Остготи (остроготи лат. Ostrogothi) або грейтунги (Greutungi) — давньогерманський народ, східна гілка готів, що розділилися з кінця IV століття на вестготів (західних готів) і остготів (східних). Межею між ними в IV ст. був Дністер; остготи жили в степах між Дніпром і Доном[]. Але незабаром обидва народи посунули на захід.
Історія Італії | |
---|---|
| |
Стародавній світ | |
Етруски (XII—–VI ст. до н.е.) | |
Велика Греція (VIII—–VII ст. до н.е.) | |
Стародавній Рим (VIII ст. до н.е. — V ст. н.е.) | |
Остготське королівство (V—VI ст.) | |
Середньовіччя | |
Італія під владою Візантії (VI—VIII ст.) | |
Лангобардське королівство (568—774) | |
Середньовічне Італійське королівство | |
та у південній Італії | |
Морські республіки та | |
Новий час | |
Італійський ренесанс (XIV—XVI ст.) | |
Італійські війни (1494—1559) | |
(1559—1814) | |
Рісорджименто (1815—1861) | |
Нова історія | |
Італійське королівство (1861–1945) | |
Італія у Першій світовій війні (1914—1918) | |
Фашизм та колоніальна імперія (1918—1945) | |
Італія в Другій світовій війні (1940—1945) | |
(1945—теперішній час) | |
Свинцеві роки (1970-і—1980-і) | |
Окремі теми | |
Історичні держави Італії | |
Генетична історія Італії | |
Остготи за Германаріха
Творцем остготської могутності був Германаріх, який походив з царського роду амалів, що колись правив всіма готами. Спершу він був конунгом одного племені, але потім об'єднав під своєю рукою сусідні фінські та слов'янські племена. За Йорданом, володіння Германаріха простягалися від Тиси до Волги і гирла Дону, від Чорного до Балтійського або й навіть до Білого моря.
Сусіди поважали його за хоробрість та прославляли у народних переказах[]. За легендами, «йому було понад сто років, коли з'явилися гуни і кинулися на багаті володіння остготів. Він хоробро виступив проти гунів, але двічі був розбитий. Не стерпівши сорому, Германаріх заколовся в 373 році». Його наступник Вінітар безнадійно боровся з гунами, але зазнав поразки і «поліг на полі бою». Уцілілі остготи на чолі з Алатеєм і Сафрі, під прикриттям табору вестготів (останні підкорилися гунам і ті залишили їх жити на рідних землях), ганебно втекли на терени Римської імперії за Дністер, врятувавши малолітнього сина Вінітара.
Звільнення з-під влади гунів
Багато остготських воєначальників і навіть нащадки Амалів зустрічаються серед полководців Аттіли, до військ якого входили й загони остготів. При Феодосії частина остготів була поселена в Лідії і Фригії. Після смерті Аттіли його держава розпалася, і остготи оселилися в Паннонії, повставши проти гунів на чолі з трьома братами з роду Амалів, Валамером, Теодемером і Відемером. У 454 році відбулася вирішальна битва в Паннонії, на річці Нетаде, де син Аттіли, Елах, геройськи загинув, а гуни організовано відступили. При цьому, остготи ніколи більше ніколи не наважували і носа показати на землях Північного Причорномор'я, з яких їх вигнали гуни.
Королівство остготів
Остготи часто нападали на Іллірію, вимагаючи сплати данини, а згодом включили Іллірію і Далмацію разом з Італією до складу своєї держави, яка в українській мові отримала назву Королівство остготів. Вони уклали союз з Гейзеріхом для нападу на Східну Римську імперію. У 454 році улюблена наложниця короля Теодемира, Ереліва (Евсевія або Єлена), народила сина Теодоріха, якого згодом прозвали Великим. У дитинстві його відправили заручником у Константинополь, де він виховувався і отримував освіту. Повернувшись до батька у 18 років, він успадкував його володіння близько 475 року, а 481 року став єдиним королем всіх остготів. З відома імператора Зенона, Теодоріх вирушив у похід в Італію, де царював тоді Одоакр.
Взимку 488 готи зібралися з Паннонських рівнин у нову столицю королівства Теодоріха, і рушили на Італію. Завдяки міцним стінам Равенни, Одоакр декілька років захищався, але 493 року з ним був укладений мирний договір, за яким вони з Теодоріхом повинні були правити Італією разом. Через деякий час Теодоріх убив Одоакра і залишився єдиним правителем Італії, а також Норика, , Тіролю. Мрією Теодоріха було об'єднати остготів і римлян в один народ, об'єднати римський елемент з німецьким, насадити римську культуру германцям і цивілізувати варварів.
Але Теодоріх не був імператором: він був намісником імперії (dominus rerum) і готським королем. Його відносини з Візантією були фальшиві. Йому необхідно було жити в мирі з нею, та одночасно він хотів бути незалежним правителем. Зовнішня політика Теодоріха мала мирний характер; він був найстаршим серед всіх варварських королів. Він бачив себе і остготів як посередників між античним і варварським світом. Родина Теодоріха отримала римську освіту. Сам аріанин, він відрізнявся віротерпимістю, але релігійний антагонізм готів-аріан і католиків-римлян був головною перешкодою успіху його прагнень. При дворі Теодоріха жили Симах, Боецій і Кассіодор; з'явився у остготів і національний історик Йордан.
Релігійні розбрати служили приводом для зіткнень з Візантією, тому під кінець життя Теодоріх почав переслідувати римських сенаторів і католиків. 526 року Теодоріх помер, і з того часу почався швидкий занепад остготського королівства, яке при Теодоріху досягло найвищого ступеня своєї могутності.
Спочатку правила дочка Теодоріха Амаласунта (526—534 роки), як опікунка свого малолітнього сина Аталаріха. Вона була розумною і освіченою, але готи її не любили за покровительство римлянам. Вона повернула дітям Боеція і Симмаха конфісковані маєтки батьків, керувала в своїй діяльності радами, а свого сина Аталаріха примушувала займатися науками.
Примітки
- Войтович Л. Готи на території України: результати досліджень на початок XXI століття. Археологічні дослідження Львівського університету. 2008. Вип. 11. С. 35–64.
Посилання
- Остготи // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Готи і гуни на території України
- На Волині виявлено культову споруду племені готів[недоступне посилання з липня 2019]
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ostrogoths |
- Manso, «Geschichte des Ostgothischen Reiches in Italien» (Бреславль, 1824);
- Deltuf, «Théodoric, roi des Ostrogothes et d'Italie» (П., 1869);
- Dahn, «Die Könige der Germanen»; Wietersheim, «Geschiche der Völkerwanderung» (1880);
- «Urgeschichte der germanischen und romanischen Völker» (в сборнике Онкена);
- П. Н. Кудрявцев «Судьбы Италии»;
- Грановский, «Италия под владычеством остготов»;
- Виноградов, «Происхождение феодальных отношений в лангобардской Италии».
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostgoti ostrogoti lat Ostrogothi abo grejtungi Greutungi davnogermanskij narod shidna gilka gotiv sho rozdililisya z kincya IV stolittya na vestgotiv zahidnih gotiv i ostgotiv shidnih Mezheyu mizh nimi v IV st buv Dnister ostgoti zhili v stepah mizh Dniprom i Donom dzherelo Ale nezabarom obidva narodi posunuli na zahid Mapa Ostgotskogo korolivstva Istoriya ItaliyiStarodavnij svitEtruski XII VI st do n e Velika Greciya VIII VII st do n e Starodavnij Rim VIII st do n e V st n e Ostgotske korolivstvo V VI st SerednovichchyaItaliya pid vladoyu Vizantiyi VI VIII st Langobardske korolivstvo 568 774 Serednovichne Italijske korolivstvota u pivdennij ItaliyiMorski respubliki taNovij chasItalijskij renesans XIV XVI st Italijski vijni 1494 1559 1559 1814 Risordzhimento 1815 1861 Nova istoriyaItalijske korolivstvo 1861 1945 Italiya u Pershij svitovij vijni 1914 1918 Fashizm ta kolonialna imperiya 1918 1945 Italiya v Drugij svitovij vijni 1940 1945 1945 teperishnij chas Svincevi roki 1970 i 1980 i Okremi temiIstorichni derzhavi ItaliyiGenetichna istoriya ItaliyiPortal Italiya pereglyanutiredaguvatiOstgoti za GermanarihaTvorcem ostgotskoyi mogutnosti buv Germanarih yakij pohodiv z carskogo rodu amaliv sho kolis praviv vsima gotami Spershu vin buv konungom odnogo plemeni ale potim ob yednav pid svoyeyu rukoyu susidni finski ta slov yanski plemena Za Jordanom volodinnya Germanariha prostyagalisya vid Tisi do Volgi i girla Donu vid Chornogo do Baltijskogo abo j navit do Bilogo morya Susidi povazhali jogo za horobrist ta proslavlyali u narodnih perekazah dzherelo Za legendami jomu bulo ponad sto rokiv koli z yavilisya guni i kinulisya na bagati volodinnya ostgotiv Vin horobro vistupiv proti guniv ale dvichi buv rozbitij Ne sterpivshi soromu Germanarih zakolovsya v 373 roci Jogo nastupnik Vinitar beznadijno borovsya z gunami ale zaznav porazki i polig na poli boyu Ucilili ostgoti na choli z Alateyem i Safri pid prikrittyam taboru vestgotiv ostanni pidkorilisya gunam i ti zalishili yih zhiti na ridnih zemlyah ganebno vtekli na tereni Rimskoyi imperiyi za Dnister vryatuvavshi malolitnogo sina Vinitara Zvilnennya z pid vladi gunivBagato ostgotskih voyenachalnikiv i navit nashadki Amaliv zustrichayutsya sered polkovodciv Attili do vijsk yakogo vhodili j zagoni ostgotiv Pri Feodosiyi chastina ostgotiv bula poselena v Lidiyi i Frigiyi Pislya smerti Attili jogo derzhava rozpalasya i ostgoti oselilisya v Pannoniyi povstavshi proti guniv na choli z troma bratami z rodu Amaliv Valamerom Teodemerom i Videmerom U 454 roci vidbulasya virishalna bitva v Pannoniyi na richci Netade de sin Attili Elah gerojski zaginuv a guni organizovano vidstupili Pri comu ostgoti nikoli bilshe nikoli ne navazhuvali i nosa pokazati na zemlyah Pivnichnogo Prichornomor ya z yakih yih vignali guni Korolivstvo ostgotivDokladnishe Ostgotske korolivstvo Ostgoti chasto napadali na Illiriyu vimagayuchi splati danini a zgodom vklyuchili Illiriyu i Dalmaciyu razom z Italiyeyu do skladu svoyeyi derzhavi yaka v ukrayinskij movi otrimala nazvu Korolivstvo ostgotiv Voni uklali soyuz z Gejzerihom dlya napadu na Shidnu Rimsku imperiyu U 454 roci ulyublena nalozhnicya korolya Teodemira Ereliva Evseviya abo Yelena narodila sina Teodoriha yakogo zgodom prozvali Velikim U ditinstvi jogo vidpravili zaruchnikom u Konstantinopol de vin vihovuvavsya i otrimuvav osvitu Povernuvshis do batka u 18 rokiv vin uspadkuvav jogo volodinnya blizko 475 roku a 481 roku stav yedinim korolem vsih ostgotiv Z vidoma imperatora Zenona Teodorih virushiv u pohid v Italiyu de caryuvav todi Odoakr Vzimku 488 goti zibralisya z Pannonskih rivnin u novu stolicyu korolivstva Teodoriha i rushili na Italiyu Zavdyaki micnim stinam Ravenni Odoakr dekilka rokiv zahishavsya ale 493 roku z nim buv ukladenij mirnij dogovir za yakim voni z Teodorihom povinni buli praviti Italiyeyu razom Cherez deyakij chas Teodorih ubiv Odoakra i zalishivsya yedinim pravitelem Italiyi a takozh Norika Tirolyu Mriyeyu Teodoriha bulo ob yednati ostgotiv i rimlyan v odin narod ob yednati rimskij element z nimeckim nasaditi rimsku kulturu germancyam i civilizuvati varvariv Ale Teodorih ne buv imperatorom vin buv namisnikom imperiyi dominus rerum i gotskim korolem Jogo vidnosini z Vizantiyeyu buli falshivi Jomu neobhidno bulo zhiti v miri z neyu ta odnochasno vin hotiv buti nezalezhnim pravitelem Zovnishnya politika Teodoriha mala mirnij harakter vin buv najstarshim sered vsih varvarskih koroliv Vin bachiv sebe i ostgotiv yak poserednikiv mizh antichnim i varvarskim svitom Rodina Teodoriha otrimala rimsku osvitu Sam arianin vin vidriznyavsya viroterpimistyu ale religijnij antagonizm gotiv arian i katolikiv rimlyan buv golovnoyu pereshkodoyu uspihu jogo pragnen Pri dvori Teodoriha zhili Simah Boecij i Kassiodor z yavivsya u ostgotiv i nacionalnij istorik Jordan Mapa gotskoyi migraciyi Religijni rozbrati sluzhili privodom dlya zitknen z Vizantiyeyu tomu pid kinec zhittya Teodorih pochav peresliduvati rimskih senatoriv i katolikiv 526 roku Teodorih pomer i z togo chasu pochavsya shvidkij zanepad ostgotskogo korolivstva yake pri Teodorihu dosyaglo najvishogo stupenya svoyeyi mogutnosti Spochatku pravila dochka Teodoriha Amalasunta 526 534 roki yak opikunka svogo malolitnogo sina Atalariha Vona bula rozumnoyu i osvichenoyu ale goti yiyi ne lyubili za pokrovitelstvo rimlyanam Vona povernula dityam Boeciya i Simmaha konfiskovani mayetki batkiv keruvala v svoyij diyalnosti radami a svogo sina Atalariha primushuvala zajmatisya naukami PrimitkiVojtovich L Goti na teritoriyi Ukrayini rezultati doslidzhen na pochatok XXI stolittya Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu 2008 Vip 11 S 35 64 PosilannyaOstgoti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Goti i guni na teritoriyi Ukrayini Na Volini viyavleno kultovu sporudu plemeni gotiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostrogoths Manso Geschichte des Ostgothischen Reiches in Italien Breslavl 1824 Deltuf Theodoric roi des Ostrogothes et d Italie P 1869 Dahn Die Konige der Germanen Wietersheim Geschiche der Volkerwanderung 1880 Urgeschichte der germanischen und romanischen Volker v sbornike Onkena P N Kudryavcev Sudby Italii Granovskij Italiya pod vladychestvom ostgotov Vinogradov Proishozhdenie feodalnyh otnoshenij v langobardskoj Italii Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi