Еялет або пашалик Герцеговина (осман. ایالت هرسك) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1833—1851 роках. Утворився з частини еялету Боснія (на теперішніх землях Боснії і Герцеговини, Чорногорії та Сербії).
Герцеговина | |
Дата створення / заснування | 1833 |
---|---|
Континент | Європа |
Країна | Османська імперія |
Столиця | Мостар |
Замінений на | Боснійський еялет |
На заміну | Боснійський еялет |
Час/дата припинення існування | 1851 |
Координати: 43°19′ пн. ш. 17°48′ сх. д. / 43.317° пн. ш. 17.800° сх. д.
Історія
У 1470 році Герцеговина стає санджаком Румелійського бейлербейства, а у 1580 році — Боснійського. Південні кордони санджака страждали під час численних турецько-венеційських війн. У 1596—1612 та 1737 роках відбувалися потужні повстання місцевого населення проти османської влади.
З початком Боснійського повстання у 1831 році на чолі з Хусейном Градашчевичем розпочався рух за автономію й в Герцеговині. Знать і військовиків останнього підтримував великий візир, намагаючись послабити боснійський рух. На бік султана перейшов герцеговинський військовик Алі-паша Ризванбегович, який підтримав ліквідацію яничарського корпусу (в Стамбулі його знищено у 1826 році). Зрештою у 1833 році було створено самостійний Герцеговинський еялет.
Фактично Герцеговина перетворилося на володіння Алі-паші, який сприяв збереженню влади султанського уряду на кордонах з Боснією, Далмацією та Чорногорією. Також герцеговинські війська сприяли придушенню сербських та інших повстань. У цей період було проведені значні іригаційні роботи, збільшено площі сільськогосподарських земель, запроваджено заходи з відродження землеробства. Водночас Алі-паша навіть листувався з закордонними урядами, намагаючись послабити політичний тиск на еялет. Втім, не досяг значних успіхів. За свідченням європейських мандрівників 1858 року Герцеговина перебувала в складній економічній ситуації, значні площі було занедбано.
Після смерті у 1851 році Алі-паші Ризванбеговича еялет Герцоговина знову увійшов до складу Боснійського еялету.
Структура
Складався з 11 санджаків: Мостар (адміністративний центр), Прієполе, Плєвля, Чайниче, Невесинє, Никшич, Любинє, Столаць, Почитель, Благай, Томиславград.
Джерела
- Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 91.
- Zafer Gölen (2003). «1849-1851 Bosna Hersek İsyanı» Belleten, Türk Tarih Kurumu, 66. cilt,247. sayı, s.905-930
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Gercegovina osman ایالت هرسك administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1833 1851 rokah Utvorivsya z chastini eyaletu Bosniya na teperishnih zemlyah Bosniyi i Gercegovini Chornogoriyi ta Serbiyi Gercegovina Data stvorennya zasnuvannya1833 KontinentYevropa Krayina Osmanska imperiya StolicyaMostar Zaminenij naBosnijskij eyalet Na zaminuBosnijskij eyalet Chas data pripinennya isnuvannya1851 Koordinati 43 19 pn sh 17 48 sh d 43 317 pn sh 17 800 sh d 43 317 17 800IstoriyaU 1470 roci Gercegovina staye sandzhakom Rumelijskogo bejlerbejstva a u 1580 roci Bosnijskogo Pivdenni kordoni sandzhaka strazhdali pid chas chislennih turecko venecijskih vijn U 1596 1612 ta 1737 rokah vidbuvalisya potuzhni povstannya miscevogo naselennya proti osmanskoyi vladi Z pochatkom Bosnijskogo povstannya u 1831 roci na choli z Husejnom Gradashchevichem rozpochavsya ruh za avtonomiyu j v Gercegovini Znat i vijskovikiv ostannogo pidtrimuvav velikij vizir namagayuchis poslabiti bosnijskij ruh Na bik sultana perejshov gercegovinskij vijskovik Ali pasha Rizvanbegovich yakij pidtrimav likvidaciyu yanicharskogo korpusu v Stambuli jogo znisheno u 1826 roci Zreshtoyu u 1833 roci bulo stvoreno samostijnij Gercegovinskij eyalet Faktichno Gercegovina peretvorilosya na volodinnya Ali pashi yakij spriyav zberezhennyu vladi sultanskogo uryadu na kordonah z Bosniyeyu Dalmaciyeyu ta Chornogoriyeyu Takozh gercegovinski vijska spriyali pridushennyu serbskih ta inshih povstan U cej period bulo provedeni znachni irigacijni roboti zbilsheno ploshi silskogospodarskih zemel zaprovadzheno zahodi z vidrodzhennya zemlerobstva Vodnochas Ali pasha navit listuvavsya z zakordonnimi uryadami namagayuchis poslabiti politichnij tisk na eyalet Vtim ne dosyag znachnih uspihiv Za svidchennyam yevropejskih mandrivnikiv 1858 roku Gercegovina perebuvala v skladnij ekonomichnij situaciyi znachni ploshi bulo zanedbano Pislya smerti u 1851 roci Ali pashi Rizvanbegovicha eyalet Gercogovina znovu uvijshov do skladu Bosnijskogo eyaletu StrukturaSkladavsya z 11 sandzhakiv Mostar administrativnij centr Priyepole Plyevlya Chajniche Nevesinye Nikshich Lyubinye Stolac Pochitel Blagaj Tomislavgrad DzherelaGabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 01 01 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 91 ISBN 978 1 4381 1025 7 Zafer Golen 2003 1849 1851 Bosna Hersek Isyani Belleten Turk Tarih Kurumu 66 cilt 247 sayi s 905 930