Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія відкриття і освоєння українських ртутних руд
У 1879 р. донбаський гірничий інженер, управляючий Чегарської вугільної копальні зовсім випадково відкрив ртутні руди неподалік залізничної станції Микитівка на щойно побудованій Азовсько-Харківсько-Курській магістралі.
Обставини відкриття Микитівських ртутних руд
Міненков очікував поїзд на Харків, часу було вдосталь і він вирішив пройтися по пристанційному селищу. Прогулюючись, звернув увагу на кам’яні паркани вздовж вулиці, складені брилами пісковику з характерними червоними вкрапленнями. З цього ж каменя було виконано і перон станції. Розпитав місцевих мешканців і встановив де знаходяться каменоломні, — виявилося, що у 4-х верстах від залізниці. Це були давні шахти глибиною 12-20 метрів, просто «набиті кіновар’ю і ртутною рудою». Поряд з каменоломнями А.Міненков виявив покинутий старовинний рудник кіноварі, побудований, імовірно, ще давніми праслов’янами.
Аркадій Васильович звернувся зі своїм відкриттям до відомого гірничого інженера і практика О.А. Ауербаха. Вони з Міненковим, розуміючи важливість відкриття, але не маючи достатнього досвіду видобутку і переробки руд ртуті, поїхали до Австрії та Іспанії, на той період — світових центрів видобутку ртуті.
Перші рудники ртуті в Україні
Повернувшись, Ауербах і Міненков вирішують побудувати у Микитівці рудник, завод «по перегонці ртуті» і поселення для робітників. Підключивши інших компаньйонів, вони організували «Товариство ртутного виробництва «О. Ауербах і Ко». Ртутновидобувний комплекс назвали іменем дружини Ауербаха — «Софіївський», до нього крім заводу входили ртутні шахти «Софія», «Чегарники», «Железнянка», а пізніше і вугільні шахти. Будівництво заводу розпочали весною 1886 р., а вже 14 грудня випалили першу партію ртутної руди. У 1889 р. побудовано рудник № 5 «Альберт», у 1897 р. побудована шахта № 7 «Альфред». До речі, з описом першого Микитівського ртутного заводу авторства О. Ауербаха можна ознайомитися в «Горном журнале» за 1888 рік.
Тільки за 1897 р. було видобуто 5,8 млн пудів (95000 т) руди, виплавлено 37600 пудів (626,6 тонни) ртуті. Справа пішла так добре, що Микитівський завод не тільки забезпечив всю країну ртуттю, але й почав її експортувати, витісняючи з міжнародного ринку австрійську та іспанську продукцію. Лондонський банк Ротшильда, який володів найбільшою у світі ртутною копальнею в Іспанії (родовище Альмаден), запропонував Ауербаху продати підприємство. Але на загальних зборах Акціонерного товариства вирішили відмовити в цьому банку Ротшильда.
Цікавою є інформація про побут шахтарів і робітників, які видобували і переробляли ртуть. Для службовців було побудовано 5 двоквартирних будинків по 3 кімнати у кожній квартирі, для кваліфікованих робітників — 12 таких же будинків по 2 кімнати на квартиру. Сімейні некадрові робітників мали будинки-землянки. Неодружені робітники жили в 5 великих казармах. Опалення (вугілля) і вода, а також ліки були безплатними. Пізніше побудували лікарню і школу. Всім 20-го числа кожного місяця виплачувалася заробітна плата, до Великодня і Різдва видавали «нагородні» у розмірі зарплати.
Наприкінці XIX ст. ситуація погіршується. У 1897 р. Акціонерне товариство покидає його досвідчений співзасновник А. Міненков, достойної заміни якому не знайшлося. У січні 1899 р. на шахті «Софія» виникла пожежа, яка завдала копальні великої шкоди, шахту затопили і вона випала з виробничого циклу. О. Ауербах, економічно оцінивши ситуацію, частково переорієнтовується на видобування вугілля.
На початку XX ст. розвитку ртутної справи завадила спершу економічна криза в Росії у 1900-1902 рр., а потім російсько-японська війна 1904-1905 рр. Восени 1906 р. на зборах акціонерів вирішили шукати нових солідних підприємців для продажу або здачі у оренду ртутних і вугільних копалень. Такий багатий інвестор знайшовся — купець Животовський уклав з Товариством договір оренди вугільних копалень на 12 років.
1907 р. у Брюсселі купцем Животовським засноване акціонерне товариство «Оренда вугільних копалень О. Ауербаха», пакетом акцій якого володів також Азово-Донський банк. Це Товариство у1908-1910 рр. експлуатувало тільки вугільні копальні, але не витримало удару кризи і самоліквідувалося. Ртутні копальні з 1908 р. були законсервовані, шахти затоплені. До 1912 р. ртуть не видобувається і не виробляється.
Розвиток видобутку ртуті в Україні
У 1912-1913 рр. відбувається економічний підйом, «Акціонерне товариство О. Ауербаха» розвідує нові поклади ртутних руд, купує вугільні копальні. Ухвалене рішення про будівництво нового ртутнопереробного заводу, до чого підключається австрійська фірма «Аухаген». Але Перша світова війна 1914-1918 рр. порушує всі ці плани. У 1915 р. на недобудованому заводі починають виготовляти ртуть для військової промисловості. У 1916 р. помирає інженер і промисловець О. Ауербах, який зумів поставити вітчизняне ртутне виробництво на сучасну (для того часу) науково-технічну основу.
У 1917 р. акціонерне товариство «Ртутное и угольное дело А. Ауэрбаха и Ко» припинило своє існування, а 1918 р. воно було націоналізоване. У 1927 р. Микитівські ртутні підприємства разом з вугільними перетворені на єдиний комплекс — «Микитівський ртутний комбінат». У 1957 р. почалася реконструкція комбінату і його розширення, організовано видобуток руд найдешевшим — відкритим способом (це менш екологічний спосіб видобутку, ніж шахтний, але екологія видобутку і переробки микитівської ртутної руди — це зовсім інша розмова). У 1960-х роках вітчизняна ртутна промисловість, в основному «Микитівський ртутний комбінат», повністю задовольняли потреби СРСР у чистій ртуті, при цьому експортували її у Велику Британію, Францію, ФРН, Швейцарію, Голландію, Японію. «Микитівський ртутний комбінат» навіть випередив США за виробництвом «живого срібла».
Сучасний час
Наприкінці XX ст. потреба у ртуті суттєво зменшилася — винайдені нові, менш токсичні препарати у медицині і техніці. Пострадянські країни, в тому числі і Україну, охопила затяжна криза, «Микитівський ртутний комбінат» визнано банкрутом, працювала ліквідаційна комісія.
У 2001 р. завод знову відновив свою роботу. Сьогодні працює ВАТ «Микитртуть», яке спеціалізується на виробництві металічної ртуті марок: Р-0, Р-1, Р-2.
Див. також
Література
- Гайко Г.І, Білецький В. С. Нарис історії гірництва в Україні. К.: ТОВ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2022. — 194 с.
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Миненков А. В. Месторождения киновари в Донецком бассейне / А. В. Миненков // Южнорусский горный листок. — 1881. — № 6. — С. 114—118.
- Миненков А. В. Ртутне руды в Донецком бассейне / А. В. Миненков // Южнорусский горный листок. — 1884. — № 86. — С. 1019—1026.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya vidkrittya i osvoyennya ukrayinskih rtutnih rud Shahta Sofiya Tovaristvo rtutnogo virobnictva O Auerbah i Ko Pochatok XX st Rtutnij rudnik Akcionernogo tovaristva Rtutna i vugilna sprava Auerbaha i Ko Litografiya pochatku XX st U 1879 r donbaskij girnichij inzhener upravlyayuchij Chegarskoyi vugilnoyi kopalni zovsim vipadkovo vidkriv rtutni rudi nepodalik zaliznichnoyi stanciyi Mikitivka na shojno pobudovanij Azovsko Harkivsko Kurskij magistrali Obstavini vidkrittya Mikitivskih rtutnih rudMinenkov ochikuvav poyizd na Harkiv chasu bulo vdostal i vin virishiv projtisya po pristancijnomu selishu Progulyuyuchis zvernuv uvagu na kam yani parkani vzdovzh vulici skladeni brilami piskoviku z harakternimi chervonimi vkraplennyami Z cogo zh kamenya bulo vikonano i peron stanciyi Rozpitav miscevih meshkanciv i vstanoviv de znahodyatsya kamenolomni viyavilosya sho u 4 h verstah vid zaliznici Ce buli davni shahti glibinoyu 12 20 metriv prosto nabiti kinovar yu i rtutnoyu rudoyu Poryad z kamenolomnyami A Minenkov viyaviv pokinutij starovinnij rudnik kinovari pobudovanij imovirno she davnimi praslov yanami Arkadij Vasilovich zvernuvsya zi svoyim vidkrittyam do vidomogo girnichogo inzhenera i praktika O A Auerbaha Voni z Minenkovim rozumiyuchi vazhlivist vidkrittya ale ne mayuchi dostatnogo dosvidu vidobutku i pererobki rud rtuti poyihali do Avstriyi ta Ispaniyi na toj period svitovih centriv vidobutku rtuti Pershi rudniki rtuti v UkrayiniPovernuvshis Auerbah i Minenkov virishuyut pobuduvati u Mikitivci rudnik zavod po peregonci rtuti i poselennya dlya robitnikiv Pidklyuchivshi inshih kompanjoniv voni organizuvali Tovaristvo rtutnogo virobnictva O Auerbah i Ko Rtutnovidobuvnij kompleks nazvali imenem druzhini Auerbaha Sofiyivskij do nogo krim zavodu vhodili rtutni shahti Sofiya Chegarniki Zheleznyanka a piznishe i vugilni shahti Budivnictvo zavodu rozpochali vesnoyu 1886 r a vzhe 14 grudnya vipalili pershu partiyu rtutnoyi rudi U 1889 r pobudovano rudnik 5 Albert u 1897 r pobudovana shahta 7 Alfred Do rechi z opisom pershogo Mikitivskogo rtutnogo zavodu avtorstva O Auerbaha mozhna oznajomitisya v Gornom zhurnale za 1888 rik Tilki za 1897 r bulo vidobuto 5 8 mln pudiv 95000 t rudi viplavleno 37600 pudiv 626 6 tonni rtuti Sprava pishla tak dobre sho Mikitivskij zavod ne tilki zabezpechiv vsyu krayinu rtuttyu ale j pochav yiyi eksportuvati vitisnyayuchi z mizhnarodnogo rinku avstrijsku ta ispansku produkciyu Londonskij bank Rotshilda yakij volodiv najbilshoyu u sviti rtutnoyu kopalneyu v Ispaniyi rodovishe Almaden zaproponuvav Auerbahu prodati pidpriyemstvo Ale na zagalnih zborah Akcionernogo tovaristva virishili vidmoviti v comu banku Rotshilda Cikavoyu ye informaciya pro pobut shahtariv i robitnikiv yaki vidobuvali i pereroblyali rtut Dlya sluzhbovciv bulo pobudovano 5 dvokvartirnih budinkiv po 3 kimnati u kozhnij kvartiri dlya kvalifikovanih robitnikiv 12 takih zhe budinkiv po 2 kimnati na kvartiru Simejni nekadrovi robitnikiv mali budinki zemlyanki Neodruzheni robitniki zhili v 5 velikih kazarmah Opalennya vugillya i voda a takozh liki buli bezplatnimi Piznishe pobuduvali likarnyu i shkolu Vsim 20 go chisla kozhnogo misyacya viplachuvalasya zarobitna plata do Velikodnya i Rizdva vidavali nagorodni u rozmiri zarplati Naprikinci XIX st situaciya pogirshuyetsya U 1897 r Akcionerne tovaristvo pokidaye jogo dosvidchenij spivzasnovnik A Minenkov dostojnoyi zamini yakomu ne znajshlosya U sichni 1899 r na shahti Sofiya vinikla pozhezha yaka zavdala kopalni velikoyi shkodi shahtu zatopili i vona vipala z virobnichogo ciklu O Auerbah ekonomichno ocinivshi situaciyu chastkovo pereoriyentovuyetsya na vidobuvannya vugillya Na pochatku XX st rozvitku rtutnoyi spravi zavadila spershu ekonomichna kriza v Rosiyi u 1900 1902 rr a potim rosijsko yaponska vijna 1904 1905 rr Voseni 1906 r na zborah akcioneriv virishili shukati novih solidnih pidpriyemciv dlya prodazhu abo zdachi u orendu rtutnih i vugilnih kopalen Takij bagatij investor znajshovsya kupec Zhivotovskij uklav z Tovaristvom dogovir orendi vugilnih kopalen na 12 rokiv 1907 r u Bryusseli kupcem Zhivotovskim zasnovane akcionerne tovaristvo Orenda vugilnih kopalen O Auerbaha paketom akcij yakogo volodiv takozh Azovo Donskij bank Ce Tovaristvo u1908 1910 rr ekspluatuvalo tilki vugilni kopalni ale ne vitrimalo udaru krizi i samolikviduvalosya Rtutni kopalni z 1908 r buli zakonservovani shahti zatopleni Do 1912 r rtut ne vidobuvayetsya i ne viroblyayetsya Rozvitok vidobutku rtuti v UkrayiniU 1912 1913 rr vidbuvayetsya ekonomichnij pidjom Akcionerne tovaristvo O Auerbaha rozviduye novi pokladi rtutnih rud kupuye vugilni kopalni Uhvalene rishennya pro budivnictvo novogo rtutnopererobnogo zavodu do chogo pidklyuchayetsya avstrijska firma Auhagen Ale Persha svitova vijna 1914 1918 rr porushuye vsi ci plani U 1915 r na nedobudovanomu zavodi pochinayut vigotovlyati rtut dlya vijskovoyi promislovosti U 1916 r pomiraye inzhener i promislovec O Auerbah yakij zumiv postaviti vitchiznyane rtutne virobnictvo na suchasnu dlya togo chasu naukovo tehnichnu osnovu U 1917 r akcionerne tovaristvo Rtutnoe i ugolnoe delo A Auerbaha i Ko pripinilo svoye isnuvannya a 1918 r vono bulo nacionalizovane U 1927 r Mikitivski rtutni pidpriyemstva razom z vugilnimi peretvoreni na yedinij kompleks Mikitivskij rtutnij kombinat U 1957 r pochalasya rekonstrukciya kombinatu i jogo rozshirennya organizovano vidobutok rud najdeshevshim vidkritim sposobom ce mensh ekologichnij sposib vidobutku nizh shahtnij ale ekologiya vidobutku i pererobki mikitivskoyi rtutnoyi rudi ce zovsim insha rozmova U 1960 h rokah vitchiznyana rtutna promislovist v osnovnomu Mikitivskij rtutnij kombinat povnistyu zadovolnyali potrebi SRSR u chistij rtuti pri comu eksportuvali yiyi u Veliku Britaniyu Franciyu FRN Shvejcariyu Gollandiyu Yaponiyu Mikitivskij rtutnij kombinat navit viperediv SShA za virobnictvom zhivogo sribla Suchasnij chasNaprikinci XX st potreba u rtuti suttyevo zmenshilasya vinajdeni novi mensh toksichni preparati u medicini i tehnici Postradyanski krayini v tomu chisli i Ukrayinu ohopila zatyazhna kriza Mikitivskij rtutnij kombinat viznano bankrutom pracyuvala likvidacijna komisiya U 2001 r zavod znovu vidnoviv svoyu robotu Sogodni pracyuye VAT Mikitrtut yake specializuyetsya na virobnictvi metalichnoyi rtuti marok R 0 R 1 R 2 Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ukrayini Mikitivske rodovishe rtuti RtutLiteraturaGajko G I Bileckij V S Naris istoriyi girnictva v Ukrayini K TOV Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2022 194 s Gajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Minenkov A V Mestorozhdeniya kinovari v Doneckom bassejne A V Minenkov Yuzhnorusskij gornyj listok 1881 6 S 114 118 Minenkov A V Rtutne rudy v Doneckom bassejne A V Minenkov Yuzhnorusskij gornyj listok 1884 86 S 1019 1026