Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паннонські русини — слов'янські меншини в Сербії і Хорватії. Вони офіційно вважаються окремою національністю в Сербії та Хорватії, але є нащадками північних русинів-українців, які живуть в основному в Україні, Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині.
| Паннонські русини | |
|---|---|
| Кількість | близько 20 000 |
| Ареал | Сербія: |
| Близькі до: | Русини, українці, словаки, поляки та інші слов'янські народи |
| Мова | паннонська русинська мова |
| Релігія | переважно східного обряду Католицької Церкви |
Основна відмінність між паннонськими русинами і північними русинами — це мова: мова паннонських русинів має більш західні слов'янські риси, ніж мова карпатських русинів.
Території розселення
Воєводина
Паннонські русини в основному живуть в автономному краї Воєводина в Сербії. Оголошених етнічних русинів у Воєводині за переписом 2011 року проживає 13928 осіб, і їхня мова є однією із шести офіційних мов провінції Воєводини. Частина русинів називає себе українцями, чисельність становила 4202 осіб.
Село Руски Крстур в общині Кула є культурним центром паннонських русинів, у ньому мешкає майже третина русинського населення Воєводини, понад 4 тис. осіб. Існує також значна концентрація русинів у Новому Саді, де в 1820 році було розпочато будівництво греко-католицької парафіяльної церкви Святого Петра і Павла (будівництво завершено в 1834/1837). Інші села, де більшість русинів, включають Куцура муніципалітету Врбас муніципалітету і в общині Шид.
Розселення русинів та українців в округах Воєводини за переписом 2011 р.
| округ | населення | русинів | українців | частка |
|---|---|---|---|---|
| Західно-Бацький округ | 188 087 | 4 718 | 1 344 | 3,22 % |
| Південно-Банатський округ | 293 730 | 25 | 84 | 0,04 % |
| Південно-Бацький округ | 615 371 | 6 974 | 1 566 | 1,39 % |
| Північно-Банатський округ | 147 770 | 34 | 39 | 0,05 % |
| Північно-Бацький округ | 186 906 | 456 | 81 | 0,29 % |
| Середньо-Банатський округ | 187 667 | 32 | 33 | 0,03 % |
| Сремський округ | 312 278 | 1 689 | 1 055 | 0,88 % |
| Воєводина | 1 931 809 | 13 928 | 4 202 | 0,94 % |
Міста та села Воєводини з найвищою часткою паннонських русинів та українців у населенні
| місто | населення | русинів | українців | частка | |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Кула | г. Кула | 19 301 | 725 | 1 125 | 9,58 % |
| м. Вербас | г. Врбас | 25 907 | 1 478 | 745 | 8,58 % |
| м. Шид | г. Шид | 16 311 | 681 | 31 | 4,37 % |
| м. Сремська Митровиця | г. Сремска Митровица | 39 084 | 620 | 404 | 2,62 % |
| м. Црвенка | г. Црвенка | 10 163 | 64 | 96 | 1,57 % |
| м. Інджія | г. Инђија | 26 247 | 1 | 375 | 1,43 % |
| м. Петроварадин | г. Петроварадин | 13 973 | 141 | 41 | 1,30 % |
| м. Новий Сад | г. Нови Сад | 191 405 | 1 556 | 247 | 0,94 % |
| м. Сремська Кам'яниця | г. Сремска Каменица | 11 205 | 69 | 34 | 0,92 % |
| м. Бачка Топола | г. Бачка Топола | 16 171 | 95 | 12 | 0,66 % |
| село | населення | русинів | українців | частка | |
|---|---|---|---|---|---|
| c. Руський Крстур | серб. Руски Крстур русин. Руски Керестур | 5213 | 4483 | 61 | 87,17 % |
| c. Куцура | серб. Куцура | 4663 | 2200 | 49 | 48,23 % |
| c. Бикич Дол | серб. Бикић До | 336 | 160 | 47,62 % | |
| c. Джурджево | серб. Ђурђево русин. Дюрдьов | 5137 | 1197 | 4 | 23,38 % |
| c. Бачинці | серб. Бачинци | 1374 | 215 | 21 | 17,18 % |
| c. Беркасово | серб. Беркасово | 1228 | 184 | 1 | 15,07 % |
| c. Стара Бінгула | серб. Стара Бингула | 190 | 23 | 12,11 % | |
| c. Крущич | серб. Крушчић | 2353 | 99 | 149 | 10,54 % |
| c. Ново Орахово | серб. Ново Орахово | 2029 | 181 | 8,92 % | |
| c. Господжинці | серб. Госпођинци | 3896 | 172 | 30 | 5,18 % |
| c. Косанчич | серб. Косанчић | 163 | 1 | 7 | 4,91 % |
| c. Савино Село | серб. Савино Село | 3351 | 74 | 65 | 4,15 % |
| c. Боджани | серб. Бођани | 1113 | 46 | 4,13 % | |
Хорватія
Є також громада паннонських русинів у Славонії (Хорватія), що мешкають у селах Петровці (громада Богданівці) та Міклушевці (громада Томпоєвці) Вуковарсько-Сремської жупанії.
| Община | Opština | населення | русинів | українців | частка |
|---|---|---|---|---|---|
| Богданівці | Bogdanovci | 2366 | 550 | 175 | 30,64 % |
| Томпоєвці | Tompojevci | 1999 | 366 | 5 | 18,56 % |
| Липовляни | Lipovljani | 4101 | 3 | 177 | 4,39 % |
| Бебрина | Bebrina | 3541 | 0 | 107 | 3,02 % |
| м. Вуковар | Vukovar | 31670 | 567 | 242 | 2,55 % |
Історія
Населення населених пунктів Банату і Бачки було знищено під час . Паннонські русини емігрували в сьогоднішні краї Банат і Бачка разом із німцями, угорцями і словаками з регіону, який у наш час, охоплює частину східної Словаччини і північно-західної Угорщини. Це було частиною інтенсивної колонізації, проведеної Австрійською імперією в регіоні, багатому на орні землі, та спрямованої на підвищення доходів імперії за рахунок податків.
Офіційною датою русинського врегулювання у Воєводині є 17 січня 1751, коли адміністратор Вачка Франк де Йосипа Редль підписав контракт із Михайлом Мункачі з села Червеньово в жупі Берег, щоб привести 200 русинських сімей греко-католицького обряду з верхньо-угорських районів, відомих як «Горнїца», в Руський Крстур. Крстур був сербським поселенням, що згадується в 1741 році як зруйноване і занедбане, оскільки поселенці переїхали в . Адміністратор же підписав ще один контракт від 15 травня 1763 року з Петром Кіс з Крстур, щоб привести 150 русинських сімей греко-католицького обряду з однієї області, що у «Верхній Угорщині», до Куцура.
У міру зростання населення і орних земель поселенців, контракт був обмежений, і багато сімей із Крстура і Куцура вирішили мігрувати в місто Новий Сад у 1766 і 1767 роках. Пізніше русини оселилися в Шиді, , а на початку 19 століття — у Вуковарі та Ілоку, що в сучасній Хорватії. У , а також Хорватію, русини почали переселення в 1833 році, а пізніше у в 1834 році.
В цілому в окрузі Бач-Бодрош (який був у південній Угорщині і сьогоднішніх, головним чином, Банаті і Бачці), перепис населення з 1767 р. показує близько 2.000 русинів. Перепис населення з 1991 року в тому ж районі показує близько 25.000 русинів. На початку XXI століття чисельність паннонських русинів зменшується і передбачуване число становить близько 15.000. Основною причиною цього є збільшення числа русинів, які вирішили емігрувати в Канаду.
У Сербії українці та русини були об'єднані в єдиний Союз русинів-українців-русинів Сербії, хоча фактично діяльність українських і русинських організацій у межах Спілки поступово відокремлюється. В Хорватії досі існують Союз русинів і українців Хорватії та Українська громада Республіки Хорватія, але також відбувається процес відокремлення української та русинської спілок, загалом через проблеми міждіалектного розуміння, а також релігію.
Мова
Паннонські русини вважають свою версію русинської — особливою мовою. Ті, хто вважає її відмінною від мови північних русинів, стверджують, що вони говорять західними слов'янськими мовами, на відміну від північно-русинського варіанту, який є східнослов'янською мовою. У той же час ця відмінність не обов'язково унікальна для паннонських русинів, оскільки мови інших русинських груп у Словаччині та Польщі також містять особливості східних і західних слов'янських мов.
Автором першої нормативної граматики русинської мови був Гавриїл Костельник, він же був поетом, критиком і першим русинським прозаїком. Його справу розвивали Дюра Папгаргаї та Михайло Ковач, видатні русинські письменники, Микола Кочиш — русинський письменник і мовознавець, який упорядкував русинську літературну мову. Петро Різнич-Дядя створив русинський театр у м. Руський Крстур, який донині ставить п'єси.
Див. також
Примітки
- http://pop-stat.mashke.org/serbia-ethnic2011.htm
- http://pop-stat.mashke.org/serbia-ethnic-loc2002.htm
- http://pop-stat.mashke.org/croatia-ethnic2001.htm
- . Архів оригіналу за 6 березня 2009. Процитовано 17 листопада 2011.
- http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ref0000014211
- https://www.nasze-slowo.pl/movoyu-spilkuvannya-pomizh-rusinami-z-r/
Джерела
- составив о. Ириней Мих. Кондратович парох Хоньковскій // «Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа», выдавництво товариства «Просвѣты» в Ужгородѣ, друге перевѣрене выданя, книгопечатня акційного тов. «Уніо» в Ужгородѣ, число 35-37, 1925 р., 119 с. (укр.)
- Рамач, Янко. Кратка история Руснацох. Нови Сад: Грекокатолїцка парохия Св. Петра и Павла, 1993 р.
- Жирош, Мирон. Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745—1991) том 1 — 5. Нови Сад: Грекокатолїцкапарохия Св. Петра и Павла 1997—2003
- Лабош, Федор «История Русинох Бачки, Сриму и Славониї 1745—1918», Нови Сад, 1978
- Ranko Bugarski, Jezici, Novi Sad, 1996.
- Stevan Konstantinović, Priče o Rusinima, Šid, 1995.
- Vladimir Kirda Bolhorves, Na debelom ledu, Beograd, 1996.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа |
Література
- Олександр Гаврош. Блукаючий народ. Роман-подорож у часі і просторі. — Київ: Видавництво Нора-Друк, 2012.
- Янко Рамач. Кратка история руснацох (1745—1918).
Посилання
- Союз русинів-українців Сербії
- Руски Крстур
- Welcome to Ruski Kerestur Web Page
- Іван Гвать. Книга про українську Атлантиду на Балканах. // Радіо Свобода, 05.02.2013.
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pannonski rusini slov yanski menshini v Serbiyi i Horvatiyi Voni oficijno vvazhayutsya okremoyu nacionalnistyu v Serbiyi ta Horvatiyi ale ye nashadkami pivnichnih rusiniv ukrayinciv yaki zhivut v osnovnomu v Ukrayini Slovachchini Polshi Rumuniyi Ugorshini Pannonski rusiniKilkist blizko 20 000Areal Serbiya 15626 perepis 2002 Horvatiya 2337 perepis 2001 zvernit uvagu deyaki pannonski rusini takozh nazivayut sebe ukrayinciBlizki do Rusini ukrayinci slovaki polyaki ta inshi slov yanski narodiMova pannonska rusinska movaReligiya perevazhno shidnogo obryadu Katolickoyi Cerkvi greko katolickoyi Pannonski rusini u Voyevodini za perepisom 2002 roku na osnovi rozrahunkovih danih Pannonski rusini Voyevodini perepis 2002 Rusinska cerkva v Ruskomu Krsturi Rusinska cerkva v Dzhurdzhevi Osnovna vidminnist mizh pannonskimi rusinami i pivnichnimi rusinami ce mova mova pannonskih rusiniv maye bilsh zahidni slov yanski risi nizh mova karpatskih rusiniv Teritoriyi rozselennyaVoyevodina Pannonski rusini v osnovnomu zhivut v avtonomnomu krayi Voyevodina v Serbiyi Ogoloshenih etnichnih rusiniv u Voyevodini za perepisom 2011 roku prozhivaye 13928 osib i yihnya mova ye odniyeyu iz shesti oficijnih mov provinciyi Voyevodini Chastina rusiniv nazivaye sebe ukrayincyami chiselnist stanovila 4202 osib Selo Ruski Krstur v obshini Kula ye kulturnim centrom pannonskih rusiniv u nomu meshkaye majzhe tretina rusinskogo naselennya Voyevodini ponad 4 tis osib Isnuye takozh znachna koncentraciya rusiniv u Novomu Sadi de v 1820 roci bulo rozpochato budivnictvo greko katolickoyi parafiyalnoyi cerkvi Svyatogo Petra i Pavla budivnictvo zaversheno v 1834 1837 Inshi sela de bilshist rusiniv vklyuchayut Kucura municipalitetu Vrbas municipalitetu i v obshini Shid Rozselennya rusiniv ta ukrayinciv v okrugah Voyevodini za perepisom 2011 r okrug naselennya rusiniv ukrayinciv chastka Zahidno Backij okrug 188 087 4 718 1 344 3 22 Pivdenno Banatskij okrug 293 730 25 84 0 04 Pivdenno Backij okrug 615 371 6 974 1 566 1 39 Pivnichno Banatskij okrug 147 770 34 39 0 05 Pivnichno Backij okrug 186 906 456 81 0 29 Seredno Banatskij okrug 187 667 32 33 0 03 Sremskij okrug 312 278 1 689 1 055 0 88 Voyevodina 1 931 809 13 928 4 202 0 94 Mista ta sela Voyevodini z najvishoyu chastkoyu pannonskih rusiniv ta ukrayinciv u naselenni misto naselennya rusiniv ukrayinciv chastka m Kula g Kula 19 301 725 1 125 9 58 m Verbas g Vrbas 25 907 1 478 745 8 58 m Shid g Shid 16 311 681 31 4 37 m Sremska Mitrovicya g Sremska Mitrovica 39 084 620 404 2 62 m Crvenka g Crvenka 10 163 64 96 1 57 m Indzhiya g Inђiјa 26 247 1 375 1 43 m Petrovaradin g Petrovaradin 13 973 141 41 1 30 m Novij Sad g Novi Sad 191 405 1 556 247 0 94 m Sremska Kam yanicya g Sremska Kamenica 11 205 69 34 0 92 m Bachka Topola g Bachka Topola 16 171 95 12 0 66 selo naselennya rusiniv ukrayinciv chastka c Ruskij Krstur serb Ruski Krstur rusin Ruski Kerestur 5213 4483 61 87 17 c Kucura serb Kucura 4663 2200 49 48 23 c Bikich Dol serb Bikiћ Do 336 160 47 62 c Dzhurdzhevo serb Ђurђevo rusin Dyurdov 5137 1197 4 23 38 c Bachinci serb Bachinci 1374 215 21 17 18 c Berkasovo serb Berkasovo 1228 184 1 15 07 c Stara Bingula serb Stara Bingula 190 23 12 11 c Krushich serb Krushchiћ 2353 99 149 10 54 c Novo Orahovo serb Novo Orahovo 2029 181 8 92 c Gospodzhinci serb Gospoђinci 3896 172 30 5 18 c Kosanchich serb Kosanchiћ 163 1 7 4 91 c Savino Selo serb Savino Selo 3351 74 65 4 15 c Bodzhani serb Boђani 1113 46 4 13 Horvatiya Ye takozh gromada pannonskih rusiniv u Slavoniyi Horvatiya sho meshkayut u selah Petrovci gromada Bogdanivci ta Miklushevci gromada Tompoyevci Vukovarsko Sremskoyi zhupaniyi Obshina Opstina naselennya rusiniv ukrayinciv chastka Bogdanivci Bogdanovci 2366 550 175 30 64 Tompoyevci Tompojevci 1999 366 5 18 56 Lipovlyani Lipovljani 4101 3 177 4 39 Bebrina Bebrina 3541 0 107 3 02 m Vukovar Vukovar 31670 567 242 2 55 IstoriyaNaselennya naselenih punktiv Banatu i Bachki bulo znisheno pid chas Pannonski rusini emigruvali v sogodnishni krayi Banat i Bachka razom iz nimcyami ugorcyami i slovakami z regionu yakij u nash chas ohoplyuye chastinu shidnoyi Slovachchini i pivnichno zahidnoyi Ugorshini Ce bulo chastinoyu intensivnoyi kolonizaciyi provedenoyi Avstrijskoyu imperiyeyu v regioni bagatomu na orni zemli ta spryamovanoyi na pidvishennya dohodiv imperiyi za rahunok podatkiv Oficijnoyu datoyu rusinskogo vregulyuvannya u Voyevodini ye 17 sichnya 1751 koli administrator Vachka Frank de Josipa Redl pidpisav kontrakt iz Mihajlom Munkachi z sela Chervenovo v zhupi Bereg shob privesti 200 rusinskih simej greko katolickogo obryadu z verhno ugorskih rajoniv vidomih yak Gornyica v Ruskij Krstur Krstur buv serbskim poselennyam sho zgaduyetsya v 1741 roci yak zrujnovane i zanedbane oskilki poselenci pereyihali v Administrator zhe pidpisav she odin kontrakt vid 15 travnya 1763 roku z Petrom Kis z Krstur shob privesti 150 rusinskih simej greko katolickogo obryadu z odniyeyi oblasti sho u Verhnij Ugorshini do Kucura U miru zrostannya naselennya i ornih zemel poselenciv kontrakt buv obmezhenij i bagato simej iz Krstura i Kucura virishili migruvati v misto Novij Sad u 1766 i 1767 rokah Piznishe rusini oselilisya v Shidi a na pochatku 19 stolittya u Vukovari ta Iloku sho v suchasnij Horvatiyi U a takozh Horvatiyu rusini pochali pereselennya v 1833 roci a piznishe u v 1834 roci V cilomu v okruzi Bach Bodrosh yakij buv u pivdennij Ugorshini i sogodnishnih golovnim chinom Banati i Bachci perepis naselennya z 1767 r pokazuye blizko 2 000 rusiniv Perepis naselennya z 1991 roku v tomu zh rajoni pokazuye blizko 25 000 rusiniv Na pochatku XXI stolittya chiselnist pannonskih rusiniv zmenshuyetsya i peredbachuvane chislo stanovit blizko 15 000 Osnovnoyu prichinoyu cogo ye zbilshennya chisla rusiniv yaki virishili emigruvati v Kanadu U Serbiyi ukrayinci ta rusini buli ob yednani v yedinij Soyuz rusiniv ukrayinciv rusiniv Serbiyi hocha faktichno diyalnist ukrayinskih i rusinskih organizacij u mezhah Spilki postupovo vidokremlyuyetsya V Horvatiyi dosi isnuyut Soyuz rusiniv i ukrayinciv Horvatiyi ta Ukrayinska gromada Respubliki Horvatiya ale takozh vidbuvayetsya proces vidokremlennya ukrayinskoyi ta rusinskoyi spilok zagalom cherez problemi mizhdialektnogo rozuminnya a takozh religiyu MovaPannonski rusini vvazhayut svoyu versiyu rusinskoyi osoblivoyu movoyu Ti hto vvazhaye yiyi vidminnoyu vid movi pivnichnih rusiniv stverdzhuyut sho voni govoryat zahidnimi slov yanskimi movami na vidminu vid pivnichno rusinskogo variantu yakij ye shidnoslov yanskoyu movoyu U toj zhe chas cya vidminnist ne obov yazkovo unikalna dlya pannonskih rusiniv oskilki movi inshih rusinskih grup u Slovachchini ta Polshi takozh mistyat osoblivosti shidnih i zahidnih slov yanskih mov Avtorom pershoyi normativnoyi gramatiki rusinskoyi movi buv Gavriyil Kostelnik vin zhe buv poetom kritikom i pershim rusinskim prozayikom Jogo spravu rozvivali Dyura Papgargayi ta Mihajlo Kovach vidatni rusinski pismenniki Mikola Kochish rusinskij pismennik i movoznavec yakij uporyadkuvav rusinsku literaturnu movu Petro Riznich Dyadya stvoriv rusinskij teatr u m Ruskij Krstur yakij donini stavit p yesi Div takozhRusini PannoniyaPrimitkihttp pop stat mashke org serbia ethnic2011 htm http pop stat mashke org serbia ethnic loc2002 htm http pop stat mashke org croatia ethnic2001 htm Arhiv originalu za 6 bereznya 2009 Procitovano 17 listopada 2011 http irbis nbuv gov ua ulib item ref0000014211 https www nasze slowo pl movoyu spilkuvannya pomizh rusinami z r Dzherelasostaviv o Irinej Mih Kondratovich paroh Honkovskij Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya naroda vydavnictvo tovaristva Prosvѣty v Uzhgorodѣ druge perevѣrene vydanya knigopechatnya akcijnogo tov Unio v Uzhgorodѣ chislo 35 37 1925 r 119 s ukr Ramach Yanko Kratka istoriya Rusnacoh Novi Sad Grekokatolyicka parohiya Sv Petra i Pavla 1993 r Zhirosh Miron Bachvansko srimski Rusnaci doma i u shvece 1745 1991 tom 1 5 Novi Sad Grekokatolyickaparohiya Sv Petra i Pavla 1997 2003 Labosh Fedor Istoriya Rusinoh Bachki Srimu i Slavoniyi 1745 1918 Novi Sad 1978 Ranko Bugarski Jezici Novi Sad 1996 Stevan Konstantinovic Price o Rusinima Sid 1995 Vladimir Kirda Bolhorves Na debelom ledu Beograd 1996 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya narodaLiteraturaOleksandr Gavrosh Blukayuchij narod Roman podorozh u chasi i prostori Kiyiv Vidavnictvo Nora Druk 2012 Yanko Ramach Kratka istoriya rusnacoh 1745 1918 PosilannyaSoyuz rusiniv ukrayinciv Serbiyi Ruski Krstur Welcome to Ruski Kerestur Web Page Ivan Gvat Kniga pro ukrayinsku Atlantidu na Balkanah Radio Svoboda 05 02 2013 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi