperiyu U dobu tureckogo panuvannya Nevesinye perevazhno vhodilo do Bosnijskogo eyaletu i bulo miscem perebuvannya kadi Z pochatkom povstannya u Gercegovini 1875 1878 rr koli miscevi serbi povstali proti tureckih podatkivciv same z Nevesinye rozgorilasya Povstannya nezabarom poshirilosya na reshtu Gercegovini i na vilayet Bosniyu ta inshi chastini Osmanskoyi imperiyi NaselennyaChiselnist i nacionalnij sklad na pidstavi ostannih perepisiv Nevesinyerik perepisu 2013 1991 1981 1971serbi nevidomo 3 247 79 81 2 622 72 73 2 268 74 23 bosnyaki nevidomo 634 15 58 593 16 44 642 21 01 horvati nevidomo 39 0 95 59 1 63 91 2 97 yugoslavi nevidomo 104 2 55 304 8 43 25 0 81 inshi ta neviznacheni nevidomo 44 1 08 27 0 74 29 0 94 usogo 5 464 100 0 4 068 100 0 3 605 100 0 3 055 100 0 Primitki nasbih com Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 31 8 2015 izbori ba Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 29 11 2016 PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2016 Procitovano 15 11 2015 http niksic me latn medjunarodna saradnja Ljubo Mihic 1975 Dragan Srnic s 117 Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 30 grudnya 2017 Obrad Micov Samardzic Mirjana Samardzic Sasa Samardzic Aleksandra Samardzic 2006 Svadbe i pogrebni obicaji pravoslavnih u Nevesinju Cigoja stampa s 11 prvi poznati gospodar zhupe Nevesiњe spomiњe se Konstantin Nemaњiћ 1303 1306 PDF stat gov rs Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 10 2015 PDF stat gov rs Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 10 2015