Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Држислав (хорв. Stjepan Držislav; ? — 997) — хорватський король з династії Трпимировичів, син короля Михайла Крешимира ІІ.
| Степан Држислав хорв. Stjepan Držislav | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 969 — 997 | |||
| Попередник: | Михайло Крешимир II | ||
| Наступник: | Светослав Суроня | ||
| Народження: | невідомо | ||
| Смерть: | 997 | ||
| Країна: | Хорватія | ||
| Релігія: | християнство | ||
| Рід: | Трпимировичі | ||
| Батько: | Михайло Крешимир II | ||
| Мати: | |||
| Діти: | Светослав Суроня, Крешимир III, Гойслав | ||
| | |||
Життєпис
Рік народження невідомий. Після смерті батька 969 року став королем за регентства своєї матері . Після її смерті 976 року став повновладним правителем Хорватії.
Уклав союз з Візантією під час війни візантійського імператора Василія ІІ з Болгарією. Умовою підтримки Візантії був контроль над містами на узбережжі Адріатичного моря, які номінально перебували під візантійською владою. До Хорватії перейшло управління містами Крк, , Раб, Задар, Трогір, Спліт, що сприяло подальшому зростанню могутності країни. Степан — перший хорватський король, про якого достеменно відомо, що його коронували: згідно з хронікою (Архідиякона Хоми), Василій ІІ дарував Степанові Држиславу царські відзнаки.
Формально беручи участь у візантійсько-болгарській війні, Степан Држислав зумів уникнути серйозних боїв з болгарами, надавши змогу візантійцям самим битися з ворогом.
Степан Држислав заснував нове місто на Адріатиці — Біоград-на-Мору, зробивши його столицею свого королівства і резиденцією короля.
Внутрішнє управління Степан Држислав делегував регіональним правителям — банам, зосередившись на забезпеченні мирного співіснування Хорватії з могутніми сусідами.
Легенда про походження хорватського герба
З іменем Степана Држислава пов'язують легенду про походження хорватського герба — «шахівниці». Буцімто під час своєї боротьби проти венеційського панування над хорватськими містами Адріатики король Степан (іноді в легенді згадують замість нього сина Светослава Суроню) потрапив у полон до венеційців. Дож П'єтро II Орсеоло запропонував хорватському королю матч з трьох шахових партій. У разі перемоги у всіх партіях короля звільнять і дадуть змогу повернутися додому. Степан Држислав виграв усі три партії, повернувся додому й на відзначення цієї події взяв собі за герб шахову дошку.
Цікаво
1997 року в серії «Хорватські королі» Хорватська пошта випустила поштову марку на відзначення 1000-ї річниці смерті хорватського короля Степана Држислава.
Джерела
- Stjepan Držislav. — Hrvatska Enciklopedija (хорв.)
- Horvat R. Povijest Hrvatske І. Nasljednici kralja Tomislava
| Попередник: Михайло Крешимир II (949–969) | Степан Држислав 969–997 | Спадкоємець: Светослав Суроня (997–1000) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Drzhislav horv Stjepan Drzislav 997 horvatskij korol z dinastiyi Trpimirovichiv sin korolya Mihajla Kreshimira II Stepan Drzhislav horv Stjepan DrzislavStepan DrzhislavPoshtova marka 1000 na richnicya smerti korolya Stepana Drzhislava Prapor Korol Horvatiyi 969 997 Poperednik Mihajlo Kreshimir II Nastupnik Svetoslav Suronya Narodzhennya nevidomoSmert 997Krayina HorvatiyaReligiya hristiyanstvoRid TrpimirovichiBatko Mihajlo Kreshimir IIMati Diti Svetoslav Suronya Kreshimir III Gojslav Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRik narodzhennya nevidomij Pislya smerti batka 969 roku stav korolem za regentstva svoyeyi materi Pislya yiyi smerti 976 roku stav povnovladnim pravitelem Horvatiyi Uklav soyuz z Vizantiyeyu pid chas vijni vizantijskogo imperatora Vasiliya II z Bolgariyeyu Umovoyu pidtrimki Vizantiyi buv kontrol nad mistami na uzberezhzhi Adriatichnogo morya yaki nominalno perebuvali pid vizantijskoyu vladoyu Do Horvatiyi perejshlo upravlinnya mistami Krk Rab Zadar Trogir Split sho spriyalo podalshomu zrostannyu mogutnosti krayini Stepan pershij horvatskij korol pro yakogo dostemenno vidomo sho jogo koronuvali zgidno z hronikoyu Arhidiyakona Homi Vasilij II daruvav Stepanovi Drzhislavu carski vidznaki Formalno beruchi uchast u vizantijsko bolgarskij vijni Stepan Drzhislav zumiv uniknuti serjoznih boyiv z bolgarami nadavshi zmogu vizantijcyam samim bitisya z vorogom Stepan Drzhislav zasnuvav nove misto na Adriatici Biograd na Moru zrobivshi jogo stoliceyu svogo korolivstva i rezidenciyeyu korolya Vnutrishnye upravlinnya Stepan Drzhislav deleguvav regionalnim pravitelyam banam zoseredivshis na zabezpechenni mirnogo spivisnuvannya Horvatiyi z mogutnimi susidami Legenda pro pohodzhennya horvatskogo gerbaZ imenem Stepana Drzhislava pov yazuyut legendu pro pohodzhennya horvatskogo gerba shahivnici Bucimto pid chas svoyeyi borotbi proti venecijskogo panuvannya nad horvatskimi mistami Adriatiki korol Stepan inodi v legendi zgaduyut zamist nogo sina Svetoslava Suronyu potrapiv u polon do venecijciv Dozh P yetro II Orseolo zaproponuvav horvatskomu korolyu match z troh shahovih partij U razi peremogi u vsih partiyah korolya zvilnyat i dadut zmogu povernutisya dodomu Stepan Drzhislav vigrav usi tri partiyi povernuvsya dodomu j na vidznachennya ciyeyi podiyi vzyav sobi za gerb shahovu doshku Cikavo1997 roku v seriyi Horvatski koroli Horvatska poshta vipustila poshtovu marku na vidznachennya 1000 yi richnici smerti horvatskogo korolya Stepana Drzhislava DzherelaStjepan Drzislav Hrvatska Enciklopedija horv Horvat R Povijest Hrvatske I Nasljednici kralja Tomislava Poperednik Mihajlo Kreshimir II 949 969 Stepan Drzhislav 969 997 Spadkoyemec Svetoslav Suronya 997 1000