Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівство Італія вступило у Другу світову війну на боці країн Осі 10 червня 1940 року, оголосивши війну Великій Британії та Франції. 28 жовтня 1940 Італія оголосила війну Греції, 6 квітня 1941 — Югославії. 22 червня 1941 Італія разом з країнами Осі напала на СРСР. 11 грудня 1941 Італія разом з Німеччиною оголосила війну США.
| Історія Італії | |
|---|---|
 | |
| Стародавній світ | |
| Етруски (XII—–VI ст. до н.е.) | |
| Велика Греція (VIII—–VII ст. до н.е.) | |
| Стародавній Рим (VIII ст. до н.е. — V ст. н.е.) | |
| Остготське королівство (V—VI ст.) | |
| Середньовіччя | |
| Італія під владою Візантії (VI—VIII ст.) | |
| Лангобардське королівство (568—774) | |
| Середньовічне Італійське королівство | |
| та у південній Італії | |
| Морські республіки та | |
| Новий час | |
| Італійський ренесанс (XIV—XVI ст.) | |
| Італійські війни (1494—1559) | |
| (1559—1814) | |
| Рісорджименто (1815—1861) | |
| Нова історія | |
| Італійське королівство (1861–1945) | |
| Італія у Першій світовій війні (1914—1918) | |
| Фашизм та колоніальна імперія (1918—1945) | |
| Італія в Другій світовій війні (1940—1945) | |
| (1945—теперішній час) | |
| Свинцеві роки (1970-і—1980-і) | |
| Окремі теми | |
| Історичні держави Італії | |
| Генетична історія Італії | |
Італійські війська брали участь у боях на півдні Франції, в Північній Африці, в Греції і Югославії, а також на східному фронті проти СРСР. За період з 1940 по 1943 роки під італійською окупацією знаходилися частини територій Франції, Югославії, Греції, а також захоплена в 1939 Албанія.
До 1943, в результаті військових невдач і кризи в тилу, Італія втратила всі свої колонії в Африці, а також Сицилію. 25 липня 1943 фашистський лідер Італії Беніто Муссоліні був заарештований. 3 вересня 1943 новий італійський уряд уклав перемир'я з США та Великою Британією. 8 вересня 1943 капітуляція Італії набрала чинності.
У вересні 1943 Німеччина окупувала Північну і Центральну Італію. 12 вересня 1943 р. Муссоліні був звільнений німецькими військами. 23 вересня 1943 р. на окупованих Німеччиною італійських територіях була проголошена Італійська соціальна республіка, яка продовжувала війну аж до свого краху в 1945.
Королівський уряд Італії 13 жовтня 1943 р. оголосив війну Німеччині та країнам Осі. На окупованих німцями територіях Італії розгорнулося . Зусиллями партизан і англо-американських військ Італія була звільнена від німецької окупації. 28 квітня 1945 Муссоліні був розстріляний. 29 квітня 1945 німецькі війська в Італії капітулювали.
Передумови війни
У 1930-і роки Італія проводила агресивну зовнішню політику. 3 жовтня 1935 вона вторгається до Ефіопії і до травня 1936 захоплює її. У 1936 році була проголошена Італійська імперія. Середземне море оголошується «Нашим морем» (лат. Mare Nostrum). Акт необґрунтованої агресії викликає невдоволення у західних держав і Ліги Націй. Погіршення відносин із західними державами штовхає Італію на зближення з Німеччиною. В січні 1936 Муссоліні дає принципову згоду на анексію німцями Австрії за умови їх відмови від експансії на Адріатиці.
6 листопада 1937 Італія приєднується до Антикомінтернівського пакту.
7 квітня 1939 Італія окуповує Албанське королівство, де встановлюється італійський протекторат. Вплив Італії на Албанське королівство ще в період 20—30-х років був дуже значним, а окупація і встановлення італійського правління довершили почате.
Озброєння і стан армії
До початку Другої світової війни Королівство Італія мала в цілому сильну, боєздатну армію. Традиційно найбільш потужним і великим видом збройних сил країни був військово-морський флот. Лінкори типу «Конте ді Кавур» та «Андреа Доріа», майже три десятки крейсерів різного типу, есмінці, міноносці, торпедні катери, великі й малі підводні човни тощо. Найбільш успішними і елітними підрозділами військово-морського флоту Італії були підводні диверсанти 10-ї флотилії штурмових засобів очолювані «чорним князем» Юніо Валеріо Боргезе.
Військово-повітряні сили Королівства Італія, створені на самому початку XX століття, ще до Другої світової війни встигли взяти участь у багатьох військових конфліктах, таких як: Італо-турецька війна, Перша світова війна, Італо-ефіопська війна 1935—1936 рр., Громадянська війна в Іспанії. ВПС оснащувалися всіма сучасними на той момент типами літаків вироблених італійськими компаніями, серед яких: винищувачі: Fiat CR.32; Fiat CR.42 Falco; Fiat G.50 Freccia. Бомбардувальники: Breda Ba.65 ; Breda Ba.88 Lince; Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero. Транспортні літаки: Savoia-Marchetti SM.74. Гідролітаки: Savoia-Marchetti S.55; CANT Z.506 Airone; Fiat RS.14 та ін.
Аж до кінця 30-х років італійські бронетанкові сили були представлені в основному вітчизняними бронеавтомобілями, танкетками, застарілими легкими танками типу Fiat 3000 і двома важкими танками Fiat 2000 створеними ще наприкінці Першої світової війни. Напередодні Другої світової війни були прийняті на озброєння нові типи бронетехніки: легкі танки L6 / 40; середні (за італійською класифікацією) M11 / 39 ; бронеавтомобілі AB40 / 41. У цілому сирі конструкції прагнули подальшого вдосконалення, а перші бої в Греції і Африці зажадали створення нових типів бронетехніки і артилерії, протитанкові САУ, штурмові знаряддя, бронетранспортери. Артилерія була представлена значною кількістю гармат, створених ще в роки Першої світової війни, а також рядом гармат, створених в міжвоєнний період. До вступу в Другу світову війну італійська промисловість сама забезпечувала армію озброєнням. Після капітуляції Франції Італії дісталася певна кількість французької військової техніки: танки, літаки, стрілецька зброя.
Участь у війні
Вторгнення у Францію
Ввечері 10 червня Італія оголосила війну Франції і Великій Британії. Замислена Беніто Муссоліні, як велика переможна кампанія на загальному фоні краху Франції під ударами військ Вермахту, операція італійських військ в цілому провалилася. Хоча метою наступу визначалося опанування Західних Альп на території Франції та прилеглих земель до міста Ніцца, італійцям вдалося захопити лише незначні ділянки місцевості в прикордонній смузі.
Балкани
В кінці жовтня 1940 італійські частини, розквартировані в Албанії, почали вторгнення в Грецію. Однак несподіваний опір греків, а потім і зимові холоди трохи не обернулися для італійців поразкою. Становище здавалося безвихідним, але в квітні 1941 німці в результаті тритижневої кампанії захопили Афіни. Настільки ж блискавична військова кампанія незадовго до цього призвела до німецької окупації Югославії.
Східний фронт
22 червня 1941 року Італія разом з Третім Рейхом і Румунією оголосила війну Радянському союзу. Італія відрядила до СРСР експедиційний корпус, що підпорядковувався командуванню 11-ї німецької армії генерал-полковника О. фон Шоберта. До нього увійшли: 3-тя моторизована дивізія «Принц Амедео герцог д'Аоста», 9-та моторизована дивізія «Пасубо», фашистський легіон «Тальяменто», кавалерійські полки «Савойя» і «Новара», 52-га автотранспортна дивізія «Торіно» — загалом 62 000 італійських військовиків. Італія не мала територіальних претензій до СРСР. Вона прагнула до домінування на Середземноморському театрі (гасло: «Корсика-Ніцца-Савоя і Мальта-Кіпр — італійські»), а також до розширення своїх територій на Балканах за рахунок Югославії (район Трієст — Фіуме).
У липні 1942 року, корпус був поповнений і змінив назву на «8-ма італійська армія», котра була підпорядкована групі армій «B» німецького генерала Максиміліана фон Вейхса. Його чисельність зросла до 200 тис. чол. Майже вся 8-ма армія була знищена під Сталінградом в листопаді-грудні 1942. В ході операції «Уран», італійські сили спробували стримати радянський наступ, але були розгромлені. Згідно з італійськими джерелами, близько 20 800 солдатів загинуло в боях, 64 000 було захоплено в полон і 45 000 вдалося відступити.
Війна приходить на італійську землю
Падіння 13 травня 1943 року Тунісу, останнього оплоту держав Осі в Африці, докорінно змінило ситуацію на Середземноморському театрі бойових дій Другої світової війни. Вже через тиждень на нараді Адольф Гітлер висловив сумніви щодо стабільності уряду Беніто Муссоліні, й 21 травня керівник Верховного командування Вермахту фельдмаршал Вільгельм Кейтель видав директиви для розробки низки операцій на випадок капітуляції Італії і запобігання її можливим спробам укласти сепаратне перемир'я з країнами антигітлерівської коаліції.
У ніч на 10 липня союзники висадилися на Сицилії і за тиждень зломили опір ворога. Серед однопартійців Муссоліні відкрито зазвучали голоси з критикою його діяльності і нагальною вимогою обговорити стан справ в партії і країні. І хоча головнокомандувач німецькими військами на Середземномор'ї генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг після зустрічі 22 липня з Муссоліні доповів Гітлеру, що той «як і раніше, міцно тримається в сідлі», скликана через два дні Велика фашистська рада переконливою більшістю голосів висловила дуче вотум недовіри, що дало королю право 25 липня усунути його з посади. За наказом генерала Бадольйо, що того ж дня очолив уряд, Муссоліні «був узятий під посилену охорону заради його ж безпеки» й доправлений до гірськолижного готелю в горах Абруццо.
Примітки
- (укр.) . Архів оригіналу за 21 лютого 2018.
- Italian Ministry of Defence, 1977b and 1978
Література
- Уго Кавальеро. Записки о войне. Дневник начальника итальянского генерального штаба. — Москва: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1968.(рос.)
- Bauer, Eddy (2000) [1979]. Young, Peter (ред.). The History of World War II (вид. rev.). London: Orbis. ISBN .
- Beevor, Antony (2006). The Battle for Spain: The Spanish Civil War 1936–1939. London: Phoenix. ISBN .
- Bishop, Chris, ред. (1998). The Encyclopedia: Weapons of World War II. New York: Barnes & Noble Inc. ISBN .
- Bishop, Chris; Warner, Adam, ред. (2001). German Campaigns of World War II. London: Grange Books. ISBN .
- Bierman, John; Smith, Colin (2003) [2002]. War without Hate: The Desert Campaign of 1940–1943. New York: Penguin. ISBN .
- Bonner, William; Wiggin, A. (2006). Empire of Debt: The Rise of an Epic Financial Crisis. New York: John Wiley & Sons. ISBN .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Italiya vstupilo u Drugu svitovu vijnu na boci krayin Osi 10 chervnya 1940 roku ogolosivshi vijnu Velikij Britaniyi ta Franciyi 28 zhovtnya 1940 Italiya ogolosila vijnu Greciyi 6 kvitnya 1941 Yugoslaviyi 22 chervnya 1941 Italiya razom z krayinami Osi napala na SRSR 11 grudnya 1941 Italiya razom z Nimechchinoyu ogolosila vijnu SShA Istoriya ItaliyiStarodavnij svitEtruski XII VI st do n e Velika Greciya VIII VII st do n e Starodavnij Rim VIII st do n e V st n e Ostgotske korolivstvo V VI st SerednovichchyaItaliya pid vladoyu Vizantiyi VI VIII st Langobardske korolivstvo 568 774 Serednovichne Italijske korolivstvota u pivdennij ItaliyiMorski respubliki taNovij chasItalijskij renesans XIV XVI st Italijski vijni 1494 1559 1559 1814 Risordzhimento 1815 1861 Nova istoriyaItalijske korolivstvo 1861 1945 Italiya u Pershij svitovij vijni 1914 1918 Fashizm ta kolonialna imperiya 1918 1945 Italiya v Drugij svitovij vijni 1940 1945 1945 teperishnij chas Svincevi roki 1970 i 1980 i Okremi temiIstorichni derzhavi ItaliyiGenetichna istoriya ItaliyiPortal Italiya pereglyanutiredaguvati Italijski vijska brali uchast u boyah na pivdni Franciyi v Pivnichnij Africi v Greciyi i Yugoslaviyi a takozh na shidnomu fronti proti SRSR Za period z 1940 po 1943 roki pid italijskoyu okupaciyeyu znahodilisya chastini teritorij Franciyi Yugoslaviyi Greciyi a takozh zahoplena v 1939 Albaniya Do 1943 v rezultati vijskovih nevdach i krizi v tilu Italiya vtratila vsi svoyi koloniyi v Africi a takozh Siciliyu 25 lipnya 1943 fashistskij lider Italiyi Benito Mussolini buv zaareshtovanij 3 veresnya 1943 novij italijskij uryad uklav peremir ya z SShA ta Velikoyu Britaniyeyu 8 veresnya 1943 kapitulyaciya Italiyi nabrala chinnosti U veresni 1943 Nimechchina okupuvala Pivnichnu i Centralnu Italiyu 12 veresnya 1943 r Mussolini buv zvilnenij nimeckimi vijskami 23 veresnya 1943 r na okupovanih Nimechchinoyu italijskih teritoriyah bula progoloshena Italijska socialna respublika yaka prodovzhuvala vijnu azh do svogo krahu v 1945 Korolivskij uryad Italiyi 13 zhovtnya 1943 r ogolosiv vijnu Nimechchini ta krayinam Osi Na okupovanih nimcyami teritoriyah Italiyi rozgornulosya Zusillyami partizan i anglo amerikanskih vijsk Italiya bula zvilnena vid nimeckoyi okupaciyi 28 kvitnya 1945 Mussolini buv rozstrilyanij 29 kvitnya 1945 nimecki vijska v Italiyi kapitulyuvali Peredumovi vijniDiv takozh Druga italo efiopska vijna U 1930 i roki Italiya provodila agresivnu zovnishnyu politiku 3 zhovtnya 1935 vona vtorgayetsya do Efiopiyi i do travnya 1936 zahoplyuye yiyi U 1936 roci bula progoloshena Italijska imperiya Seredzemne more ogoloshuyetsya Nashim morem lat Mare Nostrum Akt neobgruntovanoyi agresiyi viklikaye nevdovolennya u zahidnih derzhav i Ligi Nacij Pogirshennya vidnosin iz zahidnimi derzhavami shtovhaye Italiyu na zblizhennya z Nimechchinoyu V sichni 1936 Mussolini daye principovu zgodu na aneksiyu nimcyami Avstriyi za umovi yih vidmovi vid ekspansiyi na Adriatici 6 listopada 1937 Italiya priyednuyetsya do Antikominternivskogo paktu 7 kvitnya 1939 Italiya okupovuye Albanske korolivstvo de vstanovlyuyetsya italijskij protektorat Vpliv Italiyi na Albanske korolivstvo she v period 20 30 h rokiv buv duzhe znachnim a okupaciya i vstanovlennya italijskogo pravlinnya dovershili pochate Ozbroyennya i stan armiyiLinkor Korolivskogo VMF Italiyi Dzhulio Chezare Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Korolivstvo Italiya mala v cilomu silnu boyezdatnu armiyu Tradicijno najbilsh potuzhnim i velikim vidom zbrojnih sil krayini buv vijskovo morskij flot Linkori tipu Konte di Kavur ta Andrea Doria majzhe tri desyatki krejseriv riznogo tipu esminci minonosci torpedni kateri veliki j mali pidvodni chovni tosho Najbilsh uspishnimi i elitnimi pidrozdilami vijskovo morskogo flotu Italiyi buli pidvodni diversanti 10 yi flotiliyi shturmovih zasobiv ocholyuvani chornim knyazem Yunio Valerio Borgeze Vijskovo povitryani sili Korolivstva Italiya stvoreni na samomu pochatku XX stolittya she do Drugoyi svitovoyi vijni vstigli vzyati uchast u bagatoh vijskovih konfliktah takih yak Italo turecka vijna Persha svitova vijna Italo efiopska vijna 1935 1936 rr Gromadyanska vijna v Ispaniyi VPS osnashuvalisya vsima suchasnimi na toj moment tipami litakiv viroblenih italijskimi kompaniyami sered yakih vinishuvachi Fiat CR 32 Fiat CR 42 Falco Fiat G 50 Freccia Bombarduvalniki Breda Ba 65 Breda Ba 88 Lince Savoia Marchetti SM 79 Sparviero Transportni litaki Savoia Marchetti SM 74 Gidrolitaki Savoia Marchetti S 55 CANT Z 506 Airone Fiat RS 14 ta in Azh do kincya 30 h rokiv italijski bronetankovi sili buli predstavleni v osnovnomu vitchiznyanimi broneavtomobilyami tanketkami zastarilimi legkimi tankami tipu Fiat 3000 i dvoma vazhkimi tankami Fiat 2000 stvorenimi she naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni buli prijnyati na ozbroyennya novi tipi bronetehniki legki tanki L6 40 seredni za italijskoyu klasifikaciyeyu M11 39 broneavtomobili AB40 41 U cilomu siri konstrukciyi pragnuli podalshogo vdoskonalennya a pershi boyi v Greciyi i Africi zazhadali stvorennya novih tipiv bronetehniki i artileriyi protitankovi SAU shturmovi znaryaddya bronetransporteri Artileriya bula predstavlena znachnoyu kilkistyu garmat stvorenih she v roki Pershoyi svitovoyi vijni a takozh ryadom garmat stvorenih v mizhvoyennij period Do vstupu v Drugu svitovu vijnu italijska promislovist sama zabezpechuvala armiyu ozbroyennyam Pislya kapitulyaciyi Franciyi Italiyi distalasya pevna kilkist francuzkoyi vijskovoyi tehniki tanki litaki strilecka zbroya Uchast u vijniVtorgnennya u Franciyu Vvecheri 10 chervnya Italiya ogolosila vijnu Franciyi i Velikij Britaniyi Zamislena Benito Mussolini yak velika peremozhna kampaniya na zagalnomu foni krahu Franciyi pid udarami vijsk Vermahtu operaciya italijskih vijsk v cilomu provalilasya Hocha metoyu nastupu viznachalosya opanuvannya Zahidnih Alp na teritoriyi Franciyi ta prileglih zemel do mista Nicca italijcyam vdalosya zahopiti lishe neznachni dilyanki miscevosti v prikordonnij smuzi Balkani V kinci zhovtnya 1940 italijski chastini rozkvartirovani v Albaniyi pochali vtorgnennya v Greciyu Odnak nespodivanij opir grekiv a potim i zimovi holodi trohi ne obernulisya dlya italijciv porazkoyu Stanovishe zdavalosya bezvihidnim ale v kvitni 1941 nimci v rezultati tritizhnevoyi kampaniyi zahopili Afini Nastilki zh bliskavichna vijskova kampaniya nezadovgo do cogo prizvela do nimeckoyi okupaciyi Yugoslaviyi Shidnij front 22 chervnya 1941 roku Italiya razom z Tretim Rejhom i Rumuniyeyu ogolosila vijnu Radyanskomu soyuzu Italiya vidryadila do SRSR ekspedicijnij korpus sho pidporyadkovuvavsya komanduvannyu 11 yi nimeckoyi armiyi general polkovnika O fon Shoberta Do nogo uvijshli 3 tya motorizovana diviziya Princ Amedeo gercog d Aosta 9 ta motorizovana diviziya Pasubo fashistskij legion Talyamento kavalerijski polki Savojya i Novara 52 ga avtotransportna diviziya Torino zagalom 62 000 italijskih vijskovikiv Italiya ne mala teritorialnih pretenzij do SRSR Vona pragnula do dominuvannya na Seredzemnomorskomu teatri gaslo Korsika Nicca Savoya i Malta Kipr italijski a takozh do rozshirennya svoyih teritorij na Balkanah za rahunok Yugoslaviyi rajon Triyest Fiume U lipni 1942 roku korpus buv popovnenij i zminiv nazvu na 8 ma italijska armiya kotra bula pidporyadkovana grupi armij B nimeckogo generala Maksimiliana fon Vejhsa Jogo chiselnist zrosla do 200 tis chol Majzhe vsya 8 ma armiya bula znishena pid Stalingradom v listopadi grudni 1942 V hodi operaciyi Uran italijski sili sprobuvali strimati radyanskij nastup ale buli rozgromleni Zgidno z italijskimi dzherelami blizko 20 800 soldativ zaginulo v boyah 64 000 bulo zahopleno v polon i 45 000 vdalosya vidstupiti Vijna prihodit na italijsku zemlyu Padinnya 13 travnya 1943 roku Tunisu ostannogo oplotu derzhav Osi v Africi dokorinno zminilo situaciyu na Seredzemnomorskomu teatri bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni Vzhe cherez tizhden na naradi Adolf Gitler visloviv sumnivi shodo stabilnosti uryadu Benito Mussolini j 21 travnya kerivnik Verhovnogo komanduvannya Vermahtu feldmarshal Vilgelm Kejtel vidav direktivi dlya rozrobki nizki operacij na vipadok kapitulyaciyi Italiyi i zapobigannya yiyi mozhlivim sprobam uklasti separatne peremir ya z krayinami antigitlerivskoyi koaliciyi U nich na 10 lipnya soyuzniki visadilisya na Siciliyi i za tizhden zlomili opir voroga Sered odnopartijciv Mussolini vidkrito zazvuchali golosi z kritikoyu jogo diyalnosti i nagalnoyu vimogoyu obgovoriti stan sprav v partiyi i krayini I hocha golovnokomanduvach nimeckimi vijskami na Seredzemnomor yi general feldmarshal Albert Kesselring pislya zustrichi 22 lipnya z Mussolini dopoviv Gitleru sho toj yak i ranishe micno trimayetsya v sidli sklikana cherez dva dni Velika fashistska rada perekonlivoyu bilshistyu golosiv vislovila duche votum nedoviri sho dalo korolyu pravo 25 lipnya usunuti jogo z posadi Za nakazom generala Badoljo sho togo zh dnya ocholiv uryad Mussolini buv uzyatij pid posilenu ohoronu zaradi jogo zh bezpeki j dopravlenij do girskolizhnogo gotelyu v gorah Abrucco Primitki ukr Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Italian Ministry of Defence 1977b and 1978LiteraturaUgo Kavalero Zapiski o vojne Dnevnik nachalnika italyanskogo generalnogo shtaba Moskva Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR 1968 ros Bauer Eddy 2000 1979 Young Peter red The History of World War II vid rev London Orbis ISBN 1 85605 552 3 Beevor Antony 2006 The Battle for Spain The Spanish Civil War 1936 1939 London Phoenix ISBN 0 7538 2165 6 Bishop Chris red 1998 The Encyclopedia Weapons of World War II New York Barnes amp Noble Inc ISBN 0 7607 1022 8 Bishop Chris Warner Adam red 2001 German Campaigns of World War II London Grange Books ISBN 1 84013 420 8 Bierman John Smith Colin 2003 2002 War without Hate The Desert Campaign of 1940 1943 New York Penguin ISBN 978 0 14 200394 7 Bonner William Wiggin A 2006 Empire of Debt The Rise of an Epic Financial Crisis New York John Wiley amp Sons ISBN 0 471 98048 X Div takozhMario Rigoni Stern