Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ча́йниче (босн. Čajniče, серб. Чаjниче) — містечко на крайньому сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, на кордоні з Чорногорією. Центр однойменної громади в регіоні Істочно-Сараєво. Розташоване на 20-му кілометрі дороги Горажде—Плєвля, на висоті 816 м.
| Містечко Чайниче Čajniče/Чаjниче
Координати H G O
 Чайниче у Вікісховищі |
За даними перепису населення 2013 року, в містечку проживає 2 401 особа.
Історія
Цією місцевістю в Середньовіччя володів Хранич. Місто було вперше згадано в 1477 році, коли Чайниче було єдиним місцем у Герцеговинському санджаку, де видобувалася залізна руда. Рудні поклади і положення на торговельному шляху між Дубровником та Стамбулом посприяли розвитку місцевості за тих часів.
Згідно з турецькими офіційними дефтерами, які донині зберігаються у Стамбулі, 1477 року, через 14 років після (падіння Боснії), базар (торговельний центр) Чайниче налічував 190 сімей та 5 одинаків. Назва «Чайниче» вказує на перське походження і має значення «хороша і холодна вода». Справді, Чайниче дуже багате на воду. Багато людей, відкривши це, оселялися там. Пізніше це виявляли чимало подорожніх різних років. Докладніші відомості та опис Чайнича того часу знаходиться у подорожніх записах відомого турецького мандрівного письменника Евлії Челебі, який побував у цьому містечку в 1664 році. Він описує Чайниче як «дивне місце, хвилясте і горбисте, якого ще ніде не бачив. Оточене великими пагорбами з величезними деревами та жахливими понорами, своїм положенням одночасно навіює веселість, небезпеку і страх, тоді як із другого боку справжні райські сади. Про сам «шехер» (місто) мандрівник зазначає, що в ньому 5 мусульманських і 3 християнські махали (житлові міські квартали), 700 великих і малих одноповерхових і двоповерхових будівель, укритих черепицею, дошками, ґонтом і кам'яними плитами. Водночас автор відзначає, що місто має 50 водяних млинів, три медресе, п'ять мектебів, чотири текії дервішів, три хани, імарет (кухня для бідних), один хамам і близько 200 крамниць.
У складі Герцеговинського санджаку містечко пробуло до 1572 року. Тільки в 1582 році воно згадується як окремий кадилук.
Містечко відоме своїми майстрами обробки металів і випуском срібних монет XVIII ст. (срібні акче). Воно також багате в культурно-історичному сенсі. XV століттям датується написане на пергаменті хорватською кирилицею четверне євангеліє, яке за місцем знахідки називається Чайницьким євангелієм. Османське панування тривало до 1878 року, коли містечко окупувала Австро-Угорщина.
У Королівстві Югославії в 1922—1929 рр. Чайниче входило в Сараєвську область, а з 1929 по 1941 рік — у Дринську бановину. Упродовж Другої світової війни належало до Великої жупи Врхбосна, де було центром однойменного району. Біля містечка закінчувалася німецько-італійська демаркаційна лінія, що проходила через усю НДХ. Чайниче також потрапило у межі Ужицької Республіки. Згодом у цій місцевості проходила операція «Тріо» (Третій антипартизанський наступ). Після падіння Ужицької Республіки містечко перейшло під владу Югославських військ на батьківщині. Після війни опинилося у складі НР БіГ.
Під час сербської агресії проти Боснії і Герцеговини містечко потрапило під окупацію військ Республіки Сербської, частиною якої є і донині. Протягом цієї війни було вигнано велику кількість несербського населення. Було зруйновано і досі не відбудовано стародавню мечеть Сінан-Беґа з 1570 року та ще чотири інші мечеті.
Населення
| Чайниче | ||||||
| Рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | 1961 | ||
| Серби | 1 802 (57,17%) | 1 304 (51,01%) | 1 051 (52,15%) | 518 | ||
| Мусульмани | 1 192 (37,81%) | 931 (36,42%) | 857 (42,53%) | 566 | ||
| Хорвати | 2 (0,06%) | 6 (0,23%) | 19 (0,94%) | 15 | ||
| Югослави | 51 (1,61%) | 203 (7,94%) | 8 (0,39%) | 1 | ||
| Інші | 105 (3,33%) | 112 (4,38%) | 80 (3,97%) | 56 | ||
| Усього | 3 152 | 2 556 | 2 015 | 1 156 | ||
Див. також
Примітки
- . nasbih.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 3. 11. 2016.
- Офіційний сайт громади [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (серб.)
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 05.03.2016. Процитовано 27.05.2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2015. Процитовано 27 травня 2018.
- Hrvatska enciklopedija [ 28 травня 2018 у Wayback Machine.] Čajniče, izdavač LZMK
- Hrvatski leksikon A-K, Naklada Leksikon d.o.o., Zagreb, 1996., str. 207.
- Nacionalni sastav stanovništva - rezultati republike po općinama i naseljima 1991., Bilten br.234, Sarajevo 1991., Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine, Sarajevo
- Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ: Popis stanovništva 1981. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], str. 77
- Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ: Popis stanovništva 1971. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], str. 51
- Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ: Popis stanovništva 1961. [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.], str. 61
- 82 чорногорці, 18 албанців
- 56 чорногорців, 18 албанців
- 50 чорногорців, 5 албанців
Література
- Čelebija Evlija, Putopis odlomci o Jugoslovenskim zemljama, priredio i komentarisao Hazim Šabanović, Sarajevo 1957
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cha jniche bosn Cajnice serb Chajniche mistechko na krajnomu shodi Bosniyi i Gercegovini na teritoriyi Respubliki Serbskoyi na kordoni z Chornogoriyeyu Centr odnojmennoyi gromadi v regioni Istochno Sarayevo Roztashovane na 20 mu kilometri dorogi Gorazhde Plyevlya na visoti 816 m Mistechko Chajniche Cajnice Chajniche Viglyad mistechka Koordinati 43 33 26 pn sh 19 04 18 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Respublika SerbskaRegion Istochno SarayevoGromada ChajnicheGolova gromadi Goran Karadzhich SDP Persha zgadka 1477Plosha 4 6 km Visota centru 816 mNaselennya 2 401 2013 Gustota naselennya 521 96 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 058Poshtovij indeks 73 280Statistichnij nomer naselenogo punktu 228419GeoNames 3294566 3202895OSM 2528175 R Chajniche Respublika Serbska Oficijnij sajt www opstinacajnice rs baChajnicheChajniche Bosniya i Gercegovina Chajniche u Vikishovishi Za danimi perepisu naselennya 2013 roku v mistechku prozhivaye 2 401 osoba IstoriyaCiyeyu miscevistyu v Serednovichchya volodiv Hranich Misto bulo vpershe zgadano v 1477 roci koli Chajniche bulo yedinim miscem u Gercegovinskomu sandzhaku de vidobuvalasya zalizna ruda Rudni pokladi i polozhennya na torgovelnomu shlyahu mizh Dubrovnikom ta Stambulom pospriyali rozvitku miscevosti za tih chasiv Zgidno z tureckimi oficijnimi defterami yaki donini zberigayutsya u Stambuli 1477 roku cherez 14 rokiv pislya padinnya Bosniyi bazar torgovelnij centr Chajniche nalichuvav 190 simej ta 5 odinakiv Nazva Chajniche vkazuye na perske pohodzhennya i maye znachennya horosha i holodna voda Spravdi Chajniche duzhe bagate na vodu Bagato lyudej vidkrivshi ce oselyalisya tam Piznishe ce viyavlyali chimalo podorozhnih riznih rokiv Dokladnishi vidomosti ta opis Chajnicha togo chasu znahoditsya u podorozhnih zapisah vidomogo tureckogo mandrivnogo pismennika Evliyi Chelebi yakij pobuvav u comu mistechku v 1664 roci Vin opisuye Chajniche yak divne misce hvilyaste i gorbiste yakogo she nide ne bachiv Otochene velikimi pagorbami z velicheznimi derevami ta zhahlivimi ponorami svoyim polozhennyam odnochasno naviyuye veselist nebezpeku i strah todi yak iz drugogo boku spravzhni rajski sadi Pro sam sheher misto mandrivnik zaznachaye sho v nomu 5 musulmanskih i 3 hristiyanski mahali zhitlovi miski kvartali 700 velikih i malih odnopoverhovih i dvopoverhovih budivel ukritih cherepiceyu doshkami gontom i kam yanimi plitami Vodnochas avtor vidznachaye sho misto maye 50 vodyanih mliniv tri medrese p yat mektebiv chotiri tekiyi dervishiv tri hani imaret kuhnya dlya bidnih odin hamam i blizko 200 kramnic U skladi Gercegovinskogo sandzhaku mistechko probulo do 1572 roku Tilki v 1582 roci vono zgaduyetsya yak okremij kadiluk Mistechko vidome svoyimi majstrami obrobki metaliv i vipuskom sribnih monet XVIII st sribni akche Vono takozh bagate v kulturno istorichnomu sensi XV stolittyam datuyetsya napisane na pergamenti horvatskoyu kiriliceyu chetverne yevangeliye yake za miscem znahidki nazivayetsya Chajnickim yevangeliyem Osmanske panuvannya trivalo do 1878 roku koli mistechko okupuvala Avstro Ugorshina Teritoriya pid kontrolem Yugoslavskih vijsk na batkivshini v 1942 roci ostriv svobodi Mihajlovicha zgidno z zhurnalom Tajms lipen 1942 r U Korolivstvi Yugoslaviyi v 1922 1929 rr Chajniche vhodilo v Sarayevsku oblast a z 1929 po 1941 rik u Drinsku banovinu Uprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni nalezhalo do Velikoyi zhupi Vrhbosna de bulo centrom odnojmennogo rajonu Bilya mistechka zakinchuvalasya nimecko italijska demarkacijna liniya sho prohodila cherez usyu NDH Chajniche takozh potrapilo u mezhi Uzhickoyi Respubliki Zgodom u cij miscevosti prohodila operaciya Trio Tretij antipartizanskij nastup Pislya padinnya Uzhickoyi Respubliki mistechko perejshlo pid vladu Yugoslavskih vijsk na batkivshini Pislya vijni opinilosya u skladi NR BiG Pid chas serbskoyi agresiyi proti Bosniyi i Gercegovini mistechko potrapilo pid okupaciyu vijsk Respubliki Serbskoyi chastinoyu yakoyi ye i donini Protyagom ciyeyi vijni bulo vignano veliku kilkist neserbskogo naselennya Bulo zrujnovano i dosi ne vidbudovano starodavnyu mechet Sinan Bega z 1570 roku ta she chotiri inshi mecheti NaselennyaChajnicheRik perepisu 1991 1981 1971 1961Serbi 1 802 57 17 1 304 51 01 1 051 52 15 518Musulmani 1 192 37 81 931 36 42 857 42 53 566Horvati 2 0 06 6 0 23 19 0 94 15Yugoslavi 51 1 61 203 7 94 8 0 39 1Inshi 105 3 33 112 4 38 80 3 97 56Usogo 3 152 2 556 2 015 1 156Div takozhMonastir Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Chajniche Spivachka Ganka PaldumPrimitki nasbih com Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 3 11 2016 Oficijnij sajt gromadi 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine serb PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 05 03 2016 Procitovano 27 05 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2015 Procitovano 27 travnya 2018 Hrvatska enciklopedija 28 travnya 2018 u Wayback Machine Cajnice izdavac LZMK Hrvatski leksikon A K Naklada Leksikon d o o Zagreb 1996 str 207 Nacionalni sastav stanovnistva rezultati republike po opcinama i naseljima 1991 Bilten br 234 Sarajevo 1991 Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine Sarajevo Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ Popis stanovnistva 1981 4 bereznya 2016 u Wayback Machine str 77 Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ Popis stanovnistva 1971 4 bereznya 2016 u Wayback Machine str 51 Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ Popis stanovnistva 1961 20 grudnya 2013 u Wayback Machine str 61 82 chornogorci 18 albanciv 56 chornogorciv 18 albanciv 50 chornogorciv 5 albancivLiteraturaCelebija Evlija Putopis odlomci o Jugoslovenskim zemljama priredio i komentarisao Hazim Sabanovic Sarajevo 1957