Ртутні руди (рос. ртутные руды, англ. mercury ores; нім. Quecksilbererze n pl) — природні мінеральні утворення, що вміщують ртуть у концентраціях, при яких їх використання технічно можливе та економічно доцільне.
Класифікація
Руди за вмістом ртуті поділяються на:
- дуже багаті (5-10 %),
- багаті (до 1 %),
- рядові (0,2-0,3 %),
- бідні (0,06-0,12 %),
- убогі (0,02-0,05 %),
- ртутьвмісні (0,00001-0,01 %).
В світі відомі наступні типи ртутних родовищ: телетермальні, вулканогенні, плутоногенні, розсипні, ртутьвміщуючі сульфідних і вугільних родовищ. Головне промислове значення мають телетермальні та вулканогенні.
Ртутні мінерали
Головний рудний мінерал — кіновар (86,2 % ртуті), другорядні — метацинабарит, самородна ртуть, лівінгстоніт, кордероїт, , ртутьвмісні сульфосолі міді, стибію, арсену і сфалерит. За технол. властивостями вони поділяються на монометалічні, комплексні і ртутьвмісні. Монометалічні ртутні руди складені зазвичай кіновар'ю; рідше — метацинабаритом, самородною ртуттю, кордероїтом і макдермітитом в асоціації з кварцом і ін. модифікаціями кремнезему, карбонатами, іноді також з глинистими мінералами і флюоритом. Вміст ртуті в комплексних рудах рідко перевищує 0,1 %. Це зумовлює економічну доцільність їх переробки лише при умові одночасного вилучення декількох корисних компонентів: ртуті і стибію, ртуті і вольфраму, ртуті і міді та ін.
Ртуть може вилучатися попутно з кам'яного вугілля, сульфідних руд, нафти, газу, цементної і флюсової сировини. Морфологія рудних тіл складна: виділяються пластоподібні і контактові поклади, жили, гнізда і штокверки. Їх об'єм від перших м³ до багатьох сотень тис. м³.
Промислові типи ртутних родовищ
1 тип. Великі пластові, жильні та лінзоподібні метасоматичні поклади кіноварних руд. Середній вміст ртуті 0,3-1,0 %, мінімальний — до 0,15 %, максимальний 5-8 %. Запаси родовищ цього типу складають сотні тис. т металу. В них видобувають бл. 50 % світового видобутку ртуті. Приклади: Альмаден (Іспанія), Монте-Альміата (Італія), Ідрія (Югославія), Хуанкавеліка (Перу), Микитівське (Україна), Сахалінське (РФ) тощо.
2 тип. Невеликі штокверки, дрібні гнізда, тріщинні жили кіноварних вкраплених та прожилкових руд у різних породах. Запаси кожного з таких родовищ невеликі. Мінімальний вміст ртуті в них 0,2 %. Приклади: родовища Киргизстану, Китаю, Нью-Альмаден та Нью-Ідрія (Каліфорнія, США).
У генетичному відношенні ртутні родовища поділяють на плутоногенні (або гідротермальні), телетермальні і вулканогенні. Крім того, значна роль у видобутку ртуті належить ртутно-золотоносним, ртутно-стибій-флуоритовим та ртутно-вольфрамовим комплексним рудам. Видобуток ртутних руд здійснюється в основному підземним способом шахтами і в менших обсягах кар'єрами. Глибина розробки досягає 800 м і більше, хоч основна маса ртутних руд залягає ближче до поверхні. Ртутні руди збагачуються пірометалургійним способом, а при переробці комплексних руд застосовують комбіновані технології, що включають гравітаційно-флотаційне збагачення і пірометалургійні процеси. Найзначнішими запасами ртутних руд володіють: Іспанія, Італія, США, Туреччина, Алжир. На території України є Микитівське родовище ртутних руд у Донецькій області (99 % запасів країни), а також родовища на Закарпатті (Вишківське рудне поле). Постачальниками ртуті на світовий ринок у кінці ХХ ст. були Іспанія, США, Алжир, Туреччина, Мексика і ін. країни. На початку XXI ст. основні країни-постачальники ртуті: Іспанія, Алжир, Киргизстан, Китай. В унікальних родовищах (Альмаден в Іспанії) укладено понад 1000 тис. т металу, дуже великих 100–25 тис. т, великих 25–10 тис. т, середніх 10–3 тис. т і дрібних менше 3 тис. т.
Серед промислових родовищ ртутних руд виділяють: плутоногенні гідротермальні, вулканогенні гідротермальні і стратиформні.
Плутоногенні гідротермальні родовища відомі в Забайкаллі (Барун-Шивея, Ільдікан), Середній Азії (Тепар) і Гірському Алтаї (Чаган-Узун), в Китаї (Восі), Ірландії (Гортдрам), Туреччині (Гюмюслер), Тунісі (Джабель-Аджа) і США (Нью-Альмаден, Нью-Ідрія). Залягають серед теригенних, карбонатних, гранітоїдних, ультраосновних і метаморфічних порід. Рудні тіла мають жильну, трубоподібну, лінзовидну, штокверкову і гніздову форми. Представлені двома головними рудними формаціями: 1) кварц-хлорит-серицит-кіноварною (родов. Барун-Шивея і Ільдікан в Забайкаллі, Тепар в Середній Азії, Восі в Китаї, Гортдрам в Ірландії, Гюмюслер в Туреччині і Джабель-Аджа в Тунісі; 2) магнезіально-карбонатно-кіноварною або лиственітовою (родов. Чаган-Узун у Гірському Алтаї, Нью-Альмаден і Нью-Ідрія в США. Головний рудний мінерал — кіновар, другорядні — пірит, арсенопірит і антимоніт.
Вулканогенні гідротермальні родовища відомі на Чукотці (Пламенноє), Камчатці (Чемпура, Апапель), в Приамур'ї (Ланське), Середній Азії (Аксагата), Закарпатті (Україна) (Великий Шаян, Боркут); в Італії (Монте-Аміата), Словенія (Ідрія), Алжирі (Іслаїм), Туреччині (Казизмах), Японії (Ітомука) і США (Мак-Дерміт, Опаліт, Кордеро, Сульфур-Бенк). Рудні тіла мають жильну, штокверкову, трубовидну, гніздову, лінзовидну, пластоподібну і складніші форми. Залягання рудних тіл, як правило, круте. Розміри рудних тіл зазвичай незначні — сотні метрів за простяганням при потужності декілька метрів — перші десятки метрів; за падінням — до 200–250 м, хоч на великих родовищах (Монте-Аміата) вони простежуються до глибини бл. 1 км. Серед ртутних мінералів нарівні з кіновар'ю зустрічаються метацинабарит і самородна ртуть, іноді — каломель і кордероїт, рідше — реальгар, аурипігмент, антимоніт, марказит, пірит, ґаленіт, сфалерит, халькопірит, арґентит, піраргірит, сріблясте золото і срібло. Вміст ртуті змінюється від 5-3 % в багатих рудах і до 0,2-0,1 % в бідних.
Стратиформні родовища на Донбасі (Микитівка), в Середній Азії (Хайдаркан, Чаувай), на Кавказі (Сахалінське), Республіка Саха, РФ (Левосакинджин), Іспанії (Альмаден), Китаї (Ваньшань), Перу (Хуанкавеліка). Рудні тіла представлені головним чином пластовими покладами і лінзами серед пористих пісковиків або вапняків. З цими покладами зв'язані січні рудні тіла у вигляді жил і штокверків. Потужність рудоносних горизонтів змінюється від декількох метрів до 30–40 м, вони простежуються на сотні метрів — перші кілометри за простяганням і до 800–1000 м за падінням із збереженням типу зруденіння, але із зменшенням потужності рудних тіл і вмісту ртуті: на верхніх горизонтах він іноді досягає 10-15 %, на глибині — бл. 1 %. Зустрічаються багатоярусні рудні поклади. Головний рудний мінерал — кіновар, місцями антимоніт.
Цікаво
Випробування ртутних руд (добування з них ртуті) описано в ряді давніх джерел. Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який саме присвячений опису добування ртуті з руди:
Ртутну руду слід випробувати так. З однією частиною роздробленої руди змішай три частини вугільного порошку і жменю солі. Суміш помісти в тигель, горщик або жбан, прикрий кришкою і замаж її глиною. Посудину постав на розпалене вугілля і після того як вона розігріється до червоного, вийми, бо якщо ти будеш продовжувати її нагрівати, ртуть випарується з суміші разом з димом. Нарешті, сама ртуть буде тобою знайдена на дні остиглого тигля або іншої посудини, в яку ти помістив випробувану руду.
Ртутні руди плавлять у подвійних чи одиночних тиглях. Верхня частина подвійного тигля схожа на скляну посудину, в яку наливають сечу для огляду її лікарем, причому ця частина донизу звужується. Нижня частина є посудиною, схожою на горщик, в якому чоловіки і жінки готують сир, але більшого розміру. Нижню посудину необхідно до країв закопати в землю чи золу. Руду, роздроблену на дрібні шматки, кладуть у верхні посудини і щільно закупорюють їх мохом. Після цього їх перевертають дном догори та вставляють в отвори нижніх посудин. Щілину в місці з'єднання обох посудин промазують глиною для того, щоб ртуть, що виділяється в них, не могла випаруватися... Зазвичай у землі встановлюють 700 подвійних горщиків. З усіх боків їх повинна оточувати суміш подрібненої землі з вугіллям, з якої верхні горщики виступають на ¼ фута. По обидва боки горна кладуть брили породи, а на них жердини і поперечні жердини. Жердини не повинні торкатися горщиків, оскільки інакше полум'я нагріє ртуть і остання проникатиме через міхи в нижні горщики. Якщо руда плавиться у верхніх горщиках, ртуть витікає з них у нижні горщики.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rtutni rudi ros rtutnye rudy angl mercury ores nim Quecksilbererze n pl prirodni mineralni utvorennya sho vmishuyut rtut u koncentraciyah pri yakih yih vikoristannya tehnichno mozhlive ta ekonomichno docilne KlasifikaciyaRudi za vmistom rtuti podilyayutsya na duzhe bagati 5 10 bagati do 1 ryadovi 0 2 0 3 bidni 0 06 0 12 ubogi 0 02 0 05 rtutvmisni 0 00001 0 01 V sviti vidomi nastupni tipi rtutnih rodovish teletermalni vulkanogenni plutonogenni rozsipni rtutvmishuyuchi sulfidnih i vugilnih rodovish Golovne promislove znachennya mayut teletermalni ta vulkanogenni Rtutni mineraliKinovar z Ukrayini Muzej prirodnichoyi istoriyi Karnegi Pittsburg Pensilvaniya SShA Golovnij rudnij mineral kinovar 86 2 rtuti drugoryadni metacinabarit samorodna rtut livingstonit korderoyit rtutvmisni sulfosoli midi stibiyu arsenu i sfalerit Za tehnol vlastivostyami voni podilyayutsya na monometalichni kompleksni i rtutvmisni Monometalichni rtutni rudi skladeni zazvichaj kinovar yu ridshe metacinabaritom samorodnoyu rtuttyu korderoyitom i makdermititom v asociaciyi z kvarcom i in modifikaciyami kremnezemu karbonatami inodi takozh z glinistimi mineralami i flyuoritom Vmist rtuti v kompleksnih rudah ridko perevishuye 0 1 Ce zumovlyuye ekonomichnu docilnist yih pererobki lishe pri umovi odnochasnogo viluchennya dekilkoh korisnih komponentiv rtuti i stibiyu rtuti i volframu rtuti i midi ta in Rtut mozhe viluchatisya poputno z kam yanogo vugillya sulfidnih rud nafti gazu cementnoyi i flyusovoyi sirovini Morfologiya rudnih til skladna vidilyayutsya plastopodibni i kontaktovi pokladi zhili gnizda i shtokverki Yih ob yem vid pershih m do bagatoh soten tis m Promislovi tipi rtutnih rodovish1 tip Veliki plastovi zhilni ta linzopodibni metasomatichni pokladi kinovarnih rud Serednij vmist rtuti 0 3 1 0 minimalnij do 0 15 maksimalnij 5 8 Zapasi rodovish cogo tipu skladayut sotni tis t metalu V nih vidobuvayut bl 50 svitovogo vidobutku rtuti Prikladi Almaden Ispaniya Monte Almiata Italiya Idriya Yugoslaviya Huankavelika Peru Mikitivske Ukrayina Sahalinske RF tosho 2 tip Neveliki shtokverki dribni gnizda trishinni zhili kinovarnih vkraplenih ta prozhilkovih rud u riznih porodah Zapasi kozhnogo z takih rodovish neveliki Minimalnij vmist rtuti v nih 0 2 Prikladi rodovisha Kirgizstanu Kitayu Nyu Almaden ta Nyu Idriya Kaliforniya SShA U genetichnomu vidnoshenni rtutni rodovisha podilyayut na plutonogenni abo gidrotermalni teletermalni i vulkanogenni Krim togo znachna rol u vidobutku rtuti nalezhit rtutno zolotonosnim rtutno stibij fluoritovim ta rtutno volframovim kompleksnim rudam Vidobutok rtutnih rud zdijsnyuyetsya v osnovnomu pidzemnim sposobom shahtami i v menshih obsyagah kar yerami Glibina rozrobki dosyagaye 800 m i bilshe hoch osnovna masa rtutnih rud zalyagaye blizhche do poverhni Rtutni rudi zbagachuyutsya pirometalurgijnim sposobom a pri pererobci kompleksnih rud zastosovuyut kombinovani tehnologiyi sho vklyuchayut gravitacijno flotacijne zbagachennya i pirometalurgijni procesi Najznachnishimi zapasami rtutnih rud volodiyut Ispaniya Italiya SShA Turechchina Alzhir Na teritoriyi Ukrayini ye Mikitivske rodovishe rtutnih rud u Doneckij oblasti 99 zapasiv krayini a takozh rodovisha na Zakarpatti Vishkivske rudne pole Postachalnikami rtuti na svitovij rinok u kinci HH st buli Ispaniya SShA Alzhir Turechchina Meksika i in krayini Na pochatku XXI st osnovni krayini postachalniki rtuti Ispaniya Alzhir Kirgizstan Kitaj V unikalnih rodovishah Almaden v Ispaniyi ukladeno ponad 1000 tis t metalu duzhe velikih 100 25 tis t velikih 25 10 tis t serednih 10 3 tis t i dribnih menshe 3 tis t Sered promislovih rodovish rtutnih rud vidilyayut plutonogenni gidrotermalni vulkanogenni gidrotermalni i stratiformni Plutonogenni gidrotermalni rodovisha vidomi v Zabajkalli Barun Shiveya Ildikan Serednij Aziyi Tepar i Girskomu Altayi Chagan Uzun v Kitayi Vosi Irlandiyi Gortdram Turechchini Gyumyusler Tunisi Dzhabel Adzha i SShA Nyu Almaden Nyu Idriya Zalyagayut sered terigennih karbonatnih granitoyidnih ultraosnovnih i metamorfichnih porid Rudni tila mayut zhilnu trubopodibnu linzovidnu shtokverkovu i gnizdovu formi Predstavleni dvoma golovnimi rudnimi formaciyami 1 kvarc hlorit sericit kinovarnoyu rodov Barun Shiveya i Ildikan v Zabajkalli Tepar v Serednij Aziyi Vosi v Kitayi Gortdram v Irlandiyi Gyumyusler v Turechchini i Dzhabel Adzha v Tunisi 2 magnezialno karbonatno kinovarnoyu abo listvenitovoyu rodov Chagan Uzun u Girskomu Altayi Nyu Almaden i Nyu Idriya v SShA Golovnij rudnij mineral kinovar drugoryadni pirit arsenopirit i antimonit Vulkanogenni gidrotermalni rodovisha vidomi na Chukotci Plamennoye Kamchatci Chempura Apapel v Priamur yi Lanske Serednij Aziyi Aksagata Zakarpatti Ukrayina Velikij Shayan Borkut v Italiyi Monte Amiata Sloveniya Idriya Alzhiri Islayim Turechchini Kazizmah Yaponiyi Itomuka i SShA Mak Dermit Opalit Kordero Sulfur Benk Rudni tila mayut zhilnu shtokverkovu trubovidnu gnizdovu linzovidnu plastopodibnu i skladnishi formi Zalyagannya rudnih til yak pravilo krute Rozmiri rudnih til zazvichaj neznachni sotni metriv za prostyagannyam pri potuzhnosti dekilka metriv pershi desyatki metriv za padinnyam do 200 250 m hoch na velikih rodovishah Monte Amiata voni prostezhuyutsya do glibini bl 1 km Sered rtutnih mineraliv narivni z kinovar yu zustrichayutsya metacinabarit i samorodna rtut inodi kalomel i korderoyit ridshe realgar auripigment antimonit markazit pirit galenit sfalerit halkopirit argentit pirargirit sriblyaste zoloto i sriblo Vmist rtuti zminyuyetsya vid 5 3 v bagatih rudah i do 0 2 0 1 v bidnih Stratiformni rodovisha na Donbasi Mikitivka v Serednij Aziyi Hajdarkan Chauvaj na Kavkazi Sahalinske Respublika Saha RF Levosakindzhin Ispaniyi Almaden Kitayi Vanshan Peru Huankavelika Rudni tila predstavleni golovnim chinom plastovimi pokladami i linzami sered poristih piskovikiv abo vapnyakiv Z cimi pokladami zv yazani sichni rudni tila u viglyadi zhil i shtokverkiv Potuzhnist rudonosnih gorizontiv zminyuyetsya vid dekilkoh metriv do 30 40 m voni prostezhuyutsya na sotni metriv pershi kilometri za prostyagannyam i do 800 1000 m za padinnyam iz zberezhennyam tipu zrudeninnya ale iz zmenshennyam potuzhnosti rudnih til i vmistu rtuti na verhnih gorizontah vin inodi dosyagaye 10 15 na glibini bl 1 Zustrichayutsya bagatoyarusni rudni pokladi Golovnij rudnij mineral kinovar miscyami antimonit CikavoViprobuvannya rtutnih rud dobuvannya z nih rtuti opisano v ryadi davnih dzherel Navodimo urivok z praci Georga Agrikoli De Re Metallica 1556 r yakij same prisvyachenij opisu dobuvannya rtuti z rudi Rtutnu rudu slid viprobuvati tak Z odniyeyu chastinoyu rozdroblenoyi rudi zmishaj tri chastini vugilnogo poroshku i zhmenyu soli Sumish pomisti v tigel gorshik abo zhban prikrij krishkoyu i zamazh yiyi glinoyu Posudinu postav na rozpalene vugillya i pislya togo yak vona rozigriyetsya do chervonogo vijmi bo yaksho ti budesh prodovzhuvati yiyi nagrivati rtut viparuyetsya z sumishi razom z dimom Nareshti sama rtut bude toboyu znajdena na dni ostiglogo tiglya abo inshoyi posudini v yaku ti pomistiv viprobuvanu rudu Rtutni rudi plavlyat u podvijnih chi odinochnih tiglyah Verhnya chastina podvijnogo tiglya shozha na sklyanu posudinu v yaku nalivayut sechu dlya oglyadu yiyi likarem prichomu cya chastina donizu zvuzhuyetsya Nizhnya chastina ye posudinoyu shozhoyu na gorshik v yakomu choloviki i zhinki gotuyut sir ale bilshogo rozmiru Nizhnyu posudinu neobhidno do krayiv zakopati v zemlyu chi zolu Rudu rozdroblenu na dribni shmatki kladut u verhni posudini i shilno zakuporyuyut yih mohom Pislya cogo yih perevertayut dnom dogori ta vstavlyayut v otvori nizhnih posudin Shilinu v misci z yednannya oboh posudin promazuyut glinoyu dlya togo shob rtut sho vidilyayetsya v nih ne mogla viparuvatisya Zazvichaj u zemli vstanovlyuyut 700 podvijnih gorshikiv Z usih bokiv yih povinna otochuvati sumish podribnenoyi zemli z vugillyam z yakoyi verhni gorshiki vistupayut na futa Po obidva boki gorna kladut brili porodi a na nih zherdini i poperechni zherdini Zherdini ne povinni torkatisya gorshikiv oskilki inakshe polum ya nagriye rtut i ostannya pronikatime cherez mihi v nizhni gorshiki Yaksho ruda plavitsya u verhnih gorshikah rtut vitikaye z nih u nizhni gorshiki Div takozhRtut Istoriya vidkrittya i osvoyennya ukrayinskih rtutnih rud Mikitivske rodovishe rtutiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020