Брчко босн Brčko серб Брчко місто на півночі Боснії і Герцеговини адміністративний центр округу Брчко Воно лежить на бер

Брчко (босн. Brčko, серб. Брчко) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, адміністративний центр округу Брчко. Воно лежить на березі річки Сави через Хорватію. Станом на 2013 рік в окрузі проживає 83 516 жителів, тоді як у місті Брчко — 39 893 жителів.

Брчко
Brčko
Брчко

Основні дані

44°52′42″ пн. ш. 18°48′33″ сх. д. / 44.87833° пн. ш. 18.80917° сх. д.Координати: 44°52′42″ пн. ш. 18°48′33″ сх. д. / 44.87833° пн. ш. 18.80917° сх. д.

Країна

Боснія і Герцеговина

Регіон

Округ Брчко

Район

муніципалітет Брчко

Столиця для

Округ Брчко (адміністративний поділ Боснії і Герцеговини, місцеве самоврядування, адміністративна одиниця країни першого рівня)

Засновано

208 км²

81 295 (1991)

92 м

Сент-Луїс (2008)^[1], ^d, Самсун, Мостар

(387) 049

3203521

↑2528143 ·R (Округ Брчко)

Поштові індекси

76100

Міська влада

Мер міста

Анто Домич
(ХДС БіГ)

Вебсайт

Brčko.org

Мапа

Брчко

Брчко (Боснія і Герцеговина)

Брчко у Вікісховищі

Брчко є єдиним цілком самоврядним вільним містом, яке зараз існує в Європі.

Назва

Назва міста, найімовірніше, пов’язана з Бреуці (грецьке Βρεῦκοι), підплемені паннонських племен іллірій, які мігрували в околиці сьогоднішнього Брчко з територій культури Ямної в 3-му тисячолітті до нашої ери. Брейчі дуже чинив опір римлянам, але був завойований у 1 столітті до нашої ери, і багато з них були продані як раби після їх поразки. Вони почали отримувати римське громадянство за часів правління Траяна.

Ряд Бреучі мігрували і оселилися в Дакії, де на їх честь були названі місто, що називається Берек або Бречку, річка (річка Бречку) і гора Мунджі Брекулуй в сучасній Румунії.

Географія

Місто розташовано при впадінні річки Брка в Саву на правому березі останньої. Брчко прилягає до боснійсько-хорватського кордону, що тягнеться вздовж Сави, навпроти хорватського села Ґуня. На схід від міста простирається родюча Семберія, а приблизно за десять кілометрів на південь — здіймаються гірські схили Маєвиці. Місто є важливим транзитним центром, через нього проходить найважливіший шлях сполучення, який з'єднує західну і східну частини Республіки Сербської та південну і північну частини Федерації Боснії і Герцеговини.

Історія

У першому столітті до н.е. ці місця завоювали римляни. Після розпаду Західної Римської імперії, цей край на короткий проміжок часу ввійшов до складу держав східних готів і потім аварів.

Брчко як поселення і фортеця вперше згадується в 1526 або ж 1533 році. У літописах відзначалося, що поштовхом у розвитку поселення послужило прокладення гравійної дороги з Тузли в Брчко в 1548 р.

На початку XVII століття селище Брчко мало близько 200 будинків, дві лазні, башту і переживало бурхливий розвиток, особливо з початком візницького промислу солі з Тузли.

Брчко стає важливим транзитним центром для експорту солі та інших товарів у Славонію і Срем та далі в західніші австро-угорські землі. Завдяки своєму географічному положенню, Брчко стає важливим торговельним центром Боснії з сусідніми країнами.

У 1718 р. австро-угорська армія загарбала землі на північ від Сави, а Брчко при цьому було повністю зруйновано.

З моменту заснування Дунайського пароплавства 1830 р., яке мало у Брчко свою контору і порт на річці Сава, з Брчко експортувалося 25-30 тис. тонн сухих слив в Австрію, Німеччину, Англію і США.

Тодішню важливість підсилив і той факт, що австрійський уряд свою консульську установу переніс з Тузли в Брчко. У той час округ Брчко охоплював територію близько 920 км². Було відкрито і пароплавне сполучення, зокрема з Белградом, а перші кораблі припливли в Брчко в 1862 році.

У Брчко в 1869 р. з'явився телеграф, а 2 квітня 1870 р. запрацювала і пошта. Важливо відзначити і 1883 рік, коли у Брчко було відкрито ремісниче училище, перший середній навчальний заклад у цій частині Боснії, а 1900 року було введено в експлуатацію міську друкарню.

У середині XIX сторіччя в місті і великих селах відкривається низка громадянських початкових шкіл - католицьких, православних, ісламських, і єврейська, яку 1872 р. відвідували 32 учні. Зведено і численні мусульманські, католицькі і православні релігійні об'єкти.

В кінці XIX століття було побудовано серед іншого:

1886 р. — міську лікарню,
1891 р. — готель «Гранд Посавіна»,
1892 р. — ратушу,
1894 р. — залізничний міст на річці Сава завдовжки 755 м з 27 стояками
1894 р. — залізничну гілку Брчко - Вінковці.
У 1900 р. пущено електричний струм.

На початку ХХ ст. у Брчко було п'ять готелів і 6 банків. У цей період Брчко мало кілька закладів спиртової промисловості, два млини, дві цегельні тощо.

Брчко з моменту його утворення має ознаки багатонаціональності, багатокультурності та багатоконфесійності, підвалин, на яких засновано і округ Брчко Боснії і Герцеговини.

За даними першого перепису 1879 року у Брчко було 2 901 жителів.

Згідно з переписом 1910 року Брчко і навколишня місцевість являли собою найбільш населений повіт у районі Тузли. На площі 928 км² мешкали 57 788 жителів, на понад 12 000 більше, ніж 1879 р., а в самому місті проживало 6 517 людей.

Другу світову війну (1941 р.) місто Брчко зустріло з населенням 8 900 осіб. Згідно з останнім переписом населення 1991 року на території громади Брчко (у 57-х населених пунктах), які простягаються на 493 квадратні кілометри, проживало 87 332 мешканців: боснійців — 33%, хорватів — 28%, сербів — 21% та інших, з яких 41 406 осіб — у місті. За загальними оцінками, на початку 2003 р. в окрузі Брчко, який за площею рівновеликий (493 км²) з громадою Брчко в 1991 р., жило в цілому близько 85 тисяч представників усіх трьох державотворчих народів БіГ.

Після агресії проти Боснії і Герцеговини та етнічних чисток населення (шляхом численних злочинів) напіввійськовими утвореннями з Сербії за посібництва ЮНА національний склад населення у Брчко суттєво змінився на користь сербів порівняно з тим, який був у 1991 році.

Брчко був одним з основних питань, що обговорювалися в Дейтонському мирному договорі. Після кількох тижнів інтенсивних переговорів питання Брчко мав вирішити міжнародний арбітраж. Арбітраж Брчко вирішив у травні 1997 р., Що Брчко буде спеціальним округом, яким керуватиме представник посла від міжнародної спільноти. Першим послом у Брчко був американець із допоміжним персоналом з Великої Британії, Швеції, Данії та Франції.

Першою міжнародною організацією, що відкрила офіс у Брчко на той час, була Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), очолювана Рендольфом Хемптоном.

Після засідання ПОС 23 травня 2012 року було вирішено зупинити, а не припинити мандат Міжнародного наглядача Брчко. Арбітраж Трибуналу в Брчко, разом із припиненим наглядом за Брчко, все ще існуватимуть.

Демографія

Населення

Населення населених пунктів - район Брчко
	Поселення	1948.	1953.	1961.	1971.	1981.	1991.	2013.
	Разом	49,969	65,078	62,952	74,771	82,768	87,627	83,516
1	Бієла						2,539	1,923
2	Боче						1,253	1,270
3	Бодеріште						965	661
4	Брчко			17,949	25,337	31,437	41,406	39,893
5	Брезік						413	601
6	Брезове Поле						335	1,292
7	Брезове Поле Село						1,393	251
8	Брка						2,044	2,234
9	Брод						1,042	1,286
10	Буковац						430	268
11	Чанде						377	321
12	Церик						280	233
13	Чосета						507	732
14	Донджі Рахіч						647	366
15	Донжи Зовік						481	494
16	Дубраве						1,338	1,463
17	Дубравіце Донє						396	315
18	Горіце						1,097	654
19	Горні Рахіч						2,167	3,403
20	Горні Зовік						1,569	1,408
21	Грбавиця						557	1,527
22	Балки						303	1,109
23	Крепшич						1,156	696
24	Ланішта						656	450
25	Маоча						2,886	3,030
26	Маркович Поле						470	370
27	Огороджений						734	815
28	Омербеговача						895	1,074
29	Паланка						1,394	1,439
30	Потокарі						893	1,063
31	Расшляні						1,155	1,078
32	Розлєво						341	233
33	Репіно Брдо						246	247
34	Сандічі						420	430
35	Шаторовічі						1,238	1,472
36	Скакава Доня						2,272	2,037
37	Скакава Горня						1,737	1,352
38	Слієпчевичі						371	298
39	Станові						353	238
40	Штрепці						861	712
41	Трн'янці						313	245
42	Улице						1,266	892
43	Уловичі						912	752
44	Вітановічі Доні						419	396
45	Вучіловац						700	254
46	Вукшич Доні						644	352
47	Вукшич Горні						821	579

Етнічний склад

Етнічний склад – Округ Брчко
	2013.	1991.	1981.	1971.	1961.
Разом	39,893 (100.0%)	41,406 (100.0%)	31,437 (100.0%)	25,337 (100.0%)	17,949 (100,0%)
Серби	19,420 (48.68%)	8,253 (19.93%)	5,532 (17.60%)	5,481 (21.63%)	5,260 (29.31%)
Бошняки	17,489 (43.84%)	22,994 (55.53%)	16,725 (53.20%)	15,651 (61.77%)	5,431 (30.26%)
Хорвати	1,457 (3.652%)	2,894 (6.989%)	2,157 (6.861%)	2,663 (10.51%)	2,472 (13.77%)
Інші	996 (2.497%)	2,054 (4.961%)	468 (1.489%)	327 (1.291%)	78 (0.435%)
Цигани	333 (0.835%)		5 (0.016%)	6 (0.024%)	4 (0.022%)
Албанці	77 (0.193%)		86 (0.274%)	115 (0.454%)	65 (0.362%)
Югослави	60 (0.150%)	5,211 (12.59%)	6,351 (20.20%)	952 (3.757%)	4,250 (23.68%)
Чорногорці	31 (0.078%)		65 (0.207%)	82 (0.324%)	278 (1.549%)
Македонці	24 (0.060%)		16 (0.051%)	19 (0.075%)	35 (0.195%)
Словенці	4 (0.010%)		19 (0.060%)	25 (0.099%)	55 (0.306%)
Турки	2 (0.005%)
Угорці			13 (0.041%)	16 (0.063%)	21 (0.117%)

Етнічний склад – Округ Брчко
	2013.	1991.	1981.	1971.	1961.
Разом	83,516 (100.0%)	87,627 (100.0%)	82,768 (100.0%)	74,771 (100.0%)	62,952 (100.0%)
Бошняки	35,381 (42.36%)	38,617 (44.07%)	32,434 (39.19%)	30,181 (40.36%)	16,484 (26.19%)
Серби	28,884 (34.58%)	18,128 (20.69%)	16,707 (20.19%)	17,709 (23.68%)	17,897 (28.43%)
Хорвати	17,252 (20.66%)	22,252 (25.39%)	23,975 (28.97%)	24,925 (33.34%)	21,994 (34.94%)
Інші	1,268 (1.518%)	2,899 (3.308%)	1,033 (1.248%)	553 (0.740%)	117 (0.186%)
Цигани	490 (0.587%)		6 (0.007%)	7 (0.009%)	4 (0.006%)
Албанці	105 (0.126%)		116 (0.140%)	122 (0.163%)	83 (0.132%)
Югослави	67 (0.080%)	5,731 (6.540%)	8,342 (10.08%)	1,086 (1.452%)	5,904 (9.379%)
Чорногорці	31 (0.037%)		87 (0.105%)	112 (0.150%)	326 (0.518%)
Македонці	25 (0.030%)		29 (0.035%)	27 (0.036%)	45 (0.071%)
Словенці	9 (0.011%)		23 (0.028%)	33 (0.044%)	71 (0.113%)
Турки	3 (0.004%)
Українці	1 (0.001%)
Угорці			16 (0.019%)	16 (0.021%)	27 (0.043%)

Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1961
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1971
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1981
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1991
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 2013

Транспорт

Залізниця

Залізнична станція знаходиться недалеко від центру міста на лінії від Вінківців до Тузли. Однак до Брчко вже не курсує жоден пасажирський поїзд. Найближча діюча залізнична станція знаходиться в Гуньї, Хорватія; просто з іншого боку кордону.

Спорт

У Брчко є три футбольних клуби (ФК "Єдінство Брчко", "ФК" Локомотива "Брчко та наймолодший клуб" ФК Ілічка 01 "). Всі вони виступають у Другій лізі Республіки Сербської.

Особливості

Брчко має найбільший порт в Боснії, на річці Сава. Окрім цього, у місті Брчко є також школа економіки Університету Східного Сараєво та місцевий театральний фестиваль.

Галерея

Панорама Брчко
Брчко вночі
Фонтан - символ міста

Міста-побратими

Брчко побратим:

Самсун, Туреччина
Сент-Луїс, США
, Сербія

Відомі люди

Едо Маайка —репер
Лепа Брена —співачка
Едвін Канка Чудіч — боснійська захисниця прав людини.
Младен Петрич — хорватський футболіст
— Власник волейбольного клубу "Денвер-Ереа", тренер жіночої збірної Боснії і Герцеговини з волейболу
Весна Пісарович — співачка
— піаністка
— хорватський футболіст
— політик
— сербська модель
— суддя
— сербська волейболістка, чемпіонка світу та Європи, срібна призерка на
— Сербський модельєр
Нікола Ковач — професійний гравець Контрудар: Глобальний Наступ

Див. також

Округ Брчко

Посилання

Brcko.co.ba [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
https://www.youtube.com/watch?v=3f2CxpwTeFw [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/brcko-bosnia-and-herzegovina/
Geoghegan, Peter (14 травня 2014). . The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
http://dns1.vjesnik.hr/pdf/2003%5C12%5C11%5C02A2.PDF^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 6 вересня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Prvi dio - Samsun. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.^{[недоступне посилання з 01.12.2016]}
Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Drugi dio - St. Luis. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.^{[недоступне посилання з 01.12.2016]}
Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Treći dio - Smederevska Palanka. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.^{[недоступне посилання з 01.12.2016]}

[[https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/brcko-bosnia-and-herzegovina/_https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/brcko-bosnia-and-herzegovina/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/brcko-bosnia-and-herzegovina/

[2] Geoghegan, Peter (14 травня 2014). . The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.

[3] ttp://dns1.vjesnik.hr/pdf/2003%5C12%5C11%5C02A2.PDF^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 6 вересня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[Koliko_znamo_o_bratskim_gradovima_Brčkog?_Prvi_dio_-_Samsun-5] Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Prvi dio - Samsun. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.^{[недоступне посилання з 01.12.2016]}

[Koliko_znamo_o_bratskim_gradovima_Brčkog?_Drugi_dio_-_St._Luis-6] Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Drugi dio - St. Luis. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.^{[недоступне посилання з 01.12.2016]}

[Koliko_znamo_o_bratskim_gradovima_Brčkog?_Treći_dio_-_Smederevska_Palanka-7] Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Treći dio - Smederevska Palanka. Portal Brčko. Процитовано 26 червня 2015.^{[недоступне посилання з 01.12.2016]}

[1]