Конституційне рішення про суверенітет і самостійність Республіки Хорватія (хорв. Ustavna odluka o suverenosti i samostalnosti Republike Hrvatske) — найважливіший законодавчий акт щодо незалежності Хорватії, ухвалений хорватським парламентом 25 червня 1991 року. Заклав конституційно-правову основу незалежності хорватської держави.
Історія
На референдумі, що відбувся 19 травня 1991, 93,94% виборців проголосували за суверенну та незалежну Республіку Хорватія. Оскільки за Конституцією Республіки Хорватія рішення, прийняте на референдумі, є обов'язковим для всіх державних органів, парламент Хорватії ухвалив 25 червня 1991 року два визначальні рішення:
У Вікіджерелах є hr:Deklaracija o proglašenju suverene i samostalne Republike Hrvatske |
У Вікіджерелах є hr:Ustavna odluka Sabora Republike Hrvatske o suverenosti i samostalnosti Republike Hrvatske |
- Декларацію про проголошення суверенної та самостійної Республіки Хорватія
- Конституційне рішення про суверенітет і самостійність Республіки Хорватія (тільки воно має державно-правове значення).
Однак за посередництва місії Європейського співтовариства на започаткований на підставі цих рішень процес відокремлення Хорватії від інших республік і країв охопленої розпадом СФРЮ було введено тримісячний мораторій, прийнятий згідно з Бріонською декларацією від 8 липня 1991 року, яка відклала в часі подальші просування в цьому напрямку. Слід підкреслити, що парламент Хорватії ніколи не відкликав і офіційно не скасовував конституційне рішення від 25 червня, а просто не здійснював процедуру відокремлення з огляду на вищевказані політичні обставини.
З посиленням агресії Сербії проти Хорватії, яка нарочито досягла своєї найвищої точки в останній день тримісячного мораторію 7 жовтня ракетним обстрілом будівлі Банських дворів у Загребі, тодішньому місці перебування президента Хорватії Франьо Туджмана, парламент на своєму таємному засіданні у приміщенні «INA» на загребській вулиці Шубича 8 жовтня ухвалив рішення про розрив усіх державно-правових зв'язків, на підставі яких Хорватія спільно з іншими республіками та краями утворювала колишню СФРЮ, чим було завершено процес відокремлення. Попри те, що цей процес було процедурно закінчено лише 8 жовтня, днем заснування сучасної хорватської незалежної та суверенної держави вважається 25 червня 1991 р.
Тодішній голова СДП Івиця Рачан під час передвиборної кампанії перших багатопартійних виборів називав ХДС партією небезпечних намірів.
Під час голосування згаданої Декларації депутати від СДП покинули парламент, не бажаючи брати участь в ухваленні цього рішення. Перед вирішальною сесією Рачан запропонував свою поправку голові конституційної комісії Владимиру Шексу і багатопартійній робочій групі, які готували стратегічні закони та декларації. У ній зазначалося, що Хорватію слід оголосити суверенною і незалежною державою і слід розпочати процес дезінтеграції, але водночас слід розпочати процедуру приєднання до нового союзу югославських республік. Шекс відхилив поправку, пояснивши, що після 70 років Хорватія рішуче виходить із Югославії і що народ не має наміру знову входити в нову. Положення, на якому наполягав Івиця Рачан, було оформлено як імператив. Тим самим Хорватія, разом із рішенням про вихід, не могла б не запустити процес входження, що створило б конституційну основу для заснування нової Югославії. Мотивом Івиці Рачана була невіра у хорватські сили, у президента Франьо Туджмана та ХДС. Таку оцінку Рачана навіяла потужність Сербії та ЮНА і його переконання, що міжнародні сили чинять занадто великий опір виходу Хорватії з югославського союзу, тому Рачан і СДП обрали якийсь нерішучий варіант. Ймовірно, спрацював страх перед відокремленням і його наслідками. Рачан, Іван Матія та інші члени СДП пояснили на засіданні групи перед голосуванням, що будуть проти цього, і зазначили причини, а саме, що Хорватія не має підтримки Європи чи світу, і що якщо Хорватія проголосить незалежність, це буде оцінено як односторонній акт сецесії, і що самостійна Хорватія не буде прийнята чи визнана, тому вони в СДП за збереження югославського простору. Комісія Шекса винесла документи про суверенітет і незалежність на розсуд 365 членів парламенту. Тоді з'явився Рачан і вніс пропозицію, наголошуючи, що «союз самостійних держав — це форма розв'язання югославської державної кризи, прийнятна для більшості республік, і в інтересах хорватського народу та державних інтересів Республіки Хорватія». Частина депутатів СДП і соціалістів Ж. Мажара демонстративно покинули залу парламенту. Частина залишилася на голосуванні. Таких налічувалося 49, а з них 48 проголосували проти і лише один депутат від СДП проголосував за незалежність Хорватії. Це був Марко Влашич-Чиче з Чари на Корчулі.
У 1991—2019 роках день ухвалення цих двох рішень святкувався як День державності — національне свято Республіки Хорватія, а з 2020 — це пам'ятний день, відомий як День незалежності.
Примітки
- Samo je jedan datum osnutka Hrvatske, a to je - 25. lipnja [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.], Glas Slavonije, 24. travnja 2015.
- Večernji.hr - Biografija: Ivica Račan [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Інтерв'ю Владимира Шекса газеті Večernji list: SDP nije vjerovao u hrvatsku samostalnost - htjeli su treću Jugoslaviju! [ 4 червня 2020 у Wayback Machine.], Офіційний вебсайт ХДС, 25 червня 2014. (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitucijne rishennya pro suverenitet i samostijnist Respubliki Horvatiya horv Ustavna odluka o suverenosti i samostalnosti Republike Hrvatske najvazhlivishij zakonodavchij akt shodo nezalezhnosti Horvatiyi uhvalenij horvatskim parlamentom 25 chervnya 1991 roku Zaklav konstitucijno pravovu osnovu nezalezhnosti horvatskoyi derzhavi Budinok derzhavnogo saboru parlamentu u yakomu bulo uhvaleno istorichne rishennya pro nezalezhnist Horvatiyi 25 chervnya 1991 r IstoriyaNa referendumi sho vidbuvsya 19 travnya 1991 93 94 viborciv progolosuvali za suverennu ta nezalezhnu Respubliku Horvatiya Oskilki za Konstituciyeyu Respubliki Horvatiya rishennya prijnyate na referendumi ye obov yazkovim dlya vsih derzhavnih organiv parlament Horvatiyi uhvaliv 25 chervnya 1991 roku dva viznachalni rishennya U Vikidzherelah ye hr Deklaracija o proglasenju suverene i samostalne Republike HrvatskeU Vikidzherelah ye hr Ustavna odluka Sabora Republike Hrvatske o suverenosti i samostalnosti Republike HrvatskeDeklaraciyu pro progoloshennya suverennoyi ta samostijnoyi Respubliki Horvatiya Konstitucijne rishennya pro suverenitet i samostijnist Respubliki Horvatiya tilki vono maye derzhavno pravove znachennya Odnak za poserednictva misiyi Yevropejskogo spivtovaristva na zapochatkovanij na pidstavi cih rishen proces vidokremlennya Horvatiyi vid inshih respublik i krayiv ohoplenoyi rozpadom SFRYu bulo vvedeno trimisyachnij moratorij prijnyatij zgidno z Brionskoyu deklaraciyeyu vid 8 lipnya 1991 roku yaka vidklala v chasi podalshi prosuvannya v comu napryamku Slid pidkresliti sho parlament Horvatiyi nikoli ne vidklikav i oficijno ne skasovuvav konstitucijne rishennya vid 25 chervnya a prosto ne zdijsnyuvav proceduru vidokremlennya z oglyadu na vishevkazani politichni obstavini Z posilennyam agresiyi Serbiyi proti Horvatiyi yaka narochito dosyagla svoyeyi najvishoyi tochki v ostannij den trimisyachnogo moratoriyu 7 zhovtnya raketnim obstrilom budivli Banskih dvoriv u Zagrebi todishnomu misci perebuvannya prezidenta Horvatiyi Frano Tudzhmana parlament na svoyemu tayemnomu zasidanni u primishenni INA na zagrebskij vulici Shubicha 8 zhovtnya uhvaliv rishennya pro rozriv usih derzhavno pravovih zv yazkiv na pidstavi yakih Horvatiya spilno z inshimi respublikami ta krayami utvoryuvala kolishnyu SFRYu chim bulo zaversheno proces vidokremlennya Popri te sho cej proces bulo procedurno zakincheno lishe 8 zhovtnya dnem zasnuvannya suchasnoyi horvatskoyi nezalezhnoyi ta suverennoyi derzhavi vvazhayetsya 25 chervnya 1991 r Todishnij golova SDP Ivicya Rachan pid chas peredvibornoyi kampaniyi pershih bagatopartijnih viboriv nazivav HDS partiyeyu nebezpechnih namiriv Pid chas golosuvannya zgadanoyi Deklaraciyi deputati vid SDP pokinuli parlament ne bazhayuchi brati uchast v uhvalenni cogo rishennya Pered virishalnoyu sesiyeyu Rachan zaproponuvav svoyu popravku golovi konstitucijnoyi komisiyi Vladimiru Sheksu i bagatopartijnij robochij grupi yaki gotuvali strategichni zakoni ta deklaraciyi U nij zaznachalosya sho Horvatiyu slid ogolositi suverennoyu i nezalezhnoyu derzhavoyu i slid rozpochati proces dezintegraciyi ale vodnochas slid rozpochati proceduru priyednannya do novogo soyuzu yugoslavskih respublik Sheks vidhiliv popravku poyasnivshi sho pislya 70 rokiv Horvatiya rishuche vihodit iz Yugoslaviyi i sho narod ne maye namiru znovu vhoditi v novu Polozhennya na yakomu napolyagav Ivicya Rachan bulo oformleno yak imperativ Tim samim Horvatiya razom iz rishennyam pro vihid ne mogla b ne zapustiti proces vhodzhennya sho stvorilo b konstitucijnu osnovu dlya zasnuvannya novoyi Yugoslaviyi Motivom Ivici Rachana bula nevira u horvatski sili u prezidenta Frano Tudzhmana ta HDS Taku ocinku Rachana naviyala potuzhnist Serbiyi ta YuNA i jogo perekonannya sho mizhnarodni sili chinyat zanadto velikij opir vihodu Horvatiyi z yugoslavskogo soyuzu tomu Rachan i SDP obrali yakijs nerishuchij variant Jmovirno spracyuvav strah pered vidokremlennyam i jogo naslidkami Rachan Ivan Matiya ta inshi chleni SDP poyasnili na zasidanni grupi pered golosuvannyam sho budut proti cogo i zaznachili prichini a same sho Horvatiya ne maye pidtrimki Yevropi chi svitu i sho yaksho Horvatiya progolosit nezalezhnist ce bude ocineno yak odnostoronnij akt secesiyi i sho samostijna Horvatiya ne bude prijnyata chi viznana tomu voni v SDP za zberezhennya yugoslavskogo prostoru Komisiya Sheksa vinesla dokumenti pro suverenitet i nezalezhnist na rozsud 365 chleniv parlamentu Todi z yavivsya Rachan i vnis propoziciyu nagoloshuyuchi sho soyuz samostijnih derzhav ce forma rozv yazannya yugoslavskoyi derzhavnoyi krizi prijnyatna dlya bilshosti respublik i v interesah horvatskogo narodu ta derzhavnih interesiv Respubliki Horvatiya Chastina deputativ SDP i socialistiv Zh Mazhara demonstrativno pokinuli zalu parlamentu Chastina zalishilasya na golosuvanni Takih nalichuvalosya 49 a z nih 48 progolosuvali proti i lishe odin deputat vid SDP progolosuvav za nezalezhnist Horvatiyi Ce buv Marko Vlashich Chiche z Chari na Korchuli U 1991 2019 rokah den uhvalennya cih dvoh rishen svyatkuvavsya yak Den derzhavnosti nacionalne svyato Respubliki Horvatiya a z 2020 ce pam yatnij den vidomij yak Den nezalezhnosti PrimitkiSamo je jedan datum osnutka Hrvatske a to je 25 lipnja 4 chervnya 2020 u Wayback Machine Glas Slavonije 24 travnja 2015 Vecernji hr Biografija Ivica Racan 5 bereznya 2016 u Wayback Machine hor Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Interv yu Vladimira Sheksa gazeti Vecernji list SDP nije vjerovao u hrvatsku samostalnost htjeli su trecu Jugoslaviju 4 chervnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij vebsajt HDS 25 chervnya 2014 hor