Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боснія і Герцеговина у Другій світовій війні — частина історії Боснії і Герцеговини, обмежена часовими рамками Другої світової війни.
| Історія Боснії і Герцеговини | |
|---|---|
 | |
| Рання історія | |
| Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція) • Римський період • Османський період | |
| Середньовічна Боснія | |
| Бановина Босанська • Котроманичі • Боснійське королівство | |
| Османська Боснія і Герцеговина | |
| Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831) | |
| Габсбурги | |
| Габсбурзьке правління • Боснійська криза | |
| Югославія | |
| Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії | |
| Сучасна Боснія і Герцеговина | |
| Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина | |
Після того, як Королівство Югославія під час Другої світової війни захопили країни Осі, воно розпалося на свої історичні та етнічні складові. На його хорватській частині з допомогою Німеччини та Італії 10 квітня 1941 року було проголошено Незалежну Державу Хорватію (НДХ), якій з історичних, етнічних та культурних міркувань було передано і Боснію та Герцеговину. Як одну з підстав приєднання до НДХ називали той факт, що Боснія і Герцеговина та Хорватія складають одне геополітичне ціле, в середні віки вони були частиною хорватського, а потім хорватсько-угорського королівства, а з 1878 р. після окупації і з 1908 р. після анексії країни Австро-Угорщиною перебували в одній і тій самій державі. Крім того, Боснія і Герцеговина тяжіє на захід і до Хорватії у транспортному і культурному відношенні. Значна частина мусульман тоді ще вважалася «хорватами ісламського віросповідання», оскільки на той час процес їхнього національного дозрівання і політичної інтеграції ще не був завершеним.
Правління держав Осі в Боснії обернулося повальними переслідуваннями і масовими вбивствами місцевих незручних для окупаційної влади людей та антифашистів. Багато боснійських сербів взялися за зброю і приєдналися до четників — сербського націоналістичного роялістського руху опору, який проводив малоефективну партизанську війну проти нацистських окупантів, а пізніше вдався до співпраці з ними у війні проти комуністичних партизанів. Окрім прибічників комуністів четники також переслідували та вбивали громадян, які не належали до сербів.
Босняки за режиму усташів називалися «цвітом» хорватського народу, а БіГ — «душею і серцем» НДХ. Частина мусульманських політиків пішла на співпрацю з усташами. Значна частина населення була абсолютно байдужою до нової влади, а основна маса вчинила опір і приєдналася до партизанів, що зробило Боснію головною ареною військових дій під час Другої світової війни на території колишньої Югославії.
Боснія була географічною матір'ю партизанського руху, забезпечуючи достатній простір серед своїх гір для навчання та вдосконалення.— Безіл Девідсон
Партизанські загони, які югославські комуністи під проводом Тіто організовували у Боснії, починаючи з 1941 року, були багатонаціональними силами опору, що воювали як проти країн Осі, так і проти четників. 29 листопада 1943 року Антифашистська рада народного визволення Югославії (АРНВЮ) на чолі з Тіто провела свою установчу конференцію у місті Яйце, де Боснію і Герцеговину було відновлено як республіку у межах майбутньої югославської федерації в її кордонах доби османського владарювання, на знак чого було створено республіканське відгалуження АРНВЮ — Державну антифашистську раду народного визволення Боснії та Герцеговини.
Водночас, гори Боснії і Герцеговини дозволили якнайдовше протриматися в цьому краї всім антикомуністичним силам. Зокрема, тут відбулась одна з останніх сухопутних битв Другої світової війни в Європі — Битва за Оджак.
Кінець кінцем, військовий успіх партизанів спонукав союзників у Другій світовій війні до підтримки саме їх, а закінчення війни привело до заснування Федеративної Народної Республіки Югославії, за конституцією якої з 1946 р. Боснія і Герцеговина офіційно стала однією із шістьох союзних республік у цій новій державі — Народною Республікою Боснією і Герцеговиною.
Історія
Ідея хорватської держави, якої домагався хорватський народ і яка втілилася в акті проголошення НДХ, мала глибоке коріння у прагненні до самостійності й свободи, потужно підсиленому стражданням і переслідуваннями під великосербським режимом Королівства Югославії. За іронією долі, цю ідею дуже швидко зрадив саме Павелич зрадою і продажем історичних хорватських земель у Далмації на користь фашистської Італії, а також політикою геноциду його режиму, який слухняно наслідуючи новий порядок Гітлера, від якого залежав, долучився до переслідування євреїв і циган та скористався нагодою звести порахунки із сербами. У випадку із сербським населенням завдання «полегшувалося» спорадичними різанинами, які загони великосербських роялістів-четників та інших терористичних груп скоювали проти хорватів у період безвладдя напередодні проголошення НДХ, а також опісля.
12 жовтня 1941 року група зі 108 відомих мусульманських громадян Сараєва підписала Резолюцію мусульман Сараєва, за якою вони засудили переслідування сербів, влаштовані усташами, відмежувавши мусульман, які брали участь у таких переслідуваннях, від решти мусульманського населення, оприлюднили інформацію про переслідування сербів мусульманами та попрохали захисту для всіх громадян країни незалежно від їхнього самовизнання.
Оскільки влада НДХ не змогла забезпечити дієвий захист мусульманських сіл від нападів четників і партизанів, між босняцькими представниками у владі із 1942 р. виникає рух, який прагне до відокремлення або, принаймні, максимальної автономії БіГ у рамках НДХ. Підписання угоди про співпрацю між владою НДХ та деякими ватажками (воєводами) четників у середині 1942 року ще більше сприяло недовірі мусульман до НДХ. Автономістський рух очолював один із вищих офіцерів домобранства Мухамед Гаджиефендич. У справі втілення ідеї автономії мусульманські політики намагалися заручитися підтримкою самого Гітлера, запропонувавши йому службу мусульман у підрозділах СС. Боснія б у такому випадку набувала статусу автономії під керівництвом німецького губернатора, Східна Герцеговина була би приєднана до Чорногорії, а Західна Герцеговина залишилася б у НДХ. Гітлер не погодився з ідеєю боснійської автономії, але схвалив ідею створення мусульманського підрозділу СС, і таким чином 1944 року сформовано 13-ту гірську дивізію СС «Ханджар», яку офіційно називали 1-ю хорватською. Формування було не дуже успішним, а багато його бійців перебігли до партизанів. Єдиним мусульманином, відзначеним під час Другої світової війни німецьким Залізним Хрестом, був імам Халім Малкоч. Однак існування такого підрозділу послужило зручною підставою для антимусульманської пропаганди у післявоєнній Югославії.
Адміністративно-територіальний поділ
Незалежна Держава Хорватія станом на липень 1941 року поділялася на 22 адміністративні одиниці верхнього рівня — великі жупи. На землях Боснії та Герцеговини під владою НДХ великі жупи називалися на честь адміністративних одиниць часів середньовічної боснійської держави:
- Врхбосна (з адміністративним центром у Сараєві)
- Хум (Мостар)
- Усора і Солі (Тузла)
- Сана і Лука (Баня-Лука)
- Лашва і Глаж (Травник)
- Крбава і Псат (Бихач)
- Плива і Рама (Яйце)
До того ж на боснійсько-герцеговинській території частково містилися такі великі жупи:
- Гора (з адміністративним центром у Петріні)
- Дубрава (Дубровник)
- Лівац і Заполє (Нова Градишка)
- Посав'є (Славонський Брод)
- Цетина (центр спочатку в Омиші, потім у Спліті)
- Брибір-Сидрага (Книн)
Таким чином, адміністративна влада НДХ, проводячи поділ на великі жупи, у декількох випадках поєднувала власне хорватські землі з боснійськими у межах однієї жупи з центром на власне хорватській території, тим самим розмиваючи історичні (османські та австро-угорські) кордони Боснії і Герцеговини.
Столицею передбачалося зробити боснійське місто Баня-Лука як географічне осереддя всієї Незалежної Держави Хорватії.
Нацистська Німеччина та фашистська Італія розглядали Незалежну Державу Хорватію як державу-сателіт, розділивши її на дві свої зони інтересів. Італія зайняла смугу у 100—120 км від Адріатичного узбережжя углиб території, а вся подальша решта до Дрини, Драви та Дунаю перебувала у німецькій зоні впливу. Демаркаційна лінія цього поділу проходила на південь від Самобора до Яйця, Бугойна і Горажде на Дрині. Внаслідок такого розмежування західна частина Боснії та вся Герцеговина опинилася під непрямою окупацією італійців, а решта Боснії перебувала під такою ж окупацією німців.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 3 жовтня 2017.
- HercegBosna.org, Srce tame (1941. — 1945.) (хор.)
- Hadžijahić, Muhamed (1973). (сербо-хорватською) . Sarajevo: Institut za istoriju radničkog pokreta. с. 277. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
{{}}: Проігноровано|chapter=()
Джерела і література
- Munoz, Antonio J., editor., The East Came West: Muslim, Hindu and Buddhist Volunteers in the German Armed Forces. (chapters 2 and 13) Bayside, NY: Axis Europa, 2001 (англ.)
- Hermann Neubacher: Sonderauftrag Suedost 1940—1945, Bericht eines fliegendes Diplomaten, 2. durchgesehene Auflage, Goettingen 1956 (нім.)
- Ladislaus Hory and Martin Broszat: Der Kroatische Ustascha-Staat, 1941—1945 Stuttgart, 1964 (нім.)
- Redzic, Enver, Muslimansko Autonomastvo I 13. SS Divizija. (Sarajevo: Svjetlost, 1987). (сербо-хорв.)
- Bataković, Dušan T. (1996). . Dialogue Association. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 9 жовтня 2017. (англ.)
- Vojna enciklopedija (knjiga prva), Redakcija vojne enciklopedije, Beograd, 1970. (сербо-хорв.)
- Opća enciklopedija JLZ (knjiga druga), Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1982. (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosniya i Gercegovina u Drugij svitovij vijni chastina istoriyi Bosniyi i Gercegovini obmezhena chasovimi ramkami Drugoyi svitovoyi vijni Istoriya Bosniyi i GercegoviniRannya istoriyaIlliriya Illirik rimska provinciya Dalmaciya rimska provinciya Rimskij period Osmanskij periodSerednovichna BosniyaBanovina Bosanska Kotromanichi Bosnijske korolivstvoOsmanska Bosniya i GercegovinaEyalet Bosniya Bosnijskij vilayet Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 1877 Bosnijske povstannya 1831 GabsburgiGabsburzke pravlinnya Bosnijska krizaYugoslaviyaStvorennya Yugoslaviyi Vrbaska banovina Drinska banovina Zetska banovina Banovina Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Druga svitova vijna Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina yak chastina SFR Yugoslaviya Rozpad YugoslaviyiSuchasna Bosniya i GercegovinaBosnijska vijna Respublika Bosniya i Gercegovina Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Serbska Respublika Zahidna Bosniya Dejtonski ugodi Bosniya i GercegovinaPortal Bosniya i Gercegovina pereglyanutiredaguvati Pislya togo yak Korolivstvo Yugoslaviya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zahopili krayini Osi vono rozpalosya na svoyi istorichni ta etnichni skladovi Na jogo horvatskij chastini z dopomogoyu Nimechchini ta Italiyi 10 kvitnya 1941 roku bulo progolosheno Nezalezhnu Derzhavu Horvatiyu NDH yakij z istorichnih etnichnih ta kulturnih mirkuvan bulo peredano i Bosniyu ta Gercegovinu Yak odnu z pidstav priyednannya do NDH nazivali toj fakt sho Bosniya i Gercegovina ta Horvatiya skladayut odne geopolitichne cile v seredni viki voni buli chastinoyu horvatskogo a potim horvatsko ugorskogo korolivstva a z 1878 r pislya okupaciyi i z 1908 r pislya aneksiyi krayini Avstro Ugorshinoyu perebuvali v odnij i tij samij derzhavi Krim togo Bosniya i Gercegovina tyazhiye na zahid i do Horvatiyi u transportnomu i kulturnomu vidnoshenni Znachna chastina musulman todi she vvazhalasya horvatami islamskogo virospovidannya oskilki na toj chas proces yihnogo nacionalnogo dozrivannya i politichnoyi integraciyi she ne buv zavershenim Pravlinnya derzhav Osi v Bosniyi obernulosya povalnimi peresliduvannyami i masovimi vbivstvami miscevih nezruchnih dlya okupacijnoyi vladi lyudej ta antifashistiv Bagato bosnijskih serbiv vzyalisya za zbroyu i priyednalisya do chetnikiv serbskogo nacionalistichnogo royalistskogo ruhu oporu yakij provodiv maloefektivnu partizansku vijnu proti nacistskih okupantiv a piznishe vdavsya do spivpraci z nimi u vijni proti komunistichnih partizaniv Okrim pribichnikiv komunistiv chetniki takozh peresliduvali ta vbivali gromadyan yaki ne nalezhali do serbiv Bosnyaki za rezhimu ustashiv nazivalisya cvitom horvatskogo narodu a BiG dusheyu i sercem NDH Chastina musulmanskih politikiv pishla na spivpracyu z ustashami Znachna chastina naselennya bula absolyutno bajduzhoyu do novoyi vladi a osnovna masa vchinila opir i priyednalasya do partizaniv sho zrobilo Bosniyu golovnoyu arenoyu vijskovih dij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi Bosniya bula geografichnoyu matir yu partizanskogo ruhu zabezpechuyuchi dostatnij prostir sered svoyih gir dlya navchannya ta vdoskonalennya Bezil Devidson Partizanski zagoni yaki yugoslavski komunisti pid provodom Tito organizovuvali u Bosniyi pochinayuchi z 1941 roku buli bagatonacionalnimi silami oporu sho voyuvali yak proti krayin Osi tak i proti chetnikiv 29 listopada 1943 roku Antifashistska rada narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi ARNVYu na choli z Tito provela svoyu ustanovchu konferenciyu u misti Yajce de Bosniyu i Gercegovinu bulo vidnovleno yak respubliku u mezhah majbutnoyi yugoslavskoyi federaciyi v yiyi kordonah dobi osmanskogo vladaryuvannya na znak chogo bulo stvoreno respublikanske vidgaluzhennya ARNVYu Derzhavnu antifashistsku radu narodnogo vizvolennya Bosniyi ta Gercegovini Vodnochas gori Bosniyi i Gercegovini dozvolili yaknajdovshe protrimatisya v comu krayi vsim antikomunistichnim silam Zokrema tut vidbulas odna z ostannih suhoputnih bitv Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi Bitva za Odzhak Kinec kincem vijskovij uspih partizaniv sponukav soyuznikiv u Drugij svitovij vijni do pidtrimki same yih a zakinchennya vijni privelo do zasnuvannya Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviyi za konstituciyeyu yakoyi z 1946 r Bosniya i Gercegovina oficijno stala odniyeyu iz shistoh soyuznih respublik u cij novij derzhavi Narodnoyu Respublikoyu Bosniyeyu i Gercegovinoyu IstoriyaVoyaki 13 yi girskoyi diviziyi SS Handzhar 1943 Ideya horvatskoyi derzhavi yakoyi domagavsya horvatskij narod i yaka vtililasya v akti progoloshennya NDH mala gliboke korinnya u pragnenni do samostijnosti j svobodi potuzhno pidsilenomu strazhdannyam i peresliduvannyami pid velikoserbskim rezhimom Korolivstva Yugoslaviyi Za ironiyeyu doli cyu ideyu duzhe shvidko zradiv same Pavelich zradoyu i prodazhem istorichnih horvatskih zemel u Dalmaciyi na korist fashistskoyi Italiyi a takozh politikoyu genocidu jogo rezhimu yakij sluhnyano nasliduyuchi novij poryadok Gitlera vid yakogo zalezhav doluchivsya do peresliduvannya yevreyiv i cigan ta skoristavsya nagodoyu zvesti porahunki iz serbami U vipadku iz serbskim naselennyam zavdannya polegshuvalosya sporadichnimi rizaninami yaki zagoni velikoserbskih royalistiv chetnikiv ta inshih teroristichnih grup skoyuvali proti horvativ u period bezvladdya naperedodni progoloshennya NDH a takozh opislya 12 zhovtnya 1941 roku grupa zi 108 vidomih musulmanskih gromadyan Sarayeva pidpisala Rezolyuciyu musulman Sarayeva za yakoyu voni zasudili peresliduvannya serbiv vlashtovani ustashami vidmezhuvavshi musulman yaki brali uchast u takih peresliduvannyah vid reshti musulmanskogo naselennya oprilyudnili informaciyu pro peresliduvannya serbiv musulmanami ta poprohali zahistu dlya vsih gromadyan krayini nezalezhno vid yihnogo samoviznannya Oskilki vlada NDH ne zmogla zabezpechiti diyevij zahist musulmanskih sil vid napadiv chetnikiv i partizaniv mizh bosnyackimi predstavnikami u vladi iz 1942 r vinikaye ruh yakij pragne do vidokremlennya abo prinajmni maksimalnoyi avtonomiyi BiG u ramkah NDH Pidpisannya ugodi pro spivpracyu mizh vladoyu NDH ta deyakimi vatazhkami voyevodami chetnikiv u seredini 1942 roku she bilshe spriyalo nedoviri musulman do NDH Avtonomistskij ruh ocholyuvav odin iz vishih oficeriv domobranstva Muhamed Gadzhiefendich U spravi vtilennya ideyi avtonomiyi musulmanski politiki namagalisya zaruchitisya pidtrimkoyu samogo Gitlera zaproponuvavshi jomu sluzhbu musulman u pidrozdilah SS Bosniya b u takomu vipadku nabuvala statusu avtonomiyi pid kerivnictvom nimeckogo gubernatora Shidna Gercegovina bula bi priyednana do Chornogoriyi a Zahidna Gercegovina zalishilasya b u NDH Gitler ne pogodivsya z ideyeyu bosnijskoyi avtonomiyi ale shvaliv ideyu stvorennya musulmanskogo pidrozdilu SS i takim chinom 1944 roku sformovano 13 tu girsku diviziyu SS Handzhar yaku oficijno nazivali 1 yu horvatskoyu Formuvannya bulo ne duzhe uspishnim a bagato jogo bijciv perebigli do partizaniv Yedinim musulmaninom vidznachenim pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimeckim Zaliznim Hrestom buv imam Halim Malkoch Odnak isnuvannya takogo pidrozdilu posluzhilo zruchnoyu pidstavoyu dlya antimusulmanskoyi propagandi u pislyavoyennij Yugoslaviyi Administrativno teritorialnij podilPodil NDH na zhupi do padinnya ItaliyiDemarkacijna liniya mizh nimcyami ta italijcyami v Nezalezhnij Derzhavi Horvatiyi Nezalezhna Derzhava Horvatiya stanom na lipen 1941 roku podilyalasya na 22 administrativni odinici verhnogo rivnya veliki zhupi Na zemlyah Bosniyi ta Gercegovini pid vladoyu NDH veliki zhupi nazivalisya na chest administrativnih odinic chasiv serednovichnoyi bosnijskoyi derzhavi Vrhbosna z administrativnim centrom u Sarayevi Hum Mostar Usora i Soli Tuzla Sana i Luka Banya Luka Lashva i Glazh Travnik Krbava i Psat Bihach Pliva i Rama Yajce Do togo zh na bosnijsko gercegovinskij teritoriyi chastkovo mistilisya taki veliki zhupi Gora z administrativnim centrom u Petrini Dubrava Dubrovnik Livac i Zapolye Nova Gradishka Posav ye Slavonskij Brod Cetina centr spochatku v Omishi potim u Spliti Bribir Sidraga Knin Takim chinom administrativna vlada NDH provodyachi podil na veliki zhupi u dekilkoh vipadkah poyednuvala vlasne horvatski zemli z bosnijskimi u mezhah odniyeyi zhupi z centrom na vlasne horvatskij teritoriyi tim samim rozmivayuchi istorichni osmanski ta avstro ugorski kordoni Bosniyi i Gercegovini Stoliceyu peredbachalosya zrobiti bosnijske misto Banya Luka yak geografichne osereddya vsiyeyi Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi Nacistska Nimechchina ta fashistska Italiya rozglyadali Nezalezhnu Derzhavu Horvatiyu yak derzhavu satelit rozdilivshi yiyi na dvi svoyi zoni interesiv Italiya zajnyala smugu u 100 120 km vid Adriatichnogo uzberezhzhya uglib teritoriyi a vsya podalsha reshta do Drini Dravi ta Dunayu perebuvala u nimeckij zoni vplivu Demarkacijna liniya cogo podilu prohodila na pivden vid Samobora do Yajcya Bugojna i Gorazhde na Drini Vnaslidok takogo rozmezhuvannya zahidna chastina Bosniyi ta vsya Gercegovina opinilasya pid nepryamoyu okupaciyeyu italijciv a reshta Bosniyi perebuvala pid takoyu zh okupaciyeyu nimciv Div takozhBitva za Odzhak Vichnij vogon Sarayevo Primitki Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2017 HercegBosna org Srce tame 1941 1945 hor Hadzijahic Muhamed 1973 serbo horvatskoyu Sarajevo Institut za istoriju radnickog pokreta s 277 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano chapter dovidka Dzherela i literaturaMunoz Antonio J editor The East Came West Muslim Hindu and Buddhist Volunteers in the German Armed Forces chapters 2 and 13 Bayside NY Axis Europa 2001 ISBN 1 891227 39 4 angl Hermann Neubacher Sonderauftrag Suedost 1940 1945 Bericht eines fliegendes Diplomaten 2 durchgesehene Auflage Goettingen 1956 nim Ladislaus Hory and Martin Broszat Der Kroatische Ustascha Staat 1941 1945 Stuttgart 1964 nim Redzic Enver Muslimansko Autonomastvo I 13 SS Divizija Sarajevo Svjetlost 1987 serbo horv Batakovic Dusan T 1996 Dialogue Association Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2017 angl Vojna enciklopedija knjiga prva Redakcija vojne enciklopedije Beograd 1970 serbo horv Opca enciklopedija JLZ knjiga druga Jugoslavenski leksikografski zavod Zagreb 1982 hor