Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Босні йський еяле т осман Eyalet i Bosna босн Bosanski pašaluk босн Босански пашалук адміністративна одиниця еялет що вх

Боснійський еялет

Боснійський еялет


Босні́йський еяле́т (осман. Eyalet-i Bosna‎‎, босн. Bosanski pašaluk, босн. Босански пашалук) — адміністративна одиниця, еялет, що входив до складу Османської імперії в період між 1580 та 1867 роками. Займав території сучасних Боснії і Герцеговини, Хорватії, Сербії та Чорногорії. Ліквідований в результаті Боснійського постання, після якого розформований на Боснійський віялет та .

Боснійський еялет
Дата створення / заснування 1580
Офіційна назва ісп. Eyalato de Bosnia
тур. Eyalet-i Bosna
Офіційна мова османська мова і слов'янські мови
Країна image Османська імперія
Столиця Баня-Лука, Сараєво і Травник
Керівник виконавчої влади d
Кількість населення 600 000 осіб[1]
Адміністративно-територіально поділяється на d, Боснійський санджак
Замінений на Боснія
На заміну Боснійський санджак
Час/дата припинення існування 1867
Площа 52,53 ± 0,001 км²
image
image
image Боснійський еялет у Вікісховищі

Координати: 44°13′ пн. ш. 17°40′ сх. д. / 44.217° пн. ш. 17.667° сх. д. / 44.217; 17.667

Історія Боснії і Герцеговини
image
Рання історія
Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція) • Римський період • Османський період
Середньовічна Боснія
Бановина Босанська • Котроманичі • Боснійське королівство
Османська Боснія і Герцеговина
Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831)
Габсбурги
Габсбурзьке правління • Боснійська криза
Югославія
Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина
(як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії
Сучасна Боснія і Герцеговина
Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина

Історія

Передумови

1463 року короля Стефана Томашевича було страчено османськими солдатами. На території Боснії було утворено Боснійський санджак. Через двадцять років до цієї території приєднали Герцеговину.

Адміністративний розподіл

Боснійський еялет складався з Боснійського санджака, , Вучитрнського санджаку, Пізренського санджаку, Кркського санджаку та Пакрацького санджаку.

Зменшення території

Боснійський еялет був однією з найменш розвинених адміністративних одиниць у складі Османської імперії.

В результаті Великої Турецької війни, що скінчилася підписанням Карловицького договору, територію Боснійського еялета складали лише чотири санджаки, три з яких значно зменшились.

У зв'язку з тим, що регіон був кордоном з Священною Римською імперією, інтенсивність воєнною адміністрації відповідала умовам географічного розташування.

Період Боснійського повстання

1831 року губернатор Гусейн Градашчевіч зайняв Травнік та вимагав широкої автономії і зменшення мобілізації серед населення.

скористався суперечками між боснійцями та жителями Герцеговини та відділив район розселення останніх і перетворив його на .

В результаті реформи 1865 року, 1867-го інші частини Боснійського еялету перетворилося на , а повстання було придушено.

Правителі

Столиця

Джерела

  • Encyclopedia of the Ottoman Empire, p. 91, at Google Books By Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters
  • Lippincott's Pronouncing Gazetteer: A Complete Pronouncing Gazetteer Or … 1856. p. 1968.
  • The English Cyclopaedia: Geography By Charles Knight
  • The Popular encyclopedia: or, conversations lexicon, Volume 6, p. 698, at Google Books
  • a b Istorisko društvo Bosne i Hercegovine (1952). Godišnjak. 4. … босанског ејалета именован је Ферхад-паша Соколовић (1580—1588) који је дотле био санџак-бег босански (1574—1580). Поред босанског санмака под власт босанског беглербега подвргнуто је још девет санџака који су дотле били у саставу румелиског или будим- ског ејалета. Уз босански санџак који је сада постао централна облает босанског пашалука овоме су ејалету одмах припојени сан- џаци: херцеговачки, вучитрнски, призренски, клишки, крчки и па- крачки, који су тада били издвојени из румелиског ејатета, и зворнички и пожешки, који су били издвсјени избудмскогејалета. Тако се босански беглербеглук, ејалет или пашалук у почетку свога оп- стојања састојао од десет санџака.

Див. також

Примітки

  1. https://books.google.ru/books?id=QjzYdCxumFcC&pg=PA91&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
  2. (англ.). Blackie. 1862. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017.
  3. Klemenčić, Mladen (1994). (англ.). IBRU. ISBN . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 31 жовтня 2017.
  4. Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (21 травня 2010). (англ.). Infobase Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 31 жовтня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bosni jskij eyale t osman Eyalet i Bosna bosn Bosanski pasaluk bosn Bosanski pashaluk administrativna odinicya eyalet sho vhodiv do skladu Osmanskoyi imperiyi v period mizh 1580 ta 1867 rokami Zajmav teritoriyi suchasnih Bosniyi i Gercegovini Horvatiyi Serbiyi ta Chornogoriyi Likvidovanij v rezultati Bosnijskogo postannya pislya yakogo rozformovanij na Bosnijskij viyalet ta Bosnijskij eyalet Data stvorennya zasnuvannya1580 Oficijna nazvaisp Eyalato de Bosnia tur Eyalet i Bosna Oficijna movaosmanska mova i slov yanski movi Krayina Osmanska imperiya StolicyaBanya Luka Sarayevo i Travnik Kerivnik vikonavchoyi vladid Kilkist naselennya600 000 osib 1 Administrativno teritorialno podilyayetsya nad Bosnijskij sandzhak Zaminenij naBosniya Na zaminuBosnijskij sandzhak Chas data pripinennya isnuvannya1867 Plosha52 53 0 001 km Bosnijskij eyalet u Vikishovishi Koordinati 44 13 pn sh 17 40 sh d 44 217 pn sh 17 667 sh d 44 217 17 667Istoriya Bosniyi i GercegoviniRannya istoriyaIlliriya Illirik rimska provinciya Dalmaciya rimska provinciya Rimskij period Osmanskij periodSerednovichna BosniyaBanovina Bosanska Kotromanichi Bosnijske korolivstvoOsmanska Bosniya i GercegovinaEyalet Bosniya Bosnijskij vilayet Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 1877 Bosnijske povstannya 1831 GabsburgiGabsburzke pravlinnya Bosnijska krizaYugoslaviyaStvorennya Yugoslaviyi Vrbaska banovina Drinska banovina Zetska banovina Banovina Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Druga svitova vijna Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina yak chastina SFR Yugoslaviya Rozpad YugoslaviyiSuchasna Bosniya i GercegovinaBosnijska vijna Respublika Bosniya i Gercegovina Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Serbska Respublika Zahidna Bosniya Dejtonski ugodi Bosniya i GercegovinaPortal Bosniya i Gercegovina pereglyanutiredaguvatiIstoriyaPeredumovi 1463 roku korolya Stefana Tomashevicha bulo stracheno osmanskimi soldatami Na teritoriyi Bosniyi bulo utvoreno Bosnijskij sandzhak Cherez dvadcyat rokiv do ciyeyi teritoriyi priyednali Gercegovinu Administrativnij rozpodil Bosnijskij eyalet skladavsya z Bosnijskogo sandzhaka Vuchitrnskogo sandzhaku Pizrenskogo sandzhaku Krkskogo sandzhaku ta Pakrackogo sandzhaku Zmenshennya teritoriyi Bosnijskij eyalet buv odniyeyu z najmensh rozvinenih administrativnih odinic u skladi Osmanskoyi imperiyi V rezultati Velikoyi Tureckoyi vijni sho skinchilasya pidpisannyam Karlovickogo dogovoru teritoriyu Bosnijskogo eyaleta skladali lishe chotiri sandzhaki tri z yakih znachno zmenshilis U zv yazku z tim sho region buv kordonom z Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu intensivnist voyennoyu administraciyi vidpovidala umovam geografichnogo roztashuvannya Period Bosnijskogo povstannya1831 roku gubernator Gusejn Gradashchevich zajnyav Travnik ta vimagav shirokoyi avtonomiyi i zmenshennya mobilizaciyi sered naselennya skoristavsya superechkami mizh bosnijcyami ta zhitelyami Gercegovini ta viddiliv rajon rozselennya ostannih i peretvoriv jogo na V rezultati reformi 1865 roku 1867 go inshi chastini Bosnijskogo eyaletu peretvorilosya na a povstannya bulo pridusheno PraviteliSari Sulejman pasha Gusejn Gradashevich Bekir pasha Abu Bakr pasha StolicyaTravnik 1553 1697 1833 1839 40 1851 Banya Luka 1553 1638 Sarayevo 1639 1697 1833 1839 40 1851 1878 DzherelaEncyclopedia of the Ottoman Empire p 91 at Google Books By Gabor Agoston Bruce Alan Masters Lippincott s Pronouncing Gazetteer A Complete Pronouncing Gazetteer Or 1856 p 1968 The English Cyclopaedia Geography By Charles Knight The Popular encyclopedia or conversations lexicon Volume 6 p 698 at Google Books a b Istorisko drustvo Bosne i Hercegovine 1952 Godisnjak 4 bosanskog eјaleta imenovan јe Ferhad pasha Sokoloviћ 1580 1588 koјi јe dotle bio sanџak beg bosanski 1574 1580 Pored bosanskog sanmaka pod vlast bosanskog beglerbega podvrgnuto јe јosh devet sanџaka koјi su dotle bili u sastavu rumeliskog ili budim skog eјaleta Uz bosanski sanџak koјi јe sada postao centralna oblaet bosanskog pashaluka ovome su eјaletu odmah pripoјeni san џaci hercegovachki vuchitrnski prizrenski klishki krchki i pa krachki koјi su tada bili izdvoјeni iz rumeliskog eјateta i zvornichki i pozheshki koјi su bili izdvsјeni izbudmskogeјaleta Tako se bosanski beglerbegluk eјalet ili pashaluk u pochetku svoga op stoјaњa sastoјao od deset sanџaka Div takozhIstoriya Bosniyi i Gercegovini Administrativnij podil Osmanskoyi imperiyiPrimitkihttps books google ru books id QjzYdCxumFcC amp pg PA91 amp redir esc y v onepage amp q amp f false angl Blackie 1862 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Klemencic Mladen 1994 angl IBRU ISBN 9781897643150 Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Agoston Gabor Masters Bruce Alan 21 travnya 2010 angl Infobase Publishing ISBN 9781438110257 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2017

Дата публікації:
Топ