Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бо́снія і Герцегови́на (босн. Bosna i Hercegovina, BiH, БиХ, Сербо-хорватська вимова: ) — держава у північно-західній частині Балканського півострова, що межує на півночі і заході з Хорватією, на сході з Сербією, на півдні і сході з Чорногорією; площа 51 197 км²; столиця Сараєво; рельєф: гірська країна, частина Динарських Альп, вапнякові ущелини. Населення становить 3 879 296 осіб (2012 р.), з них 48 % мусульман-боснійців (суніти), 37 % сербів, 14 % хорватів. Переважна більшість населення сповідує іслам.
| Боснія і Герцеговина | |||||
| |||||
| Гімн: Intermeco | |||||
 | |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Сараєво | ||||
| Офіційні мови | боснійська, хорватська, сербська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Форма правління | Республіка | ||||
| - Президія | Желька Цвиянович Желько Комшич Денис Бечирович | ||||
| - Голова Ради міністрів | Боряна Кришто | ||||
| - Верховний представник | Крістіан Шмідт | ||||
| Незалежність | від СФРЮ | ||||
| - проголошено | 5 квітня 1992 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 51 129 км² (125) | ||||
| - Внутр. води | 1,4 % | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2017 | ▼ 3 856 181 осіб | ||||
| - Густота | 69 осіб/км² ( —) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
| - Повний | ▲ $45 млрд. ( —) | ||||
| - На душу населення | $11 950 ( —) | ||||
| ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
| - Повний | ▲ $18 млрд. (-) | ||||
| - На душу населення | $4 836 (-) | ||||
| Валюта | Конвертовна марка (BAM) | ||||
| Часовий пояс | UTC +1 () | ||||
| Коди ISO 3166 | 070 / BIH / BA | ||||
| Домен | .ba | ||||
| Телефонний код | +387 | ||||
| |||||
Голова держави — президент, посада переходить до одного з членів Президії за принципом ротації на строк 8 місяців (Президія має повноваження терміном 4 роки). У Боснії і Герцеговині є двопалатний законодавчий орган і тричленне Президентство, до складу якого входять члени кожної основної етнічної групи. Однак повноваження центрального уряду вкрай обмежені, оскільки країна переважно децентралізована і складається з двох автономних утворень: Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, з третім підрозділом — округом Брчко, яким керує місцеве самоврядування. Федерація Боснії і Герцеговини складається з 10 кантонів. Виробництво: цитрусові, овочі; залізо, вироби зі шкіри, текстиль. Тут чинні три державні мови.
У 2010 році Боснія і Герцеговина отримала план дій щодо вступу в НАТО.
15 лютого 2016 року Боснія і Герцеговина подала заявку на вступ до Європейського Союзу.
16 грудня 2022 року Боснія і Герцеговина стала країною-кандидатом на вступ до Європейського Союзу.
Географія
Понад 2/3 території Боснії і Герцеговини займають гірські хребти; найважливіші з них — Боснійські Рудні гори (найвища точка гора 2107 м) та Динарське нагір'я. Гірський масив Маглич (серб. Магліћ) і однойменна вершина на кордоні Боснії і Герцеговини і Чорногорії, складова внутрішньої частини Динарського нагір'я. Найвищий пік масиву — Великі Вітао (серб. Велики Витао; 2396 м) знаходиться в Чорногорії, тоді як вершина Маглич (серб. Магліћ; 2386 м) — найвища вершина Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина). Власне вершина Маглич має два піки, вищий (2388 м) знаходиться в Чорногорії. Північно-східні частини Дінарського нагір'я досягають Паннонської западини, а на півдні межують з Адріатикою. Дінарське нагір'я простягається в напрямку південний схід-північний захід і підвищуються на південь. Інші великі гори включають Волуяк, Зеленгора, Лелія, Лебршнік, Ор'єн, Козара, Грмеч, Чврсніца, Прень, Вран, Враніца, Вележ, Влашич, Цинкар, Романія, Яхорина, Бєлашніца, Трескавіца і Требевич. Геологічний склад Динарського ланцюга гір у Боснії складається переважно з вапняку (включаючи мезозойський вапняк), з покладами заліза, вугілля, цинку, марганцю, бокситів, свинцю та солі, присутніми в деяких районах, особливо в центральній і північній Боснії.
Назва країни походить від двох нібито регіонів Боснії та Герцеговини, кордон яких так і не був визначений. Історично склалося так, що офіційна назва Боснії ніколи не включала жодного з її багатьох регіонів до австро-угорської окупації.
В західних гірських районах поширений карст. На півночі вузька смуга низовини річки Сави. Клімат помірно континентальний. Головні річки — Дрина, Босна, Врбас (праві притоки Сави), Неретва. На півночі (Боснія) поширені ліси з ялини, сосни; для півдня (Герцеговина) характерні вічнозелені чагарники. На півдні Динарського нагір'я, в районі міста Неум, Боснія і Герцеговина має невеликий вихід до однієї із заток Адріатичного моря (проте прибережні води належать Хорватії). При тому в м. Неум немає порту, та й сполучення між цим містом та рештою території держави слабке через гірські хребти.
Історія
В перші століття після нашої ери територія Боснії і Герцеговини входила до складу Римської імперії (Іллірія). Про заселення Боснії і Герцеговини слов'янами точні відомості є починаючи з VI ст. У XII столітті Боснія потрапляє у васальну залежність від Угорщини. Спроби угорських королів посилити вплив католицької церкви призвели до створення там місцевої патаренської церкви (різновидність богомильства). На початку XIV століття бани (правителі) Боснії розширюють свої володіння за рахунок сусідніх земель, у тому числі приєднують Герцеговину. При бані Тврткові [1353—1391] Боснія добивається повної незалежності.
У 2-й пол. XV століття Боснія і Герцеговина, ослаблені феодальними міжусобицями, були завойовані османами. Більшість феодалів прийняла іслам і зберегла значною мірою свої володіння та привілеї. Також навернулася більшість віруючих патаренської церкви, у той час як православні та католики переважно залишилися вірними християнству. У 50—60-ті роки XIX століття у Боснії і Герцеговині широко розгорнувся національно-визвольний рух. У 1875 р. проти соціального і національного гніту місцевих феодалів і османської влади вибухнуло велике Герцеговинське повстання, підтримане Сербією і Чорногорією, внаслідок чого Османська імперія у 1876 р. опинилася в стані війни з Сербією і Чорногорією, а потім і з Росією (1877—1878). За рішенням Берлінського конгресу 1878 р., який переглянув Сан-Стефанський мирний договір 1878 року, Австро-Угорщина одержала право тимчасово окупувати Боснію і Герцеговину. Ця окупація затягнулася на 30 років і закінчилася анексією Австро-Угорщиною у 1908 р. Габсбурги здійснювали примусове онімечування слов'янських народів, насаджували католицтво. Народи Боснії і Герцеговини відстоювали свою незалежність. У 1918 р. Боснія і Герцеговина увійшли до складу новоствореного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (з 1929 р. — Югославія). Національні права народів Боснії і Герцеговини в югославській державі ігнорувались.
У 1941 р. гітлерівські війська окупували Югославію. Народи Боснії і Герцеговини повстали і вели вперту боротьбу проти нацистських окупантів і маріонеткових режимів. Боснія і Герцеговина стали ареною масової партизанської боротьби. Народно-визвольна армія Югославії в 1945 визволила Боснію і Герцеговину.
Недавня історія
Стала республікою Югославії в 1945, у результаті виборів 1990 комуністи були замінені націоналістами; Сербсько-Хорватський конфлікт поширився на Боснію і Герцеговину, сербська армія зайняла прикордонні райони в 1991. Республіка заявила про суверенітет, але проти виступили серби, що хотіли, щоб республіка залишилася частиною Югославії. Виникли жорстокі конфлікти на національному ґрунті. У квітні 1992 ЄС і США визнали незалежність Боснії, і в травні вона була прийнята в ООН, але громадянська війна тривала. Надалі й тривали бої, серби висунули свою точку зору «етнічної чистоти». У 1993 план ООН мирного врегулювання конфлікту знову був відкинутий. Контингент сил ООН неодноразово піддавався нападам. У 1994 війська НАТО провели серію бомбардувань сербських позицій, щоб зняти блокаду Сараєва.
Конфлікт закінчився підписанням Дейтонських угод 14 грудня 1995, які передбачали збереження єдиної держави, що складається з двох частин: Мусульмано-хорватської федерації та Республіки Сербської.
У 2016 році подала заявку на вступ до ЄС. У березні 2018 року за публікаціями деяких ЗМІ Росія планувала збройний конфлікт. Мета Росії — через конфлікт між сербами і боснійцями не допустити вступ країни до ЄС. Для цього вона озброювала і фінансувала як сербів, так і боснійців. До цього на початку 2017 року Росія планувала здійснити державний переворот у сусідній Чорногорії під час парламентських виборів.
Політичний устрій
Державний устрій
Боснія і Герцеговина за формою правління є парламентською республікою. Державними мовами є боснійська, хорватська і сербська. Республіка Сербська існує на підставі власної Конституції, прийнятої 14 вересня 1992 року. Дейтонські угоди заснували посаду Верховного представника, наділеного вищою владою і одноосібним правом інтерпретації Конституції і законів Боснії і Герцеговини.
До органів влади загальнодержавного рівня належать Президія, Парламентська асамблея та Рада міністрів. Парламентська асамблея — орган законодавчої влади, що складається з двох палат: Палати представників і Палати народів. Колективний глава держави — Президія, що складається з трьох членів державотворчих народів. Термін повноважень президії — 4 роки з правом переобиратися. Голова Президії обирається членами Президії зі свого складу. До повноважень Президії належать питання зовнішньої політики, призначення послів та інших міжнародних представників. Виконавчу владу здійснює Рада міністрів, голова затверджується Палатою представників і призначається Президією.
Представники етнічних меншин не мають права балотуватися ні на посаду президента, ні до парламенту. Така можливість дається лише представникам однієї з трьох основних етнічних груп: босняків, хорватів і сербів. Представники меншин вже виграли кілька процесів в Страсбурзькому суді, що, однак, поки не призвело до зміни дискримінаційного закону.
Адміністративний поділ
Боснія і Герцеговина за формою державного устрою є федеративною державою. Згідно з конституцією Боснії і Герцеговини 1995 року, держава складається з двох утворень (ентитетів): Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. Округ Брчко з 1999 року керується окремо від ентитетів.
Федерація Боснія і Герцеговина розділена на 10 кантонів (босн. kantoni):
- Унсько-Санський
- Посавський
- Тузланський
- Зеніцько-Добойський
- Боснійсько-Подринський
- Середньобоснійський
- Герцеговинсько-Неретванський
- Західногерцеговинський
- Сараєвський
- Герцег-Босанський
Кантони поділяються на 79 громад (хорв. općine).
Республіка Сербська поділяється на 57 громад (серб. општина, општине), 6 міст або міських громад (серб. град, градови), в тому числі місто Істочно-Сараєво, що включає як міський округ 6 (з 57-ма) самостійними громадами. Громади та міста (міські громади) включають 2756 населених пунктів (серб. насељено мјесто, насељене мјеста).
Збройні сили
Збройні сили Боснії і Герцеговини призначені для захисту свободи, незалежності і територіальної цілісності держави. Включають в себе сухопутний і військово-повітряний компоненти. Збройні сили були утворені в 2005 році на основі Армії Федерації Боснії і Герцеговини і Армії Республіки Сербської.
Нараховують 16 000 бійців. Армія комплектується за національним принципом з розрахунку: a) боснійці 45,9 %, б) серби 33,6 %, в) хорвати 19,8 %, г) інші 0,7 %.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Економіка
В сільському господарстві північних районів важливе значення має тваринництво. В долинах річок вирощуються зернові (переважно пшениця, кукурудза, ячмінь, овес) і технічні культури (льон, цукрові буряки), розвинуте садівництво. В південних районах — виноградарство, тютюнництво, подекуди бавовництво.
За період з 1994 по 2014 рік обсяг прямих інвестицій з-за кордону склав 6 млрд євро, з боку Австрії — 1,3 млрд євро, Сербії — 1,1 млрд, Хорватії — 780 млн, Росії — 518 млн, Словенії — 462 млн, Німеччини — 326 млн, Швейцарії — 278 млн, Нідерландів — 235 млн, Великої Британії — 180 млн, Люксембургу — 169 млн. Структура інвестицій за вказаний період: 36 % було вкладено у виробництво, 20 % — в банківський сектор, 14 % — в телекомунікації, 11 % — в торгівлю. Основні зовнішньоторговельні партнери (2013) з експорту: Німеччина, Хорватія, Італія, Сербія та Австрія; з імпорту: Хорватія, Німеччина, Росія, Сербія та Італія. Зовнішня торгівля Боснії і Герцеговини орієнтована на країни Євросоюзу. Розподіл зовнішньої торгівлі Боснії і Герцеговини (на 2014 рік):
- Країни ЄС — 64,0 % (10,7 млрд доларів)
- Росія — 5,5 % (0,9 млрд доларів)
- Китай — 5,5 % (0,9 млрд доларів)
- Туреччина — 3,3 % (0,6 млрд доларів)
- Країни Америки — 3,3 % (0,6 млрд доларів)
- Країни Африки — 0,8 % (0,1 млрд доларів)
За даними МВФ за 2015 рік Боснія і Герцеговина належала до країн, що розвиваються. За даними Forbes на грудень 2015 року країна має перехідну економіку, яка сильно залежить від експорту металів, текстилю, меблів, електроенергії, а також від іноземної допомоги і грошових переказів; сегментований ринок і бюрократія перешкоджають іноземним інвестиціям; державний борг становить 45 % ВВП, безробіття — 43,9 %, інфляція — 0,9 %.
Туризм
Згідно з прогнозами Всесвітньої туристичної організації, Боснія і Герцеговина мала третій за темпами зростання туризму в світі між 1995 і 2020 роками.
У 2018 році 1 883 772 туристи відвідали Боснію і Герцеговину, збільшивши попередній показник на 44,1%, і мали 3 843 484 ночівлі в готелях, що на 43,5% більше, ніж у попередньому році. Крім того, 71,2% туристів приїхали з іноземних держав.
У 2006 році, під час рейтингу найкращих міст світу, Lonely Planet поставив Сараєво, національну столицю і місце проведення зимових Олімпійських ігор 1984 року, на 43 місце в списку . Туризм у Сараєво в основному зосереджений на історичних, релігійних і культурних аспектах. У 2010 році «Кращий у подорожах» Lonely Planet номінував його як одне з десяти найкращих міст, які варто відвідати того року. Сараєво також виграло конкурс туристичного блогу Foxnomad «Найкраще місто для відвідування» у 2012 році, обійшовши понад сотню інших міст у всьому світі .
Меджугор’є стало одним із найпопулярніших місць паломництва католиків з усього світу і перетворилося на третє за значимістю релігійне місце в Європі, яке щороку відвідує понад 1 мільйон людей. Підраховано, що 30 мільйонів паломників прибули до Меджугор’я від початку відомих об’явлень у 1981 році. З 2019 року паломництва до Меджугор’я офіційно дозволені та організовані Ватиканом.
Боснія також стає все більш популярним місцем для катання на лижах та екотуризму. Гори Бєлашніца, Ягоріна та Ігман, які приймали зимові Олімпійські ігри, є найбільш відвідуваними лижними горами в Боснії та Герцеговині. Боснія та Герцеговина залишається одним з останніх невідкритих природних регіонів південної частини Альп, з величезними масивами дикої та незайманої природи, які приваблюють авантюристів та любителів природи. National Geographic назвав Боснію та Герцеговину найкращим місцем для пригод на гірських велосипедах 2012 року. Центральне Боснійське Динарське нагір'я (Динарські Альпи) є улюбленими для туристів і альпіністів, оскільки вони містять як середземноморський, так і альпійський клімат. Рафтинг у Боснії та Герцеговині став свого роду національною розвагою. Основні річки, які використовуються для рафтингу в країні, включають Врбас, Тару, Дріну, Неретву та Уну. Водночас найвідомішими річками є Врбас і Тара, оскільки вони приймали Чемпіонат світу з рафтингу 2009 року. Причина, чому річка Тара надзвичайно популярна для рафтингу, полягає в тому, що вона містить найглибший річковий каньйон у Європі, каньйон річки Тара.
Газета Huffington Post назвала Боснію і Герцеговину «9-ю найбільшою пригодою у світі за 2013 рік», додавши, що країна може похвалитися «найчистішою водою та повітрям у Європі; найбільшими незайманими лісами; і найбільшою кількістю дикої природи. Найкращий спосіб досвід — це подорож трьома річками, яка проходить через найкраще, що можуть запропонувати Балкани».
Демографія
Населення
Чисельність населення країни 2015 року становила 3,867 млн осіб (129-те місце у світі). Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,13 % (депопуляція) (207-ме місце у світі); 2006 року — 1,35 %. Головні міста держави: Сараєво (столиця) — 318,0 тис. осіб (дані за 2015 рік).
Релігія
Кількість мусульман становить 2/5 населення країни, більшість із них боснійці; крім того, іслам сповідують албанці та турки, є послідовники ісламу і серед боснійських хорватів і сербів.
Православ'я дотримуються серби (третина населення країни). Католицизм сповідує хорватське населення (1/5 населення). Лютеранами є дуже невелика частина хорватів.
Мова
Офіційні мови: боснійська, хорватська і сербська. Боснія і Герцеговина, як член Ради Європи, підписала 7 вересня 2005 року і ратифікувала 21 вересня 2010 року (вступила в дію 1 січня 2010 року) Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 жовтня 2001 року). Регіональними мовами визнані: албанська, чорногорська, чеська, словацька, хорватська, словенська, угорська, македонська, італійська, німецька, польська, румунська, русинська, турецька, українська, їдиш і ладино.
Міста
| № | Назва | Населення (2013) |
|---|---|---|
| 1 | Сараєво | 369534 |
| 2 | Баня-Лука | 150997 |
| 3 | Тузла | 80570 |
| 4 | Зениця | 73751 |
| 5 | Мостар | 65286 |
| 6 | Бієліна | 45291 |
| 7 | Брчко | 43859 |
| 8 | Бихач | 43007 |
| 9 | Прієдор | 32342 |
| 10 | Добой | 26987 |
| 11 | Требинє | 25589 |
| 12 | Санський Мост | 19745 |
| 13 | Живиниці | 17495 |
| 14 | Бугойно | 17202 |
| 15 | Травник | 16543 |
Культура
Свята
Найголовнішими національними святами є: 1-2 січня — Новий рік; 7 січня – Різдво; 1 березня — День Незалежності; 1 травня — День праці; 9 травня — День Перемоги; 21 листопада — День Національної Державності.
Медіа
Засоби масової інформації представлені наймасовішими щоденними газетами «Дневни Аваз», «Горизонт» (6 найпопулярніших); 3-ма тижневиками, 9-ма найпоширенішими часописами («Дани», «Слободна Босна» та ін.); 5-ма найпрестижнішими агенціями новин (ВН Ргез8, БІЧНА); 7-ма найбільшими видавництвами («Нови Глас», «Светлост» та ін.); 11-ма наймасовішими теле- та радіостанціями (Радио-Телевизи а Босне и Герцеговине).
Країна займає 65-е місце у звіті «Індекс свободи преси 2016», складеному журналістами «Репортери без кордонів».
Література
Одним з найвідоміших письменників є Іво Андрич, лауреат Нобелівської премії 1961 р. Його романи та «Міст на Дрині» (роки Другої світової війни) відтворюють життя провінціальних містечок Травник і Вишеград, у яких мали місце взаємовпливи православної і мусульманської культури.
Відомі також Алекса Шантич, Йован Дучич, Мак Диздар, Меша Селімович, Міленко Єргович, Петар Кочич, Александар Хемон, одна із ранніх боснійських поетес Уміхана Чувідіна та ін.
Кінематограф
Боснія має багату кінематографічну спадщину з часів Королівства Югославії. Першою кінозйомкою з Боснією вважається «Подорож по Боснії» 1912 року.
У 2002 р. боснійський фільм режисера Тановича «Нічия земля» одержав премію Оскар Американської академії кіномистецтв як найкраща іноземна кінокартина. Його ж драматичний фільм «Смерть у Сараєві» здобув нагороду «Срібний ведмідь» за найкращий фільм, а кінострічка «Епізод із життя збирача заліза» — Великий приз журі та «Срібний ведмідь» за найкращого актора у 2013. Душан Вукотич отримав премії багатьох міжнародних кінофестивалів. Сербський кінорежисер боснійського походження Емир Кустуриця отримав дві «Золоті пальмові гілки» фестивалю в Каннах. Фільм Ясміли Жбаніч «На шляху» було номіновано на Золотого ведмедя на 60-му Берлінале. Фільм «Ґрбавіца» здобув премію «Золотий ведмідь» 2006.
Архітектура
У Боснії і Герцеговині збереглися залишки іллірійського укріплення Даорсон; римських поселень; замки і житлові вежі «кули»; базиліки і середньовічні церкви. Кожен історичний період сприяв більшій різноманітності культур та архітектурної мови в цьому регіоні.
Збудований у 1571—1577 роках міст Мехмеда-паші Соколовича занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Саме цей міст — «Міст на Дрині». Район Старого мосту в історичному центрі міста Мостар у цьому списку з 2005 року. Кандидатами на звання надбання усього людства є Сараєво та , поселення та могили «стечки», а також архітектурні ансамблі Столаць, Блидинє, Благай і Яйце.
Спорт
У 1984 році в Сараєво та його околицях проводилися зимові Олімпійські ігри. 1992 року був заснований Олімпійський комітет Боснії і Герцеговини для участі країни в Олімпійських іграх. Спортсмени цієї країни ніколи не завойовували Олімпійських медалей. Раніше боснійські спортсмени представляли Югославію (1920—1992 роки).
У Федерації БіГ в 2010 році діяло 37 спортивних об'єднань і 1221 клуб, в Республіці Сербській — 35 і 603 відповідно, в окрузі Брчко — 3 і 75 відповідно.
Серед футбольний клубів країни: «Железнічар» в Сараєві, «Борац», «Зрінськи» в Мостарі і інші. Футбол — найпопулярніший вид спорту в Боснії і Герцеговині. Його поява датується 1903 р., але популярність значно зросла після Першої світової війни. Вища футбольна ліга — Чемпіонат Боснії і Герцеговини з футболу. Збірна Боснії і Герцеговини з футболу бере участь в іграх чемпіонатів Європи та світу. Найвідоміші гравці: Едін Джеко, Асмір Бегович, Емір Спахич, Міралем П'янич, Мухамед Бешич, Ведад Ібішевич. Збірна Югославії з футболу: Сафет Сушич, Златко Вуйович, Мехмед Баждаревич, Фарук Хаджибегич, Вахід Халілходжич, Душан Баєвич, Івиця Осим, Томислав Кнез та ін.
Участь в міжнародних змаганнях з інших видів спорту беруть збірні країни з баскетболу — чоловіча і жіноча, збірні з волейболу — чоловіча і жіноча, збірна з регбі, збірна з хокею з шайбою, збірна з шахів та інші.
Боснійська команда шахістів була чемпіоном Югославії сім разів.
Освіта
Освіта загальнодоступна та безкоштовна для всіх дітей від 7 до 15 років (8-річна школа).
Середньоосвітні школи існують багатьох типів, серед яких найпопулярніші професійно-технічні та ремісничі. Існують 4-х-річні гімназії, які готують учнів до університету. Чотири університети діють у Сараєво, Баня-Лука, Мостарі та Тузлі, в яких навчається 40 тис. студентів.
Транспорт
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2018.
- . International Monetary Fund. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 7 лютого 2018.
- Боснія і Герцеговина подала заявку на членство в ЄС [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] Європейська правда, 15 лютого 2016
- Боснія та Герцеговина офіційно отримала статус кандидата на вступ в ЄС. Європейська правда (українською) . 16 грудня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.
- ANTE CUVALO, The A to Z of Bosnia and Herzegovina. https://rowman.com/ISBN/9780810876477/The-A-to-Z-of-Bosnia-and-Herzegovina.
- Росія готує новий конфлікт у Європі [ 26 березня 2018 у Wayback Machine.], ICTV, 22 березня 2018
- BiH, Ustavni sud. . www.ccbh.ba (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 25 вересня 2017.
- (PDF). www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2017.
- . www.idc-europe.org (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 25 вересня 2017.
- . www.fipa.gov.ba. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 25 вересня 2017.
- . mgimo.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 25 вересня 2017.
- . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- "20 Facts About Bosnia And Herzegovina".
- "U 2018. Godini BiH posjetilo više od 1,4 miliona turista | N1 BA".
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2007. Процитовано 13 січня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . web.archive.org. 6 листопада 2010. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 13 січня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - The Best City To Visit Travel Tournament 2012: Championship - foXnoMad. foxnomad.com. Процитовано 13 січня 2024.
- RomeReports: Visionaries of Medjugorje may appear before the Vatican Archived 5 May 2013 at the Wayback Machine; retrieved 26 February 2011.
- Vatican Probes Claims of Apparitions at Medugorje Archived 25 April 2010 at the Wayback Machine, Reuters.com; retrieved 17 March 2010.
- Pope authorizes pilgrimages to Medjugorje - Vatican News. www.vaticannews.va (англ.). 12 травня 2019. Процитовано 13 січня 2024.
- . web.archive.org. 24 квітня 2012. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 13 січня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - World Rafting Championship History | International Rafting Federation (брит.). 17 лютого 2010. Процитовано 13 січня 2024.
- The Magnificent Tara River Canyon. Tara Sport (англ.). 20 січня 2019. Процитовано 13 січня 2024.
- PHOTOS: 13 Awesome Adventures For 2013. HuffPost (англ.). 10 січня 2013. Процитовано 13 січня 2024.
- . RSF (англ.). Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
Джерела
- Klaar, Karl. Bosnia and Herzegovina [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Fine, John Van Antwerp, Jr. (1991). The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century. University of Michigan Press. ISBN .
- Fine, John Van Antwerp, Jr. (1994). . University of Michigan Press. ISBN . Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 13 червня 2018.
- Basic, Denis (2009). 4.1.1. Early Medieval Bosnia in Porphyrogenitus' De Administrando Imperio. . University of Washington. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- Coupland, Nikolas (2010). The Handbook of Language and Globalization. Blackwell Publishing. ISBN .
- Jasmin Hasić, Dženeta Karabegović Bosnia and Herzegovina's Foreign Policy Since Independence. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.
- Phillips, Douglas A. Bosnia and Herzegovina (Philadelphia: Chelsea House, 2004).
- Robin Okey Taming Balkan Nationalism: The Habsburg 'Civilizing' Mission in Bosnia, 1878—1914 (Oxford: Oxford University Press, 2007)
- Albertini, Luigi (1952). . Oxford University Press. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- Albertini, Luigi (2005). Jochen Thies (ред.). . Enigma Books. ISBN . Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- Malcolm, Noel (2002). . Pan Books. ISBN . Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- Velikonja, Mitja (2003). . Texas A&M University Press. ISBN . Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 13 червня 2018.
- Bataković, Dušan T. (1996). . Dialogue Association. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 13 червня 2018.
Посилання
![image]()
Вікісховище : Атлас Bosnia and Herzegovina.- CIA. . The World Factbook. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 2016.
- Bosnia and Herzegovina [ 26 січня 2017 у Wayback Machine.] на Facebook
- Боснія і Герцеговина, каталог посилань Open Directory Project
 Хорватія | Хорватія | |
| Хорватія |  |  Сербія |
| Хорватія |  Чорногорія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bo sniya i Gercegovi na bosn Bosna i Hercegovina BiH BiH Serbo horvatska vimova derzhava u pivnichno zahidnij chastini Balkanskogo pivostrova sho mezhuye na pivnochi i zahodi z Horvatiyeyu na shodi z Serbiyeyu na pivdni i shodi z Chornogoriyeyu plosha 51 197 km stolicya Sarayevo relyef girska krayina chastina Dinarskih Alp vapnyakovi ushelini Naselennya stanovit 3 879 296 osib 2012 r z nih 48 musulman bosnijciv suniti 37 serbiv 14 horvativ Perevazhna bilshist naselennya spoviduye islam Bosniya i Gercegovina Republic Bosna i Hercegovina Respublika Bosna i Hercegovina Prapor Gerb Gimn Intermeco Roztashuvannya Bosniyi i Gercegovini Stolicya ta najbilshe misto Sarayevo Oficijni movi bosnijska horvatska serbska Forma pravlinnya Respublika Prezidiya Zhelka Cviyanovich Zhelko Komshich Denis Bechirovich Golova Radi ministriv Boryana Krishto Verhovnij predstavnik Kristian Shmidt Nezalezhnist vid SFRYu progolosheno 5 kvitnya 1992 Plosha Zagalom 51 129 km 125 Vnutr vodi 1 4 Naselennya perepis 2017 3 856 181 osib Gustota 69 osib km VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 45 mlrd Na dushu naselennya 11 950 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 18 mlrd Na dushu naselennya 4 836 Valyuta Konvertovna marka a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 BAM a Chasovij poyas UTC 1 UTC 1 Kodi ISO 3166 070 BIH BA Domen ba Telefonnij kod 387 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bosniya i Gercegovina Golova derzhavi prezident posada perehodit do odnogo z chleniv Prezidiyi za principom rotaciyi na strok 8 misyaciv Prezidiya maye povnovazhennya terminom 4 roki U Bosniyi i Gercegovini ye dvopalatnij zakonodavchij organ i trichlenne Prezidentstvo do skladu yakogo vhodyat chleni kozhnoyi osnovnoyi etnichnoyi grupi Odnak povnovazhennya centralnogo uryadu vkraj obmezheni oskilki krayina perevazhno decentralizovana i skladayetsya z dvoh avtonomnih utvoren Federaciyi Bosniyi i Gercegovini ta Respubliki Serbskoyi z tretim pidrozdilom okrugom Brchko yakim keruye misceve samovryaduvannya Federaciya Bosniyi i Gercegovini skladayetsya z 10 kantoniv Virobnictvo citrusovi ovochi zalizo virobi zi shkiri tekstil Tut chinni tri derzhavni movi U 2010 roci Bosniya i Gercegovina otrimala plan dij shodo vstupu v NATO 15 lyutogo 2016 roku Bosniya i Gercegovina podala zayavku na vstup do Yevropejskogo Soyuzu 16 grudnya 2022 roku Bosniya i Gercegovina stala krayinoyu kandidatom na vstup do Yevropejskogo Soyuzu GeografiyaDokladnishe Geografiya Bosniyi i Gercegovini Topografichna karta Bosniyi i Gercegovini Ponad 2 3 teritoriyi Bosniyi i Gercegovini zajmayut girski hrebti najvazhlivishi z nih Bosnijski Rudni gori najvisha tochka gora 2107 m ta Dinarske nagir ya Girskij masiv Maglich serb Magliћ i odnojmenna vershina na kordoni Bosniyi i Gercegovini i Chornogoriyi skladova vnutrishnoyi chastini Dinarskogo nagir ya Najvishij pik masivu Veliki Vitao serb Veliki Vitao 2396 m znahoditsya v Chornogoriyi todi yak vershina Maglich serb Magliћ 2386 m najvisha vershina Respubliki Serbskoyi Bosniya i Gercegovina Vlasne vershina Maglich maye dva piki vishij 2388 m znahoditsya v Chornogoriyi Pivnichno shidni chastini Dinarskogo nagir ya dosyagayut Pannonskoyi zapadini a na pivdni mezhuyut z Adriatikoyu Dinarske nagir ya prostyagayetsya v napryamku pivdennij shid pivnichnij zahid i pidvishuyutsya na pivden Inshi veliki gori vklyuchayut Voluyak Zelengora Leliya Lebrshnik Or yen Kozara Grmech Chvrsnica Pren Vran Vranica Velezh Vlashich Cinkar Romaniya Yahorina Byelashnica Treskavica i Trebevich Geologichnij sklad Dinarskogo lancyuga gir u Bosniyi skladayetsya perevazhno z vapnyaku vklyuchayuchi mezozojskij vapnyak z pokladami zaliza vugillya cinku margancyu boksitiv svincyu ta soli prisutnimi v deyakih rajonah osoblivo v centralnij i pivnichnij Bosniyi Nazva krayini pohodit vid dvoh nibito regioniv Bosniyi ta Gercegovini kordon yakih tak i ne buv viznachenij Istorichno sklalosya tak sho oficijna nazva Bosniyi nikoli ne vklyuchala zhodnogo z yiyi bagatoh regioniv do avstro ugorskoyi okupaciyi V zahidnih girskih rajonah poshirenij karst Na pivnochi vuzka smuga nizovini richki Savi Klimat pomirno kontinentalnij Golovni richki Drina Bosna Vrbas pravi pritoki Savi Neretva Na pivnochi Bosniya poshireni lisi z yalini sosni dlya pivdnya Gercegovina harakterni vichnozeleni chagarniki Na pivdni Dinarskogo nagir ya v rajoni mista Neum Bosniya i Gercegovina maye nevelikij vihid do odniyeyi iz zatok Adriatichnogo morya prote priberezhni vodi nalezhat Horvatiyi Pri tomu v m Neum nemaye portu ta j spoluchennya mizh cim mistom ta reshtoyu teritoriyi derzhavi slabke cherez girski hrebti 20 km uzberezhzhya Bosniyi i GercegoviniIstoriyaDokladnishe Istoriya Bosniyi i Gercegovini Sarayevske vbivstvo ercgercoga Franca Ferdinanda stalo formalnim privodom dlya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni V pershi stolittya pislya nashoyi eri teritoriya Bosniyi i Gercegovini vhodila do skladu Rimskoyi imperiyi Illiriya Pro zaselennya Bosniyi i Gercegovini slov yanami tochni vidomosti ye pochinayuchi z VI st U XII stolitti Bosniya potraplyaye u vasalnu zalezhnist vid Ugorshini Sprobi ugorskih koroliv posiliti vpliv katolickoyi cerkvi prizveli do stvorennya tam miscevoyi patarenskoyi cerkvi riznovidnist bogomilstva Na pochatku XIV stolittya bani praviteli Bosniyi rozshiryuyut svoyi volodinnya za rahunok susidnih zemel u tomu chisli priyednuyut Gercegovinu Pri bani Tvrtkovi 1353 1391 Bosniya dobivayetsya povnoyi nezalezhnosti U 2 j pol XV stolittya Bosniya i Gercegovina oslableni feodalnimi mizhusobicyami buli zavojovani osmanami Bilshist feodaliv prijnyala islam i zberegla znachnoyu miroyu svoyi volodinnya ta privileyi Takozh navernulasya bilshist viruyuchih patarenskoyi cerkvi u toj chas yak pravoslavni ta katoliki perevazhno zalishilisya virnimi hristiyanstvu U 50 60 ti roki XIX stolittya u Bosniyi i Gercegovini shiroko rozgornuvsya nacionalno vizvolnij ruh U 1875 r proti socialnogo i nacionalnogo gnitu miscevih feodaliv i osmanskoyi vladi vibuhnulo velike Gercegovinske povstannya pidtrimane Serbiyeyu i Chornogoriyeyu vnaslidok chogo Osmanska imperiya u 1876 r opinilasya v stani vijni z Serbiyeyu i Chornogoriyeyu a potim i z Rosiyeyu 1877 1878 Za rishennyam Berlinskogo kongresu 1878 r yakij pereglyanuv San Stefanskij mirnij dogovir 1878 roku Avstro Ugorshina oderzhala pravo timchasovo okupuvati Bosniyu i Gercegovinu Cya okupaciya zatyagnulasya na 30 rokiv i zakinchilasya aneksiyeyu Avstro Ugorshinoyu u 1908 r Gabsburgi zdijsnyuvali primusove onimechuvannya slov yanskih narodiv nasadzhuvali katolictvo Narodi Bosniyi i Gercegovini vidstoyuvali svoyu nezalezhnist U 1918 r Bosniya i Gercegovina uvijshli do skladu novostvorenogo Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv z 1929 r Yugoslaviya Nacionalni prava narodiv Bosniyi i Gercegovini v yugoslavskij derzhavi ignoruvalis U 1941 r gitlerivski vijska okupuvali Yugoslaviyu Narodi Bosniyi i Gercegovini povstali i veli vpertu borotbu proti nacistskih okupantiv i marionetkovih rezhimiv Bosniya i Gercegovina stali arenoyu masovoyi partizanskoyi borotbi Narodno vizvolna armiya Yugoslaviyi v 1945 vizvolila Bosniyu i Gercegovinu Nedavnya istoriya Proces rozpadu SFRYu Stala respublikoyu Yugoslaviyi v 1945 u rezultati viboriv 1990 komunisti buli zamineni nacionalistami Serbsko Horvatskij konflikt poshirivsya na Bosniyu i Gercegovinu serbska armiya zajnyala prikordonni rajoni v 1991 Respublika zayavila pro suverenitet ale proti vistupili serbi sho hotili shob respublika zalishilasya chastinoyu Yugoslaviyi Vinikli zhorstoki konflikti na nacionalnomu grunti U kvitni 1992 YeS i SShA viznali nezalezhnist Bosniyi i v travni vona bula prijnyata v OON ale gromadyanska vijna trivala Nadali j trivali boyi serbi visunuli svoyu tochku zoru etnichnoyi chistoti U 1993 plan OON mirnogo vregulyuvannya konfliktu znovu buv vidkinutij Kontingent sil OON neodnorazovo piddavavsya napadam U 1994 vijska NATO proveli seriyu bombarduvan serbskih pozicij shob znyati blokadu Sarayeva Konflikt zakinchivsya pidpisannyam Dejtonskih ugod 14 grudnya 1995 yaki peredbachali zberezhennya yedinoyi derzhavi sho skladayetsya z dvoh chastin Musulmano horvatskoyi federaciyi ta Respubliki Serbskoyi U 2016 roci podala zayavku na vstup do YeS U berezni 2018 roku za publikaciyami deyakih ZMI Rosiya planuvala zbrojnij konflikt Meta Rosiyi cherez konflikt mizh serbami i bosnijcyami ne dopustiti vstup krayini do YeS Dlya cogo vona ozbroyuvala i finansuvala yak serbiv tak i bosnijciv Do cogo na pochatku 2017 roku Rosiya planuvala zdijsniti derzhavnij perevorot u susidnij Chornogoriyi pid chas parlamentskih viboriv Politichnij ustrijDokladnishe Politika Bosniyi i Gercegovini Verhovnij predstavnik shodo Bosniyi i Gercegovini Kristian Shmidt Derzhavnij ustrij Bosniya i Gercegovina za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu Derzhavnimi movami ye bosnijska horvatska i serbska Respublika Serbska isnuye na pidstavi vlasnoyi Konstituciyi prijnyatoyi 14 veresnya 1992 roku Dejtonski ugodi zasnuvali posadu Verhovnogo predstavnika nadilenogo vishoyu vladoyu i odnoosibnim pravom interpretaciyi Konstituciyi i zakoniv Bosniyi i Gercegovini Do organiv vladi zagalnoderzhavnogo rivnya nalezhat Prezidiya Parlamentska asambleya ta Rada ministriv Parlamentska asambleya organ zakonodavchoyi vladi sho skladayetsya z dvoh palat Palati predstavnikiv i Palati narodiv Kolektivnij glava derzhavi Prezidiya sho skladayetsya z troh chleniv derzhavotvorchih narodiv Termin povnovazhen prezidiyi 4 roki z pravom pereobiratisya Golova Prezidiyi obirayetsya chlenami Prezidiyi zi svogo skladu Do povnovazhen Prezidiyi nalezhat pitannya zovnishnoyi politiki priznachennya posliv ta inshih mizhnarodnih predstavnikiv Vikonavchu vladu zdijsnyuye Rada ministriv golova zatverdzhuyetsya Palatoyu predstavnikiv i priznachayetsya Prezidiyeyu Predstavniki etnichnih menshin ne mayut prava balotuvatisya ni na posadu prezidenta ni do parlamentu Taka mozhlivist dayetsya lishe predstavnikam odniyeyi z troh osnovnih etnichnih grup bosnyakiv horvativ i serbiv Predstavniki menshin vzhe vigrali kilka procesiv v Strasburzkomu sudi sho odnak poki ne prizvelo do zmini diskriminacijnogo zakonu Administrativnij podil Podil Bosniyi i GercegoviniDokladnishe Administrativnij podil Bosniyi i Gercegovini Bosniya i Gercegovina za formoyu derzhavnogo ustroyu ye federativnoyu derzhavoyu Zgidno z konstituciyeyu Bosniyi i Gercegovini 1995 roku derzhava skladayetsya z dvoh utvoren entitetiv Federaciyi Bosniyi i Gercegovini ta Respubliki Serbskoyi Okrug Brchko z 1999 roku keruyetsya okremo vid entitetiv Federaciya Bosniya i Gercegovina rozdilena na 10 kantoniv bosn kantoni Unsko Sanskij Posavskij Tuzlanskij Zenicko Dobojskij Bosnijsko Podrinskij Serednobosnijskij Gercegovinsko Neretvanskij Zahidnogercegovinskij Sarayevskij Gerceg Bosanskij Kantoni podilyayutsya na 79 gromad horv opcine Respublika Serbska podilyayetsya na 57 gromad serb opshtina opshtine 6 mist abo miskih gromad serb grad gradovi v tomu chisli misto Istochno Sarayevo sho vklyuchaye yak miskij okrug 6 z 57 ma samostijnimi gromadami Gromadi ta mista miski gromadi vklyuchayut 2756 naselenih punktiv serb naseљeno mјesto naseљene mјesta Soldati ZS Bosniyi i Gercegovini 2014 Zbrojni sili Zbrojni sili Bosniyi i Gercegovini priznacheni dlya zahistu svobodi nezalezhnosti i teritorialnoyi cilisnosti derzhavi Vklyuchayut v sebe suhoputnij i vijskovo povitryanij komponenti Zbrojni sili buli utvoreni v 2005 roci na osnovi Armiyi Federaciyi Bosniyi i Gercegovini i Armiyi Respubliki Serbskoyi Narahovuyut 16 000 bijciv Armiya komplektuyetsya za nacionalnim principom z rozrahunku a bosnijci 45 9 b serbi 33 6 v horvati 19 8 g inshi 0 7 Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko bosnijski vidnosiniEkonomikaV silskomu gospodarstvi pivnichnih rajoniv vazhlive znachennya maye tvarinnictvo V dolinah richok viroshuyutsya zernovi perevazhno pshenicya kukurudza yachmin oves i tehnichni kulturi lon cukrovi buryaki rozvinute sadivnictvo V pivdennih rajonah vinogradarstvo tyutyunnictvo podekudi bavovnictvo Dokladnishe Ekonomika Bosniyi i Gercegovini Za period z 1994 po 2014 rik obsyag pryamih investicij z za kordonu sklav 6 mlrd yevro z boku Avstriyi 1 3 mlrd yevro Serbiyi 1 1 mlrd Horvatiyi 780 mln Rosiyi 518 mln Sloveniyi 462 mln Nimechchini 326 mln Shvejcariyi 278 mln Niderlandiv 235 mln Velikoyi Britaniyi 180 mln Lyuksemburgu 169 mln Struktura investicij za vkazanij period 36 bulo vkladeno u virobnictvo 20 v bankivskij sektor 14 v telekomunikaciyi 11 v torgivlyu Osnovni zovnishnotorgovelni partneri 2013 z eksportu Nimechchina Horvatiya Italiya Serbiya ta Avstriya z importu Horvatiya Nimechchina Rosiya Serbiya ta Italiya Zovnishnya torgivlya Bosniyi i Gercegovini oriyentovana na krayini Yevrosoyuzu Rozpodil zovnishnoyi torgivli Bosniyi i Gercegovini na 2014 rik Krayini YeS 64 0 10 7 mlrd dolariv Rosiya 5 5 0 9 mlrd dolariv Kitaj 5 5 0 9 mlrd dolariv Turechchina 3 3 0 6 mlrd dolariv Krayini Ameriki 3 3 0 6 mlrd dolariv Krayini Afriki 0 8 0 1 mlrd dolariv Za danimi MVF za 2015 rik Bosniya i Gercegovina nalezhala do krayin sho rozvivayutsya Za danimi Forbes na gruden 2015 roku krayina maye perehidnu ekonomiku yaka silno zalezhit vid eksportu metaliv tekstilyu mebliv elektroenergiyi a takozh vid inozemnoyi dopomogi i groshovih perekaziv segmentovanij rinok i byurokratiya pereshkodzhayut inozemnim investiciyam derzhavnij borg stanovit 45 VVP bezrobittya 43 9 inflyaciya 0 9 TurizmAndricgrad divovizhna sporuda roztashovana u misti Vishegrad Zgidno z prognozami Vsesvitnoyi turistichnoyi organizaciyi Bosniya i Gercegovina mala tretij za tempami zrostannya turizmu v sviti mizh 1995 i 2020 rokami U 2018 roci 1 883 772 turisti vidvidali Bosniyu i Gercegovinu zbilshivshi poperednij pokaznik na 44 1 i mali 3 843 484 nochivli v gotelyah sho na 43 5 bilshe nizh u poperednomu roci Krim togo 71 2 turistiv priyihali z inozemnih derzhav Starij mist v m Mostar pam yatka svitovoyi spadshini YuNESKO U 2006 roci pid chas rejtingu najkrashih mist svitu Lonely Planet postaviv Sarayevo nacionalnu stolicyu i misce provedennya zimovih Olimpijskih igor 1984 roku na 43 misce v spisku Turizm u Sarayevo v osnovnomu zoseredzhenij na istorichnih religijnih i kulturnih aspektah U 2010 roci Krashij u podorozhah Lonely Planet nominuvav jogo yak odne z desyati najkrashih mist yaki varto vidvidati togo roku Sarayevo takozh vigralo konkurs turistichnogo blogu Foxnomad Najkrashe misto dlya vidviduvannya u 2012 roci obijshovshi ponad sotnyu inshih mist u vsomu sviti Yagorinskij lizhnij kurort Medzhugor ye stalo odnim iz najpopulyarnishih misc palomnictva katolikiv z usogo svitu i peretvorilosya na tretye za znachimistyu religijne misce v Yevropi yake shoroku vidviduye ponad 1 miljon lyudej Pidrahovano sho 30 miljoniv palomnikiv pribuli do Medzhugor ya vid pochatku vidomih ob yavlen u 1981 roci Z 2019 roku palomnictva do Medzhugor ya oficijno dozvoleni ta organizovani Vatikanom Bosniya takozh staye vse bilsh populyarnim miscem dlya katannya na lizhah ta ekoturizmu Gori Byelashnica Yagorina ta Igman yaki prijmali zimovi Olimpijski igri ye najbilsh vidviduvanimi lizhnimi gorami v Bosniyi ta Gercegovini Bosniya ta Gercegovina zalishayetsya odnim z ostannih nevidkritih prirodnih regioniv pivdennoyi chastini Alp z velicheznimi masivami dikoyi ta nezajmanoyi prirodi yaki privablyuyut avantyuristiv ta lyubiteliv prirodi National Geographic nazvav Bosniyu ta Gercegovinu najkrashim miscem dlya prigod na girskih velosipedah 2012 roku Centralne Bosnijske Dinarske nagir ya Dinarski Alpi ye ulyublenimi dlya turistiv i alpinistiv oskilki voni mistyat yak seredzemnomorskij tak i alpijskij klimat Rafting u Bosniyi ta Gercegovini stav svogo rodu nacionalnoyu rozvagoyu Osnovni richki yaki vikoristovuyutsya dlya raftingu v krayini vklyuchayut Vrbas Taru Drinu Neretvu ta Unu Vodnochas najvidomishimi richkami ye Vrbas i Tara oskilki voni prijmali Chempionat svitu z raftingu 2009 roku Prichina chomu richka Tara nadzvichajno populyarna dlya raftingu polyagaye v tomu sho vona mistit najglibshij richkovij kanjon u Yevropi kanjon richki Tara Gazeta Huffington Post nazvala Bosniyu i Gercegovinu 9 yu najbilshoyu prigodoyu u sviti za 2013 rik dodavshi sho krayina mozhe pohvalitisya najchistishoyu vodoyu ta povitryam u Yevropi najbilshimi nezajmanimi lisami i najbilshoyu kilkistyu dikoyi prirodi Najkrashij sposib dosvid ce podorozh troma richkami yaka prohodit cherez najkrashe sho mozhut zaproponuvati Balkani DemografiyaEtnolingvistichna mapa Bosniyi i Gercegovini 2013 rik Dokladnishe Naselennya Bosniyi i Gercegovini Naselennya Chiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 3 867 mln osib 129 te misce u sviti Prirodnij pririst naselennya v krayini 2015 roku buv negativnim i stanoviv 0 13 depopulyaciya 207 me misce u sviti 2006 roku 1 35 Golovni mista derzhavi Sarayevo stolicya 318 0 tis osib dani za 2015 rik Religiya Dokladnishe Islam u Bosniyi i Gercegovini Pravoslav ya v Bosniyi i Gercegovini ta Katolicka cerkva v Bosniyi i Gercegovini Kilkist musulman stanovit 2 5 naselennya krayini bilshist iz nih bosnijci krim togo islam spoviduyut albanci ta turki ye poslidovniki islamu i sered bosnijskih horvativ i serbiv Pravoslav ya dotrimuyutsya serbi tretina naselennya krayini Katolicizm spoviduye horvatske naselennya 1 5 naselennya Lyuteranami ye duzhe nevelika chastina horvativ Mova Oficijni movi bosnijska horvatska i serbska Bosniya i Gercegovina yak chlen Radi Yevropi pidpisala 7 veresnya 2005 roku i ratifikuvala 21 veresnya 2010 roku vstupila v diyu 1 sichnya 2010 roku Yevropejsku hartiyu regionalnih mov vstupila v diyu 1 zhovtnya 2001 roku Regionalnimi movami viznani albanska chornogorska cheska slovacka horvatska slovenska ugorska makedonska italijska nimecka polska rumunska rusinska turecka ukrayinska yidish i ladino Mista Dokladnishe Mista Bosniyi i Gercegovini Doboj Brchko Nazva Naselennya 2013 1 Sarayevo 369534 2 Banya Luka 150997 3 Tuzla 80570 4 Zenicya 73751 5 Mostar 65286 6 Biyelina 45291 7 Brchko 43859 8 Bihach 43007 9 Priyedor 32342 10 Doboj 26987 11 Trebinye 25589 12 Sanskij Most 19745 13 Zhivinici 17495 14 Bugojno 17202 15 Travnik 16543KulturaDokladnishe Kultura Bosniyi i Gercegovini Mist Mehmeda pashi Sokolovicha Rezhiserka i scenarist Yasmila Zhbanich Svyata Najgolovnishimi nacionalnimi svyatami ye 1 2 sichnya Novij rik 7 sichnya Rizdvo 1 bereznya Den Nezalezhnosti 1 travnya Den praci 9 travnya Den Peremogi 21 listopada Den Nacionalnoyi Derzhavnosti Media Zasobi masovoyi informaciyi predstavleni najmasovishimi shodennimi gazetami Dnevni Avaz Gorizont 6 najpopulyarnishih 3 ma tizhnevikami 9 ma najposhirenishimi chasopisami Dani Slobodna Bosna ta in 5 ma najprestizhnishimi agenciyami novin VN Rgez8 BIChNA 7 ma najbilshimi vidavnictvami Novi Glas Svetlost ta in 11 ma najmasovishimi tele ta radiostanciyami Radio Televizi a Bosne i Gercegovine Krayina zajmaye 65 e misce u zviti Indeks svobodi presi 2016 skladenomu zhurnalistami Reporteri bez kordoniv Literatura Odnim z najvidomishih pismennikiv ye Ivo Andrich laureat Nobelivskoyi premiyi 1961 r Jogo romani ta Mist na Drini roki Drugoyi svitovoyi vijni vidtvoryuyut zhittya provincialnih mistechok Travnik i Vishegrad u yakih mali misce vzayemovplivi pravoslavnoyi i musulmanskoyi kulturi Vidomi takozh Aleksa Shantich Jovan Duchich Mak Dizdar Mesha Selimovich Milenko Yergovich Petar Kochich Aleksandar Hemon odna iz rannih bosnijskih poetes Umihana Chuvidina ta in Kinematograf Bosniya maye bagatu kinematografichnu spadshinu z chasiv Korolivstva Yugoslaviyi Pershoyu kinozjomkoyu z Bosniyeyu vvazhayetsya Podorozh po Bosniyi 1912 roku U 2002 r bosnijskij film rezhisera Tanovicha Nichiya zemlya oderzhav premiyu Oskar Amerikanskoyi akademiyi kinomistectv yak najkrasha inozemna kinokartina Jogo zh dramatichnij film Smert u Sarayevi zdobuv nagorodu Sribnij vedmid za najkrashij film a kinostrichka Epizod iz zhittya zbiracha zaliza Velikij priz zhuri ta Sribnij vedmid za najkrashogo aktora u 2013 Dushan Vukotich otrimav premiyi bagatoh mizhnarodnih kinofestivaliv Serbskij kinorezhiser bosnijskogo pohodzhennya Emir Kusturicya otrimav dvi Zoloti palmovi gilki festivalyu v Kannah Film Yasmili Zhbanich Na shlyahu bulo nominovano na Zolotogo vedmedya na 60 mu Berlinale Film Grbavica zdobuv premiyu Zolotij vedmid 2006 Arhitektura U Bosniyi i Gercegovini zbereglisya zalishki illirijskogo ukriplennya Daorson rimskih poselen zamki i zhitlovi vezhi kuli baziliki i serednovichni cerkvi Kozhen istorichnij period spriyav bilshij riznomanitnosti kultur ta arhitekturnoyi movi v comu regioni Zbudovanij u 1571 1577 rokah mist Mehmeda pashi Sokolovicha zaneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Same cej mist Mist na Drini Rajon Starogo mostu v istorichnomu centri mista Mostar u comu spisku z 2005 roku Kandidatami na zvannya nadbannya usogo lyudstva ye Sarayevo ta poselennya ta mogili stechki a takozh arhitekturni ansambli Stolac Blidinye Blagaj i Yajce SportZbirna Bosniyi i Gercegovini z futbolu U 1984 roci v Sarayevo ta jogo okolicyah provodilisya zimovi Olimpijski igri 1992 roku buv zasnovanij Olimpijskij komitet Bosniyi i Gercegovini dlya uchasti krayini v Olimpijskih igrah Sportsmeni ciyeyi krayini nikoli ne zavojovuvali Olimpijskih medalej Ranishe bosnijski sportsmeni predstavlyali Yugoslaviyu 1920 1992 roki U Federaciyi BiG v 2010 roci diyalo 37 sportivnih ob yednan i 1221 klub v Respublici Serbskij 35 i 603 vidpovidno v okruzi Brchko 3 i 75 vidpovidno Sered futbolnij klubiv krayini Zheleznichar v Sarayevi Borac Zrinski v Mostari i inshi Futbol najpopulyarnishij vid sportu v Bosniyi i Gercegovini Jogo poyava datuyetsya 1903 r ale populyarnist znachno zrosla pislya Pershoyi svitovoyi vijni Visha futbolna liga Chempionat Bosniyi i Gercegovini z futbolu Zbirna Bosniyi i Gercegovini z futbolu bere uchast v igrah chempionativ Yevropi ta svitu Najvidomishi gravci Edin Dzheko Asmir Begovich Emir Spahich Miralem P yanich Muhamed Beshich Vedad Ibishevich Zbirna Yugoslaviyi z futbolu Safet Sushich Zlatko Vujovich Mehmed Bazhdarevich Faruk Hadzhibegich Vahid Halilhodzhich Dushan Bayevich Ivicya Osim Tomislav Knez ta in Uchast v mizhnarodnih zmagannyah z inshih vidiv sportu berut zbirni krayini z basketbolu cholovicha i zhinocha zbirni z volejbolu cholovicha i zhinocha zbirna z regbi zbirna z hokeyu z shajboyu zbirna z shahiv ta inshi Bosnijska komanda shahistiv bula chempionom Yugoslaviyi sim raziv OsvitaOsvita zagalnodostupna ta bezkoshtovna dlya vsih ditej vid 7 do 15 rokiv 8 richna shkola Serednoosvitni shkoli isnuyut bagatoh tipiv sered yakih najpopulyarnishi profesijno tehnichni ta remisnichi Isnuyut 4 h richni gimnaziyi yaki gotuyut uchniv do universitetu Chotiri universiteti diyut u Sarayevo Banya Luka Mostari ta Tuzli v yakih navchayetsya 40 tis studentiv TransportDokladnishe transport Bosniyi i GercegoviniDiv takozhTurizm u Bosniyi i Gercegovini Ukrayinska diaspora v Bosniyi i Gercegovini Bosniya GercegovinaPrimitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 3 lipnya 2018 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2018 International Monetary Fund Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2018 Bosniya i Gercegovina podala zayavku na chlenstvo v YeS 20 lyutogo 2016 u Wayback Machine Yevropejska pravda 15 lyutogo 2016 Bosniya ta Gercegovina oficijno otrimala status kandidata na vstup v YeS Yevropejska pravda ukrayinskoyu 16 grudnya 2022 Procitovano 3 lyutogo 2023 ANTE CUVALO The A to Z of Bosnia and Herzegovina https rowman com ISBN 9780810876477 The A to Z of Bosnia and Herzegovina Rosiya gotuye novij konflikt u Yevropi 26 bereznya 2018 u Wayback Machine ICTV 22 bereznya 2018 BiH Ustavni sud www ccbh ba angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 25 veresnya 2017 PDF www webcitation org angl Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2017 www idc europe org angl Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2017 www fipa gov ba Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2017 mgimo ru Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2017 Forbes angl Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 20 Facts About Bosnia And Herzegovina U 2018 Godini BiH posjetilo vise od 1 4 miliona turista N1 BA Arhiv originalu za 23 lyutogo 2007 Procitovano 13 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya web archive org 6 listopada 2010 Arhiv originalu za 6 listopada 2010 Procitovano 13 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya The Best City To Visit Travel Tournament 2012 Championship foXnoMad foxnomad com Procitovano 13 sichnya 2024 RomeReports Visionaries of Medjugorje may appear before the Vatican Archived 5 May 2013 at the Wayback Machine retrieved 26 February 2011 Vatican Probes Claims of Apparitions at Medugorje Archived 25 April 2010 at the Wayback Machine Reuters com retrieved 17 March 2010 Pope authorizes pilgrimages to Medjugorje Vatican News www vaticannews va angl 12 travnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2024 web archive org 24 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya World Rafting Championship History International Rafting Federation brit 17 lyutogo 2010 Procitovano 13 sichnya 2024 The Magnificent Tara River Canyon Tara Sport angl 20 sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2024 PHOTOS 13 Awesome Adventures For 2013 HuffPost angl 10 sichnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2024 RSF angl Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 DzherelaKlaar Karl Bosnia and Herzegovina 20 chervnya 2017 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 2 New York Robert Appleton Company 1907 Fine John Van Antwerp Jr 1991 The Early Medieval Balkans A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century University of Michigan Press ISBN 978 0 472 08149 3 Fine John Van Antwerp Jr 1994 University of Michigan Press ISBN 9780472082605 Arhiv originalu za 8 sichnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2018 Basic Denis 2009 4 1 1 Early Medieval Bosnia in Porphyrogenitus De Administrando Imperio University of Washington Arhiv originalu za 26 sichnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2018 Coupland Nikolas 2010 The Handbook of Language and Globalization Blackwell Publishing ISBN 978 1 4051 7581 4 Jasmin Hasic Dzeneta Karabegovic Bosnia and Herzegovina s Foreign Policy Since Independence Springer International Publishing Palgrave Macmillan 2019 Phillips Douglas A Bosnia and Herzegovina Philadelphia Chelsea House 2004 Robin Okey Taming Balkan Nationalism The Habsburg Civilizing Mission in Bosnia 1878 1914 Oxford Oxford University Press 2007 Albertini Luigi 1952 Oxford University Press Arhiv originalu za 6 sichnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2018 Albertini Luigi 2005 Jochen Thies red Enigma Books ISBN 978 1 929631 26 1 Arhiv originalu za 6 sichnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2018 Malcolm Noel 2002 Pan Books ISBN 978 0 330 41244 5 Arhiv originalu za 6 sichnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2018 Velikonja Mitja 2003 Texas A amp M University Press ISBN 978 1 58544 226 3 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2018 Batakovic Dusan T 1996 Dialogue Association Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 13 chervnya 2018 PosilannyaBosniya i Gercegovina u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Bosniya i Gercegovina u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Vikishovishe Atlas Bosnia and Herzegovina CIA The World Factbook Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 2016 Bosnia and Herzegovina 26 sichnya 2017 u Wayback Machine na Facebook Bosniya i Gercegovina katalog posilan Open Directory Project Horvatiya Horvatiya Horvatiya Serbiya Horvatiya Chornogoriya