Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боснія і Герцеговина — країна Південно-Східної Європи на Балканському півострові. Країна має вихід до узбережжя Адріатичного моря. Межує з слов'янськими країнами: Хорватією, Сербією, Чорногорією. Площа країни становить 51 197 км².
Назва
Назва країни Боснія і Герцеговина (босн. Bosna i Hercegovina; серб. Босна и Херцеговина; хорв. Bosna i Hercegovina) складається з двох топонімів окремих територій: великої північної частини Боснія й меншої південної Герцеговини.
Назва Боснія вперше згадується в політико-географічному трактаті Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» (між 948 і 952 роками н. е.), в якому описується «маленька країна Bosona (Βοσώνα)». Імовірно, північна частина сучасної країни названа на честь річки Босна. Філолог припускає, що гідронім має індоєвропейське коріння *bos або *bogh, що означає річка, що біжить. Інші теорії виводять назву країни від лат. Bosina — кордон, або від слов'янського коріння.
З походженням назви Герцеговина пов'язують історичні події у 1440-х роках в Захумле (гора Хум поблизу ). Ці землі були приєднані до Боснії, якою керував верховний воєвода . У документі, надісланому імператору 1448 року, він підписався як «Герцог Святого Сави, Володар Захумле і Примор'я, Великий князь Боснії». Відтак регіон став називатись як Герцеговина, тобто герцогство. Згодом територія увійшла до складу Османської імперії як санджак Герцеговина у складі Боснійського еялету. Короткий час у 1830-х роках існувала як окремий, напівсамостійний еялет Герцеговина. У 1850-х роках після смерті його правителя, візира два еялети були об'єднані в єдину країну.
Розташування
Боснія і Герцеговина на півдні, заході й сході межує з Хорватією (932 км), на сході — з Сербією (357км), на південному сході — з Чорногорією (249 км).
Крайні пункти
Пн: громада Козарська-Дубиця (45°16´пн.ш.,16°55´сх.д.).
Пд: громада Требинє (42°33´пн.ш.,18°32´сх.д.).
Зх: село Бугар (44°49´пн.ш.,15°44´сх.д.). Сх: громада Братунац (44°03´ пн.ш. , 19°37´ сх.д.).
Геологія
Боснія і Герцеговина розташована в межах Альпійсько-Гімалайського рухомого пояса. Рельєф країни утворився під час альпійської складчастості і продовжує утворюватись під дією сучасних ендогенних тектонічних рухів. Це пояснює високу сейсмічність Динарського нагір'я.
Корисні копалини
Надра Боснії і Герцеговини багаті бокситами, міддю, свинцем, цинком, хромом, кобальтом, марганцем, лігніту, бурим вугіллям, залізними, ртутними рудами, кам'яною сіллю. Також серед корисних копалин варто відзначити глину, гіпс, пісок.
Рельєф
Майже вся територія Боснії і Герцеговини, за винятком півночі лежить в межах Динарського нагір'я, сильно розчленовані хребти якого тягнуться паралельно з північного заходу на південний схід. Між хребтами витягнуті міжгірські улоговини, в яких розташована більшість населених пунктів країни. Висота хребтів знижується від центру до кордону з Хорватією на півночі і півдні. Найвища вершина країни — гора (2386 м). У горах, складених вапняковими товщами, поширені карстові форми рельєфу (карстові печери, підземні річки, карри), а в міжгірських улоговинах — обширні карстові поля (найбільше , площею 405 км²). На півночі, в долині річки Сава лежить південна частина Середньодунайської низовини.
Гори
 |  |  |  |  |
Гора Магліч | Гора Яхоріна | Гора Белашниця | Гора Ігман | Гора Волуяк |
Узбережжя
Боснія і Герцеговина має невеликий вихід до Адріатичного моря на півдні Динарського нагір'я, в районі міста Неум (прибережні води належать Хорватії).
Клімат
На більшій частині території Боснії і Герцеговини клімат помірно-континентальний з теплим літом і помірно прохолодною зимою. На південному заході країни клімат субтропічний середземноморський, з сухим жарким літом і теплою вологою зимою. В континентальній частині опади випадають рівномірно протягом року (800–100 мм на рівнинах і 1500–1800 мм в горах), в приадріатичній частини за рік випадає 1600 мм опадів з максимумом у листопаді-грудні.
Гідрографія
Річки
Річки республіки течуть до Дунаю (75%) і Адріатичного моря (25%). На північ течуть річки , Врбас, Босна, Дрина, що впадають в Саву. Річка Неретва впадає в Адріатичне море. На гірських річках, що володіють великим гідроенергетичним потенціалом, побудовано близько 30 ГЕС.
Озера
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Ліси займають близько половини території країни (в основному в горах). Сільськогосподарські угіддя витіснили ліси з рівнин. У нижньому поясі гір на північних схилах ростуть широколистяні ліси, вище 900 м вони змінюються ялицево-смерековими лісами, а вище 1700 м — сосновим криволіссям і субальпійськими луками. Південно-західні схили зайняті вічнозеленою середземноморською рослинністю.
Тваринний світ
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
Див. також
Фізико-географічне районування
Примітки
- (босн.) Imamović Mustafa. Historija Bošnjaka. — Sarajevo: BZK Preporod, 1996.
- (англ.) Malcolm Noel. Bosnia A Short History. — New York University Press, 1994.
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Боснії і Герцеговини |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosniya i Gercegovina krayina Pivdenno Shidnoyi Yevropi na Balkanskomu pivostrovi Krayina maye vihid do uzberezhzhya Adriatichnogo morya Mezhuye z slov yanskimi krayinami Horvatiyeyu Serbiyeyu Chornogoriyeyu Plosha krayini stanovit 51 197 km Znimok teritoriyi Bosniyi i Gercegovini z kosmosu gruden 2002 rokuNazvaNazva krayini Bosniya i Gercegovina bosn Bosna i Hercegovina serb Bosna i Hercegovina horv Bosna i Hercegovina skladayetsya z dvoh toponimiv okremih teritorij velikoyi pivnichnoyi chastini Bosniya j menshoyi pivdennoyi Gercegovini Nazva Bosniya vpershe zgaduyetsya v politiko geografichnomu traktati Kostyantina Bagryanorodnogo Pro upravlinnya imperiyeyu mizh 948 i 952 rokami n e v yakomu opisuyetsya malenka krayina Bosona Boswna Imovirno pivnichna chastina suchasnoyi krayini nazvana na chest richki Bosna Filolog pripuskaye sho gidronim maye indoyevropejske korinnya bos abo bogh sho oznachaye richka sho bizhit Inshi teoriyi vivodyat nazvu krayini vid lat Bosina kordon abo vid slov yanskogo korinnya Z pohodzhennyam nazvi Gercegovina pov yazuyut istorichni podiyi u 1440 h rokah v Zahumle gora Hum poblizu Ci zemli buli priyednani do Bosniyi yakoyu keruvav verhovnij voyevoda U dokumenti nadislanomu imperatoru 1448 roku vin pidpisavsya yak Gercog Svyatogo Savi Volodar Zahumle i Primor ya Velikij knyaz Bosniyi Vidtak region stav nazivatis yak Gercegovina tobto gercogstvo Zgodom teritoriya uvijshla do skladu Osmanskoyi imperiyi yak sandzhak Gercegovina u skladi Bosnijskogo eyaletu Korotkij chas u 1830 h rokah isnuvala yak okremij napivsamostijnij eyalet Gercegovina U 1850 h rokah pislya smerti jogo pravitelya vizira dva eyaleti buli ob yednani v yedinu krayinu RoztashuvannyaBosniya i Gercegovina na pivdni zahodi j shodi mezhuye z Horvatiyeyu 932 km na shodi z Serbiyeyu 357km na pivdennomu shodi z Chornogoriyeyu 249 km Krajni punkti Dokladnishe Krajni punkti Bosniyi i Gercegovini Pn gromada Kozarska Dubicya 45 16 pn sh 16 55 sh d Pd gromada Trebinye 42 33 pn sh 18 32 sh d Zh selo Bugar 44 49 pn sh 15 44 sh d Sh gromada Bratunac 44 03 pn sh 19 37 sh d GeologiyaDokladnishe Dokladnishe Sejsmichnist Bosniyi i Gercegovini Bosniya i Gercegovina roztashovana v mezhah Alpijsko Gimalajskogo ruhomogo poyasa Relyef krayini utvorivsya pid chas alpijskoyi skladchastosti i prodovzhuye utvoryuvatis pid diyeyu suchasnih endogennih tektonichnih ruhiv Ce poyasnyuye visoku sejsmichnist Dinarskogo nagir ya Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Bosniyi i Gercegovini bagati boksitami middyu svincem cinkom hromom kobaltom margancem lignitu burim vugillyam zaliznimi rtutnimi rudami kam yanoyu sillyu Takozh sered korisnih kopalin varto vidznachiti glinu gips pisok RelyefTopografichna karta Bosniyi i Gercegovini Dokladnishe Majzhe vsya teritoriya Bosniyi i Gercegovini za vinyatkom pivnochi lezhit v mezhah Dinarskogo nagir ya silno rozchlenovani hrebti yakogo tyagnutsya paralelno z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Mizh hrebtami vityagnuti mizhgirski ulogovini v yakih roztashovana bilshist naselenih punktiv krayini Visota hrebtiv znizhuyetsya vid centru do kordonu z Horvatiyeyu na pivnochi i pivdni Najvisha vershina krayini gora 2386 m U gorah skladenih vapnyakovimi tovshami poshireni karstovi formi relyefu karstovi pecheri pidzemni richki karri a v mizhgirskih ulogovinah obshirni karstovi polya najbilshe plosheyu 405 km Na pivnochi v dolini richki Sava lezhit pivdenna chastina Serednodunajskoyi nizovini Gori Dokladnishe Gora Maglich Gora Yahorina Gora Belashnicya Gora Igman Gora Voluyak Uzberezhzhya Bosniya i Gercegovina maye nevelikij vihid do Adriatichnogo morya na pivdni Dinarskogo nagir ya v rajoni mista Neum priberezhni vodi nalezhat Horvatiyi KlimatDokladnishe Na bilshij chastini teritoriyi Bosniyi i Gercegovini klimat pomirno kontinentalnij z teplim litom i pomirno proholodnoyu zimoyu Na pivdennomu zahodi krayini klimat subtropichnij seredzemnomorskij z suhim zharkim litom i teployu vologoyu zimoyu V kontinentalnij chastini opadi vipadayut rivnomirno protyagom roku 800 100 mm na rivninah i 1500 1800 mm v gorah v priadriatichnij chastini za rik vipadaye 1600 mm opadiv z maksimumom u listopadi grudni GidrografiyaDokladnishe Richki Dokladnishe Richki respubliki techut do Dunayu 75 i Adriatichnogo morya 25 Na pivnich techut richki Vrbas Bosna Drina sho vpadayut v Savu Richka Neretva vpadaye v Adriatichne more Na girskih richkah sho volodiyut velikim gidroenergetichnim potencialom pobudovano blizko 30 GES Ozera Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Lisi zajmayut blizko polovini teritoriyi krayini v osnovnomu v gorah Silskogospodarski ugiddya vitisnili lisi z rivnin U nizhnomu poyasi gir na pivnichnih shilah rostut shirokolistyani lisi vishe 900 m voni zminyuyutsya yalicevo smerekovimi lisami a vishe 1700 m sosnovim krivolissyam i subalpijskimi lukami Pivdenno zahidni shili zajnyati vichnozelenoyu seredzemnomorskoyu roslinnistyu Tvarinnij svitDokladnishe Stihijni liha ta ekologichni problemiOhorona prirodiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Bosniyi i Gercegovini Div takozh BiyambareFiziko geografichne rajonuvannyaPrimitki bosn Imamovic Mustafa Historija Bosnjaka Sarajevo BZK Preporod 1996 angl Malcolm Noel Bosnia A Short History New York University Press 1994 LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Bosniyi i Gercegovini