Бро́дсько-Поса́вська жупа́нія (хорв. Brodsko-posavska županija) — округ у Хорватії, у південній Славонії. Перша частина складної назви жупанії вказує на адміністративний центр Славонський Брод, друга — походить від назви географічного регіону Посавіна, який входить до складу жупанії.
Бродсько-Посавська жупанія Brodsko-posavska županija | |||
---|---|---|---|
— жупанія — | |||
| |||
Адміністративний центр | Славонський Брод | ||
Уряд | |||
- Жупан | Данієл Марушич (ХДС) | ||
Площа | |||
- Повна | 2043 км² | ||
Населення (2001) | |||
- Усього | 172 993 | ||
- Густота | 84,7/км² | ||
035 | |||
Код ISO 3166 | HR-12 | ||
Вебсайт: http://www.bpz.hr/ | |||
Розташування жупанії в межах Хорватії | |||
Географія
Територія жупанії простягається по лівому березі річки Сава (по+Сава=Посавіна). Таким чином, південну межу жупанії утворює Сава, будучи на цьому відрізку одночасно кордоном між Хорватією та Боснією і Герцеговиною. На заході Бродсько-Посавська жупанія межує з Сісацько-Мославінською жупанією, на півночі — з Пожезько-Славонською жупанією, на північному сході — Осієцько-Баранською жупанією і на сході — Вуковарсько-Сремською жупанією.
Бродсько-Посавський округ можна поділити на три зони: гористу, рівнинну і низовинну. Горбисту місцевість утворюють невисокі гори, покриті лісами з найвищою вершиною 984 м над рівнем моря (гора Псунь). Рівнинна область займає найбільшу частину жупанії, її утворює відрізок родючої славонської рівнини. Низовинний пояс складається з прилеглої до Сави місцевості, зазвичай, добре захищеної від високих вод річки та пов'язаної з основною і місцевою мережею каналів.
Жупанія має помірно-континентальний клімат з дуже рідкісними крайніми метеорологічними проявами. Багаті водні запаси, ліси та родючі ґрунти, судноплавна річка і важливі сухопутні шляхи європейського значення це природні умови, які дозволили високий розвиток економіки, транспорту, торгівлі і культури.
Історія
Жупанія виникла на території, яка колись входила до складу Військової границі в часи Австро-Угорської імперії, а пізніше належала до Бродського муніципалітету і муніципалітету Нова-Градишка доби існування Югославії.
Населення
Згідно з даними перепису 2001 року, на території жупанії проживало 176 765 осіб, що становить 4 % загальної чисельності населення Хорватії. Середня густота населення — 88 мешканців/км². Національний склад населення жупанії:
національність | чисельність | відсоток |
---|---|---|
хорвати | 166 129 | 93,98% |
серби | 5 347 | 3,02% |
цигани | 586 | 0,33% |
боснійці | 372 | 0,21% |
українці | 320 | 0,18% |
албанці | 285 | 0,16% |
Економіка
Є кілька видів економічної діяльності, якими відома жупанія. Один із них представляє холдинг «Джуро Джакович», одна з найбільших і найвідоміших металургійних компаній, розташована у Славонському Броді. Також важливою галуззю економіки жупанії є сільськогосподарське виробництво, серед якого виділяється землеробство і скотарство.
Адміністративний поділ
Жупанія поділяється на 28 муніципальних утворень: 2 міста і 26 громад.
- Місто Славонський Брод, столиця жупанії, населення 64 612 осіб
- Місто Нова-Градишка, 35 400 осіб
- Громада Бебрина
- Громада Бродський Ступнік
- Громада Буковле
- Громада Цернік
- Громада Давор
- Громада Доні-Андрієвці
- Громада Драгаліч
- Громада Ґарчін
- Громада Горня-Врба
- Громада Горні-Богічевці
- Громада Ґундінці
- Громада Клакар
- Громада Нова Капела
- Громада Окучані
- Громада Опрісавці
- Громада Оріовац
- Громада Подцркавлє
- Громада Решетарі
- Громада Сібінь
- Громада Сікіревці
- Громада Славонський Шамац
- Громада Стара Градишка
- Громада Старо-Петрово-Село
- Громада Велика Копаниця
- Громада Врб'є
- Громада Врполє
Посилання
- Вебсторінка жупанії [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Координати: 45°09′27″ пн. ш. 18°01′13″ сх. д. / 45.15750° пн. ш. 18.02028° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bro dsko Posa vska zhupa niya horv Brodsko posavska zupanija okrug u Horvatiyi u pivdennij Slavoniyi Persha chastina skladnoyi nazvi zhupaniyi vkazuye na administrativnij centr Slavonskij Brod druga pohodit vid nazvi geografichnogo regionu Posavina yakij vhodit do skladu zhupaniyi Brodsko Posavska zhupaniya Brodsko posavska zupanija zhupaniya Prapor GerbAdministrativnij centr Slavonskij BrodUryad ZhupanDaniyel Marushich HDS Plosha Povna 2043 km Naselennya 2001 Usogo 172 993 Gustota 84 7 km 035Kod ISO 3166 HR 12Vebsajt http www bpz hr Roztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiCerkva u Sibin centri najbilshoyi gromadi zhupaniyiGreko katolicka cerkva u Kanizhi gromada Bebrina GeografiyaTeritoriya zhupaniyi prostyagayetsya po livomu berezi richki Sava po Sava Posavina Takim chinom pivdennu mezhu zhupaniyi utvoryuye Sava buduchi na comu vidrizku odnochasno kordonom mizh Horvatiyeyu ta Bosniyeyu i Gercegovinoyu Na zahodi Brodsko Posavska zhupaniya mezhuye z Sisacko Moslavinskoyu zhupaniyeyu na pivnochi z Pozhezko Slavonskoyu zhupaniyeyu na pivnichnomu shodi Osiyecko Baranskoyu zhupaniyeyu i na shodi Vukovarsko Sremskoyu zhupaniyeyu Brodsko Posavskij okrug mozhna podiliti na tri zoni goristu rivninnu i nizovinnu Gorbistu miscevist utvoryuyut nevisoki gori pokriti lisami z najvishoyu vershinoyu 984 m nad rivnem morya gora Psun Rivninna oblast zajmaye najbilshu chastinu zhupaniyi yiyi utvoryuye vidrizok rodyuchoyi slavonskoyi rivnini Nizovinnij poyas skladayetsya z prilegloyi do Savi miscevosti zazvichaj dobre zahishenoyi vid visokih vod richki ta pov yazanoyi z osnovnoyu i miscevoyu merezheyu kanaliv Zhupaniya maye pomirno kontinentalnij klimat z duzhe ridkisnimi krajnimi meteorologichnimi proyavami Bagati vodni zapasi lisi ta rodyuchi grunti sudnoplavna richka i vazhlivi suhoputni shlyahi yevropejskogo znachennya ce prirodni umovi yaki dozvolili visokij rozvitok ekonomiki transportu torgivli i kulturi IstoriyaZhupaniya vinikla na teritoriyi yaka kolis vhodila do skladu Vijskovoyi granici v chasi Avstro Ugorskoyi imperiyi a piznishe nalezhala do Brodskogo municipalitetu i municipalitetu Nova Gradishka dobi isnuvannya Yugoslaviyi NaselennyaZgidno z danimi perepisu 2001 roku na teritoriyi zhupaniyi prozhivalo 176 765 osib sho stanovit 4 zagalnoyi chiselnosti naselennya Horvatiyi Serednya gustota naselennya 88 meshkanciv km Nacionalnij sklad naselennya zhupaniyi nacionalnist chiselnist vidsotokhorvati 166 129 93 98 serbi 5 347 3 02 cigani 586 0 33 bosnijci 372 0 21 ukrayinci 320 0 18 albanci 285 0 16 EkonomikaYe kilka vidiv ekonomichnoyi diyalnosti yakimi vidoma zhupaniya Odin iz nih predstavlyaye holding Dzhuro Dzhakovich odna z najbilshih i najvidomishih metalurgijnih kompanij roztashovana u Slavonskomu Brodi Takozh vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki zhupaniyi ye silskogospodarske virobnictvo sered yakogo vidilyayetsya zemlerobstvo i skotarstvo Administrativnij podilZhupaniya podilyayetsya na 28 municipalnih utvoren 2 mista i 26 gromad Misto Slavonskij Brod stolicya zhupaniyi naselennya 64 612 osib Misto Nova Gradishka 35 400 osibGromada Bebrina Gromada Brodskij Stupnik Gromada Bukovle Gromada Cernik Gromada Davor Gromada Doni Andriyevci Gromada Dragalich Gromada Garchin Gromada Gornya Vrba Gromada Gorni Bogichevci Gromada Gundinci Gromada Klakar Gromada Nova Kapela Gromada Okuchani Gromada Oprisavci Gromada Oriovac Gromada Podcrkavlye Gromada Reshetari Gromada Sibin Gromada Sikirevci Gromada Slavonskij Shamac Gromada Stara Gradishka Gromada Staro Petrovo Selo Gromada Velika Kopanicya Gromada Vrb ye Gromada VrpolyePosilannyaVebstorinka zhupaniyi 23 kvitnya 2011 u Wayback Machine Koordinati 45 09 27 pn sh 18 01 13 sh d 45 15750 pn sh 18 02028 sh d 45 15750 18 02028