Не плутати зі Словенією Славо нія хорв Slavonija нім Slawonien угор Szlavónia серб Славонија історична область на сході

Не плутати зі Словенією.

Славо́нія (хорв. Slavonija, нім. Slawonien, угор. Szlavónia, серб. Славонија) — історична область на сході Хорватії. Розташована між річками Савою, Дравою і Дунаєм та вважається житницею Хорватії. Площа — 12 556 км². Населення — 806 192 осіб (за даними 2011 р.).

Географія

Північ, південь і схід Славонії є переважно рівниною Середньодунайської низовини. На заході і в центральній частині розкинувся невеликий гірський масив з вершинами Папук (953 м), (461 м) і Псунь (984 м). Вона простягається із заходу на схід між Дравою, що утворює кордон з Угорщиною на півночі, Савою, що творить кордон з Боснією і Герцеговиною на півдні, та Дунаєм, що являє собою кордон з Сербією на сході. Західний кордон Славонії чисто географічно не піддається визначенню.

Палеонтологічними дослідженнями на території краю займався відомий буковинський вчений- природознавець Карл Пенеке.

Етнічний склад населення

Більшість населення становлять хорвати, найбільшою національною меншиною є серби. Крім них у Славонії проживає безліч нечисленних етнічних груп.

Згідно з переписом населення 2001 року, населення Славонії за окремими жупаніями ділиться у таких пропорціях:

Вировитицько-Подравська жупанія: 89,47 % хорвати, 7,08 % серби, 0,27 % угорці, 0,25 % албанці, 0,10 % чехи
Осієцько-Баранська жупанія: 83,89 % хорвати, 8,73 % серби, 2,96 % угорці, 0,65 % словаки, 0,30 % цигани, 0, 29 % німці, 0,26 % албанці, 0,15 % словенці, 0,12 % боснійці, 0,11 % чорногорці, 0,10 % євреї
Пожезько-Славонська жупанія: 88,68 % хорвати, 6,54 % серби, 0,92 % італійці, 0,90 % чехи, 0,26 % угорці, 0,17 % албанці, 0,14 % словаки
Бродсько-Посавська жупанія: 93,98 % хорвати, 3,02 % серби, 0,33 % цигани, 0,21 % боснійці, 0,18 % українці
Вуковарсько-Сремська жупанія: 78,27 % хорвати, 15,45 % серби, 1,00 % угорці, 0,88 % русини, 0,65 % словаки, 0,56 % боснійці, 0,24 % албанці, 0,23 % українці

Найбільші міста

Згідно з переписом населення 2001 року, найбільшими містами Славонії є:

Осієк — 114 616
Славонський Брод — 64 612
Вінковці — 35 912
Вуковар — 31670
Джаково — 30 092
Пожега — 28 201
Вировитиця — 22 618
Нашиці — 17 320
Жупаня — 16 383
Нова-Градишка — 15 833

Адміністративний поділ

Територію Славонії адміністративно поділено на п'ять жупаній:

Назва	Площа (км²)	Населення (2001)	Адміністративний центр	Географічне розташування
Вировитицько-Подравська жупанія (Virovitičko-podravska županija)	2021	93 389	Вировитиця	вздовж Драви біля кордону з Угорщиною
Осієцько-Баранська жупанія (Osječko-baranjska županija)	4149	330 506	Осієк	охоплює північно-східну Славонію навколо міста Осієк і хорватську частину Барані (на північ від Драви)
Пожезько-Славонська жупанія (Požeško-slavonska županija)	1821	85 831	Пожега	у центральній Славонії між Вировитицько-Подравською жупанією та Бродсько-Посавською жупанією
Бродсько-Посавська жупанія (Brodsko-posavska županija)	2027	176 765	Славонський Брод	вздовж Сави на кордоні з Боснією і Герцеговиною
Вуковарсько-Сремська жупанія (Vukovarsko-srijemska županija)	2448	204 768	Вуковар	включає східну частину Славонії навколо міста Вуковар біля кордону з Сербією

Назва

Назва «Славонія» виникла в раннє середньовіччя. Район названий на честь слов'ян, які оселилися там і назвали себе *Словен. Корінь *Slověn — з'явився на різних діалектах мов, якими розмовляли люди, що населяли територію на захід від річки Сутла, а також між річками Сава і Драва — південні слов'яни, що проживали на території колишнього Іллірика. Район, обмежений цими річками, називався *Slověnjje протослов'янською мовою. Слово згодом перетворилося на його різні сучасні форми у слов'янських мовах, а інші мови прийняли цей термін.

Історія

Залишки кількох неолітових і халколітичних культур були виявлені у всіх регіонах Хорватії, більшість з яких знаходяться в долинах річок північної Хорватії, включно зі Славонією. Найбільш значні культури виявлені в Славонії включають культуру Старчево, чиї знахідки були виявлені біля м. Славонського Броду й датовані 6100-5200 рр. до н. е., Вучедольська та Баденська культури. Більшість знахідок, що відносяться до культури Бадена і Вучедолу, виявлені в районі навколо Вуковара, поширюючись на Осієк і Вінковці. Знахідки Бадену в Славонії датуються 3600-3300 рр. до н. е., а культурні знахідки Вучедолу датуються 3000-2500 р. до н. е.. Залізна доба залишила сліди ранньої іллірійської культури Гальштата та кельтської культури Ла Тен. Набагато пізніше регіон був заселений ілліріанцями та іншими племенами, в тому числі паннонськими племенами, які контролювали більшу частину сучасної Славонії. Незважаючи на те, що археологічні знахідки поселень іллірійців набагато рідше зустрічаються, ніж у районах ближче до Адріатичного моря, наприклад, у Каптолі поблизу Пожеги. Панноніанці вперше вступили в контакт з Римською республікою в 35 р. до н. е., коли римляни завоювали Сегестику (або сучасний Сисак). Завоювання було завершено в 11 р. до н. е., коли було створено римську провінцію Іллірикум, що охоплює сучасну Славонію, а також велику територію на правому березі Дунаю. Провінція було перейменовано на Паннонію і розділено протягом двох десятиліть.

Після падіння Західної Римської імперії, що керувала площею сучасної Славонії до V століття, остготи (Остготське королівство у 493—555 рр.) та ломбарди (у 568 р. виведені з Паннонії) контролювали цю територію до прибуття аварців та слов'ян (582 р.) тоді, коли було створено в VII столітті Князівство Нижня Паннонія. Було утворено у 818 р. князівство Приморська Хорватія кероване князем Борною (з літопису Ейнгарда), до складу якого входила Славонія; через два десятиліття за часів князя Мислава Славонія звільнилася від васальної залежності Франкського королівства. У 925–1102 рр. Славонія перебувала у межах Хорватського королівства, а після його занепаду королівство керувалося особистим союзом з Угорщиною у 1102–1526 роках.

Як Славонська бановина існувала в складі середньовічного Угорського королівства. Славонська бановина розташовувалася на території сучасних Хорватії, Боснії та Герцеговини, і проіснувала з XIII ст. до 1476 року, коли її було приєднано до Бановини Хорватії.

Османське завоювання Славонії відбулося в 1536—1552 роках. У 1699 р. після Великої турецької війни Славонія була визнана під владою монархії Габсбургів.

У 1744–1868 рр. північні терени сучасної області Славонії входили до Королівства Славонії. У 1868—1918 рр. — у Королівство Хорватії й Славонії. У 1918 р. — до Держави Словенців, Хорватів і Сербів. У 1918–1992 рр. — у Югославії (у 1943-1992 рр. — Соціалістична Федеративна Республіка Югославія).

Під час Хорватської війни за незалежність (1991—1995 рр.) Славонія пережила жорстокі бої, в тому числі і Вуковарську битву.

Див. також

Примітки

(пол.)Sławonia: Sklawonija (: łac. Sclavonia, wł. Schiavonia) w: Polska a Europa w świetle nazw geograficznych. Karol Zierhoffer, Zofia Zierhoffer, 2007 s. 141.
(хор.)Demografski ratni gubici kao determinanta razvoja stanovništva Istočne Hrvatske u razdoblju 1991.–2001.
(англ.)(рос.)Alemko Gluhak (March 2003). Ime Slavonije [Name of Slavonia]. Migracijske i etničke teme (Croatian) . Institute for Migration and Ethnic Studies, Zagreb. 19 (1): 111—117. ISSN 1333-2546. Процитовано 11 березня 2012.

Джерела

(хор.)Ivan Mužić (2007). Hrvatska povijest devetoga stoljeća [Croatian Ninth Century History] (PDF). Naklada Bošković. ISBN . Процитовано 14 жовтня 2011.
(англ.)Richard C. Frucht (2005). Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture. ABC-CLIO. ISBN . Процитовано 18 жовтня 2011.
(англ.)Matjaž Klemenčič; Mitja Žagar (2004). The former Yugoslavia's diverse peoples: a reference sourcebook. ABC-CLIO. ISBN . Процитовано 17 жовтня 2011.
(англ.)Frederic Chapin Lane (1973). Venice, a Maritime Republic. JHU Press. ISBN . Процитовано 18 жовтня 2011.
(англ.)Nation, R. Craig (2004). War in the Balkans, 1991–2002. Lightning Source. ISBN . Процитовано 1 квітня 2012.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Славонія

Це незавершена стаття про Хорватію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (пол.)Sławonia: Sklawonija (: łac. Sclavonia, wł. Schiavonia) w: Polska a Europa w świetle nazw geograficznych. Karol Zierhoffer, Zofia Zierhoffer, 2007 s. 141.

[2] (хор.)Demografski ratni gubici kao determinanta razvoja stanovništva Istočne Hrvatske u razdoblju 1991.–2001.

[3] (англ.)(рос.)Alemko Gluhak (March 2003). Ime Slavonije [Name of Slavonia]. Migracijske i etničke teme (Croatian) . Institute for Migration and Ethnic Studies, Zagreb. 19 (1): 111—117. ISSN 1333-2546. Процитовано 11 березня 2012.