Державна антифашистська рада народного визволення Хорватії (хорв. Zemaljsko antifašističko vijeće narodnog oslobođenja Hrvatske, ZAVNOH), ЗАВНОХ — найвищий керівний орган (багатопартійне об'єднання) антифашистського національно-визвольного руху в Хорватії під час Другої світової війни. Вважається носієм хорватської державності. На своєму останньому засіданні змінила назву на «Народний парламент Хорватії» (хорв. Narodni sabor Hrvatske).
Сесії
Ініціативний комітет
Підготовка до заснування ЗАВНОХ розпочалася 5 грудня 1942 року, коли представники Хорватії в Антифашистській раді народного визволення Югославії просили окружні ради делегувати членів майбутнього Ініціативного комітету Державної антифашистської ради народного визволення Хорватії. Після призначення делегатів 1 березня 1943 року в селі Понор поблизу Корениці в хорватській області Ліка було засновано Ініціативний комітет.
1-ша сесія
Проведена 13 червня (в Оточаці) та 14 червня 1943 року (у Плитвицьких озерах) як установча сесія ЗАВНОХ. На ній Владимира Назора було обрано головою. ЗАВНОХ прийняв «Прокламацію народам Хорватії» (хорв. Proglas narodima Hrvatske) та «Резолюцію» (більш відому як Плитвицька резолюція). У резолюції зазначено, що ЗАВНОХ є найвищим політичним органом антифашистського руху в Хорватії. Для виконання своїх завдань між сесіями було обрано Виконавчий комітет (хорв. Izvršni odbor) у складі 11 осіб.
Як представник Союзницького командування на установчій сесії був присутній майор Вільям Джонс (на псевдо «Лоуренс Югославії»). У роботі сесії також узяла участь представниця Визвольного фронту словенського народу Яна Єрней.
2-га сесія
Друга сесія відбулася 12—15 жовтня 1943 р. у Плашках. На ній було обрано Виконавчий комітет у складі 15 членів та було затверджено рішення Виконавчого комітету ЗАВНОХ, ухвалене 20 вересня 1943 року. Було прийнято «Положення про внутрішню організацію і роботу ЗАВНОХ», а також засновано Секретаріат ЗАВНОХ, який керував хорватськими справами як фактичний уряд.
На Другій та Третій сесіях було визнано всебічну рівність сербської та хорватської націй як державотворчих народів Федеральної Держави Хорватія.
3-тя сесія
Третя сесія відбулася 8 і 9 травня 1944 року в Топуському. Вона іноді іменується «Сабором у Топуському» (хорв. Sabor u Topuskom). Сесія оформила утворення Федеральної Держави Хорватія. Щойно прийнятими «Правилами внутрішнього розпорядку ЗАВНОХ» розпущено Виконком та утворено Президію ЗАВНОХ у кількості 31 члена. На цій сесії було схвалено таке:
- Відрядити хорватських делегатів на 2-гу сесію Антифашистської ради народного визволення Югославії, уповноваживши їх представляти там Хорватію
- Проголосити ЗАВНОХ найвищим законодавчим і виконавчим органом влади Федеральної Держави Хорватія
- Декларацію основних прав народів і громадян Федеральної Держави Хорватія:
- Хорватський і сербський народи в Хорватії рівні в усьому. Національні меншини в Хорватії матимуть гарантовані права людини.
- Усі громадяни Хорватії рівні перед законом, незалежно від їх національності, раси та віросповідання
- Жінки мають такі самі права, як і чоловіки
- Кожному громадянину гарантовано особисту і майнову безпеку. Право власності та приватні ініціативи гарантуються.
- Рішення про структуру та діяльність Національно-визвольних комітетів і про представницькі органи у Федеральній Державі Хорватія
- Правила внутрішнього розпорядку ЗАВНОХ
4-та сесія
- Завершальна сесія відбулася 21 серпня 1945 в Загребі (у будинку хорватського парламенту). На ній ЗАВНОХ перейменувався на Народний Сабор Хорватії.
Діяльність між сесіями
- 20 вересня 1943 Виконавчий комітет ЗАВНОХ ухвалив рішення про повернення Істрії, Задара, Цреса, Ластово та інших частин Хорватії, якими свого часу Незалежна Держава Хорватія поступилася на користь фашистської Італії.
- До переїзду в Загреб 20 травня 1945 року ЗАВНОХ із 31 грудня 1944 по 13 травня 1945 року діяв у місті Шибеник.
- Перший Народний уряд Хорватії (на чолі з Владимиром Бакаричем) було засновано на позачерговій сесії президії ЗАВНОХ, яка відбулася 14 квітня 1945 у Спліті.
Значення
У Соціалістичній Республіці Хорватія з 1982 до 1990 року 14 червня розглядалося як День ЗАВНОХ (хорв. Dan Zavnoha).
Рішення ЗАВНОХ мали вирішальне і далекосяжне значення для захисту хорватської державності та стали конституційно-правовою основою сучасної Республіки Хорватія, яка у своїй першій Конституції чітко зазначила, що в основу її державності у часи Другої світової війни було покладено народно-визвольну боротьбу та рішення Державної антифашистської ради народного визволення Хорватії про створення Федеральної Держави Хорватія, на противагу проголошенню Незалежної Держави Хорватія.
Виражаючи тисячолітню національну самобутність та державну безперервність хорватського народу, підтверджену в сукупності історичних подій різними формами державності та підтриманням і розвитком державотворчої думки про історичне право хорватського народу на повний державний суверенітет, що проявилося:
[...]
у закладанні основ державного суверенітету в добу Другої світової війни, що знайшло своє вираження навперекір проголошенню Незалежної Держави Хорватія (1941 р.) у рішеннях Державної антифашистської ради народного визволення Хорватії (1943 р.), а потім у Конституції Народної Республіки Хорватія (1947 р.). і пізніше в конституціях Соціалістичної Республіки Хорватія (1963—1990), у переломний історичний момент відмови від комуністичної системи та змін міжнародного порядку в Європі, хорватський народ на перших демократичних виборах (року 1990) вільним волевиявленням підтвердив свою тисячолітню державну самобутність— Першооснови Конституції Республіки Хорватія (Izvorišne osnove Ustava Republike Hrvatske)
[...]
u uspostavi temelja državne suverenosti u razdoblju drugoga svjetskog rata, izraženoj nasuprot proglašenju Nezavisne Države Hrvatske (1941.) u odlukama Zemaljskoga antifašističkog vijeća narodnog oslobođenja Hrvatske (1943.), a potom u Ustavu Narodne Republike Hrvatske (1947.) i poslije u ustavima Socijalističke Republike Hrvatske (1963. - 1990.), na povijesnoj prekretnici odbacivanja komunističkog sustava i promjena međunarodnog poretka u Europi, hrvatski je narod na prvim demokratskim izborima (godine 1990.), slobodno izraženom voljom potvrdio svoju tisućgodišnju državnu samobitnost.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 7 червня 2020.
- У книжці «Yugoslavia Through Documents: From Its Creation to Its Dissolution» (Югославія в документах: від її створення до розпуску) [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] за ред. Снежани Трифуновської на стор. 477 сказано: "at the Second and Third sessions of the National Anti-Fascist Council of the Peoples Liberation of Croatia (ZAVNOH),...,the equality of the Serbian and the Croatian nations, as constituent nations of the federal unit of Croatia, were recognized in every respect."
- Закон про Статут та значки Державної антифашистської ради народного визволення Хорватії
- . Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavna antifashistska rada narodnogo vizvolennya Horvatiyi horv Zemaljsko antifasisticko vijece narodnog oslobođenja Hrvatske ZAVNOH ZAVNOH najvishij kerivnij organ bagatopartijne ob yednannya antifashistskogo nacionalno vizvolnogo ruhu v Horvatiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vvazhayetsya nosiyem horvatskoyi derzhavnosti Na svoyemu ostannomu zasidanni zminila nazvu na Narodnij parlament Horvatiyi horv Narodni sabor Hrvatske Gerb Derzhavnoyi antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Horvatiyi Gerb Federalnoyi Derzhavi Horvatiya Prapor Federalnoyi Derzhavi HorvatiyaSesiyiIniciativnij komitet Pidgotovka do zasnuvannya ZAVNOH rozpochalasya 5 grudnya 1942 roku koli predstavniki Horvatiyi v Antifashistskij radi narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi prosili okruzhni radi deleguvati chleniv majbutnogo Iniciativnogo komitetu Derzhavnoyi antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Horvatiyi Pislya priznachennya delegativ 1 bereznya 1943 roku v seli Ponor poblizu Korenici v horvatskij oblasti Lika bulo zasnovano Iniciativnij komitet 1 sha sesiya Provedena 13 chervnya v Otochaci ta 14 chervnya 1943 roku u Plitvickih ozerah yak ustanovcha sesiya ZAVNOH Na nij Vladimira Nazora bulo obrano golovoyu ZAVNOH prijnyav Proklamaciyu narodam Horvatiyi horv Proglas narodima Hrvatske ta Rezolyuciyu bilsh vidomu yak Plitvicka rezolyuciya U rezolyuciyi zaznacheno sho ZAVNOH ye najvishim politichnim organom antifashistskogo ruhu v Horvatiyi Dlya vikonannya svoyih zavdan mizh sesiyami bulo obrano Vikonavchij komitet horv Izvrsni odbor u skladi 11 osib Yak predstavnik Soyuznickogo komanduvannya na ustanovchij sesiyi buv prisutnij major Vilyam Dzhons na psevdo Lourens Yugoslaviyi U roboti sesiyi takozh uzyala uchast predstavnicya Vizvolnogo frontu slovenskogo narodu Yana Yernej 2 ga sesiya Druga sesiya vidbulasya 12 15 zhovtnya 1943 r u Plashkah Na nij bulo obrano Vikonavchij komitet u skladi 15 chleniv ta bulo zatverdzheno rishennya Vikonavchogo komitetu ZAVNOH uhvalene 20 veresnya 1943 roku Bulo prijnyato Polozhennya pro vnutrishnyu organizaciyu i robotu ZAVNOH a takozh zasnovano Sekretariat ZAVNOH yakij keruvav horvatskimi spravami yak faktichnij uryad Na Drugij ta Tretij sesiyah bulo viznano vsebichnu rivnist serbskoyi ta horvatskoyi nacij yak derzhavotvorchih narodiv Federalnoyi Derzhavi Horvatiya 3 tya sesiya Tretya sesiya vidbulasya 8 i 9 travnya 1944 roku v Topuskomu Vona inodi imenuyetsya Saborom u Topuskomu horv Sabor u Topuskom Sesiya oformila utvorennya Federalnoyi Derzhavi Horvatiya Shojno prijnyatimi Pravilami vnutrishnogo rozporyadku ZAVNOH rozpusheno Vikonkom ta utvoreno Prezidiyu ZAVNOH u kilkosti 31 chlena Na cij sesiyi bulo shvaleno take Vidryaditi horvatskih delegativ na 2 gu sesiyu Antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi upovnovazhivshi yih predstavlyati tam Horvatiyu Progolositi ZAVNOH najvishim zakonodavchim i vikonavchim organom vladi Federalnoyi Derzhavi Horvatiya Deklaraciyu osnovnih prav narodiv i gromadyan Federalnoyi Derzhavi Horvatiya Horvatskij i serbskij narodi v Horvatiyi rivni v usomu Nacionalni menshini v Horvatiyi matimut garantovani prava lyudini Usi gromadyani Horvatiyi rivni pered zakonom nezalezhno vid yih nacionalnosti rasi ta virospovidannya Zhinki mayut taki sami prava yak i choloviki Kozhnomu gromadyaninu garantovano osobistu i majnovu bezpeku Pravo vlasnosti ta privatni iniciativi garantuyutsya Rishennya pro strukturu ta diyalnist Nacionalno vizvolnih komitetiv i pro predstavnicki organi u Federalnij Derzhavi Horvatiya Pravila vnutrishnogo rozporyadku ZAVNOH 4 ta sesiya Zavershalna sesiya vidbulasya 21 serpnya 1945 v Zagrebi u budinku horvatskogo parlamentu Na nij ZAVNOH perejmenuvavsya na Narodnij Sabor Horvatiyi Diyalnist mizh sesiyamiPropagandistskij plakat horvatskih partizaniv Andriya Hebrang vistupaye na Tretij sesiyi ZAVNOH u Topuskomu 20 veresnya 1943 Vikonavchij komitet ZAVNOH uhvaliv rishennya pro povernennya Istriyi Zadara Cresa Lastovo ta inshih chastin Horvatiyi yakimi svogo chasu Nezalezhna Derzhava Horvatiya postupilasya na korist fashistskoyi Italiyi Do pereyizdu v Zagreb 20 travnya 1945 roku ZAVNOH iz 31 grudnya 1944 po 13 travnya 1945 roku diyav u misti Shibenik Pershij Narodnij uryad Horvatiyi na choli z Vladimirom Bakarichem bulo zasnovano na pozachergovij sesiyi prezidiyi ZAVNOH yaka vidbulasya 14 kvitnya 1945 u Spliti ZnachennyaU Socialistichnij Respublici Horvatiya z 1982 do 1990 roku 14 chervnya rozglyadalosya yak Den ZAVNOH horv Dan Zavnoha Rishennya ZAVNOH mali virishalne i dalekosyazhne znachennya dlya zahistu horvatskoyi derzhavnosti ta stali konstitucijno pravovoyu osnovoyu suchasnoyi Respubliki Horvatiya yaka u svoyij pershij Konstituciyi chitko zaznachila sho v osnovu yiyi derzhavnosti u chasi Drugoyi svitovoyi vijni bulo pokladeno narodno vizvolnu borotbu ta rishennya Derzhavnoyi antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Horvatiyi pro stvorennya Federalnoyi Derzhavi Horvatiya na protivagu progoloshennyu Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya Virazhayuchi tisyacholitnyu nacionalnu samobutnist ta derzhavnu bezperervnist horvatskogo narodu pidtverdzhenu v sukupnosti istorichnih podij riznimi formami derzhavnosti ta pidtrimannyam i rozvitkom derzhavotvorchoyi dumki pro istorichne pravo horvatskogo narodu na povnij derzhavnij suverenitet sho proyavilosya u zakladanni osnov derzhavnogo suverenitetu v dobu Drugoyi svitovoyi vijni sho znajshlo svoye virazhennya navperekir progoloshennyu Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya 1941 r u rishennyah Derzhavnoyi antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Horvatiyi 1943 r a potim u Konstituciyi Narodnoyi Respubliki Horvatiya 1947 r i piznishe v konstituciyah Socialistichnoyi Respubliki Horvatiya 1963 1990 u perelomnij istorichnij moment vidmovi vid komunistichnoyi sistemi ta zmin mizhnarodnogo poryadku v Yevropi horvatskij narod na pershih demokratichnih viborah roku 1990 vilnim voleviyavlennyam pidtverdiv svoyu tisyacholitnyu derzhavnu samobutnist Pershoosnovi Konstituciyi Respubliki Horvatiya Izvorisne osnove Ustava Republike Hrvatske Originalnij tekst hor Izrazavajuci tisucljetnu nacionalnu samobitnost i drzavnu opstojnost hrvatskoga naroda potvrđenu slijedom ukupnoga povijesnoga zbivanja u razlicitim drzavnim oblicima te odrzanjem i razvitkom drzavotvorne misli o povijesnom pravu hrvatskoga naroda na punu drzavnu suverenost sto se ocitovalo u uspostavi temelja drzavne suverenosti u razdoblju drugoga svjetskog rata izrazenoj nasuprot proglasenju Nezavisne Drzave Hrvatske 1941 u odlukama Zemaljskoga antifasistickog vijeca narodnog oslobođenja Hrvatske 1943 a potom u Ustavu Narodne Republike Hrvatske 1947 i poslije u ustavima Socijalisticke Republike Hrvatske 1963 1990 na povijesnoj prekretnici odbacivanja komunistickog sustava i promjena međunarodnog poretka u Europi hrvatski je narod na prvim demokratskim izborima godine 1990 slobodno izrazenom voljom potvrdio svoju tisucgodisnju drzavnu samobitnost Div takozhDerzhavne antifashistske viche narodnogo vizvolennya Bosniyi ta Gercegovini Antifashistski zbori narodnogo vizvolennya MakedoniyiPrimitki Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2017 Procitovano 7 chervnya 2020 U knizhci Yugoslavia Through Documents From Its Creation to Its Dissolution Yugoslaviya v dokumentah vid yiyi stvorennya do rozpusku 9 serpnya 2020 u Wayback Machine za red Snezhani Trifunovskoyi na stor 477 skazano at the Second and Third sessions of the National Anti Fascist Council of the Peoples Liberation of Croatia ZAVNOH the equality of the Serbian and the Croatian nations as constituent nations of the federal unit of Croatia were recognized in every respect Zakon pro Statut ta znachki Derzhavnoyi antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Horvatiyi Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2020