|
Королівство Хорватія і Славонія (хорв. Kraljevina Hrvatska i Slavonija, угор. Horvát-Szlavón Királyság; нім. Königreich Kroatien und Slawonien) — сполучене королівство, що входило до складу Австро-Угорської монархії і належало до її транслейтанської частини; складалося з Хорватського королівства, королівства Славонії і розташованої між цими обома землями так званої колишньої Хорватсько-Славонської Військової Границі. Межувало на півночі і сході з Угорщиною, від якої відокремлювалось річками Дравою і Дунаєм, на південно-сході та сході — з Сербією і Боснією, відокремлюючись від них річкою Савою, на південному заході — з Далмацією, Істрією і Адріатичним морем, на північно — заході — з Крайною та Штирією. Вся країна має площу 42 535,25 км ², з яких на Хорватію припадає 13 525,14 км², на Славонію — 9 435,68 км² і на колишню Військову Границю- 19 574,43 км². Хорватія має поділ на п'ять комітатів, а Славонія — на три.
Королівством правив король-імператор Австро-Угорщини (Kaiser und König) з династії Габсбургів як король Угорщини. Він мав титул «король Хорватії і Славонії». Король призначав бана Хорватії і Славонії.
Королівство підкреслювало свої претензії на Королівство Далмація своєю титульною назвою «триєдине Королівство Хорватії, Славонії і Далмації», яка використовувалася в Транслейтанії, а також мало історичну назву Хорватське Королівство. Далмація була кронландом у складі Цислейтанії. Претензії мали підтримку угорського уряду, за для збільшення впливу угорців у дуалістичній імперії. Унія між двома хорватськими теренами Австро-Угорщини, так і не відбулася Відповідно до статті 53 хорватсько-угорської угоди, яка регулювала політичний статус Хорватії в Угорщині у складі Австро-Угорщини, офіційний титул був «Бан Королівства Далмація, Хорватія і Славонія».
Історія
Королівство Хорватії-Славонії було створено в 1868 році, коли колишні королівства Хорватія і Славонія були об'єднані в одне королівство. Хорватський парламент, не легітимно обраний, підтвердив підпорядкованість Хорватії-Славонії Угорщині в 1868 році з підписанням конституції угорсько-хорватського Союзу за назвою . Це королівство включало частини сучасної Хорватії та Сербії (східну частину Срему).
Після австро-угорської угоди 1867 р. єдиним відкритим питанням у новий державі, був статус Хорватії, яке було вирішено з угорсько-хорватським компромісом 1868 року, коли було досягнуто згоди між парламентом Угорщини, з одного боку, і парламентом Хорватії-Славонії, з іншого боку, спільним прийняттям конституційних спірних питань між ними
Уряд
Автономний уряд або уряд крайовий (хорв. Zemaljska vlada), створений в 1868 в Загребі, до 1914 року володів трьома відомствами:
- Департамент внутрішніх справ (хорв. Odjel za unutarnje poslove);
- Департамент з релігії та освіти (хорв. Odjel za bogoštovlje i nastavu);
- Департамент з питань юстиції (хорв. Odjel za pravosuđe).
У 1914 році був доданий четвертий відділ національної економіки (хорв. Odjel za narodno gospodarstvo).
На чолі автономного уряду в Хорватії-Славонії стояв бан, який був підзвітним перед хорватсько-славонсько-далматинським парламентом
Адміністративний поділ
У листопаді 1874, за часів правління бана Івана Мажуранича, Хорватія-Славонія була поділена на вісім округів:
- Модруш-Рієцька жупанія
- Загребська жупанія
- Вараждинська жупанія
- Б'єловарсько-Крижевецька жупанія
- Вировитицька жупанія
- Пожезька жупанія
- Сремська жупанія
- Ліцько-Крбавська жупанія
Ліка-Крбава стала округом після включення Хорватської Військової Границі до складу Королівства Хорватії і Славонії в 1881 році. Округи були згодом розділені на 77 районів, які потім були розділені на округи і муніципалітети.
Демографія
Згідно з переписом 1910, загальна чисельність населення 2,621,954, наступних національностей:
Національність
- Хорвати: 1638354 (62,5 %)
- Серби: 644955 (24,6 %)
- Німці: 134078 (5 %)
- Угорці: 105948 (4,1 %)
- Інші: 98619 (+3,8 %)
Релігія
- Римо-католики: 1,877,833
- Православні: 653,184
- Протестанти: 51,707
- Уніати: 17592
Примітки
- Biondich, Mark; Stjepan Radić, the Croat Peasant Party, and the politics of mass mobilization, 1904—1928; University of Toronto Press, 2000 , page 9
- Marcus Tanner, «A nation forged in war», Yale University Press, , page 99
- According to articles 56 and 57 of Nagodba only official language in Croatia is Croatian (Po čl. 56. i 57. Hrvatsko-ugarske nagodbe u Hrvatskoj je u službenoj uporabi samo hrvatski jezik), Dragutin Pavličević, «Povijest Hrvatske», Naklada Pavičić, Zagreb, 2007, , page 273
- 56. In the whole territory of Croatia-Slavonia the Croatian language is the language alike of the Legislature, the Administration and the Judicature. 57. Inside the frontiers of Croatia-Slavonia the Croatian language is prescribed as the official language for the organs of the Joint Government also. http://www.h-net.org/~habsweb/sourcetexts/nagodba2.htm [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.] — online text from , «The Southern Slav Question and the Habsburg Monarchy», London, Constable and Co., 1911, , page 371
- Austro-Hungarian census documents [1] [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Charles Jelavich, South Slav nationalisms — textbooks and Yugoslav Union before 1914; Ohio State University Press, 1990; pp. 171—173
- Jelena Milojković-Djurić, The Eastern question and the voices of reason: Austria-Hungary, Russia, and the Balkan States, 1875—1908; East European Monographs, 2002; pp. 82-83
- Rothschild, Joseph (1974). East Central Europe Between the Two World Wars [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (3rd ed.). Volume 9. University of Washington Press. p. 155. .
- Biondich 2000, p. 15
- Ivo Goldstein, Nikolina Jovanović; Croatia: a history; C. Hurst & Co. Publishers, 1999
- . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 4 лютого 2010.
- The Hungaro-Croatian Compromise [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.](хор.)
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 4 лютого 2010.
- http://www.h-net.org/~habsweb/sourcetexts/nagodba3.htm [ 4 липня 2008 у Wayback Machine.] The Hungaro-Croatian Compromise of 1868 (The Nagodba), III
- Biondich 2000, p. 11
- Seton-Watson, Hugh (1945). Eastern Europe Between the Wars, 1918—1941 [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (3rd ed.). CUP Archive. p. 434. .
Посилання
- Codex diplomaticus Regni Croatiae, Slavoniae et Dalmatiae, Internet Archive — digital library
- Euratlas Maps [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Erdélyi Magyar Adatbank Map [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Map
- Ethnic map [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Horvatiyi i Slavoniyi horv Kraljevina Hrvatska i Slavonija ugor Haromegy Kiralysag Horvatorszag es SzlavoniaAvtonomne korolivstvo 1868 1918 Prapor GerbMapa Korolivstva Horvatiya i Slavoniya chervonij 1885 Korolivstvo bulo chastinoyu Translejtaniyi Stolicya ZagrebMova i Horvatska oficijna Serbsko horvatska UgorskaReligiya KatolicizmGroshova odinicya Gulden do 1892 krona z 1892 Plosha 42 541 km Naselennya 2 621 954 1910 Forma pravlinnya MonarhiyaDinastiya GabsburgiKorol 1867 1916 Franc Josif IPoperednik NastupnikHorvatske korolivstvo Gabsburgi Korolivstvo Slavoniya Derzhava Slovenciv Horvativ i SerbivVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya horv Kraljevina Hrvatska i Slavonija ugor Horvat Szlavon Kiralysag nim Konigreich Kroatien und Slawonien spoluchene korolivstvo sho vhodilo do skladu Avstro Ugorskoyi monarhiyi i nalezhalo do yiyi translejtanskoyi chastini skladalosya z Horvatskogo korolivstva korolivstva Slavoniyi i roztashovanoyi mizh cimi oboma zemlyami tak zvanoyi kolishnoyi Horvatsko Slavonskoyi Vijskovoyi Granici Mezhuvalo na pivnochi i shodi z Ugorshinoyu vid yakoyi vidokremlyuvalos richkami Dravoyu i Dunayem na pivdenno shodi ta shodi z Serbiyeyu i Bosniyeyu vidokremlyuyuchis vid nih richkoyu Savoyu na pivdennomu zahodi z Dalmaciyeyu Istriyeyu i Adriatichnim morem na pivnichno zahodi z Krajnoyu ta Shtiriyeyu Vsya krayina maye ploshu 42 535 25 km z yakih na Horvatiyu pripadaye 13 525 14 km na Slavoniyu 9 435 68 km i na kolishnyu Vijskovu Granicyu 19 574 43 km Horvatiya maye podil na p yat komitativ a Slavoniya na tri Korolivstvom praviv korol imperator Avstro Ugorshini Kaiser und Konig z dinastiyi Gabsburgiv yak korol Ugorshini Vin mav titul korol Horvatiyi i Slavoniyi Korol priznachav bana Horvatiyi i Slavoniyi Korolivstvo pidkreslyuvalo svoyi pretenziyi na Korolivstvo Dalmaciya svoyeyu titulnoyu nazvoyu triyedine Korolivstvo Horvatiyi Slavoniyi i Dalmaciyi yaka vikoristovuvalasya v Translejtaniyi a takozh malo istorichnu nazvu Horvatske Korolivstvo Dalmaciya bula kronlandom u skladi Cislejtaniyi Pretenziyi mali pidtrimku ugorskogo uryadu za dlya zbilshennya vplivu ugorciv u dualistichnij imperiyi Uniya mizh dvoma horvatskimi terenami Avstro Ugorshini tak i ne vidbulasya Vidpovidno do statti 53 horvatsko ugorskoyi ugodi yaka regulyuvala politichnij status Horvatiyi v Ugorshini u skladi Avstro Ugorshini oficijnij titul buv Ban Korolivstva Dalmaciya Horvatiya i Slavoniya IstoriyaDokladnishe Istoriya HorvatiyiHorvatiya do horvativIlliriya Pannoniya DalmaciyaPohodzhennya horvativBila HorvatiyaSerednovichna Horvatska derzhavaPannonska HorvatiyaPrimorska HorvatiyaDalmatinski knyazivstvaZahumlye Travuniya PaganiyaHorvatske korolivstvo serednovichne Raguzka respublikaUniya z UgorshinoyuHorvatske korolivstvo Gabsburgi Korolivstvo SlavoniyaKorolivstvo IlliriyaKorolivstvo Horvatiya i SlavoniyaKorolivstvo DalmaciyaDerzhava slovenciv horvativ i serbivKorolivstvo YugoslaviyaBanovina HorvatiyaNezalezhna Derzhava HorvatiyaSocialistichna respublika Horvatiya yak chastina SFR Yugoslaviya Vijna za nezalezhnistIstoriya Horvatiyi pislya 1995Portal Horvatiya pereglyanutiredaguvati Korolivstvo Horvatiyi Slavoniyi bulo stvoreno v 1868 roci koli kolishni korolivstva Horvatiya i Slavoniya buli ob yednani v odne korolivstvo Horvatskij parlament ne legitimno obranij pidtverdiv pidporyadkovanist Horvatiyi Slavoniyi Ugorshini v 1868 roci z pidpisannyam konstituciyi ugorsko horvatskogo Soyuzu za nazvoyu Ce korolivstvo vklyuchalo chastini suchasnoyi Horvatiyi ta Serbiyi shidnu chastinu Sremu Pislya avstro ugorskoyi ugodi 1867 r yedinim vidkritim pitannyam u novij derzhavi buv status Horvatiyi yake bulo virisheno z ugorsko horvatskim kompromisom 1868 roku koli bulo dosyagnuto zgodi mizh parlamentom Ugorshini z odnogo boku i parlamentom Horvatiyi Slavoniyi z inshogo boku spilnim prijnyattyam konstitucijnih spirnih pitan mizh nimiUryadAvtonomnij uryad abo uryad krajovij horv Zemaljska vlada stvorenij v 1868 v Zagrebi do 1914 roku volodiv troma vidomstvami Departament vnutrishnih sprav horv Odjel za unutarnje poslove Departament z religiyi ta osviti horv Odjel za bogostovlje i nastavu Departament z pitan yusticiyi horv Odjel za pravosuđe U 1914 roci buv dodanij chetvertij viddil nacionalnoyi ekonomiki horv Odjel za narodno gospodarstvo Na choli avtonomnogo uryadu v Horvatiyi Slavoniyi stoyav ban yakij buv pidzvitnim pered horvatsko slavonsko dalmatinskim parlamentomAdministrativnij podilAdministrativnij podil Korolivstva Horvatiya i Slavoniya U listopadi 1874 za chasiv pravlinnya bana Ivana Mazhuranicha Horvatiya Slavoniya bula podilena na visim okrugiv Modrush Riyecka zhupaniya Zagrebska zhupaniya Varazhdinska zhupaniya B yelovarsko Krizhevecka zhupaniya Viroviticka zhupaniya Pozhezka zhupaniya Sremska zhupaniya Licko Krbavska zhupaniya Lika Krbava stala okrugom pislya vklyuchennya Horvatskoyi Vijskovoyi Granici do skladu Korolivstva Horvatiyi i Slavoniyi v 1881 roci Okrugi buli zgodom rozdileni na 77 rajoniv yaki potim buli rozdileni na okrugi i municipaliteti DemografiyaZgidno z perepisom 1910 zagalna chiselnist naselennya 2 621 954 nastupnih nacionalnostej Nacionalnist Horvati 1638354 62 5 Serbi 644955 24 6 Nimci 134078 5 Ugorci 105948 4 1 Inshi 98619 3 8 Religiya Rimo katoliki 1 877 833 Pravoslavni 653 184 Protestanti 51 707 Uniati 17592PrimitkiBiondich Mark Stjepan Radic the Croat Peasant Party and the politics of mass mobilization 1904 1928 University of Toronto Press 2000 ISBN 0 8020 8294 7 page 9 Marcus Tanner A nation forged in war Yale University Press ISBN 0 300 09125 7 page 99 According to articles 56 and 57 of Nagodba only official language in Croatia is Croatian Po cl 56 i 57 Hrvatsko ugarske nagodbe u Hrvatskoj je u sluzbenoj uporabi samo hrvatski jezik Dragutin Pavlicevic Povijest Hrvatske Naklada Pavicic Zagreb 2007 ISBN 978 953 6308 71 2 page 273 56 In the whole territory of Croatia Slavonia the Croatian language is the language alike of the Legislature the Administration and the Judicature 57 Inside the frontiers of Croatia Slavonia the Croatian language is prescribed as the official language for the organs of the Joint Government also http www h net org habsweb sourcetexts nagodba2 htm 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine online text from The Southern Slav Question and the Habsburg Monarchy London Constable and Co 1911 ISBN 0 7222 2328 5 page 371 Austro Hungarian census documents 1 7 lipnya 2011 u Wayback Machine Charles Jelavich South Slav nationalisms textbooks and Yugoslav Union before 1914 Ohio State University Press 1990 pp 171 173 ISBN 0 8142 0500 3 Jelena Milojkovic Djuric The Eastern question and the voices of reason Austria Hungary Russia and the Balkan States 1875 1908 East European Monographs 2002 pp 82 83 ISBN 0 88033 490 8 Rothschild Joseph 1974 East Central Europe Between the Two World Wars 10 chervnya 2011 u Wayback Machine 3rd ed Volume 9 University of Washington Press p 155 ISBN 0 295 95357 8 Biondich 2000 p 15 Ivo Goldstein Nikolina Jovanovic Croatia a history C Hurst amp Co Publishers 1999 ISBN 1 85065 525 1 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 4 lyutogo 2010 The Hungaro Croatian Compromise Arhivovano 29 grudnya 2010 u Wayback Machine hor Arhiv originalu za 30 serpnya 2009 Procitovano 4 lyutogo 2010 http www h net org habsweb sourcetexts nagodba3 htm 4 lipnya 2008 u Wayback Machine The Hungaro Croatian Compromise of 1868 The Nagodba III Biondich 2000 p 11 Seton Watson Hugh 1945 Eastern Europe Between the Wars 1918 1941 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 3rd ed CUP Archive p 434 ISBN 100128478X PosilannyaCodex diplomaticus Regni Croatiae Slavoniae et Dalmatiae Internet Archive digital library Euratlas Maps 7 sichnya 2010 u Wayback Machine Erdelyi Magyar Adatbank Map 22 lyutogo 2010 u Wayback Machine Map Ethnic map 22 lyutogo 2010 u Wayback Machine