Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Упродовж усієї своєї історії територія, на якій нині розташована Республіка Хорватія, була місцем контактів різних народів, мов і релігій, по черзі відчуваючи на собі політичний і культурний вплив різних центрів. У VII столітті, до часу приходу сюди хорватів, ці землі перебували на кордоні між Східною та Західною Римськими імперіями. У IX столітті тут зіткнулись інтереси Візантії та Франкського королівства. В XI столітті незалежна Хорватія досягла свого розквіту, ставши одним із найпотужніших королівств Балканського регіону. Пізніше хорватські території контролювали Угорське королівство, Венеційська республіка, Австро-Угорщина та Османська імперія. Впродовж XX століття Хорватія неодноразово ставала ареною конфлікту між католиками хорватами, православними сербами та мусульманами боснійцями.
Доісторичний період
Давня історія
У 6-7 ст. хорватські племена прибули зі східних Карпат до теперішньої Хорватії, яка у той час була Паннонійською частиною Римської імперії. Хорвати прийняли християнство і римський алфавіт у період з VII по ІХ століття.
У 925 році хорвати перемогли візантійських та франкських завойовників і заснували власне незалежне королівство, пік розвитку якого припадає на ХІ століття. Громадянська війна почалася у 1089 році, внаслідок якої країна ослабла і у 1091 році перемогу над нею здобула Угорщина. Підписання Конвенційного пакту між хорватськими племінними керівниками та угорським королем у 1102 об'єднало ці дві нації під політичною владою угорського монарха, проте Хорватія зберегла свою автономію.
Після виродження національної королівської династії хорватський парламент (Сабор) почав вибирати різноманітні європейські династії на хорватський трон. Під владою всіх королів Хорватія зберігала свій парламент і регіональних адміністраторів, тобто не втратила суттєвих ознак державності.
Османське і австрійське правління
Коли у 1526 році османи перемогли угорців, більшість території Хорватії потрапила під їхній протекторат. Османи правили тут до кінця XVII ст.
Кількасотрічне османське правління, на відміну від сусідньої Боснії, не зламало обряду хорватів — католицизму (приблизно 80% населення країни). Релігія завжди була однією з визначальних рис хорватського народу, яка відрізняла його від інших балканських народів. Інша частина країни обрала в цей час своїм королем Фердинанда Австрійського і пов'язала свій розвиток з імперією Габсбургів.
Після проголошення у 1867 році австро-угорського королівства Хорватія і Словенія стали частинами Угорщини, до якої входили до моменту краху (внаслідок поразки в Першій світовій війні) Австро-Угорщини у 1918 році.
Після Першої світової війни, 28 жовтня 1918 року, хорватський парламент розірвав зв'язок з імперією Габсбургів. Уперше за багато століть хорватські землі були об'єднані.
У складі Югославії (1918—1990)
29 жовтня 1918 року Хорватія проголосила свою незалежність і разом з Чорногорією, Сербією та Словенією утворила Державу словенців, хорватів і сербів. А 1 грудня цього ж року її проголошено Королівством сербів, хорватів і словенців. Але документи про це об'єднання були ратифіковані лише колишньою Югославією, і ніколи жодним політичним органом Хорватії чи Держави словенців, хорватів і сербів. Хорватський парламент був розпущений з 1920 по 1939 роки — вперше за тисячолітню історію. 6 січня 1929 року король Олександр проголосив власну диктатуру і вперше назвав об'єднання держав Королівством Югославія.
У період з 1941 р. по 1945 р. на хорватській території фактично існувало дві держави, які воювали одна з одною. У 1941 р. під патронатом Німеччини та Італії було проголошено фашистську Незалежну Державу Хорватія. Хорватські фашисти, усташі, в роки війни вирізали тисячі євреїв, які проживали на території Хорватії. Антифашистський рух, який виник відразу після цього, у 1943 році переріс у Державну антифашистську раду національного визволення Хорватії. Саме ця Рада заклала основи повоєнної держави Югославія в листопаді 1943 року.
Після Другої світової війни і до 1974 року Югославія залишалася центральним прибічником об'єднання у федерацію (за прикладом СРСР). Конституція 1974 року надала державам Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія (СФРЮ) значні конфедеративні права і можливість системи самоврядування.
Незалежність від Югославії (1991-)
Процес розпаду комуністичних режимів у Східній Європі привів у 1990 році до ряду демократичних змін у Хорватії. У травні 1990 року тут були організовані перші після Другої світової війни вільні багатопартійні вибори, більшість голосів на яких здобула Хорватська Демократична Спільнота на чолі з доктором філософії Франьо Туджманом.
Нова Конституція оприлюднена в грудні 1990 р. На референдумі в травні 1991 року 94% громадян Хорватії проголосували за суверенітет і незалежність держави Хорватія.
25 червня 1991 р. Сабор (парламент) Хорватії ухвалив Декларацію, якою було проголошено незалежність і суверенітет республіки. У ній відзначалося, що Хорватія починає «роз'єднання» з СФРЮ мирним, демократичним шляхом, поважаючи інтереси всіх республік та автономних країв, що входять до Югославії. Припинена чинність конституції СФРЮ на території Хорватії, припинено термін дії мандатів представників республіки у Скупщині СФРЮ. Згідно з документом, сербам, представникам інших національностей, які проживали у республіці, гарантувалося право на самобутній розвиток, пропорційне представництво у законодавчих і виконавчих органах влади на всіх рівнях.
27 червня 1991 р. Скупщина, Президія та уряд СФРЮ, визнавши незаконними рішення Словенії і Хорватії про незалежність, здійснили воєнну акцію.
7 липня 1991 р. встановлено мораторій на незалежність Хорватії і Словенії строком на 90 днів на основі Бріонських угод, укладених за посередництва країн Європейського співтовариства у відповідь на дії представників ЄС щодо врегулювання югославської кризи.
22 липня 1991 р. інтенсивно відбуваються сутички між хорватською поліцією і населенням придунайської Хорватії. Керівництво Хорватії відмовилось виконати Охридську декларацію від 23 липня 1991 р., якою передбачалося розформування всіх незаконних воєнізованих формувань, і 1 серпня 1991 р. провело додаткову мобілізацію резервного складу МВС і національної гвардії.
8 жовтня 1991 р. Сабор Хорватії на підставі закінчення строку дії тримісячного мораторію на незалежність республіки ухвалив рішення про поновлення дії Декларації про незалежність Хорватії, якою проголошено республіку самостійною суверенною державою, заявив «про розірвання всіх державно-правових зв'язків, на основі яких вона була складовою частиною СФРЮ». Відповідно до ухваленого документа Хорватія визнала самостійність і суверенітет інших республік колишньої СФРЮ, «крім тих, які перебувають з нею у стані війни». Хорватські парламентарії заявили, що проти республіки ведеться збройна агресія з боку Сербії та ЮНА. При цьому вони звернулися до Боснії і Герцеговини та Чорногорії із закликом не допускати, щоб їхні території використовувалися для ведення війни проти Хорватії.
Парламент республіки прийняв ряд законодавчих актів, якими стверджувалася повна самостійність Хорватії, у тому числі закон про оборону, яким передбачалося, зокрема, створення власних збройних сил.
27 жовтня 1991 р. завершилося виведення югославської армії з Хорватії.
15 січня 1992 р. країни Європейського співтовариства, враховуючи висновки міжнародної арбітражної комісії, створеної в рамках мирної конференції щодо Югославії, офіційно визнали незалежність Хорватії.
10 лютого 1992 р. уряд Хорватії заявив про своє визнання плану С. Венса як одного із джерел гарантування миру та безпеки «на тимчасово окупованих територіях Хорватської республіки».
22 травня 1992 р. Хорватія стала повноправним членом ООН.
5 серпня 1992 р. Хорватія звернулась до ООН з проханням встановити контроль над кордонами демілітаризованих районів, які охороняються ООН, що збігаються з кордонами Республіки Хорватія з сусідніми державами.
У складі Хорватії створені Сербська Автономна Область Країна, яка 19 грудня 1991 р. проголосила себе Республікою Сербська Країна (Republika Srbska Krajina), та Сербське автономне утворення Славонії, Барані і Західного Срему, яке 19 грудня 1991 р. проголосило себе складовою частиною Республіки Сербська Країна. Керівництво Хорватії визнало незаконними ці територіальні утворення, що в свою чергу призвело до збройного протистояння у республіці. З метою припинення кровопролиття і створення умов для активізації переговорного процесу в райони з сербським населенням Хорватії відповідно до рішення Ради Безпеки ООН від 21 січня 1992 р. були направлені сили ООН з підтримання миру.
12 грудня 1993 р. у Сербській Країні відбулися загальні вибори. З20 тис. громадян цього невизнаного державного утворення обрали президентом Мілана Бабича, новий склад парламенту (84 депутати) і місцеві органи влади. Результати було визнано недійсними, і під час II туру, проведеного 2З січня 1994 р., президентом Сербської Країни обраний Мілан Мартич.
30 січня 1995 р. президенту Хорватії Франьо Туджману і президенту Сербської Країни Мілану Мартичу був вручений план нормалізації двосторонніх відносин під назвою «Загреб-4», розроблений «міні-контактною групою», до якої увійшли посли Росії і США в Хорватії, заступники голів Координаційного комітету Міжнародної конференції по колишній Югославії (МКБЮ). Суть плану зводилася до того, що в регіонах Банія і Кордун, східна Ліка і Північна Далмація створювалася сербська автономія з елементами самоуправління. Вона отримала офіційну назву Сербська Країна, 18 місць у Хорватському Саборі, право засновувати свій герб і прапор, обирати президента, парламент і уряд, мати власну поліцію і національну грошову одиницю. Жителям Сербської Країни надавалося право і на друге — югославське громадянство.
Загреб було наділено виключними повноваженнями у таких сферах, як зовнішня політика, оборона, зовнішня торгівля, комунікації і зв'язок, емісія грошей. Автономії не дозволялося мати власні збройні сили, а Хорватії — вводити на її території війська. Роль гаранта безпеки сербського населення на перехідний період відводиться силам ООН з підтримання миру. Згідно з планом, Західна Славонія перейшла під повну юрисдикцію Загреба, а Східна Славонія і Бараня — під управління міжнародного співтовариства з перспективою повного включення до складу Хорватії.
Президент Сербської Країни Мілан Мартич відмовився розглянути план «Загреб-4», заявивши, що без присутності сил ООН, яким керівництво Хорватії не хотіло продовжувати термін дії мандату, що закінчувався 31 березня 1995 р., він не бачить можливості виконання будь-якого мирного плану.
20 травня 1995 р. парламент Республіки Сербська Країна ухвалив рішення про об'єднання цього державного утворення з боснійською Сербською Республікою під колишньою назвою «Західносербська федерація». Раніше парламент боснійської Сербської Республіки також ухвалив резолюцію про об'єднання з Країною.
4 серпня 1995 р. президент Хорватії Франьо Туджман виступив із заявою, в якій відзначив, що у зв'язку з безперервними обстрілами хорватських міст і провалом спроб мирного вирішення конфлікту «Хорватія змушена розпочати воєнні дії» для відродження хорватського суверенітету над зайнятими сербами територіями. У цей же день було розгорнуто великомасштабну наступальну операцію під кодовою назвою «Буря», під час якої встановлено контроль над більшою частиною території Сербської Країни.
6 серпня 1995 р. спецпредставник генерального секретаря ООН у колишній Югославії Ясусі Акасі і начальник канцелярії хорватського президента Хрвоє Шаринич підписали Угоду "Про тимчасові заходи у регіонах, раніше відомих як сектори ООН «Північ» і «Південь». Йшлося про радикальну зміну мандату місії ООН в Хорватії, схвалену резолюцією номер 988 Ради Безпеки.
12 листопада 1995 р. голови делегацій країнських сербів у місті Ердут і хорватського уряду у Загребі підписали угоду про статут Східної Славонії, Барані і Західного Срему, іншої частини територій Республіки Сербська Країна, які після операції «Буря» залишились під сербським контролем. Країнські серби дали згоду на реінтеграцію цих трьох областей протягом перехідного періоду тривалістю 12 місяців з можливістю його продовження ще на один рік за проханням однієї з сторін та на роззброєння свого 25-тисячного корпуса.
У січні 1996 р. Рада Безпеки ООН заснувала Тимчасову адміністрацію ООН для Східної Славонії, Барані і Західного Срему (ТАООНСС) для виконання завдань, пов'язаних із функціонуванням громадських служб, створенням тимчасових поліцейських сил і поверненням біженців, а також для проведення демілітаризації цих районів, а потім організації там виборів. На допомогу ТАООНСС було направлено військовий контингент багатонаціональних сил ООН, до складу якого входили дві вертолітні ескадрильї (бойова і транспортна), а також танкова (пізніше замінена на автомобільну) рота Збройних Сил України.
15 січня 1998 року у Вуковарі відбулася офіційна церемонія передачі повноважень від Перехідної адміністрації хорватській владі, що засвідчило виконання миротворчим контингентом своєї місії та повну реінтеграцію Хорватії.
ХХІ століття
На нинішньому етапі головний пріоритет політики Хорватії — інтеграція в усі західноєвропейські та атлантичні структури — втілено в життя. Ще у 2005 році Хорватія подала заявку на вступ до ЄС, яку після тривалих залагодження необхідних питань і моніторингів задовольнили у червні 2011 року, відтак до 1 липня 2013 року країна стала 28-м членом ЄС. Тим часом, 9 липня 2008 Хорватія вступила в НАТО.
Взимку 2009—2010 в Хорватії відбулися президентські вибори, перемогу в яких здобув соціал-демократ Іво Йосипович.
У грудні 2011 в країні пройшли парламентські вибори, які виграла лівоцентристська коаліція чотирьох партій на чолі із соціал-демократичною партією Зорана Мілановича.
Взимку 2014—2015 в Хорватії відбулися президентські вибори, на яких перемогла представниця правої Хорватської демократичної співдружності Колінда Грабар-Кітарович.
Див. також
Примітки
- стор. 3625-3626, том. 10, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р.
- Лідери ЄС погодилися прийняти Хорватію в Євросоюз [ 26 червня 2011 у Wayback Machine.] // новина від Кореспондент.net за 24 червня 2011 року
- [[https://web.archive.org/web/20150119134451/http://www.5.ua/svit/albaniia-ta-khorvatiia-vstupyly-do-nato-10338.html Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] Албанія та Хорватія вступили до НАТО — 5 канал]
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Overview of History, Culture and Science of Croatia [ 12 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- WWW-VL History:Croatia [ 15 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Historical Maps of Croatia [ 5 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- The History Files: [1] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Коротка історія Хорватії [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uprodovzh usiyeyi svoyeyi istoriyi teritoriya na yakij nini roztashovana Respublika Horvatiya bula miscem kontaktiv riznih narodiv mov i religij po cherzi vidchuvayuchi na sobi politichnij i kulturnij vpliv riznih centriv U VII stolitti do chasu prihodu syudi horvativ ci zemli perebuvali na kordoni mizh Shidnoyu ta Zahidnoyu Rimskimi imperiyami U IX stolitti tut zitknulis interesi Vizantiyi ta Frankskogo korolivstva V XI stolitti nezalezhna Horvatiya dosyagla svogo rozkvitu stavshi odnim iz najpotuzhnishih korolivstv Balkanskogo regionu Piznishe horvatski teritoriyi kontrolyuvali Ugorske korolivstvo Venecijska respublika Avstro Ugorshina ta Osmanska imperiya Vprodovzh XX stolittya Horvatiya neodnorazovo stavala arenoyu konfliktu mizh katolikami horvatami pravoslavnimi serbami ta musulmanami bosnijcyami Istoriya HorvatiyiHorvatiya do horvativIlliriya Pannoniya DalmaciyaPohodzhennya horvativBila HorvatiyaSerednovichna Horvatska derzhavaPannonska HorvatiyaPrimorska HorvatiyaDalmatinski knyazivstvaZahumlye Travuniya PaganiyaHorvatske korolivstvo serednovichne Raguzka respublikaUniya z UgorshinoyuHorvatske korolivstvo Gabsburgi Korolivstvo SlavoniyaKorolivstvo IlliriyaKorolivstvo Horvatiya i SlavoniyaKorolivstvo DalmaciyaDerzhava slovenciv horvativ i serbivKorolivstvo YugoslaviyaBanovina HorvatiyaNezalezhna Derzhava HorvatiyaSocialistichna respublika Horvatiya yak chastina SFR Yugoslaviya Vijna za nezalezhnistIstoriya Horvatiyi pislya 1995Portal Horvatiya pereglyanutiredaguvatiDoistorichnij periodDokladnishe Doslov yanska HorvatiyaDavnya istoriyaHorvati prihodyat do Adriatichnogo morya suchasna kartina U 6 7 st horvatski plemena pribuli zi shidnih Karpat do teperishnoyi Horvatiyi yaka u toj chas bula Pannonijskoyu chastinoyu Rimskoyi imperiyi Horvati prijnyali hristiyanstvo i rimskij alfavit u period z VII po IH stolittya U 925 roci horvati peremogli vizantijskih ta frankskih zavojovnikiv i zasnuvali vlasne nezalezhne korolivstvo pik rozvitku yakogo pripadaye na HI stolittya Gromadyanska vijna pochalasya u 1089 roci vnaslidok yakoyi krayina oslabla i u 1091 roci peremogu nad neyu zdobula Ugorshina Pidpisannya Konvencijnogo paktu mizh horvatskimi pleminnimi kerivnikami ta ugorskim korolem u 1102 ob yednalo ci dvi naciyi pid politichnoyu vladoyu ugorskogo monarha prote Horvatiya zberegla svoyu avtonomiyu Pislya virodzhennya nacionalnoyi korolivskoyi dinastiyi horvatskij parlament Sabor pochav vibirati riznomanitni yevropejski dinastiyi na horvatskij tron Pid vladoyu vsih koroliv Horvatiya zberigala svij parlament i regionalnih administratoriv tobto ne vtratila suttyevih oznak derzhavnosti Osmanske i avstrijske pravlinnyaKoli u 1526 roci osmani peremogli ugorciv bilshist teritoriyi Horvatiyi potrapila pid yihnij protektorat Osmani pravili tut do kincya XVII st Kilkasotrichne osmanske pravlinnya na vidminu vid susidnoyi Bosniyi ne zlamalo obryadu horvativ katolicizmu priblizno 80 naselennya krayini Religiya zavzhdi bula odniyeyu z viznachalnih ris horvatskogo narodu yaka vidriznyala jogo vid inshih balkanskih narodiv Insha chastina krayini obrala v cej chas svoyim korolem Ferdinanda Avstrijskogo i pov yazala svij rozvitok z imperiyeyu Gabsburgiv Pislya progoloshennya u 1867 roci avstro ugorskogo korolivstva Horvatiya i Sloveniya stali chastinami Ugorshini do yakoyi vhodili do momentu krahu vnaslidok porazki v Pershij svitovij vijni Avstro Ugorshini u 1918 roci Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 28 zhovtnya 1918 roku horvatskij parlament rozirvav zv yazok z imperiyeyu Gabsburgiv Upershe za bagato stolit horvatski zemli buli ob yednani U skladi Yugoslaviyi 1918 1990 29 zhovtnya 1918 roku Horvatiya progolosila svoyu nezalezhnist i razom z Chornogoriyeyu Serbiyeyu ta Sloveniyeyu utvorila Derzhavu slovenciv horvativ i serbiv A 1 grudnya cogo zh roku yiyi progolosheno Korolivstvom serbiv horvativ i slovenciv Ale dokumenti pro ce ob yednannya buli ratifikovani lishe kolishnoyu Yugoslaviyeyu i nikoli zhodnim politichnim organom Horvatiyi chi Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv Horvatskij parlament buv rozpushenij z 1920 po 1939 roki vpershe za tisyacholitnyu istoriyu 6 sichnya 1929 roku korol Oleksandr progolosiv vlasnu diktaturu i vpershe nazvav ob yednannya derzhav Korolivstvom Yugoslaviya U period z 1941 r po 1945 r na horvatskij teritoriyi faktichno isnuvalo dvi derzhavi yaki voyuvali odna z odnoyu U 1941 r pid patronatom Nimechchini ta Italiyi bulo progolosheno fashistsku Nezalezhnu Derzhavu Horvatiya Horvatski fashisti ustashi v roki vijni virizali tisyachi yevreyiv yaki prozhivali na teritoriyi Horvatiyi Antifashistskij ruh yakij vinik vidrazu pislya cogo u 1943 roci pereris u Derzhavnu antifashistsku radu nacionalnogo vizvolennya Horvatiyi Same cya Rada zaklala osnovi povoyennoyi derzhavi Yugoslaviya v listopadi 1943 roku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni i do 1974 roku Yugoslaviya zalishalasya centralnim pribichnikom ob yednannya u federaciyu za prikladom SRSR Konstituciya 1974 roku nadala derzhavam Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviya SFRYu znachni konfederativni prava i mozhlivist sistemi samovryaduvannya Nezalezhnist vid Yugoslaviyi 1991 Frano Tudzhman prezident Horvatiyi u 1990 1999 Proces rozpadu komunistichnih rezhimiv u Shidnij Yevropi priviv u 1990 roci do ryadu demokratichnih zmin u Horvatiyi U travni 1990 roku tut buli organizovani pershi pislya Drugoyi svitovoyi vijni vilni bagatopartijni vibori bilshist golosiv na yakih zdobula Horvatska Demokratichna Spilnota na choli z doktorom filosofiyi Frano Tudzhmanom Nova Konstituciya oprilyudnena v grudni 1990 r Na referendumi v travni 1991 roku 94 gromadyan Horvatiyi progolosuvali za suverenitet i nezalezhnist derzhavi Horvatiya 25 chervnya 1991 r Sabor parlament Horvatiyi uhvaliv Deklaraciyu yakoyu bulo progolosheno nezalezhnist i suverenitet respubliki U nij vidznachalosya sho Horvatiya pochinaye roz yednannya z SFRYu mirnim demokratichnim shlyahom povazhayuchi interesi vsih respublik ta avtonomnih krayiv sho vhodyat do Yugoslaviyi Pripinena chinnist konstituciyi SFRYu na teritoriyi Horvatiyi pripineno termin diyi mandativ predstavnikiv respubliki u Skupshini SFRYu Zgidno z dokumentom serbam predstavnikam inshih nacionalnostej yaki prozhivali u respublici garantuvalosya pravo na samobutnij rozvitok proporcijne predstavnictvo u zakonodavchih i vikonavchih organah vladi na vsih rivnyah 27 chervnya 1991 r Skupshina Prezidiya ta uryad SFRYu viznavshi nezakonnimi rishennya Sloveniyi i Horvatiyi pro nezalezhnist zdijsnili voyennu akciyu 7 lipnya 1991 r vstanovleno moratorij na nezalezhnist Horvatiyi i Sloveniyi strokom na 90 dniv na osnovi Brionskih ugod ukladenih za poserednictva krayin Yevropejskogo spivtovaristva u vidpovid na diyi predstavnikiv YeS shodo vregulyuvannya yugoslavskoyi krizi 22 lipnya 1991 r intensivno vidbuvayutsya sutichki mizh horvatskoyu policiyeyu i naselennyam pridunajskoyi Horvatiyi Kerivnictvo Horvatiyi vidmovilos vikonati Ohridsku deklaraciyu vid 23 lipnya 1991 r yakoyu peredbachalosya rozformuvannya vsih nezakonnih voyenizovanih formuvan i 1 serpnya 1991 r provelo dodatkovu mobilizaciyu rezervnogo skladu MVS i nacionalnoyi gvardiyi 8 zhovtnya 1991 r Sabor Horvatiyi na pidstavi zakinchennya stroku diyi trimisyachnogo moratoriyu na nezalezhnist respubliki uhvaliv rishennya pro ponovlennya diyi Deklaraciyi pro nezalezhnist Horvatiyi yakoyu progolosheno respubliku samostijnoyu suverennoyu derzhavoyu zayaviv pro rozirvannya vsih derzhavno pravovih zv yazkiv na osnovi yakih vona bula skladovoyu chastinoyu SFRYu Vidpovidno do uhvalenogo dokumenta Horvatiya viznala samostijnist i suverenitet inshih respublik kolishnoyi SFRYu krim tih yaki perebuvayut z neyu u stani vijni Horvatski parlamentariyi zayavili sho proti respubliki vedetsya zbrojna agresiya z boku Serbiyi ta YuNA Pri comu voni zvernulisya do Bosniyi i Gercegovini ta Chornogoriyi iz zaklikom ne dopuskati shob yihni teritoriyi vikoristovuvalisya dlya vedennya vijni proti Horvatiyi Parlament respubliki prijnyav ryad zakonodavchih aktiv yakimi stverdzhuvalasya povna samostijnist Horvatiyi u tomu chisli zakon pro oboronu yakim peredbachalosya zokrema stvorennya vlasnih zbrojnih sil 27 zhovtnya 1991 r zavershilosya vivedennya yugoslavskoyi armiyi z Horvatiyi 15 sichnya 1992 r krayini Yevropejskogo spivtovaristva vrahovuyuchi visnovki mizhnarodnoyi arbitrazhnoyi komisiyi stvorenoyi v ramkah mirnoyi konferenciyi shodo Yugoslaviyi oficijno viznali nezalezhnist Horvatiyi 10 lyutogo 1992 r uryad Horvatiyi zayaviv pro svoye viznannya planu S Vensa yak odnogo iz dzherel garantuvannya miru ta bezpeki na timchasovo okupovanih teritoriyah Horvatskoyi respubliki 22 travnya 1992 r Horvatiya stala povnopravnim chlenom OON 5 serpnya 1992 r Horvatiya zvernulas do OON z prohannyam vstanoviti kontrol nad kordonami demilitarizovanih rajoniv yaki ohoronyayutsya OON sho zbigayutsya z kordonami Respubliki Horvatiya z susidnimi derzhavami U skladi Horvatiyi stvoreni Serbska Avtonomna Oblast Krayina yaka 19 grudnya 1991 r progolosila sebe Respublikoyu Serbska Krayina Republika Srbska Krajina ta Serbske avtonomne utvorennya Slavoniyi Barani i Zahidnogo Sremu yake 19 grudnya 1991 r progolosilo sebe skladovoyu chastinoyu Respubliki Serbska Krayina Kerivnictvo Horvatiyi viznalo nezakonnimi ci teritorialni utvorennya sho v svoyu chergu prizvelo do zbrojnogo protistoyannya u respublici Z metoyu pripinennya krovoprolittya i stvorennya umov dlya aktivizaciyi peregovornogo procesu v rajoni z serbskim naselennyam Horvatiyi vidpovidno do rishennya Radi Bezpeki OON vid 21 sichnya 1992 r buli napravleni sili OON z pidtrimannya miru 12 grudnya 1993 r u Serbskij Krayini vidbulisya zagalni vibori Z20 tis gromadyan cogo neviznanogo derzhavnogo utvorennya obrali prezidentom Milana Babicha novij sklad parlamentu 84 deputati i miscevi organi vladi Rezultati bulo viznano nedijsnimi i pid chas II turu provedenogo 2Z sichnya 1994 r prezidentom Serbskoyi Krayini obranij Milan Martich 30 sichnya 1995 r prezidentu Horvatiyi Frano Tudzhmanu i prezidentu Serbskoyi Krayini Milanu Martichu buv vruchenij plan normalizaciyi dvostoronnih vidnosin pid nazvoyu Zagreb 4 rozroblenij mini kontaktnoyu grupoyu do yakoyi uvijshli posli Rosiyi i SShA v Horvatiyi zastupniki goliv Koordinacijnogo komitetu Mizhnarodnoyi konferenciyi po kolishnij Yugoslaviyi MKBYu Sut planu zvodilasya do togo sho v regionah Baniya i Kordun shidna Lika i Pivnichna Dalmaciya stvoryuvalasya serbska avtonomiya z elementami samoupravlinnya Vona otrimala oficijnu nazvu Serbska Krayina 18 misc u Horvatskomu Sabori pravo zasnovuvati svij gerb i prapor obirati prezidenta parlament i uryad mati vlasnu policiyu i nacionalnu groshovu odinicyu Zhitelyam Serbskoyi Krayini nadavalosya pravo i na druge yugoslavske gromadyanstvo Zagreb bulo nadileno viklyuchnimi povnovazhennyami u takih sferah yak zovnishnya politika oborona zovnishnya torgivlya komunikaciyi i zv yazok emisiya groshej Avtonomiyi ne dozvolyalosya mati vlasni zbrojni sili a Horvatiyi vvoditi na yiyi teritoriyi vijska Rol garanta bezpeki serbskogo naselennya na perehidnij period vidvoditsya silam OON z pidtrimannya miru Zgidno z planom Zahidna Slavoniya perejshla pid povnu yurisdikciyu Zagreba a Shidna Slavoniya i Baranya pid upravlinnya mizhnarodnogo spivtovaristva z perspektivoyu povnogo vklyuchennya do skladu Horvatiyi Prezident Serbskoyi Krayini Milan Martich vidmovivsya rozglyanuti plan Zagreb 4 zayavivshi sho bez prisutnosti sil OON yakim kerivnictvo Horvatiyi ne hotilo prodovzhuvati termin diyi mandatu sho zakinchuvavsya 31 bereznya 1995 r vin ne bachit mozhlivosti vikonannya bud yakogo mirnogo planu 20 travnya 1995 r parlament Respubliki Serbska Krayina uhvaliv rishennya pro ob yednannya cogo derzhavnogo utvorennya z bosnijskoyu Serbskoyu Respublikoyu pid kolishnoyu nazvoyu Zahidnoserbska federaciya Ranishe parlament bosnijskoyi Serbskoyi Respubliki takozh uhvaliv rezolyuciyu pro ob yednannya z Krayinoyu 4 serpnya 1995 r prezident Horvatiyi Frano Tudzhman vistupiv iz zayavoyu v yakij vidznachiv sho u zv yazku z bezperervnimi obstrilami horvatskih mist i provalom sprob mirnogo virishennya konfliktu Horvatiya zmushena rozpochati voyenni diyi dlya vidrodzhennya horvatskogo suverenitetu nad zajnyatimi serbami teritoriyami U cej zhe den bulo rozgornuto velikomasshtabnu nastupalnu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Burya pid chas yakoyi vstanovleno kontrol nad bilshoyu chastinoyu teritoriyi Serbskoyi Krayini 6 serpnya 1995 r specpredstavnik generalnogo sekretarya OON u kolishnij Yugoslaviyi Yasusi Akasi i nachalnik kancelyariyi horvatskogo prezidenta Hrvoye Sharinich pidpisali Ugodu Pro timchasovi zahodi u regionah ranishe vidomih yak sektori OON Pivnich i Pivden Jshlosya pro radikalnu zminu mandatu misiyi OON v Horvatiyi shvalenu rezolyuciyeyu nomer 988 Radi Bezpeki 12 listopada 1995 r golovi delegacij krayinskih serbiv u misti Erdut i horvatskogo uryadu u Zagrebi pidpisali ugodu pro statut Shidnoyi Slavoniyi Barani i Zahidnogo Sremu inshoyi chastini teritorij Respubliki Serbska Krayina yaki pislya operaciyi Burya zalishilis pid serbskim kontrolem Krayinski serbi dali zgodu na reintegraciyu cih troh oblastej protyagom perehidnogo periodu trivalistyu 12 misyaciv z mozhlivistyu jogo prodovzhennya she na odin rik za prohannyam odniyeyi z storin ta na rozzbroyennya svogo 25 tisyachnogo korpusa U sichni 1996 r Rada Bezpeki OON zasnuvala Timchasovu administraciyu OON dlya Shidnoyi Slavoniyi Barani i Zahidnogo Sremu TAOONSS dlya vikonannya zavdan pov yazanih iz funkcionuvannyam gromadskih sluzhb stvorennyam timchasovih policejskih sil i povernennyam bizhenciv a takozh dlya provedennya demilitarizaciyi cih rajoniv a potim organizaciyi tam viboriv Na dopomogu TAOONSS bulo napravleno vijskovij kontingent bagatonacionalnih sil OON do skladu yakogo vhodili dvi vertolitni eskadrilyi bojova i transportna a takozh tankova piznishe zaminena na avtomobilnu rota Zbrojnih Sil Ukrayini 15 sichnya 1998 roku u Vukovari vidbulasya oficijna ceremoniya peredachi povnovazhen vid Perehidnoyi administraciyi horvatskij vladi sho zasvidchilo vikonannya mirotvorchim kontingentom svoyeyi misiyi ta povnu reintegraciyu Horvatiyi HHI stolittya Na ninishnomu etapi golovnij prioritet politiki Horvatiyi integraciya v usi zahidnoyevropejski ta atlantichni strukturi vtileno v zhittya She u 2005 roci Horvatiya podala zayavku na vstup do YeS yaku pislya trivalih zalagodzhennya neobhidnih pitan i monitoringiv zadovolnili u chervni 2011 roku vidtak do 1 lipnya 2013 roku krayina stala 28 m chlenom YeS Tim chasom 9 lipnya 2008 Horvatiya vstupila v NATO Vzimku 2009 2010 v Horvatiyi vidbulisya prezidentski vibori peremogu v yakih zdobuv social demokrat Ivo Josipovich U grudni 2011 v krayini projshli parlamentski vibori yaki vigrala livocentristska koaliciya chotiroh partij na choli iz social demokratichnoyu partiyeyu Zorana Milanovicha Vzimku 2014 2015 v Horvatiyi vidbulisya prezidentski vibori na yakih peremogla predstavnicya pravoyi Horvatskoyi demokratichnoyi spivdruzhnosti Kolinda Grabar Kitarovich Div takozhHorvati Prikordonni superechki Horvatiyi ta SloveniyiPrimitkistor 3625 3626 tom 10 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 2000 r ISBN 5 7707 4048 5 Lideri YeS pogodilisya prijnyati Horvatiyu v Yevrosoyuz 26 chervnya 2011 u Wayback Machine novina vid Korespondent net za 24 chervnya 2011 roku https web archive org web 20150119134451 http www 5 ua svit albaniia ta khorvatiia vstupyly do nato 10338 html Arhivovano19 sichnya 2015 u Wayback Machine Albaniya ta Horvatiya vstupili do NATO 5 kanal DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaOverview of History Culture and Science of Croatia 12 serpnya 2007 u Wayback Machine WWW VL History Croatia 15 listopada 2007 u Wayback Machine Historical Maps of Croatia 5 grudnya 2004 u Wayback Machine The History Files 1 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Korotka istoriya Horvatiyi 1 sichnya 2018 u Wayback Machine