Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||
Приморська Хорватія — найстаріше хорватське державне утворення. Згадане Костянтином Багрянородним у трактаті «Про управління імперією», окремо там сказано, що першим його правителем був князь Порга у VII столітті. Термін «Приморська Хорватія» введено в історичну науку істориками XIX століття, правитель держави з часів Трпимира I носив титул «dux Croatorum» (князь Хорватії).
Межі
Одночасно з Приморською Хорватією в VII столітті на Балканах існувала низка інших невеликих слов'янських князівств. Приморська Хорватія, проте, безпосередньо межувала тільки з Паганією.
Кордон між ними ніколи не змінювався, ним служила річка Цетина, південно-східний рубіж Приморської Хорватії. Також чітко встановлена межа існувала у князівства з Візантійською імперією, яка контролювала важливі приморські далматинські міста, такі як Задар, і західну частину Істрії. Північною межею Приморської Хорватії служила Сава.
Рання історія
За своїм розташуванням хорватські землі перебували між чотирма основними політичними силами: Візантією, яка прагнула керувати містами в Далмації і островами на південному сході; Франкською державою — на півночі і північному заході; аварами, яких потім змінили угри — на північному сході і численними союзами давніх слов'ян, сербами та болгарами — на сході.
Про ранню історію Приморської Хорватії відомо вкрай мало. Завдяки трактату «Про управління імперією» відомо про князя Порга VII століття, але потім аж до часу Карла Великого в історичних джерелах відсутні згадки про хорватів. Перший з відомих хорватських князів носив ім'я Вишеслав, правив в другій половині VIII століття і помер у 802 році. Під час його правління в 799 році хорвати відбили нашестя армії франків, розбивши їх поблизу сучасної Рієки і вбивши Еріка Фріульського, маркграфа Карла Великого, але до кінця життя Вишеслава підписали мирний договір з франками, визнавши себе васалом Франкської держави.
Вторгнення франків у візантійські далматинські міста спровокувало франко-візантійську війну. За мирними угодами між Франкською державою і Візантійською імперією ( у 812 році і пізнішим) Приморська Хорватія була оголошена васалом Франкської імперії, землі західніше її належали франкам, землі на схід знаходилися під впливом Візантії. Ця політична межа між Заходом і Сходом була використана і Костянтином Багрянородним, який називав народ у Приморській Хорватії хорватами, а народ який живе східніше Цетини — сербами. Після смерті Карла Великого хорвати перейшли під сюзеренітет сина Карла Великого, італійського короля Лотаря I.
Протягом 50 років (785—835) Приморська Хорватія управлялася князями з династії Вишеслава. Першими з них був син Вишеслава Борна і його онук Владислав, який був обраний «парламентом» у 821 році і потім його статус було підтверджено імператором франків.
Головною політичною метою цього періоду було добитися переходу під контроль Хорватії багатих далматинських прибережних міст, що належали Візантії. Мета не була досягнута, політика змінилася за князя Міслава (835—845), який встановив дружні відносини з візантійськими містами, намагаючись завоювати їхню прихильність дарами. Міслав створив до 839 році потужний флот і підписав після короткої війни з Венецією договір з дожем П'єтро Традоніко. Венеційці включилися в боротьбу з незалежними паганськими , проте були не в змозі їх перемогти.
Після смерті Міслава князем став Трпимир I, який відкрив нову сторінку хорватської історії.
Перші Трпимировичі
Трпимир I став князем Приморської Хорватії у 845 році. Він правив з благословення імператора Заходу Лотаря I, якому приніс васальну присягу. У перші 5 років правління Трпимир знову безуспішно намагався відняти у Візантії далматинські міста. Після того як болгарський цар Борис I оголосив війну Франкський державі Приморська Хорватія виступила на боці франків і розбила в 854 році болгарську армію на території сучасної Боснії. Трпимир вів політику щодо зміцнення Далмації і розширенні своїх земель. Він завоював частину Боснії до річки Дрини, а також більшість земель, що лежать в напрямку Паннонії, використовуючи намісництва для управління землями (ідея намісників була запозичена у франкських маркграфов). Перша згадка назви «Хорватія» відносять до 4 березня 852 року, коли в Статуті князя Трпимира територія, якою він керував, була названа Хорватією.
У правління Трпимира Приморська Хорватія поступово звільнилася від васалітету, в документах Трпимир іменувався «З Божою допомогою князь Хорватії» лат. Iuvatus munere divino dux Croatorum).
Після смерті Трпимира стався перший в хорватській історії державний переворот. Князь Домагой з Паганії розбив синів Трпимира і сам зійшов на хорватський княжий трон. Своє правління він почав з кривавої розправи над опонентами і піратськими атаками на флот Венеційської республіки. Папа римський Іван VIII у своїх листах називав Домагоя «Славний князь слов'ян» (лат. Gloriosus dux Sclavorum) і закликав зупинити вбивства і піратські рейди. Після смерті Домагоя Венеційська республіка називала його «Найгірший князь слов'ян» (лат. Pessimus dux Sclavorum).
Князь Здеслав, який був спадкоємцем Трпимира і скинув сина Домагоя, правив дуже мало, і його правління зазначено лише черговими здобутками Візантії в Далмації. Після короткої громадянської війни серед трьох претендентів, в 879 році на престол з європейською допомогою зійшов племінник Домагоя Бранімир. Через кілька місяців після перемоги Бранімир 7 червня 879 року папа Іван VIII направив йому послання з благословенням і визнанням як правителя незалежного князівства. У посланні Бранімир іменується «князь хорватів» (dux Chroatorum).
Велика увага Бранимир приділив релігійного питання. Він протидіяв церковному впливу давньої Сплітської архідієцезії, яка перебувала під контролем Візантії. На противагу їй Бранимир, за згодою папи римського, заснував єпископство в Нині, яке повністю підпорядковувалося йому. Бранімир, чиє ім'я перекладається як «захисник миру», правив в умовах миру. Він помер в 892 році, після чого Мунцімир, третій син Трпимир I без протидії став новим князем Приморської Хорватії.
Від князівства до королівства
13 років миру під час бурхливого закінчення IX століття на Балканах перетворили Приморську Хорватію у відносно сильну державу, так що коли незабаром після воцаріння Мунцімира він був атакований проболгарскім князем Сербії , у Хорватії вистачило сил щоб розбити супротивника і сприяти сходженню на сербський трон провізантійського правителя Петара Гойніковича. Він правив Сербією до 917 року, і це забезпечило безпеку східног хорватського кордону в період Візантійсько-болгарських воєн. На заклик Папи Римського Мунцімир припинив підтримку єпископа і знову став підтримувати Сплітську архідієцезію. Традиційно вважається, що Мунцімир правив до 910 року, коли угри завоювали Паннонську Хорватію, а кордон між двома державами став проходити по Саві.
Вважається, що в 910 році князем Приморської Хорватії став Томіслав I з династії Трпимировичів. На відміну від чітко встановленої родинного зв'язку між Трпимиром I та Мунцімиром (батько і син) характер спорідненості між Мунцімиром і Томіславом I однозначно не встановлено, але передбачається, що Томіслав був сином Мунцімира.
Між 914 і 920 роками (точна дата невідома) Томіслав I розбив угорську армію і об'єднав Приморську і Паннонську Хорватію в одну державу. Вперше було утворено єдину хорватську державу, межа якої з Угорщиною проходила по Драві (там де вона проходить і зараз).
Різко посилена хорватська держава стала вельми бажаним союзником для Візантії в триваючих Візантійсько-болгарських війнах. Союзний договір з Константинополем привів до здійснення давньої мети — візантійський імператор передав під контроль Томіслава торгові міста Далмації в 923 році. Не довелося довго чекати і болгарської відповіді, в 927 році болгарська армія атакувала Хорватію. Приводом для нападу послужило те, що Томіслав I прийняв під руку сербів, яких Симеон Великий вислав з Рашки. У великій битві, яка отримала ім'я , болгари були повністю розгромлені. Томіслав I помер наступного року, при його спадкоємцях в наступні десятиліття міць хорватської держави істотно ослабла.
Королівство
Традиційно вважається, що Томіслав I був першим королем Хорватії. У дипломатичному листі від 925 року папа Іван X називає Томіслава королем Хорватії, хоча з іншого боку до нього частіше застосовувався титул принцепс. Достовірно майже нічого не відомо про коронацію першого короля Хорватії, але королівський титул не оскаржувати, тому що в IX столітті за Папою визнавалося право дарувати правителям королівський титул. Першим королем, про якого існують сучасні йому джерела, що описують коронацію, став Степан Држислав, що отримав корону від візантійського імператора Василія II і коронація якого відбулася в 988 році в Біограді-на-Мору.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
- в «Vita Hludowici imperatoris» 819 року Борна названий «dux Dalmatiae»
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 24 вересня 2013.
- Budak, Neven, Hrvatski sabor, Zagreb 2010., page 7
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 24 вересня 2013.
- в одному з текстів говориться, що Трпимир правив в п'ятнадцятий рік після того, як Лотар I став королем Італії, що дає дату 843 або 844 рік
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 24 вересня 2013.
- Stjepan Antoljak, Pregled hrvatske povijesti, Split 1993., str. 43.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
- [History of the bishops of Salona and Split By Thomas (Spalatensis, Archdeacon), english edition edited by James Ross Sweeney page 61 in 2006]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primorska Horvatiya knyazivstvo Primorska Hrvatska knezevina Knyazivstvo 623 925 Horvatski knyazivstva u 850 r Savska Horvatiya bula jmovirno pid bezposerednoyu frankskoyu vladoyu Mova i Serbohorvatska mova Latin Religiya Hristiyanstvo Katolicizm Forma pravlinnya Monarhiya Knyazi 641 660 Porga 845 864 Trpimir I 910 925 Tomislav I Primorska Horvatiya najstarishe horvatske derzhavne utvorennya Zgadane Kostyantinom Bagryanorodnim u traktati Pro upravlinnya imperiyeyu okremo tam skazano sho pershim jogo pravitelem buv knyaz Porga u VII stolitti Termin Primorska Horvatiya vvedeno v istorichnu nauku istorikami XIX stolittya pravitel derzhavi z chasiv Trpimira I nosiv titul dux Croatorum knyaz Horvatiyi MezhiOdnochasno z Primorskoyu Horvatiyeyu v VII stolitti na Balkanah isnuvala nizka inshih nevelikih slov yanskih knyazivstv Primorska Horvatiya prote bezposeredno mezhuvala tilki z Paganiyeyu Kordon mizh nimi nikoli ne zminyuvavsya nim sluzhila richka Cetina pivdenno shidnij rubizh Primorskoyi Horvatiyi Takozh chitko vstanovlena mezha isnuvala u knyazivstva z Vizantijskoyu imperiyeyu yaka kontrolyuvala vazhlivi primorski dalmatinski mista taki yak Zadar i zahidnu chastinu Istriyi Pivnichnoyu mezheyu Primorskoyi Horvatiyi sluzhila Sava Istoriya HorvatiyiHorvatiya do horvativIlliriya Pannoniya DalmaciyaPohodzhennya horvativBila HorvatiyaSerednovichna Horvatska derzhavaPannonska HorvatiyaPrimorska HorvatiyaDalmatinski knyazivstvaZahumlye Travuniya PaganiyaHorvatske korolivstvo serednovichne Raguzka respublikaUniya z UgorshinoyuHorvatske korolivstvo Gabsburgi Korolivstvo SlavoniyaKorolivstvo IlliriyaKorolivstvo Horvatiya i SlavoniyaKorolivstvo DalmaciyaDerzhava slovenciv horvativ i serbivKorolivstvo YugoslaviyaBanovina HorvatiyaNezalezhna Derzhava HorvatiyaSocialistichna respublika Horvatiya yak chastina SFR Yugoslaviya Vijna za nezalezhnistIstoriya Horvatiyi pislya 1995Portal Horvatiya pereglyanutiredaguvatiRannya istoriyaPributtya horvativ na Adriatiku Oton Ivekovich Delegaciya horvativ i serbiv do Vasiliya I Makedonyanina Miniatyura z hroniki Joana Skilici Za svoyim roztashuvannyam horvatski zemli perebuvali mizh chotirma osnovnimi politichnimi silami Vizantiyeyu yaka pragnula keruvati mistami v Dalmaciyi i ostrovami na pivdennomu shodi Frankskoyu derzhavoyu na pivnochi i pivnichnomu zahodi avarami yakih potim zminili ugri na pivnichnomu shodi i chislennimi soyuzami davnih slov yan serbami ta bolgarami na shodi Pro rannyu istoriyu Primorskoyi Horvatiyi vidomo vkraj malo Zavdyaki traktatu Pro upravlinnya imperiyeyu vidomo pro knyazya Porga VII stolittya ale potim azh do chasu Karla Velikogo v istorichnih dzherelah vidsutni zgadki pro horvativ Pershij z vidomih horvatskih knyaziv nosiv im ya Visheslav praviv v drugij polovini VIII stolittya i pomer u 802 roci Pid chas jogo pravlinnya v 799 roci horvati vidbili nashestya armiyi frankiv rozbivshi yih poblizu suchasnoyi Riyeki i vbivshi Erika Friulskogo markgrafa Karla Velikogo ale do kincya zhittya Visheslava pidpisali mirnij dogovir z frankami viznavshi sebe vasalom Frankskoyi derzhavi Vtorgnennya frankiv u vizantijski dalmatinski mista sprovokuvalo franko vizantijsku vijnu Za mirnimi ugodami mizh Frankskoyu derzhavoyu i Vizantijskoyu imperiyeyu u 812 roci i piznishim Primorska Horvatiya bula ogoloshena vasalom Frankskoyi imperiyi zemli zahidnishe yiyi nalezhali frankam zemli na shid znahodilisya pid vplivom Vizantiyi Cya politichna mezha mizh Zahodom i Shodom bula vikoristana i Kostyantinom Bagryanorodnim yakij nazivav narod u Primorskij Horvatiyi horvatami a narod yakij zhive shidnishe Cetini serbami Pislya smerti Karla Velikogo horvati perejshli pid syuzerenitet sina Karla Velikogo italijskogo korolya Lotarya I Protyagom 50 rokiv 785 835 Primorska Horvatiya upravlyalasya knyazyami z dinastiyi Visheslava Pershimi z nih buv sin Visheslava Borna i jogo onuk Vladislav yakij buv obranij parlamentom u 821 roci i potim jogo status bulo pidtverdzheno imperatorom frankiv Golovnoyu politichnoyu metoyu cogo periodu bulo dobitisya perehodu pid kontrol Horvatiyi bagatih dalmatinskih priberezhnih mist sho nalezhali Vizantiyi Meta ne bula dosyagnuta politika zminilasya za knyazya Mislava 835 845 yakij vstanoviv druzhni vidnosini z vizantijskimi mistami namagayuchis zavoyuvati yihnyu prihilnist darami Mislav stvoriv do 839 roci potuzhnij flot i pidpisav pislya korotkoyi vijni z Veneciyeyu dogovir z dozhem P yetro Tradoniko Venecijci vklyuchilisya v borotbu z nezalezhnimi paganskimi prote buli ne v zmozi yih peremogti Pislya smerti Mislava knyazem stav Trpimir I yakij vidkriv novu storinku horvatskoyi istoriyi Pershi TrpimirovichiTrpimir I stav knyazem Primorskoyi Horvatiyi u 845 roci Vin praviv z blagoslovennya imperatora Zahodu Lotarya I yakomu prinis vasalnu prisyagu U pershi 5 rokiv pravlinnya Trpimir znovu bezuspishno namagavsya vidnyati u Vizantiyi dalmatinski mista Pislya togo yak bolgarskij car Boris I ogolosiv vijnu Frankskij derzhavi Primorska Horvatiya vistupila na boci frankiv i rozbila v 854 roci bolgarsku armiyu na teritoriyi suchasnoyi Bosniyi Trpimir viv politiku shodo zmicnennya Dalmaciyi i rozshirenni svoyih zemel Vin zavoyuvav chastinu Bosniyi do richki Drini a takozh bilshist zemel sho lezhat v napryamku Pannoniyi vikoristovuyuchi namisnictva dlya upravlinnya zemlyami ideya namisnikiv bula zapozichena u frankskih markgrafov Persha zgadka nazvi Horvatiya vidnosyat do 4 bereznya 852 roku koli v Statuti knyazya Trpimira teritoriya yakoyu vin keruvav bula nazvana Horvatiyeyu U pravlinnya Trpimira Primorska Horvatiya postupovo zvilnilasya vid vasalitetu v dokumentah Trpimir imenuvavsya Z Bozhoyu dopomogoyu knyaz Horvatiyi lat Iuvatus munere divino dux Croatorum Pislya smerti Trpimira stavsya pershij v horvatskij istoriyi derzhavnij perevorot Knyaz Domagoj z Paganiyi rozbiv siniv Trpimira i sam zijshov na horvatskij knyazhij tron Svoye pravlinnya vin pochav z krivavoyi rozpravi nad oponentami i piratskimi atakami na flot Venecijskoyi respubliki Papa rimskij Ivan VIII u svoyih listah nazivav Domagoya Slavnij knyaz slov yan lat Gloriosus dux Sclavorum i zaklikav zupiniti vbivstva i piratski rejdi Pislya smerti Domagoya Venecijska respublika nazivala jogo Najgirshij knyaz slov yan lat Pessimus dux Sclavorum Knyaz Zdeslav yakij buv spadkoyemcem Trpimira i skinuv sina Domagoya praviv duzhe malo i jogo pravlinnya zaznacheno lishe chergovimi zdobutkami Vizantiyi v Dalmaciyi Pislya korotkoyi gromadyanskoyi vijni sered troh pretendentiv v 879 roci na prestol z yevropejskoyu dopomogoyu zijshov pleminnik Domagoya Branimir Cherez kilka misyaciv pislya peremogi Branimir 7 chervnya 879 roku papa Ivan VIII napraviv jomu poslannya z blagoslovennyam i viznannyam yak pravitelya nezalezhnogo knyazivstva U poslanni Branimir imenuyetsya knyaz horvativ dux Chroatorum Velika uvaga Branimir pridiliv religijnogo pitannya Vin protidiyav cerkovnomu vplivu davnoyi Splitskoyi arhidiyeceziyi yaka perebuvala pid kontrolem Vizantiyi Na protivagu yij Branimir za zgodoyu papi rimskogo zasnuvav yepiskopstvo v Nini yake povnistyu pidporyadkovuvalosya jomu Branimir chiye im ya perekladayetsya yak zahisnik miru praviv v umovah miru Vin pomer v 892 roci pislya chogo Muncimir tretij sin Trpimir I bez protidiyi stav novim knyazem Primorskoyi Horvatiyi Vid knyazivstva do korolivstva13 rokiv miru pid chas burhlivogo zakinchennya IX stolittya na Balkanah peretvorili Primorsku Horvatiyu u vidnosno silnu derzhavu tak sho koli nezabarom pislya vocarinnya Muncimira vin buv atakovanij probolgarskim knyazem Serbiyi u Horvatiyi vistachilo sil shob rozbiti suprotivnika i spriyati shodzhennyu na serbskij tron provizantijskogo pravitelya Petara Gojnikovicha Vin praviv Serbiyeyu do 917 roku i ce zabezpechilo bezpeku shidnog horvatskogo kordonu v period Vizantijsko bolgarskih voyen Na zaklik Papi Rimskogo Muncimir pripiniv pidtrimku yepiskopa i znovu stav pidtrimuvati Splitsku arhidiyeceziyu Tradicijno vvazhayetsya sho Muncimir praviv do 910 roku koli ugri zavoyuvali Pannonsku Horvatiyu a kordon mizh dvoma derzhavami stav prohoditi po Savi Vvazhayetsya sho v 910 roci knyazem Primorskoyi Horvatiyi stav Tomislav I z dinastiyi Trpimirovichiv Na vidminu vid chitko vstanovlenoyi rodinnogo zv yazku mizh Trpimirom I ta Muncimirom batko i sin harakter sporidnenosti mizh Muncimirom i Tomislavom I odnoznachno ne vstanovleno ale peredbachayetsya sho Tomislav buv sinom Muncimira Mizh 914 i 920 rokami tochna data nevidoma Tomislav I rozbiv ugorsku armiyu i ob yednav Primorsku i Pannonsku Horvatiyu v odnu derzhavu Vpershe bulo utvoreno yedinu horvatsku derzhavu mezha yakoyi z Ugorshinoyu prohodila po Dravi tam de vona prohodit i zaraz Rizko posilena horvatska derzhava stala velmi bazhanim soyuznikom dlya Vizantiyi v trivayuchih Vizantijsko bolgarskih vijnah Soyuznij dogovir z Konstantinopolem priviv do zdijsnennya davnoyi meti vizantijskij imperator peredav pid kontrol Tomislava torgovi mista Dalmaciyi v 923 roci Ne dovelosya dovgo chekati i bolgarskoyi vidpovidi v 927 roci bolgarska armiya atakuvala Horvatiyu Privodom dlya napadu posluzhilo te sho Tomislav I prijnyav pid ruku serbiv yakih Simeon Velikij vislav z Rashki U velikij bitvi yaka otrimala im ya bolgari buli povnistyu rozgromleni Tomislav I pomer nastupnogo roku pri jogo spadkoyemcyah v nastupni desyatilittya mic horvatskoyi derzhavi istotno oslabla KorolivstvoTradicijno vvazhayetsya sho Tomislav I buv pershim korolem Horvatiyi U diplomatichnomu listi vid 925 roku papa Ivan X nazivaye Tomislava korolem Horvatiyi hocha z inshogo boku do nogo chastishe zastosovuvavsya titul princeps Dostovirno majzhe nichogo ne vidomo pro koronaciyu pershogo korolya Horvatiyi ale korolivskij titul ne oskarzhuvati tomu sho v IX stolitti za Papoyu viznavalosya pravo daruvati pravitelyam korolivskij titul Pershim korolem pro yakogo isnuyut suchasni jomu dzherela sho opisuyut koronaciyu stav Stepan Drzhislav sho otrimav koronu vid vizantijskogo imperatora Vasiliya II i koronaciya yakogo vidbulasya v 988 roci v Biogradi na Moru Primitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 v Vita Hludowici imperatoris 819 roku Borna nazvanij dux Dalmatiae Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 8 serpnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2013 Budak Neven Hrvatski sabor Zagreb 2010 page 7 PDF Arhiv originalu PDF za 8 serpnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2013 v odnomu z tekstiv govoritsya sho Trpimir praviv v p yatnadcyatij rik pislya togo yak Lotar I stav korolem Italiyi sho daye datu 843 abo 844 rik PDF Arhiv originalu PDF za 8 serpnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2013 Stjepan Antoljak Pregled hrvatske povijesti Split 1993 str 43 Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 History of the bishops of Salona and Split By Thomas Spalatensis Archdeacon english edition edited by James Ross Sweeney page 61 in 2006 Div takozhIstoriya Horvatiyi Serednovichna Horvatiya Pannonska Horvatiya Trpimirovichi