Костянтин VII (грец. Κωνσταντίνος Ζ; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії. Автор творів, що містять важливі відомості про русько-візантійські відносини Х століття. Син Лева VI, його співправитель з 908 року. Прізвисько — Багрянородний (грец. Πορφυρογέννητος)
Костянтин VII Багрянородний дав.-гр. Κωνσταντῖνος Ζ΄ ὁ Πορφυρογέννητος | ||
| ||
---|---|---|
913 — 920 | ||
Попередник: | Олександр | |
Наступник: | Роман І Лакапін | |
946 — 959 | ||
Попередник: | Роман І Лакапін | |
Наступник: | Роман ІІ Молодший | |
Народження: | 18 травня 905[1] Константинополь | |
Смерть: | 9 листопада 959 (54 роки) Константинополь | |
Поховання: | Церква Дванадцяти апостолів | |
Країна: | Візантійська імперія | |
Релігія: | християнство | |
Рід: | Македонська династія | |
Батько: | Лев VI Мудрий | |
Мати: | Зоя Карбонопсіна | |
Шлюб: | Олена Лекапена | |
Діти: | Роман II Молодший, Феодора, d, d, Анна[d] і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Костянтин був сином імператора Лева VI Мудрого, і його четвертої дружини Зої Карбонопсини. Четвертий шлюб був заборонений церквою, тому Костянтин вважався бастардом, хоч і був єдиним спадкоємцем імператора. Лише в січні 906 року Костянтин був охрещений, а в квітні Лев і Зоя, були повінчані в церкві незважаючи на протести патріарха Миколая Містика. Прізвисько Багрянородний походить від пурпурового залу імперського двору в якому народжували імператриці, і повинне було підкреслити законність імператорських претензій Костянтина.
Правління
15 травня 908 р. був вінчаний як співправитель батька. У 912 році Лев помер й імператором став його брат Олександр, який однак також помер через рік. 8-річний Костянтин був проголошений імператором під опікою регентської ради. У 919 році Костянтин, якому тоді було лише 14 років, був одружений з донькою командувача візантійського флоту Романа Лакапіна, який ще наприкінці 915 р. змусив зятя зробити себе співправителем, а у 920 р. узурпував владу і став імператором Романом І.
Внутрішня політика
Тільки 16 грудня 944 Костянтин зумів усунути Романа й заслати на Принцеві острови у Мармуровому морі. Лише у віці 39 років Костянтин VII зумів стати справжнім імператором 6 квітня 945 р. зробив своїм співправителем сина Романа, євнуха Василія Лакапіна, який був призначений паракімоменом, тобто першим міністром, Василій мав великий вплив на візантійські державні справи, який зберіг і при наступниках Костянтина.
Помер у 959 році, за деякими даними був отруєний своїм сином Романом.
Зовнішня політика
Імператор під час свого правління значно активізував військові дії проти арабів. Початок бойових дій виявився невдалим, і надіслане на відвоювання Криту військо було розбите (949).
Візантійські армії перейшли Євфрат (952), але були відкинуті. Завоювання на Сході були відновлені завдяки Никифору Фоці та Іоанну Цимісхію. Найбільшим досягненням ромейської зброї стало взяття Самосати (958).
За правління Костянтина, у 941 році був здійснений відомий похід київського князя Ігоря на Царгород. Невдовзі у 944 р. було укладено торговий договір між Візантією та Київською Руссю. 957 року Константинополь відвідала княгиня Ольга, де, імовірно, була хрещена.
Літературна діяльність
Відсторонений від управління імперією, Костянтин заповнював своє дозвілля писанням книжок, наукою, ознайомленням із античною літературною спадщиною і став одним із найосвіченіших людей свого часу. Він працював над укладанням різних енциклопедичних довідників («Про посольство», «Про феми», «Про доблесть і зло» та ін.), авторство низки яких приписане йому давньою традицією
Найвідомішими і найзначнішими його творами є «» та «Про управління імперією». Перший вважається головним джерелом про посольство великої княгині київської Ольги до Константинополя та її зустрічі з Костянтином (імовірно — 946).
Другий твір (складений в 943—953) містить багато цікавих відомостей про слов'ян і печенігів, ранню географію та історію Київської Русі. Зокрема Костянтин описує діяльність київської русі (торгівлю, збір полюддя), вперше згадує низку міст, і називає руських правителів — Інгоря і сина його Сфендослава.
«Човни що приходять до Царгороду з далекої Руси, себто з Немогарда, де сидів Сфендослав, син Інгоря, князя Руси, з замка Мілініска, й із Теліуци, і Чернігоги і з Вусеграда. Всі ото вони ідуть вниз рікою Дніпром і звертаються до замку Кіоава, званого Самватас. А їх підвладні Славяни, звані Кривітени та Лендзяніни й інші Славяни під час зими вирубують в горах дерево на човни, і обробивши, як прийде час, як розстане лід, спускають їх у близькі озера. І як спустять в ріку Дніпро, йдуть тією рікою і приходять у Кіову; витягнувши, виставляють човни й спродають Русі. А Русь купує самі кадуби і розламавши давні однодеревні (човни), беруть з них весла, кочети (до весел) і інший припас і споряжають (нові).»
Див. також
Примітки
- https://www.persee.fr/doc/rebyz_1146-9447_1937_num_36_185_2891
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела та література
- М. Ф. Котляр. Константин VII Багрянородний [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 40. — .
Література
- Уривок з Костянтина Багрянородного // Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської старо-українщини XI—XVIII в.в. / Шахматов О., Кримський А. — Київ: вид. «Друкар», 1922. — С. 134—141.
- В. Головченко. Костянтин VII Багрянородний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 370. — .
- Костянтин Багрянородний про подорож торгового каравану з Києва до Царгорода (перша половина X ст.) // Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В. М. Литвин; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — С. 42—44. — 1056 с. — .
- Грушевський М. Константин Порфірородний // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М. С. Твори у 50 томах. — Львів: Світ, 2004. — Т. 6. — С. 67–78.
- Багрянородный Константин. Об управлении империей. — Москва: Наука, 1990.
- Січинський Володимир. Чужинці про Україну. — С. 24-25.
- De administrando imperio Констянтин Багрянородний (грецька мова) [ 21 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Константин VII Багрянородний // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с. 209.
- Брайчевский М. Ю. «Русские» названия порогов у Константина Багрянородного / АН УССР. Институт археологии. Земли Южной Руси в IX—XIV вв. (История и археология): Сборник научных трудов. — Киев, Наукова думка, 1985.(рос.)
- Костянтин VII Багрянородний [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Констянтин Багрянородний // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 709. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Kostyantin ta Bagryanorodnij Kostyantin VII grec Kwnstantinos Z 17 abo 18 travnya 905 9 listopada 959 vizantijskij imperator 908 959 faktichno 945 959 z Makedonskoyi dinastiyi Avtor tvoriv sho mistyat vazhlivi vidomosti pro rusko vizantijski vidnosini H stolittya Sin Leva VI jogo spivpravitel z 908 roku Prizvisko Bagryanorodnij grec Porfyrogennhtos Kostyantin VII Bagryanorodnij dav gr Kwnstantῖnos Z ὁ PorfyrogennhtosVizantijskij imperator913 920Poperednik OleksandrNastupnik Roman I Lakapin946 959Poperednik Roman I LakapinNastupnik Roman II Molodshij Narodzhennya 18 travnya 905 1 KonstantinopolSmert 9 listopada 959 54 roki KonstantinopolPohovannya Cerkva Dvanadcyati apostolivKrayina Vizantijska imperiyaReligiya hristiyanstvoRid Makedonska dinastiyaBatko Lev VI MudrijMati Zoya KarbonopsinaShlyub Olena LekapenaDiti Roman II Molodshij Feodora d d Anna d i d Mediafajli b u VikishovishiKonstyantin VII Bagryanorodnij ta jogo mati ZoyaHristos sho blagoslovlyaye Kostyantina Bagryanorodnogo rizba po slonovij kistci bl 945 Original znahoditsya v Muzeyi obrazotvorchih mistectv im O S PushkinaBiografiyaMolodi roki Kostyantin buv sinom imperatora Leva VI Mudrogo i jogo chetvertoyi druzhini Zoyi Karbonopsini Chetvertij shlyub buv zaboronenij cerkvoyu tomu Kostyantin vvazhavsya bastardom hoch i buv yedinim spadkoyemcem imperatora Lishe v sichni 906 roku Kostyantin buv ohreshenij a v kvitni Lev i Zoya buli povinchani v cerkvi nezvazhayuchi na protesti patriarha Mikolaya Mistika Prizvisko Bagryanorodnij pohodit vid purpurovogo zalu imperskogo dvoru v yakomu narodzhuvali imperatrici i povinne bulo pidkresliti zakonnist imperatorskih pretenzij Kostyantina Pravlinnya 15 travnya 908 r buv vinchanij yak spivpravitel batka U 912 roci Lev pomer j imperatorom stav jogo brat Oleksandr yakij odnak takozh pomer cherez rik 8 richnij Kostyantin buv progoloshenij imperatorom pid opikoyu regentskoyi radi U 919 roci Kostyantin yakomu todi bulo lishe 14 rokiv buv odruzhenij z donkoyu komanduvacha vizantijskogo flotu Romana Lakapina yakij she naprikinci 915 r zmusiv zyatya zrobiti sebe spivpravitelem a u 920 r uzurpuvav vladu i stav imperatorom Romanom I Vnutrishnya politika Tilki 16 grudnya 944 Kostyantin zumiv usunuti Romana j zaslati na Princevi ostrovi u Marmurovomu mori Lishe u vici 39 rokiv Kostyantin VII zumiv stati spravzhnim imperatorom 6 kvitnya 945 r zrobiv svoyim spivpravitelem sina Romana yevnuha Vasiliya Lakapina yakij buv priznachenij parakimomenom tobto pershim ministrom Vasilij mav velikij vpliv na vizantijski derzhavni spravi yakij zberig i pri nastupnikah Kostyantina Pomer u 959 roci za deyakimi danimi buv otruyenij svoyim sinom Romanom Zovnishnya politika Imperator pid chas svogo pravlinnya znachno aktivizuvav vijskovi diyi proti arabiv Pochatok bojovih dij viyavivsya nevdalim i nadislane na vidvoyuvannya Kritu vijsko bulo rozbite 949 Vizantijski armiyi perejshli Yevfrat 952 ale buli vidkinuti Zavoyuvannya na Shodi buli vidnovleni zavdyaki Nikiforu Foci ta Ioannu Cimishiyu Najbilshim dosyagnennyam romejskoyi zbroyi stalo vzyattya Samosati 958 Za pravlinnya Kostyantina u 941 roci buv zdijsnenij vidomij pohid kiyivskogo knyazya Igorya na Cargorod Nevdovzi u 944 r bulo ukladeno torgovij dogovir mizh Vizantiyeyu ta Kiyivskoyu Russyu 957 roku Konstantinopol vidvidala knyaginya Olga de imovirno bula hreshena Literaturna diyalnistVidstoronenij vid upravlinnya imperiyeyu Kostyantin zapovnyuvav svoye dozvillya pisannyam knizhok naukoyu oznajomlennyam iz antichnoyu literaturnoyu spadshinoyu i stav odnim iz najosvichenishih lyudej svogo chasu Vin pracyuvav nad ukladannyam riznih enciklopedichnih dovidnikiv Pro posolstvo Pro femi Pro doblest i zlo ta in avtorstvo nizki yakih pripisane jomu davnoyu tradiciyeyu Najvidomishimi i najznachnishimi jogo tvorami ye ta Pro upravlinnya imperiyeyu Pershij vvazhayetsya golovnim dzherelom pro posolstvo velikoyi knyagini kiyivskoyi Olgi do Konstantinopolya ta yiyi zustrichi z Kostyantinom imovirno 946 Drugij tvir skladenij v 943 953 mistit bagato cikavih vidomostej pro slov yan i pechenigiv rannyu geografiyu ta istoriyu Kiyivskoyi Rusi Zokrema Kostyantin opisuye diyalnist kiyivskoyi rusi torgivlyu zbir polyuddya vpershe zgaduye nizku mist i nazivaye ruskih praviteliv Ingorya i sina jogo Sfendoslava Chovni sho prihodyat do Cargorodu z dalekoyi Rusi sebto z Nemogarda de sidiv Sfendoslav sin Ingorya knyazya Rusi z zamka Miliniska j iz Teliuci i Chernigogi i z Vusegrada Vsi oto voni idut vniz rikoyu Dniprom i zvertayutsya do zamku Kioava zvanogo Samvatas A yih pidvladni Slavyani zvani Kriviteni ta Lendzyanini j inshi Slavyani pid chas zimi virubuyut v gorah derevo na chovni i obrobivshi yak prijde chas yak rozstane lid spuskayut yih u blizki ozera I yak spustyat v riku Dnipro jdut tiyeyu rikoyu i prihodyat u Kiovu vityagnuvshi vistavlyayut chovni j sprodayut Rusi A Rus kupuye sami kadubi i rozlamavshi davni odnoderevni chovni berut z nih vesla kocheti do vesel i inshij pripas i sporyazhayut novi Div takozhPortal Istoriya Spisok Vizantijskih imperatorivPrimitkihttps www persee fr doc rebyz 1146 9447 1937 num 36 185 2891 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela ta literaturaM F Kotlyar Konstantin VII Bagryanorodnij 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 40 ISBN 978 966 00 0855 4 Literatura Urivok z Kostyantina Bagryanorodnogo Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staro ukrayinshini XI XVIII v v Shahmatov O Krimskij A Kiyiv vid Drukar 1922 S 134 141 V Golovchenko Kostyantin VII Bagryanorodnij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 370 ISBN 978 966 611 818 2 Kostyantin Bagryanorodnij pro podorozh torgovogo karavanu z Kiyeva do Cargoroda persha polovina X st Istoriya Ukrayini Hrestomatiya Uporyad V M Litvin Vidp red V A Smolij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 S 42 44 1056 s ISBN 978 966 00 1312 4 Grushevskij M Konstantin Porfirorodnij Viyimki z zherel do istoriyi Ukrayini Rusi do polovini XI viku Grushevskij M S Tvori u 50 tomah Lviv Svit 2004 T 6 S 67 78 Bagryanorodnyj Konstantin Ob upravlenii imperiej Moskva Nauka 1990 Sichinskij Volodimir Chuzhinci pro Ukrayinu S 24 25 De administrando imperio Konstyantin Bagryanorodnij grecka mova 21 serpnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaKonstantin VII Bagryanorodnij Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 209 Brajchevskij M Yu Russkie nazvaniya porogov u Konstantina Bagryanorodnogo AN USSR Institut arheologii Zemli Yuzhnoj Rusi v IX XIV vv Istoriya i arheologiya Sbornik nauchnyh trudov Kiev Naukova dumka 1985 ros Kostyantin VII Bagryanorodnij 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Konstyantin Bagryanorodnij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 709 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi